М. В. Амосов Теорія: системи, моделі
1. Елемент організму • Елементом організму є саме клітина, а не молекула білка, тому що клітинам, а не молекулам притаманні основні якості організму: подразливість, зростання, розмноження і насамперед обмін речовин. Те ж і з суспільством: елемент його - людина, тому що їй притаманні такі суспільні якості, як праця, виробництво речей та інформації. • носіями цілісності є тільки клітина і організм.
2. ЖИТТЯ Життя - це постійна зміна структури і функції в часі: воно по-різному проявляється на різних структурних рівнях.
3. Модель - це система, що відображає іншу систему. Яке саме загальне її визначення. Вона може відображати структуру, функцію, те й інше разом. Модель може бути побудована з елементів, однакових з оригіналом або зовсім інших.
4. Ген Складність моделі людини, закладена в гені, дуже велика. Кажуть, вона відповідає тексту в мільйон сторінок. Мільйон або трохи менше, сказати важко, але, в усякому разі, багато. Можна собі уявити: записана вся анатомія і фізіологія, біохімія дорослого, записана "інструкція", як всю цю систему зробити з однієї клітини, і, крім того, багато резервних програм захисту від можливих пошкоджень, наприклад розвиток імунітету на майбутні мікроби. І все в одній яйцеклітині. .
У кожній клітині організму є повний набір генів, готова модель всього організму, тільки більшість міцно заблоковано, і залишена лише мала частина програми, що забезпечує "інструкції" до використання даної клітини
Таким чином, у людини діють три "поверхи" природних моделей: клітинний - в ДНК, цілого організму - в регулюючих системах і суспільства - в писаних законах і всьому різноманітті досягнень науки і техніки. Вищий "поверх" моделей знаходиться поза людиною, але діє на його поведінку, перетворюючись в коркові моделі.
5. Поділ моделей Перший - "статичні", які відображають устрій і діяльність іншої системи в структурі. Зазвичай це штучні моделі. Другий клас представлений природними регулюючими системами клітини і організму - це діючі моделі. Всі елементи моделі функціонують, знаходяться в тому чи іншому стані діяльності. Для ДНК - це активність генів, для нервової мережі - це постійна активність нейронів, що виявляється нервовими імпульсами.
Чим нижче тварина на сходах еволюції, тим примітивніше його мозок, а, отже, простіше моделі, тим менш ефективна його боротьба за існування. Низька здатність до виживання нижчих тварин компенсується надмірним розмноженням. Людина володіє найбільш розвиненою корою мозку, тому його пізнання світу більш повне. Весь розвиток суспільства відзначається розширенням обсягу моделей зовнішнього світу.