Скачать презентацию М М Корнієнко Історія обчислювальної техніки 3
tetr3_ukr.ppt
- Количество слайдов: 47
Скачать презентацию М М Корнієнко Історія обчислювальної техніки 3
Скачать презентацию М М Корнієнко Історія обчислювальної техніки 3
М. М. Корнієнко Історія обчислювальної техніки (№ 3) Прилади для лічби Механічні обчислювальні машини Харків - 2004
”… не варто обдарованій людині витрачати, наче рабу, години на обчислення, які, безумовно, можна було б довірити будь-якій особі, якщо при цьому застосувати машину” (В. Г. Лейбніц)
Прилади для лічби “Прилад - предмет чи пристрій, за допомогою якого проводиться яка-небудь дія” (переклад з рос. С. И. Ожегов “Словарь русского языка”)
Прилади для рахунку Самим поширеним пристосуванням для рахунку, що дійшло через століття до наших днів, був абак (або рахівниця). Один з видів абаку Найстародавніша рахівниця була виявлена при археологічних дослідженнях на одному з островів Егейського моря. Знахідка відноситься до IV тис. до н. е.
Прилади для рахунку Ми знаємо, як записували стародавні греки числа в аттичній та іонічній системах, і бачили, що письмовий рахунок в такому запису був дуже складним. Тому арифметичні обчислення проводилися на абаці (від грецького abax-дошка) рахунковій дошці, на якій паралельними лініями призначались одиниці, десятки, сотні і т. д. На них вміщували число жетонів (ними служили камінчики, кісточки), відповідно числу одиниць, десятків, сотень і т. д. Давньогрецький абак, знайдений у середині минулого століття на острові Саламіне. Він являє собою мармурову дошку розміром 1, 5 х0, 75 м, на якій розташоване десять “довгих” колонок (для цілих чисел) і чотири “коротких” (для дробів). Букви, що коштують угорі, праворуч і ліворуч на малюнку, розкривають спосіб користування абаком. Давньогрецький абак
Прилади для рахунку У Стародавньому Римі на дошці робили жолобки, щоб камінчики не скочувалися, і називався цей пристрій "калькулі" (від слова "капкулюс" - галька). Римський абак являє собою металеву дошку з дев'ятьма жолобками. Уздовж них можуть пересуватися жетони, що відіграють роль камінчиків. Якщо пронумерувати жолоби ліворуч праворуч, то перші сім дають можливість відраховувати цілі числа (мільйони, сотні тисяч, десятки тисяч, тисячі, сотні, десятки й одиниці), причому розряди зменшуються при збільшенні порядкового номера жолоба. Восьмий і дев'ятий жолоби дають можливість вести відлік дробових часток. Давньоримські калькулі Жолоби для цілих чисел розділяються на двох частин: у верхній поміщений один жетон, а в нижньої — чотири. Верхній жетон заміняє п'ять нижніх. Восьмий жолобок теж розділений на двох частин і дає можливість відраховувати дванадцяті частки, причому верхня його частина містить один жетон, а нижня — п'ять. Дев'ятий жолобок розділений на три частини, з яких верхня дає відлік 24 -х часткою, середня — 48 -х і нижня— 72 -х. Наприклад, на малюнку представлений відлік, рівний 84071+2/12+1/48+2/72.
Прилади для рахунку З давніх часів у Китаї використовувався рахунковий прилад суан-пан (китайський різновид абака), що за конструкцією нагадує сучасну російську торговельну рахівницю У Китаї камінчики замінені на намистини, які нанизані на прутики. Ці прутики (або мотузки) кріпилися на дерев'яній рамі, причому останній має інший колір і позначає одиниці. Кожний прутик був поділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а у другій тільки 2, по кількості рук. Цим пристосуванням, що називалося "суан-пан”, користувалися в Китаї вже в VI столітті. На малюнку зображений сучасний тип суан-пана, що з'явився не раніш XII в. У ньому кожен дріт поділяється на двох частин: у нижній її частині нанизано 5 кісточок, у верхньої — 2. Коли в нижній частині дроту відлічені всі п'ять кісточок, вони заміняються однієї у верхній частині; дві кісточки у верхній частині заміняються однією кісточкою більш високого розряду. Суан-пан
Прилади для рахунку У Японії подібна конструкція отримала назву "соробан". Соробан Японський соробан походить від китайського суан-пана, що був завезений у Японію в XV-XVI ст.
Прилади для рахунку У XVI ст. абак розповсюдився і в Росії. В російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на обох руках. Цей вигляд абака називався "російська рахівниця", або як говорили тоді "російські щоти". В них використовувалась десяткова, а не п`ятіркова система числення. Російські щоти
Прилади для рахунку У Європі після "грецького чуда" (антична грецька цивілізація) наступили десять століть неуцтва, всі досягнення та відкриття еллінів були забуті. Науки розвивались на Сході. Після падіння Західної Римської імперії (V ст. ) в Європі почалася ера політичного й економічного хаосу, що зруйнувала практично всі зв'язки з Східною Римською імперією. Як ми вже знаємо, цю ситуацію спробував змінити Герберт (940 -1003). Після повернення з Іспанії, де він познайомився з індо-арабською системою числення, Герберт побудував рахункову дошку - абак, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У Західній Європі користувалися абаком до XVIII ст. , хоч вже в XVI ст. "арабська" система рахунку набула там широкого поширення.
Прилади для рахунку Ніхто до останнього часу не зумів пояснити значення поділених на прямокутники інкських табличок, відомих як “юпана”. Різноманітні за розміром і формою, юпана нерідко інтерпретуються як “стилізовані моделі фортеці”. Деякі дослідники намагалися розглядати їх як рахункову дошку на зразок абака, однак яким чином тут виконувалися арифметичні дії, залишалося абсолютно незрозумілим. Інкська рахункова дошка «юпана» Нещодавно італійському інженеру Ніколіно де Паскуале вдалося встановити, що матрицяголоволомка являє собою рахункову дошку-абак, але обчислення тут ведуться по основі 40, а не так, як у звичній нам десятковій системі. Саме тому, власне, вченим довго не вдавалося правильно інтерпретувати значення таблички-юпана, оскільки розрахунки на ній наполегливо намагалися прив'язати до основи 10 (є багато історичних свідоцтв, що інки застосовували десяткову систему числення). У захист своєї гіпотези Де Паськуале демонструє, що обчислення по основі 40 проводяться помітно швидше, а результат легко приводиться до основи 10.
Прилади для рахунку Іншим пристроєм для рахунку, що отримав широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з явилася в XVII ст. Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550 -1617) в трактаті "Канонічний опис чудових логарифмів", що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як "палички Непера".
Прилади для рахунку Палички Непера У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртемберзький єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях. У 1678 р. П'єр Пті, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пті. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пті, додавши йому прямокутну форму. Відомо ще багато модифікацій паличок Непера.
Прилади для рахунку Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу, - логарифмічної лінійки. Логарифмічна лінійка ХХ ст.
Прилади для рахунку “И в обчисленнях на логарифмічній лінійці можна знайти відому поезію”. (Карл Гаус ) Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Біссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см.
Прилади для рахунку Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, , варто вважати видатного англійського механіка Дж. Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж. Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл. Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П. М. Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.
Прилади для рахунку Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19 -літнім французьким офіцером Амадеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера. Але і рахівниця, і логарифмічна лінійка, що з`явилася значно пізніше, є лише приладами, що допомагають людині робити обчислення. У своїх бабусь і дідусів Ви ще можете побачити логарифмічну лінійку (рахункову лінійку) - рахунковий інструмент, який застосовувався для спрощення обчислень при інженерних та інших розрахунках. На початку 60 -х років ХХ ст. японець Тадао Ікегао виготував логарифмічну лінійку довжиною 22 мм. Незважаючи на мікроскопічні розміри на ній можна виробляти всі математичні розрахунки, які тільки можливі на логарифмічних лінійках.
Прилади для рахунку Питання і завдання. 1. . Яке пристосування для рахунку було в світі самим поширеним? 2. Яке з них вважають самим старим? 3. Як це пристосування називалося в Греції, в Китаї, в Японії, в Росії? 4. Чим відрізнялось російське пристосування для рахунку від подібних пристосувань в інших країнах? 5. Намалюйте, як виглядало це пристосування для рахунку в різних країнах. Укажіть їх назви та приблизний час створення. 6. Встановіть зв'язки між стовпцями. "соробан" XVI ст. Японія "суан-пан" VI ст. Росія "щоти" XIV ст. Китай 7. Хто побудував абак, в якому використовувались жетони з числами? 8. Які пристосування для рахунку Ви ще знаєте?
Механічні обчислювальні машини “Машина - механізм, що виконує деяку роботу з перетворенням одного типу енергії в інший” (“Короткий тлумачний словник української мови”)
Механічні обчислювальні машини У рукописах видатного італійського живописця, скульптора, вченого, інженера Леонардо да Вінчі (Leonardo da Vinci) (1452 -1519), які знайшли лише в 1967 р. , є проект тринадцяти розрядної механічної обчислювальної машини, що будувалась на основі десятизубцевого колеса. Леонардо да Вінчі був живописцем, творцем і архітектором, співаком і музикантом, поетомімпровізатором, теоретиком мистецтва, театральним постановником і байкарем, філософом і математиком, інженером, механікомвинахідником, передвісником повітроплавання, гідротехніком, фізиком і астрономом, анатомом і оптиком, біологом, геологом, зоологом і ботаніком. Але і цей перелік не вичерпує його занять.
Механічні обчислювальні машини У листах і спогадах сучасників збереглися відомості про машину Вільгельма Шиккарда (15921636), виготовлену в 1623 р. Це була 6 -розрядна машина, яка могла додавати та віднімати числа. Ця машина являла собою як би палички Непера, згорнені в барабан, мабуть тому вона ще отримала назви “Годинник для обчислювань”. На жаль машина Шиккарда згоріла під час пожежі, а креслення були загублені. Несподівано у 1935 р. креслення були знайдені, але під час Другої Світової війни знову були загублені. Лише в 1956 р. креслення були знайдені знову! У 1960 р. машину Шиккарда було побудовано, щоб удосконалитись, що вона працює. Машина Шиккарда
Механічні обчислювальні машини І все ж, не дивлячись на існування більш ранніх розробок, першою механічною машиною вважається 5 розрядний (потім 8 -розрядний) підсумовуючий автомат, побудований у 1642 році (за іншим даними в 1641 р. ) французьким математиком Блезом Паскалем (Pascal) (16231662). Машина створювалася для полегшення роботи батька, якому доводилося виконувати багато підрахунків, займаючи посаду королівського інтенданта Нормандії. Вперше конструкція Паскаля була виставлена для загального огляду в Люксембурзькому парку в Парижі. На честь творця першої рахункової машини названа відома мова програмування Pascal. Блез Паскаль (1623 -1662).
Механічні обчислювальні машини Машина Паскаля вміла виконувати додавання та віднімання над шестизначними числами. У "паскаліні" десяткові цифри задавалися поворотами коліщаток з десятьма зубцями, на яких були цифрові розподіли, а результат читався у віконцях. Колеса були механічно пов`язані, щоб враховувати перенесення одиниці в наступний розряд. Блез Паскаль Машина Блеза Паскаля Збереглося сім примірників машини Паскаля. Один з них знаходиться в Музеї мистецтв і ремесел в Парижі, де зібрана найбільш повна колекція математичних інструментів.
Механічні обчислювальні машини Перша машина, що виконувала всі арифметичні дії, була розроблена в 1673 році німецьким вченим Лейбніцем (Leibniz) Годфрідом Вільгельмом (1646 -1716), яку сконструювала людина за ім'ям Олівер із Парижу. Машина Лейбніца виконувала чотири арифметичних дії та зведення в степінь. Це був “покроковий обчислювач”. Машина мала жваву каретку та виконувала множення за принципом шкільного алгоритму "множення в стовпчик". Це був перший арифмометр (від грецького arithmos-число та метр) настільна механічна рахункова машина для виконання складання, віднімання, множення, ділення, в якій установлення чисел і приведення рахункового механізму в дію Годфрід Лейбніц здійснюються вручну. (1646 -1716), Покроковий обчислювач не знайшов практичного застосування в той час, був покинутий і тільки в 1879 році був знайдений робітниками на даху будинку.
Механічні обчислювальні машини Чарльз Беббідж (1791 -1871) У 1822 р. Чарльз Беббідж (1791 -1871), який очолював кафедру математики Кембріджського університету, виявив розбіжності в таблиці логарифмів Непера та розробив проект великої машини для обчислення та друку таблиць математичних функцій (зокрема й логарифмів). Він побудував робочу модель, що була схвалена та отримала фінансову підтримку Лондонського Королівського Товариства. У 1823 р. Беббідж приступив до роботи, розраховуючи закінчити її за три роки. Але Беббідж не врахував, що не було ще точного обладнання для виготовлення деталей, не було теорії механізмів. Навіть в наші дні виготовлення машини Беббіджа було б вельми складною проблемою. До того ж під час виготовлення машини Беббідж продовжував її вдосконалювати, знаходити нові рішення розширення її можливостей, постійно вносив зміни в креслення та переробляв вже виготовлені вузли. Він не уклався в 9 років і з все більшим трудом отримував гроші на продовження робіт.
Механічні обчислювальні машини У 1833 р. Беббідж зупинив роботи над великою машиною, витратив 17 тис. фунтів стерлінгів урядових коштів і 13 тис. власних і виконавши при цьому лише частину проекту. Але ж, працююча частина машини мала значно більшу швидкодію, ніж було передбачено і забезпечувала заявлену точність. Машина Беббіджа
Механічні обчислювальні машини В процесі створення машини у Беббіджа виникла ідея створення універсальної обчислювальної машини (прообразу сучасних обчислювальних машин), названої ним згодом аналітичною. Її логічна схема була настільки чіткою та простою, що він міг описати її словами, не вдаючись до креслень. Аналітична машина, за задумом Беббіджа, повинна була 1. виконувати прості арифметичні дії; 2. запам'ятовувати початкові та проміжні дані, результати обчислень; 3. запам'ятовувати групу команд для розв`язання; 4. виводити результати обчислень; 5. автоматично припиняти обчислення після виконання задачі; 6. повторювати цикл обчислень.
Механічні обчислювальні машини Перфокарти У новій машині передбачався один обчислювальний пристрій - "млин", який виконував всі арифметичні дії. Початкові дані, проміжні результати запам'ятовувалися на регістрах, об`єднаних в єдиний пристрій - "склад". Керування переміщеннями чисел зі "складу" на "млин" і зворотно, а також керування діями "млина" здійснювалося "конторою" за допомогою перфокарт, по типу раніше застосованих для ткацького станка французом Ж. М. Жаккаром. Послідовність карт складала (як ми б тепер назвали) програму. Але в аналітичній машині Беббіджа ще була відсутня сучасна “концепція програми, що зберігається”.
Механічні обчислювальні машини Останні 37 років свого життя Беббідж присвятив удосконаленню своєї аналітичної машини. У 1871 році він створив прототипи процесора та пристрою для друку. Помер він так і не закінчивши свою основну працю. Його машина набагато випереджала технічні можливості свого часу, і довести її до кінця було практично неможливо. Чарльз Беббідж (1791 -1871) Генрі Беббідж, син Чарльза Беббіджа, у 1906 році при підтримці фірми R. W. Munro побудував процесор батьківської аналітичної машини. Процесор працював бездоганно , але цілком аналітична машина так і не була побудована.
Механічні обчислювальні машини “Машина - не Творець. Вона - лише слуга, слухняний наказам добродія” (Ада Лавлейс) Беббіджу в його роботах допомогала математик Ада Лавлейс (1815 -1852). Вона створила для машини Беббіджа декілька програм, які зберігалися на спеціальних перфорованих картах. Вона довела, що машина здатна не тільки вирішувати числові задачі, але й виконувати операції над словами. Її роботи в цій галузі були надруковані в 1843 році. Однак, в той час вважалося непристойним для жінки видавати твори під своїм ім'ям, тому на титульному листі стояли лише її ініціали. Оскільки аналітична машина Бебріджа була прообразом сучасних ЕОМ, Лавлейс можна вважати першим програмістом. Ада Лавлейс (1815 -1852)
Механічні обчислювальні машини Перша зустріч Ади з машиною Беббіджа. . . В вищому світі того часу було модно обговорювати дивовижну машину. Делегації великосвітських дам в дорогих сукнях відвідували лабораторію Беббіджа. Огастес де Морган ні без гордості за ученицю так описує першу зустріч Ади с пракомп΄ютером: "Пока часть гостей в изумлении глядела на это удивительное устройство глазами дикарей, первый раз увидавших зеркало, мисс Байрон, совсем еще юная, смогла понять работу машины и оценила большое достоинство изобретения". Редактор популярного лондонского журнала "Экзаминер" Олбани Фонбланк оставил портрет своей знакомой Августы Ады: "Она была ни на кого не похожа и обладала талантом не поэтическим, но математическим, метафизическим. Наряду с совершенно мужской способностью к пониманию, появляющейся в умении решительно и быстро схватывать суть дела в целом, леди Лавлейс обладала всеми прелестями утонченного женского характера. Ее манеры, ее вкусы, ее образование, особенно музыкальное, в котором она достигла совершенства, - были женственными в наиболее прекрасном смысле этого слова, и поверхностный наблюдатель никогда не угадал бы, сколько внутренней силы и знания сокрыто под ее женской грацией. В той же степени, в которой она не терпела легкомыслия и банальности, она получала удовольствие от истинно интеллектуального общества и поэтому энергично искала знакомства со всеми, кто был известен в науке, искусстве и литературе".
Механічні обчислювальні машини Одна з основних наукових праць Ади Лавлейс - переклад статті Менабриа "Елементи аналітичної машини Беббіджа" та примітки до неї. 10 липня 1843 року в листі Ади Лавлейс до Беббіджа майнула фраза: “Я хочу вставити в одну з моїх приміток дещо про числа Бернуллі як приклад того, що неявна функція може бути обчислена машиною без попереднього розв'язання за допомогою голови та рук людини". Через дев'ять днів Ада повідомляє Беббіджу, що самостійно “склала список операцій для обчислення кожного коефіцієнта для кожної змінної”, тобто написала програму для обчислення чисел Бернуллі. Саме ці декілька сторінок і містили, на думку багатьох фахівців, зразок “першої в історії комп'ютерної програми”.
Механічні обчислювальні машини Заслуги Чарльза Беббіджа і його учениці та помічниці Ади Лавлей важко переоцінити. По-перше, це ідея програмного управління процесом обчислень. 4 По-друге, пропозиція використати перфокарти для введення і виведення даних, для управління, а також для обміну та передачі чисел в самій машині. 4 По-третє, винахід системи попереднього перенесення для прискорення розрахунків. 4 По-четверте, застосування способу зміни ходу обчислень, що отримав надалі назву умовного переходу. 4 По-п'яте, введення поняття циклів операцій і робочих осередків. 4 У матеріалах Беббіджа і коментарях Лавлейс намічені такі поняття, як підпрограма та бібліотека підпрограм, модифікація команд та індексний регістр, які стали вживатися тільки в 50 -х роках ХХ століття. Сам термін бібліотека був уперше введений Беббіджем, а терміни робочий осередок і цикл запропонувала Ада Лавлейс.
Механічні обчислювальні машини У тексті приміток до статті Менабреа була прихована струнка теорія програмування! Це майже так само неймовірне, як зображення космічного корабля серед наскальний малюнків. Леді Ада ввела поняття “цикл", “робочий осередок", визначила зв'язок рекурентних формул із циклічними процесами обчислень, описала основні принципи алгоритмізації, розробивши від А до Я обчислювальну програму, гідну курсового проекту студента сучасного кібернетичного ВУЗу. Крім того, вона передбачила можливі напрями практичного використання обчислювальної техніки: створення музичних творів, конструювання складних графічних об'єктів і навіть комп'ютерні ігри! В 1975 году в недрах Министерства обороны США было принято решение о начале разработки универсального языка программирования. Министр прочитал подготовленный секретарями исторический экскурс и без колебаний одобрил и сам проект, и предполагаемое название для будущего языка - "Ада".
Механічні обчислювальні машини У Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. часовим майстром і механіком Е. Якобсоном. 4 Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П. Л. Чебишев і серед них арифмометр (1878 р. ), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Для свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, посіли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. 4 У 1875 р. простий і зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В. Т. Однер. За короткий час цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотої медалі. 4 У 1912 р. О. М. Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. 4 Чебишев Пафнутій Львович (1821 -1894),
Механічні обчислювальні машини Герман Холлеріт (1860 -1929), син німецьких емігрантів в США, сконструював у 1884 році табулятор електричну рахункову машину, що автоматизує процес обробки даних при проведенні перепису населення. Герман Холлеріт (1860 -1929), У цій машині була реалізована ідея Беббіджа використання перфокарт як носіїв інформації. Розташування та число отворів на карті відповідало таким відомостям про людину як вік, сімейний стан і т. д. Карта вставлялася в машину, де на неї натискали кінці проводів. Коли провід попадав на отвір, він замикав ланцюг струму й лічильник пересувався на один розподіл. Машина Холлеріта
Механічні обчислювальні машини Вперше машина Холлеріта була випробувана в 1887 році. В 1890 році вона перемогла в конкурсі машин для обробки даних перепису населення США. Заснована Холлерітом у 1887 р. фірма спеціалізувалася на випуску перфораторів. Розвинені Холлерітом технології зберігання інформації на перфокартах і винайдені ним електромеханічні машини були ще одним кроком уперед до комп'ютерної революції ХХ століття. Фірма, заснована Холлерітом, сьогодні носить назву IBM і є найбільшим в світі виробником комп'ютерів.
Механічні обчислювальні машини Протягом 300 років у світі створювалися різні види механічних рахункових машин.
Механічні обчислювальні машини Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. Для економічних та інженерних розрахунків в нашій країні в радянські часи використовувались арифмометри "Фелікс". Арифмометр «Тріумф» Арифмометри "Фелікс" Самий маленький арифмометр був виготовлений японською фірмою Розміри його становили 101 х 208 х 49 мм, "Кенон". вага - 740 г.
Механічні обчислювальні машини Питання і завдання 1. Яка машина вважається першою механічною обчислювальною машиною? Чому? 2. Ким, де і коли вона була створена? 3. Які дії вона вміла виконувати? 4. Про які механічні машини, попередні "паскаліні", Ви знаєте? 5. Що таке "арифмометр"? 6. Ким, де і коли був створений перший арифмометр? 7. Які дії він умів виконувати? 8. Назвіть російських творців механічних обчислювальних машин. 9. Чий арифмометр отримав нагороди і які? 10. Як довго користувались механічними арифмометрами?
Механічні обчислювальні машини Питання і завдання 11. Чию машину називають "аналітичною машиною"? 12. Чию машину називають "прообразом ЕОМ"? 13. З яких основних частин складалась ця машина? 14. Для чого призначалась кожна частина? 15. Кого називають першою жінкою-програмістом? Чому? 16. За які заслуги відмічені Беббідж та Лавлейс в історії комп'ютерної техніки? 17. Ким і де була вперше викладена теорія програмування? 18. Як називалась мова програмування, яку в 1975 році розробили в США? 19. Хто, де і коли створив перший табулятор? 20. Для яких цілей він був призначений? 21. Яка фірма виросла з фірми по виробництву табуляторів?
Іменний покажчик Бібліографічні дані про людей, чиї імена зустрічались у тексті презентації
Іменний покажчик Ал-Хорезмі Абу Абдалах (або Абу Джафар) Мухамед ібн Муса (народ. до 800 р. , помер після 847 р. ). Жив у Багдаді. Основні роботи по теорії квадратних рівнянь, теорії десяткової системи. Беббідж Чарльз (1791 -1871) - англійський вчений, декан кафедри математики Кембріджського університету, автор "аналітичної машини". Буль (Boole) Джорж (1815 -1864) - ірландський математик, один з основоположників математичної логіки, автор книги "Математичний аналіз логіки"(1847). Гаусс Карл (1777 -1855) - німецький математик, праці якого мали великий вплив на розвиток алгебри, теорії чисел, математичної фізики, астрономії, ін. Разом з німецьким фізиком В. Вебером сконструював перший в Германії електромагнітний телеграф (1833). Герберт (940 -1003) Папа Сильвестр II - вихователь, потім наставник імператора Оттона III, з 999 р. - Римський папа. Гюнтер Эдмунд (1581— 1626) - народився в Уельсі, вчився в Оксфорді, де в 1615 р. одержав ступінь бакалавра богослов'я. У 1619 р. він був обраний професором астрономії Грэшемского коледжу. Крилов Олексій. Миколайович (1863 -1945) - російський механік, кораблебудівник, математик. Основні праці по теорії корабля.
Іменний покажчик Лавлейс Ада (1815 -1852) - англійська графиня, дочка поета лорда Джорджа Байрона, вивчала астрономію, музику, математику. Спільно з Ч. Беббіджем працювала над створенням арифметичних програм для його рахункових машин. Лаплас (Laplace) Пьер Симон (1749 -1827) - французький астроном, математик, фізик, почесний член Петербурзької Академії Наук, автор знаменитої "Небесної механіки". Лейбніц (Leibniz) Вільгельм (1646 -1716) - великий німецький філософ, математик, фізик, мовознавець, засновник і президент (з 1700 р. ) Берлінського наукового товариства, на прохання Петра I розробив проекти розвитку освіти і державного управління в Росії. Леонардо да Вінчи (Leonardo da Vinci) (1452 -1519) - італійський живописець, скульптор, вчений, інженер. Автор видатного портрета "Мона Ліза" ("Джоконда"). Численні відкриття, проекти, експериментальні дослідження в області математики, механіки, природничих наук. Непер (Napier) Джон (1550 -1617) - шотландський математик, ввів поняття логарифму в трактаті "Канонічний опис чудових логарифмів", що вийшов у 1614 році. Однер В. Т. - шведський інженер, який працював в Росії. Ожегов Сергій Іванович (1900 -1964) - радянський мовознавець, лексиколог, дослідник норм літературної російської мови, доктор філологічних наук, професор.
Іменний покажчик Отред Вільям (1574— 1660) - відомий англійський математик і педагог. Паскаль (Pascal) (1623 -1662) Блез - французький філософ, письменник, математик та фізик. Роботи з арифметики, теорії чисел, алгебри, теорії ймовірностей. У 1641 -1642 рр. сконструював підсумовуючу машину. Роботи з теорії повітряного тиску. З 1655 р. вів майже чернечий засіб життя. На його честь названа одиниця тиску "паскаль" і мова програмування "Паскаль". Фібоначчі (Fibonacci), Леонардо Пізанський (Leonardo Pisano) (1180 -1240) італійський математик, в "Книзі абака", написаній у 1202 р. , першим систематично виклав досягнення арабської математики, чим сприяв знайомству з ними в Західній Європі. Холлеріт Герман (1860 -1929) - американський інженер німецького походження, творець машини автоматичної обробки даних (1890), засновник фірми з випуску перфокарт і рахунково-перфораційних пристроїв (1896). Чебишев Пафнутій Львович (1821 -1894) - російський математик, засновник петербурзької наукової школи, академік Петербурзької Академії Наук. Зв'язував проблеми математики з принциповими питаннями природознавства і техніки. Безліч відкриттів в теорії механізмів. Створив біля 40 різних механічних пристроїв, зокрема, арифмометр. Його труди поклали початок розвитку багатьох нових розділів математики.
Іменний покажчик Шиккард Вільгельм (1592 -1636) - німецький вчений, професор математики з Тюбінгена, друг і колега знаменитого астронома І. Кеплера. Творець підсумовуючого пристрою (1623 -1626? ), що не дійшов до наших днів. Якобсон Е. – російський часовий майстер і механік з міста Несвіже.
Післямова Презентація “Історія обчислювальної техніки” (CSH-1. 3 - Computer System History - версія 1. 3) складається з чотирьох частин і є комп'ютерною підтримкою авторської програми спецкурсу ”Історія обчислювальної техніки в прикладах та задачах” для учнів 5 -7 класів вчителя інформатики М. М. Корнієнко Презентація № 1 - “Історія лічби та рахунку”. “Способи запису чисел”. “Методи обчислень”. Презентація № 2 - “Системи числення”. Презентація № 3 - “Прилади для лічби”. “Механічні обчислювальні машини”. Презентація № 4 - “Електронно-обчислювальні машини”. Методичний матеріал до програми спецкурсу: · · · Календарно-тематичне планування, Зошит учня. Комп’ютерні презентації № 1 -4 Розробка підсумкового уроку (турнір) Список літератури та сайтів за темою. Авторська програма спецкурсу призначена для учнів 5 -7 класів. Також вона може бути використана і на факультативних заняттях з інформатики для початківців.
Скачать презентацию М М Корнієнко Історія обчислювальної техніки 3
tetr3_ukr.ppt