м ля е ит зії ч В а н ім мія» г е д ка ов ’ ю А « б ю л з
Одного осіннього ранку нас розбудили батьки, щоб за ручку відвести на першу в житті шкільну лінійку…Та чи уявляли ми собі, як сильно зміниться наше життя? Що ж нас чекає попереду?
Ось ми вже йдем до гімназії, наповнені дивовижними емоціями: зацікавленістю, радістю та хвилюванням. Це ж перша зустріч з майбутніми однокласниками! І звісно ж, першою вчителькою…
Всі з теплом згадують свою першу вчительку. Вона відкрила нам новий світ знань і допомогла зробити перші кроки у доросле життя. Розумна, добра, розуміюча, ласкава… Саме такою більшість учнів запам'ятають її на все життя.
Не одразу ми втягнулись в роботу, важко все-таки!
Але навчання виявилося захоплюючим та цікавим! Ми уважно слухали, намотували на вус, але все ще не звикли до суворих законів «Академії» .
Так швидко минули ці чотири роки… Ми раділи отриманим табелям, страшенно хвилювались через перші екзамени, але нестерпно чекали подальшого розвитку подій.
Тепер ми – горді гімназисти!
Хвилинку… А це що? Алге бра? ія? етр ом Ге
Географія Біологія Хімія
(Відмінник) ра П он Ек ія ом он стр А тво вс на оз в іка ом
ІЗ Ф К И ? ? ? А
Як багато нових, складних, зовсім різних предметів, термінів і назв! Як ми з цим всім самі впораємось? Але ж ми не самі? !
Наші дорогі, любі вчителі! Ви завжди нас захищаєте, підтримуєте та заспокоюєте в потрібний момент, адже ж не все у нас виходить одразу
А коли нам відкривалсь таїна знань, завдяки вам…
…ви нас хвалили
А ще ви нам даруєте гарний святковий настрій
Багато-багато гарного настрою
Дууууже багато….
А коли гарного настрою стає занадто багато…
…достатньо одного вашого суворого погляду
Інколи двох…
Аби ми знову повернулися до навчальновиховного процесу
Ви казали нам взятись за голову, доки не пізно
Але знали, що все буде добре!
На багато речей ви не давали нам закрити очі
Навчили дружити з тими, хто не схожий на нас
Навчили більш позитивно сприймати життя
Навчили довірі та підтримці
Навчили приймати новеньких до колективу. А ми тим часом…
Знаходили надійних друзів
Закохувалися
Ображалися
Вибачали один одного
Дуркували
І врешті-решт стали однією родиною
Все це завдяки тільки вам - вчителям
Ми тепер теж маємо крила, але ніколи не забудемо, хто нам їх дав