МӏНӏСТРЕСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ Я УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦӏОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

МӏНӏСТРЕСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ´Я УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦӏОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ І КЛӏНӏЧНОЇ ЕПӏДЕМӏОЛОГӏЇ ТА БӏОБЕЗПЕКИ Органiзацiя та порядок вiдбору проб з об´єктiв довкiлля в епідемічному осередку Виконавець: студентка МФ № 4 6 курсу, 14 групи Сас ӏ. А. Викладач: ас. кафедри, к. мед. н. Тверезовський М. В. Одеса, 2014

Мета • Ознайомити з метою і органiзацiєю вiдбору проб з об´єктiв довкiлля. • Показати алгоритм забору на дослiдження повiтря, воду, ґрунт, клiщiв, блiх, продукти харчування, хворих (пiдозрiлих).

Загальні вимоги до порядку відбору проб • небезпечність (застосування протигазу та захисного одягу; • дотримання правил асептики; • матеріал відбирається до початку антибактеріальної терапії; • створення ізотермічних умов; • закріплення проби за місцем відбору; • біологічна безпека при транспортуванні;

Методика забору повітря • Забір проб повітря здійснюється за допомогою спеціальних приладів або сидементаційним методом. У них використовується принцип примусового осадження аерозольних частин на щільних або рідких середовищах, які потім досліджують мікробіологи.

Методика забору грунту (на прикладі сибірки) • проби грунту беруть невеликими порціями з верхнього шару в місцях найбільш ймовірного забруднення. Лопатою з ПХР-МВ у 2 -3 місцях знімають верхній шар грунту не глибше 0, 5 см або збирають поверхневі шари у лунці. Взяті проби поміщають у стерильну тару, яка щільно закупорюється. При взятті проб з рослинністю зрізають ножицями листки або траву з краплями осілої рідини або порошкоподібної речовини і пінцетом кладуть у стерильну тару.

• Обстеженню підлягають ділянки, що підозрюються на зараження збудником сибірки. Площу, що досліджується, розбивають на квадратні ділянки зі стороною не більше 4 м. Грунтовим буром відбирають проби грунту масою 20 -30 г кожна, по кутах і в центрі кожної ділянки. Проби грунту з території, підозрюваної в поверхневому обсіменінні збудником сибірки, беруть на глибину до 15 см. Перед взяттям проб на території скотомогильників верхній шар грунту на місці взяття проби знімають на 2 -3 см і пробу беруть н глибині до двох метрів через кожні 25 см.

Методика забору матеріалу від хворих (на прикладі чуми) • при усіх формах обов´язково відбирається кров для виділення збудника; • при бубонній формі – відділяєме бубону; • при шкірній формі – вміст виразки або інших шкірних уражень; • при легеневій формі – мокрота і слиз з зіву; • при ураженні – кишечнику фекалії; • при ураженні мозкових оболонок – ліквор.

Методика забору води Проби води беруть фільтруючи її (0, 5 л) через мембранні фільтри. • З шахтних колодязів воду забирають чистим відром, попередньо перемішують. • Пробу з природньої водойми беруть з місць, де помітні значні олійні плями або сліди осілих порошкоподібних речовин. Беруть у різних місцях, як з поверхні, так і з дна, використовуючи для цього барометр. • Проби водогінної води відбирають із тупікових найвіддаленіших водозаборів.

Методика забору кліщів • Кліщів, що присмоктались до тіла людини, обережно, не роздавлюючи, підчіплюють голкою, і захопивши якомога ближче до хобота, знімають пінцетом. • Ділянку шкіри в місці укусу змащують настойкою йоду. При розселенні їх на місцевості збирають пінцетами і сачками, фланелю (на флаг).

Методика забору бліх • Бліх, що живуть у житлових приміщеннях, відловлюють за допомогою листів паперу, змащених клеєм. Бліх, що паразитують на дрібних гризунах, відловлюють у такий спосіб: вбиту тварину підвішують у широкій частині великої скляної лійки, вузький кінець якої опущений у скляну посудину. В міру охолодження трупа тварини, блохи покидають його і скочуються по лійці в посудину.

Методика забору продуктів харчування • Розкривають ту тару, на поверхні якої найімовірніше могли осісти частки біологічного аерозолю. Пробу беруть з верхніх шарів упаковки, використовуючи совок або шпатель, і поміщають у стерильну тару. Кожного виду продуктів відбирають по 25 -50 г. Із брикетованих продуктів виймають окремо брикети, що стикаються з тарою, і з поверхневого шару зрізають шматочок. Проби рідких продуктів беруть з поверхні до і після перемішування. Проби м´яса беруть з цілої туші або окремих її частин, вирізаючи шматочки з поверхневих шарів. Одночасно тампоном, зволоженим фізіологічним розчином натрію хлорид, у різних місцях туші роблять змиви.

Література • 1. Наказ МОЗ України від 30. 09. 94 року № 265 «Про надзвичайну ситуацію по чумі і необхідні протиепідемічні заходи» • 2. Наказ МОЗ України від 21. 08. 2002 року № 321 «Про затвердження Інструкції з лабораторної діагностики сибірки у людей, в сировині тваринного походження та об´єктах довкілля» • 3. Наказ МОЗ України від 07. 04. 2004 року№ 185 «Про оптимізацію комплексу протиепідемічних заходів при виявленні захворювань, що викликані холерним та іншими патогенними вібріонами» • 3. Методичні вказівки МОЗ України від 12. 05. 2003 № 16 « Організація та проведення первинних заходів при виявленні хворого ( трупа) або підозри на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами неясно етіології» • 4. Електронний ресурс. Режим доступу: http: //student. ru/gotovyeraboty|voennay-epidemiologiya-chrezvychajnykhsituatij. html

Дякую за увагу! Прошу запитання Тел. : (097) 40 45 667 E. mail: irina. sas@. inbox. ru