Людина створена Любов’ю й для Любові.
це хотіти зробити іншу людину вільною, не зваблювати її, визволити її з пут, щоб ї вона могла сказати: “Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ”, але не була примушена своїми невгамовними бажаннями.
Сказати "Я тебе люблю" займає декілька секунд, а показати як - усе життя.
Любов завжди залишається в серці, її можна забрати з собою навіть на небеса. Все, що робиться через любов, робиться по ту сторону добра і зла.
Любити – це жити схожим з коханою людиною життям
Від любові не сховаєшся
Це віддаватись іншому, навіть якщо він, на хвилину, відмовляється; це віддаватись не рахуючись з тим, що інший дає тобі. Це дорого платити і ніколи не вимагати повернення боргів. Це – і в цьому найвища любов – прощати, коли кохана людина залишає тебе, намагаючись дати іншим те, що тобі обіцяла.
це всіма своїми силами хотіти щастя для іншого, навіть більше, ніж для себе, і все робити, щоб кохана людина росла, розвивалася і розквітала, стаючи щодня людиною, якою має бути, а не тою, якою ти хочеш зробити її за планом своїх мрій.
Любов – це лет пташки по безмежному небі.
Любов - це те, від чого всміхаєшся, коли стомився. Дві половинки однієї любові завжди будуть шукати одна одну у світах, у вічності. Справжню любов ніхто не може ні розірвати, ні роз’єднати, ні убити.
Любити – це вірити в іншу людину, мати довір’я до неї, вірити в її приховані сили, що є в ній, і які б не були каменюки, треба їх відсувати, щоб вирівняти дорогу.
це безцінний дар. Це єдина річ, яку ми можемо подарувати, але все ж вона у нас залишається і зігріває наші серця…
Не закохуйся в обличчя, не закохуйся в вбрання, а закохуйся в ту душу, що потрібна для життя! Бо краса - це сон зрадливий, раз присниться тай нема. А душа - це все на світі, що потрібно для життя. . .
Любов – це надто гарний цвіт, щоб його топтати, коли тільки для нашої насолоди намагаємось зірвати його.
Любов це коли два серця б’ються як одне.
Любити – це бути готовим страждати, вмерти для себе, щоб жити для іншого й викликати життя, бо хто може забути себе задля іншого й не страждати? Хто може зректися жити для себе, щоб щось не вмерло в ньому?