LOGO www. themegallery. com Безпековий вимір міжнародних інформаційних відносин
План 1 Політичні, правові та технологічні чинники міжнародної інформаційної безпеки 2 Базові поняття та теорії міжнародної інформаційної безпеки 3 Виклики та загрози для міжнародної інформаційної безпеки та методи протидії ним 4 Міжнародні інформаційні та психологічні операції www. themegallery. com
Література v Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / [Макаренко Є. А. , Гондюл В. П. , Рижков М. М. та ін. ]. – К. : Центр вільної преси, 2006. v Технологический прогресс и своевременные международные отношения: Учебник / [А. В. Крутских, А. В. Торкунов, В. В. Ничков и др. ]; Под общ. ред. А. В. Крутских. – М. : Просвещение, 2004. v Инновационные направления современных международных отншений / [А. В. Бирюков, Е. С. Зиновьева, А. В. Крутских и др. ]; Под общ. ред. А. В. Крутских и А. В. Бирюкова. – М. : Аспект Пресс, 2010. www. themegallery. com
Література v Панарин И. Н. Информационная война и дипломатия / И. Н. Панарин. – М. : Городец, 2004. v Панарин И. Информационная война и мир /И. Панарин, Л. Панарина. – М: Олма Пресс, 2003. v Лисичкин В. А. Третья мировая (информационно психологическая) война / Лисичкин В. А. , Шелепин Л. А. – М. : Изд во Алгоритм, Изд во Эксмо, 2003. v Лисичкин В. А. Война после войны: Информационная оккупация продолжается / Лисичкин В. А. , Шелепин Л. А. – М. : Изд во Алгоритм, Изд во Эксмо, 2005. v Информация, дипломатия, психология: Антология. – М. : Известия, 2002. v Крутских А. В. Международное сотрудничество в области информационной безопасности [Электронный ресурс] / А. В. Крутских, И. Л. Сафронова. – Режим доступа: http: //www. ict. edu. ru/ft/002472/intcoop. pdf. www. themegallery. com
![Література v Желтов О. Информационная безопасность в международных отношениях [Электронный ресурс] / О. Желтов](https://present5.com/presentation/13876694_262709547/image-5.jpg "Література v Желтов О. Информационная безопасность в международных отношениях [Электронный ресурс] / О. Желтов")
Література v Желтов О. Информационная безопасность в международных отношениях [Электронный ресурс] / О. Желтов // XXI век: место и роль России в меняющемся мире. – Режим доступа: http: //www. rami. ru/publications/2001 02 24/zheltov. rtf. v Гриняев С. Глобализация и информационная безопасность [Электронный ресурс] / Гриняев С. – Режим доступа: http: //www. infwar. ru/article. php? num=40. v Гриняев С. К вопросу о "войне в четвертой сфере" [Электронный ресурс] / Гриняев С. – Режим доступа: http: //nvo. ng. ru/wars/2001 04 20/2_question. html v Гриняев С. Н. Поле битвы киберпространство: Теория, приемы, средства, методы и системы ведения информационной войны. Мн. : Харвест, 2004. www. themegallery. com
![Література v Леваков А. Информационная безопасность в США: проблемы и решения [Электронный ресурс] /](https://present5.com/presentation/13876694_262709547/image-6.jpg "Література v Леваков А. Информационная безопасность в США: проблемы и решения [Электронный ресурс] /")
Література v Леваков А. Информационная безопасность в США: проблемы и решения [Электронный ресурс] / Леваков А. – Режим доступа: http: //freelance 4. narod. ru/IS_USA. htm. v Леваков А. Анатомия информационной безопасности США / Леваков А. – Режим доступа: http: //daily. sec. ru/publication. cfm? pid=5503 v Попов И. М. Война будущего: взгляд из за океана. Военные теории и концепции современных США / И. М. Попов. – М. , 2004. v Расторгуев C. П. Информационная война / Расторгуев C. П. – М. , 1999. v Почепцов Г. Інформаційні війни / Г. Почепцов – М. : «Рефл бук» К. : «Ваклер» , 2001. v Почепцов Г. Психологические войны / Г. Почепцов – М. : Омега Л, 2008. www. themegallery. com
Література v Литвиненко О. В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії / О. В. Литвиненко. – К. : ВКФ “Сатсанга”, 2000. v Литвиненко О. В. Інформаційні впливи та операції. Теоретико аналітичні нариси: Монографія / О. В. Литвиненко – К. : НІСД, 2003. v Макаренко Є. А. Міжнародні інформаційні відносини. К. : ННК, 2002. v Асиметрія міжнародних відносин / під ред. Г. М. Перепелиці, О. М. Субтельного. – К. : Видавничий дім «Стилос» , 2005. v Соснін О. В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України / О. В. Соснін. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. v Ліпкан В. А. Національна безпека України / Ліпкан В. А. К. : Кондор, 2008 www. themegallery. com
Література v «Стратегічна панорама» (Видання РНБО) v «Національна безпека і оборона» (Дослідження аналітичного центру імені Разумкова) v «НАТО ревю» (Бюлетень НАТО). www. themegallery. com
Політичні, правові та технологічні чинники міжнародної інформаційної безпеки v Науково технологічний та інформаційно комунікаційний розвиток v Глобалізація v Геополітичні трансформації v Економічний розвиток v Нові види війн та конфліктів v Тероризм та протиправна діяльність v Соціальні зрушення v Трансформація правової сфери www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Міжнародна інформаційна безпека» 1) взаємодія акторів міжнародних відносин з операцій підтримання сталого миру на основі захисту міжнародної інфосфери, глобальної інфраструктури та суспільної свідомості світової спільноти від реальних і потенційних інформаційних загроз; 2) стан міжнародних відносин, що виключає порушення міжнародної стабільності і створення загрози для безпеки держав і світового співтовариства в інформаційному просторі; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Міжнародний інформаційний простір» сукупність світових інформаційних ресурсів, інформаційних потоків та інформаційної інфраструктури, які дозволяють на основі норм міжнародного права забезпечувати інформаційну взаємодію держав в усіх сферах життєдіяльності цивілізації; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Міжнародна інформаційна інфраструктура» тлумачаться як глобальна організаційна структура, що забезпечує формування, функціонування й розвиток міжнародного інформаційного простору, а також збирання, обробку, зберігання, поширення та ефективне використання інформаційних ресурсів, включаючи масиви і бази даних і власне інформацію та інформаційні потоки; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Критично важливі структури» визначаються як об’єкти, системи та інститути держав, які, в першу чергу, зазнають впливу в умовах міжнародного інформаційного протиборства та стосуються політичної, суспільної, економічної, військової, науково технологічної, духовної та інших сфер життєдіяльності суспільства; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Загрози для міжнародної інформаційної безпеки» тлумачаться як інформаційно технологічні, інформаційно комунікаційні, інформаційно психологічні чинники, що створюють небезпеку для інтересів акторів міжнародних відносин у світовому інформаційному просторі і реалізуються через порушення інфраструктури, вільного обігу інформації, неправомірність використання інформації; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Інформаційні озброєння» визначаються як комплекс технічних та інших заходів, методів і технологій, спрямованих на встановлення контролю над інформаційними структурами потенційного противника, втручання у роботу його систем управління, інформаційних мереж та комунікацій з метою руйнування або модифікації даних, дезінформації, поширення інформації спеціального призначення у системах формування громадської думки і прийняття рішень, а також як сукупність засобів впливу на свідомість і психологічний стан політичних і військових структур, спецслужб та населення для протидії можливим інформаційним впливам іншої сторони; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Жорстка сила» розглядається як діяльність акторів міжнародних відносин, спрямована на досягнення поставленої мети шляхом впливу на інших акторів через примус і нав’язування власних інтересів за допомогою економічної та військової сили, зокрема, з використанням високих технологій; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «М’яка сила» тлумачиться як політика, спрямована на досягнення переваг внаслідок використання інформаційно психологічних впливів дипломатичного, політично пропагандистського та суспільно культурного характеру; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Розумна сила» визначається як оптимальне поєднання елементів «м’якої» та «жорсткої» сили у міжнародних відносинах, що передбачає стратегічне використання дипломатії, переконання, розбудову потенціалу та проекцію сили і впливу у спосіб, який є найбільш ефективним з погляду політичної і соціальної легітимності; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Міжнародні / спеціальні інформаційні операції» розглядаються як форма міждержавного протиборства, яка реалізується з використанням інформаційного впливу на системи управління різного призначення інших держав, а також на політичну владу і суспільство в цілому, на інфраструктуру і засоби масової комунікації для досягнення переваг з одночасним захистом національної інфосфери від аналогічних дій; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Міжнародний інформаційний тероризм» розуміється як використання телекомунікаційних та інформаційних систем і ресурсів і вплив на такі системи і ресурси в міжнародному інформаційному просторі в терористичних цілях; www. themegallery. com
Поняття міжнародної інформаційної безпеки «Міжнародна інформаційна злочинність» визначається як використання телекомунікаційних та інформаційних систем і ресурсів, вплив на такі системи і ресурси в міжнародному інформаційному просторі у протиправних цілях. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Теорія «превентивної дипломатії» . Доктрина представлена у 1992 році Генеральним секретарем ООН Б. Бутросом Галі у доповіді «Порядок денний для миру» (нова система глобальної безпеки), яка містила нове тлумачення миротворчості, підтримання миру і миробудівництва в постконфліктний період як першоджерела міжнародної інформаційної безпеки. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v заходи, спрямованих на попередження і врегулювання конфліктів на основі інформаційно аналітичного забезпечення прийняття рішень з проведення переговорного процесу, превентивного розгортання контингентів, створення демілітаризованих зон та відновлення діяльності демократичних інститутів. v Інформаційна складова доктрини передбачає можливість превентивних заходів лише за умови § доступу до об’єктивної, наукової, аналітично достовірної інформації § врахування та детального вивчення політичних, економічних і соціальних тенденцій в світі та регіонах, що можуть призвести до кризових ситуацій. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки Теорія «інформаційної парасолі» v представлено у дослідженні Дж. Ная та У. Оуенса «Головна сила Америки – її інформаційні можливості» (1996 р. ) v стверджується домінуюча роль США в інформаційній революції, тобто у використанні надважливих засобів комунікації та інформаційних технологій (супутникового спостереження, прямого мовлення, швидкісних комп’ютерів, унікальних можливостей в інтегруванні складних інформаційних систем), у політиці стримування й нейтралізації традиційних воєнних загроз та нових видів озброєнь. v саме наявність інформаційних переваг зумовлює інтелектуальний зв’язок між зовнішньою політикою США та їх військовим потенціалом, збереження світового лідерства за допомогою нових засобів впливу та закріплення домінуючої ролі в альянсах і тимчасових коаліціях. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Теорія «м’якої сили» вперше на науково теоретичному рівні була сформульована Дж. Наєм задля підтримки позитивного іміджу держави в міжнародних відносинах і просування найбільш значимих досягнень американської культури і соціальної політики. v ідея про абсолютну перевагу США не лише за показниками військової сили та економічної потуги, а й за параметрами інформаційно психологічного впливу на міжнародні відносини, тобто ідею «м’якої сили» . www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v до «м’якої сили» віднесено політичну ідеологію, суспільні цінності, зовнішню політику. Перші два компоненти «м’якої сили» тлумачаться як історична спадщина нації, третій – характеризується як суб’єктивний чинник, привнесений політичним керівництвом. v «м’яка сила» – це не тільки власне вплив, а й «привабливість» , оскільки потенціалом «м’якої сили» у світовій політиці виступає те, що «надихає і приваблює» і дозволяє досягати бажаного результату. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Теорія «розумної сили» запропонована Дж. Наєм та Р. Армітіджем у доповіді «Більш розумна, більш безпечна Америка» v розглядається як еволюція концепту «м’якої» сили, що передбачає раціональний розподіл наявних ресурсів між категоріями «жорсткої» і «м’якої» сили і може зумовити суттєві зміни міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки. v розширює сферу застосування концепції «розумної сили» задля обстоювання національних інтересів США на міжнародній арені, повернення Америці статусу інтелектуального лідера та підтримання іміджу й репутації США на засадах ідеї «глобального добробуту» www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки Шість поколінь війн v 1. використання холодної зброї v 2. вогнепальна зброя v 3. вогнепальна нарізна зброя v 4. автоматична зброя v 5. ядерна (згодом термоядерна) зброя v 6. високоточні озброєння www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки «Теорію інформаційних озброєнь» представлено у дослідженні Р. Шафранскі, в якому концептуальні засади інформаційних озброєнь розглядаються у загальному контексті засобів глобального протиборства на інформаційному театрі воєнних дій v слід поділяти театр воєнних дій на дві складові – традиційний простір і кіберпростір, при чому кіберпростору має надаватися більш вагоме значення, www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v визначає інформаційне протиборство як новітню форму конфлікту, тобто «мережевої» війни (netwar) або «кібервійни» (cyberwar). v засоби ведення інформаційної війни можуть бути використані, використовувалися і використовуватимуться як проти зовнішніх, так і проти внутрішніх ворогів. v доводить, що чим більш розвиненим є технологічний потенціал держави і чим більшою є її взаємодія з іншими акторами міжнародних відносин, тим більш уразливою може бути держава в інформаційній війні. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки Особливості інформаційних озброєнь: v атакуючий характер, v універсальність, v прихованість, v багатоваріантність форм реалізації (у тому числі програмно апаратної й технічної), v радикальність впливу, v достатній вибір часу та місця застосування і, нарешті, v економічність. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Еволюція інформаційних озброєнь v Перший етап розвитку систем інформаційної зброї застосування інформаційної зброї для протидії засобам ураження. v Засоби радіоелектронної протидії (РЕП) не є зброєю, що руйнує цілі, але їх застосування передує початку бойових операцій у сучасній війні. РЕП ніби розчищає шлях для безпе решкодного застосування бойових систем високоточної зброї. За декілька діб до початку операції «Буря в пустелі» США вперше в широких масштабах провели радіоелектронний натиск на активні засоби ППО, органи управління та інші важливі об'єкти на території Іраку. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Другий етап розвитку систем інформаційної зброї застосування інформаційної зброї для інформаційного впливу не тільки на засоби ураження, а й системи управління і зв'язку, інформаційні й комп'ютерні мережі. v Проти таких систем та об'єктів розроблена спеціальна інформаційна зброя, до якої належать так звані засоби програмно-математичного впливу, такі як «комп'ютерні віруси» , «логічні бомби» , «троянські коні» , нейтралізатори тестових програм та електромагнітна зброя. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Третій етап розвитку систем інформаційної зброї застосування інформаційної зброї для інформаційного на людину. v До таких систем віднесено психотропну зброю, засоби зомбування людини та засоби психологічної війни. v Засоби впливають на свідомість і психіку людей, що дає змогу керувати їхньою поведінкою. v Мета психологічної війни полягає в тому, щоб зруйнувати або модифікувати у свідомості протилежної нації своє власне розуміння ролі й місця у світових процесах або ж зруйнувати чи змінити уявлення про неї всього навколишнього світу. v Головний удар під час ведення такої війни концентрується або на широких прошарках населення, або спрямований лише проти політико економічної еліти. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки М. Лібіцкі «Що таке інформаційна війна» v звертає увагу на засоби завоювання держав без руйнівних наслідків за допомогою інформаційних озброєнь, зокрема, протидії міжнародному інформаційному тероризму. v виокремлює вісім напрямків такої боротьби: § боротьба з системами управління, § інформаційно розвідувальні операції, § електронна боротьба, § психологічна боротьба, § «хакерська» боротьба, § «кібернетична» і «мережева» боротьба, § економічна інформаційна боротьба та § міжнародний інформаційний тероризм www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки Ознаки інформаційного способу ведення війни (за М. Лібіцкі) v Збройні сили розосереджені по всій земній кулі, для командування і управління якими створені складні і надійні автоматизовані системи. v Конфлікти набудуть форми миттєвих війн короткі зіткнення, коли активні бойові дії тривають лише кілька днів або тижнів, і в цих війнах Сполучені Штати (НАТО та / або сили ООН) беруть швидку перемогу внаслідок величезної переваги у військових ресурсах. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки Ознаки інформаційного способу ведення війни (за М. Лібіцкі) v Війна більше не вимагатиме мобілізації населення. У цих війнах держави будуть використовувати нечисленних професійних солдатів, пілотів і допоміжних сил ( «інтелектуальні бійці» за Е. Тоффлером). v Особлива увага надається «управлінню сприйняттям» війни населенням у власній країні і в усьому світі. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки Ознаки інформаційного способу ведення війни (за М. Лібіцкі) v Інформаційний спосіб ведення війни вимагає використання досконалих технологій. v Технології ведення «кібервійни» інформаційно насичені. v При інформаційному способі ведення війни більше не потрібно тотальної мобілізації громадян і промисловості. Для ведення таких воєн необхідно використовувати у військових цілях найостанніші досягнення техніки: електроніки, обчислювальної техніки, телекомунікацій та аерокосмічної галузі. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки Ознаки інформаційного способу ведення війни (за М. Лібіцкі) v Інформаційний спосіб ведення війни вимагає ретельного планування, але мета цього планування полягає в тому, щоб надати гнучкість діям у відповідь на дії супротивника. v Вимоги гнучкості планування призводять до того, що війна повинна бути запрограмованою заздалегідь без участі безпосередніх виконавців. «Прийняття багатьох рішень буде повністю автоматизовано» , оскільки ухвалити рішення швидше, ніж людина може тільки комп'ютер. www. themegallery. com
Загальні втрати внаслідок військових дій v І Світова війна – втрати становили 10 млн. чол. , у тому числі 5% серед мирного населення v ІІ Світова війна – втрати становили 55 млн. чол. , у тому числі 51% серед мирного населення v Локальні війни 1946 1982 рр. – загальні втрати становили 31, 5 млн. чол. , у тому числі 90% серед мирного населення www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Теорія мережево-центрованих війн. Автори концепції (віце адмірал ВМС США Артур Себровскі і Джон Гарстка) вважають, що у військовій сфері така війна дозволяє перейти від війни на виснаження до більш швидкоплинною і більш ефективною форми, для якої характерні дві основні характеристики: швидкість управління і принцип самосинхронізації. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Швидкість управління передбачає три аспекти: v Війська досягають інформаційної переваги, під якою розуміється не надходження інформації в більшій кількості, а більш висока ступінь усвідомлення і більш глибоке розуміння ситуації на полі бою. У технологічному плані все це передбачає впровадження нових систем управління, стеження, розвідки, контролю, комп'ютерного моделювання. v Війська завдяки своїм інформаційним перевагам втілюють в життя принцип масування результатів, а не масування сил. v В результаті таких дій противник позбавляється можливості будь яких дій і впадає в стан шоку. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v Принцип самосинхронізації прийшов з теорії складних систем. Відповідно до цієї теорії складні явища і структури найкраще організуються за принципом знизу вгору. v Під самосинхронізації розуміється здатність військової структури самоорганізовуватися знизу, а не змінюватися відповідно до вказівок зверху. Організаційна структура частин і підрозділів, форми і методи виконання ними бойових завдань, як очікується, будуть видозмінюватися на свій розсуд, але відповідно до потреб вищого командування. www. themegallery. com
Теорії міжнародної інформаційної безпеки v У концептуально-теоретичному плані Себровскі і Гарстка представили модель мережево центрованої війни як систему, що складається з трьох решіток підсистем: інформаційної, сенсорної і бойової. v Основу цієї системи складає інформаційна решітка, на яку накладаються і взаємоперетинаються сенсорна і бойова решітки. Інформаційна решітка підсистема пронизує усю систему в повному обсязі. Елементами сенсорної системи є "сенсори" (засоби розвідки), а елементами бойової системи "стрілки" (засоби ураження). Ці дві групи елементів об'єднуються органами управління та командування. www. themegallery. com
Рівні міжнародної інформаційної безпеки Глобальний Регіональний Рівні МІБ Національний www. themegallery. com
Глобальний рівень МІБ На глобальному рівні провідну роль у розробці та реалізації стратегії МІБ відіграє Рада Безпеки ООН v резолюція ГА ООН „Роль науки і техніки в контексті міжнародної безпеки і роззброєння” (1999 р. ) v резолюція ГА ООН „Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікацій у контексті міжнародної безпеки” (1999 р. ) v резолюція ГА ООН „Створення глобальної культури кібербезпеки” (2003 р. ) www. themegallery. com
Регіональний рівень МІБ На регіональному рівні провідну роль у розробці та реалізації стратегії МІБ відіграють v Організація Північноатлантичного договору (НАТО) v Шанхайська Організація Співпраці (ШОС) v Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) www. themegallery. com
Національний рівень МІБ На національному рівні провідну роль у розробці та реалізації стратегії МІБ відіграють v Сполучені Штати Америки v Китайська Народна Республіка v Російська Федерація www. themegallery. com
П'ять кілець полковника Уордена www. themegallery. com
П'ять кілець полковника Уордена v Цілями для ураження обираються заздалегідь життєво важливі об'єкти держави жертви. v відповідно до концепції «п'яти кілець полковника Уордена» , супротивник розглядається як системи, що складається з п'яти радіальних кілець. v У центрі політичне керівництво, потім слідують система життєзабезпечення; інфраструктура; населення і, лише в останню чергу збройні сили. www. themegallery. com
Виклики та загрози для міжнародної інформаційної безпеки v Політична сфера v Суспільна сфера v Економічна сфера v Військова сфера v Науково технологічна сфера v Духовна сфера www. themegallery. com
Політична сфера v структур підготовки та ухвалення політичних рішень, v структур управління місцевої та регіональної влади, v структур виборчих систем, v інформаційно телекомунікаційних урядових систем спеціального призначення. www. themegallery. com
Суспільна сфера v системи формування громадської думки, v структури засобів масової комунікації, v інформаційно організаційні структури політичних партій, громадських рухів, національно культурних та релігійних інституцій, v структури забезпечення основних прав і свобод, плюралізму і незалежності виявлення поглядів, вільного обміну ідеями та інформацією. www. themegallery. com
Економічна сфера v системи загальноекономічного аналізу та прогнозування економічного розвитку, v структури прийняття рішень та координації управлінських дій в економічній сфері, зокрема, в умовах надзвичайного стану, v інфраструктури банківських мереж та систем, v системи управління в критично важливих для функціонування держави структурах (енергетика, транспортні комунікації, телекомунікаційні та інформаційні мережі). www. themegallery. com
Науково-технологічна сфера v феномену транскордонного переміщення інтелектуальних ресурсів, тобто вивезення інформації унікального науково технологічного характеру на біологічних носіях до міжнародних систем спостереження, v результати аналізу та прогнозування тенденцій науково технологічного розвитку в різних країнах з метою доступу до конфіденційних інформаційних ресурсів. системи накопичення науково технічної інформації, v інституції та структури фундаментальних і прикладних досліджень, v об’єкти інтелектуальної власності, ноу хау тощо www. themegallery. com
Військова сфера v інформаційні ресурси збройних сил, v ВПК, v системи управління військами, v системи контролю і постійного спостереження, v канали надходження інформації стратегічного, оперативного, розвідувального характеру. www. themegallery. com
Духовна сфера v система духовних ідеалів та морально етичних цінностей суспільства, v конфесійні протистояння, v релігійний фанатизм тощо. www. themegallery. com
Новітні загрози для МІБ 1 Кіберзагрози 2 Медіазагрози 3 Психотероризм www. themegallery. com
Кіберзагрози v v Кіберзагрози можуть існувати для військової (оборонної) і для цивільної інфраструктури: в атомній енергетиці зміна інформації або блокування інформаційних центрів може спричинити припинення подачі електроенергії в міста і на військові об’єкти, викликати ядерну катастрофу; перекручування інформації або блокування інформаційних систем у фінансовій сфері може призвести до економічної кризи, виведення з ладу систем керування військами і військовою технікою здатне спровокувати початок бойових дій, стати причиною втрат серед цивільного населення і військових; колосальні людські втрати та екологічна криза можуть бути наслідками терористичного втручання в роботу транспортних систем, об’єктів біологічної або хімічної промисловості. www. themegallery. com
Кібертероризм – v дії з дезорганізації інформаційних систем, що створюють небезпеку загибелі людей, завдання значного майнового збитку або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони здійснені з метою порушення суспільної безпеки, залякування населення або впливу на прийняття рішень органами влади, v політично вмотивовані хакерські операції, з тяжкими наслідками для функціонування державних і суспільних систем, зорієнтований на широке висвітлення в засобах масової інформації та спричинення суспільного резонансу. www. themegallery. com
Психотероризм v Психотероризм розглядається як негативні інформаційно психологічні впливи, перш за все маніпулятивні, на масову свідомість, суспільство, владні структури, громадську думку. v Важливим стає ефект залякування, який можна отримати шляхом безпосереднього впливу на мотивацію поведінки і вчинків як світової, так і іншого типу спільноти. Такий вплив кваліфікується саме як негативний, оскільки спричинює психоемоційну і соціально психологічну напруженість, модифікацію етичних критеріїв і норм, морально політичну дезорієнтацію і як наслідок неадекватну реакцію цілої спільноти. www. themegallery. com
Психотероризм Наслідки впливу психотероризму v може руйнуватися здатність до критичного мислення, що, у свою чергу, може спричинити серйозні політичні наслідки для країни, оскільки на державному рівні можуть прийматися рішення, які ослаблюють позиції держави у світовому співтоваристві; v навмисне перекручування фактів дає змогу цілеспрямовано формувати громадську думку, наприклад, організовувати великі пропагандистські кампанії для підриву довіри громадян до курсу, який здійснює уряд держави; v за допомогою віртуальних відеозвернень терористичних лідерів на свідомість і підсвідомість широких верств населення здійснюється вплив на ухвалення рішень на рівні міжнародних інституції, відповідальних за глобальну безпеку www. themegallery. com
Медіатероризм v Медіатероризм є особливим різновидом інформаційних загроз, глибинна сутність якого полягає у спробах шляхом організації спеціальних медіа кампаній зруйнувати знаково символьну інфраструктуру будь якого суспільства, держави, системи міжнародних відносин. Йдеться про руйнацію символів влади (і не лише державної), оскільки спектр таких руйнівних деконсолідуючих медіа впливів спричинює створення атмосфери громадянської недовіри до дій та намірів політичної влади, непокори, дискредитацію відомих політичних персоналій, руйнацію ідеалів www. themegallery. com
Медіатероризм v Для здійснення медіатерору використовуються друковані, ефірні та кабельні та електронні мас медіа з метою психологічної обробки масової свідомості, для ліквідації «імунних бар’єрів» самозбереження та самозахисту, ігнорування елементарними правилами громадської безпеки, насаджування відчуття приреченості тощо. v Найбільш ефективними вважаються прийоми зняття природжених табу та естетизація психопатичної поведінки і різноманітних збочень включно із вбивствами та фізичним і психологічним насильством, героїзація криміналітету й, навпаки, – дегероїзація працівників спецслужб, правоохоронних органів, ветеранів війн та праці тощо. У цьому розумінні медіатероризм часто передує актам «матеріального» тероризму. www. themegallery. com
Методи протидії v створення абсолютної системи захисту країни -інфолідера проти будь якого виду наступальних інформаційних озброєнь, що зумовлює об’єктивні переваги в потенційній інформаційній війні, змушує інші країни шукати альянсу у військово інформаційних діях з країною інфолідером. При цьому може бути використано систему жорсткого контролю над інформаційними озброєннями супротивника на підставі потенційних міжнародних документів з інформаційної безпеки www. themegallery. com
Методи протидії v створення значної переваги державипотенційного ініціатора інформаційної війни в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави противника засобами інформаційного впливу, координація дій із союзними державами з використаннями визначених засобів інформаційної зброї для ідентифікації будь яких джерел і типів інформаційних загроз www. themegallery. com
Методи протидії v наявність кількох країн-інфолідерів та потенційного протиборства між ними, визначення фактору стримування експансії інформаційних загроз, забезпечення в перспективі домінування однієї з держав у сфері міжнародної інформаційної безпеки з можливостями значного впливу на глобальну інфосферу та переважного права вирішення проблем глобального світопорядку www. themegallery. com
Методи протидії v всі конфліктуючі сторони використовують транспарентність інформації для формування ситуативних альянсів, для досягнення переваг локальних рішень, які спроможні заблокувати технологічне лідерство, для використання можливостей інфоінфраструктури на окремих територіях з метою організації внутрішнього конфлікту між опозиційними силами (політичні, сепаратистські, міжнаціональні конфлікти) для проведення міжнародних антитерористичних інформаційних операцій www. themegallery. com
Методи протидії v протиборство світової спільноти та міжнародної організованої злочинності (терористичних угруповань), здатної контролювати перебіг політичних, економічних, суспільних і, зрештою, цивілізаційних процесів. Можливість такої моделі передбачена в аналітичному дослідженні Національної ради розвідки США „Mapping the global future” – 2020 у версії „Коло страху” („Сycle of fear”), яка є найбільш песимістичним сценарієм майбутнього світової спільноти. www. themegallery. com
Інформаційне протиборство Суб'єкти ІП Об'єкти ІП масова або індивідуальна свідомість громадян, соціально політичні системи і процеси, інформаційна інфраструктура, інформаційні і психологічні ресурси Держави, їх союзи та коаліції, міжнародні організації, недержавні інститути, незаконні (у т. ч. незаконні міжнародні) збройні формування, організації терористичної, екстремістської, радикальної політичної, радикальної релігійної спрямованості, ТНК, віртуальні соціальні спільноти, медіакорпорації, віртуальні коаліції тощо. www. themegallery. com
v Психологічні війни (операції) є комунікативними технологіями, що спрямовані на внесення змін у поведінку індивіда за допомогою модифікації його моделі світу, що здійснюється шляхом внесення змін у інформаційні потоки. v Інформаційні війни є інформаційними технологіями, що впливають на інформаційні системи, маючи на меті введення в оману масової чи індивідуальної свідомості, виведення з ладу або десинхронізацію процесів управління суспільством та його складовими, передовсім військовими. www. themegallery. com
Етапи 1. Попередній етап (планування операції, визначення доцільності здійснення, цілей, завдань, потуги, засобів, цільової аудиторії впливу, прийомів і методів впливу тощо); 2. Інформаційний привід (вбір та/або створення інформаційного приводу, тобто подій або псевдоподії, які можна використати як привід для психологічної операції або пропагандистської кампанії); 3. «Розкрутка» інформаційного приводу (головна частина будь якої інформаційної операції, інформаційний привід використовується заради досягнення цілей операції, тобто посилення, формування або руйнування певних психічних стереотипів та настанов); 4. Вихід зі спеціальної інформаційної операції та етап закріплення результатів проведення операції (забезпечення завершення інформаційної операції або пропагандистської кампанії після досягнення поставлених цілей або через форс мажорні обставини). www. themegallery. com
Пропаганда v Пропаганда є терміном, який вже з часів першої світової викликає негативні асоціації, тому частина країн до сьогодні його уникає. Під пропагандою ми будемо розуміти інтенсивні комунікативні процеси, що мають на меті зміну поведінки аудиторії, на яку вони налаштовані. Витоки пропаганди можна побачити в будь якій людській цивілізації. v Суттєвим для поглядів на пропаганду є намагання відокремити її від інших варіантів комунікативного впливу, таких як реклама чи виборчі технології. В історії та теорії визначено два можливі варіанти впливу, що мають назву маніпулятивна та підсилювальна теорії. www. themegallery. com
Цілі ІПО щодо впливу на аудиторію v Зміни поведінки аудиторії, які б відповідали національним інтересам тих, хто породжує цю комунікацію; v Вплив за рівнем об'єктів (У. Швартау): від однієї людини до цілої держави: особиста інформаційна війна (відносять різні види маніпуляцій з особистою електронною інформацією; корпоративна інформаційна війна (відносять ситуації атаки інформаційних систем компаній); глобальна інформаційна війна (інформація розглядається як національний здобуток, за яким можуть полювати інші країни). www. themegallery. com
v М. Вікерс розглядає можливості інформації у двох аспектах: зміни форми (передбачає маневри для введення в оману супротивника) та паралізування (паралізування центрів управління супротивника). Усе це пов'язано із втручанням в інформаційні системи супротивника. Саме входження в системи прийняття рішень і є найголовнішою новою ціллю майбутніх воєн www. themegallery. com
У межах психологічних операцій можливі два варіанти інформаційних дій: v уведення характеристик; v заміна характеристик. Уведення характеристик полегшується тоді, коли йдеться про "нішу", яка ще не заповнена масовою свідомістю. Заміна характеристик — значно складніший процес, оскільки це вже варіант конкурентної комунікації, коли одна інтерпретація ситуації повинна витиснути іншу. Заміну характеристик ми можемо проілюструвати темами, які під час війни у В'єтнамі були найбільш значущими і за допомогою яких схиляли до дезертирства солдатів. www. themegallery. com
v На думку Д. Маклауріна, нерозрізнення стратегічних і тактичних психологічних операцій може призводити до зниження їх ефективності. У випадку стратегічних психологічних операцій є більший вибір можливостей. v Помилковим він вважає використання в'єтнамськими пропагандистами у листівках проти американських солдат стратегічних концептів (на кшталт "американські імперіалісти") тоді як слід було наголошувати на питаннях виживання, які для солдата на фронті є більш важливими. www. themegallery. com
Стратегічні і тактичні психологічні операції v У деяких випадках різниця між ними досить умовна, в інших, навпаки — суттєва. "Хоча стратегічні і тактичні психологічні операції збігаються в багатьох конкретних випадках, важливою є суттєва концептуальна різниця між комунікаціями на підтримку довгочасних державних інтересів і на підтримку найближчих наступальних операцій". Це стосується також використання тих чи інших аргументів для здійснення впливу на населення в різні періоди. www. themegallery. com
v К. Лем вважає, що психологічні операції важче провадити в невійськових ситуаціях, оскільки виникає необхідність динамічного реагування на тактичні зміни. Наприклад, після бойових дій в Сомалі необхідно було відразу оголосити реакцію Америки на події. Швидкі зміни ситуації потребують таких самих швидких змін у проведенні психологічних операцій. Інформаційні війни принципово змінюють стратегічні й тактичні принципи сучасної армії, без застосування яких є неможливим подальший розвиток військової доктрини. www. themegallery. com
v Типи характеристик, що вводяться, визначаються за трьома основними складниками комунікативного процесу — цільовою аудиторією, ключовим повідомленням і за каналом комунікації. При цьому, ключовий комунікатор (або лідер громадської думки) також є, на нашу думку, елементом каналу, оскільки досить серйозно пов'язаний з ним. Дослідники виділяють два типи ключових комунікаторів: універсальні, пов'язані з усіма каналами, та специфічні, пов'язані з конкретним каналом. www. themegallery. com
v Повідомлення має відповідати особистісним потребам одержувача інформації. Наприклад, під час другої світової війни пропагандисти передавали німецьким солдатам таке повідомлення: "Чи не краще використати мою хоробрість і силу для власного життя, коли Німеччину реабілітують після війни? " Повідомлення також не повинно атакувати, воно має розмовляти з аудиторією її мовою, визнавати хоробрість і професіоналізм солдатів супротивника. При цьому слід наголошувати на неминучості своєї перемоги і обов'язковій поразці противника. www. themegallery. com
v Увага при плануванні психологічних операцій приділяється вибору комунікативного каналу, через який може передаватись будь яке повідомлення. При цьому навіть натовп в американському польовому статуті розглядається як варіант каналу, який одночасно є й одержувачем цього повідомлення. www. themegallery. com
v Що стосується такого каналу, як радіо, його ефективність визначають за такими сіями 40: v • кількість і типи приймачів, які має цільова група; v • звичний час слухання радіопередач; v • заборони та обмеження на слухання "ворожих" передач; v • потужність (чистота аудіосигналу) кожної зі станцій; v • техніка, що використовується для глушіння; v • які програми цікавлять кожну з цільових аудиторій (новини, драма, опера і подібне); v • оптимальна тривалість програми (може цільова аудиторія слухати п'ять хвилин чи п'ять годин); v • реакція владних еліт і цільових груп на програму. www. themegallery. com
v Існує також і рецепт на випадок відсутності радіоприймачів у аудиторії. У процесі підготовки до психологічної операції під час війни у Перській затоці на іракські збройні сили було скинуто тисячі транзисторів з фіксованою частотою, щоб надати іракцям можливість слухати радіопередачі. v Радіо одночасно веде боротьбу за довіру аудиторії, що особливо стосується офіційних радіостанцій. У випадку Бі Бі Сі підкреслюється, що існує "необхідність узгоджувати репутацію точності, об'єктивності й, отже, вірогідності й довіри, з достатньо неоднозначним поняттям "національного інтересу". До речі, оцінка роботи радіостанцій у зазначені періоди не була дуже позитивною через нечітко визначену політику. www. themegallery. com
v Ставлення до листівок пропонується оцінювати за такими параметрами: v • територія, на якій розповсюджуються листівки; v • методи, що використовує ворожий режим щодо пошуку листівок, чи використовується поліція, сили безпеки, школярі для збору листівок; v • покарання, що накладаються за зберігання листівок; v • реакція всього населення на повідомлення; v • реакція владної еліти на зміст повідомлень; v • реакція цільових груп на зміст повідомлень. www. themegallery. com
v Повідомлення може по різному впливати на характеристики каналу комунікації. Той чи інший канал може перебудовуватися відповідно до інформації, що її отримує. Наприклад, висвітлення в мас медіа під час війни в Перській затоці через уведення особливої цензури на візуальні повідомлення відбилося на створенні комп'ютерної графіки. Тобто та сама система в новій ситуації може нарощувати інші "м'язи". Один із дослідник війни в Перській затоці пише: "Антивоєнно налаштовані критики мас медіа звинувачували телевізійні мережі в намаганні прикрасити обличчя війни за допомогою відеографіки. Але ця критика не бере до уваги сутність гарного телевізійного дизайну, що спрямований на те, щоб принадити глядача, одночасно сховавши аспекти, що відштовхують. Добре зроблена графіка теоретично здатна підняти рейтинг"45 www. themegallery. com
v П. Катц, можливо, трохи гіперболізуючи комунікативність психологічної операції, поклав в основу своєї моделі саме розподіл на канали. Основою цього є стандартний розподіл на складники комунікативного процесу: джерело ! кодування ! повідомлення ! канал ! одержувач. v Р. Маклаурін розподілив фактори переконування на такі: v • фактори джерела; v • фактори змісту; v • фактори каналу; v • факторії аудиторії. v Престижні джерела вважаються більш достовірними, особливо на нетривалий період. При цьому, якщо аудиторія відчуває, що джерело намагається змінити громадську думку, ефективність повідомлень відразу спадає. Зближення аудиторії та джерела збільшує силу переконання. www. themegallery. com
v Відносно змісту повідомлення Е. Беттінгхаус писав, що значення міститься не в словах, а в людях. Р. Маклаурін говорить також про значення змісту для невербальної дії, розуміючи під ним підтримку цілей дією. v З погляду аудиторії розрізняють повідомлення, сила переконання яких відчувається чи не відчувається аудиторією. Вважається, що переконання іноземних еліт повинно здійснюватися без акценту на ситуаціях переконування, при цьому важливим компонентом стає координація. www. themegallery. com
v Дослідження і в царині психологічних операцій, і в царині паблік рилейшнз починаються з так званого комунікативного аудиту. Цей термін не траплявся нам в літературі з психологічних операцій, але робота, що ведеться на першій стадії, повністю йому відповідає, оскільки вивченню підлягають комунікативні моделі суспільства. Серед питань, що вивчаються, є й такі: v • Як інформація потрапляє до людей? v • Хто залежить від радіо і газет чи інших осіб в отриманні інформації? v • Хто слухає радіо і коли? v • Хто може підняти листівку та за яких умов? v • Хто ходить до кінотеатрів? v • Хто читає журнали і якого типу? v У результаті має з'явитися відповідь на запитання, який канал чи комбінація каналів є бажаними для цього типу аудиторії. У результаті аналізу аудиторії можна відповісти на запитання, що є вразливими місцями, якою є сприйнятливість до тих чи інших пропагандистських повідомлень. Після проведення подібного комунікативного аудиту і відповідного аналізу аудиторії можна більш чітко формулювати свої завдання і цілі. www. themegallery. com
v Знання громадської думки дає змогу зробити наступний крок — спробувати побудувати національну модель світу. Така модель дає можливість побачити позитивні і негативні характеристики об'єктів. Глибинні інтерв'ю дозволяють більш чітко побачити асоціативні та інші зв'язки об'єктів www. themegallery. com
Фактори підвищення ефективності інформаційної операції v Фактор еквівалентності v Фактор соціального середовища v Фактор візуального домінування v Фактор тематичного домінування v Фактор домінування форми v Фактор невідповідності власної та чужої комунікації v Фактор неоднорідності аудиторії v Фактор переведення в дію v Фактор спростування контраргументів v Фактор деталізації контексту v Фактор розбіжності візуальних і вербальних повідомлень www. themegallery. com
LOGO www. themegallery. com Add your company slogan
www. themegallery. com
Скачать презентацию LOGO www themegallery com Безпековий вимір міжнародних інформаційних
lektsiya_MIB_2013_mp2.ppt