ЛОГІКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ ЛЕКЦІЙ О В Тягло Доктор

ЛОГІКА (ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ ЛЕКЦІЙ) О. В. Тягло Доктор філософських наук, професор кафедри соціальногуманітарних наук факультету № 6 Харківський національний університет внутрішніх справ ©Тягло О. В. , 2016

ПЛАН КУРСУ Тема 1. Предмет і значення логіки. Тема 2. Основні закони правильного мислення. Тема 3. Операції з поняттями. Тема 4. Операції з судженнями. Тема 5. Основи логіки запитання-відповіді. Тема 6. Умовиводи. Тема 7. Основи аргументації.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна література Бандурка О. М. , Тягло О. В. Юридична логіка. – Харків: Золота миля, 2011. – 224 с. Додаткова література Бандурка О. М. , Тягло О. В. Курс логіки. – Київ: Літера, 2002. – 169 с. Жеребкін В. Є. Логіка. – Київ: Знання, 2008. – 255 с. Ивин А. А. Современная логика. – М. : Фрязино, 2009. – 384 с. Кириллов В. И. , Старченко А. А. Логика: Учеб. для юридич. вузов и фак. ун-тов. – М. : Высшая школа, 1987. – 271 с. Конверський А. Є. Логика: підручник. – К. : Центр наукової літератури, 2012. – 336 с. Кондаков Н. И. Логический словарь. – М. : Наука, 1971. – 656 с. Хоменко І. В. Логіка: підручник для вищих навчальних закладів. – К. : Абріс, 2004. – 256 с.

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ЛОГІКА – НАУКА ПРО ЗАКОНИ І ФОРМИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ. Аристотель (384 -322 до н. е. )

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ “… НАУКУ ПРО НЕОБХІДНІ ЗАКОНИ РОЗСУДКУ І РОЗУМУ ЗАГАЛОМ, АБО – ЩО ТЕ САМЕ – ПРО ОДНУ ЛИШЕ ФОРМУ МИСЛЕННЯ ЗАГАЛОМ, МИ НАЗИВАТИМЕМО ЛОГІКОЮ”. І. Кант (1724 -1824)

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ДУМКА, МИСЛЕННЯ, СВІДОМІСТЬ І Т. ІН. – ІДЕАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ. ЗА ВИКЛЮЧЕННЯМ ВЛАСНОГО, МИ ВИВЧАЄМ МИСЛЕННЯ НЕ БЕЗПОСЕРЕДНЬО, А ОПОСЕРЕДКОВАНО – ЧЕРЕЗ ЙОГО ВИРАЖЕННЯ ЯКИМИСЬ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗНАКАМИ, ЗОКРЕМА ЧЕРЕЗ МОВУ, ТОБТО ЯК ВІДПОВІДНЕ МІРКУВАННЯ. ВОНО НЕ Є “ТОЧНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ” МИСЛЕННЯ, АЛЕ У МЕЖАХ ПОЧАТКОВОГО КУРСУ ЛОГІКИ ЗАДЛЯ СПРОЩЕННЯ ВВАЖАТИМЕМО ЙОГО ТАКИМ.

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ОСНОВНІ ФОРМИ (СКЛАДОВІ) МИСЛЕННЯ / МІРКУВАННЯ: - ПОНЯТТЯ / ЗНАК, СЛОВО І Т. П. ; - СУДЖЕННЯ / ВИСЛОВЛЮВАННЯ; - УМОВИВІД / МІРКУВАННЯ (У ВУЗЬКОМУ ЗНАЧЕННІ).

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ПОНЯТТЯ – ОСНОВНА ФОРМА МИСЛЕННЯ, ЩО СХОПЛЮЄ ПРЕДМЕТИ ДУМКИ В ЇХ ЗАГАЛЬНИХ ІСТОТНИХ ОЗНАКАХ. СТРУКТУРА ПОНЯТТЯ ПОЄДНУЄ ГОЛОВНУ (W) І ПОБІЧНУ (x…) ЧАСТИНИ : N = Wx…

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ СУДЖЕННЯ – ОСНОВНА ФОРМА МИСЛЕННЯ, ЩО ВІДОБРАЖАЄ НАЯВНІСТЬ АБО ВІДСУТНІСТЬ У ПРЕДМЕТА ДУМКИ ПЕВНОЇ ОЗНАКИ І БУВАЄ ІСТИННОЮ АБО ХИБНОЮ. ЗАГАЛОМ СТРУКТУРА КАТЕГОРИЧНОГО СУДЖЕННЯ ВКЛЮЧАЄ СУБ’ЄКТ (S), ПРЕДИКАТ (P), ЗВЯЗКУ І ПЕВНИЙ КВАНТОР ( АБО ): ( , ) S -- P

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ НАДАЛІ ВИКОРИСТОВУВАТИМЕМО КВАНТОР ЗАГАЛЬНОСТІ ТА КВАНТОР ІСНУВАННЯ. КВАНТОР ЗАГАЛЬНОСТІ ПОЗНАЧАЄТЬСЯ , ЧИТАЄТЬСЯ ЯК “УСІ”, “БУДЬ-ЯКІ” ТОЩО. НАПРИКЛАД, “УСІ СТУДЕНТИ ВИЧАЮТЬ ЛОГІКУ” ФОРМАЛІЗУЄТЬСЯ ЯК: S – P 1. КВАНТОР ІСНУВАННЯ ПОЗНАЧАЄТЬЯ , ЧИТАЄТЬСЯ “ДЕЯКІ”, “ОКРЕМІ” ТОЩО. НАПРИКЛАД, “ОКРЕМІ СТУДЕНТИ СКЛАЛИ ЗАЛІК З ЛОГІКИ” ФОРМАЛІЗУЄЬТЬСЯ ЯК: S – P 2.

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ У ЛОГІЧНОМУ КВАДРАТІ ВКАЗАНІ СУДЖЕННЯ ОДНІЄЇ МАТЕРІЇ, ЩО ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ЗА ЯКІСТЮ – КІЛЬКІСТЮ, А ТАКОЖ ВІДНОШЕННЯ МІЖ НИМИ

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ УМОВИВІД – ОСНОВНА ФОРМА МИСЛЕННЯ, ЧЕРЕЗ ЯКУ З ОДНОГО АБО ДЕКІЛЬКОХ СУДЖЕНЬ ВИВОДИТЬСЯ НОВЕ. . СТРУКТУРА УМОВИВОДУ ВКЛЮЧАЄ ЗАСНОВКИ (A 1, A 2…) І ВИСНОВОК (C), З’ЄДНАНІ ВИВЕДЕННЯМ: A 1, A 2…/ C

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ОПАНУВАННЯ ЛОГІКИ СТАНОВИТЬ . ПІДСТАВУ УНИКНЕННЯ ВИПАДКОВИХ ПОМИЛОК І ЕФЕКТИВНІЙ ПРОТИДІЇ СВІДОМІЙ ОМАНІ. “НЕ ПОМИЛЯЄТЬСЯ ЛИШЕ ТОЙ, ХТО НІЧОГО НЕ РОБИТЬ. НЕ БІЙТЕСЯ ПОМИЛЯТИСЯ — БІЙТЕСЯ ПОВТОРЮВАТИ ПОМИЛКИ”, — ВЧИВ ТЕОДОР РУЗВЕЛЬТ. Т. Рузвельт (1858 -1919)

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ “КОЖНІЙ ЛЮДИНІ ВЛАСТИВО ПОМИЛЯТИСЯ, АЛЕ НІКОМУ, ОКРІМ ДУРНІВ, НЕ ВЛАСТИВО НАПОЛЯГАТИ НА ПОМИЛЦІ” АРИСТОТЕЛЬ “НАЙКРАЩА ПОМИЛКА ТА, ЯКОЇ ПРИПУСКАЮТЬСЯ У НАВЧАННІ” ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Г. С. Сковорода (1722 -1794)

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ХТО СЬОГОДНІ ВОЛОДІЄ СВІТОМ? ТОЙ, ХТО ВПРАВНО ОПЕРУЄ ЗІ СКЛАДНИМИ, ЧАСТОГУСТО СУПЕРЕЧЛИВИМИ ПОТОКАМИ ІНФОРМАЦІЇ, СТВОРЮЄ УМОВИ ЇХ Біл Гейтс – найбагатша КРИТИЧНОГО людина у світі у 2015 р. ОПРАЦЮВАННЯ!

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Навіщо фахівцю у галузі економіки вивчати логіку? Що таке логіка? Які основні форми мислення існують? Дайте визначення поняття / судження / умовиводу, наведіть приклад і з'ясуйте елементи його структури. Навіщо потрібен логічний квадрат?

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ ВИДІЛЯЮТЬ ЧОТИРИ ОСНОВНИХ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ: ЗАКОН ТОТОЖНОСТИ, ЗАКОН НЕСУПЕРЕЧНОСТІ, ЗАКОН ВИКЛЮЧЕНОГО ТРЕТЬОГО, ЗАКОН ДОСТАТНЬОЇ ПІДСТАВИ. Г. В. Ляйбніц (1646 -1716)

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ ЗАКОН ТОТОЖНОСТІ: БУДЬ-ЯКА ДУМКА У МЕЖАХ ДАНОГО МІРКУВАННЯ ПОВИННА ЗАЛИШАТИСЯ ТОТОЖНОЮ СОБІ. ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ: - ПІДМІНА ПОНЯТТЯ, - ПІДМІНА ТЕЗИ.

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ ЗАКОН НЕСУПЕРЕЧНОСТІ: ДВА НЕСУМІСНІ (КОНТРАРНІ ТА КОНТРАДИКТОРНІ) СУДЖЕННЯ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ІСТИННИМИ ВОДНОЧАС, ХОЧА Б ОДНЕ З НИХ НЕОДМІННО ХИБНЕ. ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ ПОЛЯГАЄ У СТВЕРДЖЕННІ ОДНОЧАСНОЇ ІСТИННОСТІ ДВОХ НЕСУМІСНИХ СУДЖЕНЬ.

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ ЗАКОН ВИКЛЮЧЕНОГО ТРЕТЬОГО: ДВА СУПЕРЕЧНІ (КОНТРАДИКТОРНІ) СУДЖЕННЯ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ХИБНИМИ ВОДНОЧАС, ОДНЕ З НИХ НЕОДМІННО ІСТИННЕ. ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ ПОЛЯГАЄ У СТВЕРДЖЕННІ ОДНОЧАСНОЇ ХИБНОСТІ ДВОХ СУПЕРЕЧНИХ СУДЖЕНЬ.

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ ЗАКОН ДОСТАТНЬОЇ ПІДСТАВИ: БУДЬ-ЯКА ДУМКА ВИЗНАЄТЬСЯ ІСТИННОЮ, ЯКЩО ВОНА МАЄ ДОСТАТНЮ ПІДСТАВУ. ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ: - ОСНОВНА ПОМИЛКА, - ПОМИЛКА “НЕ ВИПЛИВАЄ”.

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Для чого потрібно знати основні закони логіки? Сформулюйте основні закони правильного мислення, назвіть їх типові порушення, наведіть приклади порушень і поясніть їх. Чим відрізняється області визначення закону несуперечності і закону виключеного третього? Пояснити через логічний квадрат. Наведіть приклади пар контрарних / контрадикторних суджень.

ТЕМА 3. ОПЕРАЦІЇ З ПОНЯТТЯМИ ПОНЯТТЯ ВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ ІМ’ЯМ – CЛОВОМ, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМ, ЗНАКОМ. КОЖНЕ ПОНЯТТЯ МАЄ ОБ’ЄМ І ЗМІСТ. ОБ’ЄМ ПОНЯТТЯ – КЛАС ОБ’ЄКТІВ, ЩО МИСЛЯТЬСЯ У НЬОМУ. ЗМІСТ ПОНЯТТЯ – СУКУПНІСТЬ ЗАГАЛЬНИХ ІСТОТНИХ ОЗНАК ОБ’ЄКТІВ, ЩО МИСЛЯТЬСЯ У ПОНЯТТІ.

ТЕМА 3. ОПЕРАЦІЇ З ПОНЯТТЯМИ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПОНЯТТЯМИ ЗА ОБ’ЄМОМ А, В - ТОТОЖНІСТЬ А В - ПІДПОРЯДКУВАННЯ - ПЕРЕТИН - НЕСУМІСНІСТЬ А В

ТЕМА 3. ОПЕРАЦІЇ З ПОНЯТТЯМИ ЩОБ РОЗУМІТИ ПОНЯТТЯ І ВПРАВНО ОПЕРУВАТИ З НИМИ, ПОТРІБНО ЗНАТИ ЇХ ОБ’ЄМИ ТА ЗМІСТИ. ПОДІЛ ПОНЯТТЯ – ЛОГІЧНА ОПЕРАЦІЯ, ЩО РОЗКРИВАЄ ЙОГО ОБ’ЄМ. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ – ЛОГІЧНА ОПЕРАЦІЯ, ЩО РОЗКРИВАЄ ЙОГО ЗМІСТ.

ТЕМА 3. ОПЕРАЦІЇ З ПОНЯТТЯМИ ПРАВИЛА ПОДІЛУ ПОНЯТТЯ 1. ПОДІЛ МАЄ БУТИ СУМІРНИМ. ПОРУШЕННЯ: НЕСУМІРНИЙ ПОДІЛ. 2. ПОДІЛ СЛІД ВИКОНУВАТИ ЗА ОДНІЄЮ ПІДСТАВОЮ. ПОРУШЕННЯ: ЗМІНА ПІДСТАВИ У ПРОЦЕСІ ПОДІЛУ. 3. ЧЛЕНИ ПОДІЛУ МАЮТЬ БУТИ НЕСУМІСНИМИ ПОНЯТТЯМИ. ПОРУШЕННЯ: ЧЛЕНИ ПОДІЛУ Є СУМІСНИМИ. 4. У ХОДІ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОДІЛ МАЄ БУТИ НЕПЕРЕРВНИМ. ПОРУШЕННЯ: СТРИБОК У ПОДІЛІ.

ТЕМА 3. ОПЕРАЦІЇ З ПОНЯТТЯМИ ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОВИННО БУТИ СУМІРНИМ. ПОРУШЕННЯ: ЗАШИРОКЕ АБО ЗАВУЗЬКЕ ВИЗНАЧЕННЯ. 2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОВИННО БУТИ ЯСНИМ І ЧІТКИМ. ПОРУШЕННЯ: ВИЗНАЧЕННЯ ЧЕРЕЗ НЕЯСНІ ЧИ НЕЧІТКИ ПОНЯТТЯ, МЕТАФОРИ ТОЩО. 3. У ВИЗНАЧЕННІ НЕ ПОВИННО БУТИ КОЛА. ПОРУШЕННЯ: КОЛО У ВИЗНАЧЕННІ (ТАВТОЛОГІЯ АБО ХИБНЕ КОЛО). 4. ВИЗНАЧЕННЯ, КОЛИ ЦЕ МОЖЛИВО, НЕ МАЄ БУТИ НЕГАТИВНИМ. ПОРУШЕННЯ: НЕГАТИВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ.

ТЕМА 3. ОПЕРАЦІЇ З ПОНЯТТЯМИ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Вкажіть зміст і обсяг поняття “логіка”. Вкажіть об’єм понять “судження” і “хибне судження”. В якому відношенні вони знаходяться? Виконайте поділ поняття “поняття” за підставою “об’єм поняття”. Наведіть приклад несумірного поділу / стрибка у поділі та вкажіть, як виправити помилку. Наведіть приклад заширокого / завузького визначення поняття “капітал” та вкажіть, як виправити помилку.

ТЕМА 4. ОПЕРАЦІЇ З СУДЖЕННЯМИ РОЗРІЗНЕННЯ ІСТИНИ І ХИБИ – ОДВІЧНА ЗАДАЧА ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ. ЩЕ ПОНТІЙ ПІЛАТ ЗАПИТУВАВ ІСУСА ХРИСТА: “ЩО Є ІСТИНА? ”. НАРАЗІ НЕ БУДЕМО ЗАНУРЮВАТИСЯ У ХРИСТИЯНСЬКЕ РОЗУМІННЯ ІСТИНИ, А ОБМЕЖИМОСЯ РОЗГЛЯДОМ ЛОГІЧНИХ СПОСОБІВ ВИЗНАЧЕННЯ ІСТИННОСТІ / ХИБНОСТІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ КАТЕГОРИЧНИХ СУДЖЕНЬ. Спаситель і Пілат. Що є істина? Картина Ю. Нагулка

ТЕМА 4. ОПЕРАЦІЇ З СУДЖЕННЯМИ В ЗАГАЛЬНОМУ ВИПАДКУ ВИЗНАЧЕННЯ ІСТИННОСТІ / ХИБНОСТІ СУДЖЕННЯ ВИХОДИТЬ ЗА МЕЖІ ЛОГІКИ. АЛЕ КОЛИ ВІДОМЕ ЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗАДАНОГО СУДЖЕННЯ, З ДОПОМОГОЮ ЛОГІЧНОГО КВАДРАТУ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ЛОГІЧНІ ЗНАЧЕННЯ ІНШИХ, ЩО СПІВПАДАЮТЬ ІЗ ЗАДАНИМ ЗА МАТЕРІЄЮ. НАПРИКЛАД, ВІДОМО, ЩО СУДЖЕННЯ “ВСІ ЮРИСТИ ВИВЧАЮТЬ ЛОГІКУ”(А) ІСТИННЕ. ТОДІ ЗА ЗАКОНОМ НЕСУПЕРЕЧНОСТІ СУДЖЕННЯ “ВСІ ЮРИСТИ НЕ ВИВЧАЮТЬ ЛОГІКУ”(Е) І “ОКРЕМІ ЮРИСТИ НЕ ВИВЧАЮТЬ ЛОГІКУ” (О) БУДУТЬ ХИБНИМИ. “ОКРЕМІ ЮРИСТИ ВИВЧАЮТЬ ЛОГІКУ”(І) БУДЕ ІСТИННИМ – ЯК КОНТРАДИКТОРЕ СУДЖЕННЮ О ТІЄЇ САМОЇ МАТЕРІЇ.

ТЕМА 4. ОПЕРАЦІЇ З СУДЖЕННЯМИ З КІЛЬКОХ ПРОСТИХ СУДЖЕНЬ УТВОРЮЮТЬ СКЛАДНІ ЗА ДОПОМОГОЮ НИЗКИ ЛОГІЧНИХ ЗВ’ЯЗОК: - КОН’ЮНКЦІЯ (ЧИТАЄТЬСЯ – І, ТА; ПОЗНАЧАЄТЬСЯ – ), - СЛАБКА ДИЗ’ЮНКЦІЯ (ЧИТАЄТЬСЯ – ЧИ; ПОЗНАЧАЄТЬСЯ – ), - СИЛЬНА ДИЗ’ЮНКЦІЯ (АБО; …АБО; ), - ІМПЛІКАЦІЯ (ЯКЩО…, ТО…; ). ВИКОРИТОВУВАТИМЕМО ТАКОЖ ЗНАК ЗАПЕРЕЧЕННЯ, ЯКИЙ ЧИТАЄТЬСЯ – НЕВІРНО, ЩО…; ПОЗНАЧАЄТЬСЯ – ¬.

ТЕМА 4. ОПЕРАЦІЇ З СУДЖЕННЯМИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ СКЛАДНОГО СУДЖЕННЯ ПОТРІБНО ЗНАТИ ЙОГО ЛОГІЧНУ ФОРМУ І ЛОГІЧНІ ЗНАЧЕННЯ ЙОГО СКЛАДОВИХ. ТАБЛИЦЯ ІСТИННОСТІ a b a b i i x x i i i x x x i

ТЕМА 4. ОПЕРАЦІЇ З СУДЖЕННЯМИ РОЗ’ВЯЖЕМО ЗАДАЧУ НА ЗНАХОДЖЕННЯ ЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ СКЛАДНОГО СУДЖЕННЯ, НАПРИКЛАД: “ЯКЩО ВОДІЙ НЕТВЕРЕЗИЙ, ТО ВІН СТАНОВИТЬ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ ОТОЧУЮЧИХ І САМОГО СЕБЕ”. СТВЕРДЖУЄТЬСЯ, ЩО ПЕРШЕ СУДЖЕННЯ ІСТИННЕ, А УСІ ІНШІ – ХИБНІ. ЗАДАНЕ СКЛАДНЕ СУДЖЕННЯ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ 3 ПРОСТИХ: а: “ВОДІЙ НЕТВЕРЕЗИЙ” b: “ВІН СТАНОВИТЬ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ ОТОЧУЮЧИХ” c: “ВІН СТАНОВИТЬ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ САМОГО СЕБЕ”. СКЛАДНЕ СУДЖЕННЯ ФОРМАЛІЗУЄТЬСЯ ТАК: a (b c). ЗА ТАБЛИЦЕЮ ІСТИННОСТІ ЗА ЗАДАНИХ УМОВ СПОЧАТКУ ЗНАХОДИМО, ЩО (b c) - ХИБА. ДАЛІ СТАЄ ЯСНО, ЩО ЗАГАЛОМ УСЕ СУДЖЕННЯ ТАКОЖ ХИБНЕ.

ТЕМА 4. ОПЕРАЦІЇ З СУДЖЕННЯМИ ПОРІВНЯЄМО НАСТУПНІ СУДЖЕННЯ: «ЛІТАК ЗАГИНУВ ВНАСЛІДОК ТЕРАКТУ» , «МОЖЛИВО, ЩО ЛІТАК ЗАГИНУВ ВНАСЛІДОК ТЕРАКТУ» , «НЕМОЖЛИВО, ЩО ЛІТАК ЗАГИНУВ ВНАСЛІДОК ТЕРАКТУ» . ПОРІВНЯНО З ПЕРШИМ КАТЕГОРИЧНИМ СУДЖЕННЯМ ДВА НАСТУПНИХ НЕСУТЬ У СОБІ ДОДАТКОВУ ІНФОРМАЦІЮ, ВИРАЖЕНУ МОДАЛЬНИМИ ОПЕРАТОРАМИ “МОЖЛИВО, ЩО” І “НЕМОЖЛИВО, ЩО”. У РАЗІ ВИКОРИСТАННЯ ЦИХ ОПЕРАТОРІВ. А ТАКОЖ ОПЕРАТОРА “НЕОБХІДНО, ЩО”. КАЖУТЬ ПРО СУДЖЕННЯ АЛЕТИЧНОЇ МОДАЛЬНОСТІ ВІДОБРАЖАЮТЬ НАШІ УЯВЛЕННЯ ЩОДО ПРИРОДИ ЗВ’ЯЗКУ СУБ’ЄКТА І ПРЕДИКАТА СУДЖЕННЯ.

ТЕМА 4. ОПЕРАЦІЇ З СУДЖЕННЯМИ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Чим сильна диз’юнкція відрізняється від слабкої? Поясніть і наведіть приклад. Відомо, що судження “Усі фінансові операції цього тижня були успішними” істинне. Визначте логічні значення усіх суджень, які співпадають з заданим за матерією, але відрізняються за якістю-кількістю. Знайдіть логічне значення складного судження, котрого тримались російські декабристи: “Якщо государ дурень чи злодій, то він заслуговує або на вигнання, або на смерть”. Відомо, наприклад, що всі його складові стверджуються хибними. Чим модальне судження відрізняється від категоричного? Наведіть приклад і поясніть його.

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ПИТАННЯ – ЦЕ ОСНОВНА ФОРМА МИСЛЕННЯ, ВОНА ВИСЛЮВЛЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ЗАПИТАЛЬНЕ РЕЧЕННЯ. ПРОЦЕС ПІЗНАННЯ – ПОШУК І ЗНАХОДЖЕННЯ НОВОГО ЗНАННЯ – ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ПОСТАНОВКУ ПИТАНЬ ТА ЗНАХОДЖЕННЯ ВІДПОВІДЕЙ НА НИХ. ПИТАННЯ МОЖУТЬ ТАКОЖ СТАВИТИСЯ ЗАДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ АБО ЩИРОСТІ ЗАПИТУВАНОГО ТОЩО.

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ПИТАННЯ ГРУНТУЄТЬСЯ НА ПЕРЕДУМОВІ – НАЯВНІЙ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА ЧЕРЕЗ НЕПОВНОТУ ЧИ НЕТОЧНІСТЬ НЕ Є ЗАДОВОЛЬНОЮ. ВИМОГА ПОПОВНЕННЯ АБО УТОЧНЕННЯ – ЦЕ І Є ПИТАННЯ. ДОБРЕ ПИТАННЯ ОРІЄНТУЄ НА ПЕВНУ ОБЛАСТЬ ПОШУКУ ВІДПОВІДІ. НЕПОВНА ЧИ НЕТОЧНА ІНФОРМАЦІЯ ПОПОВНЕНА АБО УТОЧНЕНА ІНФОРМАЦІЯ ПЕРЕДУМОВА - ПИТАННЯ - ОБЛАСТЬ - ВІДПОВІДЬ ПИТАННЯ ПОШУКУ

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ КОЛИ ОБЛАСТЬ ПОШУКУ ВІДПОВІДІ ОБМЕЖЕНА І ДОБРЕ ВІДОМА, ТОБТО ЗАДАЧА ПОЛЯГАЄ У ВИБОРІ ОДНІЄЇ ВІДПОВІДІ З НЕВЕЛИКОЇ ВЖЕ ВИЗНАЧЕНОЇ НИЗКИ МОЖЛИВИХ, КАЖУТЬ ПРО ПИТАННЯ ДО УТОЧНЕННЯ, АБО ЗАКРИТЕ ПИТАННЯ.

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ПОШИРЕНИМ ВИДОМ ЗАКРИТИХ ПИТАНЬ Є “ЧИПИТАННЯ”, НАПРИКЛАД: “ЧИ БУВ ЦЕ ПРОФЕСОР МОРІАРТІ? ”. ТУТ ОБЛАСТЬ ПОШУКУ ЗВУЖУЄТЬСЯ ДО МІНІМУМУ: “ТАК” І “НІ”. Шерлок Холмс і доктор Ватсон

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ КОЛИ НАЯВНА ІНФОРМАЦІЯ ВИМАГАЄ СУТТЄВОГО ПОПОВНЕННЯ, А ОБЛАСТЬ ПОШУКУ ВИЗНАЧЕНА НЕЯСНО ЧИ ЛИШЕ ПРИБЛИЗНО, КАЖУТЬ ПРО ПИТАННЯ ДО ПОПОВНЕННЯ.

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ВИМОГИ ДО ПРАВИЛЬНОГО ЗАПИТАННЯ 1. ЗАПИТАННЯ ПОВИННО БУТИ ОСМИСЛЕНИМ. ПОРУШЕННЯ: ПОЗБАВЛЕНЕ СЕНСУ ЗАПИТАННЯ, НАПРИКЛАД “ЧИ ПРОЙДЕ МЕНЕ ПОЛІГРАФ? ” 2. ЗАПИТАННЯ ПОВИННО МАТИ ІСТИННУ ПЕРЕДУМОВУ (ІНКОЛИ ПРАВИЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ МОЖЕ ГРУНТУВАТИСЯ НА ХИБНІЙ ПЕРЕДУМОВІ, ТА ЦЕ РІДКИЙ ЗБІГ ОБСТАВИН). ПОРУШЕННЯ: ЗАПИТАННЯ З ХИБНОЮ ПЕРЕДУМОВОЮ, НАПРИКЛАД: “КОЛИ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРОПУСТИМІСТЬ ЕВТАНАЗІЇ? ” 3. ЯКЩО ЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПЕРЕДУМОВИ НЕ ВІДОМЕ, ТО ВОНА ПОВИННА ПРИНАЙМНІ НЕ ВКЛЮЧАТИ НЕСУМІСНИХ СУДЖЕНЬ. ПОРУШЕННЯ: ЗАПИТАННЯ, ПЕРЕДУМОВА ЯКОГО ВКЛЮЧАЄ НЕСУМІСНІ СУДЖЕННЯ. 4. ЗАПИТАННЯ СЛІД СТАВИТИ ЯСНО І ЧІТКО. ПОРУШЕННЯ: НЕЯСНО ЧИ НЕЧІТКО СФОРМУЛЬОВАНЕ ЗАПИТАННЯ, НАПРИКЛАД. “ХТО Є СИНОМ БАТЬКА НАРОДІВ? ”

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ІНКОЛИ ЗАДЛЯ ОМАНИ, ПЕРЕМОГИ У СУПЕРЕЧЦІ ТОЩО СТАВЛЯТЬСЯ ЗАПИТАННЯ-ПАСТКИ, ЗОКРЕМА: - УПЕРЕДЖЕНЕ (“НАВАНТАЖЕНЕ”) ЗАПИТАННЯ; - ХИТРІСТЬ “БАГАТЬОЇ ПИТАНЬ”, НАПРИКЛАД: “ЧИ ПЕРЕСТАВ ТИ БИТИ СВОГО БАТЬКА? ”; - “ЧОРНО-БІЛЕ” ЗАПИТАННЯ, НАПРИКЛАД: “БАЖАЄШ УСЕ АБО НІЧОГО? ”

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ НЕ КОЖНЕ ЗАПИТАННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ВІДПОВІДЬ: ЗОКРЕМА, НА ЗАПИТАННЯ-ПАСТКУ ДАВАТИ ВІДПОВІДЬ ГЛУПО ЧИ НЕБЕЗПЕЧНО. ТА БУДЬЯКЕ ЗАПИТАННЯ ПРИПУСКАЄ РЕАКЦІЮ ОДНИМ З ВИДІВ РЕАКЦІЇ Є ОЦІНКА ЗАПИТАННЯ ЯК НЕКОРЕКТНОГО. ІНШИМ ВИДОМ РЕАКЦІЇ Є КОНСТАТАЦІЯ НЕМОЖЛИВОСТІ ДАТИ ВІДПОВІДЬ ЧЕРЕЗ НЕЗНАННЯ (“Я НЕ ЗНАЮ”) АБО ЧЕРЕЗ ПЕВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ (НАПРИКЛАД, ВІДМОВА ВІДПОВІДІ ЧЕРЕЗ ПОСИЛАННЯ НА ТАЄМНИЦЮ СЛІДСТВА ТОЩО). ЩЕ ОДНА З РЕАКЦІЙ – ВІДМОВА ВІДПОВІДІ ПРО СЕБЕ ЧИ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ – ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ЗАКОНОМ І Т. ІН.

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ВИМОГИ ДО ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ 1. ВІДПОВІДЬ ПОВИННА БУТИ ОСМИСЛЕНОЮ. 2. ВІДПОВІДЬ ПОВИННА БУТИ ІСТИННОЮ. ПОРУШЕННЯ: ХИБНА ВІДПОВІДЬ. 3. ВІДПОВІДЬ ПОВИННА БУТИ ПО СУТІ ЗАПИТАННЯ. ПОРУШЕННЯ: ВІДПОВІДЬ НЕ ПО СУТІ, НАПРИКЛАД НА ПИТАННЯ “ЩО ТАКЕ КАПІТАЛ? ” ВІДПОВІДАТИМУТЬ “Я НЕ КАПІТАЛІСТ”. 4. ВІДПОВІДЬ ПОВИННА БУТИ ПОВНОЮ. ПОРУШЕННЯ: НА СКЛАДНЕ ЗАПИТАННЯ ДАЄТЬСЯ ВІДПОВІДЬ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ЛИШЕ ОДНОГО ЧИ ЧАСТИНИ СКЛАДОВИХ ПИТАНЬ. 5. ВІДПОВІДЬ МАЄ БУТИ ПРЯМОЮ (ЦЕ ПРАВИЛО ДОПУСКАЄ ВИКЛЮЧЕННЯ). 6. ВІДПОВІДЬ ПОВИННА БУТИ ЯСНО І ЧІТКО АРТИКУЛЬОВАНОЮ.

ТЕМА 5. ОСНОВИ ЛОГІКИ ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЧИ Є РІЗНИЦЯ МІЖ ПИТАННЯ І ЗАПИТАННЯМ? ВІДПОВІДЬ ПОЯСНИТИ. НАВІЩО СТАВЛЯТЬСЯ ЗАПИТАННЯ? “КОЛИ ЖИВ Г. В. ЛЯЙБНІЦ? ” ЯКА ПЕРЕДУМОВА ЦЬОГО ПИТАННЯ? ОБЛАСТЬ ПОШУКУ ВІДПОВІДІ? СФОРМУЛЮЙТЕ ВИМОГИ ДО ПРАВИЛЬНОГО ЗАПИТАННЯ. ВКАЖІТЬ МОЖЛИВІ ПОРУШЕННЯ, НАВЕДІТЬ ПРИКЛАДИ І ПОЯСНІТЬ, ЯК ЦІ ПОРУШЕННЯ УСУНУТИ. СФОРМУЛЮЙТЕ ВИМОГИ ДО ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ. ВКАЖІТЬ МОЖЛИВІ ПОРУШЕННЯ, НАВЕДІТЬ ПРИКЛАДИ І ПОЯСНІТЬ, ЯК ЦІ ПОРУШЕННЯ УСУНУТИ. ЧИ МАЄ ЧОЛОВІК ВІДМОВИТИСЯ ВІДПОВІДАТИ НА ЗАПИТАННЯ СЛІДЧОГО СТОСОВНО СВОЄЇ ДРУЖИНИ? ЧОМУ?

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ НА ПІДСТАВІ ХАРАКТЕРУ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЗАСНОВКАМИ І ВИСНОВКОМ УМОВИВОДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ДЕМОНСТРАТИВНІ І НЕДЕМОНСТРАТИВНІ. ЯКЩО ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЗАСНОВКАМИ І ВИСНОВКОМ Є НЕОБХІДНИМ, ТОБТО ІЗ ПЕВНИХ ЗАСНОВКІВ З НЕОБХІДНІСТЮ ВИПЛИВАЄ ОДИН ВИСНОВОК, МАЄМО ДЕМОНСТРАТИВНІ МІРКУВАННЯ (ЗОКРЕМА, ДЕДУКТИВНІ). ЯКЩО ЗВ’ЯЗОК НЕ Є НЕОБХІДНИМ, МАЄМО НЕДЕМОНСТРАТИВНІ МІРКУВАННЯ (АНАЛОГІЯ, НЕПОВНА ІНДУКЦІЯ ТА ІН. )

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ УМОВИВІД, В ЯКОМУ ВИСНОВОК ПРО НАЛЕЖНІСТЬ ОБ’ЄКТУ ПЕВНОЇ ОЗНАКИ РОБИТЬСЯ НА ПІДСТАВІ СХОЖОСТІ ЦОГО ОБ’ЄКТА З ІНШИМ У НИЗЦІ ВІДОМИХ ОЗНАК, НАЗИВАЄТЬСЯ АНАЛОГІЄЮ. ЛОГІЧНА ФОРМА АНАЛОГІЇ M (a, b…) P (a. . . ) Ймовірно, P (b…)

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ЗА ПОРІВНЮВАНИМИ ОБ’ЄКТАМИ АНАЛОГІЯ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА АНАЛОГІЮ ПРЕДМЕТІВ І АНАЛОГІЮ ВІДНОШЕНЬ. ЧЕРЕЗ АНАЛОГІЮ ВІДНОШЕНЬ ФАЛЕС МІЛЕТСЬКИЙ У VI СТ. ДО Н. Е. ЗНАЙШОВ ВИСОТУ ОДНІЄЇ З ПІРАМІД Фалес із Мілету (625 -547 до н. е. ) ЄГИПТУ.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ НАДІЙНІСТЬ АНАЛОГІЇ БУДЕ ВИЩОЮ, ЯКЩО: - МІЖ М І Р БІЛЬША КІЛЬКІСТЬ СХОЖИХ ОЗНАК; - СХОЖІ ОЗНАКИ СУТТЄВІ; - ВІДСУТНІ СУТТЄВІ РОЗБІЖНІ ОЗНАКИ; - МІЖ СХОЖИМИ ОЗНАКАМИ І ПЕРЕНОСИМОЮ ОЗНАКОЮ НАЯВНИЙ НЕОБХІДНІЙ ЗВ’ЯЗОК.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ІНДУКЦІЯ – УМОВИВІД, ЧЕРЕЗ ЯКИЙ ДУМКА НАВОДИТЬСЯ НА ПЕВНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ, ЗАКОН, ЩО СТОСУЄТЬСЯ УСІХ ОДИНИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПЕВНОГО КЛАСУ (ПОПУЛЯЦІЇ). ІНДУКЦІЯ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ПОВНУ І НЕПОВНУ. У ВИПАДКУ ПОВНОЇ ІНДУКЦІЇ ВСТАНОВЛЕННЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ГРУНТУЄТЬСЯ НА ВИВЧЕННІ УСІХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОПУЛЯЦІЇ.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ПОПУЛЯРНА ІНДУКЦІЯ – ВИД НЕПОВНОЇ ІНДУКЦІЇ, ЗДІЙСНЮВАНИЙ ЧЕРЕЗ ПЕРЕЛІЧЕННЯ БЕЗ СУПЕРЕЧНОЇ ОЗНАКИ. S p K

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ НАДІЙНІСТЬ ПОПУЛЯРНОЇ ІНДУКЦІЇ БУДЕ ВИЩОЮ, ЯКЩО: - ЗБІЛЬШУВАТИ ОБСЯГ ВИБІРКИ S; - ПІДВИЩУВАТИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ ВИБІРКИ S, ТОБТО ВІДПОВІДНІСТЬ СТРУКТУРИ ВИБІРКИ СТРУКТУРІ ПОПУЛЯЦІЇ K. ЯКЩО Ж ВИБІРКА ЗАМАЛА ЧИ НЕРЕПРЕЗЕНТАТИВНА, НАДІЙНІСТЬ ПОПУЛЯРНОЇ ІНДУКЦІЇ ПАДАЄ ДО НУЛЯ. ПОПУЛЯРНУ ІНДУКЦІЮ ПОБУДУВАТИ НЕ МОЖНА, ЯКЩО У ВИБІРЦІ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ СУПЕРЕЧНА ОЗНАКА ¬p.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ КОЛИ ПОПУЛЯРНУ ІНДУКЦІЮ ПОБУДУВАТИ НЕ МОЖНА ЧЕРЕЗ НАЯВНІСТЬ У ВИБІРЦІ СУПЕРЕЧНОЇ ОЗНАКИ ¬p, ЗАЛИШАЄТЬСЯ МОЖЛИВІСТЬ ПОБУДУВАТИ СТАТИСТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ. У ВИПАДКУ СТАТИСТИЧНОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ З ВИБІРКИ S НА ПОПУЛЯЦІЮ K ПЕРЕНОСИТЬСЯ ЧАСТОТА ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАКИ p: f(p) = n(p) / N ТУТ n(p) –КІЛЬКІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ ВИБІРКИ, ЩО МАЮТЬ ОЗНАКУ р, N – ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ У ВИБІРЦІ.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ НЕПОВНА ІНДУКЦІЯ, ВИДАМИ ЯКОЇ Є ПОПУЛЯРНА ІНДУКЦІЯ І СТАТИСТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ, ДАЄ БІЛЬШ-МЕНШ ЙМОВІРНИЙ ВИСНОВОК. ДЛЯ ІСТОТНОГО ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ВИСНОВКУ НЕПОВНОЇ ІНДУКЦІЇ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ НАУКОВА ІНДУКЦІЯ. В УМОВИВОДІ НАУКОВОЇ ІНДУКЦІЇ УЗАГАЛЬНЕННЯ ПРО НАЯВНІСТЬ У ЕЛЕМЕНТІВ КЛАСУ К ПЕВАНОЇ ОЗНАКИ р ІСТОТНО ПІДСИЛЮЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИНИ ЦІЄЇ ОЗНАКИ.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ЯКЩО ПОПУЛЯРНА ІНДУКЦІЯ ВІДОМА З ДАВНІХ ЧАСІВ, ТО НАУКОВА ІНДУКЦІЯ БУЛА РОЗРОБЛЕНА АНГЛІЙЦЕМ ФРЕНСІСОМ БЕКОНОМ ЗНАЧНО ПІЗНІШЕ - У XVII СТОЛІТТІ. Френсіс Бекон (1561 -1626)

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ЛОГІКА ЗНАЄ ЧОТИРИ МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИНИ: - МЕТОД (ЄДИНОЇ) СХОЖОСТІ, - МЕТОД (ЕДИНОЇ) РІЗНИЦІ, - МЕТОД СУПУТНІХ ЗМІН, - МЕТОД ЗАЛИШКІВ. ЗАЗНАЧЕНІ МЕТОДИ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ ЯК У ПОБУДОВІ НАУКОВОЇ ІНДУКЦІЇ, ТАК І В ІНШИХ МІРКУВАННЯХ.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ МЕТОД СХОЖОСТІ: У СИТУАЦІЯХ З ОДНАКОВИМИ НАСЛІДКАМИ ПОТРІБНО У ПЕРЕЛІКАХ МОЖЛИВИХ ПРИЧИН ЗНАЙТИ ЄДИНИЙ СПІЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ (ЕДИНУ СХОЖІСТЬ): ВІН, ЙМОВІНО, І БУДЕ ПРИЧИНОЮ ДАНИХ НАСЛІДКІВ. МЕТОД РІЗНИЦІ: ЯКЩО СИТУАЦІЯ, У ЯКІЙ НАСЛІДОК НАЯВНИЙ, ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД СИТУАЦІЇ, ДЕ ЙОГО НЕМАЄ, ЄДИНИМ ЕЛЕМЕНТОМ У ПЕРЕЛІКАХ МОЖЛИВИХ ПРИЧИН, ТО САМЕ ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ (ЄДИНА РІЗНИЦЯ) І БУДЕ, ЙМОВІРНО, ПРИЧИНОЮ ДАНОГО НАСЛІДКУ.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ МЕТОД СУПУТНІХ ЗМІН: ЯКЩО ЗМІНА ТІЛЬКИ ОДНОГО ЕЛЕМЕНТА с У ПЕРЕЛІКУ МОЖЛИВИХ ПРИЧИН ЗАВЖДИ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ВІДПОВІДНОЮ ЗМІНОЮ ДОСЛІДЖУВАНОГО НАСЛІДКУ x, ТО ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ с БУДЕ, ЙМОВІРНО, ПРИЧИНОЮ ДОСЛІДЖУВАНОГО x (t) НАСЛІДКУ. c (t) t

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ МЕТОД ЗАЛИШКІВ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ТОДІ, КОЛИ Є СКЛАДНИЙ НАСЛІДОК х = х1 + х2…, ПОРОДЖЕНИЙ СКЛАДНОЮ ПРИЧИНОЮ с = с1 + с2. . . ЯКЩО “ВИРАХУВАТИ” З НАСЛІДКУ х ТУ ЧАСТИНУ, ПРИЧИНА ЯКОЇ ВІДОМА, ТО ЗАЛИШКУ НАСЛІДКУ хі ВІДПОВІДАТИМЕ ЗАЛИШОК ПРИЧИНИ сі.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ЯКЩО У НЕДЕМОНСТРАТИВНОМУ УМОВИВОДІ ВИСНОВОК ЛИШЕ З БІЛЬШОЮ АБО МЕНШОЮ СИЛОЮ ПІДТРИМУЄТЬСЯ ІСТИННИМИ ЗАСНОВКАМИ, ТО ВИСНОВОК ПРАВИЛЬНОГО ДЕМОНСТРАТИВНОГО УМОВИВОДУ Є ДОВЕДЕНИМ: ЗА УМОВИ ІСТИННИХ ЗАСНОВКІВ ЙОГО ІСТИННІСТЬ БЕЗЗАПЕРЕЧНА.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ВИДОМ ДЕМОНСТРАТИВНОГО УМОВИВОДУ Є ДЕДУКЦІЯ. А ВИДОМ ДЕДУКТИВНОГО УМОВИВОДУ Є ПРОСТИЙ КАТЕГОРИЧНИЙ СИЛОГІЗМ. ВІН СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ КАТЕГОРИЧНИХ ЗАСНОВКІВ, З ЯКИХ У НЕОБХІДНИЙ СПОСІБ ВИПЛИВАЄ ВИСНОВОК. ТЕОРІЮ СИЛОГІЗМУ ЗАПОЧАТКУВАВ ЩЕ АРИСТОТЕЛЬ.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ЧОТИРИ ФІГУРИ СИЛОГІЗМУ I III IV M – P P–M M–P P-M S–M M–S M-S S–P S–P S-P

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ПРАВИЛЬНІ МОДУСИ ФІГУР СИЛОГІЗМУ III IV ААА АЕЕ ААI AAI AII AOO EAO AEE EAE IAI EIO OAO EAO AII EIO

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ АЛГОРИТМ ПОБУДОВИ СИЛОГІЗМУ 1) ЗА ЗАДАНИМИ ЗАСНОВКАМИ ЗНАЙТИ ТЕРМІНИ СИЛОГІЗМУ – М, P, S. 2) ЗА ЯКІСНО-КІЛЬКІСНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ЗАСНОВКІВ ВИЗНАЧИТИ ФІГУРУ І МОДУС МОЖЛИВОГО СИЛОГІЗМУ. ЯКЩО ДЛЯ ВИЗНАЧЕНОЇ ФІГУРИ ВИЗНАЧЕНИЙ МОДУС НЕ Є ПРАВИЛЬНИМ, ЗА ДАНИМИ ЗАСНОВКАМИ СИЛОГІЗМ ПОБУДУВАТИ НЕ МОЖНА. 3) ЗА ВИЗНАЧЕНИМ МОДУСОМ ЗНАЙТИ ЯКІСНО-КІЛЬКІСНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ВИСНОВКУ І СФОРМУЛЮВАТИ ЙОГО З ВІДПОВІДНИМИ КВАНТОРОМ І ЗВ’ЯЗКОЮ. 4) ПЕРЕВІРИТИ ПРАВИЛЬНІСТЬ ПОБУДОВИ СИЛОГІЗМУ З ДОПОМОГОЮ КОЛОВИХ СХЕМ.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ РОЗГЛЯНЕМО ТИПОВУ ЗАДАЧУ НА ПОБУДОВУ СИЛОГІЗМУ ЗА ЗАДАНИМИ ЗАСНОВКАМИ. УСІ УСПІШНІ ФАХІВЦІ МАЮТЬ ДОБРУ ОСВІТУ. УСІ УСПІШНІ ФАХІВЦІ МИСЛЯТЬ ЛОГІЧНО. ? У ЦИХ ЗАСНОВКАХ: М – “УСПІШНІ ФАХІВЦІ”; P – “МАЮТЬ ДОБРУ ОСВІТУ”; S – “МИСЛЯТЬ ЛОГІЧНО”. ЗАДАНЕ ПОЛОЖЕННЯ M, P, S У ЗАСНОВКАХ ВІДПОВІДАЄ ТРЕТІЙ ФІГУРІ. ЗА ЯКІСНО-КІЛЬКІСНИМИ ХАРАКТЕРИСТКАМИ ЗАСНОВКІВ ВИЗНАЧАЄМО, ЩО ПРАВИЛЬНИМ МОЖЕ БУТИ ТІЛЬКИ МОДУС AAI. ТОДІ ВИСНОВОК ПОВИНЕН БУТИ S – P, ТОБТО “ЧАСТИНА ТИХ, ХТО МИСЛИТЬ ЛОГІЧНО, МАЮТЬ ДОБРУ ОСВІТУ”.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ПЕРЕВІРИМО ЗНАЙДЕНЕ РІШЕННЯ З ДОПОМОГОЮ КОЛОВИХ СХЕМ. ЗАДАНИМ ЗАСНОВКАМ ВІДПОВІДАЄ НАСТУПНЕ СПІВВІНОШЕННЯ ОБСЯГІВ ТЕРМІНІВ СИЛОГІЗМУ M, P, S. P M S З НАВЕДЕНИХ КОЛОВИХ СХЕМ ЯСНО, ЩО З НЕОБХІДНІСТЮ МОЖНА СТВЕРДЖУВАТИ ТІЛЬКИ ТЕ, ЩО ЧАСТИНА S Є P : ОТЖЕ, ВИСНОВОК ЗНАЙДЕНИЙ ПРАВИЛЬНО.

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ У ЛОГІЦІ ПРЕДИКАТІВ АНАЛІЗ МІРКУВАНЬ ДОВОДИТЬСЯ ДО ОКРЕМИХ ТЕРМІНІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ПОНЯТТЯ. А У ЛОГІЦІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ АНАЛІЗ ДОВОДИТЬСЯ ЛИШЕ ДО ОКРЕМИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ СУДЖЕННЯ. ПОШИРЕНИМИ ФОРМУЛАМИ ЛОГІКИ ВИСЛОВЛЮВАНЬ Є: ФОРМУЛА СТВЕРДЖЕННЯ (MODUS POPENS): p → q p q ФОРМУЛА ЗАПЕРЕЧЕННЯ (MODUS TOLLENS): p → q ¬q ¬p

ТЕМА 6. УМОВИВОДИ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Навіщо потрібні умовиводи? Чим відрізняється доведення від підтвердження? Чи можна використовувати неповну індукцію для доведення? Відповідь обґрунтуйте. Чим відрізняється популярна індукція від наукової? Наведіть приклад і поясніть його. За яких умов для виявлення причини застосовується метод супутніх змін? Наведіть приклад і поясніть його. Чи можна за заданими засновками побудувати силогізм? Відповідь обґрунтуйте. Усі справжні фінансисти люблять гроші. . Деякі справжні фінансисти не живуть у Європі. ?

ТЕМА 7. ОСНОВИ АРГУМЕНТАЦІЇ АРГУМЕНТ – ЦЕ СИСТЕМА СУДЖЕНЬ, ОДНЕ З ЯКИХ – ВИСНОВОК (С) – ПІДТРИМУЄТЬСЯ УСІМА ІНШИМИ – РЕЗОНАМИ (Ri). ЗАЗВИЧАЙ АРГУМЕНТИ БУДУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ОБГРУНТУВАННЯ / ПОВІДОМЛЕННЯ ЙМОВІРНИХ РІШЕНЬ ЯКОЇСЬ ПРОБЛЕМИ. ТОЖ ВИСНОВОК АРГУМЕНТУ Є БІЛЬШ-МЕНШ ЙМОВІРНИМ, А НЕ ДОСТОВІРНИМ.

ТЕМА 7. ОСНОВИ АРГУМЕНТАЦІЇ СТРУКТУРА ПРОБЛЕМНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРОБЛЕ МА ВИСНОВОК СИСТЕМА РЕЗОНІВ АРГУМЕНТ

ТЕМА 7. ОСНОВИ АРГУМЕНТАЦІЇ НАЙПРОСТІШІ СПОСОБИ ПОБУДОВИ АРГУМЕНТУ C C R 1 R 12 C R 1 C R 2 R 1 R 2

ТЕМА 7. ОСНОВИ АРГУМЕНТАЦІЇ ОЦІНКА АРГУМЕНТУ ПЕРЕДБАЧАЄ ПОСЛІДОВНУ ОЦІНКУ УСІХ ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВ (РЕЗОНІВ, ВИСНОВКУ), СТРУКТУРИ ПОБУДОВИ І СИЛ ЗВ’ЯЗКІВ УСЕРЕДИНІ АРГУМЕНТУ. ЗА РЕЗОНИ АРГУМЕНТУ МОЖУТЬ БРАТИСЯ, З ОДНОГО БОКУ, ФАКТИ, СТАТИСТИЧНІ ДАНІ, ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТИЗИ, А З ІНШОГО – ЗАКОНИ, АКСІОМИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТОЩО.

ТЕМА 7. ОСНОВИ АРГУМЕНТАЦІЇ ЛИШЕ ТІ ФАКТИ ВИЗНАЮТЬСЯ СИЛЬНИМИ РЕЗОНАМИ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ВИМОГАМ РЕЛЕВАНТНОСТІ ПІДТРИМУВАНОМУ ВИСНОВКУ, ІСТИННОСТІ, ІСТОТНОСТІ, ПОВНОТИ, ВІДПОВІДНОСТІ СПОСОБУ ЇХ ВСТАНОВЛЕННЯ ЧИННІЙ СИСТЕМІ ЦІННОСТЕЙ. Факти – вперта річ

ТЕМА 7. ОСНОВИ АРГУМЕНТАЦІЇ СИЛЬНИМИ РЕЗОНАМИ МОЖУТЬ БУТИ ЛИШЕ ТІ ЗАКОНИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ОБЛАСТІ СВОГО ВИЗНАЧЕННЯ (ПРОСТОРО-ЧАСОВІЙ, КУЛЬТУРНІЙ І Т. ІН. ). НАПРИКЛАД, ЮРИДИЧНИЙ ЗАКОН НЕ МАЄ ЗВОРОТНОЇ СИЛИ.

ТЕМА 7. ОСНОВИ АРГУМЕНТАЦІЇ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Наведіть приклади фінансової проблеми і низки пропонованих її рішень. Які умовиводи можуть застосовуватися у побудові аргументу? Відповідь пояснити. Наведіть приклад аргументу з незалежними / залежними резонами і поясність його. Чим відрізняються факти від статистичних даних? Наведіть приклади і поясніть їх. Яким вимогам повинен відповідати факт для того, щоб бути сильним резоном? Які порушення тут можливі? Наведіть приклади і піддайте їх критиці.