Літературознавчі школи ХХ ст.
Лекція № 11 1. Літературна герменевтика 2. Структуралізм 3. Постструктуралізм 4. Деконструктивізм
Література n Барт Р. S/Z. n Гадамер Х. Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. n Деррида Ж. Письмо и различие.
Літературна герменевтика наука тлумачення текстів, вчення про принципи їх інтерпретації n протікає в рамках підсистеми «літературний твір – читач – традиція» n
Фрідріх Шлейєрмахер n n призначення герменевтики зрозуміти чужу індивідуальність, осягнути духовний світу автора в акті його творчості. два моменти в інтерпретації текста – сфера мовної, граматичної інтерпретації + сфера психологічного вчуття у думку
Концепція розуміння n не одиничний акт, n процес з дивінацією (здатністю передбачати), що неодноразово повторюється на різних рівнях
Вільгельм Дільтей Есе «Походження герменевтики» n n n розуміння власного світу досягається шляхом самоспостереження, розуміння чужого – шляхом інтуїтивного вживання, співпереживання, розуміння явищ культури минулого – шляхом тлумачення їх як проявів цілісного духовного життя історичної епохи
Правило «герменевтичного кола» , або «кола розуміння» n ціле має розумітися на основі частини, а частина – на основі цілого
Мартін Хайдеггер n n Розуміння має допомогти індивіду вияснити сенс існування, знайти себе у житті Акт розуміння завжди здійснюється в межах так званого «герменевтичного кола»
Ганс Гадамер «Істина і метод» (1960) n n розгляд герменевтики як вчення про буття в онтологічному плані відсутність потреби цікавитися особистістю інтерпретатора і відтворювати культурний контекст природи
Інтерпретація 1. попереднє розуміння, яке задається традицією 2. «злиття горизонтів» 3. «загальний горизонт»
випереджаючий рух передрозуміння постійно визначає розуміння тексту, n зв'язок між процесом розуміння і герменевтичних колом n розуміння – взаємодія двох рухів (традиції + тлумачення) n
Процес розуміння n n рамки «твір – читач – традиція» існування прямих і зворотних зв’язків між елементами підсистеми використання правила цілого і частини замкнутість кола розуміння – це передумова безкінечності процесу інтерпретації
Досягнення реабілітація правила цілого й частини n розвиток рецептивної естетика Г. Р. Яусса та В. Ізера n
Структуралізм (1950 -1970 -ті рр. ) Франції, 1950 ті рр. , Великобританія, 1970 1980 ті рр. n Дослідження антрополога Клода Леві Стросса та літературного критика Ролана Барта n
Сутність структуралізму не можна зрозуміти річ відокремлено — її слід розглядати в контексті більших структур, частинами яких вона є
n n n структури – не об’єктивні речі, а конструкти, створені способом сприйняття світу й досвідом значення (смисл) — це не ядро чи сутність всередині речі значення завжди перебуває зовні значення — це ознака речі значення не міститься у речах
С добрым утром (Дж. Донн) До дней любви чем были мы с тобой? Нас будто от груди не отлучали. Иль тешились мы детскою игрой, Или в Пещере семерых мы спали? Но было это все ничем для нас, Я красоту увидел в первый раз В тот час, как встретил взгляд твоих желанных глаз. А нынче "С добрым утром!" говорим Мы душам, в страхе замершим смятенно; Любовь весь мир нам делает чужим И комнатку нам делает вселенной.
Фердинан де Соссюр n n n значення, надані словам, – цілком довільні, слова – «невмотивовані знаки» значення слів – відносне слова існують у «диференційних мережах» як бінарні опозиції мова не просто фіксує або позначає наш світ, а створює його
Ф. де Соссюр мова – довільна, відносна й конструктивна Структуралісти мова як система знаків є не відображенням світу й досвіду, а цілком відокремленою від них системою
Клод Леві-Стросс Поодинока оповідь (parole) з циклу міфів не має окремого самостійного значення, її можна зрозуміти, лише врахувавши її позицію в цілому циклі (langue), а також спільності й відмінності між нею та іншими елементами послідовності ( «Структурна антропологія» , 1958).
Текст поєднання бінарних опозицій: життя – смерть, день – ніч, чоловіче – жіноче, тварина – людина, свій – чужий
Система зняття опозицій на рівні міфу n n n прийом бриколажу тотальна метафоризація медитація
Ролан Барт “Міфологія”, 1957 (з погляду культурної антропології) n «S/Z» , 1970 (з погляду літератури) n
Що роблять структуралістські критики n а) б) в) г) Аналіз прозових творів, пов’язуючи текст з окремими, більш місткими структурами: умовностями певного літературного жанру; множиною інтертекстуальних зв’язків; універсальною моделлю базових оповідних структур; поняттям про оповідь як комплекс періодично повторюваних моделей чи мотивів.
n n розгляд літератури через паралелі з базовими мовними структурами, як це описано сучасною лінгвістикою застосовуння ідеї системи й структури до всього поля західної культури
Р. Барт «S/Z» 561 «лексема» (одиниця значень), n 5 «кодів» (базові структури всіх оповідей) для класифікації «лексем» n
П’ять кодів (Р. Барт) n n n Проієратичний код — вказує на дію. Герменевтичний код — формулює запитання чи загадку, яка викликає непевність. Культурний код — встановлює зовнішні зв’язки між текстом і тим, що вважається загальновідомим.
n n Семічний код (конотативний) — пов’язаний із темою. Символічний код — пов’язаний із темою, складається з контрастів та аналогій, стосовно найзагальніших бінарних опозицій
Символічний код (вербальна діаграма) Паралелі n сюжеті n Відлуння n структурі n Відображення/ n героях/мотивах повторення у n Контрасти n становищі/ n Зразки обставинах n мові/образній системі n
«Овальний портрет» Едгара Алана По бінарна структур оповідання (структура парних опозицій): а)дві контрастні частини (оповідь «обрамлення» + оповідання в оповіданні) б) велика різниця в темпі оповіді n різні функції маєтку в різних частинах n низка більш загальних пар опозицій: контраст і конфлікт між життям і мистецтвом, чоловічим і жіночим, світлом і темрявою, погляду і дії, реальності та її репрезентації. n
Семічний код (можливість «миготіння значень» ) Джон Едвард Скотт Армітаж: вік — двадцять п'ять років, зріст — п'ять футів одинадцять дюймів, вага — тринадцять стоунів три_____ (фунти, унції). n
n Восьме червня, чудовий сонячний ранок, дев'ята п'ятнадцять — початок ранкової програми на радіо і якраз дев'ята п'ятнадцять на його _______ годиннику (китайському електронному, швейцарському, фірмовому. . . «Swatch» , кишеньковому, «міккімаусівському» )
n Гендон Вей, північна околиця. Армітаж за кермом щойно при дбаного «Ягуара» . Він отримує задоволення від: ______ (багатого, солодкого, збудливого, сексуального, насиченого) запаху шкіри, охайних нуликів на циферблаті. Він належав до тих людей, чиї авто не бувають старішими від одного року.
Досягнення структуралізму висунув декілька теоретичних проблем n проблема реконструкції стародавніх культурних досягнень, n проблема дешифровки тексту, n проблема атрибуції і датування тексту, n проблема співвіднесеності художніх текстів.
почав розвиватися n n n в межах антропології (К. Леві Стросс), у літературознавстві та культурології (Р. Якобсон, Р. Барт, Ж. Женетт), у психоаналізі (Ж. Лакан), в історії ідей (М. Фуко), у теорії марксизму (Л. Альтюссер)
Недоліки n n n віра у повне наукове пояснення всіх загадок та таємниць художньої творчості, заперечення різниці між художнім текстом та будь яким іншим, намагання не проаналізувати окремий твір, а знайти універсальні принципи та закони, за якими твориться література
Постструктуралізм n n Франція, кінець 1960 х рр. ствердження принципу «методологічного сумніву» по відношенню до всіх позитивістських істин Ролан Барт «Смерть автора» Жак Дерріда «Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук»
Критика структуралізму n n Проблема знаковості Проблема структурності Проблема цілісності суб'єкта Проблема комунікативності
Весь світ - текст Самосвідомість особистості = сума текстів різного характеру, що складають світ культури
Жак Дерріда «Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук» «децентралізація» інтелектуального світу n n n критика принципу структурності структури, в основі якої лежить поняття центра структури як певного організуючого начала центр – фікція відсутність абсолютів чи фіксованих точок замість руху до або відхилення відомого центру – «вільна гра» децентралізований світ вільної гри визволення
Що роблять постструктур. критики: n n n «читання тексту проти себе» увага до поверхових особливостей слів намагання довести, що текстові притаманна роз’єднаність, а не цілісність концентрація на одному епізоді й інтенсивний його аналіз неможливість «однозначного» прочитання знаходження у тексті різних видів зсувів і розламів
Деконструктивізм n критика ієрархічних опозицій, що організує західно філософську думку: всередині – зовні, душа – тіло, буквальне – метафоричне, мова – письмо, природа – культура, форма – значення.
n n опозиція не є дещо природне і неминуче, це всього лише конструкція, що створена залежними від неї дискурсами ця конструкція працює на деконструкцію (демонстрація опозиції і переписання її = не руйнування, а надання їй нової структури і нових функції)
n n Центр американського деконструктивізму Йєльський університет ( П. де Мен, Дж. Хартмен, Г. Блум, Дж. Х. Мілер) Фокус фігури мовлення, Семантичний нігілізм твердження про нічим необмежене смислове свавілля тексту, який містить або стимулює незчисленну множинність значень, що веде до систематичного знищення значення Абсолютне свавілля мови