ЛІТЕРАТУРОЗНАВ ЧІ ШКОЛИ ХІХ століття ЛІТЕРАТУРА

ЛІТЕРАТУРОЗНАВ ЧІ ШКОЛИ ХІХ століття

ЛІТЕРАТУРА n n n Академические школы в русском литературоведении. Зинченко В. Г. , Зусман В. Г. , Кирнозе З. И. Методы изучения литературы. Системный подход: Учебное пособие. Литературный энциклопедический словарь. Наєнко М. Українське літературознавство: Школи. Напрями. Тенденції. Николаев П. А. , Курилов А. С. , Гришунин А. Л. История русского литературоведения.

План 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Поняття літературознавчої школи. Поняття науководослідницького методу. Міфологічна школа. Біографічний метод. Культурно-історична школа. Порівняльно-історична школа. Психологічна (психогенетична) школа.

ТРИ НАПРЯМКИ У РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ШКІЛ Соціологічний, що розглядає соціальні, суспільні функції мистецтва. Міфологічна школа, Порівняльно-історична школа, n Культурно-історична. n n

Психологічний, що розглядає мистецтво як сферу духовних уявлень, як засіб вираження внутрішнього світу. n n n Психологічна школа, Психоаналітична школа, Герменевтика, Феноменологія примикають Рецептивна естетика.

Культурологічний, що вивчає теоретичні основи загальнокультурних процесів, зокрема, вивчає літературу в системі культури. n Формальна школа, n Структуралізм, n Семіотика, n Постсеміотика.

МЕТОД - упорядкований і повторювальний спосіб дій, які направлені на досягнення певної дослідницької мети у певній сфері явищ

МІФОЛОГІЧНА ШКОЛА 20 -50 -ті роки ХІХ ст.

КОНЦЕПЦІЇ ФРІДРІХА ШЕЛЛІНГА n n n «Філософія мистецтва» основа мистецтва – міфологія, міфологія – це не вигадка, а перша пізнавальна система, це – вища правда, міф є більш справжнім за саму дійсність, Всі події міфів – це не уподібнення чому-небудь, їхня істинність не може бути встановлена порівнянням міфів з якимось нібито дійсними подіями

n n міфологічні сказання повинні розглядатися самі по собі, не позначати що-небудь, а існувати незалежно, міфологія не може бути тільки явищем минулого, творча індивідуальність сама створює собі міфологію з будь-якого матеріалу, відродження національного мистецтва можливе лише при умові звернення митців до міфології.

“НІМЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ” (1835) ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА легенди, перекази, сказання, загадки, тобто фольклорний матеріал ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА розробка вчення про міфологію, як форму певного мислення, засіб пізнання навколишньої дійсності

КОНЦЕПЦІЯ БРАТІВ В. і Я. ГРИММ n n ПРИНЦИП: чим більше зібрати фольклорного матеріалу, тим повніше і більш ясно постане перед нами міф висувають ідею подібності не тільки окремих жанрів мистецтва різних народів, але й ідею першооснови цієї подібності. на основі фольклору можна реконструювати елементи або систему загальної індоєвропейської міфології. пропозиція вивчати закономірності розвитку мистецтва за аналогією законів розвитку мови, оскільки мова зберігає елементи, які уходять у систему підсвідомості (Якоб Гримм)

РОСІЙСЬКА НАУКОВА ТРАДИЦІЯ n n Олександр Афанасьєв, Федір Буслаєв, Олександр Веселовський, Орест Міллер

ТЕОРІЯ ФЕДОРА БУСЛАЄВА n n n заснована на розробці міфологічних концепцій, які висувають проблему історичної долі міфу, тобто тих внутрішніх змін яких зазнає міф. вперше вживається поняття міфологічного процесу. міфологічна картина світу - рухома і внутрішньо динамічна ( «Історичні нариси російської народної словесності і мистецтва» 1862)

О. М. АФАНАСЬЄВ n n Трьохтомне зведення російських народних казок, мета якого була фіксація живого фольклору, в якому зберігається лексика, звичаї народу. Класична трьохтомна праця «Поетичні погляди слов'ян на природу» (1860 -ті роки), основним завданням якої була реконструкція слов’янської міфологічної картини світу.

«Поетичні погляди слов'ян на природу» n n n багато сюжетів та прийомів повторюються у різних варіантах. теорія міграції, мандрування сюжетів, прийомів у фольклорно поетичному середовищі. вперше дивиться на фольклор як єдину жанрову систему.

Головна помилка: він ототожнював міф і фольклор, а це різнорівневі поняття. n Заслуга: зібрав по крупинкам величезний матеріал n

ТЕОРІЇ, ЗАПРОПАНОВАНІ МШ n n n Міграційна, теорія мандруючих сюжетів. Теорія самозародження (антропологічна). Теорія евгемерізму, що пояснює природу міфологічних богів.

БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД ШАРЛЯ ОГЮСТЕНА СЕНТ-БЕВА n n n один з перших наукових способів вивчення літератури, розроблений в епоху романтизму біографія та особистість письменника визначається як визначні моменти творчості. у системі «література» вони орієнтовані на відношення автор-твір, в якому автор – перш за все, жива конкретна особистість

n n ПЕРЕВАГИ: в основі БМ лежить справедливе уявлення про те, що автор твору – жива людина з неповторною біографією, події якої впливають на його творчість, з власними думками, почуттями і навіть хворобами, який живе у свій час, що відповідно обумовлює вибір тем та сюжетів його творів. НЕДОЛІК: поставлений знак рівності між біографічним автором та автором художнім, вираженням якого стає художній текст.

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ШКОЛА (середина ХІХ ст. ) n n Продовжує традиції МШ + підкреслення соціального аспекту у вивченні культури Основне завдання – прослідкувати закономірності розвитку культури у зміні соціальних епох

ОСНОВА КІШ n n КОНЦЕПЦІЯ ЙОГАННА ГЕРДЕРА КОНЦЕПЦІЯ ІППОЛІТА ТЕНА

ЙОГАНН ГЕРДЕР n ставить питання про взаємозв’язок мистецтва та обставин національноісторичного життя: На сферу творення творів впливає природа, звичаї, образ мислення, «національне самовідчуття» , які відтворюють антураж, ауру маємо справу не тільки з художнім твором, але й з частиною загальнонаціональної ситуації.

Філософська настанова: «Будь-який аналіз, будь-яка спроба прочитання художнього твору – це визначення духовного світу нації. Художній твір відбиває дух народу в різні історичні моменти його життя» n рівноправ’я мистецтв всіх народів та пошук закономірностей у розвитку мистецтва

ІППОЛІТ ТЕН «Історія англійської літератури» (60 -70 -ті роки ХІХ ст. ) Праця традиційно містить у собі всі принципи історизм

«Історія англійської літератури» n n n на фактах історії пояснюються основні базові концептуальні моменти. Провідна функція мистецтва - розвиток естетичний ідей. Мистецтво у своєму розвитку удосконалюється та розвивається, також удосконалюються естетичні комплекси n n встановлюється залежність розвитку літератури від умов суспільного життя. зміна історичних форм призводить до зміни культурних орієнтирів

ТРИ ПЕРЕДУМОВИ, ЩО Є РУШІЄМ ІСТОРИЧНОГО ПОСТУПОВОГО РУХУ n n n РАСА – стійкі якості національного «гердерівського» характеру (психологічного, фізіологічного, духовного характеру) СЕРЕДОВИЩЕ – розуміється гердерівський концепт природного, що впливає на формування характерів народів (географічні фактори, що впливають на формування характерів народів). МОМЕНТ – це історичний рівень культури та традиції

n n n ПЕРЕВАГИ: увага до особливостей літератури кожного народу НЕДОЛІК: література стає служницею історії, а не носієм власних естетичних та художніх якостей майже повна зневага естетичною стороною літератури

ПОСЛІДОВНИКИ Жан Ренар, n О. М. Пипін, А. Шахов, Н. С. Тихонравов, О. Веселовський n Гюстав Лансон, автор «Французької літератури» (1894) (головна увага приділена самим літературним текстам, науковий аналіз доповнений імпресіоністськими враженнями та вивченням психології митця. n

ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНА ШКОЛА (КОМПАРАТИВІСТИКА) (друга пол. ХІХ ст. – початок ХХ ст. ) МЕТА - зіставляючи, співвідносячи декілька культурних форм необхідно виявити їх історичну підоснову

МЕТОД ПІШ порівняння як основа методу n в основі будь-якого порівняння та зіставлення лежать механізми тотожності свого і чужого. У творчості принцип «порівняння» веде до появи переносних значень, пов’язаних, у кінцевому підсумку, з метафоризацією та символізацією. У науці зіставлення виявляє повторюваність різних ознак та явищ, демонструючи їх суттєву схожість та різницю n

ДВІ ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ТЕОРІЇ теорія запозичення сюжетів n теорія міграції сюжетів n

ТЕОДОР БЕНФЕЙ n n n схожість фольклорних елементів пояснюється не міфологічною спорідненістю, а запозиченням у процесі культурного спілкування. об’єктом уваги має бути сюжет, саме він і запозичається. увесь розвиток культури – це величезний процес запозичення. НЕДОЛІК: ігнорування ролі життя як вирішального фактору у процесі художньої творчості. Форма стала превалювати над змістом.

ПРЕДСТАВНИКИ n n в Англії - Г. -М. Поснетт ( «Порівняльне літературознавство» , 1886), у Франції – Ф. Брюньєр, Ж. -М. Карре.

ДВІ ТЕНДЕНЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ n раціональна (Едвард Тайлер, Леонард Морган, Джордж Фрезер, О. М. Веселовський, які вважали, що схожість героїв, сюжетів виникає тому, що народи, кожний окремо, проходять одні і ті самі закономірності розвитку ідеалістична (Олексій Миколайович Веселовський: літературний процес – явище самостійне; історичні, соціальнополітичні процеси посередньо впливають на розвиток культури. Існують внутрішні культурні зв’язки, саме вони і повинні вивчатися n

О. М. ВЕСЕЛОВСЬКИЙ займатися теорією запозичень n щоб вивчити внутрішній механізм запозичення, звертається до фольклору, етнографії, етнології, психології, філософії. n

Поряд з запозиченням та міграцією сюжетів ще також існує явище самозародження сюжету. Така внутрішня схожість пов’язана винятково зі змінами історичних умов суспільного життя. Схожість сюжетів, героїв виникає тому, що ці народи, кожний у своєму оточенні, у своїх умовах проходять ті самі закономірні стадії розвитку. сюжет – це продукт зміни суспільних форм

ЗАВДАННЯ КОМПАРАТИВІСТИКИ n проаналізувати характеристики різних народів та найти єдину структуру жанру. Головна проблема – ґенеза жанра і сюжету

“ІСТОРИЧНА ПОЕТИКА” Наукові проблеми: n 1. Проблема генезису родів та жанрів; n 2. Проблема генезису сюжета, його структури; n 3. Проблема поетичної мови та стилю.

ПРОБЛЕМА ГЕНЕЗИСУ РОДІВ ТА ЖАНРІВ n n Всі літературні роди та жанри з’являються з одного кореня – із міфологічної першооснови, що існувала у синкретичній первісній творчості. Приклад - обрядовий хор первісних народів, дія яких представляла собою ритуальні ігри-танці

ПРОБЛЕМА ГЕНЕЗИСУ СЮЖЕТА n n Сюжет – це комплекс мотивів. Самозародження мотивів відбувається в однакових умовах, а сюжети можуть запозичуватися. Мотив – це мінімальна структурна ланка, спостерігається на стадії міфу. Сюжет - комбінація мотивів, у міфі відсутній, з’являється тоді, коли мотиви вибудовуються в логічне лінійне ціле.

Сюжет – це рухома структура, він у середині не стійкий, він увесь час у русі. Вивчати історичний поступальний рух – значить вивчати перебудову сюжету

ПРОБЛЕМА ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ТА СТИЛЮ Мова та стиль - визначальні фактори поетики, ми з ними стикаємося на рівні мовних засобів. Дві ознаки, що визначають стиль: n 1) образність слова – троп (слова споконвічно метафоричні), слово не називає, а формує образ; n 2) образність словосполучень (психологічний паралелізм). Психологічний паралелізм – це спроба створити культурну метафору, в якій поєднані об’єктивне і суб’єктивне. n