Літературне життя архітектура театр Кінематограф першої пол ХХ

Літературне життя, архітектура, театр. Кінематограф першої пол. ХХ ст. Підготувала: Обруснік Каріна 1 курс, 2 група, ФРГТБ 1

Література і театр першої половини XX ст У 1925 р. виникла Вільна академія пролетарської літератури, до якої увійшли понад два десятки письменників, серед них П. Тичина, Ю. Смолич, М. Бажан, Ю. Яновський, П. Панч. Ідейним керівником її був М. Хвильовий, а першим президентом – відомий прозаїк, поет і драматург М. Яловий. Це була літературно-мистецька організація письменників, які прагнули протистояти адміністративно-командному втручанню чиновників від культури у творчі справи. 2

У центрі боротьби літературних угруповань опинився М. Хвильовий (1893 -1933) – учасник громадянської війни, комуніст, талановитий поет, прозаїк, критик і публіцист, один з основоположників української радянської літератури. У памфлетах «Про сатану в бочці» , «Дві сили» та інших М. Хвильовий з великою майстерністю показав героїчну боротьбу робітників і селян за народну владу, а в романі «Вальдшнепи» розкрив моральний розклад тих, хто прийшов до влади, хто пізніше стане надійною опорою диктатора Й. Сталіна. 3

Після арешту М. Ялового почалися репресії серед письменників Харкова. Ці події послужили сигналом до справжнього цькування М. Хвильового, і він, не знаходячи пояснень того, що відбувалося навколо, покінчив життя самогубством. Тоді ж було ув’язнено О. Вишню, якого чекали довгі роки поневіряння у таборах. У 1934 р. було заарештовано і розстріляно Г. Косинку, О. Близька, Д. Фальківського та інших. Трагічна доля спіткала М. Зерова, одного з найяскравіших творців післяжовтневої літератури: заарештований у 1935 p. , він загинув на засланні. Усього тільки в 1934 -1938 pp. репресовано більше половини членів і кандидатів у члени Спілки письменників України. 4

Буремний воєнний час сколихнув глибинні патріотичні почуття українського народу, що знайшли відображення в поезії та прозових творах П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, Ю. Яновського, О. Довженка. 5

Під безпосереднім враженням баченого і пережитого в перші місяці війни написав сценарій фільму «Україна в огні» О. Довженко. За задумом автора, це мала бути правда про народ і його біду, правда про страшний для України 1941 рік. Однак, у Москві сценарій не сподобався, митця звинуватили у «надто драматичних» сценах, у тому, що він допустив «ряд невірних, політично хибних формулювань» . Фільм не був поставлений. Аж у 1960 р. , уже після смерті режисера, до цієї теми повернулася його дружина Ю. Солнцева, створивши перший радянський широкоформатний фільм «Повість полум’яних літ» , сценарій якого був написаний О. Довженком у 1944 -1945 pp. 6

На початку XX cm. трупи мали багатий репертуар, який включав близько 60 п'єс. Багато українських письменників, не драматургів за покликанням (П. Мирний, О. Пчілка, І. Нечуй. Левицький та ін. ), своїми творами сприяли розвитку української драми. Після реформи 1861 р у драмах почали відтворювати історію українського народу (О. Огновський «Федько Острозський» , І. Якимович «Роксолана» та ін. ). Вибирали, як правило, особливо оригінальні долі відомих людей. Для цих п'єс характерними були романізація та ідеалізація минулого, насамперед козаччини, часом вони були далекі від справжньої історії. На кінець 80 -х років вони зійшли зі сцени. 7

На початку XX ст. український драматичний і музичний театри розвивалися в межах національної форми, хоча перевага залишалася за виставами й операми російськими, італійськими, французькими, німецькими. Тому цей період здобув назву музичного еклектизму. Український театр дореволюційного періоду негайно потребував реформування. Для цього створюється Київська консерваторія на базі музичнодраматичної школи у 1913 р. та Одеська консерваторія (1914). Проте ці процеси розпочалися пізніше, в роки національновизвольної революції. 8

Архітектура першої половини XX ст. У перші роки XX ст. в українській архітектурі відбувається становлення стилю модерн, що було пов'язано не лише зі спробою подолати «багатостильність» минулих років, а й прагненням створити в усіх видах мистецтва синтетичний стиль, головною ознакою якого стало застосування нових конструкцій з металу і залізобетону. Парадигмою модерну стала сплетена із лози хатина замість дорійського храму. Втім таке становище існувало лише в ідеалі: цегла залишалася основним матеріалом масового будівництва, а твори «чистого» модерну в архітектурі XX ст. досить рідкісні. 9

Владиславович Городецький (1863— 1930) дістав визнання наприкінці 90 -х років. Йому доручають будівництво художньо-історичного музею (нині Державний музей українського образотворчого мистецтва), католицького Миколаївського костьолу (нині Зал органної та камерної музики), кенаси (Караїмський молитовний будинок). В. Городецький обирав для своїх споруд гамму кольорів, в якій домінував природний колір цементу — сірий. 10

11

В архітектурній творчості В. Городецького помітне місце належить і його власному будинку на вулиці Банковій — так званий «будинок з химерами» . 12

Важливу роль у становленні неокласицизму відіграв видатний архітектор Павло Федотович Альошин (1881— 1961). За його проектом було споруджено Педагогічний музей (нині Будинок вчителя у Києві), будинок Ольгинської жіночої гімназії (сучасне приміщення НАН України). 13

До зразків неокласицизму належить корпус Центральної наукової бібліотеки та бібліотеки Київського університету (архітектор В. Осьмак), будівництво яких було розпочате у 1913 р. 14

Кінематограф першої половини XX ст Українське радянське кіно, народжене революцією, пройшло складний шлях становлення і утвердження. Спираючись на кращі традиції суміжних мистецтв, кіно виробляло свої художні засоби і принципи відтворення нової дійсності, нового героя, будівника соціалістичного суспільства. 15

Вершинами українського кінематографу стали — фільми О. Довженко "Україна в огні", С. Параджанова «Тіні забутих предків» , Л. Осики «Захар Беркут» , Ю. Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» , Л. Бикова «В бій ідуть одні старики» , І. Миколайчука «Вавілон ХХ» . У той же час на екран не допускалися неприйнятні для режиму фільми, майстрам нав'язувалася тематика. 16