ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ
Лінгвістика тексту—галузь мовознавчих досліджень, об’єктом яких є правила побудови зв’язного тексту та його змістові категорії.
Мова належить до унікальних явищ життя людини і суспільства. Вона витворилась разом із ними і є не тільки їхньою найприкметнішою ознакою, а й найнеобхіднішою умовою формування їхньої сутності. Однією з провідних функцій мови є використання її як засіб для спілкування між людьми, обміну інформацією, почуттями, досвідом.
СЛІД РОЗРІЗНЯТИ ПОНЯТТЯ «МОВА» І «МОВЛЕННЯ» . Мова — це система фонетичних, лексичних, граматичних одиниць, що використовуються для вираження життєвих реалій у мовленні. Мовлення — це практичне застосування потенційних можливостей мови як системи знаків у процесі мовленнєвої діяльності, яка може втілюватись у писемній та усній формах.
Мова в її практичному застосуванні (мовленні) виконує насамперед функції спілкування людей і груп людей між собою. Мова — це невичерпний та універсальний засіб спілкування. Мовлення — це практична реалізація ряду життєвих знань і досвіду людей від давнини до сучасності. Комунікативну мету, як правило, не вдається реалізувати в окремому реченні навіть дуже складної будови. Тому головною одиницею мовлення визнано зв'язне висловлювання — текст.
Текст — це змістова, структурно-граматична єдність речень, груп речень, параграфів, розділів та інших мовленнєвих одиниць, у яких ширше і повніше, ніж у реченні, розгортаються і конкретизуються думки, воля, почуття.
З погляду змістовності текст сприймається як закінчене, об'єднане спільною темою змістове ціле. Текст також є продуктом цілеспрямованого мовленнєвого акту. За прагматичною направленістю (знаряддя акту спілкування між адресатом і адресантом із певною метою) текст має свою інформативну наповненість, тобто висвітлює окремий фрагмент мовної картини світу з різним ступенем об'єктивності.
Текст — це єдність речень, розташованих у певній послідовності й пов'язаних між собою за змістом, інтонацією, стилем, спрямованістю за допомогою різних мовних можливостей. У мовленні — це висловлювання, що складається із сукупності речень, тим самим утворюючи змістову й структурну цілісність.
ВИДИ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ СКЛАДОВИМИ ЧАСТИНАМИ ТЕКСТУ Усі складові частини тексту пов'язані між собою, і цим забезпечується його змістова цілісність. Види текстового зв'язку різноманітні. Два з них — послідовний і паралельний — ми вже розглянули. Існує також контактний — це зв'язок між реченнями чи групами речень, розташованих безпосередньо одне після одного.
Дискантний — це зв'язок, що здійснюється на відстані (наприклад, об'єкт, що згадувався в першому абзаці, знову стає предметом уваги в наступних абзацах). Дискантні зв'язки пронизують увесь текст, пов'язують заголовок, зачин і кінцівку. Перспективний зв'язок полягає в тому, що думка, висловлена в якомусь місці тексту, може бути розглянута через кілька абзаців або розділів. Ретроспективний зв'язок виявляється тоді, коли якийсь фрагмент вимагає від адресата пригадування змісту попередніх частин тексту.
Термін «стиль» застосовується у мовознавстві для дослідження і мови, і мовлення. З мовних позицій стиль — це сукупність мовних засобів. Для мовлення — це набір функціонуючих мовних одиниць. Стилістика — це наука, яка вивчає мовні засоби з погляду їх використання залежно від умов, мети та характеру спілкування людини.
ПОНЯТТЯ ПРО СТИЛІ МОВЛЕННЯ Стиль мовний — це різновид літературної мови, який використовується в певному суспільному аспекті життя людей. Це і побутове спілкування, і офіційноділові відносини, і законотворча діяльність, і наукові праці, і публіцистична праця, і художня творчість тощо. У кожній з цих сфер життя суспільства використовується певний різновид літературної мови, або ж стиль літературної мови.
СТИЛІ МОВЛЕННЯ Розмовний стиль Сфера використання — усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві. Основне призначення розмовного стилю — бути засобом невимушеного спілкування, живого обміну думками, з'ясування побутових стосунків.
ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ Художній стиль — це насамперед стиль художньої літератури, який використовується в поетичнохудожній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів для створення літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови.
ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ Цей стиль вживається в офіційно-діловій сфері суспільного життя: у ділових листах, у діловодстві, у юридичній та законотворчій практиці. Мета офіційно-ділового стилю — інформативність та чіткість викладення цієї інформації. Звичайною формою офіційноділового стилю є монолог.
ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ Цей стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їх емоційним забарвленням. Метою публіцистичного стилю стає викладення та з'ясування певних соціально-політичних та філософських проблем, вплив на читачів або слухачів, агітація та пропагування суспільнополітичних та освітніх ідей у газетах і журналах, по радіо і телебаченню, під час мітингів і зібрань.
Скачать презентацию ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Лінгвістика тексту галузь мовознавчих досліджень об єктом
Кучер Д. 2.pptx