ЛІНГВІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМЕДІЇ МИНА МАЗАЙЛО Підготувала група мовознавців

ЛІНГВІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМЕДІЇ “МИНА МАЗАЙЛО” Підготувала група мовознавців: Вдовиченко Марина Зуєва Маргарита Мироненко Олена Гаврілова Катерина Бондарь Андрій

МИНА МАЗАЙЛО Мина Мазайло- це вишукана філологічна комедія, в якій не тільки подається жива й колоритна розмовна мова, але й відкривається невичерпне багатство української лексики та мовної мелодійності. Драматург щедро використовує закони комічного філологічного походження, історичні екскурси. П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» - це сатира на міщанство, критика будь-якої національної упередженості й зверхності від українського націоналізму до великоросійського шовінізму.

ОЗНАКИ УКРАЇНЦЯ У КОМЕДІЇ “МИНА МАЗАЙЛА” У цій комедії ми, бачимо, що українці можуть бути різними. Наприклад, як Мокій та дядько Тарас. Вони обидва українці, але українізацію сприймають по-різному. Різниця між Мокієм дядьком Тарасом в тому, що старий хоча і за все українське, але за таке, яке було раніше, за старі звичаї, обряди, традиції, він не хоче нічого нового. Мазайло говорив, що: Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не тарасошенченківської, а української – і це наша малоросійська комедія.

У різних епізодах в оригінальній формі письменник розкриває багатство, красу, національну своєрідність і неповторність української мови. Наприклад: "твої очі нагадують два вечірні озерця в степу". Яке прекрасне порівняння! Епітет "бразолійний" — темно-синій, а слово "бринить". . . "Орел бринить. Це означає — він високо, ледве видно — бринить". "Можна сказати — озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить. . . " "Або кажуть — думка бринить. Це треба так розуміти: тільки береться, вона ще неясна — бринить". "Спів бринить! Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню. . . " "Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче".

В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Мазайло намагається копіювати "все російське", категорично заперечує все українське, готовий вбити рідного сина, який не дає йому змінити прізвище. Мина говорить, що "українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади". Він прагне стати "порядочним человеком". Усе ніби було вірно. Все підпорядковано часу. Та раптом політика уряду змінилась. А скільки разів вона змінювалась? Ось і не збіглися плани Мини з політикою уряду — було поставлено "претворяти у життя українізацію". "І звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна. . . "

Цим мова ніби говорить: "Подивись, яка я багата та красива". Або, навпаки, Куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою. Поросійськи: "ночью при звездах не спится", а українською — "зорію". Одним словом передається те, що російською мовою п'ятьма словами. Куліш радить учитися мови на зразках народної творчості — піснях, думах, де наша мова збереглася в її первозданній основі. Порушено в п'єсі і питання культури мовлення. Куліша непокоїть вживання нашої мови в засобах масової інформації, на афішах, у кінофільмах. — От, наприклад, написи в "Звенигорі" — краса! Стильні, поетичні, справжньою українською мовою писані! А подивіться ви на написи по інших картинах. Олива з мухами! Немов навмисне жують таку прекрасну, таку милозвучну мову. . . (Мокій говорить). Правдиво Й яскраво в п'єсі передано питання відродження української мови і поруч — зневажливе ставлення до неї: "хохлацька мова", "порепана", "засіб зробити з мене провінціала". Чи не доводиться нам чути щось подібне і тепер?

“Уля: — І знаєш, “дружина”—це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” — то означає “рождоющая” “супруга”‘ж по-вкраїнському — “пара волів”, а “дружина”… Ось послухай: рекомендую — моя дружина, або: моя ти дружинонько”. Під хорою над криницею хорювали брат з сестрицею…”

СЛОВНИК НАРОДНИХ ПІСЕНЬ Дядько Тарас: - Вийшли в поле косарі Косять рано на зорі, Гей нуте, косарі, бо не рано почали. Мокій : - Під горою над криницею Горювали брат з сестрицею … Тьотя та інші: - Там сухоє убирають і т. д. Хоч не рано почали, Так багато утяли і т. д. Тьотя Мотя: - Только жучка удала я в рихлом сенє, как в волнах, То взлетая, то ниряя, Скачет лая, в попихах.

СЛОВНИК АРХАЇЗМІВ Люстро-дзеркало Підтакнути підтримати, погодитись; Демонстрація - вираження протесту: Заяложений - затертий; Етнографія – частина історичної науки, яка вивчає народи-етноси та інші етнічні утворення; Антропологія – сукупність навчальних дисциплін, що вивчає людина, її походження, розвиток; Лікнеп – ліквідація не писемності; Панчохи – одяг для нижньої частини ніг; Гуторити – розмовляти, бесіда або жартівливий веселий; Торочити – говорити одне й те саме; Жебоніти – жити; Хамаркати – говорити невиразно, неясно, бурмотати; Патякати – багато говорити про щось пусте. Зноровить – Цвенькати - те саме, що цвірінькати Верзти - розм. : плести, молоти, ляпати

УКРАЇНСЬКО - РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. Бринить - звучить Стілець – стул Говорити - казать Розмовляти – балакати Свіже Читає – читає Думає – думає Катастрофа Негайно приїзди Гарна книжка Матерія Фартух Панчохи з рожевими бережками Миска - тарілка Потяг іде третьою швидкістю Мовити – проговорити Гомоніти балакати Повідати - побачити Точити – стружити Базікати - балакать Бубоніти Лепетати Жебоніти Верзти Плести Патякати Варнякати Цокотіти 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. Дружина - супруга Пара волів Універсал - маніфест Пристрій - апарат Пупорізка - акушерка Стілець - стул Білет Комод Гардина Кооператив Вагон Матерія Роза - троянда Малина Гармоніка Лампа Люстро - дзеркало Підтримати - піддакнути Вираження - демонстрація Затертий -заяложений Ліквідація- нікнеп Хлопець - парень