ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ВИКЛАДАЧ – БОЙКО ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА e-mail – galka 87 u@mail. ru ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ПЕРЕДБАЧАЄ: оволодіння теоретичними знаннями (лекційні заняття); формування практичних умінь і навичок (практичні заняття); закріплення та удосконалення набутих знань, умінь і навичок професійного спрямування (курсова робота)
Основні форми контролю знань та умінь студентів поточний контроль: вхідний і підсумковий контроль знань з окремих тем; захист курсової роботи; семестровий іспит; комплексний державний іспит з методів фізичної реабілітації (близько 50 % питань із курсу ЛФК).
Курсова робота з ЛФК – самостійне навчально-наукове дослідження студента Основна мета виконання курсової роботи – глибоко й творчо вивчити одне з конкретних питань теорії та практики ЛФК, оволодіти методами наукового дослідження в галузі фізичної культури, спорту та здоров’я людини. У процесі роботи вдосконалюються та розвиваються такі навички та вміння: • самостійно формулювати проблему дослідження; • визначати мету, основні завдання, предмет, об'єкт, дослідження; • здійснювати пошук і добір необхідної наукової інформації; • аналізувати практичну діяльність фахівців галузі (реабілітологів, інструкторів ЛФК); • логічно та аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції, робити висновки; • правильно оформлювати науково-довідковий матеріал; • публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору тощо).
Тематика курсових робіт з дисципліни: «Лікувальна фізична культура» Лікувальна фізична культура при гіпертонічній / гіпотонічній (на вибір) хворобі. Лікувальна фізична культура при ішемічній хворобі серця. Лікувальна фізична культура при інфаркті міокарда. Лікувальна фізична культура при плевритах / пневмоніях на вибір/ за узгодженням з керівником) Лікувальна фізична культура при хронічному бронхіті. Лікувальна фізична культура при бронхіальній астмі. Лікувальна фізична культура при туберкульозі легень. Лікувальна фізична культура при хронічному гастриті. Лікувальна фізична культура при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Лікувальна фізична культура при захворюванні кишок. Лікувальна фізична культура при захворюванні жовчовивідних шляхів. Лікувальна фізична культура для осіб після перенесеного інсульту. Лікувальна фізична культура при захворюваннях та травмах периферичної нервової системи (на прикладі одного захворювання) Лікувальна фізична культура при ожирінні Лікувальна фізична культура дітей із вадами зору. Лікувальна фізична культура при переломах й ушкодженнях верхніх кінцівок. Лікувальна фізична культура при компресійному переломі хребта. Лікувальна фізична культура хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю. Лікувальна фізична культура при порушеннях постави та сколіозах. Лікувальна фізична культура для хворих дітей раннього віку. Лікувальна фізична культура для дітей із захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів. Лікувальна фізична культура при варикозному розширенні вен. Лікувальна фізична культура в гінекології. Лікувальна фізична культура дітей із плоскостопістю. Лікувальна фізична культура при вегето-судинній дистонії.
Задача курсових робіт – за 10 днів до початку сесії Захист курсової роботи – під час сесії до початку іспиту з ЛФК Успішний захист курсової роботи є основною умовою допуску до складання семестрового іспиту з ЛФК
ЛФК як основний метод фізичної реабілітації
Мета лекції: проаналізувати мету, завдання, функції та можливості застосування ЛФК у процесі відновного лікування.
План вивчення теми: 1. Загальна характеристика ЛФК як методу фізичної реабілітації. 2. Показання й протипоказання до призначення ЛФК. 3. Механізм лікувального впливу фізичних вправ на організм людини. 4. Характеристика засобів ЛФК. 5. Форми та методи проведення занять із ЛФК.
Лікувальна фізична культура (ЛФК) — метод лікування, що полягає в застосуванні фізичних вправ і природних факторів до хворої людини з лікувально-профілактичними цілями. В основі цього методу лежить використання основної біологічної функції організму – руху.
Зародження ЛФК Стародавній Китай – 3 тис. років до н. е. – лікарськогімнастичні школи (гімнастика, масаж у лікуванні хворих різних нозологічних груп); Стародавня Індія – 2 тис. років до н. е. – застосування пасивних і активних рухів, дихальних вправ, масажу в лікуванні різних хвороб; Стародавня Греція – Платон, Аристотель, Гіппократ - застосування лікувальної гімнастики та дієти в лікування хвороб; Стародавній Рим – запровадження досвіду Греції та перші спроби використання працетерапії в лікуванні хвороб (лікар Гелен (130 -200 рр. н. е. )
Місце та роль ЛФК в сучасній системі відновного лікування: є невід’ємною складовою в системі профілактики порушень різної етіології; є обов‘язковою складовою комплексної системи лікувально-оздоровчого впливу; є самостійним методом відновлення (або компенсації) втрачених або послаблених функцій.
2. Загальні показання й протипоказання до призначення ЛФК
1 група захворювання, при яких засоби ФР чинять в основному тонізуючу і симптоматичну дію 2 група захворювання, патогенез яких пов'язаний з порушенням функцій 3 група - Загальні показання до призначення ЛФК 4 група - захворювання, при яких необхідна стимуляція регенерації тканин організму захворювання, при яких необхідні компенсація порушених функцій і підвищення адаптаційних можливостей організму
Протипоказання до призначення ЛФК: üвідсутність контакту з хворим унаслідок його важкого стану або порушень психіки; ü гострий період захворювання та його прогресуючий перебіг; üнаростання недостатності кровообігу; üтахікардія (понад 100 ударів за 1 хв) і брадикардія (менше ніж 50 ударів за 1 хв); ü артеріальна гіпертензія (понад 220/120 мм рт. ст. ) на тлі задовільного стану хворого; üнегативна динаміка ЕКГ; üартеріальна гіпотензія (менше ніж 90/50 мм рт. ст. ); üчасті гіпер- або гіпотензивні кризи; üзагроза кровотечі й тромбоемболії.
3. Механізм лікувального впливу фізичних вправ на організм людини
Концепція моторно-вісцеральних рефлексів М'язи ЦНС ССС Дихальна с-ма Ендокринна система Вегетативна НС ШКТ Сечовидільна с-ма
Формування компенсацій Трофічна дія Механізм лікувальної дії фіз. вправ Нормалізація функцій Тонізуюча дія
Екстракардіальні фактори кровообігу Присмоктувальна функція грудної клітки Кардіоваскулярна функція діафрагми М'язовий «насос» Суглобний «насос»
4. Засоби ЛФК
Лікувальна фізична культура використовує засоби фізичної культури з лікувально-профілактичною метою та для більш швидкого відновлення здоров'я й працездатності хворого та запобігання наслідкам патологічного процесу.
Засоби ЛФК: Фізичні вправи Лікувальний масаж Природні чинники
ФІЗИЧНІ ВПРАВИ Гімнастичні дихальні загальнорозвиваючі Прикладні Ігри
Дихальні вправи : • «локальні» ; • з опором дихання; • вправи, що підвищують рухливість грудної клітки та діафрагми; • вправи із відтворенням звуків; • дренажні, з дозованою затримкою дихання й вольовим керуванням диханням.
ГІМНАСТИЧНІ ФІЗИЧНІ ВПРАВИ За спрямованістю дії: загальнорозвиваючі та спеціальні. За характером м'язового скорочення: динамічні (ізотонічне скорочення) і статичні (ізометричне скорочення). За ступенем активності: активні та пасивні вправи. Ідеомоторні вправи, коригуючі вправи, вправи на розслаблення та розтягування м'язів, на рівновагу, ритмопластичні, рефлекторні вправи.
Прикладні вправи: v ходьба; v біг; v стрибки; v лазіння; v переповзання; v метання; v ловля; v плавання; v веслування; v пересування на лижах, ковзанах, велосипеді.
Види ходьби у ЛФК: а) лікувальна ходьба по рівній місцевості; б) коригувальна ходьба; в) теренкур; г) прогулянки, пішохідні екскурсії та близький туризм; д) спортивна ходьба.
За темпом проходження дистанції розрізняють такі види ходьби: § повільна ходьба − 60 -80 кроків за хвилину, або 3 -3, 5 км/год; § середня ходьба − 80 -100 кроків за хвилину, або 3, 5 -4 км/год; § швидка ходьба − 100 -120 кроків за хвилину, або 4 -5 км/год; § дуже швидка − 120 і більше кроків за хвилину, або 5 км/год і більше.
Ігри в ЛФК: • ігри на місці (настільні); • малорухливі ігри; • фізкультурні атракціони; • рухливі ігри; • ігри на місцевості; • спортивні ігри.
Природні фактори Загартовування − один із найбільш дієвих засобів. Аеротерапія − лікування повітрям, передбачає максимальне перебування на свіжому повітрі. Геліотерапія − сонячні ванни. Таласотерапія (лікування морем) − лікувальне використання морських купань і клімату морського узбережжя.
6. Форми та методи проведення занять з ЛФК
Методи проведення занять з ЛФК: üгімнастичний; ü спортивно-прикладний; üігровий
Форми ЛФК üранкова гігієнічна гімнастика; üлікувальна ходьба; üпрогулянки, туризм; üдозовані ігри; üсамостійні заняття фізичними вправами; ü механотерапія; üгімнастика у воді.
Під час проведення процедури лікувальної гімнастики необхідно дотримуватися таких правил: 1) процедура ЛГ має складатися з трьох частин: підготовчої, основної і заключної; залежно від рухового режиму підготовча і заключна частини становлять 15 -25 % часу всього заняття, основна − 5070 %; 2) вибір вправ, фізіологічне навантаження, дозування та вихідні положення визначаються загальним станом хворого, характером і стадією основного та супутніх захворювань, віковими особливостями хворого, його фізичною підготовленістю;
3) у процедурі має поєднуватися загальний і спеціальний вплив на весь організм хворого, тому необхідно включати в заняття як загальнозміцнювальні, так і спеціальні вправи; питома вага спеціальних вправ залежить від режиму рухової активності хворого; 4) спеціальні вправи застосовуються тільки в основній частині заняття; 5) вправи спеціальної спрямованості слід чергувати не тільки з вправами загальнооздоровчого впливу, а і з дихальними вправами; 6) співвідношення загальнорозвиваючих і дихальних вправ у лікувальному курсі змінюється залежно від рухового режиму;
7) при проведенні занять ЛФК слід дотримуватися принципу поступовості та послідовності підвищення й зниження фізичного навантаження, витримуючи оптимальну фізіологічну криву навантаження; при цьому пікове (максимальне) навантаження має припадати на середину або кінець другої третини основної частини заняття; 8) необхідно чергувати м'язові групи при виконанні фізичних вправ, тобто дотримуватися принципу розсіювання навантаження, що дозволяє запобігти появі значного стомлення м'язів і більш рівномірно впливати на різні системи організму; 9) у процесі курсу лікування доцільно послідовно оновлювати й ускладнювати застосовувані вправи.
У підготовчій частині заняття здійснюється підготовка хворого до основної частини, а саме, до зростаючого фізичного навантаження. В основній частині заняття розв'язуються головні лікувальні та лікувально-виховні завдання, що полягають у впливі як на уражені органи і системи, так і на весь організм хворого. У заключній частині поступово знижується фізичне навантаження. Вправи, використовувані у цій частині, повинні сприяти прискоренню процесів відновлення, нормалізації функції серцевосудинної і дихальної систем.
Методи проведення процедури лікувальної гімнастики: üіндивідуальний; ü мікрогруповий (6 -8 осіб); üгруповий (13 -15 осіб); üконсультативний.
Основні критерії дозування навантаження при проведенні занять із ЛФК : • тривалість процедури, курсу лікування; • кількість вправ; кількість повторень; • вихідне положення; • темп рухів; • амплітуда; • ритм; • характер вправ; • характер навантаження; • ступінь напруження нервово-м'язової системи, якого досягають вольовими зусиллями або шляхом обтяження; • використання емоційності, що полегшує виконання вправ; • регуляція співвідношення між спеціальними, загальнорозвиваючими, дихальними вправами та паузами для відпочинку.
Вихідні положення: Лежачи: на спині, на боці, на животі, на функціональному ліжку. Сидячи: напівсидячи, сидячи на ліжку, сидячи на стільці з опорою на спинку стільця або без опори. Стоячи: основна стійка, стоячи з опорою або без неї, стоячи на чотирьох кінцівках, на колінах та ін. Рухаючись: кроком і бігцем.
Принципи застосування ЛФК 1. Своєчасність застосування ЛФК. 2. Комплексність застосування методик ЛФК. 3. Поступовість зростання навантаження. 4. Систематичність. 5. Послідовність. 6. Зростаюче навантаження. 7. Індивідуалізація. 8. Емоційність. 9. Цілеспрямованість. 10. Урахування цілісності організму. 11. Регулярне урахування ефективності.
Фізіологічна крива процедури лікувальної гімнастики − це графічне відображення реакції організму на фізичне навантаження. Реакцію визначають за показниками пульсу, дихання, артеріального кров'яного тиску тощо.
Зазначені показники знімають шість разів: 1 – до процедури; 2 – після підготовчої частини; 3 – на піку навантаження − в основній частині; 4 – наприкінці основної частини; 5 – наприкінці заключної частини ; 6 – через 3 хв. після закінчення процедури.
Загальна щільність визначається як відношення педагогічно виправданого часу до всієї тривалості заняття. Під моторною щільністю розуміють суму часу, витраченого безпосередньо на виконання фізичних вправ, по відношенню до всього часу заняття.
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЗАСОБИ: • фізичні вправи; • природні чинники; • лікувальний масаж. • • ФОРМИ: • ранкова гігієнічна гімнастика • лікувальна гімнастика • самостійні заняття • прогулянки • туризм • теренкур • лікувальна ходьба. РЕЖИМИ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТАЦІОНАРНИЙ: суровий ліжковий; палатний; вільний. загальні: -ввідний; -одужання; -підтримуючий. • • МЕТОДИ: • гімнастичний; • спортивноприкладний; • ігровий. ПОЛІКЛІНІЧНИЙ: щадний; щадно-тренуючий; інтенсивно-тренуючий; ПЕРІОДИ ЗАСТОСУВАННЯ ЛФК: у травматології у хірургії - іммобілізаційний; - передопераційний; - постіммобілізаційний; - ранній післяопераційний - відновний. - пізній післяопераційний
ВИСНОВКИ 1. Призначення засобів фізичної реабілітації ґрунтується на врахуванні соматичного стану хворого, віку, особливостей перебігу захворювання, ступеня тренованості, функціонального стану дихальної та серцево-судинної систем, а також усіх показань і протипоказань. 2. Розрізняють 4 основні механізми лікувального впливу фізичних вправ на організм людини: 1) тонізуючу дію, 2) трофічну дію, 3) формування компенсацій, 4) нормалізацію функцій. 3. До засобів ЛФК належать фізичні вправи, природні чинники (опромінювання сонцем, аерація, водні процедури), лікувальний масаж. Дозовані фізичні вправи підрозділяють на три основні групи: гімнастичні, прикладні та ігри. 4. Розрізняють гімнастичний, спортивно-прикладний та ігровий методи проведення занять з ЛФК. До форм ЛФК належать ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна ходьба, прогулянки, туризм, дозовані ігри, самостійні заняття фізичними вправами, механотерапія, гімнастика у воді. 5. Процедура (заняття) лікувальної гімнастики є основною формою проведення ЛФК. Заняття з ЛГ має складатися з трьох частин: підготовчої, основної і заключної; залежно від рухового режиму підготовча і заключна частини становлять 15 -25 % часу всього заняття, основна − 50 -70 %.
Рекомендована література 1. Козлова Л. В. Основы реабилитации : пособие / Л. В. Козлова, С. А. Козлов, Л. А. Семененко. – Ростов-на-Дону : «Феникс» , 2003. – 480 с. 2. Марченко О. К. Основы физической реабилитации / О. К. Марченко. − К. : Олімпійська література, 2012. – 528 с. 3. Мухін В. М. Фізична реабілітація / В. М. Мухін. – К. : Олімпійська література, 2009. – 488 с. 4. Физическая реабилитация: учебник / науч. ред С. Н. Попова. – Ростов на Дону, «Феникс» , 1999. – 608 с. 5. Лечебная физическая культура: справочник / науч. ред. В. А. Епифанова. – М. : Медицина, 2006. – 528 с. 6. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина / наук. ред. В. В. Клапчука, Г. В. Дзяка. – К. : Здоров’я, 1995. – 309 с.
Дякую за увагу!
Види ходьби у ЛФК: - лікувальна ходьба по рівній місцевості (загальна (аеробна працездатність); - коригувальна ходьба (спрямована на усунення порушень, навчання й удосконалення правильної методики ходьби); - теренкур (дозовані сходження) застосовують переважно в умовах санаторію, на курортах;
Види ходьби у ЛФК: - прогулянки, пішохідні екскурсії і близький туризм, спортивна ходьба (застосовують у комплексі з іншими курортно-санітарними заходами); За темпом проходження дистанції розрізняють : -повільну ходьбу − 60 -80 кроків/хв. (3 -3, 5 км/год. ); -середню ходьбу − 80 -100 кроків/хв. (3, 5 -4 км/год. ); -швидку ходьбу − 100 -120 кроків/хв. (4 -5 км/год. ); -дуже швидку − 120 і більше кроків/хв. (>5 км/год. )
Різновиди бігу та стрибків: • • • біг гімнастичний; біг із перешкодами; стрибки у висоту; стрибки в довжину; стрибки в глибину; підскоки.
навантаження ігри поділяються на: • ігри на місці (настільні) не мають значного впливу на кардіореспіраторну систему, викликаючи позитивні емоції, відвертають увагу від хворобливих почуттів, переживань; • малорухливі ігри крокет, кегельбан – помірно тонізують кардіореспіраторну й нервову системи, помірно підвищують обмін речовин; • фізкультурні атракціони накидання кілець, «снайпер» , «рибалка» та ін. , які помірно тонізують вегетативні функції, викликають позитивні емоції;
Ігри в ЛФК. За величиною функціонального навантаження ігри поділяються на: • рухливі ігри умовно поділяються на некомандні, командні й перехідні до спортивних. Впливають на вегетативні функції, викликають позитивні емоції; • ігри на місцевостізначно підвищують психофізичний тонус і мають загартовуючий та оздоровчий ефект ; • спортивні ігри зумовлюють значне навантаження на організм і мають застосовуватись виключно в період одужання.
Природні фактори Загартовування (повітрям і водою в поєднанні з руховою активністю) − один із найбільш ефективних і доступних засобів. Аеротерапія − лікування повітрям, передбачає максимальне перебування на свіжому повітрі. Геліотерапія − сонячні ванни. Таласотерапія (лікування морем) − лікувальне використання морських купань і клімату морського узбережжя.
5. Форми та методи проведення занять ЛФК
Форми ЛФК üранкова гігієнічна гімнастика; üлікувальна ходьба; üпрогулянки, туризм; üдозовані ігри; üсамостійні заняття фізичними вправами; ü механотерапія; üгімнастика у воді.
Під час проведення процедури лікувальної гімнастики необхідно дотримуватися таких правил: 1. Процедура ЛГ має складатися з трьох частин: підготовчої, основної і заключної; залежно від рухового режиму підготовча і заключна частини становлять 15 -25 % часу всього заняття, основна − 5070 %; 2. Вибір вправ, фізіологічне навантаження, дозування та вихідні положення визначаються загальним станом хворого, характером і стадією основного й супутніх захворювань, віковими особливостями, фізичною підготовленістю пацієнта;
3. У процедурі має поєднуватись загальний і спеціальний вплив на весь організм. Зміст занять має включати як загальнозміцнювальні, так і спеціальні вправи; питома вага спеціальних вправ залежить від режиму рухової активності хворого. 4. Спеціальні вправи застосовуються тільки в основній частині процедури. 5. Вправи спеціальної спрямованості слід чергувати не тільки з вправами загальнооздоровчого впливу, а й з дихальними вправами; 6. Співвідношення загальнорозвиваючих і дихальних вправ у лікувальному курсі змінюється залежно від рухового режиму;
7. Під час проведення процедури необхідно дотримуватись принципу поступовості та послідовності підвищення та зниження навантаження, витримуючи оптимальну фізіологічну криву навантаження. Пікове (максимальне) навантаження має припадати на середину або кінець другої третини основної частини процедури. 8. Під час виконання фізичних вправ необхідно дотримуватись принципу розсіювання навантаження (чергування м'язових), що дозволяє попередити значне стомлення м'язів і більш рівномірно впливати на різні системи організму. 9. У процесі курсу лікування доцільно послідовно оновлювати й ускладнювати застосовувані вправи.
СТРУКТУРА ЗАНЯТЬ ЛФК: • ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА; • ОСНОВНА ЧАСТИНА; • ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
У підготовчій частині заняття здійснюється підготовка організму хворого до виконання завдань процедури (до навантажень основної частини заняття). Зміст підготовчої частини має забезпечити мобілізацію вегетативних функцій, що, на початку роботи, за рівнем активації відстають від рухового апарату; створення необхідного психофізіологічного настрою. Засоби: стройові вправи і перешиковування, вправи на увагу, дихальні вправи, елементарні вправи для дрібних і середніх м'язів і суглобів нижніх й верхніх кінцівок, ходьба, малорухливі ігри.
В основній частині заняття розв'язуються основні лікувальні та лікувально-виховні завдання. Зміст основної частини має забезпечити вплив як на уражені органи й системи, так і на весь організм хворого. Протягом усієї основної частини підтримується оптимальний рівень активності фізіологічних систем. Засоби: загальнорозвиваючі та спеціальні для даного захворювання вправи, а також вправи з предметами і на тренажерах, рухливі ігри з різним психофізіологічним навантаженням, прикладні вправи.
У заключній частині здійснюється перехід від «високого» рівня функціонування організму хворих до стану відносного спокою (фонового стану). Зміст заключної частини має забезпечити поступове зниження функціонального навантаження на організм хворих. Засоби: вправи, що сприяють прискоренню процесів відновлення, нормалізації функції серцево-судинної та дихальної систем (дихальні вправи та повільні рухи, що охоплюють дрібні й середні м'язові групи та суглоби, ходьба).
Методи організації хворих під час процедури лікувальної гімнастики: üіндивідуальний; ü мало-груповий (6 -8 осіб); üгруповий (13 -15 осіб); üконсультативний.
Основні критерії дозування навантаження на заняттях із ЛФК : • тривалість процедури, курсу лікування; • кількість вправ; кількість повторень; • вихідне положення; • темп рухів; • амплітуда; • ритм; • характер вправ; • характер навантаження; • ступінь напруження нервово-м'язової системи, якого досягають вольовими зусиллями або шляхом обтяження; • використання емоційності, яка полегшує виконання вправ; • регуляція співвідношення між спеціальними, загальнорозвиваючими, дихальними вправами і паузами для відпочинку.
Вихідні положення: Лежачи: на спині, на боці, на животі, на функціональному ліжку. Сидячи: напівсидячи, сидячи на ліжку, сидячи на стільці з опорою на спинку стільця або без опори. Стоячи: основна стійка, стоячи з опорою або без неї, стоячи на чотирьох кінцівках, на колінах та ін. Рухаючись: кроком і бігцем.
Принципи застосування ЛФК 1. Своєчасність застосування ЛФК. 2. Комплексність застосування методик ЛФК. 3. Поступовість зростання навантаження. 4. Систематичність. 5. Послідовність. 6. Зростаюче навантаження. 7. Індивідуалізація. 8. Емоційність. 9. Цілеспрямованість. 10. Урахування цілісності організму. 11. Регулярне урахування ефективності.
Фізіологічна крива процедури лікувальної гімнастики − це графічне відображення реакції організму на фізичне навантаження, її визначають за показниками пульсу, дихання, артеріального кров'яного тиску тощо.
Зазначені показники знімають шість разів: • • • до процедури; після підготовчої частини; на піку навантаження − в основній частині; наприкінці основної частини; наприкінці заключної частини ; через 3 хв. після закінчення процедури.
Загальна щільність визначається як відношення педагогічно виправданого часу до всієї тривалості заняття. Під моторною щільністю розуміють суму часу, витраченого безпосередньо на виконання фізичних вправ, по відношенню до всього часу заняття.
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЗАСОБИ: • фізичні вправи; • природні чинники; • лікувальний масаж. • • ФОРМИ: • ранкова гігієнічна гімнастика • лікувальна гімнастика • самостійні заняття • прогулянки • туризм • теренкур • лікувальна ходьба. РЕЖИМИ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТАЦІОНАРНИЙ: суровий ліжковий; палатний; вільний. загальні: -ввідний; -одужання; -підтримуючий. • • МЕТОДИ: • гімнастичний; • спортивноприкладний; • ігровий. ПОЛІКЛІНІЧНИЙ: щадний; щадно-тренуючий; інтенсивно-тренуючий; ПЕРІОДИ ЗАСТОСУВАННЯ ЛФК: у травматології у хірургії - іммобілізаційний; - передопераційний; - постіммобілізаційний; - ранній післяопераційний - відновний. - пізній післяопераційний
ВИСНОВКИ 1. Призначення засобів фізичної реабілітації ґрунтується на врахуванні соматичного стану хворого, віку, особливостей перебігу захворювання, ступеня тренованості, функціонального стану дихальної та серцево-судинної систем, а також усіх показань і протипоказань. 2. Розрізняють 4 основні механізми лікувального впливу фізичних вправ на організм людини: 1) тонізуючу дію, 2) трофічну дію, 3) формування компенсацій, 4) нормалізацію функцій. 3. До засобів ЛФК належать фізичні вправи, природні чинники (опромінювання сонцем, аерація, водні процедури), лікувальний масаж. Дозовані фізичні вправи підрозділяють на три основні групи: гімнастичні, прикладні та ігри. 4. Розрізняють гімнастичний, спортивно-прикладний та ігровий методи проведення занять з ЛФК. До форм ЛФК належать ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна ходьба, прогулянки, туризм, дозовані ігри, самостійні заняття фізичними вправами, механотерапія, гімнастика у воді. 5. Процедура (заняття) лікувальної гімнастики є основною формою проведення ЛФК. Заняття з ЛГ має складатися з трьох частин: підготовчої, основної та заключної; залежно від рухового режиму підготовча і заключна частини становлять 15 -25 % часу всього заняття, основна − 50 -70 %.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ВИКЛАДАЧ БОЙКО ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
ЛФК лек 1.pptx