ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ АВТОРИ Данилюк Н С

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ

АВТОРИ: Данилюк Н. С. Рубаняк Н. Я Тип проекту: короткостроковий

Цільова група:

Актуальність проблеми: життя людини тісно пов’язане з природою, яка завжди була для неї джерелом матеріальних і духовних сил. Але сьогодні людство зіткнулося з безліччю проблем, викликаних халатним ставленням людини до природи. Саме тому так важливо здійснювати формування основ екологічної компетентності у дітей шкільного віку, формувати особистість, яка вміє жити в гармонії з природою, відчувати себе її часткою, для якої нормою життя є дбайливе ставлення до неї, починаючи з раннього дитинства. Завдання дбайливого ставлення до природи означені в Конституції України: “кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі”. [6; ст. 66] У Державній національній програмі “Освіта. Україна ХХІ століття” йдеться про те, що необхідно ”формувати екологічну культуру людини в гармонії її відносин з природою”. В Законі України “Про дошкільну освіту” визначені головні завдання дошкільної освіти, одне з них – це свідоме ставлення до себе, оточення та довкілля. “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні” визначає державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини в усіх освітніх лініях. Зокрема зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

Мета: зібрати відомості про рослини, якими лікувалися в давнину наші предки, задля збереження власного здоров’я, які ростуть на території нашої області, і є цінним джерелом лікування.

Завдання: • Виховувати бережливе ставлення до природи; • закріпити вміння впізнавати і вірно називати лікарські рослини; • виховувати емоційно – зацікавлене ставлення до народної медицини; • формувати елементарні уміння та набуті знання з метою збереження власного здоров’я; • вчити бути обережними з незнайомими рослинами і їх плодами.

Очікувані результати: • учні повинні наводити приклади лікарських рослин та характеризувати їхню дію на організм людини. • створення буклету з порадами, рецептами по використанню лікарських рослин.

Казка про цілющі квіти На одній грядці росли Півонія та Нагідки. Півонія була найважливішою, дуже гарною. Ніхто не міг пройти повз неї, щоб не замилуватися чарівною квіткою. Нагідки були яскраво-руденькими, схожими на маленьке сонечко. А Конвалія росла в тіні. Її майже не було видно, вона ховала свої ніжні білі дзвіночки під широким листям. Але всі, хто проходив, казали: «Ах, як чудово пахне конвалія» . Півонія дуже сердилася: — Її ж зовсім не видно, але всі знають, що вона є. Це неподобство. Якось це почуло Сонечко й каже: —Ти така гарна, півоніє, але пихата. Люди дізналися про чудові властивості Конвалії й цінують її саме за це. Настій Конвалії лікує серцеві захворювання. Нагідки, що почули цю розмову, теж обізвалися: — Мазі, що виготовляють з нас, загоюють рани, а настоєм лікують шлунок і печінку. Тут Півонія закивала головою й говорить: — Я теж корисна квітка — я лікую нервові розлади, заспокоюю нервову систему людей. Сонечко весело залопотіло промінчиками й сказало: — От бачите, ви всі корисні й потрібні квіти.

Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Застосовують ромашки при гастритах, колітах, циститах, підвищеній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних пухлинах, зобі, для обробки гнійних ран і виразок, опіках (для запобігання утворення пухирців). Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання при ревматизмі та подагрі.

Кульбаба лікарськабагаторічна – трав’яниста рослина сімейства складноцвітих. Цвіте з весни до пізньої осені. З лікувальною метою використовуються коріння, листя, сік кульбаби. Рослина має жовчогінну, жарознижуючу, проносну, відхаркувальну, заспокійливу, спазмолітичну і легку снодійну дію. Настій коренів і листя кульбаби покращує травлення, апетит, загальний обмін речовин. Кульбаба рекомендується при діабеті, для лікування анемій. Свіже листя і сік з листя рекомендується для лікування атеросклерозу, шкірних захворювань, авітамінозу С, анемії.

Подорожник В народній медицині використовується як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, наривах, ударах. При порізі, наприклад пальця, досить зірвати свіжий лист подорожника, вимити, прикласти до рани, кров зупиняється. Настій з подорожника застосовують при захворюваннях: шлунку, кишечнику і хронічному гастриті. Зовнішньо застосовують для лікування гнійних ран, при запаленні очей. Насіння подорожника мають проносну, обволікаючу дією. У народній медицині подорожник і препарати з нього застосовують при коклюші, запаленні очей, при бронхіальній астмі, туберкульозі, захворюваннях сечового міхура.

Деревій звичайний Сік застосовували в XV ст. на Русі, як рано-загоювальний і зупиняючий кров засіб. У XVIII і XIX ст. препарати деревію вживали при дизентерії та різних кровотечах. Пізніше його кровоспинну дію було забуто, а в науковій медицині деревій використовували тільки як гіркі ліки, що поліпшували травлення і збуджували апетит.

Чебрець звичайний Стародавні греки, рекомендували чебрець приймати при астмі, нюхати при непритомності, а ще його використовували для лікування багатьох жіночих захворювань. Авіценна призначала траву чебрецю при менінгіті і для відновлення пам’яті, її необхідно прикладати до голови. Димом чебрецю обкурювали хворих чумою і проказу. А ось листя і квітки додавали до складу, який потім використовували для бальзамування померлих воїнів і фараонів. І сьогодні не втратили свою значимість корисні та лікувальні властивості чебрецю. При простудних захворюваннях: ларингіти, тонзиліти, ангіни, використовують антисептичні властивості цієї рослини, а ще застосовують відвар, основою якого є чебрець, при гайморитах і нежиті, в якості крапель.

Липа Препарати використовуються при простудних захворюваннях, отруєннях, ангіні. Хороший медонос. Квіти і деревина у великій кількості містять ефірні масла, знижують нервове збудження і розріджують кров. Порошок з висушених плодів липи - відмінний засіб для усунення зовнішнього кровотечі.

Малина Найкращий засіб проти застуди. Препарати з листя малини володіють терпкими властивостями, що особливо важливо при лікуванні шлунково-кишкових захворювань і внутрішніх кровотеч. Листя малини, так само, як і ягоди, надають потогінну та жарознижувальну дію. Наявність флавоноїдів у листках малини обумовлює антисклеротичну дію.

Чорна смородина Для лікування в народній медицині використовують як ягоди, у свіжому, сушеному та замороженому вигляді, так і листя смородини. Людському організму для отримання добової норми аскорбінової кислоти необхідно з’їсти всього лише півторадва десятки ягід. Завдяки їй можна боротися із захворюваннями серцево-судинної системи людини, онкологічними захворюваннями, людям похилого віку уникнути ослаблення розумових здібностей і погіршення зору.

Чорниця. • Чорниця дуже корисна для зору, вона зміцнює не тільки сітківку ока, але і покращує гостроту зору. • Регулярне споживання в їжу чорниці покращує пам'ять. • Містить чорниця просто криниця вітамінів і корисних речовин, таких як дубильні речовини, органічні кислоти, ефірну олію, глюкозу, сахарозу та фруктозу, а також магній, натрій, залізо, фосфор, калій і вітаміни А, С, Р, В 1, В 2, В 6, В 9. • Містять ягоди чорниці рослинний інсулін, так, що вони корисні при діабеті. • Чорниця ще й прекрасний природний антисептик. • Використовують чорницю при розладах кишечника, особливо у дітей, так як чорниця володіє закріплюють властивостями, то застосовують її при проносі. • Корисна чорниця для печінки.

Лісова суниця Ягоди лісової суниці – джерело вітамінів, тому надають неоціненну допомогу в період авітамінозів. Крім того, ягоди сприяють нормалізації травлення, збуджують апетит. Завдяки високому вмісту заліза, лісова суниця (ягоди) стимулює функції кровотворення, що особливо актуально в разі великої крововтрати. Органічні кислоти, що містяться в ягодах суниці, здатні розчиняти деякі види конкрементів (каменів). Кореневища і листя суниці володіють терпкими (протизапальними) властивостями, зупиняють внутрішні кровотечі, підсилюють діурез (сечогінні властивості) і сприяють відтоку жовчі. Листя суниці зменшують потовиділення, володіють слабовираженими знеболювальними властивостями і сприяють регенерації тканин.

Калина Ягоди калини є дійовим засобом при лікуванні багатьох захворювань. Вони мають сечогінну, жовчогінну, протизапальну і ранозагоювальну властивості. Настій плодів тонізує роботу серця, корисний при неврозах, гіпертонії. Калину Використовують при простудах, хворобах внутрішніх органів. Ягоди багаті на вітамін «С» .

ТЕРМІН ( ТРИВАЛІСТЬ) : 5 листопада 2015 р. - 12 листопада 2015 р. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ: Організаційний (організація роботи, вивчення проблем, визначення напрямків, створення творчих груп) Практичний ( створення та реалізація запланованого) Узагальнюючий ( аналіз роботи, підведення підсумків). АНАЛІЗ СИЛОВОГО ПОЛЯ: Організаційні ризики: підтримка бал опір бал Вчителі 7 вчителі 3 Дирекція школи 8 Дирекція школи 1 батьки 5 батьки 4 учні 7 учні 3

Висновки Світ рослин - найбільше диво природи, царство краси і наше цілюще багатство. З глибокої давнини людина використовувала природні блага рослинного світу і як джерело свого прожитку, і для полегшення своїх недуг. Спостережливість і народна мудрість заклали основу вживання рослин в лікуванні людини спочатку з місцевої флори, а в ході суспільного розвитку і налагодження торгівельних стосунків - практично зі всієї земної кулі. З незапам'ятних часів людина використовувала лікарські трави для лікування різних захворювань. народній медицині використовуються В тільки в Україні понад 200 тисяч лікарських рослин, а в науковій – значно менше. Тому в останні роки багато уваги звертають науковці, фітотерапевти, лікарі вивченню багатого тисячолітнього досвіду нашого народу, збираючи в народних знавців, цілителів відомості про лікування травами. Перевага трав над хімічними препаратами в тому, що при високій ефективності лікування вони не дають побічного негативного впливу на організм. Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції, а якомога більше брати від природи. Притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її природних багатств, у психологічній готовності постійно оберігати природні цінності. Чого слід навчати спочатку дітей дошкільного віку, а згодом і старших учнів.

Додатки Загадки про лікарські рослини • Я на сонце дуже схожа — Золотиста, ніжна, гожа, Я щоранку розквітаю, Промінцями всіх вітаю. Відгадати вам не важко, Що за квітка я? . . (Ромашка). • Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки. Як зовуть їх? Угадай. (Конвалія) • Як припустить теплий дощик, Я згорнусь в зелений кошик. А коли година гожа, Я на сонце в небі схожа. (Кульбаба) • Викупана в сонечку Стоїть собі донечка. Бджоли сонячний медок Дістають з її квіток. (Липа) • Розкажу я вам до діла: Жовтий сік у цього зілля І квітки — жовтогарячі, Має він таку задачу: Рани людям лікувать Всі про це повинні знать. (Чистотіл) • Стоїть, коливається, Головою величається, А торкнеш — кусається. (Кропива) • Лікує хвороби шлунка, кашель, гоїть рани Листячко довгасте з жилками-нитками Можеш ти прикласти до своєї рани. Вздовж доріг, стежинок я люблю рости, Скрізь мене побачиш, де крокуєш ти. (Подорожник)

Легенди про лікарські рослини Легенда про цілющу ромашку У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було, і вона ходила по степу й збирала всі рослини, які хто порадить. Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: «Зроби з них відвар і напої синочка» . «А як же звуться ці квіти? » — запитала жінка. «Як вилікується синок, то й назвеш їх ім’ям свого сина» . Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: «Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!» . Материнка – заспокійлива трава Був осінній день, дув холодний вітер. Темна ніч вкрила все навкруги. Карета їхала по розбитій дорозі, її похитувало мов ту коробку – то в один, то в другий бік. Коли карета під"їхала до хати, з неї вийшло двоє чоловіків. Перший – велетень у накидці з лисячого хутра, другий – чоловік у кітелі із шаблею. Чоловіки попрямували до хати. Тут їх зустріла молода господиня. Гості, привітавшись, повечеряли і почали готуватися до сну. Дівчина полізла на піч. Вона довго не могла заснути. Велетень все ходив і ходив по хаті, мов привид, не давав нікому спати. Його великі чоботи так гупали по підлозі, що вся хата тремтіла. Нарешті дівчина встала з печі, шаснула до припічка, щось налила в кухоль і потім зайшла до гостей. - Дядечку, напевне вас безсоння мучить, нате ось, випийте оцього зілля. І заснете, мов після маку. Велетень випив і ліг на лаву та й через кілька хвилин глибоко заснув. На ранок чоловік покликав молоду господиню: -А де твій татко? - Де татко мій? Татко і два брати воюють із шведами, вони козаки. - А яким зіллям ти мене вчора пригостила? І спав добре і бадьорим встав. - Люди зовуть цю траву заспокійник пахучий. - А як же тебе звуть, красуню? - Мотрею. А татко й мама зовуть мене Материнкою. - Ся травичка добра, як ти, Материнко! Тепер це зілля буде твоїм іменем зватися, душа моя! І незнайомець поцілував Мотрю. А коли сідали до карети, менший із шаблею шепнув на вухо Материнці: - А ти знаєш, хто тебе поцілував? - Не знаю. - Сам Петро Великий! - Що великий, я і сама бачу. Головою стелю дістає. Відтоді, кажуть, і почали називати заспокійника пахучого материнкою.

Користуйтесь щедрими дарами матінки природи та будьте завжди здорові!!! Бажаємо вам успіху! Щиро дякуємо за увагу!