Леонардо да Вінчі (1452 -1519) Набуття будь-якого пізнання завжди кориснодля розуму, тому що він зможе відкинути даремне і зберегти хороше. Леонардо да Вінчі
Леона рдо да Ві нчі — видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження. Народився 15 квітня 1452 року в селищі Анкіано поблизу Вінчі, укріпленої фортеці за 30 км від Флоренції о дев'ятій вечора. Леонардо не мав прізвища в сучасному розумінні. «да Вінчі» означає просто «(родом) з містечка Вінчі» . Повне його ім'я — Леонардо, син пана П'єро з Вінчі.
Батьки Його батьками були 25 річний нотаріус П'єро і його кохана, селянка Катерина. Перші роки життя Леонардо провів разом з матір'ю. Його батько незабаром одружився на багатій і знатній дівчині, але цей шлюб виявився бездітним, і П'єро забрав свого трирічного сина на виховання. Розлучений з матір'ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах. Коли Леонардо було 13 років, його мачуха померла при пологах. Батько одружувався вдруге — і знову незабаром залишився вдівцем. Він прожив 67 років, був чотири рази одружений і мав 12 дітей. Батько намагався залучити Леонардо до сімейної професії, але безуспішно: син не цікавився законами суспільства.
Приблизно з 15 років навчався у майстерні Верроккіо. Майстерня Верроккіо містилася в інтелектуальному центрі тодішньої Італії, місті Флоренції, що дозволило Леонардо навчитися гуманітарним наукам, а також набути деяких технічних знань. Наcправді, офіційно першим вчителем Леонардо вважають Верроккіо, справжнє ім'я якого Андреа ді Мікеле Чоні. У 1473 році, у віці 20 років, Леонардо да Вінчі отримує кваліфікацію майстра в Гільдії Святого Луки.
У віці 24 років Леонардо довгі роки провів у мандрах по Італії, займався математикою, інженерними справами. У 1481 році монастир Сан Донато а Сісто замовляє Леонардо великий вівтарний образ «Поклоніння Волхвів» . Тоді ж була почата робота над картиною «Святий Ієронім» . У 1482 році Леонардо почав роботу над кінним пам'ятником Франческо Сфорца, батька Людовика Моро. Протягом 10 років Леонардо да Вінчі працює над цим монументом. На цей період припадає і творчий розквіт Леонардо-живописця. У середині 1480 -х він створив «Мадонну Літта» . У 1485 році створений «Портрет музиканта» . Творче життя
У Леонардо було багато друзів і учнів. Що ж до любовних відносин, достовірних відомостей із цього приводу немає, оскільки Леонардо ретельно приховував цю сторону свого життя. За деякими версіями, у Леонардо був зв'язок з Чечилією Галлерані, фавориткою Лодовіко Моро, з якої він написав свою знамениту картину «Пані з горностаєм» (1488, Музей у Кракові), в якій вигини ліній повторюються у фігурі жінки і тварини, що надає картині витонченої грації.
У 1487 розробляє літальну машину — орнітоптер, заснований на пташиному польоті. 1489 виконує анатомічні малюнки черепів. З 1490 -х років зосередився на архітектурі і анатомії. У 1490 створена Вітрувіанська людина — уславлений малюнок, який іноді називають канонічними пропорціями.
У 1495– 1498 Леонардо працює над фрескою «Таємна вечеря» в монастирі Санта-Марія делле Граціє в Мілані.
У 1502 р. Леонардо вступає на службу до Чезаре Борджіа, 1503 р. повертається до Флоренції, де суперничав з Мікеланджело, але мав з ним спільні роботи. Тут він створює картину «Мона Ліза» .
1516 року переїжджає до Франції як придворний художник, інженер, архітектор і механік. Тут він створив серію рисунків на тему всесвітнього потопу. Але у Франції Леонардо майже не малював, у майстра оніміла права рука, і він насилу пересувався без сторонньої допомоги. Третій рік життя в Амбуазі 67 -річний Леонардо провів у ліжку. 23 квітня 1519 року він залишив заповіт, а 2 травня помер в оточенні учнів і своїх шедеврів в Кло-Люсе.
Парашут (1483) Велосипед
Танк Легкі переносні мости для армії
Катапульта Робот
Літературна спадщина Величезна літературна спадщина Леонардо да Вінчі дійшла до наших днів в хаотичному вигляді, в рукописах, написаних лівою рукою. Хоча Леонардо да Вінчі не надрукував з них ані рядка, проте в своїх записах він постійно звертався до уявного читача і всі останні роки життя не полишав думки про видання своїх праць. Вже після смерті Леонардо да Вінчі його друг і учень Франческо Мельці вибрав з них уривки, що відносяться до живопису, з яких був згодом скомпонований «Трактат про живопис» Художня література мала для нього виключно утилітарне, допоміжне значення.
Леонардо да Вінчі заносив всі свої спостереження в записник, який постійно носив при собі. Підсумком став своєрідний інтимний щоденник, подібного якому немає у всій світовій літературі. Малюнки, креслення і ескізи супроводжуються тут короткими замітками з питань перспективи, архітектури, музики, природознавства, військово-інженерної справи тощо; все це пересипано різноманітними висловами, філософськими міркуваннями, алегоріями, анекдотами, байками. У сукупності записи цих 120 книжок представляють матеріали для величезної енциклопедії. Проте він не прагнув до публікації своїх думок і навіть вдавався до тайнопису, повна розшифровка його записів не виконана досі.
Висновок Отже, Леонардо в першу чергу відомий як художник. Завдяки його роботам мистецтво живопису перейшло на якісно новий етап. Неможливо уявити культурну спадщину всього світу без шедеврів відомого живописця і винахідника, як Леонардо да Вінчі.
Презентацію підготували: Жук Андрій та Орлов Олександр учні 11 -В класу
Скачать презентацию Леонардо да Вінчі 1452 -1519 Набуття будь-якого пізнання
Leonardo_da_Vinchi_11-V.pptx