Лектор: проф. Скляров П.М. Перинатологія: антенальна фізіологія та

Лектор: проф. Скляров П.М. Перинатологія: антенальна фізіологія та патологія Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет Факультет ветеринарної медицини Кафедра хірургії і акушерства с.-г. тварин © Скляров П.М. © кафедра хірургії і акушерства с.-г. тварин

План лекції: Антенатальний період, характеристика, особливості у різних видів тварин. Місце та механізми запліднення. Фактори, що сприяють та не сприяють процесу запліднення. Доімплантаційний та постімплантаційний періоди розвитку ембріонів. Плацентологія. Оцінка стану ембріону і плода. Патології і морфологічні аномалії ембріону та плода.

Антенатальна ФІЗІОЛОГІЯ

П е р и н а т о л о г і я (peri – біля, навколо, natаnos – роди, logos – наука, слово) – це наука про розвиток та охорону здоров’я плода та новонародженого

Складові перинатології: антенатологія (від запліднення до родів), інтранатологія (роди) неонатологія (період новонародженості)

Тривалість підперіодів антенатального розвитку

Тривалість стадій ембріонального підперіоду розвитку

Вагітність (graviditas) — складний фізіологічний процес в організмі самки, пов'язаний з плодоношенням, що проходить з моменту запліднення до родів.

Термінологія: рос. беременность; англ. pregnancy, gestation; исп. gestación, embarazo, preñez; італ. gravidanza нім. schwangerschaft фр. la grossesse, gravidite, gestation; еспер. gravedeco.

Терміни, специфічні для кожного виду тварин: тільність — для корови; жеребність (жеребість) — для кобили; суягність — для вівці; кітність — для вівці, кози, кішки; поросність — для свині; сукрільність — для кролиці; щенність (щінність) — для суки.

Види вагітності: за кількістю плодів: одноплідна і багатоплідна; за часом настання: первинна і повторна; за перебігом: фізіологічна, патологічна і додаткова.

Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди: ембріональний; плодовий (фетальний). .

Ембріональний період (1/4-1/5 вагітності) – від зиготи до виявлення характерних зовнішніх видових ознак: зачатки всіх найважливіших органів і систем організму, формується тулуб, зачатки кінцівок, закінчується плацентація.

Фетальний період – до народження плода: плід швидко росте, розвиваються органи і системи, закладені в ембріональний період

За А.П. Студенцовим розрізняють третій період — постфетальний — від народження до статевого дозрівання, а в ньому виділяють стадію новонародженості, яка триває до 10 діб – від народження плода до відпадання пуповини.

У гуманній медицині розрізняють 4 періоди утробного розвитку: стадія зиготи (до 24 год. після запліднення); стадія зародка (протягом першого місяця вагітності); стадія ембріона (другий місяць вагітності); стадія плода.

Дроблення, або сегментація ‒ це послідовне мітотичне ділення зиго-клітини (бластоміри) без росту дочірніх клітин до розмірів материнської. Кількість бластомірів збільшується, а їх величина ‒ зменшується.

Стадія морули (від лат. morum — шовковиця) Починається диференціація бластомірів на трофобластичні і ембріобластичні.

Ембріон залишається в яйцепроводі приблизно 3-4 дні (у кролиці – 49-74 год., у свині – 50 год., у вівці – 72 год., у корови – 90 год., у кобили – 98 год., у кішки – 148 год., у суки – 168 год.

У матку зародок попадає на стадії морули, яка містить до 50 клітин.

- у кролиці – 76-100 год. - у свині – на 6-7-й день - у вівці – на 7-8-й день - у коней – на 8-й день - у корів – на 9-11-й день, - у жінок — у кінці четвертого дня. Перетворення у бластоцисту, або бластулу (від грец. blastos — зародок):

А Запліднення і розвиток яйцеклітини корови (А) і свині (Б): а — зигота після запліднення; б, в, г — зигота на стадії 2, 4 і 8 бластомерів; д, е - зигота на стадії морули і бластоцисти

Імплантація (лат. implantatio — вростання) — укорінення зародка у слизову оболонку матки.

Під впливом протеолітичних ферментів трофобласту у слизовій оболонці матки утворюється заглиблення, куди занурюється ембріон.

У жінок і приматів ембріон повністю заходить у товщу слизової оболонки. У тварин менше виражене розплавлення слизової оболонки – нідація.

Нідація настає (діб): - у кролиць ‒ на 7-9-й, у свиней – на 11-13-й, у кішок ‒ на 13-14, у овець ‒ на 13-15-й, у корів ‒ 15-17-й, у сук ‒ на 16-17-й, у кобил ‒ 35-37-й.

Розвиток ембріона у ВРХ До 21—22-го дня – закладка нервової трубки, формується серце, диференціюється апарат травлення, закладаються легені, печінка, підшлункова залоза і первинні нирки. З 23-ої по 26-ту добу –диференціація відділів головного мозку, інтенсивно ростуть нирки, печінка і серце, формується апарат глотково-жаберного кровообігу. На 25-28-й дні видимі зачатки кінцівок. З 27-ої по 34-ту добу – редукція жаберних дуг і системи жаберного кровообігу, з'являються вторинні нирки, поділ серця на 4 відділи, закладка первинних статевих органів. Довжина тіла зародка – 1-1,5 см, маса — до 0,6 г. Появляються примітивні котиледони. З 35-ої до 60-ої доби – завершується формування скелета, мускулатури, органів чуття, нервової системи і плацентарного типу живлення. Довжина — 6-7 см, маса — 14-20 г. Набування обрису, характерного для ВРХ, стає можливим визначення за зовнішніми статевими органами. Плодові оболонки розвиваються починаючи з 3-го тижня вагітності.

Бластоцисти овець, вилучені на 12-13-й день

Плацентація — утворення плодових оболонок. Над ембріобластом з'являється склепіння складок трофобласта.

З трофобласта утворюється внутрішня оболонка — водна оболонка, або амніон (від грец. amnion — чаша для жертовної крові).

На поверхні трофобласта утворюються ворсинки – прохоріон, а коли в нього підходять судини від плода називається хоріоном (грец. chorion — послід), або судинною оболонкою.

З первинної кишки утворюється алантоїс (грец. allantois — ковбасоподібний), або сечова оболонка.

Амніон заповнений прозорою водянистою рідиною, яка містить солі NaCl, КСl, білки, незамінні амінокислоти (аланін, лейцин, гістідін, аргінін, лізин), вуглеводи, жири, ферменти, гормони, простагландини, гістамін, серотонін, катехоламін, деякі фактори росту (пантотенова і фолієва кислоти). У першу половину вагітності кількість амніотичної рідини збільшується, а в другу — зменшується (заковтується плодом).

Амніотична рідина відіграє важливу роль в обміні речовин між організмом матері і плода, запобігає впливу на плід механічних, хімічних і інфекційних факторів, забезпечує рівномірний тиск на всі органи і тканини. Перед родами ця рідина створює умови для зайняття плодом зайняв сприятливої для родів позиції, у період родів – зволожують і ослизлюють родові шляхи і плід. При облизуванні новонародженого самка ковтає біологічно активні речовини, які стимулюють скорочення матки і відокремлення посліду.

Кількість амніотичної рідини: у овець і кіз — 0,5-1,2 л, у корів — 3-5 л, у кобил — 3-7 л.

Алантоїс бере початок від верхівки сечового міхура, проходить у вигляді сечової протоки (урахуса) через пупкове кільце за межі черевної порожнини, а потім, лійкоподібно розширюючись, розміщується між амніоном і хоріоном. Вміст сечової оболонки — першорідна сеча.

Наприкінці утробного розвитку плода у кобил буває 7-15 л сечової рідини, у корів — 4-8 л, у овець і кіз — 50-500 мл, а у свиней її уже мало або й зовсім немає.

Хоріон — зовнішня плодова оболонка, утворена як повністю закритий мішок, загальна форма якого нагадує внутрішню форму матки.

Ворсинки хоріону зчіплюються з криптами слизової оболонки матки.

Схема будови ворсинки хоріону

Схема утворення плідних оболонок: а - бластоциста; б - формування ентодерми; в зближення шару ентодерми з трофобластом; г - початок формування мезодерми; д - початок формування амніотичного мішка; е - ембріон (сагіттальний розріз)

Схема взаємо-відносин оболонок теляти

Схема взаємовідносин плідних оболонок теляти (за А.П.Студенцовим): 1 - хоріон; 2 - алантоїс і сечова рідина; 3 -аланто-амніон; 4 - амніо-хоріон; 5 -навколоплідна рідина; 6 - печінка і серце; 7 - пупочні і плацентарні артерії; 8 – пупочна вена; 9 - плацентарні вени; 10 - межа між частиною плідного міхура рогу-плодовмістища і частиною з вільного рогу

Схема плідного міхура: А—початок утворення амніону; Б — початок розвитку алантоїсу; 1 — ембріон; 2— трофобласт; 3 — жовтковий міхурець; 4— пупочне кільце; 5—порожнина амніону; 6— амніон; 7— пупок амніону; 8— прохоріон; 9— алантоїс; 10— кишкова порожнина

Зародковий мішок корови: а - у 30 днів; б - у 63 дні

а - зародковий мішок кобили у 7 тижнів. Видно зародок в амніоні; алантохоріон відкритий, мається жовтковий міхурець; б - судинна оболонка

Схема розташування плідних оболонок плода кобили: 1 — плід; 2—порожнина амніону; 3 — центральна і 4 периферична частини пуповини; 5— урахус; 6— пупочні судини; 7— порожнина алантоїса; 8— аланто-амніон; 9— аланто-хоріон; 10— ворсинки на поверхні хоріону

Схема розміщення плодових оболонок у лошати: 1 – плід; 2 – алантоамніон; 3 – алантохоріон; 4 – ворсинки прохоріону; 5 – ворсинки хоріону; 6 – жовтковий міхурець; 7 – порожнина сечової оболонки; 8 – порожнинаводної оболонки

Плідний міхур вівці: 1 — амніон; 2 — край кінця, утвореного шляхом розтину частини хоріону для виявлення амніону; 3 — плідна плацента (котиледон); 4 — судини хоріону; 5 — частина хоріону, вільна від судин; 6 — частина хоріону з вільного рогу

Схема развития плодного яйца свиньи (за В.С.Волженіним): 1 — хоріальні вузлики; 2 — недійові частини хоріону; 3 — амніон; 4 — вільні ділянки хоріону

Схема будови пояскової плаценти у м'ясоїдних: 1 — порожнина сечової оболонки; 2 — алантохоріон; 3 — пояскова плацента; 4 — порожнина амніону; 5— аланто-амніон

Стадія ампул на 28-й день з моменту запліднення: на цій стадії зародки, як правило, можна прощупати

Матка на 49-й день вагітності: рівномірна трубка, що не відрізняється при пальпації від піометри

Плацента — комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій оболонці матки, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері і забезпечують обмін речовин у період утробного розвитку.

Разом з амніоном і алантоїсом хоріон є дитячою частиною плаценти — pl. fetalis, а материнську, або маткову частину плаценти — pl. uterina представляють своєрідно змінені (у вигляді крипт) ділянки слизової оболонки матки.

Материнська плацента корови (карункул)

Маткова і плодова частини плаценти у корови: 1 — стінка матки; 2 — крипти карункула; 3 — безворсинкова зона хоріону; 4— кровоносні судини хоріону; 5 – плодова частина плаценти - котиледон

Плацента вівці на 50-й день вагітності

Класифікація плацент 1. За розміщенням ворсинок (за типом плаценти): розсіяна, або дифузна pl. diffusa s. pl. disseminata (кобила, свиня); множинна pl. multiplex (жуйні); зональна, або пояскоподібна pl. zonaria має вигляд пояска шириною 2-3 см (м'ясоїдні); дископодібна pl. discoidea (примати, кролиці, гризуни).

2. За характером зв'язку плодової і материнської частин плаценти: ахоріальна (кенгуру, кити); епітеліохоріальна (кобила, свиня); десмохоріальна, тобто сполучнотканинна (жуйні); ендотеліохоріальна (м'ясоїдні); гемохоріальна (примати).

Схема плацентарного зв'язку у ссавців: I — епітеліохоріальний; ІІ — десмохоріальний;. III — ендотеліохоріальний; IV — гемохоріальний; 1 — судини-ворсинки; 2— епітелій слизової оболонки матки; 3 — епітелій крипти; 4 — судини слизової оболонки матки; 5 — епітелій ворсинки; 6 — кров'яні лакуни

3. За типом відокремлення плацент у період родів: невідпадаюча pl. adecidua — при її відділенні слизова оболонка матки, не пошкоджується і пологи проходять майже без кровотечі. Вона характерна для тварин з епітеліохоріальною і десмохоріальною плацентою; відпадаюча pl. decidua — характерна для приматів, кролиці, гризунів.

4. За характером живлення плода: Гістіотрофна – властива для приматів і м'ясоїдних, які живляться тканинними соками (гістіотрофом); Ембріотрофна – у жуйних, свиней, кобил (живлення матковим молочком).

Епітеліальна вистилка матки миші. Х400. Помітні апікальні поверхні секреторних клітин, вкриті мікроворсинками

Епітеліальна вистилка матки миші. Х1500

Епітеліальна вистилка матки миші. Х400. Помітні апікальні поверхні секреторних клітин, вкриті мікроворсинками

Епітеліальна вистилка матки миші. XI500.

Апікальні поверхні секреторних епітеліоцитів ендометрія матки миші. Х4000. Епітеліоцитиы куполоподібно виступають у просвіт органа. Мікроворсинки характеризуються округлою формою і невеликою висотою, помірно розвинені. Добре помітні міжклітинні контакти

Апікальні поверхні покривних епітеліоцитів ендометрія матки миші. Х8000. Велика кількість мікроворсинок надає клітині «губчастий» вигляд.

Апікальні поверхні покривних епітеліоцитів ендометрія матки миші. Х 20 000

Ранній хоріон людини (вагітність 8 тижнів) в області гілкування хоріальних стовбурових ворсинок. Утворення кінцевих ворсин. Х80

Кінцеві ворсини ранньої плаценти людини. Х80.

Поверхня кінцевих ворсин плаценти людини. а — Х10ОО; б — Х2000;

Поверхня кінцевих ворсин плаценти людини, в — х10000

Функції плаценти: Живильна. Газообмінна. Видільна. Бар'єрна функція. Імунна. Участь у регуляції маткових скорочень. Ендокринна.

Фетоплацентарна система характеризується виробкою стероїдних гормонів (естрогенів, прогестерону), хоріонічного гонадотропіну (ХГ), або кінського хоріонічного гонадотропіну (КХГ), плацентарного лактогену (ПЛ), ембріонального α-фетопротеїну і простагландинів.

Основні показники віку зародка та плода (за В. С. Шипіловим, Г. В. Зверевою, І. І. Родіним та В. Я. Нікітіним, 1988 )

Схема кровообігу плода корови: 1 - лівий шлуночокк; 2 - правий шлуночок; 3 - ліве передсердя; 4 - праве передсердя; 5 - легені; 6 - пупочні вени; 7 - венозний протока (аранцієвий хід); 8 - воротна вена; 9 - печінкова вена; 10 - задня порожнинна вена; 11 - передня полрожнинна вена; 12 - легенева вена; 13 - аорта; 14 - легенева артерія; 15 - артеріальна (боталова) протока; 16 - печінкова артерія; 17 - пупочні артерії

Тривалість вагітності генетично обумовлена і характерна для кожного виду тварин. На строк плодоношення чинять вплив також порода, індивідуальні спадкові якості, умови годівлі, утримання та інші фактори.

Чим тварина крупніше, тим вагітність триваліша, і навпаки, чим вона дрібніша, тим коротша вагітність. ↑ Вагітність влітку коротше, ніж взимку. ↑ Зародки жіночої статі виношуються дещо менше, ніж чоловічої. ↑ Одинці виношуються дещо довше, ніж двійні.

У різних групах ссавців кількість дитинчат в посліді різниться: хижі мають в посліді від 2 до 20 дитинчат, гризуни – 2-10, копитні – 1-5, хоботні (слони) і ластоногі – 1 і т. д.

Великі тварини, як правило, одноплідні. Близнюки-двійнята: біля 3% – у корів і 1% - у кобил, народження трійні — 1 на 37 000 родів, четвірні — 1 на 310 000 родів.

У кіз 1-6 плодів (більше 25 % - одинці, 60% — двійні, у решті випадків — трійні і більше). Каракульські і курдючні вівці у 85-90 % народжують одинців, романівські ‒ частіше 2-3 ягнят, інколи 8-9.

Дорослі свиноматки – 10-12 поросят. Кішки народжують 2-5 кошенят.

У сук великих порід кількість цуценят – 7-10, інколи – 13-23; у собак порід середньої величини — 6-8, у карликових — 2-4.

Тривалість вагітності у кобил 330—345 днів (від 307 до 412). У легких чистокровних тварин (арабські і англійські) вагітність більш тривала (338 днів), ніж у важких пород (333 дня). У тварин місцевих (безпородних) популяцій – 339-345 днів. Жеребчики виношуються у середньому на 1-2 дня довше, ніж кобилки, а двійні – на 10 днів менше, ніж одинці.

У корів тривалість тільності 282 дні (від 260 до 400): Червоно-ряба худоба 280± 5 днів Чорно-ряба худоба 279±5 днів Бурі породи худоби (швицька, костромська та ін.) 287 ± 6 днів Плямиста (симментальська) худоба 289 ±6 днів Джерсейська порода 278 Червона степова (молочна) 282 Абердін-ангуська 280 Герефордська 285 Шароле 288 Бичків корови виношують на 1 день довше, ніж теличок, а двоєньн на 5-10 днів менше, ніж одинців.

Суягність овець продовжується 140-160 діб, в середньому 150 діб У старих маток тривалість вагітності на декілька днів більша, ніж у молодих. Близнюки народяться на один день раніше, ніж одинці. Рамбул'є 148,9 ± 0,5 148,6 ± 0,5 (баранчики) (ярки) Радянський 149,5 ± 0,4 148,5±0,4 меринос (баранчики) (ярки) Нами 151,9±0,5 152,1±0,3 Чокла 151,8±0,4 152,8±0,3

У кіз вагітність продовжується в середньому 151±3 дня; у ангорських кіз - 149,2 дня. У свиней тривалість поросності коливається від 106 до 124 днів; порідні відмінності незначні. Щенність у сук триває 59-65 днів, в середньому 62 дні У кішок вагітність декілька коротше - 55-60 днів, в середньому 58 днів У кролиць сукрольність продовжується 30 днів (28-33 дні).

Середня тривалість вагітності: у кролиці 1 міс. — 30 днів (28-33 дні); у кішки 2 міс. — 58 днів (55-60 днів); у суки 2 міс. — 62 дні (59-65 днів); у свині 4 міс. — 114 днів (106-124 дні); у кози 5 міс. — 150 днів; у вівці 5 міс. — 150 днів (140-160 днів); у корів 9,5 міс. — 285 днів (240-311 днів); у кобил 11 міс. — 340 днів (307-412 днів).

Тривалість вагітності

Тривалість вагітності у різних видів тварин

Тривалість вагітності у різних видів тварин

Тривалість вагітності у різних видів тварин

ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ

Класифікація методів діагностики вагітності клінічні; лабораторні.

У залежності від терміну діагностики вагітності розрізняють: — ранні методи діагностики, які забезпечують встановлення вагітності у першу половину ембріонального періоду розвитку (у корів і кобил – до 30 дня, у свиней — до 24 дня); — середньотермінові (до закінчення ембріонального періоду розвитку, у корів і кобил до 60 дня вагітності); — пізньотермінові дозволяють визначати вагітність з моменту формування плода.

Ідеальний метод діагностики вагітності має бути: об'єктивним; раннім (визначати ранні строки вагітності); швидким (експрес-методом), який виконується за кілька хвилин; недорогим, тобто економічно доцільним; здатним визначати стать плода; здатним виявляти ембріо- і фетопатії; здатним визначати прогноз пологів для матері і плода; здатним визначати діагноз у разі неплідності.

Клінічні методи визначення вагітності 1. Збір,анамнезу. 2. Рефлексологічний метод (застосування самця-пробника). 3. Зовнішнє дослідження: огляд; пальпація; аускультація. 4.Внутрішнє (акушерське) дослідження: вагінальне; ректальне. 5.Фізичні методи: ультразвукове дослідження (УЗД); лапароскопія (з використанням ендоскопа); амніоскопія; рентгеноскопія і рентгенографія; електропунктурна рефлексотерапія.

З анамнезу можна виявити такі ймовірні ознаки вагітності: відсутність статевої циклічності протягом 30 і більше днів післячергового осіменіння; покращення апетиту і вгодованості тварини; інколи збочення апетиту (облизування каміння, стін, годівниць,намагання до поїдання мінеральних речовин), у собак іноді рвота; швидкі стомлюваність і спітнілість; почастішання пульсу і дихання; більш спокійна і покладлива поведінка; почастішання актів дефекації і сечовиділення; зниження або припинення функції молочної залози, зміна якості молока (у телиць — гіпертрофія молочної залози, збільшення дійок); поява набряків у ділянці кінцівок і нижньої черевної стінки; розм'якшення, розслаблення і деяке западання крижово-сідничнихзв'язок наприкінці вагітності. До цінних анамнестичних даних відносяться записи у журналі осіменіння.

Рефлексологічний метод базується на проведенні обліку реакції самки на самця або самця на самку. Для виявлення її ознак рекомендують щоденно забезпечувати спілкування тварин з самцем, Цей метод є найбільш точним і простим для діагностики початкових стадій вагітності і неплідності з точністю до 95-100 %.

Час і кратність рефлексологічного дослідження самок на вагітність і неплідність

ДІАГНОСТИКА ЖЕРЕБОСТІ Один з способів визначення жеребності — використання жеребця-пробника для установлення, чи знаходиться кобила в охоті

При огляді тварини установлюють такі ознаки вагітності: 1. Ймовірні: зміна контурів живота (у корів збільшується права черевна стінка, у кобил — ліва, в овець і кіз — більше права, в інших тварин — обидві черевні стінки); збільшення молочної залози; набряки кінцівок, молочної залози і черевної стінки; випадання волосся навколо очей і утворення обідків-«окулярів» у норок. 2. Істинна ознака: рухи плода.

Жереба кобила

Пальпацією черевної стінки також виявляють істинну ознаку вагітності — наявність плода. У корів можна промацувати плід не раніше 5-го міс., у кобил — 7-го міс, в овець і кіз — тільки з другої половини вагітності. У собак і кішок уже з 3 тижнів пальпуються флюктуючі ампули, з 6 тижнів і плоди. У кролиць плоди пальпуються з 12-14-го дня після осіменіння у вигляді ампулоподібних потовщень величиною з вишню.

Зовнішнє дослідження тварин на вагітність: а – кобили (1 – методом огляду та 2 - пальпації); б – корови (3 – методом огляду та 4 - пальпації); в – свиноматки (методом промацування через черевну стінку); г – кози (методом промацування через черевну стінку)

Зовнішнє дослідження кози

Стадія ампул на 28-й день з моменту запліднення (у суки)

Матка на 49-й день вагітності: рівномірна трубка, що не відрізняється при пальпації від піометри

Аускультація — вислуховування серцебиття плода. Проводиться тих же ділянках, що й пальпація. Тони серця плода, які звучать на фоні гучних і могутніх, але віддалених ударів серця матері і з частотою, приблизно у 2 рази більшою, ніж у матері. Аускультація можлива у великих тварин не раніше 6-го місяця вагітності.

До зовнішніх методів діагностики вагітності можна віднести офтальмологічний метод (Г.В. Небогатиков, 1984 р.) Між 12-м і 26-м днями після осіменіння при огляді очей виявляють два діагностичні показники тільності: білі ореоли навколо райдужної оболонки; овальна форма зіниці.

Вагінальне дослідження дозволяє виявити такі ознаки вагітності: 1. Сухість і блідість слизової оболонки піхви, липкість слизу. 2. Щільне закриття шийки матки і наявність в ній слизової пробки. 3. Промацування передлеглих частин плода через склепіння піхви.

Метод ректального дослідження є найбільш розповсюдженим і надійним методом діагностики вагітності у великих тварин. Розроблений у 20-х pp. ХХ ст. М.П.Мишкіним і А.Ю.Тарасевичем.

Локалізація шийки матки Розмір і особливості матки Розмір плацентом Вібрація маткових артерій Метод ректального дослідження на вагітність у корів ґрунтується на врахуванні змін 4 основних критеріїв:

Діагностика строків вагітності у корів ректальним методом

Внутрішні статеві органи корови: 1 - невагітної; 2 - тільність 6 тижнів у лівому розі матки; 3 - тільність близько 2 міс. у правому розі; 4 - тільність близько 3 міс. у правому розі

Визначення вагітності та неплідності корови ректальним методом (за А.П.Студенцовим): а – пальпація невагітної матки старої корови; б – скорочена невагітна матка; в – 2 місяці вагітності; д – схема кровопостачання матки на 4-му місяці вагітності; е – 7-8 місяців вагітності; 1 – піхва; 2 – пряма кишка; 3 – тіло матки; 4 – вільний (невагітний) ріг; 5 – вагітний ріг матки

Топографія артеріальних судин статевих органів свиноматки: 1 — аорта; 2 — ліва зовнішня клубова артерія; 3 — ліва передня маткова артерія; 4 — ліва широка маткова зв'язка; 5 — лівий яєчник; в. — лівий ріг матки; 7 — сечовий міхур; 8 — піхва; 9 — пряма кишка; 10 — ліва середня маткова артерія; 11 — ліва сечостатева артерія

Схема ректального дослідження статевих органів кобили (за А.П. Студенцовим): а — розташування статевих органів; б — пальпація зв'язки яєчника; в — пальпація лівого рогу матки; 1 - товстий відділ кишечника; 2 - лівий ріг матки; 3 - яєчник; 4 - широка маткова зв'язка; 5 - клубова кістка; 6 - тіло матки; 7 - шийка матки; 8 - пряма кишка; 9 – ампуловидне розширення прямої кишки; 10 — піхва; 11 - дно тазу; 12 – сечовий міхур; 13 — правий ріг матки; 14 — черевна стінка; г — пальпація судин матки (1 - а. uterina cranialis; 2 - а. circumflexa ilica profunda; 3 – ramus ouaricus; 4 - а. media; 5 - ramus uterinus; 6 - а. iliaca externa; 7 - а. sacralis lateralis; 8 - aorta; 9 - mesenterica posterior).

Схематичне зображення матки кобили (вигляд зверху): а - невагітній; б, в, г - в різні стадії вагітності (у 30, 50 і 70 днів; правий ріг); д - матка кобили в 10 міс. вагітності (1 - невагітний ріг; 2 - вагітний ріг)

Матка кобили в різні терміни вагітності: А – 20 днів (за Х.І.Жієотковим); Б - початок 2-го місяця; У - 4-й месяць; Г – 9-й місяць (за А.П.Студенцовим); 1 – поперечний розріз рогу невагітної і 2 - вагітної матки; 3 – черевна стінка; 4 – правий ріг матки (вільний); 5 – широкі маткові зв'язки; 6 - яєчника; 7- клубова кістка; 8 – пряма кишка; 9 - лівий ріг матки (плодовмістище); 10 – тіло і 11 – шийка матки; 12 – піхва; 13 – дно тазу; 14 – сечовий міхур; 15 – лівий ріг (вільний); 16 – правий ріг (плодовмістище); 17 – діафрагма

Розташування яєчників в окремі місяці вагітності у ослиць (за Н.А. Флегматовим)

Діагностика вагітності верблюдиці ректальним методом (за В.І. Ліпатовим)

Ультразвукове дослідження (УЗД), або сонографія тварин з метою визначення вагітності використовується на Заході з 70-х років і зараз уже стало незамінним.

Ультразвук — це пружні коливання і хвилі з частотою від 20 кГц до УТц, тобто хвилі, які мають надвисоку частоту і малу довжину. Людськe вухо їх не сприймає, але ними перекликаються кажани, риби, комахи.

На зображенні розрізняють ехо-негативні (темний колір) і ехо-позитивні структури (більш щільні тканини без порожнин – світлий кольор).

Сучасні ультразвукові портативні сканери 100, 200, 480 VET виробляються голландською фірмою Pie Medical, яка є підрозділом концерну Рhilips.

Ці прилади працюють на частотах 3,5 МГц, 5,0 МГц і 7,5 МГц діапазонах 0-20 см, 0-16 см і 0-6 см, котрі вказують про глибину проникності ультразвукових хвиль. Вони вимірюють відстань, довжину, площу, окружність, об'єм, зону, кут; порівнюють їх з даними норми; виводять, збільшують і передають зображення органа і його рухи на екран у реальному режимі часу, записують на жорсткий диск або на дискету і зберігають інформацію.

Сканери працюють як від електромережі, так і від батарей напругою 12 В. У кобил і корів УЗД проводять трансректально за допомогою портативного датчика, підведеного до матки, а у дрібних тварин — трансабдомінально

Transrectal Imaging

Transcutaneous Imaging

Візуалізація за допомогою УЗД є об'єктивним методом ранньої діагностики вагітності. Точність методу становить 93-97 %, починаючи з 14-го дня жеребності, на 18-й день – у жінок, у кролиць – з 11-го дня, у свиней – з 26-го дня, у собак і кішок – з 25-го дня, в овець – з 31-го дня, у корів – з 25-30-го дня.

Визначення строків тільності проводять за комплексом сонографічних діагностичних показників (довжина ембріона, візуалізація серцевих скорочень, рухів, повного оточення ембріона рідиною, оболонок, плацентом, пупкового канатика, очного яблука, органів та кісток) з 26 по 45-й дні після осіменіння.

Сонографічний моніторинг строку тільності за комплексом показників

Визначення термінів суягності методом сонографії (за комплексом морфофункціональних змін у ембріонів і плодів)

Сонограма матки невагітної вівці: 1 — сечовий міхур; 2 — матка

Сонограма матки вівці під час стадії збудження статевого циклу: 1 — сечовий міхур; 2 – краплини секрету в матці

Сонограма матки вівці на 17-й день після осіменіння: 1 — сечовий міхур; 2 — стінка матки; З — секрет у матці

Сонограма матки вівці на 23-й день вагітності: 1 — ембріональний міхур

Сонограма матки вівці на 27-й день вагітності: 1 -ембріональні міхури; 2 - ембріон

Ехокартнна матки вівці на 25-й день вагітності (за Г.Г. Харутою, О.А. Хіцькою): 1 - ембріональні міхури, 2 - ембріони

Representative images from a nonpregnant/pseudopregnant sow (A) with fluid accumulation (v) and a pregnant sow with viable fetuses (B) on day 70 of gestation using a 5.0-MHz probe. The spinal cord (sp) can be seen in the image from the pregnant animal.

Сонограма сечового міхура і матки: 1 — вміст сечового міхура; 2 — стінка сечового міхура; З — роги матки

Ехозображення матки на 12—14-ту добу після осіменіння: 1 — ехонегативний вміст рогів матки; 2 — потовщення стінки рога матки

Зображення ембріональних міхурів на16—17-ту добу поросності: 1 — ембріональ-ний міхур; 2 — стінка рога матки

Візуалізація ембріона на 19-20-ту добу поросності: 1 — ембріон; 2 — вміст ембріонального міхура

Зображення ембріона на 26-27-му добу вагітності: 1 — ембріон; 2 — пупковий канатик

Сонограма ембріона на 37-40-ву добу після осіменіння: 1 — голова; 2 — кінцівки; З — хребет

Uterus at 27d of gestation

See encircled embryonic vesicle

Uterus at 35d of gestation

Note the encircled embryo

Note the growth of the embryo

Pregnancy at 90d

Note the skeleton of the foetus and cotyledones visible at the top

Ехокартина матки корів на 29-й день тільності (за Г.Г. Харутою, В.Д. Недвигою): 1 - ембріон; 2 - ембріональний. міхур; 3 - стінка матки

Сонографічний моніторинг строку тільності за комплексом показників (Г.Г. Харута, В.Д. Недвига)

Термін жеребності 14 днів. Можна бачити світло-сірі стінки матки і округлий проембріон, наповнений рідиною

Термін жеребності 32 дні. На цій стадії можна бачити плід, що розвивається, схожий на сірий «згусток»

Термін жеребності 35 днів. Відбувається швидкий розвиток плоду і проембріону

Термін жеребності 45 днів. На цій стадії добре видно пуповину

Ехокартина матки кобили на 30-й день вагітності (за Г.Г. Харутою та О.О. Хіцькою)

Ультразвуковой эхо-локатор (а) с выносным зондом-передатчиком (б) для диагностики супоросности. Пик сигнала у бесплодной (в) и супоросной (г) свиноматок.

Поперечна ультрасонограмма анехогенного плідного мішка розміром 3 мм (стрілка) на 20-й день вагітності. На цій стадії плід і оболонки поки невідрізні

Поперечна ультрасонограмма анехогенного сферичного плідного мішка розміром 7 мм на 25-й день вагітності. В цей момент плід (стрілка) досяг розміру 4 мм, він відмічений значками (х...х). Його прикріплення до плаценти і оболонки поки невідрізні

Поперечна ультрасонограма (7,5 МГц) двох плідних мішків на 26-й день вагітності. Розмір і анатомія життєздатного плода (коротка стрілка) відповідають строку вагітності. Нежиттєздатний плід (довга стрілка) малий за розміром і анехогенний

Сонографічне зображення зародку на 28 день після парування. Наповнений плідними водами міхур виглядає як темна зона без сигналів. В центрі можна розпізнати більш щільні структури плода

Поперечна (А) і саггітальна (В) ультрасонограми плідного мішка приблизно на 35-й день вагітності. Жовточний мішок {стрілка) має чітке гіперехогенне складчасте кільце. В. Коротка стрілка відмічає плід довжиною 2 см. На цій стадії голова і тіло плода мають приблизно рівний розмір і біполярний вигляд. Жовточний мішок (довга стрілка) оточений оболонкою, схожою на вірьовку. Плід довжиною 2 см коротше, ніж плацента (шириною 5 см и товщиною 0,7 см), яка помітна як зв'язка нижче плода. Іншим місцем плаценти є зв'язка, до якої прикріплений жовточний мішок

Поперечна (А) і саггітальна (В) ультрасонограми (5 Мгц) плодових мішків на 40-й день вагітності. (А) Три плодові мішки, розташованих поряд (А, В і С). У одному плодовому мішку видно тіло плоду (довга стрілка) і голова (коротка стрілка). В. Тепер голова (довга стрілка) і тіло плоду (коротка стрілка) відрізняються за розміром і формою. Видно й інші анатомічні структури - гіпоехогенне серце, оточене гіперехогенними легенями, анехогенні латеральні шлуночки головного мозку і гіперехогенні ребра, які не дають окремих акустичних тіней на цьому етапі вагітності

Поперечна (А) і саггітальна (В) ультрасонограми (7 Мгц) плоду на 50-й день вагітності. А. Всередині анехогенної хоріонної структури діаметром 6 см видно плід діаметром 3,7 см. У тілі плоду вже можна розрізнити окремі анатомічні структури. Хребет (коротка стрілка) - це гіперехогенна структура нижча за тьмяну акустичну тінь (вертикальна анехогенна область). Просвіт шлунку (довга стрілка) - анехогенна структура, оточена гіпоехогенною печінкою. На поперечному розрізі плід займає приблизно половину плодового мішка. В. Гіперехогенний скелет плоду включає череп (короткі стрілки відзначають біпарієтальний діаметр в 1,8 см) і ребра (довга стрілка). Печінка гіпоехогенна в порівнянні з легенями, серце розташоване в центрі легенів. Довжина тіла плоду вже набагато більше, ніж довжина плаценти

Латеральний абдомінальний рентгенівський знімок вагітної суки приблизно на 55-й день вагітності з послідом нормального розміру

Латеральний абдомінальний рентгенівський знімок вагітної суки на 63-й день нормальної вагітності з послідом малого розміру. Видно чотири черепи/хребти плодів

Латеральний абдомінальний рентгенівський знімок вагітної суки з одним крупним мертвим плодом. Відзначте стислу грудну клітку, паралельні тазові кінцівки і присутність газу. (Дані приведені з дозволу V. Rendano, Radiology Depatment, Colrnell University, Ithaca, NY)

Етапи вагітності собак при ультразвуковій візуалізації

Сагіттальний оглядовий знімок черевної порожнини суки норвезького тер'єра для визначення кількості цуценят і співвідношення розмірів плодів і діаметру тазу. Видно чотири цуценяти з оформленими скелетами. Діаметр черепа — 3,5 см — точно відповідає ширині тазового проходу. Цуценята мають дуже великі розміри, і слід чекати, що при родах можливі ускладнення

35-й день вагітності: 1 — голова плода; 2 — грудна кінцівка; З — тулуб

Ультрасонограма на 45-й день вагітності: 1 — хребці; 2 — кістки черепа; З — плечова кістка

Сонограма матки кролиці на 8-й день після осіменіння: 1 — ембріональні міхури

Визначення термінів вагітності у кролиць

Динаміка розмірів ембріональних міхурів кролів на ранніх строках сукрільності * Р<0,01 до 7-го дня

Лапароскопія використовується у наукових цілях у овець і свиней, починаючи з 17-20-го дня після парування. Оглядають вагітну матку або жовті тіла за допомогою ендоскопа.

Амніоскопія — огляд плодових оболонок і вод через неушкоджений амніон, який прилягає до внутрішнього війстя шийки матки, проводиться в останні місяці вагітності шляхом введення у цервікальний канал амніоскопа. За необхідності виконують алантоамніоцентез (проколювання оболонок амніона і алантоїса), але він має обмежене використан­ня у вет. медицині, наприклад, для вивчення утробної гіпотрофії і утробного інфікування плода.

Рентгенологічне дослідження дає можливість визначити положення і членорозміщення плода, наявність багатопліддя, особливості будови таза і його розміри. Використовується обмежено, частіше у собак (з 6-7-го тижня вагітності), рідше в овець і кіз (в останню третину вагітності).

Електропунктурна рефлексотерапія ґрунтується на зміні коефіцієнта асиметрії електропровідності у біологічно активних точках у різні періоди вагітності.

Гормональні: — визначення прогестерону (кобили, корови, свині, вівці, кози) проводять радіоімунологічним або імуноферментним методом. Досліджують прогестерон у периферичній крові або молоці.

Діагностика базується на різниці у концентрації прогестерону у вагітних тварин з нормально функціонуючим ЖТ і тварин, у яких запліднення не настало. Така відмінність починає виявлятися з 15-17-год. після осіменіння, коли у тільних корів конц. прогестерону різко зростає до 10-12 нг/мл, а у тих, що не запліднилися — знижується базальних значень (1-2 нг/мл).

У вагітної кобили рівень прогестерону становить 5-6 нг/мл, у свині — 9 нг/мл, у вівці — 1,5-2 нг/мл (базальний рівень у невагітної тварини дорівнює 0,2-0,3 нг/мл), у кози — 4-6 нг/мл. Діагностику проводять на 20-22-й день. Точність методу — до 100 % негативному і до 90 % у позитивному випадках.

В останні роки запропонований простіший метод визначення про-гестерону — імуноферментний. Комплекс гормону з антитілом з'єднується з ферментним субстратом у вигляді кольорової реакції.

Тест ELISA для швидкого визначення прогестерону у молоці коров виробляється французькою фірмою Vetoquinol. Він дозволяє ідентифікувати невагітних корів через 19 днів після осіменіння, підтверджувати тічку перед осіменінням або вагітність, тестуючи корову на 24-й день після осіменіння.

—визначення естрогенів у плазмі крові кобил і корів радіоімунологічним методом або за тестами еластичності і кристалізації тічкового слизу; —визначення релаксину (суки та інші самки).

2. Біологічні: — тести для визначення КХГ у кобил (найбільш поширені — це реакція Ашгейма-Цондека, тест Фрідмана, тест Гайї-Меніні або сперматозоїдна реакція). —тест на визначення плацентарного лактогену (ПЛ) в овець (з 57-го дня після осіменіння).

Графік зміни сироваткової концентрації релаксину у семи сук, починаючи з проеструсу і закінчуючи пологами. Середнє значення піку концентрації лютеїнізуючого гормону (ЛГ) показане стрілкою. Всі суки ощенилися на 63-67-й день після викиду ЛГ

Час від викиду лютеїнізуючого гормону (ЛГ) до появи в сироватці релаксину після в'язки

3. Імунологічні: —тест на визначення КХГ, адаптований для кобил Wide, який у 1960 р. іочатку запропонував його для ранньої діагностики вагітності у жінок. Метод ґрунтується на принципі пригнічення аглютинації еритроцитів, зроблених формаліном і підданих дії досліджуваної сироватки з КХГприсутності антисироватки до КХГ.

тест на визначення «фактора ранньої вагітності» у кобил, корів, овець, свиней знаходиться у стані впровадження і буде одним з найбільш ранніх методів діагностики вагітності; тест на визначення трофобластину у корів знаходиться у стадії розробки; тест на визначення концентрації фібриногену і протеїнів гострої фази (реакція на нідацію), які виявляються в крові сук, починаючи з 20-го дня вагітності.

4. Імунохімічні: тест на визначення КХГ. Він проводиться шляхом імуноелектрофорезу у желатиновому гелі.

5. Хімічні: реакція Кюбоні на визначення естрогенів у сечі кобил була запропонована у 1937 р. В її основу покладено принцип реакції флуоресценції, яка викликається естрогенами у присутності сірчаної кислоти.

6. Гістологічні: вагінальна біопсія у свиней та овець базується на зменшенні кількості шарів епітелію слизової оболонки піхви до 2-3 у період вагітності і збільшенні його до 15—20 у тварин, які не запліднилися. Ме-[ дає 95 % об'єктивних результатів (у свиней з 20-го дня супоросності, в овець з 40-го дня суягності). Загальними недоліками лабораторних методів діагностики вагітності є їх кропіткість, мала продуктивність і неможливість визначення Уроку вагітності.

Гістологічні препарати слизової оболонки піхви свиней: б - не поросних; в, г - поросних.

ПАТОЛОГІЯ ВАГІТНОСТІ

План лекції: Рання, пізня антенатальна патологія. Визначення розповсюдження та збитки. Діагностика, профілактика. Хвороби у самок, що супроводжують вагітність: токсикози, остеодистрофія, набряк, позаматкова вагітність, виворіт піхви, маткові грижі

Термін „перинатальна смертність” вперше був запропонований в медицині Пеллером в 1944 р. Розрізняють: ранню антенатальну смертність (приховані аборти); пізню антенатальну смертність (мертвонародженність – загибель до повного вигнання або витягнення із матки плода); ранню (до тижня) та пізню неонатальну смертність (до місяця) – випадки загибелі новонароджених.

Критичні періоди вагітності (критичні періоди у розвитку ембріона і плода) — це ті періоди, коли чутливість їх (ембріона і плода) підвищується, а адаптаційні можливості знижуються з-за чого вони стають особливо легко вразливими.

Критичні періоди вагітності: Період бластогенезу, коли ембріон виходить з прозорої оболонки – перетворення морули у бластулу (на 2 тижні вагітності). Період імплантації і плацентоутворення (кінець 3, 4-5 тижні розвитку). Період формування і становлення фетоплацентарною системи (3-4 міс. вагітності). Формування найважливіших функціональних систем плода і завершення органогенезу (5-6 міс. вагітності).

Критичні періоди розвитку (В.П. Кошовий)

Порівняльні зміни маси статевих органів, оболонок, амніотичної і алантоїсної рідини плода корови протягом вагітності: 1 – статеві органи; 2 – оболонки плода; 3 – амніотична та алантоісна рідина; 4 - плід

Порівняльний ріст плода корови

Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність — синдром, обумовлений морфофункціональними змінами у плаценті, котрий являє собою результат складної реакції плода і плаценти на різні патологічні стани материнського організму.

патологія ендометрію попередні аборти запальні захворювання матки яєчниково-гіпофізарні розлади (гіпофункція яєчників, гіпофункція жовтого тіла), ускладнення вагітності (гестоз, захворювання нирок, серцево-судинної системи). Причини

первинна плацентарна недостатність виникає при формуванні плаценти у період імплантації, раннього ембріогенезу і плацентації; закінчується абортом; вторинна плацентарна недостатність розвивається при вже сформованій плаценті під впливом екзогенних відносно до плода чинників, які походять від організму матері. Частіше виявляється у другій половині вагітності і при включенні відповідних компенсаторних механізмів вагітність зберігається. Види плацентарної недостатності:

За клінічним перебігом: гостра плацентарна недостатність виявляється інфарктами і відшаруванням плаценти, які викликають загибель плода і переривання вагітності. Виключення з кровообігу більше 10% площі плаценти → для плода стан ризику, а більше 30% → загибель плода; хронічна плацентарна недостатність (ХПН) зустрічається часто і буває відносною (при збереженні компенсаторних реакцій у плаценті) і абсолютною (при ушкодженнях плаценти дистрофічного, циркуляторного і запального характеру, у випадку відсутності компенсаторно-пристосувальних реакцій хоріона на тканинному рівні). ХПН має найбільше значення у розвитку гіпотрофії плода.

Клінічні ознаки: уповільнене збільшення розмірів матки, яке не відповідає строку вагітності; утробна гіпоксія і гіпотрофія плода, збільшення кількості мертвонароджених; зменшення площі і маси плаценти.

Діагноз радіоімунологічне дослідження стероїдних і гонадотропних гормонів дослідження клітинного складу вагінального мазка вагітної тварини (колпоцитоскопія)

Схеми змін структури плаценти

Норма Усі клітини мають чітку структуру з інтенсивно забарвленою плазмою

Гіпоестрогенемія Дегенеративні зміни епітелію: виявляються деформовані, без’ядерні клітини чи “голі” ядра

“Дегенеративний тип мазка” характеризується “розмитістю” контурів як ядер, так і цитоплазми

Токсикоз вагітних (від грец. toxikos — отруйний) — синдром поліорганної функціональної недостатності у результаті перебудови білків крові, що розвивається як патологічна відповідна реакція організму на вагітність і, як правило, проходить після її закінчення або у ранньому післяродовому періоді.

Замість «токсикозу» запропоновані терміни «алергоз» і «гестоз». У зарубіжній літературі частіше зустрічається термін ОРН-гестоз (oedema, proteinuria, hypertensia). «Гестоз» (лат. gesto — носити, бути вагітною).

Класифікація Розрізняють ранній токсикоз, властивий для першої половини вагітності і пізній токсикоз (друга половина вагітності). Для раннього токсикозу вагітності властивими є розлади функції системи травлення, а для пізнього — судинні розлади.

Ранні токсикози вагітності : блювота у щенних сук переривання вагітності У період пізніх токсикозів інколи перебігають: набряк вагітних нефропатія вагітних залежування вагітних передчасні перейми і потуги (загроза переривання вагітності) остеодистрофія (остеомаляція) токсична кома у такс

Пізні токсикози вагітності: - слабкість родової діяльності - затримка посліду - післяродова еклампсія - післяродова субінволюція матки

Клінічні форми токсикозів вагітних Блювота у щенних сук Причини: будь-який чинник, що підсилює навантаження на організм вагітної тварини, у т.ч. порушення годівлі, інфекційні і інвазійні хвороби. Симптоми: адинамія, відмова від корму, блювота, понос. Лікування: симптоматичне – протиблювотні (церукал, атропін), вітаміни (аскорбінова кислота), глюкоза, кальцій глюконат, прогестерон, ентеросгель.

Набряк вагітних (hydrops gravidarum) - це накопичення транссудату у пухкій підшкірній клітковині з локалізацією у вентральних ділянках грудей, підгрудка, черевної стінки, молочної залози, тазових кінцівок при наявності загального або місцевого венозного застою. Найчастіше зустрічається ця патологія у корів і кобил.

Причини - переважання у раціоні соковитих кормів - мінеральне голодування - відсутність моціону - застій крові при недостатності серцевої діяльності, нефритах і нефрозах, здавлюванні вен збільшеною маткою, підвищеній затримці хлоридів і води у тканинах

Клінічні ознаки Безболісні холодні розлиті припухання, розміщені симетрично паралельно вентральній черевній стінці від вим'я до підгрудку у вигляді двох брусів або інколи — у ділянці пупка округле тістувате творення величиною з трилітрову банку. Шкіра натягнена, без складок, при натисканні пальцем утворюється ямка, яка довго не зникає.

Профілактика і лікування Створення сприятливих умов догляду, годівлі і утримання: вилучення з раціону соковитих кормів і солі, обмежене напування, надання моціону, виконання масажу за ходом лімфатичних судин (від вим'я до грудей, а кінцівки — знизу вгору). Призначення кальцію хлориду, вітаміну С і сечогінних. Застосування сильнодіючих сечогінних і проносних, які діють на гладком'язову тканину, протипоказано (можливість аборту) (рекомендують теобромін або еуфілін у середніх дозах – 1-2 г всередину).

Схема лікування за В.С.Авдєєнком: 1-й день — в/м дегістін 10 мл у поєднанні з 50 мл 25 %-ного розчину сірчанокислої магнезії; 2-й день — в/в унітіол 15 мл і антиоксидатний комплекс 500 мл, який складається з 400 мл 5 %-ного розчину глюкози, 100 мл 10 %-ного розчину кальцію хлориду і 5 г аскорбінової кислоти; 3-й день — повторно вводять дегістін; 4-й день — в/м 50 мл 25 %-ної сірчанокислої магнезії; 5-й день — антиоксидатний комплекс 500 мл.

Нефропатія вагітних (nephropatia gravidarum) — розлад нирок, який супроводжується дистрофією прямих канальців, внаслідок якої вони стають проникними для білка. Етіологія. Нефропатія є наступною стадією набряку вагітних тварин. Захворювання розвивається у зв'язку з перевантаженням нирок вагітної тварини продуктами обміну плода і враженням гломерулярного фільтра циркулюючими імунними комплексами.

Клінічні ознаки Легка форма нефропатії виявляється за підвищеним вмістом білка у сечі. Більш важка форма – пригнічення, набряк, розлад ЦНС (еклампсія), народження мертвих плодів.

Лікування Припиняють згодовування концентрованих кормів і солі, обмежують напування. Ділянку нирок прогрівають. Призначають проносні, глауберову сіль. В/в – глюкозу з аскорбіновою кислотою, глюконат кальцію, кофеїн, еуфілін, гексаметилентетрамін. При нервових розладах використовують транквілізатори. Бажано давати всередину вітаміни і мікроелементи.

Залежування вагітних (paraplegia gravidarum; від грец. para – біля, близько і plege – удар, враження) — симптомокомплекс ряду розладів функції руху

Причини: порушення обміну речовин, гестоз, остеодистрофія. Сприяють: недостатня і надмірна годівля, відсутність моціону, затискання нервів при набряках вагітних, багатоплідній вагітності, водянці плода і плодових оболонок, хворобах кінцівок.

Клінічні ознаки: утруднення при вставанні, похитування і кульгавість при пересуванні, тварина довго лежить і зрештою зовсім не підіймається на кінцівки, чутливість шкіри тазових кінцівок знижена або зовсім відсутня. Апетит часто зберігається, показники температури, пульсу і дихання залишаються у межах норми.

Лікування: - повноцінна годівля і рясна підстилка - перевертання 2-3 рази на день з одного боку на інший - масаж задньої третини тіла - тривіт або тетравіт, вітаміни групи В, комплексні препарати, що містять макро-мікроелементи і вітаміни з опроміненням попереково-крижової ділянки кварцовою лампою. - патогенетична терапія: двостороння паралюмбальна анестезія за І.І. Магдою.

Схема лікування (за Г.М.Калиновським) в/в 150 мл 40%-ного розчину глюкози разом зі 100 мл 10%-ного і розчину кальцію хлористого на 1, 3, 5-й дні та в/м 50 мл 5%-ного розчину аскорбінової кислоти і 4 мл 5%-ного розчину вітаміну Е (токоферолу)

Схема лікування (за В.С.Авдєєнком): в/в 400 мл поліглюкіну з інтервалом 24 год. в/м 15 мл імуностимулятора продігіозану з інтервалом 12 год. в/м 1 раз на 6 год. ін'єктують також деперсолон.

Передчасні перейми і потуги (загроза переривання вагітності) (dolores ad partum) — початок пологової діяльності без передвісників пологів задовго до закінчення середніх фізіологічних строків вагітності.

Причини: - гіпофункція жовтого тіла або недостатня виробка фетоплацентарною системою прогестерону; - подразнення холінергічної іннервації матки при переляку, ударах, згодовуванні холодного, промерзлого, або недоброякісного корму, враженого грибком, цвіллю; - естрогенізація матки при згодовуванні кормів, які містять велику кількість фітоестрогенів; - вади розвитку матки, її перерозтягування при багатоплідності і багатоводді.

Клінічні ознаки: - занепокоєння - приступи кольок при відсутніх передвісниках пологів - почастішання пульсу, дихання - відмова від корму

Лікування - тварину ставлять так, щоб задня частина тіла була розміщена вище передньої - забезпечують повний спокій і затемнюють приміщення - на ділянку поперека кладуть мішечок з теплим піском або водою - скорочення матки знімають шляхом виконання низької сакральної анестезії, призначення но-шпи як препарата спазмолітичної дії і атропіну для зменшення підвищеної чутливості рецепторів матки

Остеодистрофія вагітних (osteodistrophia gravidarum) — хронічне захворювання, що розвивається внаслідок порушень обміну кальцію, фосфору та кальціферолу і проявляється розм'якшенням кісткової тканини (osteomalacia), дистрофією м'язів і нервів, паралічем.

Причини: Недостатність раціону за кальцієм, фосфором, кальціферолом або порушення їх співвідношення при підвищеній потребі цих елементів для вагітних і лактуючих тварин. Порушення засвоєння мінеральних компонентів корму при захворюванні органів травлення. Порушення засвоєння цих речовин при надлишку у воді або кормах кислот або лугів, які утворюють з солями вапняка нерозчинні сполуки. Також це має місце при недостатку мікроелементів, таких як кобальт, марганець, мідь, йод або при надлишку стронцію, барію, нікелю. Порушення обміну речовин за типом кетозу або гестозу.

Клінічні ознаки лизуха збоченням і зниженням апетиту розлади травлення з симптомами атонії передшлунків, болісних кольок повне розсмоктування останніх ребер деформація і остеоліз останніх хвостових хребців тварини важко встають, часто реєструють залежування до і після пологів, слабість пологової діяльності, народження гіпотрофіків.

Лікування: - згодовують риб'ячий жир, крейду, м'ясокісткове борошно, монокальційфосфат, подрібнену шкаралупу курячих яєць з молоком - в/м тривіт або тетравіт - в/в 100 мл фосфосану або 400 мл 10%-ного розчину глюконату кальцію (300 мл борглюконату кальцію) - комплексні препарати кальцію і фосфору

Маткова кровотеча (metrorrhagia) зустрічається частіше у кобил, корів і кіз внаслідок розриву судин слизової оболонки матки і хоріона.

Причини: травми матки при падінні, стрибках, виконанні важкої роботи дія патогенних мікроорганізмів, інвазії, новоутворення смерть одного з плодів при двійневій вагітності у кобили або при муміфікації у корови відшарування плаценти.

Клінічні ознаки: накопичення крові у порожнині матки і витікання назовні через шийку матки занепокоєння, хитка хода, тремтіння мускулатури, блідість слизових оболонок, спітніння при значній кровотечі звивається анемія слизових оболонок і загальна слабкість

Лікування: - повний спокій і розміщення тварини, щоб задня частина тіла була вище - на поперекову ділянку – холод - в/м міотоніки (окситоцин, пітуїтрин), - в/в кровоспинні: кальцій хлористий (10% 200-300 мл) або кальцію глюконат, аскорбінову кислоту (2 г), адреналін (0,1%-ний р-н 5-10 мл), або комплексні препарати, такі як магнофос, а потім кровозамінні: поліглюкін (400 мл), фізрозчин (3-5 л). - при великих крововтратах і серцевій недостатності коровам і кобилам вводять в/в глюкозу на фізрозчині 40:1000. Призначення препаратів, підсилюючих серцеву діяльність протипоказано.

Виворот піхви (inversio vaginae) — ненормальне положення піхви, при якому вона виходить з природної порожнини і вивертається своєю внутрішньою поверхнею назовні за межі статевої щілини. Може бути частковим inversio vaginae partialis і повним inversio vaginae totalis.

Причини: 1. Зниження загального тонусу організму, набрякове просочування тканин таза, яке призводить до розслаблення фіксуючого апарату статевих органів (стискувач переддвер'я піхви, маткова грижа, пухка сполучна тканина таза і промежини). 2. Збільшення внутрішньочеревного тиску, яке призводить до зяяння статевої щілини при лежанні тварини і подразнення слизової оболонки переддвер'я піхви. Сприяють старість, виснаження, остеодистрофія, ожиріння і накопичення жиру в паравагінальній сполучній тканині; постійне стійлове гримання у коротких, або нахилених спереду назад стійлах.

Повне випадіння піхви: а - у кози, б - у корови

Випадіння піхви: а – повне випадіння у кози; б – часткове випадіння піхви і прямої кишки у свині; в – часткове випадіння піхви у собаки

Лікування: Поставити тварину у станок з покатою вперед підлогою. Забинтувати і підв'язати вбік хвіст. Виконати низьку сакральну анестезію. Обмити слизову оболонку піхви розчином фурациліну або марганцевокислого калію (1:5000 і 1:1000), змазати виразки 2-3%-ним розчином йоду або йодгліцерину, після чого рясно ослизлити. Зменшити набряклість шляхом розминання або застосування зв'язних. Вправити піхву кулаком у тазову порожнину і розправити її стінки. Ввести у порожнину піхви синтоміцинову або стрептоцидові емульсію, маткові палички або піноутворюючі таблетки. Накласти 2-3 петлеподібних бинтових (з дроту) швів, використовуючи спеціальні інструменти (троакар з вушком або троакар з гільзою). Повторити кілька разів низьку сакральну анестезію або призначити ханегіф для усунення потуг.

Поміст для стійла при випадінні піхви

Піхвовий тримач для овець: а — загальний вигляд; б — схема укріплення на тварині

Схема швів для фіксації вправленої піхви: 1, 2 - валикові; 3 - кисетний (а - нитка, введена під шкіру, б – гумові трубки для зовнішньої нитки)

Укріплення випалої піхви після вправлення шляхом петель: А — вірьовочною; Б— металевою

Схема фіксації піхви за П. Мінчевим: 1 – за допомогою шкірно-вагінального шва; 2 - використання модифікованого затвора Флесса.

Маткова грижа (hernia uterus) — це виходження вагітної матки за межі черевної порожнини без розриву очеревини. У кобил, корів і кіз маткова грижа виявляється внаслідок мимовільного розриву черевних м'язів і як виняток за рахунок забоїв. Бокові маткові грижі трапляються рідко. Нижня маткова грижа є результатом розриву апоневрозу прямого черевного м'яза поблизу його прикріплення до кісток таза. У сук і кішок частіше зустрічається пахово-маткова грижа — вихід матки через розширене пахове кільце. При цьому плоди можуть розвиватися, і матка як грижове містиво збільшується.

Клінічні ознаки під шкірою пальпується об'ємне утворення, в якому при ретельному дослідженні виявляється плід при випаданні матки у місцях розриву очеревини розвивається злипливе запалення серозної оболонки матки і очеревини внаслідок передавлювання кишечника зрушується травлення, настає рвота.

Маткова грижа у корови

Маткова грижа у вівці

Пахова грижа з виходом в неї матки у собак

Схема розташування плодів при паховій грижі матки: 1 - грижове кільце; 2 - ампула матки; 3 - очеревина; 4 - шкіра

Лікування - великих тварин забивають - у дрібних тварин виконують операцію

Позаматкова (ектопічна) вагітність (graviditas extrauterina) — це розвиток зиготи і ембріона поза порожниною матки внаслідок порушення просування яйцеклітини або зиготи у статевих органах тварини. Розрізняють позаматкову вагітність яєчникову, трубну і черевну. Позаматкова вагітність буває первинною і вторинною

Клінічні ознаки: - сильна болісність, - розрив труби, - кровотеча і шоковий стан. Лише за допомогою УЗД у наш час можливо діагностувати цю патологію. Частіше ж визначають при розтині або лапаротомії.

Додаткова вагітність (superfetatio) це запліднення і розвиток нової вагітності на фоні вагітності, що настала раніше. Причини: годівля тварин зеленими кормами із значним вмістом фітоестрогенів (бобові, кукурудза).

Несправжня вагітність (псевдовагітність або псевдолактація) (graviditas spuria) — прояв зовнішніх ознак вагітності наприкінці її фізіологічного терміну, після статевої охоти, яка пройшла без осіменіння або з непродуктивним осіменінням.

Симптоми відзначаються фізичні і поведінкові зміни, які нагадують підготовку до пологів: збільшується живіт, матка і молочні пози, починається секреція молока, розвивається набряк вульви, проявляються материнські інстинкти (підготовка гнізда-лігва, небажання залишати житло, гра з м'якими іграшками, апатичність, а інколи агресивність до власника або до інших собак). Через 1-2 тижні ці ознаки ухають.

Лікування Зазвичай, псевдолактація припиняється без лікування через 10-30 днів. Потрібно відібрати іграшки і не дозволяти відсмоктувати молоко. Лікування слід направити на припинення лактації: Заспокійливі (седативні): діазепам, сібазон, седуксен, реланіум, еленіум всередину або внутрішньом'язово у дозі 0,1-0,5 мг/кг. Простагландини у невеликих дозах для розсмоктування жовтих тіл. Антигалактогени (прогестагени, комбінації естрогенів з андрогенами (дигітол; синестрол і ме­тилтестостерон або тестостерону пропіонат в/м у дозі 0,5-1 мг/кг протя­гом 10 діб); комбінація андрогенно-естрогенних препаратів з диуретиком (сезорал)

Слово «аборт» (abortus) походить від лат. abortoi — народжувати передчасно; англ.— abortion, фр.— avortement. Аборт — переривання вагітності з наступним розсмоктуванням або зігнанням зародка, муміфікацією, мацерацією, путрифікацією або вигнанням з матки викидня чи недоноска.

Збитки від недоотримання приплоду внаслідок аборту вичисляють за формулою: З1 = Цн х Маб, де Цн — ціна новонародженого, яку прийнято прирівнювати до вартості 3,61 ц молока; Маб — число корів, які абортували. Вважають, що молочна продуктивність після аборту зменшується на 1/3, тому збитки від недоотримання молока 32 = Цм • Мпер (П1 - П2) = Цм — ціна реалізації 1 ц молока; Мпер — кількість корів, які перехворіли протягом року; П1 — кількість молока за рік, отриманого від однієї здорової корови, ц; П2 — кількість молока за рік, отриманого від однієї корови після аборту, ц. 33 = відокремлення посліду, профілактика і лікування ендометриту = 30-40 грн.

Класифікація абортів 1. За часом настання: ранній аборт — переривання вагітності у першій її третині; пізній. 2.За характером прояву: самовільний (спонтанний); індукований (штучний); повний; неповний (коли абортуються або гинуть і залишаються у матці не всі плоди, а решта доношуються і народжуються); клінічний; прихований (ембріональна загибель).

3. За етіологією (за А. П. Студенцовим): незаразні або спорадичні; інфекційні; інвазійні. Кожен з цих видів має 2 форми: - ідіопатичні (термін походить від лат. idios - особливий, самостійний); - симптоматичні 4. За наслідком: розсмоктування ембріона; вигнання ембріона; вигнання викидня; муміфікація; мацерація; путрифікація.

Ембріональна смертність - це переривання вагітності в ембріональний період. Буває у формі розсмоктування зародка (прихований аборт) та клінічного аборту з вигнанням ембріона

Причини: Біологічна неповноцінність зигот Ендогенні причини Екзогенні чинники

Профілактика: За 20-30 днів до парування забезпечити повноцінну і достатню годівлю тварин. Вибір оптимального часу для осіменіння, дотримання правил асептики і антисептики при введенні сперми. Осіменіння здорових самок, без запальних процесів у статевих органах. Не допускати інбридингу. Оберігати вагітну тварину від різних стресових факторів Доцільно призначати препарати, що містять прогестерон і вітамін Е

Викидень — вигнання з матки мертвого плода. Є найчастішим і найменш небезпечним наслідком аборту. Допомога полягає у створенні умов для самки-абортички як для породіллі, спостереженні за перебігом періоду інволюції статевих органів після аборту, виявленні статевої охоти і проведенні осіменіння.

Недоносок — вигнання недорозвиненого живого плода. Як і при фізіологічних пологах, спостерігається весь комплекс передвісників, тому вигнання недоноска називають ще передчасними пологами. Недоносок може бути життєздатним, якщо має волосяний покрив і смоктальний рефлекс. Для нього необхідно створити належні умови: тепло, молозиво, підсадку до іншої матері, а з терапевтичних призначень — введення крові матері, гідролізину, амінопептиду.

Муміфікація (mumificatio fetus) — висихання плода, настає у випадку, коли після смерті плода шийка матки не відкривається і плід піддає-ся асептичній трансформації, яка полягає у розсмоктуванні плодових вод і тканинних соків плода. Лікування: енуклеація жовтого тіла або застосування лютеолітика і синестролу, а через 12-24 год — блокада тазового нервового сплетіння за Ноздрачовим, після чого розширення цервікального каналу механічним шляхом одночасно зі зрошуванням його і внутрішньоматковим введенням 3%-ного теплого розчину натрію хлориду. Призначення ін’єкцій окситоцину, ослизнення пологових шляхів і витягування плода при потребі. У безвихідному випадку проводять кесарів розтин.

Муміфікований плід корови

Множинна муміфікація плодів свиноматки (за А.П.Студенцовим): а - муміфіковані плоди, що загинули на різних стадіях ембріонального розвитку (знаходяться і чергуються між нормально розвиненими); 6 - нормально розвинений плід

Мацерація (maceratio fetus) — ферментативний процес розм'якшення і розрідження тканин плода, зумовлений наявністю запального процесу катарального або гнійно-катарального характеру у матці при відсутності гнильної мікрофлори. Лікування: для того, щоб розкрити шийку матки, призначають спочатку синестрол і простагландин F2a, а через 6 год — окситоцин. Механічне розширення цервікального каналу проводять після виконання блокади за Ноздрачовим і промивання шийки матки 3%-ним розчином натрію хлориду. Крупні кістки витягують рукою. Промивають порожнину матки, а після звільнення її від промивної рідини вводять 20-40 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну або фізіологічного розчину з розчиненими у них антибіотиками.

Путрифікація (putrescentia fetus) — гнильний розклад плода. Лікування: - пологові шляхи ослизняють олією, роблять на тілі плода глибокі розрізи, розтинаючи також грудну і черевну порожнини плода і виконуючи евентрацію - порожнину матки промивають розчинами фурациліну, марганцевокислого калію або 3%-ного натpiю хлориду. - проводять загальну і місцеву антибіотикотерапію - симптоматичне лікування полягає у застосуванні серцеві, антигістамінні, адреноміметики, сечогінні, в/в глюкозу та кальцію хлорид та гексаметилентетрамін.

Незаразні аборти Ідіопатичний незаразний аборт — це переривання вагітності, в основі якого лежать 2 групи причин: 1. Вроджені аномалії розвитку плода: аномалії яйцеклітин і сперміїв, хромосомні і генні аномалії ведуть до виродливості і (або) вигнання викидня частіше на ранніх строках вагітності, 2. Патологія плодових оболонок, плаценти та пуповини.

Патологія плодових оболонок Водянка плодових оболонок (hydroamnion, hydroallantois) — накопичення великої кількості амніотичної або сечової, або обох рідин. Набряк плодових оболонок — результат порушення плацентарного кровообігу, при якому виникають застійні явища, набряк, що здавлює судини і порушує живлення плода. Маловоддя (oligohydramnion) — зменшення кількості навколоплідної рідини, частіше при порушенні кровообігу, недорозвиненні або пере­родженні епітелію, що вистилає амніон.

Патологія плаценти Запалення плаценти (placentitis). Заноси плаценти (mola): міхурцевий занос (mola cystica) — кістозне переродження ворсинок, ворсинковий занос (mola villosa) — гіпертрофія ворсинок, м'ясний занос (mola carnosa) — організація кров'яних і фібринозних згустків після маткової кровотечі. Відсутність або недорозвинення ворсинок. Дифузна плацента (placenta diffusa). Додаткова плацента (placenta accessoria)

Патологія пуповини Короткий пупковий канатик Довгий пупковий канатик

Симптоматичний незаразний аборт 1. Хвороби і аномалії статевих органів матері: інфантилізм; запалення слизової оболонки матки; переродження ендометрію після запальних процесів; рубці на міометрії; переродження міометрію (рубці, індурація, новоутворення); цервіцит; вагініт; порушення функції яєчників, наднирників та інших залоз внутрішньої секреції; неповноцінний розвиток жовтого тіла (гіпофункція жовтого тіла).

2. Хвороби організму матері: недостатність серця, легень, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту (тимпанія, метеоризм, кольки); сильні крововтрати; гарячковий стан; інтоксикація організму чадним газом, продуктами хімічного виробництва; вплив радіації.

3. Аліментарний аборт (abortus alimentarius) розвивається з причини голодання, якісної неповноцінності раціону, згодовування недоброякісних кормів: (запліснявілих, промерзлих), зіпсованих, при випасах трави, покритої інеєм або при напуванні холодною водою.

дефіцит білка; у кішок аборти бувають при дефіциті у раціоні замінної амінокислоти таурину; надлишок білка; дефіцит кальцію і фосфору або їх несприятливе співвідношення корів має бути не менше 9 мг% кальцію, 6 мг % фосфору при збереженні їх співвідношення); дефіцит заліза, калію, марганцю, йоду; недостатність вітаміну Е (резорбція зародка або муміфікація у першій третині вагітності, малопліддя); недостатність вітаміну А (дегенеративні зміни епітелію ендометрію, хоріона, залоз внутрішньої секреції, що призводить до пла­центарної недостатності і аборту у другій половині вагітності). У сиро­ватці крові корів повинно міститися не менше 0,4 мг % каротину; дефіцит вітаміну С та вітамінів групи В.

4. Травматичний аборт (abortus traumaticus) забої черевних стінок (удари, падіння, посковзування, розтяган­ня, розчахування, стрибки, здавлювання); фіксація за ніс і губи, удари у ділянці голови (подразнення трій­частого нерва приводить до рефлекторних скорочень матки); удари і хірургічні втручання у ділянці холки і поперека; грубе ректальне дослідження, енуклеація жовтого тіла; штучне осіменіння з грубим введенням інструментів вагітній самці; виконання важкої роботи або швидка, навіть не тривала їзда (біг) —(відтікання крові від матки до внутрішніх органів, м'язів і шкіри — гострагіпоксія, загибель плода і його виведення з матки); стрес.

5. Звичний аборт (abortus habitualis) — переривання кожної черго­вої вагітності в один і той самий строк. Причини: хронічне запалення матки, переродження ендометрію або заміна його рубцевою сполучною тканиною; гіпопрогестеронемія вна­слідок недостатності жовтого тіла, гіпотіреоз у собак, інфантилізм.

6. Медикаментозний аборт настає при необґрунтованому, несвоєчасному, безграмотному, без врахування того, що тварина вагітна, при­значенні лікарських препаратів. Лікарські препарати, котрі можуть викликати аборт: лютеолітики: простагландини F2α; маткові: окситоцин, пітуїтрин, бревіколін, маткові ріжки; естрогени: синестрол; антагоністи пролактину (бромокриптин і т. п.) у сук пригнічують лютеотропну дію ПРЛ; протизапальні: дексаметазон, кортикостероїди; холіноміметики: карбахолін, прозерин, пілокарпін, ареколін; румінаторні (чемериця); наркотики (ксилазин); деякі проносні і сечогінні; деякі антгельмінтики при передозуванні

7. Штучний аборт (abortus artificialis) — навмисне переривання вагітності, яке проводиться лікарем ветеринарної медицини. Показання: економічні: відсутність умов для вирощування новонароджених, збільшення податку при утриманні собаки або кішки для розведення, випадкове незаплановане парування породистої собаки з безпородною маленької самки з великим самцем; у корів — при випадковому заплідненні тварини, яка була вибракувана і призначалась для відгодівлі; терапевтичні: хвороби серця, вік матері, дефекти тазових кісток, токсикоз вагітності, залежування вагітних, водянка плодових оболонок, маткова грижа, маткова кровотеча, передлежання плаценти і т. п.

Консервативні методи: ін'єкції естрогенних препаратів (синестрол, фолікулін, естрадіол)у собаки до 15-18 дня щінності, а у кішки — до 13 дня кітності ін'єкції простагландину F2a і простагландину Е антипрогестерон самостійно або у комбінації з проста­гландинами

Хірургічні методи: у корів від 6 тижнів до 2-3 міс. вагітності — енуклеація жовтого тіла через пряму кишку; кесарів розтин; відкриття шийки матки механічним шляхом, введення зонда і вливання між слизовою оболонкою матки і хоріоном гарячого (40-50°С) гіпертонічного розчину кухонної солі, гліцерину, граміцидину, розчину Люголя.

5. Інфекційні та інвазійні аборти Інфекційні ідіопатичні аборти: бруцельозний; лептоспірозний; лістеріозний; кампілобактеріозний; сальмонельозний аборт у кобил; хламідіозний; аборт, зумовлений вірусом інфекційного ринотрахеїту-пустульозного вульвовагініту (ІРТ-ІПВ).

Інфекційний симптоматичний аборт Ящур Черевний тиф коней Сибірська язва IE (інфекційний епідидиміт Туберкульоз баранів) Лейкоз Блутанг (синій язик) Пастерельоз Хвороба Акабане Сап Лихоманка долини Рифт Чума великої рогатої худоби Хвороба Вессельсборна Вірусна діарея корів Вірус герпесу собак (ппеїшоентерити) Вірусна лейкемія кішок Ринопнсвмонія коней Вірусний перитоніт кішок ЇНАН коней

Інвазійний ідіопатичний аборт: трихомонозний; токсоплазмозний; мікозний. Інвазійний симптоматичний аборт гемоспоридіози; гельмінтози (аборт внаслідок загальної інтоксикації і ослаблення організму). 6. Утробна інфекція (infectio intrauterina) — це розвиток мікрофлори у плодових оболонках.

7. Заходи з профілактики абортів та утробної інфекції: Повноцінна годівля тварин доброякісними кормами як до початку статевого циклу, так і після запліднення. Напування тварин з напувалок, а в разі їх відсутності — теплою водою і тільки через деякий час після виконання роботи. У літньому таборі необхідно мати достатню кількість корит для попередження травматизму тварин на водопої. Не випасати вагітних тварин по снігу, інею, на бобових. Не допускати перегонів тварин по слизькій дорозі. Вибір оптимального часу для осіменіння. Підбір тварин для парування (виключення інбридингу). Дотримання правил асептики і антисептики при штучному осіменінні. Осіменіння тварин з повною інволюцією статевих органів після пологів. Осіменіння тварин, повністю вилікуваних від запальних захворювань статевих органів. Проведення ректального дослідження тільки кваліфікованим спеціалістом і не раніше ніж через 1,5-2 міс. після осіменіння. Уникати грубої фіксації і виконання важкої роботи вагітними тваринами. Планувати ветеринарні заходи і обробки, враховуючи фізіологічний стан тварин.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Валюшкин К.Д. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных / К.Д.Валюшкин, Г.Ф. Медведев. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск: Ураджай, 2001. – 869 с. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології: підруч. / за ред. В.А. Яблонського та С.П. Хомина. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – 592 с. Ветеринарное акушерство, гинекология и биотехника размножения / [А.П. Студенцов, В.С. Шипилов, В.Я. Никитин и др.]; под ред. В.Я. Никитина и М.Г. Миролюбова. – 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Колос, 1999. – 495 с. Гончаров В.П. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных / В.П. Гончаров, Д.А. Черепахин. – М.: Колос С, 2004. – 328 с. Полянцев Н.И. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных: учеб. пос. / Н.И. Полянцев, В.В. Подберезный. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 480 с.

Аллен В.Э. Полный курс акушерства и гинекологии собак / В.Э. Аллен; пер. с англ. О. Суворов. – М.: Аквариум ЛТД, 2002. – 448 с. Ветеринарна перинатологія: навч. пос. / [В.П. Кошовий, М.М. Іванченко, П.М. Скляров та ін.]; за заг. ред. В.П. Кошового. – Харків: Вид-во Шейніної Є.В., 2008. – 465 с. Гришко Д.С. Лекції з ветеринарного акушерства: навч. пос. / Д.С. Гришко. – Х.: Прапор, 2003. – 400 с. Джакупов И.Т. Ветеринарное акушерство и гинекология: учеб. пособ. / И.Т. Джакупов. – Астана: Казахский агротехн. ун-т им. С. Сейфуллина, 2011. – 167 с.

Карпов В.А. Акушерство и гинекология мелких домашних животных / В.А. Карпов. – М.: Росагропромиздат, 1990. – 228 с. Кошевой В.П. Проблеми відтворення овець і кіз та шляхи їх вирішення: моногр. / В.П. Кошевой, П.М. Скляров, С.В. Науменко; за заг. ред. В.П. Кошевого. – Х. - Д., 2011. – 467 с. Краткое руководство по репродукции животных: крупный рогатый скот. – Ч. 1 и 2. – MSD Animal Health, 2009. – 10-е изд., исправл. и доп. – 176 с. Кузьмич Р.Г. Клиническое акушерство и гинекология животных / Р.Г. Кузьмич. – Витебск: УО ВГАВМ, 2002. – 248 с.

Мартыненко Н.А. Эмбриональная смертность сельскохозяйственных животных и ее предупреждение / Н.А. Мартыненко. – К.: Урожай, 1971. – 298 с. Некрасов Г.Д. Акушерство, гинекология и биотехника воспроизводства животных: учеб. пос. / Г.Д. Некрасов, И.А. Суманова. – Барнаул: изд-во АГАУ, 2007. – 204 с. Организационные, диагностические, профилактические и лечебные мероприятия при акушерско-гинекологической патологии у коров / [Р.Г. Кузьмич, Ю.А. Рыбаков, В.В. Пилейко, В.В. Яцына]. – Витебск: УО ВГАВМ, 2001. – 58 с. Патологія вагітності у тварин / [В.П. Кошовий, М.М. Іванченко, П.М. Скляров та ін.]; за ред. В.П. Кошового. – Х.: вид-во Шейніної О.В. 2009. – 276 с.

Руководство по репродукции и неонатологии собак и кошек / под ред. Дж. Симпсон, Г. Ингланда, М. Харви; пер. с англ. – М.: Софион, 2005. – 280 с. Фізіологія та патологія розмноження великої рогатої худоби: навч. пос. / [Г.М. Калиновський, В.А. Яблонський, М.С. Пелехатий та ін.]. – Житомир: Полісся, 2011. – 464 с. Фізіологія та патологія розмноження дрібних тварин: навч. пос. / [М.І. Харенко, С.П. Хомин, В.П. Кошовий та ін.]; під заг. ред. М.І. Харенка. – Суми : ВАТ «Сумська обласна друкарня», видавництво «Козацький вал», 2005. – 555 с. Фізіологія та патологія розмноження коней: навч. пос. / [А.В. Березовський, М.І. Харенко, Д.В. Подвалюк та ін.]. – К.: ДІА, 2014. – 440 с. Фізіологія, патологія та біотехніка відтворення свиней: навч. пос. / [М.І. Харенко, С.П. Хомин, А.Й. Краєвський та ін.]; за ред. М.І. Харенка. – Суми: вид-во «Козацький вал», ВАТ «Сумська обласна друкарня», 2010. – 412 с.

Дякую за увагу! Лекцію закінчено!!!