ЛЕКЦІЯ з загальної тактики Тема 8 Пересування

ЛЕКЦІЯ з загальної тактики Тема 8: “ Пересування і розташування загальновійськових підрозділів на місці ”. Заняття 1. “ Пересування і розташування загальновійськових підрозділів на місці ”.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ, ЧАС І МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ, ЛІТЕРАТУРА НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: 1. Ознайомити студентів з організацією пересування і розташування загальновійськових підрозділів на місці. 2. Закріпити знання по основам пересування і розташування загальновійськових підрозділів на місці відповідно Бойового статуту Сухопутних військ, частина ІІ, ІІІ. ЧАС: 4 години. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ : ауд. № 47. МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: лекція. Навчальні питання: 1. Способи пересування військ та їх характеристика. 2. Марш механізованої роти (батальйону). 3. Похідний порядок механізованого батальйону у передба ченні вступу в бій. 4. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ, ЧАС І МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ, ЛІТЕРАТУРА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Пересування військ проводиться як при підготовці, так і в ході бою, з метою створення або заміни частин і підрозділів, їхнього посилення або розгортання на нових напрямках. Батальйон може пересуватися: перевозитися залізничним транспортом; перевозитися повітряним транспортом; перевозитися морським або річковим транспортом; пересуватися комбінованим засобом; своїм ходом (маршем). Кожний із цих способів має свої переваги і недоліки і використовується виходячи з конкретних умов обстановки. Військові перевезення залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом загального користування військовослужбовців Збройних Сил та військових вантажів, а також перевезення внутрішніми водними шляхами кораблів, суден та плавзасобів Збройних Сил. Організація військових перевезень комплекс заходів з підготовки особового складу військових частин, військових вантажів та засобів транспорту для здійснення військових перевезень (планування, управління, всебічного матеріально технічного забезпечення, забезпечення безпеки цих перевезень, здійснення взаєморозрахунків за надані послуги).

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Перевезення військ залізничним транспортом здійснюється за умови наявності достатнього часу та необхідності перемістити військові частини на відстань більшу ніж добовий перехід, зберегти моторесурс техніки та пальне. Загальновійськові з'єднання в повному складі як правило перевозять залізницею на відстань понад 1000 км. Переваги: забезпечується велика швидкість пересування (600 800 км за добу); зберігаються сили особового складу; економляться моторесурси і пальне перевезених частин. Недоліки: велика уразливість залізниць від сучасних засобів поразки супротивника; ешелони розтягуються на багато сотень кілометрів, унаслідок чого ускладнюється керування військами; утрудняється одночасний вступ у бій; знижується бойова готовність.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Військові частини, підрозділи й команди великої чисельності для перевезення залізничним, морським і річковим транспортом формуються у військові ешелони. Під час перевезення повітряним транспортом для кожного літального апарата комплектуються військові команди. Кожному військовому ешелону (команді) надається номер. Перевезення батальйону залізничним транспортом здійснюється військовими ешелонами. Військовий ешелон – військова частина (або її підрозділи), військова команда великої чисельності, організована для перевезення в одному поїзді, на одному судні (або в окремому судновому приміщенні), а також перевезення морськими та іншими водними шляхами корабля Збройних Сил. Військовий ешелон формується таким чином, щоб криті вагони з особовим складом і чинними кухнями, знаходилися в середній частині поїзду, а платформи і піввагони з бойовою й іншою технікою в головній і хвостовій частинах. Військовий транспорт – прийнятий для перевезення залізничним (морським або річковим) транспортом від одного відправника за місцезнаходженням одного або кількох одержувачів військовий вантаж,

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 для перевезення якого потрібно не менше одного контейнера, залізничного вагона, частини судна або окремого суднового приміщення. Кожному військовому ешелону, військовій команді та військовому транспорту органами військових сполучень надається номер, що не змінюється від пункту формування до пункту призначення, у тому числі під час перевантаження з одного виду транспорту на інший. У разі перевезення в одному поїзді, на одному судні декількох військових ешелонів (на повітряному судні декількох військових команд) кожний (кожна) з них зберігає свою організацію та наданий номер. Особовий склад перевозиться в чотиривісних критих вагонах. Норма навантаження до 72 чоловік, а при однодобовому перевезенні до 100 чоловік. До складу ешелону призначаються штатні підрозділи в повному складі (наприклад, механізований або танковий батальйон). З їхнього числа виділяються сили і засоби для: ü охорони й оборони; ü організації зв'язку; ü організації радіаційної і хімічної розвідки; ü забезпечення особового складу гарячою їжею; ü надання медичної допомоги.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Під час перевезення військ залізничним транспортом призначаються: Ø вихідний район перед навантаженням (район зосередження після розвантаження) призначається на відстані 10 15 км від району (станції) навантаження (розвантаження); Ø район очікування на відстані 3 5 км від станцій завантаження (не призначається якщо вихідний район перед навантаженням (район зосередження) знаходиться ближче 15 км); Ø запасний район очікування на відстані 3 5 км від району очікування. Якщо пункт постійної дислокації розташований ближче 15 км від станції завантаження в цьому випадку вихідний район перед завантаженням і район очікування не призначаються. Перевезення батальйону залізничним транспортом здійснюється одним двома військовими ешелонами. Для скорочення часу на організацію перевезення командир батальйону (роти) повинен завжди мати готові варіанти розрахунків на перевезення батальйону (роти) різними видами транспорту. Розрахунок на перевезення складається з урахуванням збереження організаційної цілісності підрозділів і забезпечення їх готовності до ведення бою після вивантаження (висадки).

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Вихідними даними для розрахунку на перевезення є: чисельність особового складу, кількість, маса і габарити військових вантажів; Норми розміщення особового складу військового ешелону (додаток 4); допустимі маса і довжина поїзда з військовим ешелоном; Загальні характеристики транспортних засобів, що використовуються для перевезення військ (додаток 5); наявність сил та засобів для всебічного забезпечення військових ешелонів (військових команд) на шляху прямування. Під час складання розрахунку на перевезення військової частини враховуються: збереження, за можливості, організаційної цілісності військових частин та підрозділів, їх готовність до самостійного виконання бойового завдання; потайність під час виконання навантажувально розвантажувальних робіт та на шляху прямування; перехід військової частини під час перевезення на комбіноване пересування, для чого підрозділи з важкою військовою технікою, що має малий запас ходу і малі маршові швидкості, навантажуються, за можливості, в окремі поїзди;

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 розподіл засобів зв’язку та інших матеріально технічних засобів по військових ешелонах; визначення черговості відправлення підрозділів та їх прибуття в пункти призначення з урахуванням характеру завдань, які будуть виконуватись після розвантаження; можливість ущільненого розміщення озброєння та військової техніки на транспортних засобах з урахуванням дотримання заходів безпеки і забезпечення швидкого навантаження (розвантаження, перевантаження) військового ешелону; максимально можливе розміщення запасів матеріально технічних засобів, що перевозяться, у кузовах автомобілів. Маса та довжина поїзда з військовим ешелоном не повинні перевищувати максимальну норму, установлену графіком руху на ділянці проходження цього поїзда. Під час визначення ваги озброєння та військової техніки враховується вага боєкомплекту, заправлення пальним, мастильних матеріалів та запасів інших матеріально технічних засобів. Довжина поїзда обчислюється в умовних вагонах. За умовний вагон прийнято 20 тоний двовісний критий вагон, довжиною 14 м.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 У кожному військовому ешелоні наказом командира військової частини (начальника) призначаються начальник військового ешелону та його заступники з бойового забезпечення, виховної роботи, постачання, начальник зв’язку та лікар (фельдшер) військового ешелону. Начальник військового ешелону призначає начальників навантажувально розвантажувальних та інших команд. У військовій команді призначається начальник команди. Старші вагонів (суднових приміщень) з людьми призначаються командирами підрозділів, які перевозяться в них, або начальником військового ешелону. Для несення внутрішньої та вартової служб призначається добовий наряд. На весь шлях прямування з особовим складом у кожному вагоні призначається старший по вагону з числа молодших офіцерів або сержантів, а в зимовий час під час перевезення залізничним транспортом, крім того, й істопники з осіб рядового складу.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Військовому ешелону присвоюється відповідний номер. Цей номер зберігається за ним на всьому шляху прямування. Ешелон повинен мати необхідні сили та засоби для навантаження (вивантаження) техніки і вантажів, організації протиповітряної оборони, зв'язку, радіаційної та хімічної розвідки, для охорони та оборони, а також для забезпечення особового складу гарячою їжею і надання йому медичної допомоги. Під час підготовки військової частини до перевезення проводяться заняття з навчання особового складу, підготовка техніки та матеріально технічних засобів до транспортування, перевірка наявності реквізитів кріплення озброєння та військової техніки на залізничному рухомому складі. Під час організації військових перевезень залізничним транспортом визначаються: військові частини (підрозділи), які підлягають перевезенню; порядок і черговість перевезення; вихідні райони перед навантаженням; основні та запасні райони навантаження; райони розвантаження; райони зосередження військових частин після розвантаження та маршрути виходу з них; строки початку та закінчення перевезення; порядок забезпечення та управління під час виконання військових перевезень.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 До початку висування для навантаження командир роти (батальйону) перевіряє: знання особовим складом заходів безпеки; правил навантаження; розміщення та кріплення. У вагонах і на платформах озброєння і техніки, правил їх навантаження і поводження особового складу під час перевезення, готовність озброєння та техніки, ракет, боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів до навантаження, а також перевіряє побудову колони роти (батальйону) У відповідності до плану навантаження. Перед навантаженням командир роти (батальйону), начальник військового ешелону з посадовими особами прибуває до місця навантаження, де перевіряє наявність рухомого поїзда, організує приймання вагонів, знімного військового обладнання і підготовку рухомого поїзда до навантаження ешелону, за необхідності вносить зміни в план навантаження, у розрахунок на перевезення і дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця навантаження. Порядок навантаження озброєння, техніки і посадки особового складу. Висування підрозділів з району очікування здійснюється під керівництвом начальника штабу в ротних колонах у відповідності до Плану навантаження військового ешелону (транспорту) (додаток 10).

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Командир батальйону зустрічає підрозділи на підході, дає вказівки їх командирам про порядок розміщення поблизу місця навантаження й доповідає військовому коменданту про готовність до навантаження. Загальне керування навантаженням озброєння і техніки покладається на заступника командира роти (батальйону) з технічної частини. За навантаження кожного підрозділу відповідає його командир, який особисто керує заїздом кожної машини на платформу. Подальшим рухом машини по платформах керує командир машини, маючи постійний зоровий зв'язок з водієм і дотримуючись заходів безпеки. У першу чергу навантажуються озброєння, техніка, запаси ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. При цьому озброєння і техніка розміщуються з урахуванням черговості їх розвантаження, а зенітні засоби – з урахуванням можливості ведення вогню по повітряних цілях. Техніка, яка плаває, та зенітні засоби, що виділені для прикриття району навантаження, а також тягачі, призначені для забезпечення швидкого навантаження (вивантаження) гусеничної техніки, навантажуються на платформи в останню чергу.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Запаси ракет, боєприпасів та пального, як правило, навантажуються в різні вагони. Озброєння, техніка та інші матеріальні засоби, що навантажені на рухомий склад, надійно закріплюються, а машини, крім того, ставляться на гальмо та на вищу передачу. Поворотні пристрої башти бойових машин застопорюються, а стопори пломбуються. Зенітні та інші вогневі засоби, що виділені для прикриття військового ешелону на шляху руху, займають призначені начальником військового ешелону місця на платформах на чолі та у хвості поїзда.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Посадка особового складу у вагони проводиться після закінчення навантаження озброєння, техніки та майна, але не пізніше як за 10 хвилин до відправлення. Відповідальність за навантаження, розташування та кріплення озброєння і техніки, а також за посадку особового складу покладається на начальника військового ешелону. Після закінчення навантаження командир батальйону, військовий комендант і начальник станції перевіряють готовність ешелону до руху.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Управління у військовому ешелоні здійснюється з використанням дротових засобів зв'язку, особистим спілкуванням, за допомогою зв'язкових, а також світловими та звуковими сигналами. Командир роти (батальйону із штабом, начальником військового ешелону) під час руху при перевезенні залізничним транспортом розміщується, як правило, в середині ешелону, маючи дротовий зв'язок з начальником караулу, спостережними постами та машиністом тепловоза (електровоза), а при перевезенні повітряним транспортом – у складі військових команд. Для спостереження за повітряним противником та місцевістю у військовому ешелоні виставляються спостережні пости (спостерігачі) та хімічний спостережний пост. Під час перевезення через військових комендантів, загальну мережу сповіщення та через старших командирів (начальників) командир роти (батальйону) отримує дані про обстановку в напрямку Руху, постійно стежить за виконанням правил перевезення, контролює стан підрозділів, стежить за виконанням дисципліни та заходів безпеки.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 За сигналом сповіщення про повітряного противника військовий ешелон продовжує рух. Двері, вікна та люки вагонів зачиняються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення «наготові» . Зенітні та інші вогневі засоби, що виділені для відбиття повітряного противника, вогонь відкривають за командою начальника військового ешелону, а при раптовому нападі – самостійно. Зони радіоактивного зараження місцевості особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. Особовий склад згідно з рішенням начальника військового ешелону може знаходитися в БТР, БМП і танках. Після проходження зони зараження за необхідності проводиться часткова спеціальна обробка особового складу, техніки та засобів перевезення. Повна спеціальна обробка підрозділів та повна санітарна обробка особового складу проводиться після вивантаження. Протягом руху рота (батальйон) повинна бути завжди готова до вивантаження в непідготовленому районі, проходження маршем до місця призначення в обхід (з подоланням) зони зараження, районів зруйнувань, пожеж та затоплень, до вступу в бій.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 З прибуттям в призначений пункт перевезення рота (батальйон) швидко вивантажується (висаджується) та, не затримуючись в місцях вивантаження, з виконанням заходів маскування швидко виходить в район збору в готовності до виходу в район зосередження батальйону (бригади) або до виконання бойового завдання. Перевантаження військових ешелонів: перевантаження військових ешелонів здійснюється під час перевезення їх у міжнародному сполученні, що передбачає перетин державного кордону України та заміну вагонів Укрзалізниці з військовими вантажами на вагони західноєвропейської колії; перевантаження військового ешелону здійснюється шляхом одночасного (послідовного) виконання операцій з розвантаження та навантаження військових вантажів або переставлення вагонів на візки іншої колії. Для перевантаження ешелонів із вагонів однієї колії у вагони іншої колії використовуються перевантажувальні місця та пристрої прикордонних залізничних станцій. Перевантажувальне місце включає: дві різні за шириною колії (1520 та 1435 мм), платформу (ЗРМА, майданчик), спеціальні та навантажувально розвантажувальні пристрої;

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 озброєння та військова техніка, навантажені на залізничний рухомий склад західноєвропейської колії, не повинні перевищувати габарит навантаження, встановлений на залізницях колії 1435 мм; розміщення і кріплення озброєння та військової техніки у вагонах західноєвропейської колії здійснюються згідно з вимогами держав, по території яких буде здійснюватися перевезення; перевантаження ешелонів із залізничного рухомого складу на морські (річкові) судна або у зворотному напрямку здійснюється: безпосередньо в порту за наявності залізничних під’їзних колій за варіантами: вагон судно (судно вагон) або вагон причал судно; судно причал вагон; шляхом розвантаження з вагонів (суден) та слідування своїм ходом у порт (на станцію) для навантаження на морські (річкові) судна (у вагони). Організація перевантаження військового ешелону на залізничній станції (у порту) покладається на військового коменданта комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції (водної ділянки та порту), у межах зони відповідальності яких знаходиться пункт перевантаження.

СХЕМА ПЕРЕВЕЗЕННЯ МБр ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ Основний район розвантаження кп Іванівна Пункт постійної дислокації кп Вихідний район (10 15 км від ОРН) мб Запасний район розвантаження мб Бр. АГ Район збору кп мб тб кп Тимчасовий район перевантаження Район очікування (3 5 км від ОРН) кп мб Район зосередження Запасний район Основний район навантаження мб Бр. АГ кп мб тб

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Перевезення військ повітряним транспортом Доцільне перевезення військ по повітрю на відстані понад 1000 км. Переваги: виграш у часі; забезпечується можливість перевезення військ і вантажів у будь якому напрямку, а також у райони, практично недоступні для інших видів транспорту. Недоліки перевезення військ повітряним транспортом: необхідність зльотно посадочних смуг, залежність від погодних умов, складність організації навантаження і розвантаження бойової техніки, складність керування військами, утруднений одночасний вступ у бій, знижується бойова готовність.

4 Військово-транспортна авіація Ан 24 Силова установка 2 ТВД Максимальна злітна вага 21000 кг; Швидкість: максимальна 440 км/год; крейсерська 420 км/год; практична стеля 6500 м; дальність польоту 2100 км; екіпаж 5 чоловік; навантаження 5400 кг. Іл 76 МД Ан 26 Силова установка 4 ТРД злітна вага 190000 кг; швидкість: максимальна 850 км/год; крейсерська 750 км/год; практична стеля 12100 м; дальність польоту 6700 км; екіпаж 7 чоловік; навантаження 48000 кг. Силова установка 2 ТВД Максимальна злітна вага 24000 кг; Швидкість: максимальна 440 км/год; крейсерська 420 км/год; практична стеля 7300 м; дальність польоту 2496 км; екіпаж 6 чоловік; навантаження 5500 кг.

4 Військово-транспортна авіація Ан 30 Силова установка 2 ТВД Максимальна злітна вага 24000 кг; Швидкість: максимальна 440 км/год; крейсерська 420 км/год; практична стеля 7300 м; дальність польоту 2496 км; екіпаж 6 чоловік; навантаження 5500 кг. Ту 134 Мі 8 МТ Силова установка 2 ТРД Силова установка 2 ГТД Д 30 3 ТВ 3 117 МТ злітна вага 47000 кг; Максимальна злітна вага швидкість: 13000 кг; максимальна 850 км/год; швидкість: крейсерська 750 км/год; максимальна 250 км/год; практична стеля 12100 м; крейсерська 220 км/год; дальність польоту 3200 км; практична стеля 4500 м; екіпаж 6 чоловік; дальність польоту 950 км; навантаження 8200 кг. екіпаж – 3 чоловіка; навантаження 4000 кг.

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 в) Перевезення військ морським (річковим) транспортом Переваги: може здійснюватися доставка частин і підрозділів на острови й ізольовані ділянки узбережжя; може здійснюватися евакуація військ з ізольованих ділянок узбережжя й островів; зберігаються сили особового складу; економляться моторесурси і пальне перевезених частин. Недоліки: складність організації протичовневої і протимінної оборони; складність організації навантаження і розвантаження бойової техніки; для рік, сезонність навігації і напрямок плину; складність керування військами; утруднений одночасний вступ у бій; знижується бойова готовність. Евакуація з Лівії українських громадян Десантне судно на повітряній подушці Завантаження морських контейнерів з в/майном в Ірак

Середній десантний корабель U-401 “Кіровоград” 4 Побудовано на верфі Гданська, Польща. Спущено на воду 31 грудня 1970. Тоннаж 1120 т (стандартна), 1250 (повна). Довжина 81, 3 м. Ширина 9, 3 м. Висота 1. 2 м носом/ 2, 6 м кормою. Силова установка 2 дизельних двигуни 40 ДМ. Гвинти 2. Потужність 4400 к. с. Швидкість 18 вузлів. Автономність плавання 3 доби. Озброєння: Ракетне озброєння 2 х18 140 мм пускові установки типу WM 18 НУРС, 2 х4 ПУ ПЗРК "Стрела 3" (боєкомплект 32 ПЗРК). Зенітне озброєння 2 х2 30 мм артустановки АК 230. Авіація не передбачена.

Великий десантний корабель U-402 “Костянтин Ольшанський” 4 Побудовано на верфі Гданська, Польща. Спущено на воду в 1985 р. Тоннаж стандартна 3526 т, нормальна 3779 т, повна 4016 т. Довжина 112, 59 м. Ширина 15 м. Висота 12 м. Осадка 3, 7 м. Технічні дані: Силова установка 2 дизелі 16 ZV/40/48. 2 гвинти фіксованого кроку. Потужність одного двигуна 10 500 к. с. Швидкість повний хід 18 вузлів. Автономність плавання 30 діб. Екіпаж 97 чол. Озброєння: Артилерія 57 мм артилерійські установки. АК 725, 2 x АК 176, 2 x АК 630 М, Торпедно мінне озброєння до 90 мін. Ракетне озброєння 2 x МС 73 «Гроза» (122 мм РСЗВ). Зенітне озброєння 4 x ПЗРК «Стріла 2»

Транспортна баржа “ Сватове " U-763 4 Основні ТТХ: Клас: десантний катер (пр. 1176), шифр проекту "Акула". Водотонажність: 107, 3 т. Розміри: довжина 24, 5 м, ширина 5, 2 м, осадка 1, 55 м. ЕУ: 2 дизеля 3 Д 6 по 300 к. с. , 2 гребних гвинта в насадках. Швидкість: 11, 5 вузла (максамильна). Дальність плавання: 330 миль при 10 вузлах. Екіпаж: 6 чоловік. Автономність: 2 доби. Десантовмісткість: 1 середній танк Т 72, або 20 чоловік десанту, або 50 т вантажу. Озброєння: відсутнє. РЛС: "Миус "

1 -питання. Способи пересування військ та їх характеристика 4 Пересування військ комбінованим способом Це одночасне або послідовне сполучення різноманітних способів пересування. Переваги: максимально використовуються позитивні сторони кожного із способів пересування. Недоліки: властиві недоліки кожного з використовуваних способів пересування. Комбінований марш Район спішування особового складу Пересування на штатній військовій техніці Район розташування військ Пересування в пішому порядку

Комбіноване перевезення послідовне одночасне Район розташування військ Перевезення повітряним транспортом Перевезення залізничним транспортом Перевезення річним транспортом Новий район розташування військ Перевезення залізничним транспортом Район розташування військ

Поєднання маршу і перевезення послідовне Новий район розташування військ Марш військ Перевезення морським транспортом Район розташування військ одночасне Новий район розташування військ Марш військ Перевезення залізничним транспортом Район розташування військ

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Марш – це організоване пересування підрозділів у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Марш є основним способом пересування роти (батальйону). Підчас здійснення маршу танки та інша гусенична техніка може перевозитися на автопоїздах. Марш може здійснюватися у передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, а за напрямком руху – до фронту, уздовж фронту або від фронту в тил. Ці умови справляють вирішальний вплив на організацію та здійснення маршу. У всіх випадках марш здійснюють потай, на різній місцевості, за будь якої погоди, як правило, уночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в глибокому тилу своїх військ – і вдень. Швидкість руху підрозділів на марші може бути різною і залежить від отриманого завдання, виучки та фізичного гарту особового складу, особливо водіїв, уміння командирів водити колони, технічного стану машин, стану маршрутів, погоди, пори року і часу доби, а також від правильної організації та забезпечення маршу.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Середня швидкість руху роти (батальйону) на марші без урахування часу на привали може бути: Ø змішаних і танкових колон – 20 25 км/год; Ø автомобільних колон – 25 30 км/год. У разі здійснення маршу в горах, пустелях та інших не сприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15 20 км/год. За здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4 5 км/год. У всіх випадках марш має здійснюватися з максимально можливою за цих умов швидкістю. Рота (батальйон) здійснює марш однією колоною. Дистанції між підрозділами і машинами в колоні призначають залежно від швидкості руху та умов видимості (у звичайних умовах 25 50 м). У разі пересування по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, по дорогах, які мають стрімкі підйоми, спуски та повороти, а також за пересування з підвищеною швидкістю дистанції збільшуються. За руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально ударних комплексів дистанції, перед усім між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100 150 м.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу підрозділу призначають: Øвихідний пункт; Øпункти регулювання; Øпривали; Øденний (нічний) відпочинок. Батальйону, призначеному в передовий загін, указують вихідний пункт і час його проходження, а батальйону, що діє в авангарді або прямує у складі колони головних сил, крім того, – пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку. Вихідний пункт призначають на відстані 5 10 км від району розташування батальйону. Таке віддалення забезпечує можливість витягування похідної колони батальйону і набирання необхідної для висування швидкості. Пункти регулювання призначають через кожні 3 4 години руху. Привали і денний (нічний) відпочинок призначають для: Øперевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування; Øїжі та відпочинку особового складу.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Привали призначають через 3 4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок – наприкінці кожного добового переходу. Для піших колон привали призначають тривалістю 10 хв. через кожні 50 хв. руху. Початком здійснення маршу є час проходження вихідного пункту головою колони роти, а якщо рота перебуває в похідній охороні – головою колони батальйону. Рота може здійснювати марш у колоні головних сил батальйону або в головній (боковій, тильній) похідній заставі. Батальйон може здійснювати марш у колоні головних сил бригади, авангарді, передовому загоні та самостійно. Самостійно батальйон може здійснювати марш для виконання завдання щодо знищення тактичного повітряного або морського десанту, а також при діях у горах та джунглях. Підсилення роти (батальйону) залежить від місця у похідному порядку батальйону (бригади) та виконуваного завдання.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Механізована рота, яка діє в головній похідній заставі, як правило, підсилюється танковим взводом, артилерійською (мінометною) батареєю, протитанковим взводом, саперним відділенням та відділенням радіаційної та хімічної розвідки. Батальйон, що діє як передовий загін (авангард) або здійснює марш за самостійним маршрутом, може бути підсилений танковою ротою і підтриманий вогнем артилерійського дивізіону.

Схема маршу механізованої бригади (варіант) Район привалу до 2 год. (в другій половині добового переходу) кп Бр. АГ мб Район зосередження мб Рубіж регулювання 150 130 рубіж регулювання 120 кп Район привалу Район денного (нічного) до 1 год (через відпочинку (в кінці 3 -4 год. руху) добового переходу) кп Вихідний рубіж 5 10 км Вихідний район Район добового відпочинку (через 3 5 добових переходів) 10 мб мб Бр. АГ кп мб тб

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Організація маршу Отримавши завдання на марш, командир роти (батальйону) усвідомлює завдання, визначає заходи, які необхідно провести негайно для найскорішої підготовки до маршу, здійснює: Øрозрахунок часу; Øдає вказівки командирам підлеглих і приданих підрозділів щодо підготовки до маршу; Øоцінює обстановку; Øприймає рішення; Øвіддає бойовий наказ; Øорганізує взаємодію, управління; Øвіддає вказівки щодо організації всебічного забезпечення маршу; Øздійснює контроль і допомогу під час підготовки до маршу. Під час усвідомлення завдання й оцінки обстановки, крім звичайних питань, командир роти (батальйону) вивчає: vпо карті маршрут руху, його протяжність і прохідність; vумови здійснення маршу; vрубежі і час імовірної зустрічі з противником або до яких дій бути готовим;

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 vмісця і час привалів, а також місця, час і порядок; vдозаправлення техніки; vприймання їжі особовим складом і поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу; vоцінює маршові можливості штатних і приданих підрозділів; vвизначає допустимі швидкості руху і величину дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї по ділянках маршруту і розраховує час руху по кожній з них; vоцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження; vвизначає обсяг інженерного обладнання районів і здійснює інші необхідні розрахунки; vвизначає порядок спостереження і підтримання зв'язку в ході маршу. У ході оцінки обстановки командир роти (батальйону) здійснює розрахунок маршу.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 На підставі усвідомлення отриманого завдання, висновків з оцінки обстановки і здійсненого розрахунку маршу КР (КБ) приймає рішення, у якому визначає: Øзамисел на марш; Øбойові завдання підрозділам; Øосновні питання взаємодії; Øпорядок всебічного забезпечення маршу; Øорганізацію управління. У замислі на марш командир роти (батальйону) визначає: Øпобудову похідного порядку; Øсклад, завдання і віддалення похідної охорони; Øшвидкість руху по ділянках маршруту і дистанції між машинами; Øпорядок відбиття ударів повітряного противника, а в передбаченні вступу в бій з противником, крім того, порядок дій головного дозору, дозорних відділень, танків (головної похідної застави) і головних сил, побудову бойового порядку і вид маневру. Рішення на марш оформлюється на карті.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 На робочу карту командира роти (батальйону) звичайно наносяться: Øлінії зіткнення попереду діючих військ; Øрайон розташування роти (батальйону); Øмаршрут руху з поділом на ділянки 5 10 км; Øвихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження головою колони головних сил і ГПЗ; Øмаршрут руху бокових дозорних відділень (танків); Øмісця, час і тривалість привалів для колони головних сил і похідної охорони; Øрайон або рубіж, куди мають увійти підрозділи після здійснення маршу; Øймовірні рубежі розгортання роти (батальйону) для бою у разі зустрічі з противником і можливий порядок дій на них похідної охорони і колони головних сил; Øмаршрути руху сусідів та їхні завдання; Øсхема похідного порядку із зазначенням розподілу сил і засобів по колоні, глибина колони головних сил і віддаль похідної охорони; Øділянки маршруту за умовами руху, їхні розміри і швидкість руху на кожній ділянці;

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Øзагальний час на марш, час на привали і на рух; Øсередня швидкість руху; сигнали управління. Рішення на марш, оформлене на карті, є робочим документом і дає можливість командирові роти (батальйону) чітко ставити завдання підлеглим. Завдання до підлеглих командир доводить у формі усного бойового наказу. У бойовому наказі на марш командир роти (батальйону) вказує: У першому пункті – відомості противника. У другому пункті – завдання сусідів. У третьому пункті – завдання роти (батальйону), маршрут руху або напрямок дій батальйону в передовому загоні, місце в похідному порядку батальйону (бригади), район зосередження (відпочинку) або рубіж, час прибуття (виходу) у призначений район або на зазначений рубіж і до яких дій бути готовим, вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, замисел на марш. У четвертому пункті – після слова «НАКАЗУЮ» – завдання підрозділам:

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 головному дозору, дозорним відділенням, танкам (головній похідній заставі) – склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку; механізованим і танковим взводам (ротам) – засоби підсилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття і ведення вогню по повітряних цілях, а підчас здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником і порядок дій; підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам – завдання на марш і підчас вступу в бій з противником, місце в похідній колоні та в бойовому порядку; зенітному підрозділу – завдання щодо прикриття підрозділів у русі, на привалах, у місцях відпочинку та районі зосередження, місце в похідній колоні, вогневі позиції, час і ступені готовності; іншим підрозділам роти (батальйону) і підрозділам підсилення – місце в похідній колоні і завдання, до виконання яких бути готовими. У п'ятому пункті – місця і порядок дозаправлення техніки пальним у ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрату боєприпасів і пального на виконання завдання.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 У шостому пункті – час готовності до маршу. У сьомому пункті – порядок спостереження і зв'язку в ході маршу, місце КСП КР (КБ) в колоні та заступників. Управління на марші КР (КБ) здійснює з КСП, перебуваючи в БТР (БМП, танку). Командир роти управляє підлеглими особисто, а командир батальйону – особисто і через штаб. Управління до початку маршу полягає у відданні розпоряджень командиром про підготовку до маршу, а також в організації контролю і наданні допомоги підлеглим у підготовці особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до майбутніх дій. У сучасних умовах час на організацію маршу, як правило, буде обмежений. Але це не дає підстав на зниження уваги до питань забезпечення маршу. Під час підготовки до маршу штаб батальйону розробляє такі документи: Ø розрахунок часу на підготовку батальйону до маршу; Ø попереднє бойове розпорядження; Ø бойовий наказ;

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Øвказівки (розпорядження) щодо всебічного забезпечення; Øробочу карту з рішенням на марш; Øзаявку на матеріальне забезпечення підрозділів; Øдонесення про бойовий і чисельний склад; Øдонесення щодо тилового забезпечення; Øдонесення про дози радіоактивного опромінення. Забезпечення маршу командир роти (батальйону) організує на підставі рішення на марш і вказівок (розпоряджень) командира батальйону (бригади). Забезпечення маршу включає бойове, технічне і тилове забезпечення, а також дотримання дисципліни маршу. Заходи щодо забезпечення маршу визначають у процесі усвідомлення завдання та оцінювання обстановки. Організація того або іншого виду забезпечення маршу полягає у визначенні сил і засобів, які використовують, у відданні вказівок командирам підрозділів та здійсненні контролю за виконанням накреслених заходів. У вказівках щодо всебічного забезпечення мають бути визначені такі питання:

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 щодо розвідки – завдання розвідки, які вирішуватиме рота (батальйон) у ході маршу та, порядок їх виконання, залучувані сили і засоби, порядок і строки доповідей результатів розвідки; щодо охорони – завдання та склад похідної охорони на марші, у районах привалів і відпочинку; щодо захисту від зброї масового ураження – заходи щодо захисту від ЗМУ, високоточної та запалювальної зброї, порядок використання захисних властивостей бойової техніки та місцевості в ході маршу, сигнали попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження та дії по них у ході виконання завдання, строки проведення протиепідемічних, санітарно гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів; щодо маскування – заходи щодо дотримання режиму світлового, звукового і теплового маскування, застосування приладів нічного бачення, поведінки особового складу в ході маршу, на привалах і в районах відпочинку;

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 щодо інженерного забезпечення – порядок подолання загороджень, у тому числі встановлених дистанційним способом, і зруйнувань на маршруті; обсяг і порядок інженерного обладнання району денного (нічного) відпочинку (зосередження); щодо забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту – порядок ведення радіаційної та хімічної розвідки; порядок і строки проведення радіаційного і хімічного контролю; час і порядок проведення спеціальної обробки в ході маршу; час і черговість отримання засобів захисту; озброєння військ РХБ захисту і перевірки протигазів; щодо технічного і тилового забезпечення – час, місце й обсяг технічного обслуговування до початку і в ході маршу, порядок евакуації та ремонту озброєння і бойової техніки в період підготовки до маршу і в ході його здійснення; розміри та строки створення запасів ракет, боєприпасів, пального, продовольства, медичного майна та інших матеріальних засобів, норми їх витрати в ході маршу, місця, час і порядок поповнення ракетами, боєприпасами, заправ лення пальним, організація харчування особового складу.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Здійснення маршу Успіх маршу зумовлюється не тільки чіткою його організацією, а й мистецтвом управління підрозділами роти (батальйону) підчас його здійснення. Побудова колони головних сил роти (батальйону) із засобами підсилення здійснюється в районі розташування. З початком руху основну увагу приділяють своєчасному проходженню підрозділами вихідного пункту. Вихідний пункт і пункти регулювання рота (батальйон), призначена в похідну охорону, проходить головою колони точно в установлений час. Командир батальйону звичайно прямує в голові колони батальйону, командир роти – завжди в голові колони роти. Звіряючи по карті маршрут руху, командир роти (батальйону) керує діями похідної охорони, висланого розвідувального (бойового розвідувального) дозору і суворо підтримує встановлений порядок маршу. Зв'язок на марші здійснюється рухомими засобами, а у підрозділах, крім того, – установленими сигналами. Радіо засоби працюють тільки на прийом.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Радіо засоби працюють тільки на прийом. У ході маршу командир батальйону через комендантські пости і диспетчерські пункти повідомляє номер своєї колони, інформацію про стан пройденої ділянки дороги та про обстановку на ній; а від старшого комендантського поста (чергового диспетчера) отримує розпорядження і накази, що надійшли для нього, інформацію про стан наступної ділянки руху та про об'їзди. Рота, призначена у головну похідну заставу, у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за маршрутом батальйону із встановленою командиром швидкістю.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 У ході маршу командир батальйону через комендантські пости і диспетчерські пункти повідомляє номер своєї колони, інформацію про стан пройденої ділянки дороги та про обстановку на ній; а від старшого комендантського поста (чергового диспетчера) отримує розпорядження і накази, що надійшли для нього, інформацію про стан наступної ділянки руху та про об'їзди. Рота, призначена у головну похідну заставу, у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за маршрутом батальйону із встановленою командиром швидкістю. Тіснини, тунелі та мости головна похідна застава проходить безупинно. Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху і заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця руйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу у руйнуваннях (завалах) потрібно менше часу, ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. За дистанційного мінування маршруту руху вихід з мінного поля головна похідна застава здійснює у колоні по проходу, проробленому у найкоротшому напрямку.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Про загородження, зони зараження, райони руйнувань і шляхи їх обходу, а також про зустріч з противником командир роти доповідає командиру, який вислав його. Зупиняючись на привал, головна похідна застава за командою командира, який вислав її, зупиняється на вигідному рубежі, організує спостереження і перебуває у постійній готовності до відбиття противника. З виходом у район відпочинку головна похідна застава, зайнявши вигідний рубіж, виконує завдання сторожової охорони, перебуваючи у постійній готовності до відбиття наземного противника. Командир роти указує взводам позиції, смуги вогню і порядок дій підчас появи противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінюватися сторожовою охороною. Рота, призначена у нерухому бокову заставу для прикриття колон підрозділів, що здійснюють марш, виходить на вказаний їй рубіж, повністю або частиною сил розгортається у бойовий порядок, організує оборону і перебуває на рубежі до зазначеного часу, а потім діє у відповідності до вказівок командира, який вислав її.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Підрозділи на марші рухаються тільки по правому боку дороги, дотримуючись встановлених швидкостей руху, дистанцій між машинами і заходів безпеки. Тіснини, тунелі та мости колона роти (батальйону) проходить безупинно з максимально можливою швидкістю. Підчас руху по мостах, залізничних переїздах, тунелях і небезпечних ділянках маршруту вживаються заходи, що забезпечують безпеку руху, виключають затори на маршруті та загазованість тунелів. Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, які утво рюються складками місцевості і місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих і незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин і зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються. Вночі рухаються машини з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху на ділянках місцевості, які проглядаються противником, і у світлу ніч – з повністю вимкненим світлом (вимкненими приладами нічного бачення).

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Відбиття ударів повітряного противника на марші здійснюється у русі або з коротких зупинок вогнем приданого зенітного підрозділу й виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів. За сигналом оповіщення про повітряного противника зенітний підрозділ, а також підрозділи, виділені для ведення вогню по повітряних цілях, готуються до відкриття вогню, люки БТР (БМП) і танків (крім люків, з яких вестиметься вогонь) зачиняються. Особовий склад переводить протигази у положення «наготові» . За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологіч не зараження рота (батальйон) продовжує рух. У БТР (БМП) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці та жалюзі зачиняються, включається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад, прямуючи у пішому порядку й на відкритих машинах, одягає засоби індивідуального захисту. Зони з високими рівнями радіації, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху, як правило, обходяться, за неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з використанням засобів індивідуального захисту і систем захисту від зброї масового ураження, які є на машинах.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Часткова спеціальна обробка здійснюється після виходу із зон радіоактивного зараження, а у випадку застосування противником отруйних речовин – негайно. Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, у районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття у призначений район. Підчас завдання противником ядерних і хімічних ударів по колоні командир роти (батальйону) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків ударів та продовження руху. У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також за вимушеного подолання району пожеж люки, бійниці та жалюзі танків, бронетранспортерів (бойових машин піхоти) зачиняються. Командир роти (батальйону) швидко виводить колону з району пожежі вперед або у навітряний бік, зупиняє її, організує гасіння осередків вогню на озброєнні і техніці, врятування особового складу і надання потерпілим першої медичної допомоги, після чого колона продовжує рух. Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, обходяться, а за неможливості їх обходу долаються по проходах, які пророблюються приданими інженерними підрозділами, групами розмінування рот, групою розгородження батальйону і з використанням переносних комплектів розмінування.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 На привалах побудова колони не порушується, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанції, установленій командиром. Бронетранспортери (бойові машини піхоти), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами. Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигна лом)своїх командирів і розмішується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) і радіотелефоністи (радисти заряджальники) командирських машин. Черговий зенітний підрозділ займає вказану командиром стартову (вогневу) позицію, а чергові стрільці зенітники розташо вуються поблизу своїх машин у готовності до знищення повітряних цілей противника. Решта зенітних засобів залишається у колоні на своїх місцях у готовності до відкриття вогню. Екіпажі машин (обслуга, водії) проводять контрольний огляд озброєння, техніки і спільно з призначеним на допомогу їм особовим складом проводять технічне обслуговування.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Машини, які вийшли з ладу у ході маршу, зупиняються на правому узбіччі дороги або відводяться у бік. Екіпажі (водії машини визначають причини несправностей і вживають заходів щодо їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до колони, Ідо проходить, місця у колонах своїх підрозділів вони займають на привалах. Обгін колон у русі забороняється. Замикання колони батальйону надає допомогу екіпажам (водіям) в усуненні несправностей, організує передачу несправних машин (які не підлягають ремонту своїми силами) і машин, що застряли, евакуаційним підрозділам полку (бригади) та забезпечує прибуття машин батальйону, що відстали, у призначений район. Про машини, які відстали в дорозі, старший технік роти (заступник командира батальйону з озброєння) і командири підрозділів особисто доповідають командиру роти (батальйону). Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакуйовуються у найближчі медичні пункти (установи), а за неможливості евакуації прямують із своїми підрозділами або з медичним пунктом батальйону.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 У горах особлива увага приділяється перевірці справності ходової частини і механізмів управління машин, вивченню важко прохідних ділянок маршруту, визначенню порядку їх подолання й організації регулювання руху на цих ділянках. На всіх машинах мають бути заздалегідь підготовлені спеціальні пристосування для запобігання скочування машин підчас зупинок на підйомах і спусках. Похідна охорона висилається на меншу, ніж у звичайних умовах, відстань. Для охорони колон батальйону з тилу, як правило, виділяється безпосередня охорона силою до взводу. Підчас руху по закритих ділянках маршруту, у місцях можливих обвалів, каменепадів і осипань, а також на ділянках, де можливе влаштування противником загороджень, звичайно висилається безпосередня охорона й виставляються спостерігачі, які після проходження колони роти (батальйону) продовжують рух позаду неї, а на черговому привалі приєднуються до своїх підрозділів. Швидкість руху на підйомах, спусках та інших важкопрохідних ділянках може знижуватися, а дистанції між машинами можуть збільшуватися до меж, які забезпечують рух. Перевали, ущелини, гірські проходи, каньйони і тунелі підрозділи долають, як правило, безупинно у суворо встановленому порядку.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Машини у випадку вимушеної зупинки відводяться у місця, де не заважають руху колон. Підчас подолання особливо небезпечних ділянок доріг, які повинні позначатися покажчиками, особовий склад механізованих підрозділів спішується. Для охолодження двигунів машин командир батальйону з дозволу командира бригади може зупиняти колону батальйону. Зупинки слід робити на рівних ділянках доріг у місцях, безпечних від каменепадів і снігових лавин. У річищах висохлих річок, на водостоках, крутих підйомах і спусках, у тунелях, а також над урвищем або під ним зупинки колон забороняються. Підчас руху у пішому порядку скельні ділянки, осипи і перевали долаються звичайно повзводне або по відділеннях із дотриманням заходів безпеки. На крутих підйомах, спусках та інших важко прохідних ділянках маршруту за необхідності можна робити короткі зупинки тривалістю до 3 хв. Підчас здійснення маршу у лісі і підчас руху у місті віддаленість похідної охорони і дистанції між машинами у колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видимі покажчики або організується регулювання руху.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 На здійснення маршу в степовій місцевості істотний вплив справляють: наявність сипучих пісків і солончаків, незначна рослинність, обмежена кількість або повна відсутність джерел води, високі температури та їх різкі добові коливання, піщані бурі. Тому, організовуючи марш у степовій місцевості, командир роти (батальйону) зобов'язаний: Ø забезпечити ретельну підготовку озброєння і техніки до руху в умовах високих температур, бездоріжжя та піщаної місцевості; Ø детально вивчити маршрут руху в умовах прохідності на окремих його ділянках; Ø указати азимут напрямку руху (дати вказівки щодо підготовки вихідних даних для руху з використанням навігаційної апаратури) і порядок позначення маршруту на ділянках, де орієнтування за місцевими предметами утруднене; Ø забезпечити підрозділи додатковими ємностями, флягами, необхідним запасом води, а також таблетками препарату для знезаражування води; Ø передбачити заходи щодо запобігання особовим складом теплових ударів.

2 -питання. Марш – основний спосіб пересування механізованої роти (батальйону). 4 Під час піщаних бур, які утруднюють орієнтування, рух з дозволу командира бригади (батальйону) може призупинятися. Залишати в дорозі одиночні машини забороняється. Зимою перед маршем командир роти (батальйону) організує підготовку озброєння, техніки до роботи в умовах низьких температур і вживає заходів щодо запобігання обмороження особового складу і забезпечення машин пристроями для підвищення їх прохідності. Якщо марш здійснюється в умовах глибокого снігового покриву, у похідну охорону включаються машини, оснащені начіпним обладнанням. У випадку частих сніжних зарядів або сильної хуртовини рух з дозволу КБ (КБр) може бути призупинено. Командир роти (батальйону) в цих умовах повинен заборонити поодиноке пересування людей і машин, організувати кругову оборону і вжити заходів щодо обігрівання особового складу. У випадку зміни завдання і напрямку руху командир головної похідної застави (авангарду, передового загону) повинен негайно зупинити підрозділи, які виконують завдання щодо охорони і ведення розвідки, і вказати їм порядок подальших дій. Колона у попередньому похідному порядку або після необхідного перешикування найкоротшими шляхами виводиться на новий маршрут (напрямок) і виконує нове завдання.

3 -питання. Похідний порядок механізованого батальйону у передбаченні вступу в бій. 4 Похідний порядок батальйону, який здійснює марш у колоні головних сил бригади, складається з колони головних сил і безпосередньої охорони. Похідний порядок роти (батальйону), яка призначена в похідну заставу (у передовий загін або авангард), будують з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається з колони головних сил і похідної охорони. Колона головних сил роти (батальйону) залежно від умов обстановки може мати різну побудову. Танковий підрозділ, доданий механізованій роті (батальйону), прямує звичайно на чолі колони, а механізований підрозділ, доданий танковій роті (батальйону), звичайно розподіляється між танковими взводами (ротами) і прямує в їх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону. Мінометна (артилерійська) батарея прямує за бойовими підрозділами роти (батальйону). Гранатометний підрозділ прямує звичайно за головною ротою головних сил батальйону, а протитанкове відділення роти, як правило, на чолі колони роти.

3 -питання. Похідний порядок механізованого батальйону у передбаченні вступу в бій. 4 Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина зенітних засобів приданого зенітного підрозділу прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них – з головною похідною заставою. У передбаченні вступу в бій від батальйону, який діє у передовому загоні, авангарді або на чолі колони головних сил бригади, висилають розвідувальний дозор. Останніми в колоні батальйону прямують підрозділи технічного забезпечення і тилу. Медичний пункт батальйону прямує звичайно на чолі цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій – за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні. Похідна охорона роти (батальйону) має забезпечити: Ø безперешкодний рух головних сил; Ø виключити раптовий напад противника; Ø забезпечити вигідні умови для вступу в бій; Ø не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони на марші покладають також завдання ведення розвідки.

3 -питання. Похідний порядок механізованого батальйону у передбаченні вступу в бій. 4 Для охорони колони головних сил батальйону на марші, який прямує в передовому загоні або авангарді, висилають: у напрямку руху на відстані 5 10 км – головну похідну заставу у складі підсиленого взводу або роти; на фланги і в тил за необхідності – дозорні відділення (танки). Головна похідна застава (ГПЗ) силою до роти висилає головний дозор (ГД) у складі взводу на відстані 3 5 км, головна похідна застава силою до взводу – дозорне відділення (танк) на відстані, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем. Як ГД танкової роти, підсиленої механізованим підрозділом, використовують приданий механізований підрозділ.

Колона головних сил батальйону Безпосередня охорона батальйону Головна похідна застава Головний дозор 2 мр 3 5 км тр 1/5 мбр птв гв Бокові дозорні відділення зрв Тилова похідна застава 5 10 км мінбатр 1 мр мпб 3 мр вз Технічне замикання і тил Схема побудови похідного порядку 1/5 мбр

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Рота, батальйон на місці розташовуються: Ø в районі зосередження; Ø вихідному районі; Ø районі очікування; Ø районі відпочинку; Ø в інших районах самостійно або разом з іншими підрозділами. Розташовуватись на місці підрозділи можуть з метою: Ø завершення заходів щодо приведення в бойову готовність; Ø підготовки до бою; Ø відновлення боєздатності; Ø відпочинку особового складу; Ø поповнення запасів матеріальних засобів; Ø обслуговування та відновлення бойової техніки, бойового злагодження. Основні вимоги до району та порядку розташування підрозділів на місці: Ø можливість потай зайняти його та зручно розташувати в ньому підрозділи; Ø здійснення ретельного маскування техніки, особового складу;

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Ø забезпечення необхідного розосередження та максимального укриття підрозділів від ураження сучасними бойовими засобами; Ø створення сприятливих умов для виконання в даному районі намічених заходів; Ø зручність для організованого початку наступних дій. Район розташування підрозділів призначається зазвичай на місцевості, де є багато природних схованок (чагарник, складки місцевості, балки, яруги, невеликі населені пункти, будівлі і т. ін. ) та яка забезпечує захист підрозділів від зброї масового ураження та високоточної зброї. Цей район повинен забезпечувати: Ø розосередження та приховане їх розташування; Ø швидкий збір та проведення маневру в потрібному напрямку; Ø зручність розташування та відпочинку особового складу; Ø сприятливі умови у санітарно епідеміологічному відношенні. При виборі району розташування потрібно враховувати характер майбутніх дій підрозділів. Наприклад, якщо в подальшому передбачається продовжувати марш, то район вигідно мати дещо витягнутим убік напрямку руху. Якщо планується наступ, то підрозділи слід розташовувати з урахуванням побудови бойового порядку.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 В районі або поблизу нього повинна бути достатня кількість підручних засобів для маскування та інші матеріали, які можна використати для створення схованок. Слід виключити розташування підрозділів поблизу важливих об'єктів (заводів, фабрик, залізничних станцій, мостів, вузлів доріг, ключових елементів місцевості – окремих висот, озер і т. п. ), населених пунктів по яким противник може нанести масовані вогневі удари. Під лініями електропередач, поблизу газопроводів і нафтопроводів розташування підрозділів не допускається. Розташування підрозділів в населених пунктах допускається в умовах зими або негоди, якщо немає часу на улаштування схованок поза населеними пунктами, або якщо з цих населених пунктів виселено місцевих жителів. Райони для розташування на місці призначаються: батальйону – до 10 км 2. Батальйон у вказаному районі розташовується поротно і з таким розрахунком, щоб з початком виходу з району не робити зайвих переміщень; роті – до 1 км 2.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Рота у вказаному їй районі розташовується уздовж маршруту, використовуючи маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, БТР, БМП повинна бути 100 150 м, а між взводами 300 400 м. Мінометна батарея батальйону розташовується у повному складі або повзводно на загрозливих напрямках, знаходячись в постійній готовності до відкриття вогню. Гранатометний і танковий підрозділи батальйону розташовуються зазвичай з механізованими ротами. Протитанковий взвод роти придається, як правило, відділеннями взводам. Інколи він може використовуватись у повному складі. Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню по літаках, вертольотах противника та інших повітряних цілях. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розташовуються з урахуванням зручності забезпечення підрозділів.

Схема району розташування 1/5 мбр мінбатр 1 мр 2 мр вз КСП 1/5 мбр зрв тр птв 3 мр

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Робота командира батальйону (роти) і штабу батальйону після отримання завдання на розташування на місці Після отримання завдання на розташування на місці командир батальйону (роти) усвідомлює його та оцінює обстановку. Під час усвідомлення отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти: мету зосередження та розташування у вказаному районі; місце батальйону (роти) при розташуванні на місці; можливий характер подальших дій; завдання сусідів; порядок організації взаємодії з ними; термін готовності до виконання завдання. При оцінці противника визначається: відстань до нього; можливість нападу та нанесення ударів зброєю масового ураження, авіацією, артилерією, а також іншими засобами ураження. В результаті такої оцінки робляться висновки: Ø про силу та склад; Ø місце розташування сторожової охорони;

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Øпро заходи щодо маскування, захисту від зброї масового ураження, Øпротиповітряної оборони, інженерного обладнання району; Øведення розвідки та охорони підчас висування в район розташування. Оцінюючи свої підрозділи, командир ураховує вплив їх складу на розміри районів зосередження, їх можливості щодо виходу та швидкого зайняття. При оцінці сусідів враховується їх місце розташування по відношенню до району розташування роти (батальйону) і можливий варіант взаємодії з ними щодо питань організації сторожової охорони. Оцінюючи місцевість, командир встановлює її вплив на вимоги до розташування підрозділів на місці і з урахуванням цього намічує місце (район) та порядок розташування підрозділів, пунктів управління, підрозділів технічного забезпечення та тилу (в батальйоні), сторожової охорони, визначає порядок використання захисних властивостей місцевості. У відповідності до цього визначаються заходи щодо інженерного обладнання району. На основі вивчення маршрутів (доріг) проводиться розрахунок на висування та можливий час виходу підрозділів у призначений район.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 При оцінці радіаційної, хімічної та біологічної обстановки визначається можливість найбезпечнішого розташування підрозділів, характер необхідних заходів щодо захисту особового складу та техніки відповідних факторів ураження. Начальник штабу батальйону готує пропозиції командиру щодо прийняття рішення на розташування на місці та організації всебічного забезпечення підрозділів у призначеному районі. У рішенні на розташування на місці командир батальйону (роти) визначає: місця (райони) розташування підрозділів та час виходу до них; склад, завдання, рубежі сторожової охорони у батальйоні і від яких підрозділів вона виділяється; завдання і місця вогневих позицій приданих зенітних засобів; чергові підрозділи; заходи щодо захисту від зброї масового ураження, забезпечення бойової готовності, відбиття раптового нападу противника, інженерного обладнання районів основного і запасного; місця пунктів управління.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 До виходу батальйону (роти) в призначений район проводиться його рекогносцировка. До складу групи яка проводить рекогносцировку, яку висилає старший начальник, включається один з офіцерів батальйону і по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту від кожної роти, які уточнюють місця розташування рот (взводів), інших штатних та приданих підрозділів, командно спостережних пунктів, стартові (вогневі) позиції приданих зенітних підрозділів, місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, розвідують та позначають шляхи під'їзду. Після закінчення рекогносцировки представники від рот батальйону чекають свої підрозділи на підході до районів розташування і виводять їх до призначених місць. Для швидкого зайняття кожним підрозділом, танком, БМП, гарматою своїх місць іноді доцільно ці місця завчасно позначати покажчиками. Забороняється робити надписи або виставляти покажчики з найменуваннями та нумерацією підрозділів та прізвищами їх командирів. При розташуванні батальйону (роти) в районі, який звільнено від противника, командир батальйону (роти) попередньо організує розвідку та очищення району від дрібних підрозділів противника, що залишилися, його розвідувально сигналізаційних приладів та мін.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Встановлені мінні поля, заміновані об'єкти та заражені ділянки місцевості позначаються та охороняються. За необхідності на шляхах руху проробляються проходи або позначаються об'їзди. За наявності сил та часу проводиться суцільне очищення району від мін. Для позначення пунктів та місць, які несприятливі в санітарно епідеміологічному відношенні, виставляються відповідні знаки. На основі прийнятого рішення командир ставить завдання командирам підлеглих підрозділів в формі бойового наказу. При постановці завдань на розташування командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує: механізованим, танковим та іншим штатним та приданим підрозділам – основні та запасні райони (місця) розташування, порядок їх зайняття та інженерного обладнання; охороні – склад, позицію охорони (маршрут патрулювання) та час їх зайняття (початок патрулювання), завдання, порядок відкриття та ведення вогню, підтримання зв'язку та доповіді противника, порядок зміни, перепустку та відгук; зенітному підрозділу – стартові (вогневі) позиції, завдання, час і ступінь бойової готовності;

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 черговому підрозділу – склад, до яких дій бути готовому, район розташування та сигнали виклику. У вказаний час підрозділи виходять (здійснюють марш) до вказаного району розташування, де їх зустрічають представники зі складу рекогносцировочної групи і відводять до призначених районів (місць). Зупинка колон підрозділів на дорогах в очікуванні на вході до відведених районів не допускається. При організації взаємодії командир передбачає заходи у випадку відбиття нападу наземного противника. З цією метою механізованим (танковим) та протитанковому підрозділам він вказує рубежі розгортання та завдання мінометній батареї, гранатометному та приданому артилерійському підрозділу – вогневі позиції та завдання, а також визначає порядок підготовки та зайняття рубежів розгортання (вогневих позицій) та виходу на них, можливий маневр вогнем та підрозділами. Для відбиття нападу повітряного противника командир батальйону (роти) визначає, які чергові засоби мати в підрозділах та указує порядок ведення вогню.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Організовуючи боротьбу з повітряними десантами, командир батальйону (роти) повинен визначити найзручніші місця для висадки повітряних десантів противника, порядок ведення спостереження за цими районами та підготувати по цих місцях вогонь та маневр підрозділів. Організовуючи всебічне забезпечення, командир батальйону (роти) визначає: Ø порядок організації та ведення розвідки; Ø охорони, інженерного обладнання району розташування; Ø маскування; Ø захисту від зброї масового ураження, технічного та тилового забезпечення батальйону (роти). З виходом в район розташування командир батальйону (роти) та штаб батальйону здійснює контроль за веденням розвідки та охороною, інженерним обладнанням району розташування, технічним обслуговуванням озброєння, техніки, поповненням ракетами та боєприпасами, іншими матеріальними засобами та підтриманням високої бойової готовності підрозділів.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Штаб батальйону розробляє такі бойові документи: бойовий наказ на розташування; схему охорони та оборони району розташування батальйону; донесення про бойовий та чисельний склад; донесення про дози радіоактивного опромінення; донесення щодо тилового забезпечення; заявки на матеріальне забезпечення підрозділів. У батальйоні (роті) організується охорона, зв'язок між командно спостережними пунктами, сповіщення про повітряного та наземного противника, безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження, застосування запалювальної зброї, обмежується пересування особового складу та техніки, а також здійснюються заходи маскування. Зв'язок здійснюється провідними та рухомими засобами, а сповіщення, крім того, і сигнальними засобами. Підрозділи на місці охороняються безпосередньою, а при загрозі нападу наземного противника і сторожовою охороною.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танку), які виставляються за необхід ності: на загрозливий напрямок на відстані до 1500 м; на прихованих підступах – секретами у складі 2 3 чол. , які виставляються на відстані до 400 м від району розташування батальйону; в межах району розташування – безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на командно спостережному пункті батальйону. Крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ, за звичай у складі взводу, який розташовується у вказаному команди ром батальйону місці і знаходиться там в постійній бойовій готовності до знищення диверсійно розвідувальних груп противника та до виконання інших раптових завдань, а також для гасіння пожеж в районі розташування або поблизу нього. В роті організується безпосередня охорона, яка здійснюється патрульними, які патрулюють довкола розташування роти, та постійним чергуванням спостерігачів на командно спостережному пункті роти. Крім того, для охорони особового складу, озброєння і техніки призначається добовий наряд.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Підрозділи в районі розташування повинні знаходитись в постійній готовності до відбиття нападів наземного та повітряного противника, знищення його повітряних десантів та диверсійно розвідувальних груп. Особовий склад батальйону та рот обладнує відкриті або перекриті щілини, а за наявності часу обладнуються бліндажі та укриття. Для озброєння та техніки, зенітних та інших чергових вогневих засобів на позиціях охорони, а також для ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів обладнуються окопи та укриття. Місця розташування підрозділів, озброєння та техніки, позиції охорони та чергових вогневих засобів, сліди від машин ретельно маскуються. Маскування проводиться з метою приховати розташування підрозділів від розвідки наземного та повітряного противника. Використання при пересуванні та розташуванні на місці маскуючих властивостей місцевості, темного часу доби та інших умов обмеже ного бачення, застосування табельних та місцевих матеріалів для маскування, вміле виконання особовим складом маскувальних робіт значно зменшують вірогідність та ступінь ураження підрозділів від ударів і вогню повітряного та наземного противника.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Радіо та тепловипромінюючі об'єкти маскуються спеціальними покриттями (екранами), поблизу них обладнуються несправжні об'єкти (теплові пастки). У районі розташування та на підступах до нього розвідуються і готуються шляхи для виходу підрозділів з нього та маневру при відбитті нападу противника. Підрозділи технічного забезпечення та тилу доцільно розміщати в центрі району розташування батальйону, уздовж доріг. Таке розташування забезпечує їх прикриття, охорону та оборону бойовими підрозділами. Для безпосередньої їх оборони виставляються сторожові пости та організується патрулювання. При розташуванні продовольчого пункту батальйону та виборі місця для розташування кухонь ураховуються такі вимоги: забезпечення природного маскування; сприятливий санітарно епідеміологічний стан місця (району); близькість джерел доброякісної питної води або можливість її підвозу від пункту водопостачання; наявність зручних прихованих підходів та під'їздів.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Продовольчий пункт батальйону розташовується в лісі (кущах), ярках, на ділянці місцевості розміром 100 x 80 м. Причіпні кухні розташовуються розосереджено на відстані не менше 30 м одна від одної. Кухні для приготування їжі в польових умовах повинні працюва ти на рідкому паливі. У виняткових випадках використовується тверде паливо, запас якого при кожній кухні повинен забезпечувати триразове приготування їжі. В польових умовах при обробці продуктів та приготуванні їжі особлива увага приділяється суворому дотриманню санітарно гігієнічних вимог. Пункти бойового постачання, заправлення, технічного обслуго вування та медичний розташовуються на місцевості у вказаних місцях та ретельно маскуються. Вночі в районі розташування забороняється рух машин з включеними фарами та розведення багать. Всі заходи щодо маскування підрозділів технічного забезпечення та тилу виконуються своїми силами, а за їх проведення відповідають командир взводу матеріального забезпечення та начальник продовольчого пункту. Начальники пунктів бойового постачання, заправлення, продовольчого та медичного як при розташуванні на місці, так і підчас пересування повинні передбачити:

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 виконання заходів щодо бойового забезпечення своїх підрозділів; порядок розташування на місці; побудову колон при виході з району; ретельне маскування; бойовий розрахунок особового складу для охорони та оборони пунктів; порядок дій під час нападу повітряного противника, його диверсійно розвідувальних груп, танків, підчас артилерійського обстрілу, а також при застосуванні противником зброї масового ураження, високоточної зброї; сигнали оповіщення. Начальник штабу у відповідності до вказівок командира батальйону уточнює або конкретизує завдання щодо маскування, в тому числі і підрозділам технічного забезпечення та тилу, визначає терміни їх виконання та здійснює контроль. В населених пунктах підрозділи розташовуються ближче до околиць. Для схованок використовуються підвальні приміщення будівель, місцеві сховища та інші міцні споруди. Зміна районів розташування батальйону (роти) проводиться за вказівкою старшого командира.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 В разі раптового застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї, запалювальних речовин або систем дистанційного мінування і при відсутності можливості своєчасно доповісти про це старшому командиру зміна району може проводитись за рішенням командира батальйону (роти ). Для виходу роти з району, який дистанційно заміновано, групою розмінування за допомогою комплекту розмінування шляхом розстрілу мін та іншим способом пророблюється прохід. Бойові машини виходять до проходу самостійно, використовуючи свої комплекти розмінування, об'їжджаючи або розстрілюючи виявлені міни. Розташування підрозділів в особливих умовах. В горах батальйон (рота) розташовується в місцях, звідки забезпечується швидкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противника. Не допускається розташування в районах, де можливі обвали, снігові лавини, повені та селеві потоки. Для укриття особового складу, озброєння та техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 В лісі батальйон (рота) розташовується вздовж доріг та просік, на випадок виникнення пожежі готуються шляхи виходу в запасні райони. Рятувальні роботи та гасіння пожеж здійснюється черговим підрозділом, а за необхідності і додатково виділеним особовим складом. Необхідно заздалегідь заготовляти воду, пісок, лопати, багри, вогнегасники і інші засоби. Шляхи руху позначаються покажчиками або позначками на деревах. В степових районах батальйон (рота) розташовується в оазисах і на місцевості, яка має міжгрядове зниження, піщані бугри, балки і інші природні укриття, по можливості поблизу колодязів та інших джерел води. При цьому особлива увага приділяється протиповітряній обороні, маскуванню, радіаційному та хімічному контролю джерел води, заходам попередження інфекційних захворювань, економній витраті води та палива, а також охороні пунктів водопостачання. Ретельно захищаються від пилу деталі та механізми техніки та озброєння, продукти харчування. Взимку, в умовах негоди підрозділи інколи доцільно розташовувати в населених пунктах. Для розташування батальйону (роти) вибираються райони, захищені від вітру. Особлива увага приділяється підтриманню у проїзному стані доріг для виходу підрозділів з районів розташування.

4 -питання. Розташування механізованої роти (батальйону) на місці. 4 Для обігріву особового складу обладнуються пункти обігріву та опалювальні укриття. Двигуни машин за необхідності періодично прогріваються. При цьому вживаються заходи щодо попередження отруєння відпрацьованими газами особового складу, переохолодження та обмороження.