ЛЕКЦІЯ з загальної тактики Тема 6: “Основи ведення

ЛЕКЦІЯ з загальної тактики Тема 6: “Основи ведення оборони загальновійськовими підрозділами ”. Заняття 1. “Основи ведення оборони загальновійськовими підрозділами ”.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ, ЧАС І МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ, ЛІТЕРАТУРА НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: 1. Ознайомити студентів з основами підготовки і ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 2. Закріпити знання по основах сучасного загальновійськового бою відповідно Бойового статуту Сухопутних військ, частина 2, (батальйон, рота). 3. Виховувати у студентів високе почуття відповідальності по оволодінню теорією та практикою ведення оборонного бою. ЧАС: 4 години. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ : ауд. № 47. МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: лекція. . ЛІТЕРАТУРА: Бойовий статут Сухопутних військ, ч. 2, 3. Тактика загальновійськових підрозділів: навчальний посібник. Київ: АЗСУ, 1998, Навчальний посібник Тактична підготовка «Оборона» , «Наступ» . Запоріжжя: ЗНТУ. 2006 р. Навчальні питання: 1. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 2. Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 3. Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах.

Вступ 4 Стратегічним завданням України в області оборони є захист її державного суверенітету і політичної незалежності, збереження територіальної цілісності і недоторканості її кордонів. Свою безпеку Україна розглядає як стан воєнної захищеності своїх національних інтересів в умовах потенційної воєнної загрози. Локальні війни і воєнні конфлікти останнього часу (Югославія, Афганістан, війни в Перській затоці) висвітили нові погляди на ведення бойових дій і конкретно оборони, які полягають в: зайнятті оборони, ширині смуги оборони, її обладнання, порядку вогневого ураження, а також і в наступальних діях противника. Наступ противника може розпочинатися з довготривалого вогневого ураження військ, що обороняються, для вагомого зменшення їх бойового потенціалу, а іноді противник може переходити в наступ без вогневої підготовки, переходячи до вогневої підтримки та супроводу вслід за військами, які перейшли в атаку. Сучасність, МО України, НГШ ЗСУ вимагають нових підходів до ведення бойових дій і конкретно до оборонних, особливо прикритті державного кордону, боротьбі з НЗФ, при діях в миротворчих операціях, у складі ОСШР і самостійно, нових підходів до організації взаємодії, особливо з органами державної влади.

Вступ 4 В початковий період війни особлива роль надається ОСШР, військам прикриття держкордону, які ведуть боротьбу з НЗФ. Тому необхідно знаходити нові способи і принципи ведення оборонного бою, застосування зброї і техніки і збереження людей. Але класичні форми підготовки і ведення оборонного бою зберігають свої властивості з деякими елементами особливостей, які характерні для сучасного загальновійськового бою. На одне із ведучих місць у професійній підготовці виходить уміння тактично грамотно організовувати, будувати оборону і вести її в різних умовах обстановки.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Оборона – вид загальновійськового бою. Має мету: 1. Відбити наступ переважаючих сил противника. 2. Завдати йому максимальних втрат. 3. Утримати важливі райони (об'єкти) місцевості. 4. Створити сприятливі умови для переходу в наступ. В залежності від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру місцевості оборона може бути: позиційною й маневреною. Позиційна оборона – основний вид оборони – найбільш повно відповідає головній меті оборони й ведеться шляхом завдання максимальних втрат противнику в ході стійкого утримання підготовлених до оборони районів місцевості. Застосовується на більшості напрямків і передусім там, де втрата території неприпустима. Основна мета – міцне й тривале утримання районів (рубежів).

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Маневрена оборона застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу й збереження своїх сил. Основний її зміст полягає в проведенні послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених і ешелонованих у глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками. Маневрена оборона допускає залишення деякої частини території. Оборона може застосовуватися умисно, коли наступ неможливий або недоцільний, зокрема на другорядних і важкодоступних напрямках, на морському узбережжі та островах. Вимушено перехід до оборони здійснюватиметься внаслідок обстановки, що склалася несприятливо. Оборона може готуватися заздалегідь до початку бойових дій або організовуватися в ході бою. Залежно від бойового завдання та умов обстановки перехід роти (батальйону) до оборони може здійснюватися в умовах безпосереднього зіткнення з противником або відсутності зіткнення з ним. Сучасна оборона має бути стійкою та активною. Під стійкістю оборони розуміють: здатність протистояти зброї масового ураження ударам авіації і артилерії; відбивати атаки танків і піхоти противника;

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 знищувати противника, що вклинився в оборону, або повітряні десанти, аеромобільні та диверсійно розвідувальні групи, які висадилися в тилу. Активність оборони полягає у: Øпостійному ураженні против ника всіма засобами; Øнав'язуванні йому своєї волі; Øстворенні невигідних для нього умов ведення бою; Øпроведенні широкого маневру та рішучих контратак; Øшвидкому знищенні противника, що вклинився в оборону, і його десантів, які висадилися. Високої активності оборони не можна досягти без її стійкості, а стійкість оборони буде тим вище, чим активніше ведуться оборонні дії. Оборона має бути: протитанковою, протиповітряною і протидесантною; глибоко ешелонованою, готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та засобів радіоелектронної боротьби.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Бойовий порядок шикування підрозділів для ведення бойових дій. Він повинен відповідати поставленому завданню, задуму майбутнього бою і забезпечувати: успішне ведення бою; повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на обраному напрямку (у районі); надійне ураження противника на всю глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль у ході бою і здійснення маневру; найменшу уразливість підрозділів від ударів всіх видів зброї; підтримання безперервної взаємодії і зручність управління підрозділами. Побудова оборони взводу включає: бойовий порядок взводу, опорний пункт взводу і систему вогню. Побудова оборони батальйону (роти, взводу) включає бойовий порядок батальйону (роти, взводу), систему опорних пунктів і вогневих позицій, систему вогню, систему інженерних загороджень.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 МЕХАНІЗОВАНЕ ВІДДІЛЕННЯ В ОБОРОНІ Механізоване відділення обороняє бойову позицію до 100 м по фронту, на якій обладнуються основні і запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, що дозволяють разом із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу. Відділення не має права залишати позицію, яку займає, і відходити без наказу командира взводу. Під час організації системи вогню механізованому відділенню указуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, а також місце на ділянці зосередженого вогню ЗВ 1 мв взводу. 2 Смуга вогню 3 мвід 2 мвід до 100 м 1 мвід 1 мвід до 50 м 2 мвід Додатковий сектор обстрілу БМП (БТР), танкам, гарматам, ПТРК, гранатометам, вогнеметам і кулеметам призначаються основні і запасні (для чергових вогневих засобів тимчасові) вогневі позиції, вказуються основний і додатковий сектори обстрілу (вогнеметання) з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню. Вогонь ручних протитанкових гранатометів підготовляється у смузі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються межами справа і зліва. Кожна межа вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). Тимчасова вогнева позиція Основний сектор обстрілу Додатковий сектор обстрілу 4 Фальшива ділянка траншеї Основні вогневі позиції Запасні вогневі позиції Окоп з перекритою щілиною Фальшива вогнева позиція Вогнева позиція БМП (БТР) може обладнуватися в центрі позиції відділення, на фланзі або позаду позиції на віддаленні до 50 м. Командир відділення складає картку вогню відділення, на яку наносить: орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них, положення противника, позицію відділення, смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), кулеметів, гранатометів і ПТРК, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім сектора обстрілу РПГ); позиції сусідів і межі їх смуг вогню на флангах відділення; загородження, що розташовані поблизу позиції відділення і прикриваються його вогнем.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Бойовий порядок механізованого взводу в залежності від поставленого завдання та умов місцевості будується в одну або дві лінії і, як правило, складається з бойових порядків механізованих відділень, групи управління і вогневої підтримки, засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу. У деяких випадках у взводі може створюватися. група бойових машин. У разі побудови бойового порядку взводу в дві лінії в опорних пунктах взводів, які розташовані на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного з відділень взводу, з метою посилення стійкості оборони, може обладнатися в глибині опорного пункту (на другій лінії) на відстані 100— 200 м за траншеєю. Опорний пункт взводу ділянка місцевості, яка підготовлена в інженерному відношенні і зайнята взводом для виконання поставленого завдання. Він складається з позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), позиції групи управління і вогневої підтримки і вогневих позицій приданих вогневих засобів, які не увійшли до складу цієї групи, а опорний пункт танкового взводу — з вогневих позицій танків і приданих засобів.

4 1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). до 400 м до 50 м 3 мвід до 100 м 1 мвід 2 мвід 100 - 200 м до 200 м 1 мвід до 200 м до 300 м 2 мвід 1 мвід Позиції відділень механізованого взводу в обороні розташовуються, як правило, в одній траншеї в лінію. 3 мвід В опорному пункті, розташованому на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного із відділень взводу з метою посилення стійкості оборони може обладнуватися в глибині опорного пункту (на другій лінії) в 100 -200 м за першою траншеєю. При загрозі атаки з флангу та залежно від умов місцевості бойовий порядок відділення може будуватися уступом вправо або вліво.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Рота (батальйон) в обороні може оборонятися: в першому або другому ешелоні батальйону (бригади); в смузі забезпечення або на передовій позиції; складати загальновійськовий резерв або знаходитися в протидесантному резерві. Під час виходу з бою та відходу батальйон може бути призначений в ар'єргард, а рота – у тильну (бокову) похідну заставу або для дій як підрозділ прикриття. Танковий батальйон механізованої бригади використовується, як правило, для посилення механізованих батальйонів, а частина сил – у загальновійськовому резерві. Він може також перебувати у другому ешелоні. Батальйон першого ешелону готує та займає оборону на першій позиції, з завдання: відбити наступ переважаючих сил противника; знищити його переднім краєм, а у випадку вклинення то і на першій позиції; утримати важливий район місцевості та створити сприятливі умови для розгрому противника.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Рота першого ешелону готує й займає оборону на першій і другій траншеях. Рота другого ешелону батальйону обороняється на третій (четвертій) траншеї. Батальйон другого ешелону займає оборону на другій позиції, як правило, на найважливішому напрямку і виконує такі завдання: міцно утримувати займаний район; бути в готовності до посилення (заміни) підрозділів першого ешелону у випадку втрати їх боєздатності, до проведення контратак; знищення повітряних десантів і аеромобільних підрозділів противника. Танковий батальйон і механізований батальйон на БМП, що перебувають у другому ешелоні, крім того, готують один два вогневих рубежі для відбиття атак танків противника вогнем з місця. Вогневі рубежі можуть збігатися з рубежами розгортання для проведення контратак. Рота (батальйон) може оборонятися на передовій позиції бригади. Передова позиція створюється на відстані 4 -6 км від переднього краю оборони із завданням:

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 • увести противника в оману відносно накреслення переднього краю й побудови оборони; • не допустити раптового нападу противника на підрозділи першого ешелону; • відбити його розвідку боєм; змусити передчасно розгорнути свої головні сили. З метою недопущення раптового нападу противника й заборони ведення ним розвідки від батальйону першого ешелону висилається бойова охорона. Якщо перед фронтом батальйону створено передову позицію, бойова охорона не висилається. Склад бойової охорони – звичайно посилений взвод. Віддаленість від переднього краю оборони до 2 км. Керування бойовою охороною здійснює командир батальйону. У будь яких умовах, крім бойової охорони, у підрозділах батальйону організується безпосередня охорона. Рота (батальйон), яка становить загальновійськовий резерв, займає вказаний їй район зосередження в готовності до виконання завдань, що виникли раптово, або до посилення (заміни) підрозділів першого ешелону у випадку втрати ними боєздатності.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Під час переходу до оборони рота (батальйон) посилюється артилерією, інженерно саперними, зенітно ракетними та іншими підрозділами. Механізованій роті, яка обороняється в першому ешелоні на напрямку зосередження основних зусиль батальйону, можуть додаватися: артилерійська батарея; танковий взвод; протитанковий взвод. З інженерно саперних і зенітно ракетних підрозділів вона може отримати на посилення одне-два відділення. Механізованому (танковому) батальйону можуть додаватися: артилерійська батарея, а на напрямку зосередження основних зусиль – дивізіон; інженерно саперний та зенітно ракетний взводи; механізованому батальйону може додаватися до танкової, а танковому батальйону до механізованої роти. Батальйону призначається – район оборони, роті та взводу – опорний пункт, відділенню – позиція. Ширина батальйонного району оборони 3 -5 км, глибина – 2 -2, 5 км. Рота займає опорний пункт 1 -1, 5 км по фронту та до 1 км в глибину. Взвод – до 400 м по фронту й до 300 м у глибину. Відділення – до 100 м. по фронту

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). до 400 м до 50 м 3 мвід до 50 м до 300 м до 100 м 1 мвід 3 мвід 100 - 200 м до 200 м Перша траншея 1 мвід 1 мв ПТвід 400 -600 м 2 мв 3 мвід до 1 км 2 мвід до 200 м до 300 м 4 2 мвід 100 - 200 м 1 мвід 3 мв 1 -1, 5 км Ротний опорний пункт 1 мр Друга траншея

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). ü ü 4 Побудова оборони роти (батальйону) включає: бойовий порядок роти (батальйону); систему опорних пунктів і вогневих позицій; систему вогню; систему інженерних загороджень. Бойовий порядок роти будується в один або два ешелони. Перший ешелон призначений для завдання противнику максимального ураження вогнем усіх засобів переднім краєм оборони та для стійкого утримання важливих ділянок місцевості (об'єктів) на передньому краї. До його складу входять механізовані (танкові) взводи із засобами посилення. Другий ешелон механізованої (танкової) роти призначений головним чином для стійкого утримання ділянок місцевості який (об'єктів) у глибині оборони та для знищення противника, прорвався в глибину ротного опорного пункту. Бойовий порядок батальйону будується в два або один ешелон. За одно ешелонної побудови бойового порядку виділяється резерв у складі не менше взводу. Першому ешелону батальйону належить вирішальна роль у завданні втрат противнику та в стійкому утриманні місцевості на передньому краї оборони. До складу першого ешелону, як правило, включаються дві посилені роти.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Другий ешелон батальйону призначений для утримання опорного пункту в глибині оборони, а у випадку завдання противником ударів ВТЗ: для закриття пролому або зміни підрозділів першого ешелону, які втратили боєздатність; для знищення диверсійно розвідувальних груп; а за сприятливих умов і для проведення контратаки самостійно або спільно із силами та засобами старшого начальника. У другому ешелоні батальйону перебуватиме, як правило, рота. Придані механізованому (танковому) батальйону танкові (механізовані) підрозділи звичайно підпорядковуються ротам і займають оборону в опорних пунктах взводів. Танкові підрозділи та механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти, крім того, можуть використовуватися для дій у вогневих засідках. Мінометна батарея та гранатометний взвод залишаються в підпорядкуванні командира батальйону та використовуються, як правило, у повному складі для підтримки бою механізованих рот першого ешелону. Іноді гранатометний взводу повному складі може додаватися механізованій роті, яка обороняється на напрямку зосередження основних зусиль батальйону, або по відділеннях – ротам першого ешелону. Гранатометний взвод розташовується між взводними або ротними опорними пунктами, або на флангах, а позиції мінометної батареї – між ротними опорними пунктами.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Протитанковий взвод батальйону звичайно залишається у підпорядкуванні командира батальйону, займає район зосередження й використовується, як правило, у повному складі на танконебезпечному напрямку для відбиття атак танків та інших броньованих машин противника, прикриття відкритого флангу й забезпечення висування та розгортання другого ешелону (резерву) батальйону для контратаки. Він звичайно перебуває на вогневих позиціях у готовності до відбиття атак танків і бронеоб'єктів противника або до висування на підготовлені рубежі розгортання. Таких рубежів готується два-три. На закритій та пересіченій місцевості взводу повному складі або по відділеннях може додаватися ротам першого ешелону. Зенітно-ракетний взвод призначений для боротьби з літаками та вертольотами на малих та середніх висотах, як правило, придасться ротам, які обороняються в першому ешелоні батальйону, по відділенню. Залежно від обстановки до бойового порядку роти (батальйону) можуть входити бронегрупа та вогневі засідки. Бронегрупа роти (батальйону) створюється з метою підвищення активності оборони та своєчасного посилення її стійкості на найбільш загрозливих напрямках, закриття проломів, які утворилися внаслідок вогневих ударів противника, до її складу можуть входити декілька танків і БМП, БТР (як правило, без десанту), які виділені з підрозділів першого й другого ешелонів та обороняються поза напрямками зосередження основних зусиль.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Підрозділи тилу батальйону призначені для технічного й тилового забезпечення підрозділів та звичайно розміщуються: за першим ешелоном – пункт технічного спостереження, ремонтно евакуаційна група; за другим ешелоном – пункт бойового постачання, заправний і продовольчий пункти на відстані, що забезпечує потаємність їх розташування та зручність забезпечення матеріальними засобами, їх відстань від переднього краю оборони становить 2, 5 -3, 5 км. Медичний пункт батальйону, як правило, розміщується за підрозділами другого ешелону, медичний пост роти й пункт бойового постачання роти розгортаються в опорному пункті роти, в прихованому місці, доступному для підходу транспорту. До системи опорних пунктів і вогневих позицій роти (батальйону) належать: Øпозиція бойової охорони (створюється в батальйоні); Øопорні пункти взводів (рот), що об'єднані в батальйонний район оборони; Øвогневі позиції танків, БМП (БТР), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших штатних і приданих вогневих засобів; Øінженерних загороджень; Øтраншей та ходів сполучення. Батальйонний район оборони обладнується трьома-чотирма траншеями.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Опорний пункт механізованої роти обладнується двома траншеями і складається з: § опорних пунктів механізованих взводів; § позицій вогневих засобів роти приданих підрозділів, пов'язаних між собою єдиною системою вогню; § інженерних загороджень; траншей та ходів сполучення. Проміжки між ротними опорними пунктами можуть бути до 1000 м, а між опорними пунктами взводів – до 300 м, позиціями відділеннями до 50 м. Проміжки між опорними пунктами повинні знаходитися під безперервним спостереженням, прострілюватися фланговим і перехресним вогнем всіх засобів, особливо протитанкових, а також прикриватися вогневими засідками, вогнем артилерії та загородженнями. Траншеї і ходи сполучення повинні забезпечувати зручність ведення вогню, особливо флангового та перехресного, приховане розташування особового складу та вогневих засобів, швидкий і потайний маневр підрозділами по фронту і в глибину, ускладнити противнику розкривання бойового порядку і системи вогню в обороні. Перша траншея першої позиції є переднім краєм оборони. Передній край призначається старшим командиром. Перша траншея вибирається по можливості за природними протитанковими перешкодами.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Бойові машини піхоти й танки розташовуються в опорному пункті роти (взводу) по фронту та у глибину на відстані до 200 м один від одного, а бронетранспортери – на вогневих позиціях у глибині опорного пункту роти (взводу) в місцях, що забезпечують ведення вогню переважно у бік флангів та в проміжки. Система вогню вважається готовою тоді, коли вогневі засоби зайняли позиції, підготовлені дані для стрільби та є необхідна кількість боєприпасів. Система інженерних загороджень включає: мінні поля, групи мін, вузли загороджень, завали та інші перешкоди, підготовлені до руйнування (заміновані) об'єкти. Інженерні загородження готуються перед позицією бойової охорони, переднім краєм, у проміжках і на флангах роти (батальйону) на всю глибину опорного пункту роти (району оборони батальйону). Система інженерних загороджень будується відповідно до замислу бою, у поєднанні з системою вогню, природними перешкодами та з урахуванням маневру своїх підрозділів і сусідів. Основу системи загороджень становлять мінно вибухові загородження. Бойове забезпечення в роті (батальйоні) в обороні включає: üрозвідку; üзахист від зброї масового ураження, üтактичне маскування; інженерне забезпечення, üрадіаційного, хімічного, біологічного захисту (РХБ захисту); üохорону.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Друга траншея обладнується на відстані 300 -600 м від першої. Підрозділи, які обороняють її, можуть своїм вогнем підтримати підрозділи, що займають першу траншею. Третя траншея обладнується на відстані 600 -1000 м від другої траншеї, четверта на відстані 400 -600 м від третьої. Система вогню в обороні – це організоване за єдиним планом поєднання підготовленого вогню всіх видів звичайної зброї підрозділу із замислом бою, з урахуванням характеру місцевості та інженерних загороджень. Система вогню роти (батальйону) в обороні включає: üділянки зосередженого й рубежі загороджувального вогню артилерії та мінометів, що підготовлені на підступах до оборони, переднім краєм, на флангах, у проміжках між ротними опорними пунктами та у глибині оборони; üзони вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків та інших броньованих машин противника; ü підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в стислі строки на будь якому загрозливому напрямку або ділянці. Основу системи вогню батальйону становить протитанковий вогонь, який включає організований вогонь артилерії, танків і протитанкових засобів для знищення танків противника прямою наводкою переднім краєм і у глибині оборони.

1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). 4 Командир роти (батальйону) керує підрозділами з командно спостережного пункту (КСП). Командно спостережний пункт роти обладнується звичайно в глибині опорного пункту на відстані до 800 м від свого переднього краю в такому місці, звідки забезпечується спостереження за місцевістю перед фронтом і на флангах оборони роти, а також видимість по можливості всього опорного пункту та зручність управління підрозділами в ході бою. Командно спостережний пункт батальйону обладнується за ротами першого ешелону (резерву) батальйону на відстані до 2 км від переднього краю оборони батальйону. КСП командира батальйону по можливості обладнується у важкодоступному для танків місці і повинен забезпечувати спостереження за місцевістю, діями противника та своїх підрозділів.

4 1 -питання. Основи оборони механізованого батальйону (роти). до 1000 м до д до 400 до 300 м 50 1 3 до о м 2 100 м мвід 5 до мв мвід м до 0200 м ід 400 до 200 м 1 мв 600 м ПТвід 300 м 3 2 мвід 100 200 м 1 мвід ПТвід 2 мв до 1 км 3 мвід - 200 м 100 5 мв 4 мв до 2 км м 1 мр Перша траншея 2 мр Друга траншея 2 мвід 5 мв 1 мвід 3 мв 600 -1000 м мінбатр рв Третя траншея 1/28 мбр 1 -1, 5 км 8 мв 7 мв тв 400 -600 м ПТвід зрв 3 мр 2 -2, 5 км 9 мв БАТ ісв 3 -5 км Батальйонний район оборони 1/28 мбр Четверта траншея

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Підготовка оборони в роті (батальйоні) починається після отримання бойового завдання від старшого командира та включає: організацію бою прийняття рішення підготовка роти (батальйону) до виконання бойового завдання поставка бойових завдань підрозділам інженерне обладнання опорного пункту (району оборони) практична роботу командира роти (батальйону, його заступників і штабу) в підлеглих підрозділах рекогносцировка організація взаємодії і системи вогню організація всебічного забезпечення бою та управління зайняття оборони, створення бойового порядку і системи вогню розроблення схеми РОП (БРО)

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Порядок роботи командира роти (батальйону) щодо організації оборонного бою залежить від умов переходу до оборони, отриманого завдання, віддаленості противника та його дій, характеру місцевості й наявності часу. Якщо перехід до оборони здійснюється в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником, командир роти (батальйону) приймає рішення, доводить його до командирів підрозділів, своїх заступників, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організує взаємодію й систему вогню, всебічне забезпечення бою і управління. Потім виводить роту (батальйон) у зазначений опорний пункт (район оборони) і організує взаємодію й систему вогню, інженерне обладнання, всебічне забезпечення бою та управління. Прийняття рішення є головною складовою частиною організації бою, оскільки всі наступні організаційні заходи проводяться на основі та у відповідності до прийнятого рішення. Рішення приймається командиром роти (батальйону) одноособове на основі усвідомлення отриманого завдання й оцінки обстановки. Усвідомлюючи отримане завдання, командир роти (батальйону) повинен: зрозуміти замисел командира батальйону (бригади), тобто напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; бойовий порядок і побудову оборони батальйону (бригади); порядок вогневого ураження противника підчас підходу його до оборони, розгортання й переходу в

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 порядок розгрому противника, що вклинився в оборону, і напрямок контратак, а також завдання, місце та роль роти (батальйону) в бою; положення, завдання сусідніх підрозділів і умови взаємодії з ними; час готовності до виконання поставленого завдання. Оцінюючи обстановку, КР (КБ) вивчає й оцінює: противника свої війська сусідів місцевість Р, Х, Б обстановку стан погоди, пору року і час доби Оцінюючи противника, КР (КБ) вивчає: склад, положення, стан і можливий характер його дій безпосередньо перед фронтом оборони роти (батальйону) і на флангах ймовірний напрямок головного удару противника місця можливого наявність резервів розташування і можливий засобів масового характер їх ураження використання

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 У висновках із оцінки противника, КР (КБ) визначає : район місцевості, від утримання якого залежить стійкість оборони напрямок зосередження основних зусиль побудову бойового порядку завдання штатних, приданих і підтримуючих підрозділів, порядок ураження противника вогнем штатних і приданих засобів У висновках з оцінки своїх, приданих і підтримуючих підрозділів КР (КБ) намічає : які підрозділи доцільно використати на напрямку зосередження основних зусиль склад першого та другого ешелонів (резерву) розподіл сил і засобів посилення заходи щодо поповнен підрозділів матеріальними засобами та відновлення техніки

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Оцінка місцевості, як правило, провадиться в сукупності з оцінкою кожного елемента обстановки. У висновках з оцінки місцевості визначається: Ймовірний напрямок головного удару противника Можливі рубежі розгортання танків, піхоти, ВП артилерії, місця ПУ противника Вогневі рубежі танкових і механізованих рот на БМП ВП штатних і приданих вогневих засобів Межі ВОП, РОП Ділянки для мінно вибухових загороджень Місця вогневих засідок кочуючих гармат, танків (БМП) Місця Напрямки влаштування контратак укриттів і 2 го ешелону бліндажів (резерву) Місце КСП Райони розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 У висновках з оцінки радіаційної, хімічної та біологічної обстановки КР (КБ) визначає: Ступінь впливу обстановки на виконання бойового завдання роти (батальйону), заходи щодо захисту особового складу Сили і засоби для ведення розвідки та їх завдання Порядок забезпечення підрозділів засобами захисту У результаті усвідомлення завдання й оцінки обстановки КР (КБ) приймає рішення, у якому визначає: замисел бою бойові завдання підрозділам основні питання взаємодії; організацію управління Крім того, у рішенні можуть визначатися завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 В замислі бою визначається: Напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони способи відбиття наступу і знищення противника, що вклинився в оборону (якого противника, де, у якій послідовності та як розгромити з зазначенням порядку вогневого ураження та заходів для його обману) бойовий порядок і систему опорних пунктів та вогневих позицій Прийняте рішення КР (КБ) оформлює на своїй робочій карті. Рекогносцировка проводиться командиром роти (батальйону) з метою вивчення місцевості й противника, а також для уточнення на місцевості прийнятого по карті рішення та доведення уточнених бойових завдань підрозділам. До участі в рекогносцировці залучаються командири взводів, рот, а також командири приданих і підтримуючих підрозділів.

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Бойові завдання КР (КБ) ставить шляхом віддання усного бойового наказу, а також бойовими розпорядженнями. Способи поставлення завдань залежать від умов переходу до оборони. Під час поставлення завдань командир роти (батальйону) у бойовому наказі вказує: взводам (ротам) першого ешелону – засоби посилення; опорні пункти й напрямки зосередження основних зусиль; завдання щодо відбиття наступу й знищення противника, що вклинився в оборону; кількість траншей та їх накреслення; смуги вогню, додаткові сектори обстрілу й ділянки зосередженого вогню; якими силами та засобами забезпечити фланги, стики, проміжки й хто відповідальний за них; хто підтримує; взводу (роті) другого ешелону – те ж, що і взводам (ротам) першого ешелону, а для роти додатково напрямки та рубежі розгортання для контратак; для танкової роти й механізованої роти на БМП, крім того, – вогневі рубежі; резерву – район зосередження (опорний пункт), завдання, до виконання яких бути готовим; для танкової роти й механізованої роти на БМП, крім того, – вогневі рубежі; бронегрупі – склад, район і час зосередження в ньому, вогневі рубежі й завдання, до виконання яких бути готовою; вогневій засідці – склад, місце, завдання щодо знищення наступаючого противника та порядок дій після виконання завдання;

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 приданим підрозділам артилерії та мінометній (артилерійській) батареї – порядок підтримки вогнем бойової охорони, завдання щодо вогневого ураження противника підчас підходу до переднього краю оборони й розгортання, переходу в атаку, вклинення в оборону і підтримки контратаки другого ешелону; основні та запасні (тимчасові) вогневі позиції; гранатометному взводу – завдання щодо підтримки рот першого ешелону та відбиття атаки піхоти противника; основні й запасні позиції, смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню; протитанковим підрозділам – місце в бойовому порядку та напрямки можливих дій, рубежі розгортання, порядок їх зайняття й завдання, до виконання яких бути готовими; сигнали відкриття та припинення вогню, порядок дій після виконання завдання; зенітно-ракетному взводу – завдання, щодо підтримки рот першого ешелону та відбивають нальоту низьколітаючих літаків і вертольотів противника; підрозділу, призначеному в бойову охорону, – позицію, завдання, які вогневі засоби виділяються для підтримки, порядок виклику їх вогню й порядок відходу. У шостому пункті бойового наказу, крім часу готовності до виконання завдання, вказуються також час зайняття оборони, готовність системи вогню та інженерних загороджень, черговість і строки виконання заходів щодо маскування та інженерного обладнання опорного пункту (району оборони).

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником немає можливості зібрати разом усіх командирів підрозділів. Бойові завдання в цьому випадку доводяться бойовими розпорядженнями, як правило, по радіо. У бойовому розпорядженні командир роти (батальйону) указує: Øстислі висновки з оцінки противника; Øоб'єкти, які уражуються в інтересах взводу (роти) засобами старшого командира; Øбойове завдання взводу (роті) і час готовності системи вогню. За необхідності в бойовому розпорядженні можуть зазначатися завдання сусідів та інші дані. Організовуючи взаємодію, командир роти (батальйону) узгоджує дії взводів (рот) між собою, з діями бронегрупи, вогневих засідок, підрозділів артилерії, інших вогневих засобів і сусідами для знищення противника. Систему вогню командир роти (батальйону) організує в ході рекогносцировки, а також підчас постановки завдань підрозділам і організації взаємодії. Підчас організації всебічного забезпечення бою командир роти (батальйону) дає вказівки з основних видів бойового, технічного і тилового забезпечення. Організовуючи управління в обороні КР (КБ) визначає: Øмісця й час розгортання КСП роти (батальйону) і приданих підрозділів; Øпорядок їх переміщення; Øпорядок підтримання зв'язку і радіообміну;

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Øспособи та строки подання донесень; Øступінь інженерного обладнання командно спостережних пунктів і порядок їх охорони. Після завершення роботи на місцевості командир роти розробляє схему опорного пункту, а командир батальйону – схему району оборони батальйону. Схему ротного опорного пункту рекомендується розроблювати на ватманському аркуші, який з метою скорочення часу на виготовлення схеми має бути заздалегідь розмічений як формалізований документ і мати рамку, назву, підпис командира, дату та умовні позначення. На схемі зазначаються: üорієнтири та їх номери, найменування й відстань до них; üположення противника; üсмуга вогню роти; üопорні пункти взводів, їх смуги вогню та додаткові сектори обстрілу; üосновні та запасні вогневі позиції БТР, БМП, танків, протитанкових, вогнеметних і зенітних засобів; üвогневі позиції й сектори обстрілу вогневих засобів, що забезпечують фланги роти та проміжки між взводними опорними пунктами, а на схемі опорного пункту механізованої роти – і приданих танків, ділянки зосередженого вогню роти і кожного взводу;

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 üрубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів; üрайон зосередження та вогневі рубежі бронегрупи; üпозиції та шляхи маневру кочуючих вогневих засобів; üмісця влаштування вогневих засідок; üінженерні загородження для кочуючих вогневих засобів і діючих у вогневих засідках; üмісця розгортання пунктів технічного спостереження, бойового постачання і медичного поста роти; üмісця командно спостережних пунктів роти і взводів, розташування автомобілів механізованої роти. На схемі опорного пункту танкової роти, крім того, позначаються позиції приданого механізованого підрозділу та система вогню його засобів. Схема опорного пункту, схема району оборони батальйону є планом ведення оборонного бою роти, її копія подається командиру батальйону (командиру бригади). До початку наступу противника в ротах виділяються чергові танки, бронетранспортери (БМП) та інші вогневі засоби, які займаючи запасні або тимчасові вогневі позиції, перебувають у постійній готовності до знищення окремих груп противника, що намагаються вести розвідку, пророблювати проходи в

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 загородженнях або проникнути в глибину оборони. Снайпери знищують офіцерів, снайперів, спостерігачів, обслуги вогневих засобів та інші цілі противника. Чергові стрільці зенітники, що придані батальйону, й особовий склад вогневих засобів, призначених для боротьби з повітряним противником, перебувають у постійній бойовій готовності до відкриття вогню по літаках, вертольотах та інших повітряних цілях. Решта підрозділів, підтримуючи постійну готовність до відбиття атак противника, удосконалюють інженерне обладнання позицій, проводять заняття з бойової підготовки, обслуговують озброєння й техніку. Особовий склад, що відпочиває, розташовується в укриттях (бліндажах) поблизу траншей і вогневих засобів у готовності зайняти свої місця за тривогою. Дрібні групи і розвідувальні підрозділи противника знищуються раптовим вогнем бойової охорони. Командир батальйону керує боєм бойової охорони, підтримує його вогнем мінометної (артилерійської) батареї, приданої і підтримуючої артилерії з тимчасових вогневих позицій. Для керування боєм за утримання позиції бойової охорони командир батальйону висуває свій командно спостережний пункт вперед і розміщує його в одному з опорних пунктів роти першого ешелону. Великі сили противника під час підходу до позиції бойової охорони уражуються вогнем штатних засобів взводу, а також вогневими засобами, які виділені від механізованих (танкових) рот, діючих на передньому краї оборони.

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Бойова охорона у взаємодії з призначеними вогневими засобами знищує головним чином танки та інші броньовані машини противника перед фронтом оборони. Виділені танки, протитанкові засоби, міномети й підтримуюча артилерія батальйону, а також чергові вогневі засоби старшого командира знищують танки й піхоту противника, які намагаються обминути бойову охорону та вийти їй у фланг і тил. У зоні досяжності вогневих засобів роти (батальйону) противник уражується вогнем призначених для цього танків, БМП і ПТРК у взаємодії з приданою і підтримуючою артилерією роти (батальйону). У першу чергу знищуються танки та інші броньовані цілі. У міру наближення противника до переднього краю роти (батальйону) він знищується вогнем усіх засобів. Після відбиття атаки й відходу бойової охорони вогневі засоби, які розкрили себе, за вказівкою командира роти (батальйону) потай змінюють вогневі позиції. Проходи, пророблені противником у наших загородженнях, негайно закриваються, через неможливість цього по них готується вогонь артилерії та інших засобів. З початком вогневої підготовки противника особовий склад роти (батальйону), за винятком командирів взводів (рот, батальйону), спостерігачів і чергових вогневих засобів, укриваються в щілинах, бліндажах, сховищах, бойових машинах піхоти (танках), на дні окопів і траншей у готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки після закінчення вогневої підготовки.

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Усі командири уважно слідкують за вогневою підготовкою й станом своїх підрозділів. Основне їхнє завдання в цей період – визначити напрямок зосередження основних зусиль противника, своєчасно ставити завдання підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам щодо ураження виявлених засобів високоточної зброї, артилерії, танків, інших броньованих машин і піхоти противника, що висуваються або приготувалися для атаки. У випадку застосування противником отруйних і біологічних засобів особовий склад надягає засоби індивідуального захисту. У випадку завдання противником ударів високоточною зброєю командир роти (батальйону) вживає заходів щодо закриття проломів у бойовому порядку ліквідації наслідків. Для закриття проломів у обороні командир роти здійснює: – маневр частиною сил з інших взводів, – зосереджує вогонь приданої, підтримуючої артилерії й мінометів, а також танків і БТР (БМП). Командир батальйону, крім того, здійснює: – маневр своїм другим ешелоном (резервом) і протитанковими засобами для зайняття вогневих рубежів, – зосереджує вогонь мінометів, ПТРК, автоматичних гранатометів, приданої й підтримуючої артилерії.

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 З виходом танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) противника в зону досяжності вогневих засобів роти (батальйону) вони уражуються зосередженим і загороджувальним вогнем артилерії та мінометів. У міру підходу противника до переднього краю в бій вступають інші вогневі засоби. З переходом противника в атаку командир роти (батальйону) зосереджує вогонь усіх засобів по найбільш загрозливій частині його бойового порядку. Штатна й придана артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях, рухомих і нерухомих, загороджувальним вогнем завдає ураження противнику, розладнуючи його бойові порядки, створює вигідні умови для знищення його вогнем танків, БМП, ПТРК і гранатометів з граничної дальності стрільби. У міру підходу противника до переднього краю вогонь артилерії, танків та інших вогневих засобів доводиться до найвищого напруження, ті, що обороняються, відсікають піхоту від танків. Якщо противник атакує на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), вогонь усіх протитанкових засобів роти (батальйону) зосереджується на знищенні його танків. Якщо атака здійснюється у пішому порядку, у першу чергу знищуються броньовані цілі противника, а його мотопіхота знищується у міру її підходу вогнем з стрілецької зброї. Бій за кожну траншею ведеться за принципом «ні кроку назад» . Для заборони поширення противника по траншеях і ходах сполучення в них швидко встановлюються заздалегідь підготовлені їжаки, рогатки та інші загородження.

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 Танки, БМП і БТР, що входять до складу бронегрупи, під прикриттям аерозолів (димів) або використовуючи приховані шляхи можуть висунутися й зайняти позиції у своїх опорних пунктах. У ході бою велика увага приділяється протиповітряній обороні. Зенітний підрозділ батальйону, а також механізовані (танкові) підрозділи, не зайняті боєм з наземним противником, відбивають нальоти низьколітаючих літаків і вертольотів противника. Управління підрозділами командир роти (батальйону) здійснює з командно спостережного пункту. При цьому до початку вогневої підготовки управління здійснюється по телефону, а з початком – по радіо, за необхідності – рухомими засобами. У випадку вклинення противника в опорний пункт (район оборони) командир роти (батальйону) повинен вогнем усіх засобів і бронегрупою зупинити поширення його по фронту та у глибину, закріпити свої фланги на ділянці вклинення й придушити противника вогнем. Танки, що прорвалися, знищуються вогнем усіх протитанкових засобів, танків і БМП із займаних позицій. Артилерія веде вогонь прямою наводкою. Командир батальйону, крім того, може висунути до місця вклинення танки (БМП) другого ешелону на вогневий рубіж, а протитанковий підрозділ – на рубіж розгортання, підготовлений на цьому напрямку. Якщо противник обійшов опорний пункт (район оборони), рота (батальйон) організує кругову оборону й продовжує утримувати займані позиції. Частина вогневих засобів переміщується на загрозливий напрямок.

2 -е питання: Підготовка та ведення оборони механізованим батальйоном (ротою). 4 За сприятливих умов обстановки знищення противника, що вклинився, здійснюється контратакою другого ешелону. Вона ведеться до повного знищення противника і відновлення оборони. Після відбиття атаки противника командир роти (батальйону) вживає заходів щодо швидкого відновлення управління і порушеної системи вогню, перш за все протитанкового. Посилюється спостереження, евакуюються поранені, озброєння та техніка, які вийшли з ладу, поповнюються запаси боєприпасів

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: а) Оборона вночі Умови ночі справляють значний вплив на ведення оборонного бою. З одного боку, вони дають тому, хто обороняється, деякі переваги, використання яких полегшує вирішення завдання оборони. Вночі легше приховати й замаскувати бойові порядки, систему вогню та несподівано для противника використати різні вогневі засоби. З другого боку, умови ночі створюють і ряд труднощів для підготовки й ведення оборонного бою. Вночі ускладнюється спостереження та орієнтування на місцевості. Противник отримує велику можливість потай підійти до оборони й раптово атакувати, вести розвідку, робити проходи у загородженнях і просочуватися у проміжки в глибину оборони. Ускладнюється управління підрозділами, збільшуються витрати боєприпасів усіх видів на 20 30%. Знижується ефективність вогню зі стрілецької зброї, танків, зенітних засобів та артилерії на 20 30%, а протитанкових керованих ракет – у два рази. Основним завданням підрозділів підчас оборони вночі є відбиття раптової атаки противника. Для цього командир роти (батальйону) має передбачити цілий комплекс різних заходів: Øвизначити добре видимі вночі орієнтири, розпізнавальні знаки своїх підрозділів та способи орієнтування;

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Ø посилити бойову охорону, спостереження за противником та за своїми загородженнями переднім краєм оборони й організувати підслуховування; з метою безпосередньої оборони у всіх підрозділах виставити спостерігачів і парні патрулі; Ø більшу частину підрозділів та вогневих засобів, що займають опорні пункти на першій позиції, тримати у постійній готовності до відкриття вогню й відбиття атак противника; Ø завидна підготувати всі вогневі засоби, резерв і бронегрупу до дій уночі й визначити порядок застосування приладів пічного бачення; Ø вогневі засоби, розташовані у глибині опорних пунктів, підготувати до зайняття тимчасових позицій на передньому краї; Ø указати командирам підрозділів, по яких ділянках місцевості переднім краєм, у проміжках між підрозділами і на флангах підготувати додатковий вогонь і передбачити інші заходи щодо забезпечення проміжків між опорними пунктами, стиків і флангів; Ø поставити завдання підрозділам щодо знищення й засліплення засобів нічного бачення противника; Ø добре продумати і встановити порядок освітлення місцевості переднім краєм своєї оборони, а також у ході ведення бою; Ø забезпечити усі підрозділи трасуючими снарядами, патронами з трасуючими кулями й засобами освітлення місцевості.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: У випадку виявлення переходу противника в атаку по ньому відкривають вогонь підрозділи, що обороняються на позиції бойової охорони, а також артилерія, міномети й чергові вогневі засоби. Артилерія, танки і бойові машини піхоти ведуть вогонь прямою наводкою по окремих цілях, а також зосереджений вогонь по атакуючому противнику. Атаки противника відбиваються з відстаней, які забезпечують ефективне ведення вогню з використанням приладів нічного бачення або підчас освітлення бойового порядку противника всіма засобами світлового забезпечення. Безпосередньо переднім краєм оборони освітлення місцевості і противника здійснюється за вказівкою командира батальйону спеціально виділеною артиле рійською батареєю із складу приданого артилерійського дивізіону або мінометним підрозділом, особлива увага звертається на освітлення бойових порядків атакуючого противника. З підходом противника до переднього краю оборони на 300 -400 м до освітлення місцевості підключаються освітлювальні пости рот першого ешелону. Одночасно з цим здійснюється засліплення атакуючого противника за допомогою освітлювальних і димових снарядів (мін) і ракет.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: б) Оборона у місті (населеному пункті) Кам'яні будови, підвальні й підземні споруди міста (населеного пункту) дозволяють підрозділам у короткий строк створити стійку оборону. У місті (населеному пункті) рота, як правило, обороняє квартал або декілька будівель, а батальйон – один або декілька кварталів. Кожну окрему будову і населений пункт рота (батальйон) своїми силами повинна перетворити на неприступну фортецю з круговою обороною, яка забезпечує тривале їх утримання навіть за повного оточення противником. З цією метою вона посилюється танками, артилерією, інженерними й хімічними підрозділами. Підчас організації оборони у місті (населеному пункті) командир роти (батальйону), крім загальних питань організації бою, вивчає і визначає: Øяка кількість будівель є у опорному пункті (районі оборони); Øякі з них включити в опорні пункти взводів (рот) і підготувати до оборони; Øпорядок маневру силами й засобами; Øу яких будівлях (приміщеннях) обладнувати сховища, створити запаси боєприпасів, продовольства, медичного майна і питної води; Øпорядок і строки підготовки будівель і у цілому опорних пунктів взводів (рот) до оборони, а також яких заходів вжити для боротьби з пожежами.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Ротні опорні пункти і батальйонні райони (вузли) оборони створюються з таким розрахунком, щоб вони перекривали магістральні вулиці, бульвари, площі й мости через річки й канали. Передній край оборони звичайно готується по околиці міста (населеного пункту) або виноситься вперед, якщо до міста прилягають командні висоти. Опорні пункти готуються до кругової оборони й повинні мати вогневий зв'язок між собою та обладнані ходи сполучення. Підчас створення опорних пунктів у першу чергу використовуються особливо міцні наріжні будівлі з напів підвальними і підвальними приміщеннями, які забезпечують можливість обстрілу вулиць і площ усіма штатними й приданими вогневими засобами. Під час підготовки будівель до оборони підрозділи повинні закласти цеглою або мішками з піском (землею) вікна й двері, залишаючи в них амбразури для ведення вогню. У горищних та міжповерхових перекриттях проробити ходи зв'язку з поверхами. Підвали кам'яних будівель обладнати під сховища. Усі приміщення очистити від легкозаймистих предметів. Дерев'яні підлоги засипати шаром піску або землі. У кожній будівлі підготувати засоби пожежогасіння. У проміжках між опорними пунктами й на вулицях влашто вуються барикади, загородження, руйнування і завали, підступи до яких мінуються та мають прострілюватися фланговим і перехресним вогнем. Легкі будівлі, які заважають спостереженню й веденню вогню, руйнуються.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Система вогню у ротному опорному пункті (районі оборони батальйону) будується на поєднанні флангового та перехресного вогню стрілецької зброї, танків, бойових машин піхоти, гармат, виділених для стрільби прямою наводкою, а також вогню протитанкових ракетних комплексів, гранатометів, вогнеметів та артилерії, яка перебуває на закритих вогневих позиціях. Вогневі позиції протитанкових керованих ракетних комплексів та гранатометів вибираються й обладнуються в таких місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню уздовж вулиць і майданів. Більша частина артилерії додається ротам. Зенітні засоби розміщуються на дахах будівель, де для них обладнуються майданчики, з яких забезпечується круговий огляд. Командно-спостережний пункт роти (батальйону) обладнується в одній із будівель у такому місці, звідки проглядаються підступи до будівлі й опорного пункту. Керування командир роти (батальйону) здійснює по радіо, сигналами та за допомогою зв'язкових. Оборонний бій у місті (населеному пункті), як правило, має осередковий характер й ведеться за утримання кожної будівлі й опорного пункту. Атаку противника рота (батальйон) відбиває вогнем усіх вогневих засобів, широко застосовуючи ручні та протитанкові гранати.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Схема оборони мбр міста № 2 Бр 1 мб 2 мр з тв № 2 тб ТПД до мпр тр без тв мв ПТРез № 2 3 мр 9 мр ПДРез 6 мпбр 1 МБр КП ТПУ 1 МБр ЗКП 0, 3 тв 7 мр з тв 3 мб без мр Бр. АГ 1 тр 8 мр мв тб 5 мпбр 1 МБр 4 мр з тв КП КП 2 мб мр тв ПТРез № 1 2 тр РЗЗ 6 мр мв 3 тр 5 мр з тв № 1 Бр № 1 8 тр

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: в) Оборона в лісі Ліс є значною перепоною для противника, який наступає, а сучасна бойова техніка не може скрізь пройти в лісі. В лісі мало добрих доріг. В лісі батальйон (рота) будують оборону на більш широкому фронті, ніж на відкритій місцевості, окремими ротними (взводними) опорними пунктами. Ротні (взводні) опорні пункти обладнуються на вірогідних напрямках наступу противника. Вони, як правило, перехоплюють дороги, просіки, дефіле між озерами та болотами. Опорні пункти підготовляються до кругової оборони. Проміжки між опорними пунктами прикриваються загородженнями, головним чином мінованими завалами, а також безперервно ведеться розвідка, організуються засідки та патрулювання. На ніч встановлюються секрети. Перед переднім краєм оборони опорних пунктів, на флангах та з тилу як загороди широко використовуються мінні поля, фугаси, міновані завали, різні дротяні огорожі (дротяні паркани, малопомітні перешкоди та опутування дерев дротом, засіки, протитанкові перешкоди та ін. ). Залежно від характеристики лісу передній край може вибиратися попереду околиці лісу, на околиці або відноситися вглиб лісу. Передній край зазвичай вибирається на відстані 50 -100 м від околиці лісу або відноситься на таку ж відстань в глибину лісу.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: В останньому випадку на околиці лісу може виставлятися бойова охорона, а ліс попереду переднього краю для покращення спостереження та ведення вогню розчищається, але так, щоб не демаскувалося розташування своїх підрозділів від наземної та повітряної розвідки противника. Бойовий порядок механізований батальйон (рота) будує, як правило, в два ешелони, при цьому другий ешелон (резерв) розташовується в опорному пункті поблизу доріг або на перехрестях (вузлах) шосейних, залізничних доріг, просік та інших місцях, які дозволяють швидко провести контратаку або здійснити маневр на загрозливий напрямок. Систему вогню командир батальйону (роти) організує так, щоб всі доступні напрямки (дороги, просіки, галявини, вирубки), по яких можливий підхід та наступ противника, знаходились під ефективним вогнем підрозділів, що обороняються. На цих же напрямках готується зосереджений та загороджувальний вогонь артилерії. Виступи лісу використовуються для створення засідок, організації флангового та перехресного вогню. У лісистій місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи, укриття, вогневі позиції, траншеї та ходи сполучення обладнуються комбінованим та насипним типами. Над окопами та вогневими позиціями обладнуються перекриття та козирки для захисту особового складу, озброєння та бойової техніки від ураження осколками снарядів та мін, які можуть розриватися від ударів об гілки та стовбури дерев.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються вказівними знаками, позначками на деревах та трасуванням напрямків. З метою створення кругової оборони проводиться розчищення смуг обстрілу. Для маневру вогневими засобами, які залишаються в розпорядженні командира батальйону (роти), та механізованими підрозділами готуються шляхи маневру. Передбачаються також заходи щодо боротьби з лісовими пожежами. З цією метою поблизу вогневих позицій, розташування техніки та озброєння ліс очищується від сухих гілок, листя, встановлюються ємкості з водою, обладнуються протипожежні пости і т. ін. Встановивши підхід противника та розгортання його для атаки, командир батальйону (роти) вживає заходів для того, щоб нанести йому ураження переднім краєм. Бій в лісі внаслідок обмеженої видимості ведеться з близької відстані. При цьому широко застосовуються дії невеликих підрозділів із засідок, кинджальний вогонь. Широкого використання набуває використання ручних та протитанкових гранат та гранатометів. Великого значення під час ведення бою в лісі набувають раптові контратаки, які проводяться невеликими підрозділами з метою знищення противника, який вклинився в оборону. Рубежі та напрямки контратак ретельно вибираються та рекогносцируються на місцевості під час організації оборонного бою в лісі. Пункти управління наближаються до підрозділів, а для їх охорони та оборони виділяються додаткові сили.

Схема оборони мбр в лісі

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: г) Оборона морського узбережжя й річки Оборона морського узбережжя організується для відбиття противника з моря, недопущення висадки його морських повітряних десантів та утримання важливих берегових об'єктів. Рота (батальйон) може оборонятися на десантно доступному напрямку або на ділянці узбережжя, яка важкодоступна для висадки морських десантів противника, у першому або у другому ешелоні батальйону (бригади) або складати резерв батальйону (загальновійськовий резерв бригади). На важкодоступній місцевості рота (батальйон) може обороня тися на самостійному напрямку відриві від головних сил батальйону, бригади). На десантно-доступній ділянці морського – узбережжя батальйон може отримати для оборони район по фронту до 5 км, а на місцевості, важкодоступній для висадки морських десантів, – до 10 км і більше, рога у цьому випадку обороняється на фронті 1, 5 -2 км і більше. Рота (батальйон), обороняється на десантно доступному напрямку складі головних сил батальйону (бригади), може посилюватися танками, протитанковою артилерією, зенітно ракетними та інженерними підрозділами. Підрозділи на самостійних напрямках обороняються, як правило, своїми наявними силами та засобами.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Танки, які придані роті (батальйону), використовуються для дій із засідок, для створення бронегрупи і посилення першого ешелону. Протитанкова артилерія використовується у взводних і ротних опорних пунктах для ураження десантно висадочних засобів противника, а також його плаваючих танків і бронетранспортерів. Частина підтримуючої й приданої артилерії може використовуватися для стрільб прямою наводкою. Виділені для стрільби прямою наводкою гармати, танки та установки ПТРК повинні перебувати у готовності висунутися до берега на заздалегідь підготовлені вогневі позиції для знищення десантно висадочних засобів, плаваючих танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) противника під час підходу їх до берега і виходу на берег. Зенітний ракетний взвод батальйону, прикриває підрозділи від повітряного противника. Інженерні підрозділи, крім виконання звичайних завдань, можуть використовуватися для влаштування протидесантних загороджень у воді, обладнання тунелів і печер для розміщення вогневих засобів і бойової техніки. Побудова оборони роти (батальйону) має забезпечити максимальне використання всіх сил і засобів для завдання ураження противнику на воді й відбиття висадки його десанту на берег. Виходячи з цього, бойовий порядок батальйону доцільно будувати в один ешелон. У безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону необхідно мати більшу частину приданих танків і мінометну батарею. Розташування резерву і бронегрупи має забезпечувати маневр їх на загрожуючий напрямок.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Система вогню організується з таким розрахунком, щоб підступи до берега, дзеркало води, особливо ділянки, зручні для висадки, прострілювалися фланговим і перехресним вогнем. Частина гармат, танків та інших вогневих засобів може висуватися ближче до берега. Під час їх розташування враховується окреслення берега, режим моря і можливий вплив хвиль. У місцях, зручних для висадки десантів противника, влаштовуються тунелі, печери, у яких розміщуються протитанкові засоби, танки й кулемети. На десантно-доступних напрямках у районі оборони обладнуються ротні опорні пункти, взводний опорний пункт резерву батальйону, позиції для мінометної батареї й підтримуючого артилерійського дивізіону, зенітно ракетного взводу, вогневі рубежі для бронегрупи, місце для КСП, а також влаштовуються загородження й готуються шляхи маневру, підвозу та евакуації. На важкодоступних ділянках морського узбережжя оборона роти (батальйону) будується окремими взводними й ротними опорними пунктами. У проміжках між опорними пунктами, а також на ділянках узбережжя, де не передбачається створення опорних пунктів, організується розвідка, патрулювання і нерухома охорона. Оборона морського узбережжя організується без зіткнення з противником, це дозволяє командиру роти (батальйону) провести основну роботу щодо організації оборони безпосередньо на місцевості.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Усвідомлюючи завдання, командир роти (батальйону), крім звичайних питань, повинен зрозуміти характер маневру силами та засобами старшого начальника під час знищення противника, який висадився на берег. Противник оцінюється на підставі даних штабу батальйону (бригади), а також знань організації й тактики дій морського десанту з урахуванням фронту оборони роти (батальйону) та місткості десантно доступних напрямків. Оцінюючи свої штатні, придані й підтримуючі підрозділи, командир роти (батальйону) додатково уточнює можливості вогневих засобів щодо завдання ураження противнику на максимальних дальності стрільби. Оцінюючи місцевість, крім звичайних питань, КР (КБ) вивчає: глибину та режим моря біля узбережжя і ступінь прохідності десантно висадочних засобів противника; характер берега та його вплив на побудову оборони; ділянки узбережжя, доступні для висадки; місця, зручні для висадки тактичного повітряного десанту противника, й найімовірніші напрямки його дії. У рішенні, крім звичайних питань, КР (КБ) визначає: Øнайімовірніші ділянки для висадки морського й повітряних десантів противника; Øякими силами та засобами нанести ураження противнику у районі його розгортання, під час руху десантно переправних засобів до берега; Øсистему спостереження, розпізнавання та зв'язку з урахуванням наявної на узбережжі.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: г) Оборона морського узбережжя й річки Оборона морського узбережжя організується для відбиття противника з моря, недопущення висадки його морських повітряних десантів та утримання важливих берегових об'єктів. Рота (батальйон) може оборонятися на десантно доступному напрямку або на ділянці узбережжя, яка важкодоступна для висадки морських десантів противника, у першому або у другому ешелоні батальйону (бригади) або складати резерв батальйону (загальновійськовий резерв бригади). На важкодоступній місцевості рота (батальйон) може обороня тися на самостійному напрямку відриві від головних сил батальйону, бригади). На десантно-доступній ділянці морського – узбережжя батальйон може отримати для оборони район по фронту до 5 км, а на місцевості, важкодоступній для висадки морських десантів, – до 10 км і більше, рога у цьому випадку обороняється на фронті 1, 5 -2 км і більше. Рота (батальйон), обороняється на десантно доступному напрямку складі головних сил батальйону (бригади), може посилюватися танками, протитанковою артилерією, зенітно ракетними та інженерними підрозділами. Підрозділи на самостійних напрямках обороняються, як правило, своїми наявними силами та засобами.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Ураження противника під час оборони морського узбережжя починається з виходом його десантно висадочних засобів у зону досяжності вогневих засобів роти (батальйону). У міру підходу противника до берега вогнева дія на нього посилюється. Засоби, призначені для ведення стрільби прямою наводкою, висуваються на вогневі позиції ближче до берега і уражують вогнем десантно висадкові засоби, плаваючі танки та бронетранспортери (БМП) під час підходу їх до берега й під час виходу. Десант, що висадився, знищується на березі вогнем артилерії, мінометів, діями бронегрупи, резерву та із засідок. Якщо противнику вдалося захопити ділянку узбережжя, а контратака успіху не мала, командир роти (батальйону) зосередженим вогнем артилерії й мінометів відсікає частину десанту, що висадився, від головних сил, які підходять, не допускаючи розширення ділянки висадки, забезпечує вигідні умови для контратаки другого ешелону (резерву) бригади. Оборона річки. Механізована рота (батальйон) під час оборони річки може перебувати у першому або другому ешелоні (загальновійськовому резерві) батальйону (бригади), а також обороняти плацдарм, мостову переправу або острів. Рота обороняє річку, як правило, на своєму березі. Батальйон, обороняючи вузькі річки, може мати частину підрозділів на протилежному березі.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: Передній край оборони призначається якомога ближче до у різу води, іноді він може бути віднесений від берега на більш вигідний рубіж. У цьому випадку на березі влаштовуються інженерні загородження, встановлюється бойова охорона, у нічний час організується патрулювання й виставляються секрети. Рота (батальйон) будує оборону на річці так само, як і у звичайних умовах. Бойовий порядок роти будується в один або два ешелони, а батальйону у два або один ешелон. Другий ешелон (загальновійськовий резерв) звичайно розташовується у районі, що забезпечує швидкий і прихований вихід до ділянок, зручних для форсування річки противником, і до районів можливої висадки його повітряних десантів. Організовуючи оборону річки, командир роти (батальйону), крім звичайних питань, вивчає стан берегів, визначає ширину, глибину, швидкість течії та характер дна річки, наявність бродів і ділянок, де можливе її форсування. Система вогню має забезпечувати поразку противника підчас підходу до річки у вихідних районах для форсування, на ділянках форсування й па своєму березі. Система вогню організується з таким розрахунком, щоб підступи до річки, дзеркало води, броди й ділянки, зручні для форсування, прострілювалися фланговим і перехресним вогнем. При цьому частина танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів може висуватися ближче до берега.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: На ділянках, де можливе форсування противником річки, особливо танками вбрід і під водою, створюється найбільша щільність протитанкового вогню, влаштовуються загородження та організуються вогневі засідки. Крім того, готується вогонь по своєму берегу на випадок відбиття противника, що переправився. Острови обороняються призначеними для цього підрозділами з метою запобігання раптовому форсуванню річки противником, а також для ведення флангового вогню вздовж річки. Для розвідки противника у роті (батальйоні) організується безперервне спостереження, особливо за ділянками, зручними для форсування, й за підступами до них. За відсутності безпосереднього зіткнення з противником на протилежний берег водної перешкоди звичайно висилаються розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор і посилена бойова охорона. Усі місцеві переправні засоби (човни, плоти, пороми) збирають на своєму березі й беруть під охорону, а за неможливості їх зібрати – знищуються. До початку форсування річки головними силами противника вогневі засоби, розташовані у ротному опорному пункті (районі оборони батальйону), не повинні виявляти себе. Тому підрозділи розвідки противника знищуються вогнем спеціально виділених засобів з тимчасових позицій, а групи, що переправилися, захоп люються у полон або знищуються.

4 3 -е питання: Ведення оборони механізованим батальйоном (ротою) в особливих умовах: З початком форсування противником річки рота (батальйон) вогнем усіх засобів знищує його переправні засоби, живу силу, озброєння й техніку з метою не допустити висадки противника на берег. У випадку висадки противника на берег рота (батальйон) негайно знищує його зосередженим вогнем усіх засобів, а за сприятливих умов і рішучою контратакою. Контратака повинна проводитися раніше, надзвичайних умовах, щоб не дати противнику можливості закріпитися на захопленому березі. Після знищення противника, що переправився, відновлюється система вогню та загороджень, проводиться підготовка до відбиття його повторних спроб форсувати річку.