ЛЕКЦІЯ з загальної тактики Тема 5: “ Правила

ЛЕКЦІЯ з загальної тактики Тема 5: “ Правила ведення робочої карти ”. Заняття 2. “Правила ведення робочої карти”.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ, ЧАС І МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ, ЛІТЕРАТУРА НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: 1. Ознайомити студентів з призначенням та змістом робочої карти командира. 2. Вчити студентів порядку та правилам ведення робочої карти. 3. Вчити студентів правилам нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. ЧАС: 2 години. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ : ауд. № 47. МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: групове заняття зі взводом. ЛІТЕРАТУРА: Бойовий статут Сухопутних військ, ч. 2, 3. Тактика загальновійськових підрозділів: навчальний посібник. Київ: АЗСУ, 1998, “Військова топографія”. Підручник. Київ. ВІКНУ 1998 р. Помбрик И. Д. , Шевченко Н. А. , Карта офіцера. – М. : Воениздат, 1985 г. . Навчальні питання: 1. Призначення та зміст робочої карти командира, порядок та правила її ведення. c. 5 -20. 2. Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. с. 45 -135.

1 -е питання: Призначення та зміст робочої карти командира, порядок та правила її ведення. Нанесена на робочу карту обстановка, є не що інше, як сукупність умовних знаків, скорочених позначень і написів. Умовні знаки і обстановка, що відображається з їх допомогою, відіграє велику роль в управлінні військами, оскільки вони служать засобом відображення об'єктивної дійсності, тобто бойової обстановки. З їх допомогою показують положення підрозділів (їх площадкові розміри), характер дій, кількість сил і засобів, мету дій і способи її досягнення. Умовні тактичні позначення – це своєрідна мова армії, узаконена бойовими статутами і настановами. Тому необхідно строго дотримувати чіткість їх нанесення, однозначність розуміння. В цьому випадку робоча карта не тільки сприяє узагальненню зібраних даних про бойову обстановку, але і дозволяє витягувати з них максимальну інформацію, більш, ніж зібрані розрізнені відомості, що містяться в текстових документах. Встановлена система тактичних умовних знаків знаходиться в постійному розвитку і зміні. Це явище закономірне, воно пов'язаної із загальним розвитком бойової техніки, озброєння і способів ведення бойових дій підрозділів різних родів військ всіх видів Збройних Сил України. Для швидкого нанесення обстановки на робочу карту, символи тактичних умовних знаків повинні бути:

1 -е питання: Призначення та зміст робочої карти командира, порядок та правила її ведення. простими; наочними; не допускати різного тлумачення їх змісту; забезпечувати можливість користуватися технічними засобами. Фігурні умовні знаки, що мають правильну геометричну форму, окрім районів і ділянок вогню артилерії (одиночні танки, артилерійські і мінометні батареї на вогневих позиціях, деякі тилові підрозділи і так далі), а також деякі комбіновані умовні знаки, що складаються з поєднання ліній і фігур (пункти управління, засоби зв'язку, деякі інженерні засоби і споруди і так далі), є точковими об'єктами, є поза масштабні, тобто наносяться на карту без дотримання масштабу. Добре нанесена обстановка – результат умілого нанесення умовних знаків і скорочених позначень. Лінійні замкнуті і напівзамкнені умовні знаки (положення військ, траншеї, вогневі позиції артилерії, рубежі різного призначення і тому подібне) наносяться на карту з дотриманням масштабу. Тому їх часто називають масштабними умовними знаками.

1 -е питання: Призначення та зміст робочої карти командира, порядок та правила її ведення. Об'єкти, що позначаються на карті поза масштабні умовні знаки, окрім командних пунктів, наносяться на карту так, щоб центр умовного знаку знаходився в точці розташування об'єкту на місцевості. Координати цього об'єкту при орієнтуванні по карті або передачі обстановки з карти повинні даватися по центру знаку За своїм змістом умовні позначення можуть бути одиночними або груповими. Одиночними умовними позначеннями є окремі самостійні умовні знаки, використовувані зазвичай для нанесення на робочу карту окремих елементів бойового порядку підрозділу або одиночних об'єктів (цілей), що відображаються одним знаком. Групові умовні позначення є комбінацією одиночних умовних знаків, використовуваних для відображення на робочій карті бойового порядку механізованого підрозділу в цілому або бойової обстановки на певний час.

1 -е питання: Призначення та зміст робочої карти командира, порядок та правила її ведення. Не менш важливе значення для успішного оволодіння мистецтвом ведення робочої карти має точне дотримання прийнятих умовних скорочень, позначень і написів. Вони застосовуються для прискорення нанесення обстановки на карту і розробки бойових документів. Наприклад, збірний пункт пошкоджених машин - ЗППМ, протитанкова артилерійська батарея - птабатр, 1 -а механізована рота 1 -го механізованого батальйону - 1/1 мб. У бойових статутах передбачаються скорочення: ТР – тактична ракета, тр – танкова рота. При нанесенні на карту положення підрозділів, що організаційно входять до складу однієї частини, вони позначаються без вказівки номера частині, наприклад 1 мр, 2 тр, 2 батр і так далі, придані підрозділи – з вказівкою номера частині, наприклад 1 батр 3 абр. Батальйони, що входять до складу однієї частини, записуються під порядковими номерами (1 мб, 2 мб і так далі). якщо ж батальйон діє у відриві від головних сил, наприклад в передовому загоні (авангарді), то в цьому випадку і його приналежність – 1/5 мбр. Сусідні батальйони указуються з номером бригади, до складу якої вони входять. Це положення розповсюджується і на підрозділи інших родів військ.

1 -е питання: Призначення та зміст робочої карти командира, порядок та правила її ведення. Скорочення найменувань з'єднань, частин, підрозділів і озброєння противника проводиться по тих же правилах, що і для наших військ, але в строгій відповідності з прийнятими у противника найменуваннями, наприклад 5 бртд, 3 мпб, 4 мпбр, батр «Хок» . При нанесенні на карту деяких засобів ядерного нападу противника замість повного найменування також можна застосовувати скорочені позначення по заголовних буквах цих засобів, наприклад: «Ланс» – «Л» , «Сержант» – «С» , і так далі. Якщо у складі військ противника є з'єднання (частини) різних держав, то при необхідності до їх скороченого позначення додається скорочена назва країни, до якої вони належать.

РОБОЧА КАРТА командира 1 автомобільного взводу РОЗПОЧАТА: 15. 10. 12 р. ЗАКІНЧЕНА: 22. 10. 12 р. тб 1 мр з тв адн 1/12 мбр 2 мр з тв 3 мр з тв адн Командир 1 автомобільного взводу лейтенант Гаврилюк

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Механізовані підрозділи в обороні, окопи артилерійських гармат і окремих танків наносяться на карту лініями з штрихами товщиною 0, 5 -1 мм (залежно від масштабу карти). Штрихи наносяться перпендикулярно до лінії з рухом олівця «на лінію» . Величина кроку між штрихами повинна бути близько 2 мм, висота штриха 1 мм і товщина 0, 5 мм Лінії траншей проводяться відповідно до займаного підрозділами положення, погодившись з умовами рельєфу місцевості. Вони не повинні затемняти або закривати топографічну основу карти. Для швидкого відшукання місцевих предметів треба дотримуватися наступного правила: рубежі для своїх військ вказуються двома крапками з перерахуванням населених пунктів і інших місцевих предметів справа – наліво, а райони оборони, зосередження (розташування) – трьома-чотирма крапками проти ходу годинникової стрілки. Смуга (ділянка) оборони указується не менше чим чотирма крапками таким же способом, як і район [рис. 28 (стр. 70)]. У такому ж напрямі проводиться і лінія рубежу, району або смуги.

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Умовні знаки підрозділів, що знаходяться на марші, слід наносити не на дорогах або колонних шляхах, а уздовж них, з південного і східного боку на 1/5 тб видаленні 2 -3 дороги (колонного шляху). 1/5 тб Для виконання напису у колон при зображенні на карті (схемі) похідного порядку, найменування елементів похідного порядку пишуться зверху колони, а склад – під колоною. Умовний знак колони механізованого батальйону із засобами посилення показується без урахування місця проходження в ній механізованих підрозділів, танків і артилерії. Колони артилерійських, мінометних, зенітних підрозділів і підрозділів ПТУР позначаються відповідним знаком для будь-якої колони (лінією) з необхідною кількістю рисок і з відповідними написами.

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Розмежувальні лінії у всіх випадках, окрім відходу і перегрупування (маршу) від фронту в тил, наносяться з тилу до фронту, а далі в наступі і на марші – на глибину бойового завдання, а в обороні – на дальність дійсного вогню підтримуючих або штатних вогневих засобів. Неодмінною умовою для проведення розмежувальних ліній є обов'язкова вказівка пунктів місцевості на передньому краю оборони противника (у наступі) і своїх військ (у обороні). При цьому довжина пунктирної лінії при позначенні нею меж батальйону повинна бути рівною 5 мм, розриви між лініями – 2 -3 мм. У полковій розмежувальній лінії пунктиром наносяться лінії завдовжки 10 мм, розриви між ними 5 мм. Розмежувальні лінії: 1 - між полками (пунктирна лінія 10 мм, розділ з крапкою - 5 мм; суцільна між – бригадами, дивізіями; суцільна подвійна між – армійськими корпусами, польовими арміями ); 2 - між батальйонами (пунктирна лінія - 5 мм, розділ – 2 -3 мм)

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Спочатку указується розмежувальна лінія справа, потім – зліва. Необхідно засвоїти: у наступі розмежувальні лінії указуються на всю глибину бойового завдання підрозділу; у обороні на дальність дійсного вогню підтримуючих і штатних вогневих засобів підрозділу; при виході з бою і відході – до кінцевого рубежу відходу. При нанесенні обстановки на карту треба пам'ятати ще про одну особливість в проведенні розмежувальних ліній: часто буває, що частина місцевих предметів, по яких вони наносяться, не входить в смугу дій. В усній постановці завдань перед такими пунктами указується «виключно» , а в письмових бойових документах скорочено пишеться (викл).

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Для позначення на карті положення і характеру дій противника застосовуються ті ж умовні знаки, що і для своїх військ. При нанесенні на карту вогневих засобів противника, що відрізняються від подібних засобів наший армії по своїх ТТД, знак їх умовно прирівнюється до подібного вогневого засобу наший армії з обмовкою у знаку або в таблиці умовних позначень або ж для його позначення використовується новий знак також з відповідною обмовкою. Пускова установка тактичних ракет на стартовій позиції незалежно від напряму дій має постійне позначення. Райони або рубежі, займані противником, указуються по ходу годинникової стрілки справа наліво, при цьому треба в думках поставити себе обличчям у бік противника. “Хок” “Л” Місце захоплення полоненого з указівкою його приналежності, часу і дати захоплення

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Зони радіоактивного зараження при нанесенні противником ядерних ударів наносяться на карту в масштабі, як показано на малюнку, для їх нанесення необхідно мати метеорологічні дані про швидкість і напрям середнього вітру по висотах з вказівкою часу, для якого він визначений. 25 5 9. 05 2. 5 290 ° Ділянки місцевості, що піддалися зараженню ОВ противника, наносяться на карту замкнутою овальною лінією синього кольору, усередині затушовуються олівцем жовтого кольору, із стрілками, указуючи напрям розповсюдження зараженого повітря. Поряд із знаком указуються тип ОВ і час застосування (виявлення). Для нанесення на карту, необхідно мати метеорологічні дані про швидкість і напрям вітру в приземному шарі повітря з вказівкою хмарності, температури повітря і ґрунту, а так само час застосування (виявлення), які наносяться на вільному місці карти у вигляді стріли з написами пояснень. t повітря +15 ° t землі +17 ° 12. 00 12. 10 5 6

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. На робочій карті командира в тому місці, де поміщені таблиця умовних позначень або написи пояснень, можуть бути нанесені астрономічні дані обстановки: час сходу і заходу Сонця, тривалість дня. Бойові завдання механізованих і танкових підрозділів і аеромобільних військ в наступі наносяться на карту пунктирною лінією із стрілкою. Довжина пунктиру для позначення роти складає 4 мм з відстанню між пунктирами до 2 мм, а для позначення батальйону і частини – така ж, як і для розмежувальної лінії. Стрілка указує характер і напрям дій підрозділу, її довжина повинна забезпечувати чітке нанесення знаку підрозділу. Тому на стрілці перед її вістрям обов'язково проставляються поперечні риски: одна – взвод, дві – рота, три – батальйон. У наступі завдання рот і батальйонів по глибині можуть співпадати. В цьому випадку наноситься не два рубежі, а один з відповідними написами пояснень. Райони, рубежі переходу в атаку (введення в бій) наносяться на карту з урахуванням рельєфу місцевості.

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Вогневі позиції, райони розташування артилерійських підрозділів різнорідного складу наносяться з урахуванням калібру і виду артилерії. Це відноситься і до позначення вогневих рубежів, районів розташування, похідних колон протитанкового резерву. ПТ рез. 1/55 сабр ПТ рез.

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Місця пунктів управління наносяться тільки на карти командира, начальника штабу і начальника зв'язку. Розміри їх умовних позначень визначаються залежно від значущості військової інстанції і масштабу карти і, отже, для однієї ланки (батальйон – дивізіон, та інш. ) повинні бути однаковими. Всі спостережні пункти повинні наноситися на карту також однаковим розміром. При нанесенні на карту тилових підрозділів немає потреби дублювати написом «тил» їх умовний знак, слід лише нанести встановленим умовним знаком район розміщення тилових підрозділів батальйону. Пункт управління - КП (ППУ), ЗКП, ТПУ бригади (полку, артилерійської групи) Командно - спостережний пункт (штаб) батальйону: 1 - на місці, 2 - у русі. Командно - спостережний пункт дивізіону: 1 - на КСП роти: 1 - в обороні і у наступі; 2 - у русі на БМП КСП взводу - з однією рискою.

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. При нанесенні на карту елементів бойового порядку, територіально розташованих в одному районі, перевага віддається елементу, що має важливіше значення для того офіцера, який її веде. Кількість підрозділів і порядкові числівники, на відміну від нумерації пишуться словом, наприклад дві мр, трьома ісв, перший ешелон. Маршрут руху, як правило, наноситься південнішим або східнішим дорогі на видаленні не більше 3 міліметрів. В цьому випадку, прискорюється сам процес нанесення маршруту на карту, оскільки проведенні лінії олівцем, не закривається умовний знак дорогі – вона знаходиться в полі зору на всьому протязі маршруту і при підтушовуванні лінії маршруту не з'єднується з дорогою. Вихідний пункт (рубіж) наноситься в тій частині місцевого предмету, яка обернена у бік руху, з обов'язковим перетином маршруту (при русі на захід – із західного боку, при русі на південь – з південною і так далі). Якщо на карту наноситься декілька маршрутів або підрозділ здійснює марш по одному з декількох маршрутів, то номери їх позначаються зазвичай у вихідного пункту (рубежу) над або під лінією маршруту.

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Час проходження підрозділами початкового пункту і пунктів регулювання показується в таблиці, що розташовується поряд з умовним знаком на вільному місці карти. В ході бою дуже важливо правильно показати умовними знаками характер дій сторін. Адже кожен неправильно нанесений знак може вплинути на оцінку обстановки, а часом і на ухвалення рішення, зокрема на зміст бойових завдань підлеглим. При постановці бойових завдань механізованим (танковим) підрозділам на форсування водної перешкоди указується ділянка форсування на місцевості зручній для переправи, яка є прилеглою до обох берегів водної перешкоди. Залежно від характеру місцевості, прилеглої до річки, ділянка форсування по розмірах може співпадати з шириною смуги наступу підрозділу. Якщо місцевість не допускає цього, то ділянка форсування займатиме частину смуги наступу, зручну для переправи. Ділянка форсування на робочій карті наноситься пунктирною лінією червоного кольору по відповідній конфігурації русла річки.

2 -е питання: Правила нанесення умовних тактичних знаків і скорочених позначень на карту. Ділянка форсування батальйону включає: пункти десантної і поромної переправ; місця для устаткування переправ танків під водою; місця посадки підрозділів на переправні засоби; райони герметизації танків. На ділянці форсування організовується комендантська служба. Десантна переправа з вказівкою кількості (3) і типу переправнодесантних засобів (ПТС – плаваючий транспортер середній) Поромна переправа з вказівкою кількості поромів (3), вантажопідйомності (60 т), типу парку (ПМП) чи переправного засобу (ГСП - гусеничний самохідний пором, ПММ -паромномостова машина) Переправа танків під водою з указівкою глибини (3 м), ширини водяної перешкоди (180 м), ширини траси (40 м), характеру дна (П - піщане, Т - тверде, К - кам'янисте) і швидкості плину (0, 8 м/с)