Лекція з політичної економії Тема 13 Суспільне відтворення

Лекція з політичної економії Тема 13. Суспільне відтворення і суспільний продукт (2 години – лекція, 2 години – семінарські заняття) План: 1. Суть, види та особливості суспільного відтворення. 2. Система національних рахунків: головне принципи побудови та основні показники. 3. Суспільний продукт і його структура. 4. Тіньовий сектор економіки в Україні (СРС). завдання,

Суспільне відтворення – це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.

Види суспільного відтворення Суспільне відтворення Просте Звужене Розширене Відновлення національного (суспільного) продукту і споживання в незмінних обсягах та якості Зменшення обсягів виробництва і споживання Кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання

Основною проблемою відтворення є дотримання пропорцій: • між виробництвом і споживанням; • між підрозділами національного виробництва; • між витратами на виробництво та доходами від реалізації продукту виробництва; • між відшкодуванням спожитого капіталу та нагромадженням; • між споживанням і нагромадженням (заощадженням); • між заощадженнями та інвестиціями та ін.

Два основні підрозділи (основні пропорції) виробництва: I підрозділ — виробництво засобів виробництва, яке включає: • виробництво засобів виробництва для виробництва засобів виробництва; • виробництво засобів виробництва для виробництва предметів споживання, II підрозділ — виробництво предметів споживання.

Система національних рахунків (СНР) – це сукупність взаємопов’язаних національних показників, що характеризують функціонування національної економіки в цілому, рівень ділової активності, найважливіші результати господарської діяльності країни, економічні активи і зобов’язання, що становлять національне багатство. Нині більшість країн світу використовують СНР, ухвалену Статистичною комісією ООН у 1993 році

Етапи розвитку СНР: • перший (до Другої світової війни) пов'язаний з вирішенням низки питань концептуального характеру щодо методології та методики обрахування національного доходу та інших макроекономічних показників: корекція у статистиці обсягів національного виробництва з урахуванням інфляції; розробка методики вартісної оцінки послуг, що надаються органами державної влади; визначення частки витрат на оборону в національному продукті тощо; • другий етап (після Другої світової війни) пов'язаний із розробкою та запровадженням єдиної методології та методики національного рахівництва з метою запровадження єдиної статистичної ділової мови в умовах глобального економічного простору

Принципи побудови СНР: 1. Відображення господарського кругообігу в трьох аспектах — виробництво, розподіл та кінцеве використання. 2. Групування господарських одиниць у сектори: підприємницький, загальнодержавного управління, домогосподарств та некомерційного сектору, що обслуговує домогосподарства. 3. Розмежування руху продуктів і ресурсів та руху доходів. 4. Розмежування проміжної і кінцевої продукції. (Кінцева продукція — продукція, призначена для кінцевого споживання, інвестицій або експорту. Проміжна продукція — та, що використовується для виробничого споживання). 5. Розмежування доходів та витрат на поточні (які здійснюються постійно), та капітальні (одноразового характеру). 6. Розмежування податків на продукти та податків на виробництво. (Податки на продукти — це непрямі податки, які визначають пропорційно до вартості або обсягу виробленої і реалізованої продукції (ПДВ, мито, акциз, податок з обороту, з продажу та ін. ). Податки на виробництво визначають пропорційно до факторів виробництва (земельний податок, податок на будівлі, основний капітал, фонд оплати праці тощо)

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах території країни за певний період (за рік) як за участі національних, так і іноземних ресурсів (резидентами та нерезидентами). Валовий національний продукт (ВНП) - вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених національними ресурсами як у межах своєї країни, так і за її межами за певний проміжок часу, як правило, за рік. Резиденти — юридичні та фізичні особи, що постійно зареєстровані або постійно проживають у країні, незалежно від громадянства. Нерезиденти — фізичні та юридичні особи, що знаходяться поза територіальними межами країни, тобто працюють за кордоном. До них відносять іноземні представництва тощо. дипломатичні, консульські, зовнішньоторговельні

Чистий національний продукт (ЧНП) – визначається шляхом віднімання від вартісної оцінки ВНП вартості зношеного капіталу (амортизації). Таким чином, ЧНП = ВНП — А. Національний дохід визначається шляхом вилучення із вартості ЧНП чистих непрямих податків на бізнес

Національне багатство — це сума активів, які є власністю домогосподарств, фірм і держави, нагромаджених суспільством (національною державою) за всю історію його існування. Вартісна оцінка національного багатства визначається, як правило, на початок і кінець року. Вартісний вимір цього показника ускладнюється неможливістю оцінити у грошовій формі деякі його складові. Розширене трактування національного багатства включає в його структуру: • розвідані та нерозвідані природні ресурси країни; • нагромаджені продукти праці, предмети довгострокового споживання, середньострокового споживання та поточного споживання; • фінансові активи; • нематеріальне багатство, пов'язане з людськими ресурсами

Номінальні та реальні макроекономічні показники Переважна більшість макроекономічних параметрів, пов’язаних із вартісним вираженням, мають номінальне і реальне значення. Зв'язок між номінальними та реальними величинами здійснюється через індекси цін. Номінальні показники визначають у поточних цінах, а реальні — у зіставних (базових) цінах. Для врахування впливу інфляційних чинників на обсяг ВВП (чи будьякого іншого показника) використовують індекси, найпоширенішим з яких є дефлятор. ВВПн D = ------ , ВВПр де D – дефлятор; ВВПн – номінальний ВВП; ВВПр – реальний ВВП

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !