ЛЕКЦІЯ З дисципліни: “ Військовий тил, економіка та

ЛЕКЦІЯ З дисципліни: “ Військовий тил, економіка та організація військового господарства військових частин ”, Тема № 9 Економічна робота у військовій частині. Заняття № 1 Організація економічної роботи у військовій частині

Навчальна мета лекції: Ознайомити курсантів з організацією економічної роботи у військовій частині

Навчальні питання: 1. Зміст і основні напрямки економічної роботи у Збройних Силах України ; 2. Джерела економії матеріальних засобів; 3. Порядок складання плану економічної роботи військової частини.

Література: • Про Воєнну доктрину України, Указ Президента України від 15. 06. 2004 р. № 648/2004 • Державна програма розвитку Збройних Сил України на 20062011 роки, Указ Президента України від 27. 12. 2005 р. • Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, наказ МО України від 16. 07. 97 р. № 300 розділ 2; 3; 4, п 4. 10, розділ 5. п. 5. 1 -5. 3, (Додаток 6); • Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, наказ МО України від 28. 10. 2006 р. № 625 ст. 3. 3. 1. – 3. 3. 7. (Додаток 4); • Закон України " Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України", 24. 03. 99; ст. 82, 83, 98;

Якщо хочете бути багатим, навчіться не лише заробляти, але й економити. Б. Франклін

Актуальність теми: • Необхідність економії зумовлено обмеженістю ресурсів взагалі, і воєнно-економічних зокрема. В зв'язку з цим суспільство, або підприємство повинні чітко визначити кількісно та якісно ресурси. Особливо це торкається воєнно-економічних ресурсів, які, як відомо, мають суперечливу природу, пов'язану з їх необхідністю і великою вартістю. • В існуючих умовах вихід вбачається в поєднанні чіткого визначення воєнних потреб, забезпечення яких має бути метою господарського розрахунку та економії ресурсів. В сучасній фінансовій скруті, в якій знаходяться підприємства МО, економія - один з шляхів якщо не збільшення прибутку, то хоча б їх виживання. • В умовах зростання обсягу коштів, необхідних для підтримки боєготовності, і крайнім обмеженням фінансування Збройних Сил зростає значення підвищення ефективності господарювання безпосередньо у військових частинах і, відповідно, підвищується роль і значення у цьому процесі економічно грамотних рішень командира (начальника).

1. Зміст і основні напрямки економічної роботи у Збройних Силах України

Режим економії - це економічна категорія і метод господарювання, раціональне використання яких забезпечує всебічне збереження і найбільш ефективне застосування праці в усіх сферах діяльності, в т. ч. і військовій. Це одна з головних умов підвищення ефективності суспільного виробництва, і передбачає найбільш ефективне використання трудових, матеріальних, фінансових і природних ресурсів. Режим єкономії передбачає: • впровадження наукової організації праці особового складу та посилення його дисципліни; • впровадження прогресивної техніки та технологій; • прискорення темпів комплексної автоматизації та механізації управлінських, виробничих процесів у всіх галузях господарської діяльності і на основі подальшого скорочення ручної праці особового складу; • зниження собівартості ремонтних та будівельних робіт, скорочення транспортних витрат; • удосконалення матеріального та морального стимулювання.

• Головний зміст економічної роботи, яка проводиться у військах, заключається у діяльності командування, всього особового складу направленої на впровадження у життя режиму економії, тобто на збереження озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів та коштів, а також на ефективне їх застосування (економне витрачання). • Економічна робота організується і проводиться у всіх ланках управління, службах, підрозділах та на всіх об’єктах військового господарства.

• • Під економічною роботою у ЗС України розуміють сукупність планомірно здійснюваних у військових частинах (на кораблях) організаційних, виховних та господарчих заходів, спрямованих на забезпечення економного витрачання матеріальних засобів та коштів. Основні напрямки економічної роботи: покращення планування та якості проведення бойової підготовки особового складу та господарської діяльності військової частини, здійснення контролю за виконанням відповідних планів; забезпечення систематичного та якісного обліку матеріальних та фінансових ресурсів, їх використання за прямим призначенням; здійснення постійного контрою за наявністю, якісним (технічним) станом та обліком матеріальних засобів; покращення раціоналізаторської та винахідницької діяльності у військових частинах, на підприємствах МО; модернізація матеріально-технічної бази всіх об’єктів військового господарства з метою підвищення ефективності їх роботи; ретельний підбір за діловими та моральними якостями кадрів для заміщення посад матеріально-відповідальних осіб; регулярне підведення підсумків економічної роботи у військовій частині та своєчасне усунення виявлених недоліків.

2. Джерела економії матеріальних засобів у військовій частині

ЗАГАЛЬНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕКОНОМІЇ матеріальних засобів і цінностей є такі, що характерні для кожної служби, підрозділу та об'єкту військового господарства. • • • До основних із них можна віднести: збереження і найбільш ефективне застосування всіма військовослужбовцями, і працівниками озброєння, бойової та іншої техніки, різного майна, матеріальних і грошових засобів; продовження термінів експлуатації (збереження) , озброєння , техніки і майна шляхом своєчасного та якісного обслуговування і ремонту; скорочення природних втрат матеріальних засобів (у порівнянні із встановленими нормами). при їх зберіганні, транспортуванні та видачі; своєчасне виявлення і реалізація в народне господарство зайвої та непотрібної техніки, обладнання, майна та інших матеріальних засобів; розробка і впровадження результатів раціоналізаторської та винахідницької роботи; збір та здача на переробку лому чорного і кольорових металів; підвищення продуктивності та якості праці всіма військовослужбовцями і працівниками при виконанні будівельних, ремонтних, заготівельних та інших господарських робіт; економне (але без шкоди бойовій ти спеціальній підготовці побуту особового; складу і бойовій готовності військової частини) витрачання виділених для вирішення цих завдань матеріальних і грошових засобів; скорочення термінів виконання навантажувально-розвантажувальних робіт за рахунок їх механізації, автоматизації і вдосконалення технологічних процесів.

, ЧАСТКОВІ ДЖЕРЕЛА ЕКОНОМІЇ матеріальних засобів на відміну від загальних, характерні не для всіх а тільки для окремих служб, підрозділів (частин) і об'єктів військового господарювання. В залежності від конкретних умов господарської діяльності найбільш важливими джерелами економії можуть бути: По квартирно-експлутапійній службі: • економне витрачання електроенергії, води, палива і теплової енергії (автоматизація управління зовнішнім освітленням, перевід опалювальних пристроїв на більш дешеві види палива), • підвищення рентабельності гуртожитків та готелів, • виконання робіт особовим складом по ремонту казарменно-житлового фонду, комунальних споруд і квартирного майна. По службі паливно-мастильних матеріалів: • суворе дотримання лімітної дисципліни у витратах пального; • приведення витрат моторесурсів у відповідність із встановленим лімітом витрат пального; • виявлення та усунення причин перепалу пального машинами та агрегатами понад встановлених норм витрат;

• визначення фактичної витрати пального після кожного рейсу машин та правильне оформлення дорожньої документації, • правильне планування та організація перевезень автомобільним транспортом застосування скорочення витрати пального на теплові машини, підключення, військових містечок до державних енергосистем і скорочення витрати пального на гарнізонні та польові електростанції, • скорочення втрат пального прийомі, зберіганні та. видачі (заправці), • визначення та затвердження ліміту витрати пального на кожне заняття з виходом озброєння і техніки, своєчасний ремонт та утеплення комунікацій тепломереж від. котелень, що працює на рідкому паливі збір та здача відпрацьованих нафтопродуктів для регенерації. По речовій службі: • за рахунок бережливого відношення, своєчасного ремонту, хімічної чистки, продовження термінів носіння і тим самим, накопичення запасів робочого і підмінного фонду обмундирування, натільної та постільної білизни, палаток, та іншого майна; • збір і повторне використання ремонтного матеріалу т фурнітури за рахунок отримання їх при розпорюванні вибракуваного майна і повернення на планове забезпечення окремих предметів речового майна;

• • • По технічних службах (автомобільній, бронетанковій; ракетноартилерійського озброєння, інженерній, хімічній зв'язку, інженерноаеродромній та інших ): економія моторесурсів, техніки, раціональне застосування ремонтноексплуатаційних матеріалів і запасних частин; реставрація останніх та інструменту використання брезенту танкового вибракуваного і списаного для виготовлення автомобільних тентів та різних виробів Для озброєння і техніки; скорочення витрати води та електроенергії на технічні потреби; збільшення (у порівнянні з нормативними) термінів служби акумуляторних батарей, гуми ходової частини машин, засобів інженерного озброєння і т. п. ; По транспортних службах (підрозділах, частинах): застосування нових способів ущільненого завантаження вантажів в транспортні засоби; організація централізованого підвозу матеріальних засобів; усунення нераціональних перевезень; своєчасне виявлення та усунення причин що можуть привести до аварій і катастроф в процесі військових перевезень; використання місцевих будівельних матеріалів та особового складу для обладнання, утримання і ремонту під'їзних шляхів, дотримання будівельних (ремонтних) норм і правил.

3. Порядок складання плану економічної роботи у військовій частині.

• • • • Порядок планування економічної роботи підпорядкований основним принципам планування. Тому при складанні: планів економічної роботи необхідно їх узгодити з: планом бойової підготовки; річним господарчим планом; планом експлуатації та ремонту-різних видів техніків планом забезпечення різними матеріальними засобами підрозділів; виробничими планами майстерень; планом капітального і поточного ремонту будівель і споруд. Вихідними даними для планування економічної роботи є: накази і директиви МО України, його заступників, командуючих ОК; план бойової підготовки; план удосконалення і обладнання навчально-матеріальної бази військової частини; . річний господарський план; план експлуатації і ремонту бронетанкової і автомобільної техніки; виписка з плану підвезення матеріальних засобів гарнізону ; виробничі плани майстерень; план ремонтних і будівельних робіт; річний кошторис видатків та доходів.

ЗАТВЕРДЖУЮ Командир військової частини Річний план економічної роботи військової частини Найменування заходів і робіт Відповідальні виконавці Строк викона ння на 2009 рік Очікуваний економічний ефект В натуральних показниках Од. виміру кількість Тис. грн Фактичне виконання В натур показниках Од. виміру кількість І. Загальні заходи ІІ. Заходи по службах Разом за службу Всього Начальник штабу військової частини Заступник командира військової частини з тилу Тис. грн

Величина економії визначається за допомогою наступних показників: Натуральні показники - застосовуються для виявлення зниження питомих витрат сировини, матеріалів, пального на одиницю виробів, знищення втрат при зберіганні і транспортуванні, ефективності використання транспорту. Вирахування економії проводиться в метрах кілограмах, штуках кубометрах, кіловат-годинах, тонно-кілометрах. Основними трудовими показниками економії є зниження трудозатрат продукції, послуг, що вимірюються кількістю людино-годин і людиноднів. Результатом економії є зменшення кількості працівників, скорочення штатів. До вартісних показників економії (в грошовому вираженні) відносяться: у бюджетних військових частинах скорочення витрат при проведенні господарських та інших заходів. При цьому показниками економії є грошові засоби по кошторису Міністерства Оборони України і економічний ефект, отриманий від проведення різних заходів. у госпрозрахункових підприємствах зниження собівартості продукції, послуг та отримання на цій основі надпланових (додаткових) прибутків. При цьому основними показниками економічної ефективності є умовно річна економія, економія до кінця року (реальна) і окупність затрат.

Визначення ефективності заходів економічної роботи: Е = Вн – Вф грн; де Е – загальна економія; Вн – нормативні витрати; Вф – фактичні витрати. Економія від продовження термінів експлуатації різних видів бронетанкової техніки Е = Сн Нм (Пф – Пн) грн; де Сн – вартість одного км пробігу машини; Нм – кількість машин; Пф - фактичний пробіг; Пн – нормативний пробіг без ремонту;

Економія пального: Е = С [ ( Вн – Вф) - П ] грн; де С – вартість одиниці пального; Вн – нормативні витрати пального; Вф – фактичні витрати пального; П – перевитрати пального. Економія від виготовлення (ремонту) меблів, запасних частин та інших виробів силами особового складу: Е = С – См грн; де С – вартість виготовлених виробів; См – сума використаних матеріалів, електроенергії і т. п.

Економія комунальних послуг: Е = ( Пн – Вф) С грн; де Пн – нормативна потреба виду комунальних послуг; Вф – фактичне споживання в натуральних показниках; С – вартість виду комунальних послуг. Економія втрат матеріальних засобів, що знаходяться на зберіганні: Е = С (к ч Нп / 100 – Вф) грн; де С – ціна за одиницю; к – кількість зберігаємих матеріальних засобів; ч – час зберігання; Нп – норми природних втрат; Вф – фактичні втрати.

Економія від збирання та здачі на переробку лому чорних (кольорових) та дорогоцінних металів: Е = С – ( Втр + Впр) грн; де С – вартість металів згідно документів організацій вторсировини; Втр – транспортні витрати; Впр – витрати на виплату премій. Економія від продовження ресурсу автомобільної техніки: Е = (Пф – Пн) С/А грн; де Пф – пробіг автомобіля з початку експлуатації або після відповідного ремонту; Пн – ресурс автомобіля до відповідного ремонту; С – вартість автомобіля та його ремонту; А – ресурс автомобіля до його списання.

Економія від продовження термінів експлуатації акумуляторних батарей: Е = ( Пф/Та – 1) С, грн; де Пф – фактичний пробіг автомобіля ; Та – термін експлуатації акумуляторної батареї по паспорту; С – вартість акумуляторної батареї. Економія від продовження термінів експлуатації інвентарю та іншого майна: Е = С/Вн (Вф – Вн) к, грн; Де С – вартість одного предмету; Вн – встановлений термін експлуатації; Вф – фактичний термін експлуатації; к – кількість предметів.

Шляхи економії пального і мастильних матеріалів: • Одним з головних напрямків у роботі з економного і раціонального використання пального є суворе дотримання лімітної дисципліни. • Важливою умовою дотримання лімітної дисципліни та економії пального в цілому є доцільне і ефективне планування та використання усіх видів техніки як у процесі бойової підготовки, так і в господарській діяльності військових частин. Велика кількість пального витрачається в процесі господарської діяльності військової частини, у першу чергу на підвезення матеріальних засобів автомобільним транспортом. Тому при правильній організації його використання можна досягти значної економії пального.

Продовження: • • Для цього необхідно: максимально використовувати вантажопідйомність автомобілів; застосовувати автопоїзди; скорочувати до мінімуму холості пробіги; використовувати для перевезення вантажів інші види транспорту (при можливості), якщо відстань автомобільних перевезень перевищує 200 км; раціонально використовувати відстань (довжину поїздки), на яку перевозяться вантажі; впроваджувати централізоване планування автомобільних перевезень; правильно використовувати спеціальні автомобілі

Продовження: • Обгрунтованість проведення цих і ряду інших заходів можна показати на наступних прикладах. Відсутність вантажу в кузові автомобіля знижує витрату пального на 20— 25% у порівнянні з витратою пального при русі з номінальним навантаженням. Але з цього не випливає, що вигідніше експлуатувати автомобіль з недовантаженням. Якщо витрату пального відносити не до пробігу автомобіля, а до виконаної ним корисної транспортної роботи, то, наприклад, при завантаженні 4 -т автомобіля на 5% витрата пального збільшується на 80%, а при завантаженні на 12%) - на 50%. • З метою повного використання вантажопідйомності автомобілів під час перевезення дрібних вантажів доцільно використовувати малотоннажні автомобілі. Так, наприклад, під час перевезення 800 кг вантажу на автомобілі УАЗ-452 Д витрата пального може скласти 18 л на 100 км, а під час перевезення цього ж вантажу на автомобілі ЗИЛ-130 буде потрібно витратити 30 л бензину

Продовження: • Одним з ефективних методів зниження витрати пального під час перевезення вантажів автомобільним транспортом є використання причепів. Так, наприклад, автомобіль ЗИЛ-130 з 3 -т причепом витрачає пального на тонно-кілометр менше на 35%. Великий вплив на витрату пального робить оптимальний вибір відстані, на яку перевозяться вантажі. Зменшені відстані перевезень збільшують кількість стоянок на кожні 100 км пробігу, при цьому двигун і агрегати трансмісії остигають і на доведення їх теплового режиму до номінального витрачається додаткове пальне. Так, якщо витрата пального автомобілем при пробігу на відстань 50 км і більш прийняти за 100%, те при зменшенні відстані до 10 км його витрата складе 110 — 120%, при зменшенні до 5 км— 130 -135% і при зменшенні до 1 км — 155— 165%. • Під час перевезення вантажів на великі відстані (понад 200 км) економічно більш доцільно використовувати інші види транспорту (залізничний і водний). Найбільш повне використання організаційних заходів щодо економії пального можливо при централізованому підвезенні вантажів. Централізовані перевезення дозволяють раціонально розподіляти наявні автомобілі за видах та обсягами вантажів, зводити до мінімуму холості пробіги автомобілів, здійснювати перевезення за найбільш раціональними маршрутами, максимально використовувати вантажопідйомність машин.

Висновки: • В сучасних умовах у зв'язку із обмеженими надходженнями матеріальних та фінансових ресурсів особливо підвищується значення їх правильного, економного витрачання, суворого, обліку та охорони. Мова йде про те, щоб посилити контроль за використанням матеріальних ресурсів, боротьбу із проявами марнотратства та безгосподарності. • Режим економії передбачає не тільки збереження засобів але й найбільш раціональне та ефективне їх використання. Боротьба за економію і бережливість була і залишається важливою частиною господарської діяльності військових частин. • Таким чином економічна робота у військовій частині - це діяльність всіх командирів і начальників, в результаті якої досягаються найкращі показники у повному і своєчасному забезпеченні потреб частин з найменшими затратами матеріальних та грошових засобів, в інтересах підтримання і підвищення їх бойової готовності. Досягнення цих результатів здійснюється шляхом раціонального, економного, бережливого та ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів, виявлення та мобілізація внутрішньо-господарських джерел (резервів) для забезпечення потреб військової частини.

Дякую за увагу!