Лекція на тему: Позакласна робота з математики Підготувала студентка 57 групи Філіпоненко Анастасія Михайлівна
План лекції: 1. Особливості позакласної роботи з математики. 2. Формування і розвиток інтересу до позакласних занять з математики. 3. Роль зацікавленості в позакласній роботі з математики. 4. Ігри на позакласних заняттях з математики.
Питання для самостійного опрацювання: Підготувати матеріали до різних видів позакласної роботи з математики. - Цікаві запитання і задачі-смекалки. - Задачі-жарти. - Логічні вправи. - Ігри. - Загадки. - Ребуси. Основна література: 1. Стрілець С. І. Методика викладання математики в початкових класах у таблицях і схемах: навч. -метод. посіб. / С. І. Стрілець. – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2012. 2. Шипілова І. Ю. Творчий проект: Позакласна робота з математики, 2011. Додаткова література: 1. Игнатьев В. А. «Внеклассная работа по арифметике в начальной школе» . Москва, «Просвещение» , 1997. 2. «Математичні цікавинки» . – Все для вчителя, 2004, № 3. 3. «Я іду на урок…математики» . – Все для вчителя, 2004, № 2223
1. Особливості позакласної роботи з математики Порівнюючи з класно – урочною формою позакласна робота з математики має ряд особливостей: 1. По своєму змісту вона строго не регламентована державною програмою. Однак на позакласних заняттях математичний матеріал пропонується у відповідності із знаннями учнів. Це означає, що при підборі завдань по математиці для позакласних занять безпосередній зв'язок з поточним програмним матеріалом бажаний, але не обов'язковий. Потрібно виходити тільки із загального рівня знань і вмінь учнів по математиці. Це означає також, що самі завдання з математики по формі не обов'язково повинні бути точно такими, які зустрічаються на уроках ( рішення прикладів, задач тощо); 2. Якщо уроки в усіх відношеннях плануються на 45 хвилин, то позакласні заняття, в залежності від змісту і форми проведення, можуть бути розраховані і на 2 -3 хвилини, і на цілу годину;
3. Якщо класно – урочна форма потребує постійного складу учнів, то для позакласної роботи з математики діти з даної школи можуть об'єднуватися в групи, навчаючись або в одному і тому ж класі, або в різних класах, при цьому групи створюються на добровільних засадах. Склад учнів навіть при наявності однієї і тієї ж форми позакласної роботи, може мінятися ( наприклад, склад редколегії математичної газети). 4. Позакласна газета характеризується багатообразністю форм і видів: групові заняття, кружки, математичні куточки, екскурсії і т. д.
Позакласна робота із класно-урочною має і загальні риси: • 1. В обох видах роботи в процесі навчання молодших учнів спостерігаються одні і ті ж дидактичні принципи: науковість, свідомість і активність учнів, наочність, індивідуальний підхід; 2. Обидва види робіт як частина одного навчально-виховного процесу діють не тільки на формування знань, умінь, навиків та виховання любові до математики, а й виховання моральних якостей.
2. Формування і розвиток інтересу до позакласних занять з математики. Щоб викликати інтерес до позакласної роботи, перш за все до позакласних занять з математики, потрібно намагатися не тільки привертати увагу дітей до якихось її елементів, але й викликати у дітей здивування. Дітей здивувати можна тоді, коли вони бачать, що складена ситуація не збігається з очікуваною. Якщо при цьому здивування пов’язане з виникненням деякого задоволення, то воно перетворюється в приємне здивування. Привернути на самому початку увагу дітей до позакласної роботи з математики, можна різними засобами. Наприклад: особливим, яскравим оформленням класного приміщення, в якому відображалися б надзвичайні поєднання знайомого дітям світу казок з таємним світом математики; незвичайним вступним словом вчителя, створюючи тим ситуацію, в яку включені улюблені дітьми герої сучасних казок і розповідей. Математика і казки! Математика і улюблені герої! Невже це не привертає увагу дітей і не викликає в них радісного здивування? Здивування та інтерес викликають у дітей цікаві запитання, задачі, загадки, шаради, ребуси, нескладні логічні завдання.
Інтерес, як і інший вид емоційного стану, має явне зовнішнє вираження на обличчях дітей, в їх поведінці, в словесних відгуках. За цими зовнішніми ознаками вчитель завжди може судити про те, чи викликана зацікавленість у дітей до даного позакласного виду роботи чи ні. Привернути увагу дітей та викликати в них здивування – це лише початок виникаючого інтересу, і домогтися цього порівняно легко; важче утримати інтерес до позакласної роботи з математики і зробити його достатньо стійким. Підтримуючи інтерес різними прийомами, потрібно його постійно виховувати, спочатку як інтерес до своєї безпосередньої діяльності під час позакласного заняття, потім щоб він переростав в інтерес до математики як до науки, в інтерес до процесу самої розумової діяльності, до нових знань в галузі математики. Цей процес складний, тривалий і його результати залежать, головним чином, від педагогічної майстерності вчителя. В цьому процесі немає готових рецептів. Однак є деякі загальні положення, які не нові, але яких потрібно дотримуватись в процесі виховання інтересів до математики.
Що ж робити, щоб виховати інтерес до позакласних занять з математики? - Під час організації позакласної роботи з математики потрібно добиватися максимальної організаторської, трудової, особливо розумової діяльності кожного учня для виконання будь-яких завдань. - Потрібно щоб кожний уявляв себе або був дійсно активним учасником тієї ситуації яку організував вчитель. - Матеріал, піднесений вчителем або запропонований окремими учнями, повинен бути зрозумілим кожному учню, інакше він не викличе інтерес, так як буде зайвим на їхню думку. - Для підтримання інтересів в новому матеріалі повинні бути визначні елементи старого, відомого дітям. - Для полегшення переходу відомого до не відомого в процесі позакласних занять з математики корисно використовувати різні види наочності: повну предметну наочність, неповну предметну наочність, символічну, виходячи з того рівня розвитку свідомості учнів, на якому відповідні математичні поняття.
Стійкий інтерес до позакласної роботи з математики і до самої математики підтримується тим, що ця робота проводиться систематично, а не від часу до часу. Під час заняттях постійно повинні виникати маленькі і доступні для розуміння дітей запитання, загадки, утворюватись атмосфера, викликаючи активну думку учнів. Вчитель завжди може виявити силу інтересу дітей до математики. Вона виражається в тій наполегливості, яку проявляють учні в процесі розв’язання математичних задач, виконання різних завдань пов’язаних з вирішенням математичних проблем.
3. Роль зацікавленості в позакласній роботі з математики Інтерес до математики в молодших класах підтримується цікавістю самих задач, запитань, завдань. Кажучи про цікавість, ми маємо на увазі не розвагу дітей пустими забавами, а зацікавити змістом математичних завдань або формою в яких вони стикаються. Педагогічна зацікавленість має на меті привернути увагу дітей, їхню розумову діяльність. Зацікавленість на позакласному занятті завжди несе елементи дотепності, дружнього настрою, святковості. Зацікавленість служить основою для свідомості дітей, почуття прекрасного в самій математиці. Розумова зацікавленість, на позакласній роботі з дітьми, має велику педагогічну цінність. Кажуть, що французький математик 17 століття Блу Паскаль сказав такі слова: “Предмет математика настільки серйозний, що корисно не упускати випадки, робити їх зацікавленими. ” Однак потрібно уникати неправдивої зацікавленості, якщо вона приводить до неохайності в математичних виразах, до вульгаризації окремих математичних положень, до некоректності у викладі, до безглуздого розв’язання та роздумів. Зацікавленість позакласної роботи характеризується наявністю легкого і розумного гумору у змісті математичних завдань, в їхньому оформленні, при несподіваному розв’язанні під час виконання цих завдань. Гумор повинен бути доступним розумінню дітей. Атмосфера легкого гумору створюється шляхом включення в ситуацію задач, задачрозповідей, завдань, героїв веселих дитячих казок, включення задач-жартів, шляхом створення ігрових ситуацій та веселих змагань.
4. Ігри на позакласних заняттях з математики. В позакласній роботі з математики із молодшими учнями велике місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких допомагають розвитку окремих операцій мислення або засвоєнню рахівних прийомів, навиків в швидкості рахунку та інше. Цілеспрямоване включення гри в той чи інший вид позакласної роботи підвищує інтерес дітей до цієї роботи, підсилює ефект самого вивчення. Гра робить окремі елементи позакласної роботи по математиці емоційно насиченими, вносить бадьорий настрій в дитячий колектив, допомагає естетично сприйняти ситуацію пов'язану з математикою. Серед математичних ігор для дітей є ігри, які виконуються по ролях. Найбільш ефективне значення для молодших учнів мають ці ролі, які дають їм можливість проявити високі моральні якості особи: чесність, сміливість, товариство, спритність, дотепність, і т. д. (роль капітана команди в клубі юних математиків чи члена цієї команди та ін. ). Тому такі ігри допомагають не тільки виробляти окремі математичні навики, але і гострість , логічні думки. Частково гра допомагає вихованню дисциплінованості, так як будь-яка гра проводиться за певними правилами.
Математична сторона змісту гри завжди повинна чітко переміщатися на передній план. Тільки тоді вона буде виконувати свою роль в математичному розвитку дітей і виховувати інтерес до математики. При організації математичних і логічних ігор необхідно додержуватися положень: 1. Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, доступними для поняття молодших школярів. Якщо матеріал під силу тільки окремим учням, а решта або не розуміє правил, або слабо розбирається в змісті математичної чи логічної сторони гри, то гра не викличе інтересу дітей і буде проводитися тільки формально. 2. Гра не буде допомагати виконанню педагогічних цілей, якщо вона викликає дуже бурну реакцію у дітей. 3. Гра не дає потрібного ефекту, якщо дидактичний матеріал до гри для дітей виготовляти складно або використовувати його під час гри не зовсім зручно. 4. При проведенні гри, яка пов’язана із змаганням команд, повинен бути контроль за його результатами з боку всього колективу присутніх учнів чи авторитетних осіб. Облік результатів змагання повинен бути відкритим, ясним і справедливим. Помилки в обліку, неясності в самій організації обліку приводять до несправедливих виводів про переможця, а тому і незадоволенню учасників гри. 5. Для учнів ігри будуть цікавими тоді, коли кожен із них стане активним учасником. Довге очікування своєї черги для включення в гру понижує інтерес дітей до цієї гри.
6. Якщо на позакласних заняттях проводиться декілька ігор, то легкі і більш важкі по математичному змісту ігри повинні чергуватися; при цьому найбільш легку і більш жваву гру потрібно пропонувати в кінці занять. 7. Якщо на деяких заняттях проводяться ігри, пов’язані із схожими діями мислення, то по змісту математичного матеріалу повинні дотримуватися принципу – від простого до складного, від конкретного до абстрактного. Це положення особливо послідовно і строго повинно дотримуватися при проведенні логічних ігор. 8. Рухливі ігри повинні чергуватися зі спокійними. 9. Ігровий характер проведення позакласної роботи з математики повинен мати конкретну міру. Перевищення цієї міри може привести до того, що діти будуть у всьому бачити гру. 10. На позакласних заняттях з математики ігри мають пізнавальне значення, тому в них на першому плані має бути розумова задача для вирішення якої в розумовій діяльності повинні використовуватися порівняння, аналіз і синтез, судження і висновок. В цих іграх діти повинні виказувати свої думки і висновок. Тоді вони будуть допомагати не тільки формуванню логічного мислення молодших школярів, але і правильній, чіткій, короткій мові. 11. В процесі гри повинно бути виконано визначена закінчена дія, вирішено конкретне завдання. Гру не потрібно обривати незакінченою. Математичні ігри часто бувають пов’язані з певними сюжетами. Правда, сюжети їх дуже прості, розраховані на дитячу уяву. Іноді ці сюжети підказують назву гри: “Піймай рибку”, “Боротьба за цифру” та ін. В багатьох іграх взятий принцип змагання між групами дітей. Змагання підсилює емоційний настрій учнів у грі.
При організації дидактичних ігор із математичним змістом необхідно врахувати і обдумати такі методичні вимоги: 1. Мета гри. Які уміння і навики в галузі математики діти засвоюють в процесі гри. Якому моменту гри потрібно приділити особливу увагу, які виховні цілі переслідуються при проведенні гри (зацікавленість математикою, підготовка дітей до організації гуртка і т. д. ). 2. Кількість граючих. Кожна гра потребує визначеної мінімальної чи максимальної кількості граючих. Це потрібно враховувати при організації гри. 3. Які матеріали і посібники потрібні для гри. 4. Як з найменшою затратою часу ознайомити дітей з правилами гри. 5. На який час повинна бути розрахована гра, щоб діти мали бажання ще раз повернутися до цієї гри. 6. Як забезпечити найбільш повну участь дітей у грі. 7. Як організувати спостереження за дітьми, щоб вияснити, чи зацікавила їх гра. 8. Які зміни можна внести у гру, щоб підвищити інтерес і активність дітей. 9. Як можна використати основу гри, щоб застосувати в ній другий математичний матеріал. 10. Які висновки потрібно повідомити дітям після завершення гри (кращі моменти гри, найбільш активні учасники, недоліки гри і т. д. ).
Математичні ігри для молодших школярів Гра “Один, два, не зіб’юсь” Виходять учасники. По черзі рахують, починаючи з 1, а замість числа, кратного 3 , говорять “не зіб’юсь”. Переможцем буде той, хто назве більше натуральне число. (Наприклад: один, два не зіб’юсь, чотири, п’ять, не зіб’юсь, сім, вісім, не зіб’юсь. . . ). Гра “Виграй приз” Потрібно із зав’язаними очима зрізати приз. Якщо учасник, який зрізав приз, дасть правильну відповідь на математичне запитання, прив’язане до цього призу, він забирає свій подарунок. Гра “Весела рибалка” На підлозі класу обводять контури озера, в яке поміщають рибок. До рибки скріпкою прикріплюються завдання. Учасник бере вудочку (на кінці ліски – магніт), і ловить рибку. Давши правильну відповідь на запитання – забирає рибку. Гра “Хто швидше порахує до 25” На дошці дві однакові таблиці з числами від 1 до 25. Хто з учнів першим закінчить рахунок, той переміг.
Гра “Не зіб’юсь” Капітани по черзі роблять по 10 кроків і на кожному кроці називають: приклади на додавання; приклади на віднімання. Гра “Футбол” На дошці намальовані футбольні ворота, м’ячі з прикладами. Роль воротаря виконує певна цифра. Суддя – учень з кращих обчислювачів. Діти обчислюють приклади на м’ячиках. Якщо вибрали такий приклад, що відповідь співпадає з цифрою – воротарем, гол вважається забитим. Гра “Хто чим пообідає? ” Герой - зайчик із різними цифрами. Перед ним малюнки капусти, моркви, буряків, яблук із написаними прикладами. Знайти відповіді до прикладів.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Лекція на тему Позакласна робота з математики Підготувала
позакласна роб..ppt