Лекція на тему: МАРКЕТИНГ НЕКОМЕРЦІЙНИХ СУБ’ЄКТІВ Лектор: Борисова Тетяна Михайлівна завідувач кафедрою підприємництва, торгівлі та маркетингу Тернопільського національного економічного університету, д. е. н. , доцент, аналітик Всеукраїнської коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми, консультант ГО «Відродження націй» Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
План: 1. Сутність і класифікація некомерційних суб'єктів. n 2. Історичні етапи розвитку некомерційного маркетингу. n 3. Система маркетингу некомерційних суб'єктів. n 4. Сучасний стан маркетингу вітчизняних некомерційних суб'єктів. n Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
n Некомерційні суб’єкти - юридичні особи, їх об’єднання, метою діяльності яких не є отримання прибутку для його наступного розподілу між їхніми учасниками, а також фізичні особи, які займаються некомерційною діяльністю Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Факти: n n – НУО (неурядові організації) формують 3– 9% ВВП розвинених країн (5% – у Бельгії, 7, 9% – у Канаді, 0, 73% – в Україні). Загалом НУО світу забезпечують сумарний ВВП 1, 3 трлн умовних одиниць; – у некомерційному секторі Європейського Союзу працевлаштовані від 4, 4% до 14% працездатного населення (6, 8% – у Німеччині, в США – більше 10%, в Україні – близько 1%). В цілому в світовому некомерційному секторі створено 25 млн оплачуваних робочих місць; n n – частка доходу від продажу послуг у загальних доходах організацій громадянського суспільства ЄС є основним джерелом доходів і складає біля 85% (разом з фінансовою підтримкою держави), для порівняння в Україні вона становить 18, 7%, в Угорщині – 55%, в Польщі – 60%; – частка фінансової підтримки з державного чи місцевих бюджетів у бюджеті пересічної організації громадянського суспільства ЄС складає 40– 60%, в Польщі – 24%, у Чехії – 39%, в Україні – близько 8%. Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Приклади реклами некомерційних суб’єктів Сітілайт: кампанія проти дитячого жебрацтва в м. Одесі, червень 2016 р.
Приклади реклами некомерційних суб’єктів Білборд, м. Луцьк
Приклади реклами некомерційних суб’єктів: плакат
Приклади реклами некомерційних суб’єктів Кольорові куби, м. Хмельницький
Приклади реклами некомерційних суб’єктів СУВЕНІРНА ПРОДУКЦІЯ: браслети
Приклади реклами некомерційних суб’єктів СУВЕНІРНА ПРОДУКЦІЯ: обкладинки на паспорт
Приклади реклами некомерційних суб’єктів СУВЕНІРНА ПРОДУКЦІЯ: магніти
Приклади реклами некомерційних суб’єктів РОЗДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
Приклади реклами некомерційних суб’єктів Реклама в Інтернет
Причини використання маркетингу некомерційними суб’єктами 1 2 3 4 5 6 Часткове зміщення відповідальності із державних органів влади на недержавних некомерційних суб’єктів Низька якість некомерційних продуктів Фінансовий виклик Технологічний виклик Зменшення кадрового потенціалу Зміна соціально-демографічного та поведінкового портрету клієнтів Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Сфери конкуренції некомерційних cуб’єктів Ресурси Споживачі Кваліфіковані працівники
n Некомерційний маркетинг - діяльність некомерційних утворень чи фізичних осіб в конкурентному середовищі, котра заснована на принципах класичного маркетингу та спрямована на досягнення соціального ефекту – результату їх діяльності, який використовується на благо суспільства в цілому чи окремих груп населення і не пов’язаний із отриманням прибутку Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Види некомерційного маркетингу: 1) маркетинг державних некомерційних суб'єктів; n 2) маркетинг недержавних некомерційних суб'єктів; n 3) маркетинг фізичних осіб, котрі займаються некомерційною діяльністю. n Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Концептуальна схема системи маркетингу некомерційних суб’єктів Місія: не пов’язана безпосередньо з отриманням прибутку Принципи Цілі НКС Потреби споживачів (та інших зацікавлених груп) Цілі Латентний маркетинг Симптоматич- Функціональний маркетинг Суспільне середовище: – група постачання (донори, представники регулюючих органів, партнери, постачальники); – партнерська група (НКС, маркетингові фірми, бізнесструктури у рамках корпоративного благодійництва); – група споживання (клієнти, громадськість, ЗМІ) Цільові ринки Ціна Товар Конкурентне середовище: – суб’єкти, що пропонують аналогічний товар чи послугу; – суб’єкти, що пропонують іншу форму товару чи послуги; – суб’єкти, що пропонують інший спосіб задоволення потреби; – суб’єкти, що пропонують товар чи послугу, які можуть задовольнити інші потреби Розподіл Конкурентна перевага Прос уван ня Фактори макросередовища: демографічний; економічний; природно-географічний; політико-правовий; науково-технічний; соціально-культурний Ресурсні та клієнтурні ринки: споживачі; представники споживачів; персонал НКС; донори; ЗМІ; бізнес-структури; місцеві громади; урядові структури Вихід Наслідки Клієнтоорієн- Маркетинг тований зацікавлених маркетинг сторін принцип вільного та конкурентного обміну; принцип індивідуальних преференцій при винагородженні; принцип винагородження; обмежене дотримання принципу пріоритету споживача; принцип етичності Внутрішнє середовище: професійні менеджери, рада директорів, працівники, опікуни, експерти, громадські представники, волонтери, члени організації Вхід Квазімаркетинг Стратегії: конкурентні; ринкові; товарні Зміна поведінки, досвіду, ідей, цінностей споживачів Формування детермінантів середовища функціонування і особистісних Довготривалий соціальний, психологічний і економічний ефекти
Напрями інтеграції системи маркетингу НКС із маркетинговим середовищем Некомерційна організація управляє встановлює обміни з адаптується до впливу чинників Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua • маркетинговими цілями і планами; • персоналом відділу маркетингу; • маркетинговим бюджетом; • комплексом маркетингу. • маркетинговою інформацією • державні установи та організації; • інші НКС, в т. ч. міжнародні; • клієнти НКС; • ЗМІ; • донори; • волонтери; • бізнес-структури; • суспільні групи. • політико-правовий; • економічний; • демографічний; • природно-географічний; • соціально-культурний; • глобалізаційний; • науково-технічний.
Еволюція маркетингу некомерційних суб’єктів Етапи 1 2 Періоди до 50 -х рр. ХХ ст. кінець 50 -х рр. – до ІІ половини 1960 -х рр. Характеристики період латентного некомерційного маркетингу перші спроби використати методи маркетингу для досягнення не лише фінансових, але й соціальних цілей 3 ІІ половина 1960 -х років – до 1969 р. активізація використання інструментів маркетингу у некомерційній сфері 4 1969 р. – І половина 1970 -х рр. формування концептуальних засад некомерційного маркетингу 5 1971 р. – ІІ половина 1970 -х рр. розмежування некомерційного та соціального маркетингу, становлення і розвиток некомерційного маркетингу як самостійної академічної дисципліни, підготовка спеціалістів, поява наукових досліджень 6 ІІ половина 1970 -х рр. – розвиток некомерційного маркетингу в інших сферах, кінець 1990 -х рр. виокремлення різних видів некомерційного маркетингу, в тому числі маркетингу НКС 7 початок ХХІ ст. – до нашого часу розвиток некомерційного маркетингу у руслі економіки сталого розвитку Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Основні поняття некомерційного маркетингу: n n n некомерційний обмін – це обмін між суб’єктом (виробником) і споживачем некомерційних продуктів; некомерційний суб’єкт – це виробник некомерційного продукту, який зацікавлений у його некомерційній реалізації; споживачі некомерційного продукту – суспільство в цілому, окремі індивіди чи групи населення, які створюють попит на цей продукт. Споживачі отримують економічні, соціальні та психологічні блага, здійснюючи натомість певні витрати: економічні витрати, позбавлення старих ідей, цінностей та точок зору, зміна звичок поведінки, витрачання часу та зусиль; попит на некомерційні продукти – готовність споживачів до сприйняття і споживання некомерційного продукту, що відображає ступінь їх зацікавленості в результатах діяльності некомерційних суб’єктів; ринок некомерційних продуктів – система взаємовідносин між некомерційними суб’єктами з одного боку та споживачами з другого з приводу некомерційної реалізації, спрямованої на задоволення суспільних потреб; Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Основні поняття некомерційного маркетингу: n n розподіл некомерційного продукту – це послідовність низки учасників, через яких він проходить шлях до споживача в процесі некомерційної реалізації; просування некомерційного продукту – комплекс цілеспрямованих комунікативних впливів некомерційного суб’єкта на споживача для формування двостороннього контакту, при якому некомерційних суб’єкт зацікавлений у зміні поведінки, а споживач – у задоволенні відповідної потреби; ціна некомерційного продукту – сукупність некомерційних засобів платежу, часу, фізичних зусиль та в окремих випадках грошових засобів споживача, які він готовий витратити на результат діяльності некомерційного суб’єкта; некомерційний продукт – це результат діяльності некомерційного суб’єкта, адресований споживачу та призначений для некомерційного обміну. Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
4 Р некомерційних суб’єктів: Товар Просування Ціна Розподіл
Розширений 4 Р маркетингу n n товар (номенклатура, асортимент, якість, дизайн, характеристики, торгова марка, упаковка, розміри, обслуговування, гарантії, повернення); ціна (прейскурант, знижки, компенсації, період оплати, умови кредиту); просування (реклама, стимулювання збуту, зв’язки з громадськістю, прямий маркетинг, персональний продаж); розподіл (канали розподілу, охоплення ринку, розміщення, управління запасами, транспорт); n n n люди (персонал, який надає послуги, якість їх роботи, система управління, професійно-кваліфікаційний рівень та практичні навички, ставлення до роботи, стиль спілкування); процеси надання послуг (питання набуття членства в організації, роботи її адміністрації, процедури інформування чи допомоги, спосіб, технологія надання послуг); фізичні характеристики (фізичне та соціальне середовище, інтер’єр, екстер’єр, сертифікати, інформаційно-технологічний супровід послуг). Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Маркетингова діяльність НКС Соціальний ефект → max Комерційна діяльність Неком ерційн ий ефект За сферою реалізації: • культура і дозвілля; • освіта та наукові дослідження; • охорона здоров’я; • соціальні послуги; • природне довкілля; • розвиток і житло; • право, адвокасі, політика; • благодійні інститути і розвиток волонтерства; • міжнародна діяльність; • релігія; • підприємницькі і професійні організації, професійні спілки; • інші (сфера некласифікованих НКС). За ступенем самостійності: • самостійна; • спільна. Залежно від ініціатора: • ініційована НКС; • ініційована зовнішніми контрагентами (донорами, партнерами, державою та ін. ). За типом ринку: • на клієнтурних ринках; • на ринках ресурсів. За місцем учасника діяльності відносно НКС: • внутрішній; • зовнішній. Еконо мічний ефект
Способи взаємодії некомерційних та комерційних суб’єктів у контексті маркетингової перспективи Недержавні НКС Державні НКС Комерційні структури Співробітництво Форми: корпоративне благодійництво, корпоративний благодійний фонд, ліцензійна угода, спонсорство, просування згідно угоди, спільні акції, спільне підприємство; повністю інтегроване злиття, частково інтегроване злиття, спільне управління програмою, співробітництво в рамках пов’язаних програм, партнерство з питань адвокації, партнерство з утворенням нової формальної організації, спільний адміністративний відділ, конфедерація Способи взаємодії Конкуренція Форми: за ресурси, споживачів, працівників Переваги для контрагентів: сприяє інтенсифікації Рівні : міжнародний, національний, регіональний, місцевий у одній сфері процесів імплементації Переваги для комерційних структур: більша орієнтація на потреби споживачів, зростання рівня інноваційних методів якості надаваних послуг, поєднання переваг приватного управління із державним, розподіл ризиків між партнерами, залучення волонтерів, зниження витрат через залучення ресурсів партнера, доступ до надання послуг, які ініційовані іншою інформаційних ресурсів партнера, покращення іміджу, зростання прибутку сферою, покращенню Переваги для недержавних НКС: фінансова, організаційна, інформаційна, консультаційна допомога, маркетингу, посиленню орієнтації надання приміщення та технічних ресурсів для проведення заходів, просування спільної мети щодо на потреби споживачів оптимального задоволення потреб клієнтів, створюється можливості для реалізації безкоштовної чи некомерційних товарів пільгової реклами НКС через ЗМІ, які є у підпорядкуванні держави, зростання соціального ефекту і послуг Переваги для державних НКС: позитивний імідж, сприяння встановленню стосунків із споживачами, посилення політичного впливу на суспільство, часткове вирішення соціальних проблем суспільства
Емпіричне дослідження маркетингової діяльності вітчизняних недержавних НКС Метод дослідження: особисте та поштове опитування за допомогою анкети. Респонденти: 68 активних НКС. Виявлені ключові проблеми розвитку маркетингової діяльності НКС: n домінування концепції інтенсифікації комерційних зусиль у взаємодії з цільовими споживачами послуг; n низька фахова підготовка персоналу сфери маркетингу; n відсутність контролю керівництва некомерційних суб’єктів за всіма маркетинговими інструментами; n асиметрія у використанні інструментів маркетингу, зокрема виражене переважання реклами та зв’язків із громадськістю. Рекомендовані вектори маркетизації: n розвиток ринків та розвиток асортименту додаткових послуг; n посилення контролю маркетингових результатів; n розвиток маркетингового потенціалу НКС; n розвиток маркетингу у рамках соціального підприємництва.
Фрагмент результатів дослідження: частки респондентів у структурі опитаних недержавних НКС, які … мають спеціаліста з маркетингу 3% користувалась послугами маркетингових посередників мають чіткі маркетингові цілі 10% 60% не мають спеціалістів із маркетингу, фандрайзингу чи PR 63% 69% ніколи не проводили SWOT-аналізу не мають окремого бюджету на маркетинг оцінювали рівень задоволеності клієнтів послугами 87% 79% 64% не мали маркетингового плану 40% за маркетинг відповідає керівник НКС не витрачають коштів на маркетинг 35% 55% маркетинговий план складають 1 раз в рік 23% мають спеціаліста з PR 67% мають власний веб-сайт розміщували інформацію в Інтернетвиданнях розміщували інформацію на місцевих телеканалах досліджували зміни у потребах клієнтів 1 раз в квартал 16% 30% 0% 20% 40% 60% 80% 100%
Структура некомерційних суб'єктів залежно від обсягу витрат на маркетингові заходи (за рік) Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Спосіб оцінювання рівня задоволеності клієнтів послугами Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Канали маркетингових комунікацій Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Структура досліджуваних НКС залежно від наявності фахівців з маркетингу Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Розподіл часток респондентів, на веб-сайті яких присутні перелічені нижче параметри (обсяг вибірки - 629 некомерційних організацій України) Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Емпіричне дослідження маркетингової діяльності державних некомерційних суб’єктів України Метод: опитування за допомогою запиту на отримання публічної інформації. Респонденти: обласні державні адміністрації та міські ради всіх обласних центрів України (окрім тимчасово окупованих територій), всього 44 респонденти. Результати: n керівництво переважної більшості ОДА більшою мірою реалізує інструментальний політичний маркетинг, аніж керівництво міських рад; n домінування елементу комплексу маркетингу «просування» , що відбивається в організаційній структурі управління та кадровому забезпеченні досліджуваних НКС; n потреби громадян як цільового некомерційного ринку відслідковуються активно. Інші, окрім аналітичної, функціональні сфери маркетингу мало розвинуті; n найбільшою популярністю користується друкована та зовнішня реклама; n переважна більшість респондентів зверталась до маркетингових посередників з питань виготовлення і розміщення реклами в ефірі і на рекламних носіях; n всі респонденти активно співпрацювали з іншими НКС з питань соціальної реклами, структура обсягу якої в розрізі тематичних напрямів кореспондувала з пріоритетними проблемами суспільства.
Фрагмент результатів дослідження: частки респондентів, які здійснювали маркетингові заходи маркетингові та соціологічні дослідження 23% розробка маркетингової стратегії 27% поштова реклама 27% 64% розробка нових послуг конкурси, квести 81% покращення якості послуг 81% 86% доброчинні акції 91% спеціальні публічні заходи поширення буклетів, плакатів, листівок, газет участь у соціальних мережах з метою покращення іміджу 91% 100% реклама в пресі 100% реклама на білбордах та сітілайтах 100% аналіз потреб громадян 100% робота над іміджем лідерів ОДА/міської ради 100% аналітичний огляд тенденцій 100% реклама по радіо, телебаченні 100% 0% 20% 40% 60% Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ. Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua 80% 100%
Емпіричне дослідження стану соціальної реклами у вітчизняному медійному просторі Метод: запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» . Результати: n виявлено невідповідність пріоритетів розвитку українського суспільства та тематичних напрямів соціальної реклами; n головними замовниками соціальної реклами були органи центральної державної влади; n виявлено відсутність Національної програми розвитку соціальної реклами; n реклама носила точковий характер; n нерівномірний регіональний розподіл через різний обсяг ефірного часу і різну маркетингову активність замовників. Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Фрагмент результатів дослідження: структура обсягу соціальної реклами в розрізі тематичних напрямків Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Респонденти: Полтавська міська рада. Вінницька обласна державна адміністрація. Полтавська обласна державна Волинська обласна державна адміністрація. Рівненська міська рада. Дніпропетровська міська рада. Рівненська обласна державна Дніпропетровська обласна державна адміністрація. Сумська міська рада. Житомирська міська рада. Сумська обласна державна адміністрація. Житомирська обласна державна Тернопільська міська рада. адміністрація. Тернопільська обласна державна Закарпатська обласна державна адміністрація. Ужгородська міська рада. Запорізька міська рада. Харківська міська рада. Запорізька обласна державна Харківська обласна державна адміністрація. Івано-Франківська міська рада. Херсонська міська рада. Івано-Франківська обласна державна Херсонська обласна державна адміністрація. Київська міська рада (Київська міська Хмельницька міська рада. державна адміністрація) Київська обласна державна адміністрація Хмельницька обласна державна адміністрація. Кіровоградська міська рада. Черкаська міська рада. Кіровоградська обласна державна Черкаська обласна державна адміністрація. Чернівецька міська рада. Луцька міська рада. Чернівецька обласна державна Львівська міська рада. Львівська обласна державна адміністрація. Чернігівська міська рада. Миколаївська міська рада.
Структура здійснюваних маркетингових заходів ОДА та міськими радами обласних центрів
Скільки витрачає на такі заходи Ваша організація щороку
Джерела інформації про потреби клієнтів
Чи замовляла організація маркетингові послуги в маркетингових чи рекламних агенціях?
Форми співробітництва із НУО
Регіональна структура витрат на соціальну рекламу
Пріоритетні тематичні напрями соціальної реклами: n n 1) популяризація служби в Збройних Силах України, подяка захисникам, інформування про права та пільги учасників АТО, центри соціальної та психологічної допомоги учасникам АТО та членам їх сімей; 2) соціально-орієнтовані сюжети щодо святкування релігійних свят, історичних подій з метою активізації патріотично-виховної роботи, вшанування видатних діячів; 3) оформлення субсидій, запобігання зарплати в конвертах, стимулювання енергозбереження, популяризація децентралізації, стимулювання благоустрою, безпеки дорожнього руху, підтримка національного товаровиробника, очищення влади та запобігання корупції; 4) профілактика захворювань, негативних явищ і шкідливих звичок, насильства в сім’ї, профілактика сирітства, популяризація сімейних цінностей і здорового способу життя, безпеки життєдіяльності дітей, популяризація вивчення англійської мови.
Вектори розвитку маркетингової діяльності вітчизняних НКС (некомерційних суб'єктів) у розрізі сфер діяльності Сфери некомерційної діяльності §Сфера освіти та досліджень §Сфера культури та дозвілля Напрями розвитку маркетингу НКС такої сфери підвищення рівня ринкової орієнтації суб’єктів сфери; розвиток ринків освітніх послуг із навчання протягом життя та навчання дорослого населення; розвиток дистанційного навчання; залучення іноземних студентів із менш розвинутих країн; підвищення якості освітніх послуг; зменшення розриву між пропозицією ринку освітніх послуг і попитом на ринку праці активізація процесів комерціалізації послуг через розвиток додаткових послуг та товарів; завоювання довіри з боку донорів, фондів та урядових структур через забезпечення високого рівня якості виконуваних проектів та рівня маркетингу НКС; розвиток ринку масової культури та нових аудиторій через використання інноваційних маркетингових інструментів та технологій, диверсифікацію та диференціацію продуктів культури; посилення інформаційного компоненту маркетингової діяльності по вертикалі
Вектори розвитку маркетингової діяльності вітчизняних НКС у розрізі сфер діяльності Сфера некомерційної діяльності §Сфера охорони здоров’я §Сфера соціальних послуг Напрями розвитку маркетингу ринкова диференціація комплексу маркетингу; розвиток асортименту некомерційних товарів і послуг (розробка нових некомерційних продуктів для вирішення нових актуальних проблем, серед яких пріоритетними є інформаційна асиметрія та порушення прав пацієнтів); спільна маркетингова діяльність через співпрацю недержавних, державних некомерційних суб’єктів і комерційних установ, міжсекторну взаємодію між різними сферами національної економіки щодо спільних заходів із соціального маркетингу комерціалізація через розвиток соціального підприємництва; поширення практики спільних рекламних кампаній НКС із комерційними підприємствами; забезпечення високого рівня якості виконуваних проектів; залучення НКС сфери до системи замовлення соціальної реклами на місцях Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Вектори розвитку маркетингової діяльності вітчизняних НКС у розрізі сфер діяльності Сфера некомерційної діяльності §Сфера права, громадського представництва, політики §Сфера підприємницьких і професійних організацій та спілок Напрями розвитку маркетингу посилення стратегічної орієнтації НКС через забезпечення пріоритету довгострокових цілей загальносуспільного розвитку на противагу діючій практиці зосередження на короткострокових цілях лідерів НКС; розширення спектру можливих варіантів поєднання функцій маркетингу та управління у напрямі зміни парадигм маркетингу з «Я-об’єкт» на «Я-суб’єкт» ; забезпечення цілісного підходу до маркетингу, який би виходив за межі електорального маркетингу та передбачав би створення цінності для споживачів розвиток клієнтурних ринків через вихід на нові сегменти у руслі зростаючої гетерогенності членства; імплементація кращої міжнародні практики маркетингової діяльності; проведення спільних маркетингових заходів Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Вектори розвитку маркетингової діяльності вітчизняних НКС у розрізі сфер діяльності Сфера некомерційної діяльності §Сфера релігії §Сфера охорони довкілля Напрями розвитку маркетингу надання переваги прямим комунікаційним каналам за потреби змінити поведінку клієнтів, непрямим – за потреби поширення інформації; диференціація форми представлення продуктів релігійних організацій; посилення обізнаності лідерів релігійних організацій з питань маркетингу комерціалізація з метою посилення фінансової спроможності; розвиток маркетингу, спрямованого на ринок волонтерів; співробітництво з іншими НКС сфери охорони довкілля з метою проведення спільних скоординованих комунікаційних заходів Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Вектори розвитку маркетингової діяльності вітчизняних НКС у розрізі сфер діяльності Сфера некомерційної діяльності §Сфера благодійництва та волонтерства §Сфера міжнародних НКС Напрями розвитку маркетингу посилення ринкової орієнтації та системного підходу; насичення обмінів із споживачами цінністю; стимулювання попиту на ринку волонтерів через розвиток індивідуальної та корпоративної альтруїстичної поведінки на всіх рівнях продовження практики розвитку процесів маркетизації національних НКС, які є реципієнтами фінансів та партнерами, через стимулювання впровадження ними інноваційних форм фандрайзингу, маркетингових досліджень, комунікацій та оцінки ефективності маркетингових заходів Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Інструменти оцінювання маркетингових комунікацій: Моніторинг Оцінювання ефективності – проводиться безупинно; – комунікаційна стратегія приймається в існуючому – вигляді без змін; – запланована діяльність і результати порівнюються з фактичними; – отримана інформація використовується для поліпшення роботи в ході комунікаційних заходів – проводиться на ключових етапах реалізації комунікаційних заходів; – комунікаційна стратегія аналізується з метою оптимізації; – аналізуються причини досягнення чи не досягнення запланованих результатів; – отримана інформація може використовуватися для поліпшення роботи в ході даних комунікаційних заходів і для уточнення планів на майбутнє
Показники ефективності маркетингових комунікацій НКС сфери протидії торгівлі людьми: 1 підвищення рівня поінформованості цільових груп щодо шляхів уникнення ризиків потрапляння в ситуацію торгівлі людьми та можливостей отримання допомоги; посилення ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми 2 покращення доступу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, до захист 3 та допомоги 4 покращення якості послуг, які надаються постраждалим від торгівлі людьми 5 підвищення рівня довіри до органів виконавчої влади, які проводять заходи у сфері протидії торгівлі людьми тощо
1) кількість ротацій відео-, 1) кількість аудіороликів, їх розміщених тематика, зміст, одиниць тривалість, аудиторія; зовнішньої 2) кількість публікацій в реклами; пресі, їх тематика, зміст, 2) кількість обсяг; аудиторія; проведених 3) кількість відвідувань заходів; сайтів; 3) кількість 4) кількість повідомлень у учасників соцмережах. заходів тощо; ØКонтент-аналіз ЗМІ 1) кількість звернень; 2) джерела отримання інформації особами, які зателефонув али; 3) причини звернення тощо. ØАналіз власної ØАналіз роботи «гарячої лінії» звітності Методи моніторингу та оцінювання ефективності маркетингових комунікаційних заходів 1) Збір відгуків, побажань, думок; 2) Опитування по завершенню заходів; 3) Фокус-групи; 4) Глибинні інтерв’ю; 5) Спостереження ØПольові маркетингові дослідження
Дякую за увагу! E-mail: borisova. tanushka@gmail. com Facebook: Кафедра підприємництва, торгівлі та маркетингу ТНЕУ Сайт: ptmarketing. tneu. edu. ua
Скачать презентацию Лекція на тему МАРКЕТИНГ НЕКОМЕРЦІЙНИХ СУБ ЄКТІВ Лектор Борисова
e2d072e18f4e065b9671a9cdd76f508d.ppt