ЛЕКЦІЯ 8 ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА ЛЕКТОР

ЛЕКЦІЯ 8. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА ЛЕКТОР: к. е. н. , доц. Козлова Марія Олегівна

ПЛАН ЛЕКЦІЇ 1. 2. 3. 4. Поняття платіжного балансу Структура платіжного балансу Фактори, що впливають на його стан Макроекономічна рівновага

Платіжний баланс − це систематизований запис усіх міжнародних операцій резидентів країни з нерезидентами за певний проміжок часу, − як правило, за рік

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС статистичний звіт, де у систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу З бухгалтерського погляду, платіжний баланс завжди знаходиться в рівновазі Проте за підсумками його основних розділів може мати місце або активне сальдо, якщо надходження перевищують платежі, або пасивне, коли платежі перевищують надходження.

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС КРАЇН СВІТУ ЗА 2009 РІК МЛРД. ДОЛ. США 296. 2 300 200 109. 7 76. 16 100 0 -100 -43. 67 -32. 37 -200 -300 -400 -380. 1 -15. 9 -5. 27 131. 2 CША Франція Великобританія Польща Україна Росія Германія Японія Китай

РОЗРІЗНЯЮТЬ БАЛАНС НА ПЕВНУ ДАТУ Й ЗА ПЕВНИЙ ПЕРІОД ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС НА ПЕВНУ ДАТУ існує у вигляді співвідношення платежів та надходжень, які кожен день постійно змінюються ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ЗА ПЕВНИЙ ПЕРІОД (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про здійсненні за цей період зовнішньоекономічні дії й дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв’язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві

СПОСОБИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ: • для проведення оцінок кредитоспроможності країни • для аналізу тенденцій економічного розвитку країни • для складання прогнозів впливу на валютні курси • для прогнозування подальшої політики уряду • для аналізу ризиків по країні • для оцінки стану економіки держави

Функціонально платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, здійснені між національною економікою та економіками інших країн світу Така модель створюється з метою розробки та запровадження обґрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики країни, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторонніх та багатосторонніх зіставлень, наукових

Статті платіжного балансу покликані відображати всі зовнішньо-торгівельні операції країни із зовнішнім світом Складаючи платіжний баланс, розрізняють реальні і фінансові потоки

СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ СТАТЕЙ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ЗА МЕТОДИКОЮ МВФ: А. Поточні операції: • товари • послуги • доходи від інвестицій • інші послуги та доходи • приватні односторонні перекази • офіційні односторонні перекази. В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал: • прямі інвестиції • портфельні інвестиції • інший довгостроковий капітал • Підсумок А + В відповідає концепції базисного балансу в США. • С. Короткостроковий капітал. • D. Помилки та пропуски. • Підсумок А + В + С + D відповідає концепції ліквідності в США. • Е. Компенсуючі статті: • переоцінка золотовалютних резервів, розподіл і використання СДР (СПЗ). • F. Надзвичайне фінансування • G. Зобов’язання, що становлять валютні резерви іноземних офіційних органів. • Підсумок А + В + С + D + Е + F + G відповідає концепції офіційних розрахунків у США. • Н. Підсумкова зміна резервів: • СДР (СПЗ) • резервна позиція в МВФ

Прийнята МВФ система класифікацій статей платіжного балансу використовується країнами-членами Фонду як основа національних методів класифікації Однак платіжні баланси промислово розвинутих країн і країн, що розвиваються, суттєво відрізняються як за методикою складання, так і за змістом Схеми платіжних балансів, прийнятих сьогодні МВФ і ОЕСР, ураховують спільні риси, притаманні всім розвинутим країнам, і водночас дають змогу кожній

Реальними потоками називають рух товарів, послуг, матеріальних або інших не фінансових активів Реальні потоки у грошовому виразі відображають на поточному рахунку Фінансовими потоками називають рух вимог та зобов’язань, що виникають у зв’язку з рухом реальних потоків Їх відображають на рахунку капіталу та фінансів

Згідно з методикою МВФ, класифікація статей платіжного балансу ґрунтується на виокремленні двох основних розділів: „Поточний рахунок” та „Рахунок капіталу і фінансів”.

Будь-яка операція, що призводить до платежу, проведеного громадянами даної країни (чи урядом), є витратною статтею балансу ( –), а та, що веде до отримання громадянами країни (чи урядом) коштів, є прибутковою статтею балансу (+)

Поточний рахунок узагальнює статистичні дані про рух між країною та рештою реальних ресурсів ( товарів, послуг, доходів ). У ньому виділяють три широкі категорії: • товари і послуги ( нефакторні ) • доходи від факторних послуг • поточні перекази

Стаття „Товари” відображає експорт та імпорт товарів. У сучасних умовах міжнародна торгівля послугами охоплює подорожі. Послуги транспорту, зв’язку, банківських установ, платежі за використання різних матеріальних і нематеріальних активів ( будівлі, споруди, земля та її надра, природні угіддя, плата за використання авторських прав, ліцензії, патенти тощо). Баланс товарів і послуг країни − це різниця між її експортом товарів і послуг та її імпортом товарів і послуг.

Стаття поточного рахунку „Доходи” відображає доходи, які отримали на свої фактори виробництва резиденти за кордоном, а нерезиденти − в даній країні Сальдо цих доходів називають чистим зовнішнім доходом

Стаття „Поточні перекази” − це односторонні перекази державних і приватних одиниць у країну та з неї До переказів належать пенсії, що виплачуються громадянам країни, які проживають за кордоном, гуманітарна допомога, приватні дарування та ін. Односторонні перекази збільшують використовуваний дохід та обсяги

У другому розділі платіжного балансу відображаються потоки капіталу і фінансів. Це рух коштів, будь-яких зобов’язань і вимог, що виникають між резидентами різних країн при взаємних розрахунках за товари і послуги, позиках грошей або товарів, погашенні боргів, інвестиціях у нерухоме майно, цінні папери та інші активи за кордоном. Рахунок капіталу і фінансів об’єднує два самостійні рахунки − рахунок капіталу та фінансовий рахунок.

Рахунок капіталу враховує перекази капіталу і придбання (продаж) не фінансових активів. Перекази капіталу, на відміну від поточних переказів, змінюють обсяг капіталу країн. Капітал країни-одержувача збільшується, а країни-донора − зменшується Прикладами переказів капіталу є передання прав власності на активи, списання боргів. До переказів капіталу відносять також грошові перекази, які збільшують матеріальні або фінансові активи отримувача (акції, житло, об’єкти виробничого призначення та ін. )

Фінансовий рахунок відображає операції з активами і зобов’язаннями (пасивами) резидентів стосовно нерезидентів. Активи і зобов’язання класифікуються на такі чотири групи: • • прямі інвестиції портфельні інвестиції інші інвестиції резервні активи

Інші інвестиції охоплюють усі ті операції з активами і пасивами, які не потрапили ні до прямих, ні до портфельних інвестицій, ні до резервів. Це комерційні кредити постачальників, аванси, довгострокові кредити МВФ тощо. До резервних активів належать суворо визначені активи, що перебувають у власності або під контролем центрального банку країни: монетарне золото (золотий запас країни), спеціальні права запозичення, резервна позиція країни в МВФ, активи в іноземній валюті

В АНАЛІЗІ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ЗАЗВИЧАЙ ВИДІЛЯЮТЬ: САЛЬДО ТОРГОВЕЛЬНОГО БАЛАНСУ САЛЬДО БАЛАНСУ ПОТОЧНОГО РАХУНКУ САЛЬДО БАЛАНСУ РАХУНКУ КАПІТАЛУ САЛЬДО БАЛАНСУ ОФІЦІЙНИХ РОЗРАХУНКІВ

ТОРГОВЕЛЬНИЙ БАЛАНС − це різниця між експортом та імпортом товарів Якщо в довгостроковому періоді країна має пасивний торгівельний баланс, то це свідчить про низьку конкурентоспроможність її товарів на світових ринках Однак у короткостроковому періоді пасивний торговельний баланс не завжди можна розглядати як негативну ознаку. Іноді від’ємне сальдо балансу може відображати зростання імпорту внаслідок припливу прямих інвестицій до країни Сальдо поточного рахунку у платіжному балансі є стрижневим Активне сальдо поточного рахунку означає, що країна є нетто-кредитором відносно інших країн Пасивне сальдо поточного рахунку свідчить, що країна є боржником. Країна з додатним поточним рахунком фактично інвестує частину своїх національних заощаджень за кордон

Сальдо поточного рахунку платіжному балансі є стрижневим у АКТИВНЕ сальдо поточного рахунку означає, що країна є неттокредитором відносно інших країн ПАСИВНЕ сальдо поточного рахунку свідчить, що країна є боржником. Країна з додатним поточним рахунком фактично інвестує частину своїх національних заощаджень за кордон

НАКОПИЧУВАЛЬНЕ САЛЬДО РАХУНКУ ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ, МЛРД. ДОЛ. США З 1980 – 2009 РОКИ

НАКОПИЧУВАЛЬНЕ САЛЬДО РАХУНКУ ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ, МЛН. ДОЛ. США З 1980 – 2009 РОКИ

Сальдо рахунку капіталу і фінансів фактично становить дзеркальне відображення сальдо поточного рахунку, бо показує фінансування потоку реальних ресурсів. Сальдо балансу офіційних рахунків свідчить про збільшення (зменшення) офіційних резервів країни в іноземних ліквідних активах. Платіжний баланс містить два основні рахунки − поточний рахунок і рахунок капіталу і фінансів. Рахунок капіталу і фінансів об’єднує баланс фінансових операцій економічних агентів та баланс операцій з офіційними валютними резервами Якщо підсумковий платіжний баланс дорівнює нулю, то платіжний баланс країни врівноважений

• http: //www. bank. gov. ua/control/ uk/publish/category? cat_id=444 64

Якщо загальна сума платежів з міжнародних операцій країни відповідає бюджету, то такий стан називається РІВНОВАГОЮ платіжного балансу Коли ж держава не може підтримувати рівень витрат відповідно до бюджету, то спостерігається НЕРІВНОВАГА

Рівновага платіжного балансу має місце, коли надходження (доходи) та видатки збалансовані, й офіційні резерви не змінюються. П'ЯТЬ ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ НЕРІВНОВАГИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ: 1) сезонна та випадкова нерівновага 2) циклічна нерівновага 3) структурна нерівновага 4) дестабілізуючі валютні спекуляції та відтік капіталу 5) неадекватний економічній ситуації валютний курс

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ, ЩО ПОВИННІ ВИКОНУВАТИСЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ РІВНОВАГИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ: • Нульове сальдо, тобто рівність дебету та кредиту в базисному балансі чи балансі офіційних розрахунків • Повна зайнятість по країні • Відсутність серйозних обмежень на міжнародні операції

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС • Нерівномірність економічного й політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція. • Циклічні коливання економіки • Зростання закордонних державних витрат, пов’язаних з мілітаризацією економіки й військовими витратами • Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності • Зміни в міжнародній торгівлі • Вплив валютно-фінансових факторів • Негативний вплив інфляції • Торговельно-політична дискримінація певних країн • Надзвичайні обставини — неврожай, стихійні лиха, катастрофи

ТЕМП ІНФЛЯЦІЇ ВАЛЮТН ИЙ КУРС “СПОТ” ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ДЕРЖАВИ ПРОЦЕНТН І СТАВКИ РЕАЛЬНЕ ЗРОСТАН НЯ ВВП

ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ ТЕМП ІНФЛЯЦІЇ У результаті надмірного підвищення цін товари та послуги, що виробляються в країні, стають надмірно дорогими для покупців-нерезидентів. Як наслідок, скорочується рівень експорту. Одночасно, унаслідок підвищення рівня цін, імпортні товари стають все більш привабливими для покупців порівняно з товарами, що виробляються в цій країні. Це сприяє збільшенню обсягу імпортних операцій РЕАЛЬНЕ ЗРОСТАННЯ ВВП Високі темпи зростання ВВП призводять до збільшення обсягів імпорту товарів та послуг. Ця тенденція пояснюється тим, що високі темпи зростання ВВП означають, що підвищується рівень прибутків у середині країни, частина яких може бути використана на імпорт.

ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ Рівні процентних ставок впливають на потоки капіталу, що вливаються в ринок облігацій і використовуються для інвестицій у грошовий ринок. Якщо в країні підвищуються процентні ставки, то можна чекати зростання припливу капіталу для інвестицій в облігації з високою прибутковістю та в інші інструменти грошового ринку. І навпаки, якщо процентні ставки знижуються, слід очікувати відпливу капіталу, оскільки фінансові центри інших країн стають більш привабливими для інвесторів ВАЛЮТНИЙ КУРС «СПОТ» Впливає на відносну вартість імпортних товарів порівняно з вартістю товарів, вироблених у самій

На стан платіжного балансу впливають такі ФАКТОРИ: • Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція • Циклічні коливання економіки • Зростання обсягів закордонних державних витрат • Мілітаризація економіки і військові витрати • Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності • Зміни в міжнародній торгівлі: розширення обміну між індустріально розвинутими країнами; скорочення питомої ваги країн, які розвиваються, що призводить до загострення конкуренції на світовому ринку; зростання внутрішньо фірмового обміну ТНК; зростання

П'ЯТЬ МОЖЛИВИХ ШЛЯХІВ ДОСЯГНЕННЯ РІВНОВАГИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ: 1. Фінансування загального платіжного дефіциту без зміни валютного курсу чи стану національної економіки 2. Запровадження валютного контролю 3. Запровадження (збереження) режиму плаваючого валютного курсу 4. Установлення режиму фіксованого курсу 5. Політика валютного компромісу

ЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА Рівновага – це збалансованість і пропорційність економічних процесів у масштабі всього народного господарства: сукупного попиту і пропозиції, виробництва і споживання

РІВНОВАГА БУВАЄ • ІДЕАЛЬНА (БАЖАНА) • РЕАЛЬНА • ЧАСТКОВА • ЗАГАЛЬНА

ПЕРЕДУМОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ • відповідність сукупного попиту сукупній пропозиції на всіх чотирьох типах ринку (товарів, праці, капіталу та грошей) • ефективне використання всіх економічних ресурсів, що означає відсутність масового безробіття, високого рівня інфляції, нереалізованих товарів і їх дефіциту • відповідність державних цілей існуючим економічним можливостям • збалансованість між виробництвом та споживанням з орієнтацією їх розвитку в інтересах споживачів • відповідність доходів витратам

МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ • КЛАСИЧНА • КЕЙНСІАНСЬКА • МОНЕТАРИСТСЬКА

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!