Lekts_33_ya_7.ppt
- Количество слайдов: 30
Лекція № 7. 1. ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ • 1. Адміністративна юстиція – основний спосіб судового захисту прав громадян. • 2. Адміністративний процес як різновид адміністративних проваджень. • 3. Створення системи адміністративних судів в Україні. • 4. Право на судовий захист прав громадян у державному управлінні. • 5. Основні принципи адміністративного судочинства, проблеми їх застосування на практиці.
1. Адміністративна юстиція – основний спосіб судового захисту прав громадян • Зазвичай юстиція (лат. Justitia — справедливість, правосуддя) пов’язується з правосуддям. • Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. • Під юстицією в енциклопедичній юридичній літературі розуміють систему судових і пов’язаних з їх діяльністю установ. • Можна сформувати попереднє загальне уявлення про юстицію як сферу діяльності держави, спрямовану на запобігання, виявлення та усунення порушень права з метою забезпечення належної реалізації прав і свобод людини, утвердження справедливості та законності у суспільстві.
• Адміністративна юстиція, як один з найважливіших інститутів правової держави, – це ефективний засіб контролю діяльності органів виконавчої влади • Обов’язок правової держави – гарантувати суб’єктивні права громадянина у відносинах з адміністративними органами, що зумовлює необхідність створити адміністративну юстицію в Україні, яка б, з одного боку, захищала суб’єктивні права громадян, а з іншого – забезпечувала через свою судову практику законність діяльності органів державної влади. • Створення системи адміністративних судів було визначено як напрямок і судово-правової, і адміністративно-правової реформи, а також передбачалося положеннями Конституції України. • Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Завдання адміністративного судочинства • Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. • До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
До завдань адміністративної юстиції у сфері управління можна віднести: • забезпечення законності в процесі децентралізації; сприяння ліквідації випадків дублювання повноважень органами виконавчої влади (ліквідація компетенційних колізій); • забезпечення компетенційної дисципліни, тобто ліквідація випадків перевищення повноважень окремими органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади або посадовими особами, а також випадків управлінської бездіяльності; • сприяння подоланню прогалин у сферах управлінського впливу як органів місцевого самоврядування, так і органів виконавчої влади.
Цілями адміністративної юстиції є : • надійний захист суб'єктивних публічних прав громадян і юридичних осіб; • подальше втілення в життя концепції поділу влади, а саме для здійснення політики стримувань і противаг у взаємовідносинах між різними гілками влади; • забезпечення правопорядку і законності в діяльності органів публічної влади; • реалізації чинних конституційних положень щодо структурної організації судової влади, тобто збалансування структур судової влади між загальними та спеціалізованими судами; • розвиток демократичної правової культури європейського типу в судовій, адміністративній та муніціпальної системах; • надання допомоги органам управління у вирішенні практичних правових питань, що виникають у процесі їх діяльності.
• Правовий захист, що забезпечують адміністративні суди, спрямований не на покарання протиправної поведінки, а на поновлення законного стану. • Пріоритети адміністративної юстиції полягають у сфері захисту прав громадянина, а не держави, що має сприяти зростанню довіри до судової влади в країні.
2. Адміністративний процес як різновид адміністративних проваджень • Під адміністративним провадженням розуміють адміністративно-процесуальну діяльність (сукупність процесуальних дій) компетентного суб'єкта, що здійснюється у межах конкретної адміністративної справи для її вирішення. • Адміністративне провадження детермінується в адміністративному процесі завдяки наявності виключно йому належних: • а) процесуальних правовідносин; • б) доказів; • в) процесуальних докумен тів.
Виділяються такі провадження: • адміністративні провадження за зверненнями громадян; • провадження у справах про адміністративні правопорушення; • провадження з видачі ліцензій; • провадження з надання громадянам пільг, виконавче провадження та інші. Адміністративно-процесуальні норми регулюють діяльність двох видів органів публічної влади: • публічної адміністрації (виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування); • судів (у найближчій перспективі – адміністративних, а сьогодні загальних та господарських, що розглядають публічно правові спори).
• До ознак, які дозволяють розглядати адміністративний судовий процес (адміністративне судочинство) як самостійне правове явище, слід віднести: • —наявність чітко визначеної сфери виникнення, існування і припи нення адміністративних справ; • —особливі правила вирішення адміністративних справ, які закріпле ні в адміністративно процесуальних нормах (нормативність адміністра тивного процесу); • —наявність особливих адміністративно процесуальних відносин; • —обов'язкову участь у вирішенні таких справ компетентних органів (їх посадових осіб).
Етапи створення адміністративного судочинства • В 1992 році Концепція судово-правової реформи задекларувала створення адміністративних судів. • В 1996 році Конституція України (ст. 55, 124) закріпила функцію судового контролю у формі адміністративної юстиції як невід‘ємну складову судової влади поряд з іншим основним елементом – правосуддям. • 1998 рік - Концепція адміністративної реформи обґрунтувала роль адміністративної юстиції як форми судового контролю за діяльністю органів державної виконавчої влади. • 2001 рік мала судова реформа та 2002 рік – прийняття Закону України “Про судоустрій України” на законодавчому рівні визначили – в Україні, яка повинна бути демократичною правовою державою, буде адміністративна юстиція.
• 1 жовтня 2002 р. Указ Президента про створення Вищого адміністративного суду України. • 6 липня 2005 р. – Верховна Рада ухвалила Кодекс адміністративного судочинства, в якому окреслила повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства. • 1 вересня 2005 р. – Вищий адміністративний суд України почав розгляд перших адміністративних справ.
14 Тягар доказування • В адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
• Право на судовий захист (Стаття 6 КАСУ). 1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. 2. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. 3. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. 4. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. 5. Відмова від права на звернення до суду є недійсною. 6. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
16 Строк звернення до суду • 6 місяців – загальний строк • 1 місяць – у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення • 1 місяць – для оскарження рішень про стягнення грошей • 10 днів – для оскарження рішень державного виконавця • 5 днів – оскарження рішень під час виборів • 2 дні – оскарження рішень ДВК під час підрахунку голосів
Вимоги до позовної заяви: • Найменування суду • Найменування, адреси, коди, позивача та відповідача (ЄДР) • Виклад фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги • Зміст позовних вимог (про що просять суд) ДО ЗАЯВИ ДОДАЮТЬСЯ • довіреність представника • докази уплати судового збору • копії позовної заяви по кількості відповідачів РОЗМІРИ СУДОВОГО ЗБОРУ • 28, 23 грн. – позов немайнового характеру • 1% розміру майнових вимог, але не більше 2 розмірів МЗП (94, 10 грн. ≥ 1882, 10 грн. )
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (ст. 17 КАСУ). Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: • 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; • 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; • 3) про накладення адміністративних стягнень; • 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічноправові спори, зокрема: • 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; • 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; • 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; • 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; • 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; • 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Зміст позовних вимог (про що можна просити суд) Можна просити суд про таке: • скасувати або визнати нечинним рішення • зобов'язати прийняти рішення або вчинити певні дії • зобов'язати утриматися від вчинення певних дій • стягнути кошти, у тому числі на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, дією або бездіяльністю • встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень СПОСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ЗАКОНОМ.
Адміністративні суди: предметна підсудність • Місцеві загальні суди як адміністративні: – Справи, у яких однією зі сторін є орган місцевого самоврядування – Справи з приводу притягнення до адміністративної відповідальності – Соціальні спори • Окружні адміністративні суди: – Справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади • Вищий адміністративний суд: – Справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів – Щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента – справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів
Адміністративні суди: територіальна підсудність • ЗАГАЛЬНЕ ПРАВИЛО: усі справи вирішуються судом за місцезнаходженням відповідача • Справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності – вирішуються за ВИБОРОМ ПОЗИВАЧА (за місцезнаходженням позивача чи відповідача) • Справи з приводу оскарження НПА КМУ, постійно діючої адміністративної колегії АМК з розгляду скарг у сфері державних закупівель, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, НБУ… Окружним адміністративним судом м. Києва
Набрання рішенням суду законної сили • Рішення суду І-ї інстанції набирає сили по закінченні строку на апеляційне оскарження, а у разі, якщо подано скаргу – по завершенні апеляційного розгляду, якщо його не скасовано апеляційною інстанцією • Рішення суду апеляційної та касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення
Апеляційний перегляд • Підстави для оскарження: неправильне встановлення судом І ї інстанції фактів або застосування норм права • Строк на апеляційне оскарження: – 10 днів з моменту проголошення рішення суду, а щодо ухвал – 5 днів • Порядок подання скарги – через суд І ї інстанції
Особливості апеляційного перегляду • Здійснюється повторне встановлення фактів і та їх правова оцінка • Нові докази не досліджуються Нові докази приймаються лише, якщо вони не були подані з поважних причин, або якщо суд відмовив у їх прийнятті • Вимоги, що не були заявлені у суді І ї інстанції, не розглядаються
Касаційний перегляд • Підстави оскарження: неправильне застосування судами норм права • Строк на оскарження – і місяць після набрання законної сили рішення суду апеляційної інстанції (рішення суду І ї інстанції для господарських судів) • Порядок подання скарги – безпосередньо до суду касаційної інстанції (через суд І ї чи апеляційної інстанції для господарських судів)
Особливості касаційного перегляду • Здійснюється перевірка правильності застосування норм матеріального і процесуального права • Докази не досліджуються • Факти, встановлені нижчестоящими судами, не спростовуються • Вимоги, що не були заявлені у суді І ї інстанції, не розглядаються
Перегляд судових рішень з виняткових обставин (ВСУ) • У разі неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права • Визнання ЄСПЛ судових рішень України такими, що порушують міжнародні зобов’язання Строк на оскарження: 1 місяць з дня ухвалення рішення, але не більше 1 року
29 Основні принципи Диспозитивність • Право сторін розпоряджатися об’єктами процесу (заявленими вимогами) та засобами процесуального нападу та захисту • Ніхто не може бути примушений до пред’явлення позову проти своєї волі. Немає суду без позивача • Суд не має права виходити за межі позовних вимог, постановляти рішення про те, про що його не просили, присуджувати більше ніж вимагали сторони Змагальність • Сторони повинні довести суду свої вимоги, твердження і заперечення щодо фактів • Суд не збирає докази, а основує рішення лише на доказах, наданих сторонами
Принципами здійснення правосуддя (ст. 7 КАС) в адміністративних судах є: • 1) верховенство права; • 2) законність; • 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; • 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; • 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; • 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; • 7) обов'язковість судових рішень.
Lekts_33_ya_7.ppt