Скачать презентацию Лекція 6 Тема Когнітивні підходи до Скачать презентацию Лекція 6 Тема Когнітивні підходи до

L WP 6.pptx

  • Количество слайдов: 47

Лекція № 6 • Тема: Когнітивні підходи до вивчення психічного розвитку. Лекція № 6 • Тема: Когнітивні підходи до вивчення психічного розвитку.

План 1. Інтелектуальний розвиток дитини за Ж. Піаже. 2. Теорія поетапного формування розумових дій План 1. Інтелектуальний розвиток дитини за Ж. Піаже. 2. Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна. 3. Розвиток моральної свідомості за Л. Колбергом.

Жан Піаже • • • Народився: 19 cерпня 1896 Місце народження: Ньовшатель, Швейцарія Помер: Жан Піаже • • • Народився: 19 cерпня 1896 Місце народження: Ньовшатель, Швейцарія Помер: 16 вересня 1980 (84 роки) Наукова сфера: психологія Місце роботи: Інститут Руссо; Женевський університет; Лозанський університет; Сорбонна Відомий як: автор теорії когнітивного розвитку

На думку Піаже, його дослідження мають дати відповідь на питання: Як відбувається перехід від На думку Піаже, його дослідження мають дати відповідь на питання: Як відбувається перехід від незнання до знання, від менш достовірного до більш достовірного знання? Чи існують ідеї передані по спадковості чи наші знання ми повністю отримуємо з досвіду? Як формуються основні категорії пізнання (об’єкт, простір, час, кількість тощо)?

Піаже розглядає інтелект людини як одну із форм пристосування до життя. • Любий живий Піаже розглядає інтелект людини як одну із форм пристосування до життя. • Любий живий організм має внутрішню потребу в підтримці гармонійних взаємовідносин з оточуючим середовищем, тобто потребу в адаптації до середовища. Вплив середовища постійно виводить його з рівноваги. Щоб знову досягнути цієї рівноваги (адаптації), організм має знаходитися в стані постійної активності, щоб компенсувати разбалансованість.

 • Тенденція до рівноваги визнається Піаже верховним принципом розвитку, в тому числі і • Тенденція до рівноваги визнається Піаже верховним принципом розвитку, в тому числі і пізнавального. Уведення фактору рівноваги дозволяє зрозуміти психічний розвиток (і розвиток інтелекту) як саморозвиток, як процес саморуху.

 • Процес пізнавальної адаптації складається з двох різноспрямованих процесів — асиміляції и акомодації. • Процес пізнавальної адаптації складається з двох різноспрямованих процесів — асиміляції и акомодації. • Асиміляція та акомодація — протилежно спрямованні, але нерозривно пов’язані та взаємодоповнюючі тенденції в поведінці.

Асиміляція - вирішення проблемної ситуації відбувається за допомогою схем дій які вже є у Асиміляція - вирішення проблемної ситуації відбувається за допомогою схем дій які вже є у дитини або когнітивних схем. При читанні відбувається асиміляція інформації. Використовуючи загальну «схему хапання» , дитина може брати самі різні об’єкти. Асиміляція забезпечує збереження, стабільність пізнавальних структур. Дещо трансформується сама проблемна ситуація чи новий об’єкт.

Акомодація • Акомодація — це зміна схем стосовно до нової ситуації, до нової задачі; Акомодація • Акомодація — це зміна схем стосовно до нової ситуації, до нової задачі; вона забезпечує варіативність, розвиток, вироблення нових схем. Дитина вчиться по -різному готувати руки, пальці, в залежності від того, чи подають їй листок паперу чи м’ячик (схема хапання піддавалась акомодації).

Інтелектуальний розвиток дитини за Ж. Піаже розглядає інтелект людини як одну із форм пристосування Інтелектуальний розвиток дитини за Ж. Піаже розглядає інтелект людини як одну із форм пристосування до життя. • Спочатку формуються сенсомоторні структури – системи послідовно виконуваних матеріальних дій. • Потім виникають структури конкретних операцій – системи дій які виконуються в думках, але з опорою на зовнішні наочні дані. • Ще пізніше відбувається становлення формально логічних операцій.

Стадії інтелектуального розвитку дитини за Ж. Піаже. • - це ступені або рівні розвитку Стадії інтелектуального розвитку дитини за Ж. Піаже. • - це ступені або рівні розвитку які послідовно змінюють один одного. На кожному рівні досягається відносно стабільна рівновага, яка потім знову порушується. Процес розвитку інтелекту є зміною трьох великих періодів, протягом яких відбувається становлення трьох основних інтелектуальних структур.

Сенсомоторна стадія (0 -2 р. ) 1). 0 -1 міс. – рефлекторний період. • Сенсомоторна стадія (0 -2 р. ) 1). 0 -1 міс. – рефлекторний період. • Основний спосіб отримання інформаціії – рефлекси. • Дитина адаптується до нового світу за допомогою рефлексів (смоктальний, хапальний, мигальний, зіничний, переступальний тощо.

 • 2). 1 -4 міс. Моторні навички (концентрація уваги на власному тілі) • • 2). 1 -4 міс. Моторні навички (концентрація уваги на власному тілі) • Неусвідомлені випадкові рефлекторні рухи, дитина випадково рукою торкається до своєї ноги, до іграшки, нове враження і вона повторює це багато разів. Повертає голову в сторону шуму, прослідковує поглядом рух предмету, пробує схопити іграшку. Зосереджена на власних діях. В основі навички – дії, що повторюються - первинні кругові реакції. • Дитина потребує рухів. (міцне пеленання затримує психічний розвиток). • Зачатки причинно-наслідкових зв’язків.

 • 3). 4 -8 міс. Координація зору і хапання • Вторинні кругові реакції. • 3). 4 -8 міс. Координація зору і хапання • Вторинні кругові реакції. • Дитина трясе брязкальця. Вона зосереджена на зміні звуків, викликаних її діями. Бажання продовжити цікаве. Дитина потребує в повторенні дії багато разів. Вона засвоює, що речі рухаються і що вона сама може ними рухати. В дитини виникає інтерес до іграшок і якщо мама забирає іграшку починає її шукати.

 • 4). 8 -12 міс. Розподіл засобів і цілі. Відкриття нових засобів. період • 4). 8 -12 міс. Розподіл засобів і цілі. Відкриття нових засобів. період координації дій. • Початок практичного інтелекту - схема дій, яка утворилась у попередній стадії, поєднуються в єдине ціле і використовуються для досягнення мети. Коли випадкова зміна дій дає неочікуваний ефект – нове враження. дитина її повторює і закріплює нову схему дій. Якщо експериментатор закриває від дитини предмет. Дитина забирає перепону щоб знайти предмет.

 • 5). 12 -18 міс. Розподіл засобів і цілі. Початок практичного інтелекту • • 5). 12 -18 міс. Розподіл засобів і цілі. Початок практичного інтелекту • 3’являються третинні кругові реакції: дитина вже спеціально змінює дії щоб подивитися, до яких наслідків це призведе. Вона активно експериментує, виникає потреба досліджувати, дитина відкриває нові засоби щоб знайти іграшку. • Мисленнєві операції відбуваються з тією ж швидкістю, що і фізичні рухи.

 • 6). 18 -24 міс. Початок інтеріоризації схем дій. • Після проб і • 6). 18 -24 міс. Початок інтеріоризації схем дій. • Після проб і помилок комбінує дії, приходить до вірного рішення. Якщо раніше дитина виконувала зовнішні дії, щоб досягнути мети, випробовувала та помилялася, то тепер може комбінувати дії у голові і раптово приходити до правильного рішення. Біля двох років формується внутрішній план дій. • Розвивається така характеристика мислення, як збереження об’єкта.

Репрезентативний інтелект Доопераційна стадія (2 -5 рр). • Поява символічної функції • Гарно розвивається Репрезентативний інтелект Доопераційна стадія (2 -5 рр). • Поява символічної функції • Гарно розвивається мовлення, дитина розуміє багатомаїття предметів, але дитина вважає що існує один м’ячик, одна машина і т. д. (2 р. ). Подібні предмети вважаються ідентичними.

 • анімізм, дитина оживляє всі предмети. Всі об’єкти здатні думати і відчувати. • • анімізм, дитина оживляє всі предмети. Всі об’єкти здатні думати і відчувати. • - трансдукція – перехід від часткового до часткового. (Корова, коза –об’єкт А і Б). Дитина робить багато помилок. Перехід від загального до часткового і від часткового до загального не можливий ще. Дитина ще не здатна перейти до дедуктивних і логічних операцій. • -появляється інтуїтивне мислення, яке опирається на сприймання.

Доопераційна стадія (5 -7 рр. ) • Інтуїтивний період • 1 -а стадія – Доопераційна стадія (5 -7 рр. ) • Інтуїтивний період • 1 -а стадія – активне накопичення знань конкретних операцій • а) Предметів існує багато і вони існують незалежно від того, чи бачить дитина їх чи ні.

 • б) домінування сприйняття (пластилинові шарики, банки з водою, довжина лінії тощо). • • б) домінування сприйняття (пластилинові шарики, банки з водою, довжина лінії тощо). • в) Помилки класифікації ( чого більше маргариток чи квітів, що важче 1 кг вати чи 1 кг заліза) • Дитина в цей період йде до школи чи готується до школи в дитячому садку. Вона отримує завдання на класифікацію та синтез, їй ще це зарано. Ми не можемо перескакувати через стадію, інакше потім у неї будуть проблеми

Стадія конкретних операцій 7 -11, 12 рр. 2 -га стадія конкретних операцій Збереження матерії Стадія конкретних операцій 7 -11, 12 рр. 2 -га стадія конкретних операцій Збереження матерії (маси); Збереження довжини; (6 -7 рр). Збереження кількості (незалежно від того який обєм (площу) вони займають) (7 р). • Збереження обєму; (7 р) • Збереження площі, її розрахунок (8 -9 рр. ), пов'язаний з виміром довжин; • Класифікація. • •

Сенсорномоторний період Підперіод Стадії А. Концентрація 1. Вправи рефлексів уваги на Рефлекс смоктання змінюється Сенсорномоторний період Підперіод Стадії А. Концентрація 1. Вправи рефлексів уваги на Рефлекс смоктання змінюється після вправ. Дитина краще смокче груди, соску, свої власному тілі пальці, предмети Вік 1. міс. 1. Перші навички і первинні кругові реакції. Повертає голову в сторону шуму, слідкує поглядом за рухом предмету, пробує 1 -4, 5 схопити іграшку. Зосереджена на власних міс. діях. В основі навички – дії, що повторюються 1. Координація зору і хапання Вторинні кругові реакції 4, 5 – 8 Дитина трясе брязкальця. Вона зосереджена міс. на зміні звуків, викликаних її діями. Бажання продовжити цікаве.

Сенсорномоторний період Підперіод Стадії Б. Об’єктивація 1. Розподіл засобів і цілі. Початок практичного інтелекту Сенсорномоторний період Підперіод Стадії Б. Об’єктивація 1. Розподіл засобів і цілі. Початок практичного інтелекту Дитина випадково вкинула іграшку з краватки – нове враження. Вона повторює його і закріплює нову схему дій 1. Розподіл схеми дії дякуючи третинним круговим реакціям Поява нових засобів для досягнення мети. Дитина вже спеціально змінює дії, щоб подивитись до яких результатів це призведе. Вона активно досліджує. 1. Початок інтеріоризації схем і вирішення деяких проблем шляхом дедукції. Після проб і помилок комбінує дії, приходить до вірного рішення. Вік 8 -12 міс. 11 -18 міс. 18 -24 міс

ІІ період Репрезентативний інтелект Підперіод Стадії Вік А. Доопераційний інтелект (діти не здатні до ІІ період Репрезентативний інтелект Підперіод Стадії Вік А. Доопераційний інтелект (діти не здатні до доведення, розмірковування) 1. Поява символічної функції 2 -4 р. Початок інтеріоризації схем дій. 2. Інтуїтивне мислення, опирається на 4 -6 р. сприймання ( Характерний егоцентризм мислення – особлива інтелектуальна позиція дитини). Б Конкретних 3. Інтуїтивне мислення, яке опирається на 6 -8 р. більш розчленоване уявлення. операцій (діти 3. Прості операції (класифікація, серіація, здатні до відповідність) 8 -10 р. доведення, 4. Система операцій (система координат, розмірковуванпроективні поняття) 9 -12 р. ня)

Феномен Піаже – егоцентризм мислення • Егоцентризм не піддається безпосередньому спостереженню, він проявляється через Феномен Піаже – егоцентризм мислення • Егоцентризм не піддається безпосередньому спостереженню, він проявляється через інші феномени. Серед них — домінуючі риси дитячого мислення: реалізм, анімізм, артифікалізм. ;

Реалізм мислення На певному етапі розвитку дитина розглядає предмети такими, якими дає їх безпосереднє Реалізм мислення На певному етапі розвитку дитина розглядає предмети такими, якими дає їх безпосереднє сприйняття (так, місяць йде за дитиною під час прогулянки). Реалізм буває інтелектуальний — вітер «створюють» гілки дерев; назва предмету настільки ж реальна, як і сам предмет.

Анімізм мислення • Являє собою всезагальне одухотворення, наданяя речам (в першу чергу тим, які Анімізм мислення • Являє собою всезагальне одухотворення, наданяя речам (в першу чергу тим, які самостійно рухаються, таким, як хмари, річка, місяць, машина) свідомості та почуттів.

Артифікалізм мислення • Розуміння природних явищ за аналогією з діяльністю людини, все що існує Артифікалізм мислення • Розуміння природних явищ за аналогією з діяльністю людини, все що існує розглядається як створене людиною, згідно її волі або для неї (сонце - «щоб нам було видно» , річка — «щоб плавали човни» , тощо).

Особливості дитячої логіки • синкретизм (глобальна схематичність и суб’єктивність дитячих уявлень; тенденція пов’язувати все Особливості дитячої логіки • синкретизм (глобальна схематичність и суб’єктивність дитячих уявлень; тенденція пов’язувати все у всьому; сприймання деталей); • трансдукція (перехід від часткового до часткового, пропускаючи загальне); • нездатність до синтезу и супідрядності (відсутність зв’язку між судженнями); • нечуттєвість до протиріч; • Нездатність до самоспостереження; • труднощі усвідомлення; • непроникливість до дослідження (дитина не изольована від зовнішнього впливу, виховання, але воно ним асимілюється та деформується).

ІІІ. Період формально-логічних операцій Підперіод Стадії Вік А. Становлення формальних операцій 1. Гіпотетико-дедуктивна логіка ІІІ. Період формально-логічних операцій Підперіод Стадії Вік А. Становлення формальних операцій 1. Гіпотетико-дедуктивна логіка і комбінаторика Звільнення від конкретної прив’язаності до об’єктів. Формуються наукові поняття. 12 -14 р. Б. Досягнення формальних операцій 13 -14 р.

Петро Якович Гальперін • Народився (2 жовтня 1902, Тамбов - † 25 березня 1988, Петро Якович Гальперін • Народився (2 жовтня 1902, Тамбов - † 25 березня 1988, Москва) — радянський психолог, діяч харківської психологічної школи, московської школи О. М. Леонтьєва, екпериментатор, теоретик науки, викладач. Автор теорії планомірнопоетапного формування розумових дій.

6. 2. Теорія П. Я. Гальперіна • Перший етап характеризується формуванням ООД (майбутньої дії). 6. 2. Теорія П. Я. Гальперіна • Перший етап характеризується формуванням ООД (майбутньої дії). Головним моментом цього етапу є ознайомлення на практиці зі складом майбутньої дії, а також з вимогами яким має відповідати дана дія.

Другий етап • формування розумових дій пов’язаний з її практичним засвоєнням, котра здійснюється з Другий етап • формування розумових дій пов’язаний з її практичним засвоєнням, котра здійснюється з використанням предмета.

Третій етап • пов’язаний з продовженням засвоєння даної дії, але вже без опори на Третій етап • пов’язаний з продовженням засвоєння даної дії, але вже без опори на реальні предмети. На даному етапі відбувається перенесення дії із зовнішнього, наочно-образного плану на внутрішній план. Дія супроводжується зовнішнім мовленням.

На четвертому етапі засвоєння розумової дії відбувається відмова від зовнішнього мовлення. Здійснюється перенос зовнішньо- На четвертому етапі засвоєння розумової дії відбувається відмова від зовнішнього мовлення. Здійснюється перенос зовнішньо- мовленнєвого виконання дії повністю на внутрішній план. Конкретна дія виконується “про себе”.

На п’ятому етапі • дія виконується повністю на внутрішньому плані, з відповідним скороченням і На п’ятому етапі • дія виконується повністю на внутрішньому плані, з відповідним скороченням і перетворенням з послідовним зникненням виконання даної дії із сфери свідомості (тобто постійного контролю над її виконанням) в сферу інтелектуальних вмінь і навичок.

Лоуренс Колберг • Професор Гарвардського університету. • Сфера діяльності: психологія розвитку, моральна освіта. Широку Лоуренс Колберг • Професор Гарвардського університету. • Сфера діяльності: психологія розвитку, моральна освіта. Широку популярність отримала його теорію морального розвитку.

6. 3. Розвиток моральної свідомості за Л. Колбергом. • Л. Колберг використовував оповідання, які 6. 3. Розвиток моральної свідомості за Л. Колбергом. • Л. Колберг використовував оповідання, які містять складні конфлікти морального порядку і які вимагають розв'язання. Наприклад: "Жінці, яка хворіє раком, не допомагають ніякі ліки. Вона просить свого лікаря дати їй велику дозу снодійного, щоб позбутись страждань. Чи повинен лікар задовольнити її прохання? "

Відповіді дітей • Дитина: Відповіді дітей • Дитина: "Було б добре дати жінці померти, щоб позбавити її болю. Але це може бути неприємно її чоловіку - це ж не те саме, що приспати тварину, яка не потребує своєї дружини". • Підліток: "Лікар не має на це права. Він не може дати життя і не може його забрати".

Дорослий • Дорослий: “Жінка повинна мати вільний вибір. Значення має якість життя а не Дорослий • Дорослий: “Жінка повинна мати вільний вибір. Значення має якість життя а не сам його факт. Якщо вона вважає, що не варто жити, перетворившись, в дещо неживе, але вже не людину, вона має право обрати смерть. Людям потрібно надати можливість самим вирішувати, що з ними буде".

І. Доморальний рівень • Норми моралі для дитини - дещо зовніші вона виконує правила, І. Доморальний рівень • Норми моралі для дитини - дещо зовніші вона виконує правила, запроваджені дорослими, з чисто егоїстичних міркувань. Спочатку вона орієнтується на кару і поводить себе "гарно" щоб її уникнути (І стадія). Потім вона починає орієнтуватись і на заохочення, очікуючи отримати за свої правильні дії похвалу або ж яку-небудь іншу винагороду (II стадія).

ІІ. Конвенційна мораль • (конвенція - домовленість, згода). Джерело моральних основ для дитини залишається ІІ. Конвенційна мораль • (конвенція - домовленість, згода). Джерело моральних основ для дитини залишається зовнішнім. Вона вже прагне поводити себе певним чином із-за потреби у схвалені, у підтримці добрих стосунків зі значущими для неї дорослими. Орієнтація у своїй поведінці на виправдовування очікувань та схвалення інших характерна для III стадії, на авторитет - для ІУ стадії. Цим визначається нестійкість поведінки дитини і залежність від зовнішніх впливів.

ІІІ. Автономна мораль Моральні норми та принципи стають власним досягненням особистості, тобто внутрішніми. Вчинки ІІІ. Автономна мораль Моральні норми та принципи стають власним досягненням особистості, тобто внутрішніми. Вчинки визначаються не зовнішнім тиском чи аворитетом, а власним сумлінням.

 • Спочатку з’являється орієнтація на принципи суспільного благополуччя, демократичні закони прийняті на себе, • Спочатку з’являється орієнтація на принципи суспільного благополуччя, демократичні закони прийняті на себе, обов’язки перед суспільством (V стадія), потім на загальнолюдські етичні норми і принципи (VІ стадія).