ЛЕКЦІЯ 6 Тема 5. Соціально-політичні небезпеки, їхні види

ЛЕКЦІЯ 6 Тема 5. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС

План Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження: війни, тероризм та їх види. Корупція і криміналізація суспільства, маніпуляція свідомістю як соціальні фактори впливу на життя та здоров’я людини.

Питання для самостійного вивчення 1. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства. 2. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. 3. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. 4. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Рекомендована література: Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник / За редакцієюЯ. І. Бедрiя. – Львів: Видавнича фiрма «Афiша», 1999. - 275 с. Желiбо Є. П., Заверуха Н М., Зацарний В В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України I-IV рiвнiв акредитації / За ред. Е. П. Желiбо i В. М. Пiчi. – Київ: «Каравела», Львiв: «Новий Свiт – 2000», 2001. – 320с. Желібо Є.П., Заверуха Н М., Зацарний В В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є П. Желібо. 5-е вид. – К.: Каравела, 2007. – 344 с. Лапiн В. М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник / В. М.Лапін. – Львів: Львiвський банкiвський коледж, 1998. - 192 с. Пiстун І. П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / І.П.Пістун. – Суми: Видавництво «Унiверситетська книга», 2000. – 301 с.

Основні поняття : * Бродяжництво * Алкоголізм * Страйки * Революція * Тероризм * Суїцид * Війни * Проституція * Паління * Повстання * Вандалізм * Конфлікти * Духовне гноблення * Мілітаризм

1. Глобальні проблеми людства

Глобальні проблеми (фр. global – загальний, від лат. globus – куля) – це об’єктивні суспільні явища всесвітньо-історичного значення, породжені сучасними умовами матеріального виробництва, технічним рівнем озброєнь, соціально-політичними протиріччями сучасної цивілізації, які досягли критичної межі.

Глобальними проблемами вважаються такі, що: ставлять проблему виживання людського роду, його самозбереження, спасіння цивілізації від загибелі; становлять центральну вісь загальних інтересів усіх країн, соціальних та національних спільностей; неможливо розв’язати без широкого міжнародного співробітництва.

Сфери виникнення та дії глобальних проблем: І – сфера взаємодії природи й суспільства та використання обмежених ресурсів. ІІ – сфера суспільних взаємин між державами різних соціально-економічних систем і різних рівнів розвитку. ІІІ – сфера пристосування сучасної людини до умов природного середовища (ноосфери), що постійно змінюється під впливом НТР.

Причини виникнення глобальних проблем Нагромадження величезної виробничої потужності. Науково-технічний прогрес.

Класифікація глобальних проблем: Політичні проблеми Природно-екологічні проблеми Соціально-економічні проблеми Наукові проблеми Демографічні проблеми

Міжнародне регулювання глобальних проблем Міждержавні (міжурядові) та недержавні. Переважна більшість різноманітних асоціацій, союзів і фондів. Універсальні, відкриті для всіх держав, і спеціалізовані, наприклад, регіональні чи галузеві міжнародні організації. Організації загальної компетенції (ООН, Рада Європи, Ліга арабських держав) і спеціальної компетенції (Всесвітній поштовий союз, Міжнародна організація праці (МОП), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)). Міждержавні та наддержавні організації, рішення яких поширюються на фізичних і юридичних осіб держав-членів організацій (ЄС). Відкриті організації і закриті (НАТО).

2. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗВИЧАЙНОЇ ЗБРОЇ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ: ВІЙНИ, ТЕРОРИЗМ ТА ЇХ ВИДИ

Причини виникнення соціальних відхилень деформований характер процесів збіднення та збагачення; формуванням нової соціальної диференціації та відповідних критеріїв її оцінки; надто різкий поділ на бідних та багатих; падіння духовного та культурного рівня населення; - незадовільні матеріальний стан та умови проживання населення.

ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ НЕБЕЗПЕК , що ВИКЛИКАНІ НИЗЬКИМ ДУХОВНИМ ТА КУЛЬТУРНИМ РІВНЕМ * Порушення громадського порядку та дисципліни *Злочинність *Бродяжництво * Проституція * Алкоголізм

Алкоголізм

Історія вживання алкоголю Античні часи (за 8 тис.р. до н.е.): використання плодових соків, дикого винограду, меду; 8 тис. років тому – відкриття арабським хіміком і лікарем Альбуказісом Коза етилового спирту; VI - VІІ ст. – чистий спирт “аль коголь” (араби) 860 р . – виготовлення першої пляшки горілки арабом Рабезом; Середньовіччя – Західна Європа ( алхімік Валентіус): міцні напої з відходів цукрового виробництва і картоплі; Стародавня Русь – медовуха, пиво (міцність 5-10º); ХVІ ст. – масове завезення горілки і вина при Івані ІV та Борисі Годунові (“цареві шинки”) Сучасність – потужна алкогольна індустрія, масове поширення алкоголізму

Причини алкоголізму

Стадії розвитку алкоголізму Захисна реакція організму на отруту Зменшення захисної реакції, виникнення ейфорії Ейфорія як потреба Хронічний алкоголізм

Розподіл алкоголю в організмі людини (концентрація алкоголю в крові прийнято за 100%) МОЗОК – 175% СПИННОМОЗКОВА РІДИНА – 150% ПЕЧИНКА – 148% КРОВ – 100% КИШКИ – 80% ШЛУНОК – 20%

Характеристика алкоголю Шкода алкоголю - зниження стійкості та інтенсивності уваги; - порушення процесів мислення і пам‘яті; - зниження гостроти зору, порушення окоміру і здатності розрізняти кольори; - збільшення часу реакції; - звуження поля зору; - порушення координації рухів, їх точності; - маскування почуття втоми при її наявності; - зниження працездатності; - неадекватне ставлення п‘яної людини до свого стану; переоцінка своїх можливостей і недооцінка складності різних ситуацій. Користь алкоголю невеликі дози алкоголю знімають стрес; спирт – поживна речовина, що надає людині енергію; лікування вином (енотерапія)

Сумарне вживання алкоголю в Україні – 12 літрів на 1 людину за рік: щоденно 100 мл горілки чи коньяку або 350 мл вина чи 850 мл пива Вживання пива (середньостатистичний громадянин за рік): Німець – 180 л; Чех – 150л; Росіянин – 50 л; Українець – 34 л.

ВИДИ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НЕБЕЗПЕК Конфлікти; Страйки; Повстання; Революція; Вандалізм; Суїцид; Тероризм; Злочинність; Війна

Конфлікти – це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників. Вандалізм – руйнування, знищення матеріальних , історичних цінностей держави, національної культури. Тероризм (від. лат. terror – страх, залякування) – це форма політичного екстремізму, застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, досягнення певних цілей.

Види тероризму Політичний лл Соціальний Економічний Релігійний

Небезпеки воєнного характер Збройні конфлікти Війна – це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Ознаки сучасних війн У сучасних війнах більша частина загиблих – це мирні жителі. Під час Другої світової війни в СРСР загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міста 70 тис. селищ. Під час в’єтнамської війни в 60-ті роки ХХ ст. було вбито близько 7 млн. місцевих мешканців і 57 тисяч американців

Комбіновані небезпеки Природно-техногенні небезпеки Природно-соціальні небезпеки Соціально-техногенні небезпеки

Природно-техногенні небезпеки (екологічні небезпеки)

Джерела викидів у довкілля

Кислотні опади Техногенні землетруси Зсуви Селі

Руйнування озонового шару Парниковий ефект Смог

Виникнення пустель

Природно-соціальні небезпеки

Паління

Історія вживання тютюну Америка (Nikotina tabakum) 1492 р. (Х. Колумб) – розповсюдження у Західній Європі; 1585 р. - завезено до Росії; ХVІ ст. – боротьба з палінням у Англії; 1697 р. – (Петро І) – легалізація паління

За даними ВООЗ 3,5 млн. курців помирає від паління за рік, або 1000 щодня; в Україні – 100 - 110 тис. чоловік щорічно; за прогнозами – від паління помре 250 млн. дітей та підлітків Україна : курять 12 млн. (40% населення) людей, з них 45% - чоловіків і 35% - жінок; Серед школярів: 22,4%, з них - 7% - регулярно, 15,4% - пробують

Склад тютюну В залежності від якості, сортності та складу, тютюн вміщує ~ 1200 компонентів. В тютюнових листях , крім нікотину, є ще 11 отруйних алкалоїдів. Нікотин, на відміну від інших алкалоїдів, не має жодних лікарських властивостей. Нікотин породжує пристрасть до нього.

НІКОТИН смоли бензапірен бензатрацен полоній - 210 свинець 210 вісмут - 210 оксид вуглецю (СО) аміак, ціаністий водень синильна кислота СКЛАД ТЮТЮНОВОГО ДИМУ (дим вміщує біля 3000 хімічних речовин, що пошкоджують тканини)

Вплив нікотину на людину Малі дози – збудження ЦНС; втрата еластичності судин головного мозку та насичення їх холестерином; руйнування у організмі вітаміну С; Великі дози – пригнічення ЦНС; загальмованість швидкості мозкових процесів; Отруєння нікотином (має хронічну форму); Розвиток фізичної та психічної залежності; Виникнення захворювань (рак, серцево-судинні та респіраторні захворювання, захворювання системи травлення та дитяча смертність).

Наркотики і наркоманія Наркотик – це кожна речовина рослинного чи синтетичного походження , яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання може призвести до психічної або фізичної залежності. Наркоманія – це не тільки стимулювання наркотичними засобами появи збудженого чи пригніченого стану центральної нервової системи, але й звикання організму до них, бажання приймати їх і за відсутності безпосередніх причин: болю, втоми, страху та інших станів; - це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров‘ю, призводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому віці.

Історія вживання наркотиків 6400 р. до н.е. - алкоголь, як перший наркотик; 5 тис. р. до н.е. – використання опіумного маку (Ближній Схід); 2700 р. до н.е. – використання коноплі у вигляді настоїв (чаю) у Китаї; 3 тис. р. до н.е. – використання листів коки (Центральна та Південна Америка); пізніше - галюциногенні гриби, різновид мексиканського кактусу; ХІІІ ст. – завезення хрестоносцями з Близького Сходу опіуму; ХVІІІ ст. – наркоманія отримує політичне значення; промислове виробництво опіуму; 1805 р. – виготовлення морфіну (Зертюрнер); 1853 р. – голка для ін'єкцій ( англ. лікар Олександр Буд); ХІХ ст. – масове вживання наркотиків у Європі; Поч. ХХ ст. - вживання марихуани у Америці; 1991 р. – інтенсивне розповсюдження наркотиків, відсутність антинаркотичної пропаганди; ХХІ ст.- міжнародна проблема

В наркоманії як хворобі розрізняють два стани: - залежність: * психічна * фізична - звикання

Розвиток залежності від наркотиків: Психічна залежність Фізична залежність Абстинентний синдром Зростання толерантності

Наркотики, що збуджують діяльність ЦНС (амфетамін, кокаїн, гашиш) Наркотики, які пригнічують діяльність нс (опіати, барбітурати) Групи наркотиків за психофармакологічним впливом Наркотики, що викликають галюцинації (маріхуана, мускатний горіх, ЛСД)

Біохімія наркотиків - Неорганічні речовини: інертні гази з легкою наркотичною дією - Органічні речовини

Епідемія – масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості , країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Пандемія – масове розповсюдження інфекційних захворювань, яке виходить за межі однієї країни, охоплює цілі регіони, групи краї або континенти. Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов‘язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами.

Соціально-техногенні небезпеки

Професійні захворювання Пов'язані зі шкідливими факторами виробництва Професійний травматизм сукупність виробничих травм при порушенні техніки виробничої безпеки Токсикоманія: вживання різних токсичних речовин з метою досягнення стану ейфорії (клей, ацетон, дихлофос та ін) Масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами

3. КОРУПЦІЯ І КРИМІНАЛІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА, МАНІПУЛЯЦІЯ СВІДОМІСТЮ ЯК СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Корупція (від лат. corrumpere – псувати) – протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.

Причини корупції невдало побудована система державного управління (або незакінчені реформи в системі органів державного управління), непрофесійність топ-менеджерів в державі, відверто недосконала судова система, політична корупція в парламенті, брак політичної волі національних лідерів щодо ефективного протистояння проявам корупції, насамперед проявам політичної корупції, слабкість інститутів громадянського суспільства

Класифікація видів корупції за різними критеріями за типами взаємодіючих суб'єктів (громадяни і дрібні службовці, фірми і чиновники, нація і політичне керівництво); за типом вигоди (отримання прибутку або зменшення витрат); за спрямованістю (внутрішня і зовнішня); за способом взаємодії суб'єктів, ступенем централізації, передбаченістю тощо.

Корупція за типами взаємодіючих суб'єктів Побутова корупція Ділова корупція Корупція верховної влади

Області збагачення корупціонерів Інвестиційні проекти Державні закупівлі (державний бюджет) Позабюджетні рахунки

Криміналізація – це законодавче визнання тих чи інших діянь злочинними, встановлення за них кримінальної відповідальності. Кримінологічна безпека передбачає забезпечення захисту суспільства та об’єктів економіки від посягань організованої злочинності та промислового шпіонажу.

Причини злочинності Економічна криза – різкий спад рівня життя людей; Недосконалість законодавчої і правової бази; “Зовнішній фактор” – відсутність ідеалів, моральних цінностей для виховання молоді; Вплив на свідомість людей масової вітчизняної культури та культури Заходу

Питання для самоконтролю Дайте визначення поняттю “кримінологічна безпека”. Назвіть суб’єктів зовнішніх загроз кримінологічної безпеки об’єкта економіки. Опишіть стратегію економічної війни та її наслідки. Назвіть основні принципи економічної розвідки. Яку мету переслідує промисловий шпіонаж? Наведіть способи та технічні засоби добування інформації суб’єктами промислового шпіонажу. На яких принципах побудована діяльність злочинних угруповань? Що ви розумієте під добросовісною і недобросовісною конкуренцією? Назвіть методи добування інформації. Перерахуйте внутрішні загрози кримінологічної безпеки об’єкта економіки. Назвіть умови, що сприяють розголошенню комерційних таємниць об’єкта економіки. Які структури забезпечують кримінологічну безпеку об’єкта економіки? Назвіть основні завдання системи забезпечення кримінологічної безпеки об’єкта економіки. Охарактеризуйте діяльність основних підсистем кримінологічної безпеки об’єкта економіки. Назвіть допоміжні підсистеми кримінологічної безпеки об’єкта економіки. Які заходи забезпечують безпеку особистого майна та транспортних засобів?