Лекція 6 ПРИКЛАДНІ ЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ План Ø 1

Лекція 6 ПРИКЛАДНІ ЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ План Ø 1. Благодійництво Ø 2. Насильство. Насилля. Ø 3. Етика ненасильства

Благодійництво Ø - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги

ВИДИ БЛАГОДІЙНИЦТВА - меценатство - спонсорство Це діяльність, завдяки якій громадські та приватні ресурси та майно добровільно спрямовуються їхніми власниками для допомоги окремим соціально незахищеним групам людей, для вирішення суспільних проблем , а також там людям ( громадським активістам, фахівцям, представникам творчих професій, учням та студентам) та некомерційним і неполітичним організаціям, котрі відчувають нестачу в коштах для вирішення індивідуальних, професійних, культурних, суспільних завдань та життя суспільства. Ø Ø

Основні напрями благодійництва сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища; Ø поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів; Ø

подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям; Ø сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науковоосвітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням; Ø сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості; Ø подання допомоги талановитій творчій молоді; Ø

подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури; Ø сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи; Ø сприяння розвитку охорони здоров’я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у поданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування; Ø сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям. Ø

День благоді йництва Ø Свято встановлено в Україні «…з — свято України. Відзначається щорічно у другу неділю грудня. метою утвердження принципів гуманізму і милосердя, сприяння розвитку благодійної діяльності та на підтримку ініціативи громадських організацій…» згідно з Указом Президента України «Про День благодійництва» від 13 грудня 2007 р. № 1220/2007. Відзначається щорічно у другу неділю грудня.

Філантропі я (від грец. φιλέω, «любити» і ἄνθρωπος, «чоловік» ) — любов до людей, доброзичливе ставлення до людини взагалі, благодійність, жертвування своїм часом, грошима, репутацією задля благочинності, заступництво нужденних, людинолюбство, безкорислива допомога. Ø Однією з найдавніших форм благодійності була милостиня і піклування про убогих, переважно при церквах і монастирях. Слово «філантропія» вперше з'явилося в трагедії Есхіла «Прометей Прикутий» для позначення божественної допомоги людям. Ø Філантропія — повна протилежність мізантропії. Ø

Філантропія у давні часи Організацією філантропії у Стародавній Греції займалися притани, що обиралися за жеребом з членів міської ради. Тоді формами філантропії були: громадські трапези, роздача грошей нужденним, будівництво храмів і лазень. Ø Благодійні заходи у Стародавній Греції не поширювалася на рабів, оскільки вони не були громадянами поліса. Ø У Стародавньому Римі набула великого значення допомога нужденним як засіб досягнення влади. Зокрема, Гай Юлій Цезар виплачував кожній людині, який потребувала матеріальної підтримки, по 300 сестерціїв. При виникненні труднощів з постачанням до Риму продовольства часто роздавав хліб за найнижчою ціною або навіть задарма, а грошові виплати подвоював. Ø У рамках корисливої допомоги нужденним виникло таке явище римської культури, як меценатство. Гай Цільній Меценат, представник стану вершників, прославився своїм заступництвом] Вергілія, Горація, Проперція та інших поетів, надаючи їм матеріальну підтримку, хоча і не зовсім безкорисливо: їх творчість використовувався для прославлення самого себе. Ø

ФІЛАНТРОПІЯ. Сучасність У 2011 р. найбільша британська благодійна організація Charities Aid Foundation (CAF) опублікувала Світовий рейтинг благодійності, в якому оцінила рівень філантропії в різних країнах. Ø На першій позиції опинилися одразу дві країни — Австралія та Нова Зеландія. Далі йдуть Канада, Ірландія, Швейцарія, США, Нідерланди, Великобританія, Шрі-Ланка і Австрія. Україна опинилася на 150 -му місці, Росія стала 138 -ою. Замикає список з 153 країн Мадагаскар. Ø При складанні рейтингу були враховані три риси благодійної поведінки: фінансові пожертвування, віддача власного часу (волонтерство) і допомогу незнайомим людям. Ø

Мізантропія (від грец. «ненавидіти людину» ) ненависть, недовіра до людей чи схильність до неї. Мізантроп — людина схильна до мізантропії, яка не любить людство, іноді навіть себе, оскільки й сама є людиною. Хоча мізантропи виражають загальну ворожість до людства в цілому, вони, як правило, підтримують нормальні стосунки із певними людьми. Мізантропія може бути мотивована відчуттям ізоляції та соціального відчуження, або просто презирством до характерних рис, властивих для більшої частини людства. У патологічних випадках — стійке психічне захворювання. Ø

Мізантропія в культурі Ø головний герой п'єси Мольєра «Мізантроп» Ø Яго з п'єси Шекспіра «Отелло» Ø твори Франца Кафки Ø філософія Шопенгауера і Ніцше Ø агент Сміт із фільму Матриця Ø доктор Грегорі Хаус із серіалу House M. D.

НАСИЛЬСТВО Ø це застосування силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих хто не може чинити опір. Тобто, будь-яке застосування сили по відношенню до беззахисних.

Насилля Ø обмеження (у граничному випадку – аж до повного заперечення) свободи життєдіяльності одного соціального суб’єкта іншим, що виражається в нав’язуванні своєї волі й заподіянні фізичних і моральних страждань.

Зміст основних аспектів дослідження насилля в інформаційному суспільстві, якими виступають: Ø Ø Ø нормативність (концепт насилля має нормативний, а не дескриптивний характер); - предметність (необхідність урахування впливу культурної специфіки на критерії кваліфікації певних дій як насильницьких); - комплексність (неможливість представити насилля в якості ізольованого феномену-в-себе); - динамізм (насилля як зіткнення суб’єктів, що змінює їхні диспозиції); - реляційність (необхідність розглядати насилля як певний дискурс у процесі його розвитку);

Основними особливостями, які визначають специфіку насилля в інформаційному суспільстві, є: Ø Ø Ø Ø - віртуалізація насилля; - витіснення прямого насилля опосередкованим; - зростання анонімності насилля; - трансформація дискретних насильницьких актів у континуальні; - технічний розвиток засобів маніпуляції суспільною свідомістю та їх масове застосування через ЗМІ; - детермінованість нових форм і видів насилля інноваційними комунікативними технологіями; - вплив на підсвідомість через масове розповсюдження сучасних міфологем, чуток, реклами, моди тощо; - резонансність або"ефект вірусу“.

ВИМІРИ НАСИЛЛЯ Ø феноменальне (насилля як досвід) Ø концептуальне (насилля як поняття) Ø мовленнєве (насилля як слово та дискурс)

Етика ненасильства Ø це обґрунтування таких принципів і методів рішення проблем і конфліктів, що виключають застосування насильства над особистістю (морального і фізичного). Етика ненасильства - це спосіб життя, відповідно до якого людина будує свої відносини з людьми, відноситься до усього живого, до природи.

Ідеал ненасильства Ø сформульований у Нагорній проповіді (Новий Завіт). У ній непротивлення злу розглядалося як прояв моральної досконалості, індивідуальної моральної переваги над чужим гріхом. Немноження зла розцінювався як прояв добра.

Значна роль у розробці принципів етики ненасильства належить Л. Толстому Він писав, що визнання необхідності противлення злу насильством є не що інше, як виправдання людьми своїх звичних улюблених пороків: помсти, користі, заздрості, властолюбства, боягузтва, злості.

Ідеологи ненасильства - Мартін Лютер Кінг (1929 -1968), який віддав життя в боротьбі за справедливість. Його ім'ям названий "Інститут ненасильства" у м. Нью-Йорку. Ø Махатма Ганді (1869 -1948) – вважав, щр принцип ненасильства припускає двох форм боротьби: неспівробітництво і цивільна непокора. Ці погляди знайшли відображення в його роботі "Моя віра в ненасильство". Ø

Тест 6 Ø 1. Атрибути (особливості) насильства в інформаційному суспільстві Ø 2. …добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Ø 3. Назвіть українських меценатів