Лекція 5 Тема Українські культурні традиції

Лекція 5 Тема : Українські культурні традиції

ПЛАН Звичаї та обряди Громада і громадський побут Промисли і ремесла Народна архітектура Українське народне вбрання і їжа

Література Артюх Л. Ф. Українська народна кулінарія. - К. , 1977 Бойківщина: іст. – етногр. дослідження / За ред. Ю. Г. Гошка. – К. , 1983 Гуцульщина : іст. – етногр. дослідження / За ред. Ю. Г. Гошка. – К. , 1987 Золотослов: Поетичний космос Давньої Русі / За ред. М. Москаленко. – К. , 1988 Культура і побут населення України / За ред. В. І. Наука. – К. , 1993 Курочкін О. В. Громадський побут і звичаєвість // Культура і побут населення України. – К. , 1993 Ніколаєва Т. О. Історія українського костюму. – К. , 1996 Самойлович В. П. Народное архитектурное творчество. – К. , 1977 Українська минувшина: ілюстрований етногр. довідник. – К. , 1994 Цимбалістий Б. Родина і душа народу // Українська душа: Зб. ст. – К. , 1992

Основні поняття Звичай Обряд Громада Промисли Ремесла

1. Звичаї та обряди Звичай це повсякденні, усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосунків, у результаті багаторазового здійснення одних і тих же дій та усвідомлення їх суспільної значності. Обряди – це символічні дійства, приурочені до відзначення найбільш важливих подій у житті людських гуртів, родин, окремих осіб. Звичаї та обряди мають національний або етнічний характер. Між звичаями і обрядами існує певна різниця. Звичаїв дотримуються щоденно, обряди ж виконуються напередодні чи безпосередньо в дні свят. .

Сукупність обрядів, якими супроводжують відзначення святкового дня чи релігійної відправи, становить ритуал. А система усталених обрядів, якими супроводжується громадсько побутове чи релігійне життя, є обрядовістю даного народу. В обрядовості українців розрізняють два види – родинну або сімейну і календарно – побутову.

Календарно – побутова обрядовість : етапи формування : 1. Від найдавніших часів до початків землеробства. 2. Від початків землеробства до прийняття християнства. 3. Після утвердження християнства

2. Громада Поняття громада дуже широке. В одному значенні – це спільнота, спілка людей, об'єднаних за виробничими, конфесійними, політичними, віковими чи іншими ознаками ( пастуша громада паруботство тощо), в іншому – компактна група представників одного етносу на території іншого ( українська громада на Зеленому Клині, вірменська громада у Львові). У найбільш широкому значенні громада – це така структурна одиниця ( у місті чи селі), яка має спільну територію й певну власність ( насамперед земельну), свій уряд і згідно установленими нормами регулює усі аспекти життя своїх мешканців. ЇЇ називають ще територіальною громадою

3. Промисли та ремесла Ремеслами вважалися види професійної діяльності, які вимагали складного устаткування і тривалого навчання: малярство, шовкоткацтво, золотарство, ковальство. Ремісники обов ‘язково мали дозвіл на заснування власної майстерні і документи про опанування фахом. Промисли – це види діяльності, що давали додатковий заробіток. Ткацтво, килимарство, вишивка, в’язання, художня обробка шкіри, деревообробка, художнє плетіння, гончарство, гутництво, художній метал, іграшки, писанкарство

4. Народна архітектура України оригінальна за формами, розмаїта щодо типів. Вона завжди втілювала національні і духовні цінності народу, який її створював. У ній відбивався ступінь розвитку суспільства, стан будівельної техніки. Крім того, вона служила важливим засобом естетичного виховання людини. В Україні збереглося багато пам'яток народної архітектури XVI – ХІХ ст. , серед яких чимало творів світового значення. Дослідження цих пам'яток вимагає зусиль спеціалістів різних галузей наук: етнографів, архітекторів, істориків. За характером природних будівельних матеріалів територію України можна поділити на три смуги: лісова зона, смуга лісостепу і степова зона. Народну архітектуру можна поділити на житловогосподарську і церковну. Окреме місце в ній посідають будівлі громадського центру і виробничі споруди, зокрема вітряки, водяні млини тощо.

5. Українське народне вбрання На формування українського одягу мали вплив різні фактори: природні умови, культурна спадщина попередніх поколінь, культурні взаємини з іншими народами, мистецькі здобутки, розвиток техніки, технології виробництва, а також спосіб життя народу, його національні особливості, релігія, суспільна мораль. У найдавніші часи одяг не розподілявся чітко на чоловічий та жіночий. З розвитком продуктивних сил і виробничих відносин відбувалася диференціація строїв: спочатку на чоловічі та жіночі, згодом – на святкові, обрядові, щоденні, вбрання спеціального призначення ( наприклад, пов'язане з транспортом або кінною їздою). Здавна одяг виконував різні функції : практичну, захисну, обрядову, оберегову, знакову, соціальну, національну.

5. Народна їжа Провідними галузями господарства українців у ХІХ – на поч. ХХ ст. були хліборобство і тваринництво. Селяни займалися також бджільництвом , рибальством , збиральництвом. Харчувалися українці продуктами, отриманими із власного господарства. Селяни вирощували злаки: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку. Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі ( картопля, капуста, буряк, цибуля, часник, огірки) та бобові (горох, квасоля, боби). З насіння льону, конопель, соняшника відтискали олію. Важливу галузь селянського господарства складало тваринництво – доглядання корів, овець, кіз та свиней. Важливим харчовим продуктом було молоко. М’ясо вживали лише у свята. Споживання птиці (курей, гусей, качок) та яєць було також обмеженим: їх здебільшого продавали …. .

Продукти , які швидко псувалися, селяни консервували: сушили, солили, квасили чи вудили. У всій Україні було поширено соління сала та м'яса. На зиму селяни солили огірки, квасили капусту та буряки. Їжа українців за часом уживання та престижністю поділяється на дві великі групи: щоденна і святкова. За вмістом основного продукту – на борошняну, овочеву, молочну, круп'яну, м'ясну, фруктову та комбіновану. Щоденна їжа: хліб, страви із борошна (галушки, локшина , вареники, млинці), каші, страви з картоплі , борщ, бобові і молочні продукти. Святкові страви: холодець, м’ ясна печеня, голубці з квашеною капустою, коровай, печиво, кутя.