Лекція 5 Тема Функції рухової системи План 1

Лекція 5 Тема: Функції рухової системи. План: 1. Моторна (рухова) система і її функції. 2. Рухові рефлекси спинного мозку. 3. Моторні центри головного мозку. Моторні функції кори головного мозку. Низхідні моторні системи. 4. Загальні принципи регуляції рухової діяльності. Теорії сенсорних кореляцій (Бернштейна). 5. Регуляції пози тіла і рухів.

МЕТА n n n Освітня: дати систематизовані основи наукових знань із фізіології м'язів. Виховна: формувати в майбутніх фахівців певні морально-духовні якості безпосередньо через зміст навчального матеріалу й налаштування студентів на конкретну пізнавальну діяльність. Розвиваюча: забезпечити оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості Організуюча: мобілізації студентів на навчальну діяльність. Мотиваційна: спонуканні студентів до навчальної самостійної діяльності щодо оволодіння знаннями, навичками і вміннями, до постійного пошуку нових знань, розвитку і формування позитивних інтересів та стимулювати інтереси й позитивні мотиви до навчання, розкрити особливості імунітету при м'язовій роботі. Гедоністична: викликати позитивні емоції, естетичну насолоду від процесу здобування знань і змісту лекційного матеріалу, спілкування з лектором і загалом викликати задоволення.

Кожний нейронний механізм, що бере участь в регуляції фазної і позно-м’язевої активності, називається руховою системою. Функції рухової системи n 1) підтримання необхідної пози n 2) здійснення рухових актів n n а) довільні рухи і пози – відбуваються за участю свідомості, керівну роль в їх здійсненні відіграють вищі інтегративні ділянки кори великих півкуль (лобні долі), при багаторазовому повторенні стають не довільними. n n б) не довільні рухи і пози – здійснюються несвідомо, є переважно безумовними рефлексами (орієнтувальними, захисними), керуються різними відділами НС.

РУХОВІ СИСТЕМИ. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ n В спинному мозку розташована основна структура – альфамотонейрон, аксони якого є єдиним каналом, що з’єднує нервову систему з скелетним м`язом. n «Другий поверх» керування – це стовбурові структури: вестибулярні ядра, від яких йде вестибулоспинальний шлях, червоне ядро (руброспинальний шлях), ретикулярная формація (ретикулоспинальний шлях), чотирьохгорбкове тіло (тектум, тектоспинальний шлях). n «Третій поверх» – це кора.

2. Рухові рефлекси спинного мозку.

n Рефлекси на Рухові рефлекси спинного мозку розтягнення (міотатичні рефлекси) – називається скорочення м’яза у відповідь на розтягнення. Наприклад сухожильний рефлекс. колінний рефлекс відображує стан 2 -4 крижових сегментів.

n Згинальні рефлекси на подразнення шкірних рецепторів n При подразненні рецепторів шкіри (больові, температурні) виникає швидке і сильне скорочення м’язів-згиначів, що дозволяє швидко відсмикнути кінцівку від подразника – захисний рефлекс.

n Рефлекси відштовхування (рефлекси зближення з опорою) Шеррінгтона Виникає при подразненні шкіри стопи тиском. Він приводить не до відштовхування кінцівки від подразника, а до зближення з подразником, забезпечує контакт з опорою при стоянні і відштовхування від неї при ходьбі. n Позно-тонiчнi рефлекси спинного мозку спрямовані на підтримку пози, з їх допомогою регулюється тонус м’язів.

n Рефлекторна взаємодія центрів м’язівантагоністів ( реципрокна іннервація м’язівантагоністів).

n Рефлекси перехресні розгинальні і загальні n Цей рефлекс відбувається за участю вставних нейронів, так, що згинання однієї кінцівки викликає перехресний розгинальний рефлекс іншої, приймаючи на себе тяжість тіла при стоянні, ходьбі (шагальні рефлекси).

СПІНАЛЬНИЙ ШОК n Спінальний шок розвивається в результаті виключення впливів структур головного мозку на мотонейрони спинного мозку. Відбувається це при травмі спинного мозку. рефлекс Бабінського рефлекс Россолімо

3. Моторні центри головного мозку.

n Довгастий мозок і варолієвий міст регуляція рухових актів та тонусу скелетних м’ язів – V-XII пари черепних нервів – іннервують шкіру, слизові оболонки мускулатуру голови ряд внутрішніх органів (серце, легені, печінку); центри – жування, ковтання, рух шлунку та кишечника; центри захисних рефлексів – чхання, кашлю, мигання, сльозовиділення, рвоти. n На дні ІV шлуночка: n – центр дихання – імпульси до дихальних м’язів через мотонейрони спинного мозку. n - серцево-судинний центр – діяльність серця і судин. Стовбур мозку забезпечує підтримку рівноваги в умовах спокою і прискорення. Це виявляється в наявності статичних і стато-кінетичних рефлексів. Вперше їх докладно досліджував голандський фізіолог Р. Магнус, тому статичні рефлекси називають «рефлекси Магнуса» .

n Середній мозок містить чотиригорбикове тіло що здійснює ряд реакцій орієнтовного рефлексу (Що таке? ) n - рух очей, (блоковий – IV та n n окоруховий ІІІ нерви) - передні бугри чотиригорбикового тіла – зорові підкоркові центри, - чорна субстанція – рефлекси жування, ковтання регуляція тонусу м’язів - червоне ядро – регуляція тонусу скелетних м’ язів - ретикулярна формація – активуючий вплив на мотонейрони СМ n Проміжний мозок участь у виробленні умовних рефлексів і регуляції вегетативних функцій, рухова діяльність

n Мозочок відповідає переважно за тонус м’язів -розгиначів, координацію рухів, ходьбу, а також деякі вегетативні функції (регуляція руху петель кишечника), включаючи регуляцію артеріального тиску.

Моторні функції кори головного мозку - моторна зона кори (пре центральна звивина) – посилає імпульси до дистальних м’язів кінцівок, об’єднання окремих рухів в цілісний акт, послідовність, ритмічність рухів - постцентральна звивина кори – загально чутлива область – суб’єктивне відчуття руху. - задні третинні поля – тім’яно-потиличноскроневі зони кори – оцінка віддаленості і розміщення предметів, оцінка розміщення частин власного тіла в просторі. - лобні долі (поля 9 -14), контролюють оцінку мотивації поведінки і програмування складних поведінкових актів, участь в управлінні рухами, приймають участь в інтеграції відомостей простір та час.

n - лімбічна система – забезпечує емоційне забарвлення рухової діяльності керує вегетативними реакціями організму при роботі.

Низхідні моторні системи n Латеральні провідні шляхи закінчуються прямо на мотонейронах або на інтернейронах в латеральній сірій речовині спинного мозку. n Медіальні провідні шляхи закінчуються в передньому розі на інтернейронах медіальної групи сірої речовини спинного мозку

Електроенцефалографія n харківський фізіолог В. Я. Данилевський описав зміну електричних потенціалів задніх відділів кори головного мозку при слуховому подразненні, а передніх її відділів — при подразненні шкіри. n в 1882 р. І. М. Сєченов відкрив ритмічні електричні коливання в довгастому мозку жаби, що не тільки виникали без подразнення рецепторів, але навіть зменшувалися при нанесенні сильного подразника n Правдич-Неминський точно описав (за назвою хвиль I і II порядку) ті електричні коливання в корі, що тепер звичайно позначаються як альфа- і бета - ритми. nу 1929 р. , німецький психіатр Г. Бергер почав дослідження електричної активності кори мозку в людини, відводячи біоструми мозку в малоінертний гальванометр через підсилювач.

ЕЕГ здорової дорослої людини в стані спокійного пильнування (А) і в період дрімотного стану (Б) n бета-ритми - коливання більш високої частоти — 14— 30 Гц (стан бадьорості) n альфа-ритм - коливання потенціалу з частотою 8 -14 Гц з амплітудою 50— 100 мкв (стан спокою) n тета – ритми - 4 – 7 Гц. (неглибокий сон) n дельта – ритми коливання низької частоти 0, 5 -3 Гц (глибокий сон)

4. Загальні принципи регуляції рухової діяльності. n 1. Принцип замкнутої системи регулювання – виконання рухових актів здійснюється комплексом нервових центрів, розташованих в різних відділах ЦНС, які взаємодіють і взаємо впливають між собою. n 2. Принцип багаторівневої системи – (Бернштейн) – виникнення замкнутих циклів регулювання (кораретикулярна формація, кора-мозочок). n 3. Принцип загального кінцевого шляху – Шеррінгтон. n 4. Принцип домінанти – Ухтомський - пануючий осередок збудження (ковтання – ходьба).

Теорії сенсорних корекцій, схема рефлекторного кільця, теорія рівнів • Бернштейном був запропонований зовсім новий принцип керування рухами; він назвав його принципом сенсорних корекцій, маючи на увазі корекції, внесені в моторні імпульси на основі сенсорної інформації про хід виконання руху. n Микола Олександрович Бернштейн n (1896 - 1966 р. ) засновник наукової теорії психофізіологічної організації та регуляції рухів, засновник наукової школи біомеханіки Додаткові фактори, які, крім моторних команд, впливають на хід руху. n 1. реактивні сили n 2. інерційні сили n 3. зовнішні сили. n 4. вихідний стан м'яза. «сигналів зворотного зв'язку» .

Теорія рівнів Н. Бернштейна (1947) n Відповідно до теорії будь-яка рухова дія реалізується багаторівневою системою керування. Кожний з п'яти рівнів будови рухів має свою функцію й орієнтацію. n Рівень А керує такими характеристиками окремих м'язів, як n n тонус, рівень збудливості і т. п. Рівень В обробляє сигнали м’язово - суглобових рецепторів (вільна гімнастика, потягування, міміка) Рівень С просторове поле (ходьба, біг, стрибки, акробатика) Рівень D предметні дії (фехтування, шнурівка ботінок, чищення картоплі, керування автомобілем) Вищий рівень Е визначає цілеспрямованість руху, його зміст, інтелектуальні рухові акти, наприклад: перебороти планку в стрибках у висоту.

5. Регуляції пози тіла і рухів n Поза – закріплення частин скелету в певному положенні. Організація пози необхідна для подолання сили тяжіння, для збереження рівноваги, при виконанні статичної і динамічної роботи. n Станові рефлекси – сприяють збереженню пози. n 1) статичні рефлекси – виникають при зміні положення тіла або його частин в просторі, n 2) статокінетичні рефлекси – компенсують відхилення тіла прискоренні або вповільненні прямолінійного руху, а також при обертаннях (ліфтний рефлекс)