Лекція 4 Умовивід ПЛАН

Лекція 4. Умовивід.

ПЛАН § § § 1. Умовивід як форма мислення. 2. Безпосередні дедуктивні умовиводи. 3. Простий категоричний силогізм. 4. Силогізми з виключаючими судженнями. 5. Скорочені й ускладнені силогізми. Складні і складноскорочені силогізми. § 6. Дедуктивні умовиводи із складних суджень. § 7. Умовиводи із суджень з відношеннями

1. Умовивід як форма мислення § Умовивід – форма мислення чи логічна дія, в наслідок якої із одного чи § кількох суджень, що виражають відомо нам знання, і певним чином пов’язаних, ми § отримуємо нове судження, яке містить нове, досі невідоме знання.

§ Будь-які умовиводи мають спільне щодо своєї структури. Так обов’язковими § елементами їх є: § 1) вихідні судження, що виражають відоме знання і називаються засновками; § 2) судження, що виражає нове (вивідне) знання і називається висновком

§ Дедуктивними (від лат. deductio – виведення, висновок) називаються умовиводи, у § котрих а) предметна область, позначена у висновку, не виходить за межі предметної § області, позначеної у засновках (тобто міркування прямує від знання загального до знання § окремого), в) за умови дотримання правил висновок є логічно необхідним. § До індуктивних умовиводів (лат. inductio – наведення) відносять такі, у яких а) § предметна область, що позначена у висновку, є ширшою за предметну область, позначену § у засновках (міркування прямує від окремого знання до загального), б) висновок § здебільшого не є логічно необхідним, тобто є недемонстративним.

Безпосередні дедуктивні умовиводи § Перетворення – умовивід, за якого змінюється якість засновку без зміни його § кількісних характеристик.

Простий категоричний силогізм § силогізм – це умовивід, в силу якого, визнавши істинність засновків § силогізму не можна не погодитися з істинністю висновку, що з цих засновків § випливає.

Силогізми з виділяючими судженнями. § § § Деякі лікарі (Р-)– кардіологи (М+). Деякі вчені (S-)– кардіологи (М-). Деякі вчені (S-)– лікарі (Р-).

Скорочені й ускладнені силогізми. § Скорочений силогізм (ентимема). Якщо у силогізмі присутні усі його частини § (висновки й засновок то він вважається повним. Але у мисленнєвій практиці § використовуються силогізми, у яких один із засновків чи висновок явно не виражені, але § маються на увазі. Такі силогізми називаються скороченими або ентимемами (від гр. in § thymos – в умі).

За способом творення відрізняють три види ентимем: Ентимеми з випущеним більшим засновком Ентимема з випущеним меншим засновком Ентимема з випущеним висновком

Дедуктивні умовиводи із складних суджень § Суто умовний умовивід – умовивід, обидва засновки і висновок якого є § умовними судженнями. Структура його така: § (А > В) ^ ( В > С) § А>С

Розділові умовиводи § Розділовий умовивід – умовивід, у якому один або кілька засновків і висновок є § розділовими (диз’юнктивними) судженнями. Є два різновиди розділового умовиводу: § суто розділовий і розділовокатегоричний.

Умовно-розділові умовиводи § В умовно-розділовому умовиводі один із засновків є умовним, а другий – § розділовим судженням. Ці умовиводи ще називають лематичними (лат. lemma – § припущення). Залежно від кількості альтернатив у розділовому судженні виділяють § дилеми (дві альтернативи), трилеми (три альтернативи), полілеми

Дякую за увагу !!!