Лекція 4 Правові заходи забезпечення екологічної безпеки

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

Лекція 4. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки

План лекції • 1. Особливості та види юридичної відповідальност у відносинах екологічної безпеки. • 2. Цивільно-правова відповідальність. • 3. Адміністративно-правова відповідальність

1. Особливості та види юридичної відповідальності у відносинах екологічної безпеки.

• Підставою юридичної відповідальності в галузі екологічної безпеки є вчинення екологічного правопорушення. • Екологічне правопорушення : • А) проступки • Б) злочини

Доктор юр. наук. Костицький

• Зокрема, у ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» містить невичерпний перелік видів правопорушень: 1) порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище 2) порушення норм екологічної безпеки; 3) порушення екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів; 4) допущення наднормативних, аварійних, залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; 5) невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; 6) порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних та радіоактивних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів тощо.

Суть екологічного правопорушення • 1) дія (бездіяльність), яка порушує встановлений порядок природокористування та охорони навколишнього природного середовища, суперечить приписам та вимогам, дозволам та заборонам природоохоронного законодавства, • 2) заподіює «екологічну» шкоду природі та її ресурсам, здоров'ю людини 3) викликає відповідні юридичні наслідки.

Зміст екологічного правопорушення • 1) Суб'єктивна сторона - вина у формі наміру або через необережність. • 2) обєктивна сторона – • А) протиправна дія або бездіяльність, яка призвела до порушення екологічного порядку • Б) і заподіянням (або загрози заподіяння екологічної шкоди). • В) Встановлено причиновий звязок між діями та наслідками 3) обєкт - становлений екологічний правопорядок суспільних відносин у галузі раціонального природокористування та охорони довкілля

4) Суб єкти – проф. Костицький

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону [. . . ] Вищий арбітражний суд; Роз'яснення від 27. 06. 2001 № 02 -5/744 • Застосування щодо громадян-суб'єктів підприємницької • діяльності заходів дисциплінарної, адміністративної або • кримінальної відповідальності згідно зі статтею 68 Закону • ЗУ «Про охорону НПС» не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. • У даному разі штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди.

В юридичній літературі екологічну відповідальність поділяють на (форми, види): • - позитивна - обов'язок виконувати норми взаємовідносин суспільства та природи з метою збереження обґрунтованих стосунків екологічних та економічних процесів: по суті заходи щодо попередження погіршення екологічної обстановки • - негативна (ретроспективна) – застосування відповідних санкцій до винних осіб за правопорушення.

Особливості ретроспективної відповідальності у відносинах екологічної безпеки • • 1) дія – невиконання чи неналежне виконання еколого-правових норм в процесі здійснення фізичними та юр. особами конкретної діяльності. • Отже має бути протиправна поведінка • 2) обов’язок відшкодування екологічної шкоди – ретроспективний характер. • 3) полягає у застосуванні до правопорушника заходів державного впливу.

• А) позитивна екологічна відповідальність

Позитивна відповідальність • Уперше її обгрунтувала вчена Краснова Марія Василівна • У 2010 років захистила докторську «ПРОБЛЕМИ КОМПЕНСАЦІЇ ШКОДИ за екологічним законодавством» • Зокрема Краснова М. В. пише «У законодавстві деяких країн (Закон Італії “Про відповідальність за шкоду навколишньому середовищу”, 1986 р. ) протиправність не визначається необхідною умовою для притягнення до відповідальності. Тому здійснення діяльності у відповідності із законодавством та умовами дозволів або ліцензій не повинно звільняти заподіювача шкоди відповідальності за екологічну шкоду» .

Позитивна відповідальність – відповідальність за майбутню шкоду • 1) діє принцип визнаний міжнародним правом - «забруднювач – платить» • Це новація інституту юридичної відповідальності, обумовлені екологічним ризиком • Суть - виконання встановлених юридичних обов’язків на здійснення превентивних природоохоронних заходів, додержання встановлених правовими нормами екологічних вимог. • 2) компенсація за майбутню шкоду • у 2004 р. була прийнято однойменну Директиву ЄП та РЄ Директиви ЄП і РЄ від 21 квітня 2004 року № 2004/35/СЕ “Про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію заподіяної навколишньому середовищу шкоди”

• • Фундаментальний принцип даної Директиви мав би, таким чином, бути таким, що ПІДПРИЄМЕЦЬ, діяльність якого спричинила екологічну шкоду або неминучу загрозу такої шкоди вважатиметься фінансово відповідальним, з метою спонукати підприємців вживати заходи та розробляти власну практику, спрямовані на мінімізацію ризиків екологічної шкоди, таким чином, щоб зменшити незахищеність від пов'язаних з останніми фінансових ризиків.

Обгрунтування позитивної відповідальності в відносинах ЕБ – Краснова М. В. • У дисертації окремо присвячений розділ компенсація шкоди у разі порушення вимог екологічної безпеки • Зокрема : • особливості реалізації суб'єктивного права громадян на зовнішню екологічну безпеку, зокрема, у межах: заходів захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; заходів охорони цього права при встановленні правового режиму зон надзвичайних екологічних ситуацій; заходів при виникненні негативного впливу господарської діяльності на стан навколишнього природного середовища. • Встановлено, що здійснення попереджувальних та запобіжних способів компенсації шкоди за порушення права громадян на екологічну безпеку базуються на законодавчих засадах реалізації екологічної політики держави та її органів, органів місцевого самоврядування, господарюючих суб'єктів щодо управління екологічними ризиками від виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Позитивна відповідальність – Краснова М. • Вона вважає – «позитивна юридична відповідальність у галузі екології пов’язується з правомірною екологічно спрямованою діяльністю, що здійснюється у межах регулятивних еколого-правових відносин та забезпечує • а) виконання обов’язку сплачувати за “забруднення“ навколишнього природного середовища, в тому числі здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення рівня негативного впливу господарської діяльності на довкілля; • б) відповідальність власників і користувачів природних ресурсів за шкоду, заподіяну виснаженням і руйнуванням природних ресурсів, що перебувають у їх віданні, шляхом виконання відновлювальних заходів, передбачених законодавством; або ж • в) відповідальність держави за шкоду, яка виникла внаслідок природних стихійних явищ чи аварії на підприємствах державної власності, що підпадають під ознаки джерела підвищеної небезпеки. • Повноваження щодо реалізації позитивної екологічної відповідальності визначені в положеннях екологічного законодавства України (наприклад, ст. 10, 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”). Позитивна відповідальність держави базується на конституційних засадах виконання обов’язку забезпечувати екологічну безпеку, зберігати генофонд українського народу, долати наслідки планетарної аварії на ЧАЕС (ст. 16 Конституції України). Формами компенсації такої шкоди є добровільне відшкодування збитків та втрат.

Позитивна відповідальність – позиція Решітник Л. • Дещо раніше свою оцінку інституту позитивної відповідальності дала Леся Петрівна Решітник, яка у 2005 році захистила дисертацію «Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян» • • Вона пише : Одним із видів юридичної відповідальності в екологічному праві деякі автори вважають так звану “позитивну відповідальність”, яка реалізується зобов’язаними особами шляхом вчинення позитивних, юридично значимих дій в галузі використання, охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки, носить переважно майновий характер і спрямована на відшкодування шкоди. • Робиться висновок, що доцільно розглядати позитивну відповідальність як загально-соціальну відповідальність що не збігається з юридичною, а її санкції за своєю правовою природою є засобами захисту, а не заходами відповідальності.

• Вважаємо, що погляди прихильників позитивної відповідальності у сфері екології, щодо її видів, підстав та умов виникнення є прийнятними, якщо її вивести за рамки юридичної відповідальності. • • Розвиток ідеї позитивної відповідальності у сфері екологічних правовідносин заслуговує на увагу у зв’язку із тим, що інколи порушення екологічних прав та заподіяння шкоди може бути наслідком не тільки протиправних діянь але і результатом подій природного чи техногенного характеру, які призвели до порушення вимог екологічної безпеки. • Це зумовлює необхідність застосування не тільки заходів юридичної (цивільноправової) відповідальності до винних у порушенні цього права осіб, але і застосування засобів захисту, які є санкціями позитивної відповідальності. Зазначені санкції позитивної відповідальності не тільки доповнюють механізм відшкодування шкоди, але виступають гарантією реалізації і забезпечення прав потерпілих осіб у випадку порушення екологічної безпеки довкілля надзвичайними ситуаціями природного, техногенного чи іншого характеру.

• Відправними положеннями для подальшого розвитку позитивної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки, суб’єктом якої є держава, є ст. . 16. Конституції України, в якій визначено, що “забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи-. . . збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави”. • • Оскільки основне екологічне право громадян на екологічну безпеку, закріплене в ст. . 50 Конституції нашої держави, носить абсолютний характер, то, незалежно від чинників, що призвели до його порушення, громадяни мають право на відшкодування заподіяної шкоди. Відшкодування шкоди у таких випадках варто розглядати як складний соціально-правовий інститут, який за своєю правовою природою є поєднанням юридичної (цивільноправової) відповідальності, яка наступає у випадку порушенням екологічних прав протиправними, винними діяннями та позитивної (соціальної) відповідальності, яка наступає у випадку заподіяння шкоди природними, природно-техногенними чи іншими надзвичайними подіями і явищами, і за своєю юридичною природою є заходами захисту порушених екологічних прав та реалізується шляхом застосування цих заходів.

Б) Ретроспективна • В її основі – є заподіяння екологічної шкоди.

Ретроспективна відповідальність • негативна (ретроспективна) - настає за фактом учинення порушення вимог раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки, або за фактом заподіяння екологічної шкоди джерелом підвищеної екологічної небезпеки. • •

До поняття екологічна шкода • В. В. Петров показує екологічну шкоду у вигляді структурного утворення, яке складається з двох самостійних частин: • 1)вартості матеріально грошових витрат, використаних на охорону природного об’єкта, якому завдана шкода; витрат на відновлення порушеного стану природного середовища; затрат на відновлення працездатності, на лікування, виплату пенсій та допомоги від забруднення середовища; • 2)екологічних втрат природного середовища, які виникли внаслідок повного або часткового виключення життєзабезпечувальних функцій, які воно виконує.

До поняття екологічна шкода • Натомість Г. В. Миронов виходить з того, • що екологічна шкода знаходить свій прояв у порушенні, зруйнуванні природних екологічних зв’язків у природі, у руйнуванні зв’язків між природою і людиною. Основна риса еко • логічної шкоди, як вважає вчений, виражається в тому, що її відшкодування може буди здійснено тільки в натурі – шляхом відновлення порушених екологічних зв’язків.

До поняття екологічна шкода • Краснова під екологічною шкодою • розуміє матеріальну шкоду, завдану державі, • юридичним чи фізичним особам у результаті • навмисного чи необережного порушення пра • вових екологічних вимог. Така матеріальна • шкода виражається позбавленням життя чи • здоров’я людини, втраті чи пошкодженні • природних об’єктів, дегенерації навколиш • нього середовища

До поняття відшкодування шкоди • 1) причинний зв’язок між діями суб’єкта і наслідками у вигляді деградації природних об’єктів чи заподіяння шкоди здоров’ю. Встановлення такого зв’язку – дуже важка справа, тому що між правопорушенням і його негативними наслідками для здоров’я чи стану навколишнього середовища нерідко існує розрив по часу і відстані. • Крім того, наслідки можуть бути викликані діяльністю спочатку невизначеного кола субєктів (Краснова М. В. ) • • 2) розмір шкоди яка становить зміст матеріальної відповідальності. Вони здебільшого визначаються на основі спеціальних такс, методик, правил, положень тощо • • принцип відшкодування в повному обсязі • • щодо юр. Осіб – у повному обсязі • щодо ф. о. – суд враховуючи матеріальний стан особи може зменшити (ст. 1193 ЦКУ) розмір шкоди, крім злочину. •

• МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО • ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ • Н А К А З • 10. 12. 2008 N 639 • • • Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих [. . . ] Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок від 28. 12. 2001 № 1780 • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО • ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ • Н А К А З • 27. 06. 2006 N 309 • • Про затвердження нормативів • граничнодопустимих викидів забруднюючих • речовин із стаціонарних джерел

• МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО • ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ • Н А К А З • 20. 07. 2009 N 389 • • • • Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

• КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ • ПОСТАНОВА • від 8 квітня 1999 р. № 559 • Київ • Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів

ТАКСА (гривень) Діаметр дерева (у корі) біля шийки кореня, сантиметрів До 6 6, 1 - 10 За кожне дерево, знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту 200 288 За кожне дерево, пошкоджене до ступеня неприпинення росту 100 138

Висновки • 1. Відповідальність в сфері забезпечення екологічної • передбачає відшкодування субєктом екологічної шкоди у повному обсязі ( у тому числі і майбутньої) у випадку вчинення правопорушення. • Його прояв : • 1) порушення нормативів екологічної безпеки • 2) заподіяння шкоди без вини джерелом підвищеної екологічної шкоди

• Види відповідальності • 1) негативна – наявна екологічна шкода ( у тому числі майбутня деградація НПС) • 2) позитивна, яку виділяють деякі автори • Суть : вчинення правомірних юридичних дій субєктами в сфері забезпечення екологічної безпеки з метою усунути або зменшити негативний вплив на довкілля шкідливих факторів. • Відповідальність без вини внаслідок дії стихійних сил – теж є різновидом позитивної відповідальності. Тоді повнота відповідальності покладається на державу.

• 2. Цивільна відповідальність

• Виділяють 4 види відповідно до ЗУ «Про охорону НПС» (ст. 68) • 1_ цив-правова • 2. адміністративна • 3. дисциплінарна • 4. кримінальна • • Науковці : Ю. С. Шемшученко, А. П. Гетьман, М. І. Малишко, В. К. Попов та ін. .

Цивільно-правова відповідальність • • Особливості 1)передбачена ст. 68 ЗУ «Про охорону НПС» 2)полягає у покладенні на суб’єкта штрафних санкцій, які передбачені ЦКУ 3)субєкт – фізична та юридична особа • 4)обовязкова майнова шкода (здоров’ю людей, майну, природним ресурсам тощо). За відсутності такої шкоди питання про цивільно-правову відповідальність не порушується. Отже має вартісний характер. • 5)можливе заподіяння одночасно і екологічної шкоди. Поняття екологічної шкоди в науці поки що недостатньо розроблено. Але сутність її зводиться головним чином до певного погіршення якісного стану навколишнього середовища • Отже майнова і екологічна шкода мають бути заподіяні одночасно. • 6)відшкодування в повному обсязі

Цивільно-правова • • • Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих !!!!

Форма компенсації шкоди • Форми компенсації екологічної шкоди можуть бути різними. • Відшкодуванню підлягає лише та шкода, що піддається обрахуванню та вираженню або в натуральних, або у вартісних показниках. Відшкодування шкоди має здійснюватися у натурі або відшкодування збитків у повному обсязі (частина 1 статті 1192 Цивільного кодексу України). • У літературі розрізняється низка способів підрахунку розмірів збитків при • екологічних правопорушеннях, а саме: • 1) затратний (за фактичними затратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища і здоров’я людей), • 2)нормативний (за встановленими нормативами), розрахунковий (за відповідними методиками

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону [. . . ] Вищий арбітражний суд; Роз'яснення від 27. 06. 2001 № 02 -5/744 • Відповідно до статті 69 Закону «Про охорону НПС» шкода, • заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. • Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. • Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому випадку шкода компенсується за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих збитків, у тому числі неодержаних доходів, тобто загальними правилами природоохоронного законодавства і статтями 440, 453 Цивільного кодексу. • • З метою визначення розміру збитків, заподіяних природному середовищу, господарський суд згідно з вимогами статей 41 -43 Господарського процесуального кодексу України може призначити відповідну експертизу.

• Висновки • 1) цивільна відповідальність має місце тільки тоді, коли одночасно заподіюється і майнова і екологічна шкода • 2) субєкти – фізичні та юридичні особи • 3) шкода обчислюється

3. Адміністративно-правова відповідальність •

Адміністративна відповідальність • • • 1) правопорушення внаслідок порушення норм екологічної безпеки як винна та протиправна дія або бездіяльність 2) відбулося порушення норм екологічного законодавства – тобто заподіяно шкоду НПС. Яку – будь яку. 3) відповідальність за порушенням норм екологічного права має комплексний характер Структура адміністративного правопорушення А) об’єкт Виділяють загальний та спеціальний об’єкт

Адміністративна відповідальність • А) загальний об’єкт – екологічний правопорядок в цілому, тобто відносини, що пов’язані з охороною НПС. • Спеціальний об’єкт – стосується конкретної групи відносин щодо раціонального використання природних ресурсів (надра, земля тощо) • Б) суб’єкт – ф. о, що досягнула 16 років відповідно до Кп. АП • Проте законами передбачена юридична відповідальність також юридичних осіб у вигляді застовування штрафних санкцій

Адміністративна відповідальність • Зокрема : Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності // Верховна Рада України; Закон від 14. 10. 1994 № 208/94 -ВР • Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст. 2, розділ 6) • Верховна Рада України; Закон від 24. 02. 1994 № 4004 -XII – теж передбачено обов’язок підприємства відшкодувати заподіяну шкоду

Адміністративна відповідальність • Потрібно враховувати, що для екологічного права характерна формальна відповідальність, для якої достатньо порушити норми екологічного законодавства • Сфера ж забезпечення екологічної безпеки пов’язана з порушенням вимог екологічної безпеки. Їх порушення без сумніву чинить шкідливий вплив на довкілля, порушує екологічну рівновагу та стан екологічної небезпеки.

• Г) суб’єктивна сторона – основний елементом є вина • Форма вини : умисел (прямий та непрямий) та необережність (недбалість та самовпевненість) • • Види екологічних правопорушень адміністративно-правові містить ст. 68 ЗУ «Про охорона НПС» • Проте до сьогодні не розмежовано ті, які стосуються забезпечення екологічної безпеки.

• • • Відповідальність за порушення законодавства про охорону • • • неправдивого експертного висновку; навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства України проведенні екологічної експертизи, в тому числі поданні завідомо г) невиконанні вимог державної екологічної експертизи; д) фінансуванні і впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи; е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;

• є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і • скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на • навколишнє природне середовище; • • ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання • природних ресурсів; • • з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; • • • і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації • екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на • навколишнє природне середовище; • • ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний • контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та • вчиненні опору їх представникам;

Накладення адміністративного стягнення

• МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО • ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ • Н А К А З • 05. 07. 2004 N 264 • • Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення

Висновки • 1. Адміністративна відповідальність передбачені і для юридичних осіб окремими законами. • 2. Йдеться про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного проступку, передбачено Кп. АП • 3) Застосовується незалежно від цивільної та адміністративної відповідальності

Загальні висновки • 1) еколого-правова відповідальність в сфері забезпечення екологічної безпеки відшкодовується за загальним правилом у повному обсязі. • 2) види : цивільна, адміністративна, кримінальна, дисциплінарна •

Лекція завершена. Вдалих наукових звершень!!!

Скачать презентацию Лекція 4 Правові заходи забезпечення екологічної безпеки

Tema_4_Vidpovidal_nist.pptx

Количество слайдов: 54