Лекція 4 Галицько-Волинська держава Монгольська навала

Лекція № 4: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Логіка викладу: 1. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. 2. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. 3. Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича. 4. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя. 5. Культура Галицько-Волинської держави.

Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича 1199 р. – волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Галицьке й Волинське князівства, утворивши єдину державу. Столиця: м. Галич. 1199 – 1205 рр. – князювання Романа Мстиславича.

Передумови об’єднання Галицького і Волинського князівств • віддаленість від Києва, • особливості природних умов, • вдале географічне розташування; • великі родовища солі сприяли економічному піднесенню; • потреба об’єднання зусиль обох князівств для боротьби з Польщею та Угорщиною, згодом — монголами; • цілеспрямована політика ряду князів, етнічна однорідність обох князівств

1223 р. – поразка руських дружин у битві на р. Калка. Галицько-Волинське князівство. Монгольська навала на українські землі

Внутрішня політика: • укріплював свої володіння • заснував на честь старшого сина Лева м. Львів • столицю переніс з ненадійного Галича до неприступного Холма • провів реорганізацію війська (ударною силою в ньому стала важкоозброєна князівська кінна дружина, а також селянське й міщанське ополчення) Зовнішня політика: • успішні походи проти литовців і ятвягів • активно провадив династичні шлюби • з метою пошуку союзників у боротьбі проти ординців налагоджує відносини з Польщею, Угорщиною, Володимиро-Суздальським князівством • відгукнувся на пропозицію Ватикану розпочати переговори про участь русичів у хрестовому поході Данило Романович 1238 -1264 рр. проти монголів (від 1246 р. ) • 1253 р. в Дорогичині папський легат Опізо коронував Данила Галицького

Монгольська навала на південнозахідні землі Русі §У 1223 р. на наших землях вперше з’явилися монголи. §Навесні 1239 р. вони знову рушили на українські землі. Першим на шляху навали орд хана Батия стояв Переяслав, зруйнований монголами, у тому ж році така доля спіткала Чернігів. §У грудні 1240 р. ординці захопили Київ, перетворивши його на руїни. Навала Батия зруйнувала всі українські князівства, які потрапили в залежність від монгольської держави Золотої Орди. Особливо у важкому становищі опинилися Київське, Чернігівське та Переяславське князівства

Період панування монголів на Русі увійшов у історію під назвою “Золотоординського іга”. Захопивши руські землі, монголи встановили тут свої правила. Залежність українських князівств від Хан Батий Золотої Орди: ü запровадження системи податків і повинностей (данина, мито, корм, ловче, підводне, плужне тощо); ü затвердження золотоординськими ханами руських князів і видача ними ярликів на управління землями; ü обов’язок руських князів направляти воїнів до монгольського війська, брати участь у походах. Ярлик – грамоти ханів Золотої Орди, що надавали право на управління окремими державами чи областями, падлеглими Орді. Баскак - монголо-татарський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана.

Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича Після смерті Данила в 1264 р. його королівство розпалося. Найактивнішим з його синів був Лев, який переніс свою столицю до Львова. Знову об’єднав державу онук Данила Юрій І Львович (1301 -1308 рр. ) Лев Данилович Правління Лева Даниловича: Ø приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття; Ø у 1272 р. переніс столицю до м. Львів; Ø підтримував тісні взаємини з Польщею, Чехією і Тевтонським орденом; Ø не чинив спротиву Орді, а зважав на її волю. Юрій І Львович Правління Юрія І Львовича: Ø визначають як час розквіту держави, її спокою та економічного добробуту; Ø столиця – Володимир-Волинський; Ø за його правління Польща захопила Люблінську землю, а Угорщина – частину Закарпаття; Ø прийняв титул “короля Русі”.

Лев ІІ та Андрій Юрійовичі “Князі всієї Русі” o висловлювали претензії на наступництво державницьких традицій Київської Русі; o у зовнішній політиці орієнтувалися на Тевтонський орден і Польщу, намагаючись таким чином ослабити свою залежність від Золотої Орди. Оскільки жоден із братів не мав дітей, то з їхньою смертю у 1323 р. династія Романовичів по чоловічій лінії увірвалася.

Юрій ІІ Болеслав (1325 -1340 рр. ) “Божою милістю князь і дідич королівства Русі” § ворожі відносини з Польщею; § тримався союзу з тевтонцями, знайшовши таким чином противагу Польщі; § 1337 р. разом з ординцями намагався повернути Люблін, але невдало; § налагодив дружні стосунки з Литвою, зміцнивши їх шлюбов із дочкою князя Гедиміна. Загинув у результаті змови. Джерела свідчать, що така доля спіткала його через ускладнення релігійної ситуації. Будучи з дитинства католиком, він став поширювати католицизм на Руських землях.

Розвиток суспільно-політичного та господарського життя üПровідним заняттям населення Русі було сільське господарство, в ньому головне місце посідаю рільництво, де була поширена дво- і трипільна система (частина землі залишалася під паром необроблена). üВажливою була роль тваринництва, розвивалися городництво і садівництво. üЗначною поширення набули сільськогосподарські промисли: мисливство, рибальство та бортництво (бджільництво). üУ ХІІІ ст. ремісники Київської держави знали не менше 78 спеціальностей, провідною з яких була чорна металургія — видобуток заліза, отже, значного поширення набуло залізоробне ремесло üНа період роздробленості припадає розквіт склоробства. üІнші відомі ремесла; гончарство, шевство, кравецтво, ткацтво тощо. üПротягом ХІІ-ХІІІ ст. відбувався бурхливий розвиток внутрішньої торгівлі між руськими землями Ще раніше набули поширення гроші у вигляді зливків срібла усталеної маси та форми — гривні. Але кількість грошей не встигала за розвитком торгівлі, тому в обігу, як колись, з’явилися шкіряні гроші — шкурки білки та куниці. üОсередками ремесла й торгівлі були міста. За підрахунками вчених перед монгольською навалою їх налічувалося близько 300. Найбільшими були такі міста, як Київ, Володимир (Волинський) Галич, Чернігів, де проживало 20 -50 тис. мешканців, а в більшості міст — до 1000 жителів.

Культура Галицько-Волинської держави Найвизначнішою пам'яткою літератури даного періоду є Галицько-Волинський літопис (кінець XIII ст. ), у якому відображені події політичного і культурного життя Галицько. Волинської Русі від 1201 до 1291 року. Літопис складався при дворі Данила Галицького, а згодом його племінника Володимира Васильковича.

Христинопільський апостол Галицьке євангеліє Бучацьке євангеліє

Архітектура Миколаївська церква (м. Львів) П’ятницька церква (м. Львів) Церква Св. Пантелеймона (м. Галич) Костьол Іоанна Хрестителя (м. Львів) Спаський монастир (м. Старий Самбір)

Іконопис “Юрій Змієборець” “Архангел Михаїл в діяннях”