Лекція 3 СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СИСТЕМА ПЛАН

Лекція № 3 СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СИСТЕМА ПЛАН 1. Сутність, суб’єкти і об’єкти соціально - трудових відносин. 2. Принципи формування і функціонування соціально - трудових відносин. 3. Особливості соціальної політики в Україні.

Мета заняття З'ясувати : -сутність, рівні, принципи соціально-трудових відносин; -особливості соціальної політики в Україні; -сутність соціального захисту та державних соціальних гарантій в Україні. Розглянути: - структуру системи соціально - трудових відносин; -відмінність між сторонами і суб’єктами соціально - трудових відносин, принципами партнерства, патерналізму , субсидарності; - об’єкти і суб’єкти соціальної політики; - основні соціальні гарантії в Україні.

Актуалізація опорних знань студентів: • • • • Що розуміють під населенням? Яке населення належить до економічно - активного? Яка відмінність між визначенням поняття “безробітний” за рекомендаціями МОП і національним законодавством ? Які категорії населення належать до неактивного населення ? Якими показниками характеризується чисельність населення ? У чому полягає сутність відтворення населення ? Охарактеризуйте режими відтворення населення. Як визначається коефіцієнт природного приросту населення? Як обчислюється коефіцієнт загального приросту населення? Що розуміють під поняттям “трудові ресурси” Які категорії населення відносять до трудових ресурсів? Дайте визначення трудового потенціалу працівника. Якими показниками характеризується потенціал підприємства?

Соціальні , трудові, соціально - трудових відносини. Соціальні відносини - це відносини, які формуються та реалізуються у соціальній сфері суспільства, тобто ті, що характеризують соціальні умови життя людей, умови формування та розвитку особистості ( рівень доходів, рівень освіти, стан здоров’я, трудова активність). Трудові відносини – це відносини між людьми, які виникають в процесі їх трудової діяльності. Соціально - трудові відносини – це система соціальних відносин, яка формується між соціальними спільнотами та окремими особистостями і реалізується у трудовій сфері.

Система – це сукупність взаємопов’язаних елементів Соціально – трудові відносини, як система, • • складається з таких елементів: Суб'єкти соціально-трудових відносин. Предмети соціально-трудових відносин. Типи соціально-трудових відносин. Принципи соціально-трудових відносин.

Суб’єктами соціально – трудових відносин є: найманий працівник, спілки найманих працівників (профспілка), роботодавець, спілка роботодавців і держава. Найманий працівник- це особа, що уклала трудовий договір ( контракт) з роботодавцем на виконання роботи відповідно до своєї освіти, здоров'я, спеціальності, кваліфікації досвіду роботи, навичок. Суб'єктами соціальнотрудових відносин можуть бути лише ті працівники у яких є колективні чи індивідуальні договори із роботодавцем і відповідно певний правовий захист. Роботодавець - це особа, що наймає для виконання роботи одного або декількох працівників. У соціально – трудових відносинах роботодавця представляє керівник підприємства, організації який діє від їхнього імені і представляє їхні інтереси. Профспілка - це незалежна від держави, працедавця і його представників організація працівників. Вона створюється для захисту соціальних, економічних і трудових інтересів трудящих.

Об’єднання підприємців, створені з метою: • аналізу соціально-економічної ситуації, боротьби за створення сприятливих умов для підприємницької діяльності; • рецензування й експертиза законодавчих актів; • залагодження конфліктів між роботодавцями; • представництва та захисту інтересів підприємців у стосунках з державою та її органами різного рівня; • відпрацювання стратегії у відносинах з найманими працівниками та їхніми організаціями; • надання інформаційних, консультаційних, наукових послуг членам об’єднань. Держава як суб'єкт соціально-трудових відносин виступає посередником та арбітром у трудових суперечках, захищає права громадян та організацій.

Предмет соціально- трудових відносин визначаються цілями , яких на різних рівнях прагнуть досягнути суб’єкти соціально – трудових відносин. На рівні працівників предметом соціально- трудових відносин виступають певні сторони їх трудової діяльності ( найм, звільнення, професійний розвиток, оцінка праці, винагорода за працю). На рівні роботодавця предметом соціально- трудових відносин може бути, наприклад, кадрова політика підприємства, а саме атестація кадрів, організація праці, трудові конфлікти, нормування праці. На рівні держави в особі законодавчих і виконавчих інститутів влади предметом соціально – трудових відносин є розмір прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, соціальне страхування, режим роботи і відпочинку, умови праці, охорона праці і навколишнього середовища.

Типи соціально-трудових відносин залежать від форми взаємовідносин, які виникають сферах: виробництва, права, психологічній, етичній, моральній, культурній і інших. Найбільш поширеними типами соціально-трудових відносин є: патерналізм, партнерство, конкуренція, солідарність, субсидарність, дискримінація і конфлікт. • Патерналізм означає регулювання соціально-трудових відносин державою або керівництвом підприємства переважно шляхом їх жорсткої регламентації. • Партнерство така форма побудови соціально-трудових відносин, коли суб'єкти (наймані працівники, підприємці, держава, профспілки) вирішують проблеми шляхом співдружності на основі системи детально відпрацьованих правових документів. • Конкуренція це змагання між працівниками , роботодавцями за досягнення певного ефекту.

• Солідарність передбачає взаємну згоду та спільну відповідальність, допомогу учасників соціально – трудових відносин у яких є спільні інтереси. • Субсидарність означає прагнення людей до особистої відповідальності та самореалізації, запобігає перенесенню відповідальності на суспільство. • Дискримінація - це незаконне обмеження прав і можливостей суб'єктів соціально-трудових відносин. При дискримінації порушується принцип рівних можливостей на ринку праці. Виділяють дискримінацію за статтю, національністю, віком. Для нашої країни актуальність мають питання рівних можливостей для чоловіків і жінок на ринку праці, а також дискримінація на національній основі в умовах загострення міжнаціональних відносин. • Конфлікт - є граничне відбиття протиріч у соціально-трудових відносинах. Формами трудових конфліктів є трудові суперечки, страйки, масові звільнення.

Принципи соціально – трудових відносин Принцип законності передбачає забезпечення прав та порядку між суб’єктами соціально – трудових відносин, контроль за дотриманням цих прав на основі норм, що містяться в законах, постановах уряду, указах Президента та інших правових документах. Принцип загальності є визначальними у механізмі соціального захисту, означає поширення соціального захисту на всіх осіб: працюючих, безробітних, непрацездатних, незалежно від соціального статусу. Однак, в умовах кризи, різкої поляризації суспільства на багатих і бідних, підходи до реалізації механізму соціального захисту повинні бути диференційовані. Принцип адресності передбачає створення механізму реалізації адресної програми соціального захисту населення, оскільки закони в Україні часто реалізуються лише у формі декларацій. у трудових відносинах.

Принцип солідарності передбачає спільну відповідальність людей, засновану на особистій відповідальності, згоді, єдності інтересів. Принцип солідарності стимулює прояв особистої ініціативи і відповідальності у кожного учасника соціально-трудових відносин. Принцип субсидарності заснований на особистій відповідальності кожного суб'єкта соціально-трудових відносин, який стимулює прагнення людини до самовідповідальності і самореалізації, а не перенесення відповідальності на державу, суспільство. Принцип партнерства передбачає захист власних інтересів суб'єктами соціально-трудових відносин на основі партнерства з державою. Принцип конфлікту свідчить про загострення і протиріччя у трудових відносинах

Основним фактором формування і розвитку соціально – трудових відносин є соціальна політика держави. Соціальна політика – це стратегічний і соціально-економічний напрям, який обирає уряд країни для забезпечення гідного рівня і умов життя своїх громадян та їх соціальної захищеності. Соціальна політика охоплює такі напрями державної політики: - політика у сфері доходів населення; - політика зайнятості, регулювання ринку праці; - міграційна політика; - демографічна політика;

Гарантії соціальної політики Соціальна політика передбачає гарантії: • соціальної допомоги; • соціального захисту; • соціальної підтримки. соціальна допомога, це допомога як правило короткочасного характеру, що надається людям, що потрапили в екстремальну життєву ситуацію; соціальний захист – система гарантій спрямованих на підтримку непрацездатних і соціально уразливих категорій населення; соціальна підтримка – система заходів , яка стосується економічно – активного населення, спрямована на створення умов, що дозволяють забезпечити соціальну захищеність найманих робітників. Соціальна підтримка населення, що здійснюється у трьох основних формах (соціальних пільг, соціальної допомоги й субсидій).

Законодавча база про соціальну допомогу • З А К О Н У К Р А Ї Н И “ Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям” • З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” • З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” • З А К О Н У К Р А Ї Н И «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми»

Державні гарантії соціального захисту Основними соціальними гарантіями в Україні є: - мінімальний розмір зарплати; - мінімальний розмір пенсій за віком; - стипендія учням професійно – технічних і вищих навчальних закладів; - індексація доходів населення

Показники соціально – трудових відносин Основними показниками оцінки соціально – трудових відносин є рівень і якість життя населення. Рівень життя - це рівень споживання матеріальних і нематеріальних благ і послуг. До показників, які характеризують рівень життя належать: • частка витрат населення на харчування у сукупних витратах; • рівень виробничого травматизму; • рівень зайнятості; • середня тривалість життя; • питома вага населення з вищою освітою; • коефіцієнт смертності від суїциду та ін. Для узагальненої оцінки рівня життя ООН використовує сукупний індекс, “індекс людського розвитку” який включає три інтегральні показники: • сукупний національний дохід на душу населення; • середню тривалість життя; • освіту. Якість життя - це ступінь відповідності умов і рівня життя певним стандартам чи нормативам.

Розмір мінімальної заробітної плати (грн. ) 2011 рік з 01. 2011 з 01. 04. 2 011 з 01. 10. 2 011 з 01. 12. 2 011 941 960 985 1004

Мінімальний розмір пенсії за віком у 2011 році Розмір пенсії Термін дії Підстава 750 грн. 01. 2011 – 31. 03. 2011 Закон України від 09. 07. 2003 р. N 1058 XIV; Закон України від 23. 12. 2010 р. N 2857 -VI 764 грн. 01. 04. 2011 – 30. 09. 2011 Закон України від 09. 07. 2003 р. N 1058 XIV; Закон України від 23. 12. 2010 р. N 2857 -VI 784 грн. 01. 10. 2011 – 30. 11. 2011 Закон України від 09. 07. 2003 р. N 1058 XIV; Закон України від 23. 12. 2010 р. N 2857 -VI 800 грн. 01. 12. 2011 – 31. 12. 2011 Закон України від 09. 07. 2003 р. N 1058 -XIV; Закон України від 23. 12. 2010 р. N 2857 -VI

Соціальні і демографічні групи населення Розмір прожиткового мінімуму 01. 2011 01. 04. 2011 01. 10. 2011 01. 12. 2011 – – 31. 03. 2011 30. 09. 2011 30. 11. 2011 31. 12. 2011 Діти віком до 6 років 816 грн. 832 грн. 853 грн. 870 грн. Діти віком від 6 до 18 років 977 грн. 997 грн. 1022 грн. 1042 грн. Працездатні особи 941 грн. 960 грн. 985 грн. 1004 грн. Особи, які втратили працездатність 750 грн. 764 грн. 784 грн. 800 грн. Загальний показник 894 грн. 911 грн. 934 грн. 953 грн