Лекція № 3. Право Стародавнього Сходу 1. Джерела,

Лекція № 3. Право Стародавнього Сходу 1. Джерела, форма, система права 2. Злочини і покарання 3. Судочинство (правосуддя)

1. Джерела, форма, система права Джерело права – вихідні норми, які безпосередньо вплинули і визначили зміст всіх інших діючих норм Форма права – офіційні (юридичні) способи виразу (закріплення) та оформлення норм права Система права – внутрішня організація права (законодавства), яка полягає в єдності і погодженості всіх норм та їх розподіл за певними критеріями

Джерела (форма) права Вавилону

Звичаєві норми (або місцеві норми) Нормативно-правові акти - Закон Урукагіни, м. Лагаш, 5 ст.: борги, чиновники, захист храмового майна - Закон Ур-Наму, м. Уру: правитель є намісником бога, встановлення єдиних мір і ваги - Закон царя Білалами, м. Ешнуни, 61 ст: ціни, плата за послуги, відносини батьків і дітей, злочини… Закони Хаммурапі (h 2,25, Морган, м. Сузи (Іран)

Джерела (форма) права Стародавнього Єгипту 1. Звичаєві правові норми 2. Нормативно-правові акти – закони (факт їх існування підтверджується) Діодом (Сіцілійський): першим законодавцем Єгипту був Менес, а після нього – Сазіхіс, який відмінив законом брати у борг, якщо в заставу не дали мумію свого батька… Геродот: велике законотворення у Єгипті … з ім’ям фараонів Рамзеса II, Сезостріса III, Бокхора…

Система права Стародавньої Індії веди артха кама дхарма мокша дхарма моральні звичаєві політичні дхармашастри дхармасутри артхашастри ньяя штучна природна

Джерела (форма) права Стародавнього Китаю 1. Звичаєві правові норми 2. Нормативно-правові акти (закон) 3. Вчення філософських шкіл: Конфуціанство (первинність моралі) і Легізм (первинність закону) Уложення про покарання (Фусін) X ст. до н.е., 3 тис. ст. - 500 складів злочину (опис характеру злочинної дії) Закон про поземельний податок (VI ст. до н.е.) – ліквідація общинного землеволодіння Книга законів Лі Фуя (IV ст. до н.е.) - про злодіїв, про розбійників, про арешт і ув’язнення, про піймання злочинців, про визначення покарання, знаряддя допиту і страти

2. Поняття злочину і покарання у Стародавній Індії Усвідомити характер злочину (дія) можна через характер покарання і навпаки За одне й теж правопорушення у різних випадках – штраф, тілесні ушкодження, страта кваліфікована Взаємозв’язок між злочином і покарання визначав суддя

Обставини, що виключають покарання за наявности ознак злочину як результат диференціації правової дії якщо захищав себе (самозахист) при охороні брахмана, жінки, дарів богам (ситуація необхідної оборони)

Обставини, що пом’якшують покарання („зла доля”) як результат диференціації правової дії Правопорушення у вигляді образи словом чи дією, але за відсутності умислу (стан сп’яніння, стан афекту) Вбивство скоєне за необережності (випадково) Вбивця діяв не за власним бажанням, а за прямим наказом особи, якій він підкоряється, або був залежним від неї

Обставини, що обтяжують покарання як результат диференціації правової дії невиправдане насильство груповий характер порушення Рецидив – повторюваність порушення одною особою порушення скоєне вночі якщо потерпілою була особа з вищої варни

Співучасть як результат диференціації правової дії 1. Груповий злочин 2. Особи, що бачили злочин, але не вчинили протидії однакове покарання

Види злочинів (деліктів) за об’єктом - релігія, церква, держава - власність - сім’я, мораль - особа

Покарання: “царю слід рішуче застосувати силу для припинення злочинів” від морального осуду до кваліфікованої (публічної) смертної кари Особливої популярності – калічницькі покарання – відрубування чи відрізання “винуватої частини тіла” Додаткові покарання (відшкодування на лікування, штраф, конфіскація майна)

Злочини і покарання Стародавнього Китаю Вибір між: Конфуціанською моральною нормою (лі) Легістською нормою закону (сін)

Легісти - “Злочинна воля” Злочин є результат злочинної волі людини Носій “злочинної волі” – потенційний правопорушник Як встановити, що особа є носієм злочинної волі - вивчення середовища – рідні, сусіди, стосунки тощо - вивчення характеру особи – поведінка, слова, погляд, реакція тощо Злочин – “вірус” – “лікування” – покарання

Конфуціанти - “Інтенсивність злочинної волі” воля динамічна і може змінюватися - до скоєння злочину - в момент скоєння злочину - після скоєння злочину Як результат – ступінь злочинної волі або вина злочинця “вина” як нова правова категорія або результат поглиблення правової диференціації

Вина та її форми Зі 120 р.до н.е. ступінь вини враховували всі суди - Злочин скоєно навмисно (тяжкий) - Злочин скоєно за необережності (менш тяжкий) - Злочин закінчений - Злочин незакінчений (посягання на злочин)

Груповий злочин за попередньою домовленістю Керівник – той, хто безпосередньо планував, організовував злочин (міг не брати безпосередню участь) Вина керівника була тяжчою за інших (перемога конфуціантів над легістами)

Види злочинів - Антидержавні злочини: зрада, змова, невиконання наказів, бунт, контакти з ворогом, вбивство батька - Злочини пороти власності: крадіжка, грабіж - Злочини службові: чиновницькі, військові - Злочини проти особи: вбивство, тілесні ушкодження, образа, наклеп

Види покарання (“бао”) вчинення належної відплати за скоєне за принципом таліону Вибір покарання залежав від судді, та його прихильності до послідовників Конфуція чи послідовників Закону (легістів) У – Сін: страта, відрізання, відрубування, кастрація, клеймування доповнювалася: - Побиття палицями 100 – 500 - Спалення - Робота в копальнях - Свердлення голови - Обернення в рабство - Штраф - Виривання колінних чашечок - Розрубування - Варення у котлі - Виривання ребер

Вплив конфуціанства на систему покарання Умовні покарання (сян): відрізання – малюванням чорною фарбою, смертна кара – ношенням одягу з грубої матерії без коміра… відміна, або послаблення покарання невинних родичів заміна покарання штрафом Для чиновників – пониження у ранзі чи звільнення від посади і служби взагалі

3. Судочинство Стародавнього Єгипту

Благо – рівновага між небом і землею, між богом і його підданими (між справедливістю і обов’язком) – право Порушення права – порушення божественних заповідей Завдання суду – перешкодити повторення злочину у майбутньому Юстиція основувалася на двох принципах: 1. Непорушність привілеїв влади фараона 2. Додержання традиційних привілеїв жерців

Судове провадження Обвинувально-змагальний Скарга (позов) Сторонами: позивач, відповідач, суддя (колегія суддів), свідки 1. Досудові дії: підготовка і подання скарги, доведення до відома відповідача про час суду 2. Судове засідання: оголошення скарги суддею, відповідь на неї відповідача, заперечення, відповідь і нове спростування і т. д. Письмова форма додержувалася лише за кримінальними справами Докази власне зізнання показання свідків письмові документи результат огляду місця події Вирок да”,або “ні” (рішення немотивоване) “Вiн прикладав до чола особи, котра виграла процес, зображення бога Маат (істини і справедливості), i це означало виграш справи” У випадку не згоди з вироком, цей же суд міг прийняти аргументи апеляції, а міг знову ж настояти на своєму рішенні

Судочинство Стародавньої Індії - несплата боргу, продаж чужого, неповернення взятого (8. 4) - невиплата жалування, порушення угоди, відміна договору купівлі – продажу, конфлікт між господарем і пастухом (8, 5) - спір про межу, наклеп, образа, грабіж, крадіжка, насильство, прелюбодійство (8. 6) - розділ спадку, гра у кості, укладання договору про заклад (8.7)

Досудове провадження Кулачне право з додержанням правил Кредитор міг захопити сина боржника, його свійських тварин, будинок тощо у випадку, коли боржник цілеспрямовано не додержується договору

Судове провадження При відсутності свідків – ордалії (вода, вогонь, отрута, зважування (якщо при повторному зважуванні звинувачуваний був легшим, то – невинний), клятва) Свідчення свідків залежало від їх варнового положення Жінки могли свідчити якщо за справою проходила жінка

Алгоритм вироку судді: 1. урядові розпорядження 2. закон (дхармашастри) 3. результати судового розгляду 4. звичаї (дхармасутри) У випадку колізії – справа вирішується на основі закону У випадку колізії закону і урядового розпорядження – перевага віддається урядовим розпорядженням

Судочинство Стародавнього Китаю - обвинувально-змагальне провадження 1. Скарга (позов) 2. Донос - Донос – точні факти, або – покараним - Винагорода - Обов'язковий для глави сімейства - Заборонялися доноси на батька, діда, родичів - розшукове провадження Встановлення факту злочину спеціальним органом влади

Обвинувально-змагальний процес Сторони самі збирали і передавали до суду докази, забезпечували явку свідків. Суддя діяв за принципом презумпції невинуватості обвинуваченого Суддя мав врахувати п’ять основних ознак, що стосувалися поведінки і зовнішнього вигляду сторін і свідків: мова, обличчя, дихання, реакція на питання, погляд очей Розшуковий процес (ліньша – спец.чиновник) Державні злочини Застосування тортур у випадку доведеної вини, але не визнанням її обвинуваченим Тортури не могли застосовуватися безпідставно (особа могла бути невинною) Слідчого карали каторжними роботами за смерть обвинуваченого під тортурами