Лекція 3. Нижчі багатоклітинні • 1.

Лекція 3. Нижчі багатоклітинні • 1. Походження багатоклітинних тварин • 2. Трихоплакс як жива модель предка багатоклітинних • 3. Тип Губки (Spongia) як нижчі багатоклітинні • 4. Характеристика типу Кишковопорожнинні (Coelenterata )

гіпотези походження багатоклітинних • 1. Гіпотеза гастреї (70 -ті роки ХІХ ст. - німецький біолог Ернст Геккель, один із авторів біогенетичного закону). Онтогенез: яйце морула бластула гаструла Філогенез: цитея морея бластея гастрея • 2. Гіпотеза білатерогастреї (шведський вчений Т. Егерстен). • 3. Гіпотеза фагоцители (І. І. Мечніков). • 4. Поліенергідна гіпотеза (Й. Хаджі (1963) та інші).

Підцарство Вищі тварини (Metazoa) Надрозділ Фагоцителоподібні — Phagocytellozoa Тип Пластинчасті — Placozoa Надрозділ Нижчі багатоклітинні — Parazoa Тип Губки — Spongia, aбо Porifera Надрозділ Справжні багатоклітинні — Eumetazoa

Види трихоплаксів • Trichoplax adhaerens • Treptoplax reptans • Виявивлені німецьким вченим Ф. Шульце (1883) та італійським дослідником Монтічеллі у морських акваріумах.

Шари клітин • Зовнішній війчастий - кінетобласт • Внутрішній пухкий, утворений веретеноподібними та амебоїдними клітинами – фагоцитобласт.

Живлення • Шляхом піноцитозу за допомогою клітин черевного епітелію, які виділяють назовні ферменти. • Фагоцитоз здійснюється веретеноподібними клітинами.

Трихоплакс

Надрозділ Нижчі багатоклітинні — Parazoa • Тип Губки — Spongia, aбо Porifera • 2 тис видів викопних, а на сьогодні відомо 5 тис. видів губок, серед них 29 видів у Чорному морі і 10 – у прісних водоймах України. Розміри тіла коливаються від 1 -2 мм до 2 м ( келих Нептуна). • Екологічні групи –морські (від невеликих глибин до океанічних желобів) та прісноводні.

Головні ознаки • клітинний рівень організації; • внутрішньоклітинне травлення; • висока здатність до регенерації; • здатність до інцистування (утворення геммул).

Організація губок • Колоніальні та поодинокі форми. • Клітинний рівень розвитку, відсутність тканин. • Стінка тіла - двошарова. • Зовнішній шар пінакодерма, утворена пласкими клітинами пінакоцитами та пороцитами, які пронизані порами. • Внутрішній клітинний шар губок, що вистилає ппарагастральну порожнину – хоанодерма, побудований з хоаноцитів, які мають джгутик з комірцем.

Типи клітин пінакодерми та їх функції • Пінакоцити - формують покрив тіла губки. • Пороцити – пласкі покривні клітини з порою.

типи клітин мезохілу (паренхіми) • рухливі амебоцити - здійснюють живлення, травлення і транспорт поживних речовин; • археоцити - є клітинним резервом; • лофоцити (рухливі) та коленцити – зірчасті, веретеноподібні клітини, виконують опорну функцію; • склероцити – формують елементи скелету (вапнякові та кремнієві спікули); • спонгіоцити - продукують спонгінові волокна; • міозити – повільно проводять збудження.

Типи клітин хоанодерми та їх функції • Хоаноцити - виконують водорухову функцію, живлення, внутрішньоклітинне травлення та є клітинами-носіями сперміїв під час запліднення.

Типи скелету губок • мінеральний вапняковий (утворений одно-, три-, чотири-, шести- чи багатоосними спікулами з карбоната кальцію); • мінеральний кремнієвий (з двоокису кремнію; • змішаний ( кремнієроговий); • органічний (роговий з волокон білка спонгіну).

Фізіологія губок • Живлення – пасивно шляхом фільтрації, через пори. • Травлення – внутрішньоклітинне у хоаноцитах та амебоцитах. • Дихання – всією поверхнею тіла. • Екскреція - через оскулюм.

Розмноження 1. Нестатеве: • внутрішнє брунькування; • фрагментація; • поздовжній поділ. 2. Статеве: гамети формуються з археоцитів.

Типи губок за статтю • Гермафродити. • Роздільностатеві.

Онтогенез • Типи розвитку з метаморфозом: • 1. Дробління бластули рівномірне та гаструляція шляхом імміграції і з присутністю рухливої личинкової стадії – паренхімули (вапнякові губки ). • 2. Дроблення бластули нерівномірне з утворенням личинки амфібластули з ескурвацією та з послідуючим утворенням нерухомої гаструли (решта).

Тип Губки — Spongia, aбо Porifera Клас Вапнякові губки - Сalcispongiae Клас Звичайні губки — Demospongiae Клас Скляні губки — Hyalospongiae

Вапнякові губки Морські дрібні форми.

Звичайні губки Кремнієві та рогові морські та прісноводні форми

Звичайні губки

Скляні губки Кремнієві глибоководні форми