Лекція 3 на тему Система оподаткування та

Лекція № 3 на тему: ”Система оподаткування та її механізм” 1. Податковий обов’язок, податкове зобов’язання та податковий борг. 2. Адміністрування податкових платежів 3. Адміністративне оскарження сум податкового зобов’язання (боргу). 4. Інструменти забезпечення погашення податкового зобов’язання. Національна академія прокуратури України, 2012

1. Податковий ’язокподаткове зобов’язання податковий бор обов , Податковий обов'язок 36 ПКУ): (ст. n n Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникаєплатниказа кожним у податком збором та. n Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. n Виконання податкового обов'язку можездійснюватися платником податків самостійно за допомогою представника податкового або свого чи агента. n Відповідальність невиконання неналежне за або виконання податкового обов'язку несе платникподатківкрім випадків, визначених ПК України або законами з питань , митної справи.

Порядок сплати податків та зборів (ст. 35 ПКУ) n Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. n Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. n Порядок сплати податків та зборів встановлюється ПКУ або законами з питань митної справи для кожного податку окремо. Виконання податкового обов'язку (ст. 38 ПКУ) n Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. n Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. n Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються ПКУ та законами з питань митної справи.

n Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (14. 1. 156. ); n Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (14. 1. 179); n Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (14. 1. 157. ); n Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (14. 1. 175. );

2. Адміністрування надаткових платежів. Як категорія права Як система управління податковими відносинами Адміністрування податкових платежів Як організаційнорозпорядча діяльність Як сукупність правил, що регламентують податкові дії Як наука про управління Як мистецтво

Адміністрування податкових платежів - це управлінська діяльність органів державної податкової служби щодо організації процесу оподаткування юридичних та фізичних осіб, яка заснована на законодавчих та інших нормативно-правових актах, що регламентують правовідносини між податковими органами та платниками податків стосовно погашення податкових зобов’язань перед бюджетами. n Адміністрування податків розглядають також як процес складається з таких , що етапів: n n n n реєстрація та облік платників податків; прогнозно-планувальну та аналітичну роботу; облік платежів (податкових зобов'язань, податкових пільг); обслуговування платників податків (масово-роз’яснювальна робота, податкові консультації; узгодження сум податкових платежів); забезпечення виконання податкового обов’язку (укладання угод); обробка податкових декларацій; податковий контроль; адміністративне оскарження податків; погашення податкового боргу (адміністрування податкового боргу, в тому числі стягнення податкового боргу); робота з інформаційного забезпечення через засоби масової інформації; юридичне супроводження процесу справляння податків (деталізація норм податкового права на підзаконному рівні, робота зі скаргами); взаємодія з органами Державної казначейської служби (моніторинг ) організаційно-розпорядча робота (в тому числі діловодство).

Сьогодні на шляху ефективного адміністрування процесів оподаткування існують проблеми, які, безумовно, впливають на забезпечення результативності цього процесу: n велика кількість різних податків та зборів; n проблеми міжбюджетних відносин (в частині розмежування податкових доходів); n проблеми формування позабюджетних фондів (адміністрування платежів до них недостатньо визначене); n часті зміни законодавчих та нормативних актів; n наявність різноманітних пільг у сфері оподаткування та особливих режимів оподаткування; n велика кількість ліцензійних (дозвільних) видів діяльності; n відсутність уніфікації діяльності контролюючих органів; n низький рівень інформованості суспільства з питань оподаткування.

3. Адміністративне оскарження податкового зобов'язання n n n Податковий кодекс України 19 -1, 20, 55, 56) (ст. Про звернення громадян: Закон України (ст. 6 -8, 18) Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби: Наказ Міністерства фінансів України від 19. 11. 2012 р. № 1203. У разі коли платник податків вважає, що: n контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання n або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству n або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків на: n податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань платника податків n або будь-які інші рішення органів державної податкової служби щодо податків, зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, n а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, Органи державної митної служби розглядають скарги платників податків щодо: n мита, акцизного податку, податку на додану вартість та інших податків, зборів, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або з території вільної митної зони.

n Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства n Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку n Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою. Контролюючими органами вищого рівня є: n Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій; n спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи - для інших митних органів. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

n n n n Засади: Не підлягає оскарженню платником податків податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку). Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється. Реєстрація скарги повинна відбуватися у день її подання або надходження до органу державної податкової служби. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом державної податкової служби, не належать до компетенції органів державної податкової служби, то така скарга в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. Не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті. Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган

3. Інструменти забезпечення погашення податкового зобов'язання Зміна строку сплати податку Розстро- Відстрочення Надання податкового кредиту Податкова застава Зупинення видаткових операцій на рахунку та заборона відчуження майна Адміністративний арешт майна

Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Змінастроку сплатиподатку здійснюється у формі(32. 2. ): n відстрочки; n розстрочки; n податкового кредиту. Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129. 4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені. Договори про відстрочення чи розстрочення можуть бути розірвані достроково (100. 12. )

n 1) Розстрочення: n Підставою розстрочення для грошових зобов'язань податкового боргу або платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (100. 4. ). Див. : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» n n Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (100. 6. ).

2) Відстрочення: Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника n n n податків є: надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (100. 5. ). Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100. 8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (100. 7. ).

3) Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (14. 1. 181. ); Стаття 198 ПКУ. Податковий кредит n Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: n а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; n б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); n в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; n г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (200. 1. ).

ІІ. Податкова застава забезпечення сплати платником - спосіб податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений ПКУ. Податкова застава виникає на підставах, встановлених ПКУ (14. 1. 155. ) У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному ПКУ, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави; 1) Зміст податкової застави (Ст. 88. ПКУ) n З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених ПКУ, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. n Право податкової застави виникає згідно з ПКУ та не потребує письмового оформлення. n У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Право податкової застави виникаєразі(ст. 89 ПКУ) : у n n несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (89. 4. ПКУ). Орган державної податкової служби звертається суду до щодо n зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та n зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (89. 4 ПКУ). Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника n n податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89. 5 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньом У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Право податкової застави поширюється , не на майно n n визначене підпунктом 87. 3. 7 пункту 87. 3 статті 87 ПКУ (майно щонеможебути предметом , застави відповідно Закону до України "Про заставу"), на іпотечні активи щоналежатьемітенту та є забезпеченням , відповідного випуску іпотечних сертифікатів фіксованою з дохідністю , на грошові доходи цихіпотечних від активівдоповного виконання емітентом зобов'язаньцим за випуском іпотечних сертифікатів фіксованою з дохідністю також , а на склад іпотечного покриттята грошові доходи нього повного від до виконання емітентом зобов'язаньвідповідним за випуском звичайних іпотечних облігацій.

Податковий пріоритет : n Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону (90. 1. ПКУ). n Узгодження операцій із заставленим майном передбачено в ст. 92 ПКУ. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі передбачено в ст. 95 ПКУ. n n З моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу (87. 10 ПКУ). n Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб встановлений у ст. 99 ПКУ.

ІІІ. Адміністративний арешт майна (стаття 94). n Адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. n Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94. 5 цієї статті. n Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. n Арешт майна може бути повним (заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном) або умовним (обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будьякої операції з таким майном).

Додатково: n Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» від 29 грудня 2010 р. N 1244 n Наказ Міністерства фіннансів України від 11. 10. 2011 № 1273 Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби n Наказ Міністерства фіннансів України від 07. 12. 2012 № 1298 Про затвердження Положення проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі n Наказ Державної податкової адміністрації України 24. 12. 2010 № 1033 Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі n

Дякую за увагу!