Лекція 3 Культура Княжої доби ПЛАН Особливості

Лекція 3 Культура Княжої доби

ПЛАН Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі. Писемність. Освіта. Розвиток літератури. Наука. Музика. Містобудування і архітектура. Образотворче мистецтво. Книжкова мініатюра.

Література 1. 2. 3. 4. 5. 6. Бычко А. К. Народная мудрость Руси. – К. , 1988 Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. – К. , 1988 Златоструй. Древняя Русь X – XIII веков. – М. , 1990 Знойко О. П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К. , 1989 Рыбаков Е. Я. Язычество древних славян. – М. , 1981 Толочко О. П. Київська Русь. – К. , 1998

Основні поняття Епіграфічні пам’ятки Літопис Візантійський стиль Дитинець Мозаїка Фреска Ікона Книжкова мініатюра

1. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі.

2. Писемність. З прийняттям християнства на наших землях поширилася церковносв’янська або староболгарська мова – мова православної церкви. Кирилиця була створена просвітителями Кирилом і Мефодієм. Писемна мова істотно відрізнялася від живої тогочасної мови, якою користувалися в усному мовленні. Так було і в Європі, де літературною (книжною) мовою стала латина. Абетка кирилиця та глаголиця

Берестяні грамоти

Пам’ятки писемності Епіграфічні пам’ятки – написи на побутових речах, зброї, стінах храмів, каменях тощо. Графіті – пам’ятки, видряпані на поверхні. Найдавніші книги Княжої доби: Реймське Євангеліє, Остромирове Євангеліє. ”Ізборник Святослава” 1073 р. та “Ізборник” 1076 р. , Мстиславове Євангеліє. Графіті та книжкова мініатюра

Освіта. Існували школи при церквах і монастирях. Знахідки берестяних грамот, бронзових та кістяних писал переконують, що книжна наука розвивалася не лише в столиці, а й у різних частинах Київської Русі. Нестор Літописець

3. Розвиток літератури. Наука. Музика Усна народна творчість. Ще до виникнення писемності у східних cлов’ян існували: обрядові пісні, легенди, загадки, сказання, заклинання, епічні й ліричні пісні. Чудовими пам’ятками були билини. Найдавнішими вважаються билини Київського або Володимирівського циклу. У XIII-XIV ст. билини пов’язані з новими сюжетами, зокрема, з Галицько-Волинським князівством. Ще одне джерело – літературні Твори інших народів, передусім релігійні (перекладна література). В. М. Васнєцов “ Три богатирі ”

Оригінальна література започаткована Літописами. “Повість минулих літ”, Київський літопис , Галицько-Волинський літопис. Найвизначніші пам’ятки Руської літератури “Повчання Володимира Мономаха”, “Слово о полку Ігоревім. ” Природничі та математичні знання Основним джерелом наукових знань русичів було буденне життя: господарська діяльність на землі, ремесло, будівництво, торгівля тощо. Значного розвитку на Русі досягли географічні знання. У літописах названо багато тогочасних давніх країн, що свідчить про гарну обізнаність русичів в царині географії. Писемні джерела згадують і перших лікарів професіоналів. Один із них – Агапіт, чернець Києво- Печерського монастиря, лікував хворих у XII ст. Сторінка з літопису

Музика цимбали Популярне мистецтво. Музичні інструменти: струні, щипкові інструменти – гуслі, лютня; смичкові – гудок і смик; духові – роги, труби, свистки, свирілі, дудки, флейти. – ударні бубни, тарілки або кімвали, дзвіночки і брязкальця. Найулюбленіший інструмент русичів – гуслі. Професійні музиканти або артисти (Боян, Митуса). Великий музичний оркестр зображено на фресці XI ст. Софійського собору. роги гуслі флейта

3. Містобудування і архітектура. Міста переважно складалися з трьох частин: дитинець (Кремль), поділ та передмістя. Візантійський стиль в архітектурі: Десятинна церква, Софія Київська, Золоті ворота, Успенський собор Печерського монастиря, храми Георгіївського та Ірининського монастирів у Києві. План Києва в середині XII ст.

Архітектура Золоті ворота в Києві Тут знаходився парадний в’їзд у місто Ярослава Софійський собор в Києві. XI ст. (Реконструкція)

4. Містобудування і архітектура. Міста переважно складалися з трьох частин: дитинець (Кремль), поділ та передмістя. Візантійський стиль в архітектурі: Десятинна церква, Софія Київська, Золоті ворота, Успенський Собор Печерського монастиря, храми Георгіївського та Ірининського монастирів у Києві. План Києва в середині XII ст.

Софійський собор в Києві. 1017— 1037 рр.

5. Образотворче мистецтво Ікона- (грец. ) зображення, образ. Зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого письма. Ікони творили за певними правилами – канонами, які не можна було змінювати. Фреска – картина, намальована спеціальними фарбами на сирому тиньку. Мозаїка – техніка прикрашення підлоги та стін, за якою на цементну основу у визначеному порядку викладаються невеликі шматочки каменя або скласмальти. Київський майстер Алімпій.

Зернь намистина, прикрашена зерню Сережка-підвіска Дрібні золоті або срібні кульки (діам. від 0, 4 мм), які напаюються в ювелірних виробах на орнамент. Зернь створює ефектну фактуру, гру світло-тіні

Скань (від давньорус. скать — вити), філігрань — вид ювелірної техніки: ажурний та напаяний на металевий фон візерунок із тонкого золотого, срібного або мідного дроту, гладкої або витої у мотузочки. Вироби із скані часто доповнюються зерню (маленькі срібні і золоті кульки) та емалю.

Перегородчата емаль Колти із зображенням птахів з боків «древа життя» та ланцюжокрясний із бляшек для кріплення колтів. Золото. Перегородчата емаль. XII ст.

Образотворче мистецтво Сережка-підвіска ХІ-ХІІІ ст Воїн у обладунках Шолом Ярослава Всеволодовича

Адріан святой. Фреска Софійського собора в Києві Іоанн Златоуст. Мозаїка Софійського собора в Києві

Іконопис

Книжкова мініатюра –ілюстрації, якими оздоблювали рукописні книги. Шедевром світового мистецтва є мініатюри “ Остромирового Євангелія” та “Ізборника Святослава” 1073 р.

Книжкова мініатюра

Висновок