Лекція 3
а) Надання землі у власність і користування Суб’єкти права власності на землю: 1) Громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності; 2) Територіальні громади (через органи місцевого самоврядування) - на землі комунальної власності: 3) Держава (через відповідні органи державної влади) – на землі державної власності. Право власності на землю ― право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю громадян може виникнути на підставі: 1) Договору купівлі – продажу. 2) Договору дарування. 3) Договору міни. 4) Безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. 5) Безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. 6) Виділення в натурі належної частки (паю). 7) Прийняття спадщини.
Орендарями земельних ділянок можуть бути (стаття 93) : 1) Громадяни України ; 2) Юридичні особи України; 3) Іноземні громадяни та особи без громадянства; 4) Іноземні юридичні особи; 5) Міжнародні об’єднання та організації; 6) Іноземні держави. Оренда землі — засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Мета — створити умови для ефективного використання землі на договірній основі.
Орендодавцями можуть бути : n органи місцевого самоврядування; n громадяни та юридичні особи України; n КМУ, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації. Оренда може бути: n короткостроковою (не більше 5 років); n довгостроковою ( не більше 50 років).
Право користування землею (оренди) припиняється: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) систематична несплата орендної плати; в) закінчення терміну договору оренди, або його розірвання; г) припинення діяльності підприємств і організацій – орендарів; д) вилучення земельної ділянки.
в) Земельний кадастр. Державний земельний кадастр — це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Земельно – кадастрова документація : 1) Кадастрові карти та плани (графічні цифрові); 2) Схеми, графіки, текстові та інші матеріали (про межі адміністративно – територіальних утворень, межі землекористувачів, орендарів, якість); 3) Книги реєстрації державних актів про право приватної власності, договори оренди та ін.