ЛЕКЦІЯ 25 з курсу Оперативнорозшукова діяльність податкової

ЛЕКЦІЯ № 25 з курсу „Оперативнорозшукова діяльність податкової міліції" “Виявлення та документування фактів незаконного відшкодування ПДВ суб'єктами господарювання із державного бюджету"

ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ПДВ та його основних елементів. 1. 1. Платники ПДВ, їх реєстрація в органах державної податкової служби. 1. 2. Операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ. 1. 3. Ставки податку. Порядок застосування "0" ставки. 1. 4. Особливості нарахування та сплати ПДВ. Податкове зобов'язання та податковий кредит. 1. 5. Порядок бюджетного відшкодування платникам сум ПДВ. РОЗДІЛ 2. Оперативно - розшукова характеристика злочинів, пов'язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ. 2. 1. Оперативний стан у сфері злочинів пов'язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ. 2. 2. Кримінальна характеристика окремих злочинів пов'язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ. 2. 3. Найпоширеніші схеми протиправної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податку на додану вартість та незаконне його відшкодування. РОЗДІЛ 3. Виявлення, розкриття та попередження злочинів пов'язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ. 3. 1. Збір інформації про платників податку для проведення документальних перевірок та їх організація з питання правомірності нарахування та повноти сплати ПДВ до бюджету. 3. 2. Дії співробітників оперативних підрозділів правоохоронних органів направлені на виявлення та викриття правопорушень пов'язаних з ухиленням від сплати ПДВ та незаконним його відшкодуванням з бюджету. 3. 3. Виявлення ознак і документування фактів одержання незаконного бюджетного відшкодування сум ПДВ та фактів ухиленням від сплати ПДВ.

Суть ПДВ полягає у сплаті податку продавцем (виробником/ постачальником) товарів з тієї частини надбавки (націнки), яку він додає до вартості цих товарів на стадії їх реалізації. Додана вартість (надбавка, націнка) створюється в процесі усього циклу виробництва і обігу товарів, починаючи із стадії їх виготовлення і закінчуючи стадією реалізації кінцевому споживачу (скільки разів товар (сировина, напівфабрикат тощо) продається, стільки разів і утворюється дадона вартість). Пдв має дуже широку податкову базу, практично охоплює усі види товарів та послуг.

Продавець (виробник, постачальник) включає у вартість товарів (робіт, послуг) суму ПДВ (тобто збільшує їх вартість на розмір податку. Але, перед цим, він сам сплатив ПДВ, коли купував у інших осіб певні товари (роботи, послуги) необхідні йому у процесі виробництва (адже до цих товарів, робіт , послуг теж було включено ПДВ). Таким чином, сума ПДВ, яку необхідно сплатити до бюджету , визначається як сума податку, яку він отримав від споживачів (покупців), яким продав певний товар, зменшена на суму ПДВ, яку платник сплатив раніше, коли купував у постачальників товари, роботи, послуги (сировину, електроенергію тощо), необхідні йому у процесі виробництва (у вартість яких теж було включено суму ПДВ).

ПДВ - це непрямий податок, що включається до ціни товару (роботи, послуги), як надбавка, що являє собою частину приросту вартості, яка утворюється на усіх стадіях виробництва, надання послуг чи після митного оформлення товарів, робіт послуг. Вартість товару додатково збільшується на розмір ПДВ і реалізується споживачу. Платник податку повинен виділяти суму ПДВ окремим рядком у розрахункових документах.

Широке використання ПДВ обумовлене наступними його перевагами: 1) податок фактично сплачує не виробник товарів, а його кінцевий споживач. 2) ПДВ – це податок на витрати , а тому, платник не позбавляється стимулів до збільшення доходів. 3) від сплати ПДВ важко ухилятися. 4) ПДВ є ефективним та стабільним джерелом наповнення бюджету.

Платниками ПДВ є: 1. Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України (за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством).

3. Особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу (за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством). Спеціальні платники: 4. Особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.

5. Особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, що визначена у порядку, встановленому КМУ. Відповідно до Постанови КМУ від 24. 10. 97 р. № 1056 залізниць щодо операцій пов'язаних з основною платниками є: а) управління залізниць щодо операцій пов'язаних з основною діяльністю залізничного транспорту; б) підприємства та інші відокремлені підрозділи, що входять до складу управлінь залізниць щодо операцій від інших видів діяльності; в) підприємства та інші відокремлені підрозділи, що не входять до складу залізниць, а безпосередньо підпорядковуються "Укрзалізниці" незалежно від видів діяльності).

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: 1) продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця; 2) ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки; 3) вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної ттериторії України.

Нульова ставка застосовується щодо операцій з: - експорту товарів для споживання за межами митної території України; - продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах); - надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України;

- продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання; - продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів. Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій з вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) у разі, коли такі операції відповідно до Закону "Про ПДВ" звільнено від оподаткування на митній території України.

При оподаткуванні ПДВ використовуються такі податкові (звітні) періоди: 1. календарний місяць - для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів фомадян. 2. календарний місяць або квартал за вибором платників, які мають обсяг операцій з продажу менший, ніж зазначений вище. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку подає органу державної податкової служби за один місяць до початку календарного року. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.

Термін, протягом якого належна платнику сума ПДВ підлягає відшкодуванню з Держбюджету, залежить від виду операцій, які здійснюються платником у звітному періоді:

1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування (разом з декларацією) за наслідками податкового місяця, має право на отримання експортного відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання такого розрахунку (якщо платник у встановлені строки не подасть розрахунок, то сума, що підлягає відшкодуванню, зараховується у рахунок погашення його податкових зобов'язань, що виникнуть у майбутніх періодах).

2. Платник податку, який здійснює операції на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, має право на отримання бюджетного відшкодування протягом місяця, що настає після подання декларації за звітний період, у якому були здійснені такі операції.

3. З операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку (фактично проводиться у три етапи).

Збір інформації про платника податків. Цей етап підготовчої до перевірочної роботи потребує якнайбільше часу та займає важливе місце в роботі податкових органів, оскільки від нього залежать всі наступні етапи – як якість відбору платника для проведення перевірки так і сама перевірочна робота. Чим більше буде зібрано інформації про платника податків, тим точніше можна скласти уявлення про платника та визначити необхідність проведення планової або позапланової документальної перевірки. До основних напрямів цієї роботи можна віднести наступні: формування інформаційного масиву даних про платника податків та вивчення особливостей ведення ним бізнесу.

Інформаційний масив даних являє собою спеціальним чином підготовлені дані (бази даних), створені на основі наявної в податкових органах інформації про платника податків, призначені для забезпечення централізованого накопичення та багаторазового використання. Інформаційна база даних про платника включає інформацію, отриману як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

До інформації із внутрішніх джерел належать відомості, отримані податковими органами самостійно у процесі виконання ними контрольних функцій. До інформації із зовнішніх джерел належить інформація про платників податків в частині порушення ними податкового, валютного та іншого законодавства, отримана від інших зацікавлених контролюючих та правоохоронних органів: Державної митної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства транспорту України,

Міністерства транспорту України (про великі партії продукції, що перевозяться і користуються підвищеним попитом), Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства закордонних справ, Державного комітету України з охорони навколишнього середовища (видані ліцензії та ліміти на природо використання), Держкомстату України, банків, Фонду держмайна, Ліцензійної палати України, нотаріальних органів, відділів реєстрації віз, комісій цінних паперів, бюро технічної інвентаризації, засобів масової інформації, суди та інше.

Кожного працівника правоохоронних органів, який приймає участь у проведенні перевірки, повинно викликати занепокоєння наступне: - неохайне ведення бухгалтерських документів; - відсутність належного контролю за фінансовою діяльністю керівництва підприємством; - спроба працівників фальсифікувати записи або наявність подвійної бухгалтерії (це свідчить про наміри перешкодити визначенню суми доходу); - пропажа або безпідставне знищення документів, бухгалтерських звітів;

- відмова надавати документи бухгалтерської звітності; - ненадання по запиту інформації або пояснень; - надання фальсифікованих документів для підтвердження даних податкових декларацій; - поправка в записах і документах; - неповне перерахування надходжень від економічної діяльності підприємства на розрахункові рахунки без аргументованого обґрунтування правомірності таких дій; - використання готівкових коштів замість безготівкових; - участь в незаконних операціях.

При проведенні перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, які заявили до відшкодування з бюджету ПДВ, необхідно звернути увагу на наступні питання: 1) стан обліку реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – більш ретельно вивчаються основні покупці, ціни, схеми відвантаження, форми розрахунків, тощо; - ціни і ціноутворення, вплив цінового фактору на собівартість продукції та на кінцевий фінансовий результат підприємництва. В ході перевірки необхідно звернути особливу увагу при здійсненні: - операцій купівлі – продажу за цінами, що мають помітне відхилення від поточних ринкових цін за аналогічними угодами;

- операції з продажу товарів пов'язаним особам, які призводять до мінімізації податкових зобов'язань платниками податків; - операції з реалізації товарів за ціною нижче ціни придбання (при цьому слід пам'ятати про необхідність застосування звичайних цін у випадках, якщо така реалізація здійснюється в межах бартерних договорів або пов'язаним особам). 3) аналіз грошових потоків, фінансових вкладень, наявність залучених і використаних кредитів, у тому числі іноземних; 4) рух матеріальних і грошових потоків як по території України так і по операціях зовнішньоекономічної діяльності, окремо по експорту і імпорту.

Перелік документів, що підлягають вилученню на початковому етапі розслідування злочинів, пов'язаних із незаконним відшкодуванням ПДВ: 1. Нормативні документи СПД: 1. 1. Відомчі листи, інструкції, типові положення та інші документи, що визначають порядок та умови проведення СПД окремих господарських операцій. 1. 2. Посадові інструкції та функціональні обов'язки службових осіб СПД (керівника, головного бухгалтера), списки штатних працівників, накази та розпорядження, що відображають організаційноштатні і кадрові зміни.

2. Документи, що визначають економічну структуру та організаційно-правовий статус СПД: 2. 1. Установчі документи СПД: установчий акт, статут, засновницький договір або протокол установчих зборів, положення юридичної особи, рішення засновників чи уповноваженого ними органу про створення юридичної особи, документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи, звіт проведення підписки на акції, засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. 2. 2. Документи, які продаються державному реєстратору для здійснення державної реєстрації СПД: реєстраційна картка (що підтверджує

волевиявлення особи щодо внесення відповідних запитів до Єдиного державного реєстру); заява встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи; документ про підтвердження реєстрації іноземної особи у країні, її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру; копія квитанції, виданої банком, або копія платіжною доручення з відміткою банку, що підтверджують внесення реєстраційного збору. 2. 3. Реєстраційні документи СПД: свідоцтво про державну реєстрацію, виписка з Єдиного державного реєстру, довідка про взяття на облік в органах статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондах соціального страхування.

3. Документи бухгалтерського обліку та звітності СПД: 3. 1. Документи бухгалтерського обліку: документи первинного обліку (договірні та супутні документи, розрахункові документи, документи складського обліку, прибуткові та видаткові документи); документи зведеного обліку (облікові реєстри, бухгалтерські звіти і баланси, податкові звіти); накази, розпорядження, доповідні записки, відомості і звіти внутрішнього контролю та ін. 3. 2. Документи фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів, податкова накладна, податкова декларація (для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних СПД встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати); висновки аудиторських організацій.