Лекція 2 Тема Керамічні побутові товари

Лекція № 2 Тема: Керамічні побутові товари

План 1. Сировина для виготовлення кераміки та її види. 2. Основні стадії виробництва керамічних виробів. 3. Декорування керамічних виробів. 4. Класифікація асортименту керамічних товарів. 5. Характеристика основних дефектів та вимоги до якості керамічних виробів.

1 питання Сировина для виготовлення кераміки та її види q q глинисті матеріали спріснюючі матеріали плавні (флюси) поливи (глазурі )

q Глинисті матеріали – це глини та каолін Глини класифікують: Ø за температурою спікання • вогнетривкі – t спікання більше 1580°С, застосовують для фарфору; • тугоплавкі – t спікання 1350 -1580°С, застосовують для фаянсу, майоліки; • легкоплавкі – t спікання до 1350°С, для гончарних виробів.

q Глини класифікують: Ø За кольором • • білі кольорові (жовті, червоні). Глини, як сировина, характеризуються такою властивістю, як пластичність – тобто здатність при змішуванні з водою утворювати пластичне тісто, яке легко формується. Чим менші розміри часток глини, тим вища її пластичність!

Глина для фарфору

Біла глина

Червоні глини

Сировинні матеріали q Спріснюючі матеріали – виконують роль наповнювачів, зменшують усадку виробів та запобігають їх розтріскуванню при випалюванні. Це пісок та розмелений черепок. q Плавні (флюси) – додаються для зменшення температури спікання глин. Це польовий шпат, пегматит.

q Глазурі – тонкий твердий шар на поверхні керамічних виробів Наносять для покращення гігієнічних та естетичних властивостей виробів. За своїм складом глазурі представляють собою скло, рецептура якого підбирається для кожного виду кераміки окремо. Розрізняють глазурі: - тугоплавкі - для фарфору; - легкоплавкі – для фаянсу, майоліки.

Види кераміки Залежно від співвідношення сировинних матеріалів та технології обробки, розрізняють такі види кераміки: • • • фарфор фаянс напівфарфор майоліка гончарна кераміка.

Фарфор Керамічні вироби зі спеченим до скловидного стану черепком. Основною сировиною є каолін (біла глина). Зовнішні ознаки: • черепок білий з блакитним відтінком • в тонких шарах (до 2, 5 мм) просвічує • при постукуванні дає довгий мелодійний звук • ніжка або край виробів не глазуруються • водо поглинання - до 0, 2% • має найвищі серед інших видів кераміки хімічну, термічну та механічну стійкість

Фарфорові вироби

Чайний сервіз, кістковий фарфор

Фаянс Керамічні вироби з пористим черепком. Основна сировина – білі глини. Зовнішні ознаки: • Черепок білий з жовтуватим відтінком • не просвічує навіть в тонких шарах • при постукуванні короткий глухий звук • на виробах не залишають неглазурованих місць. • водо поглинання – до 9%.

Фаянсові тарілки

Напівфарфор Займає проміжне місце між фарфором та фаянсом за водопоглинанням: 3 -5%. Застосовується для виготовлення сантехнічних виробів, рідше - посуду.

Майоліка Має пористий черепок білого або жовтокоричневого кольору, вкритий кольоровими глухими (непрозорими) глазурями двох та більше кольорів. Поверхня виробів декорується рельєфними узорами. Водопоглинання - до 12%.

Чайний сервіз, майоліка

Гончарні вироби Мають пористий черепок від коричневого кольору. Виготовляються з кольорових легкоплавких глин за найпростішою рецептурою: 80% глини + 20% піску. Глазурі соляні - тонші та менш блискучі, порівняно із скляними. Декорують гончарні вироби розписом кольоровими глинами (ангоб).

Виготовляють гончарні вироби ручним формуванням

Декорування ангобом

Декорування рельєфом по сирому черепку

Гончарні вироби, не вкриті глазурями, називають теракота.

2 питання Стадії виробництва керамічних виробів 1 етап - підготовка сировини Це зважування в необхідних пропорціях вихідних матеріалів (глина, пісок, плавні), їх подрібнення до однорідної консистенції та перемішування.

Стадії виробництва керамічних виробів 2 етап - приготування керамічної маси Розведену з водою глиняну масу подають на фільтр і здавлюють пресом для видалення надлишку вологи. Отримані «коржі» вилежують в підвалах для підвищення еластичності.

Стадії виробництва керамічних виробів 3 етап - формування виробів Існує чотири основних формування керамічних виробів: - пластичне формування лиття із шлікеру напівсухе пресування ручне формування способи

Пластичне формування Вироби формують з глиняного тіста вологістю 22 -24% в металевих формах при обертанні. Отримують вироби простої симетричної форми: тарілки, блюда, чашки, блюдця.

Станок для пластичного формування виробів 1 -станина; 2 -стійка; 5 -шаблон; 6 -форма; 9 - відформований виріб

Механізоване пластичне формування

Лиття із шлікеру Вироби відливають у роз'ємних гіпсових формах, застосовуючи при цьому глиняну масу рідкої (сметаноподібної) консистенції - шлікер, - вологістю 34 -36%. Порожнисті вироби складної конструкції (цукорниці, чайники, вази з вузьким горлом) отримують тільки способом лиття із шлікеру!

Гіпсова форма для лиття Шлікер заливають у гіпсові форми, стінки яких вбирають воду, а глинисті матеріали осідають на внутрішній поверхні форми, утворюючи стінки виробу.

Механізоване лиття

Напівсухе пресування Вироби формують з глиняного порошку з додаванням пластифікатору (вологість 2 -4%) в металевих формах при високому тиску (2530 м. Па). Вироби даного способу виготовлення мають правильну форму, гладку поверхню, точні розміри, чіткий малюнок.

Вироби напівсухого пресування

Ручне формування гончарних виробів

Стадії виробництва керамічних виробів 4 етап - сушіння виробів Вироби після формування витримують при температурі 50 -60°С для доведення вологості черепка до 2 -4%.

Сушіння виробів

Стадії виробництва керамічних виробів 5 етап - обпалювання Це витримування виробів в печах (12 -30 годин) при температурах вище 1000°С для видалення вологи та переведення черепка у камнеподібний стан. Виділяють три основних види обпалювання: - утильне - полите - муфельне

Обпалювання: • Утильне (І) – для формування механічної міцності виробів: фарфор – при 900 -1000°С, фаянс – при 1250 -1280°С. • Полите (ІІ) – для остаточного формування механічних властивостей та закріплення глазурі. фарфор – при 1420°С, фаянс – при 1100°С.

Газова піч для обпалювання виробів

Вагонетка з глазурованими виробами перед ІІ -м (политим) обпалюванням

Обпалювання: • муфельне (ІІІ) – для виробів, що декоруються поверх глазурі (штамп, живопис, деколь. . ), при температурах 300 -500°С. Метою муфельного обпалювання є закріплення фарб декорування на поверхні глазурі

Стадії виробництва керамічних виробів 6 етап - глазурування Це покриття виробів тонким шаром скла: вироби після першого обпалювання занурюють або поливають сумішшю тонкоподрібненого скла з водою та відправляють на друге (полите) обпалювання.

Глазурування

Стадії виробництва керамічних виробів 7 етап - декорування виробів 8 етап - муфельне обпалювання.

3 питання Декорування керамічних виробів буває підглазурне і надглазурне. Керамічні вироби декорують керамічними або люстровими фарбами, препаратами золота/срібла. Люстрові фарби – це райдужні плівки на поверхні виробів, утворені розчинами солей важких металів.

Основні види декорування: • вусик – безперервна лінія по краю виробу фарбами чи золотом, товщиною до 1 мм; • відводка – теж саме, товщиною 1 -3 мм; • стрічка – теж саме, товщиною 4 -10 мм. Для фаянсових виробів застосовують «буфетну» стрічку, шириною 15 -16 мм;

Вусик, відводка, стрічка

Основні види декорування: • трафарет – рисунок простий, складається з відокремлених деталей. Наноситься за допомогою пульверизатора через металевий шаблон. Рисунок може бути одно-, двох-, рідше триколірним.

Трафарет золотом

Основні види декорування: • штамп – простий одноколірний малюнок невеликих розмірів, може декілька раз повторюватись на виробі. Наноситься фарбами або золотом.

Штамп золотом

Основні види декорування • печать (друк) – графічний контурний малюнок, однобарвний, складається із ліній, штрихів і точок. Рисунок друку займає майже всю площу поверхні виробу.

Печать підглазурна

Основні види декорування • криття – поверхня виробу вкривається фарбою за допомогою пульверизатора. Криття буває: - суцільне, - напівкриття (20 мм і більше), - нисхідне (поступове послаблення тону фарби), - криття з прочищенням

Суцільне криття (підглазурне)

Нисхідне криття

Столовий сервіз Нисхідне криття

Підглазурне криття з прочисткою

Основні види декорування • деколь – нанесення на поверхню виробів кольорових рисунків, надрукованих типографським способом на полімерних плівках. Деколь буває: - зсувна (простий яскравий малюнок без тонових переходів) - літографська (високохудожнє зображення, невисока яскравість кольорів, тонові переходи)

Деколь зсувна, домальовка золотом

Деколь літографська

Блюдо. Собор Василія Блаженного. Деколь

Основні види декорування • Живопис – нанесення рисунку фарбами за допомогою пензля майстром від руки

Цех живопису

Гжель Підглазурний живопис кобальтом

Живопис сріблом

Основні види декорування • шовкографія – одноколірний малюнок у вигляді орнаментів або графічних зображень, з тонким чітким контуром, добре відчувається на дотик

Основні види декорування • арабеска – вузький бортовий орнамент золотом або фарбами, виконаний вручну; • цирування – матовий малюнок по золоту.

Цирування, живопис

4 питання Класифікація асортименту керамічного посуду За призначенням: • • столовий чайно-кавовий дитячий художньо-декоративний.

Класифікація асортименту керамічного посуду За видом кераміки: • • фарфоровий фаянсовий майоліковий гончарний.

Класифікація асортименту керамічного посуду За способом виготовлення: • пластичного формування • литтям із шлікеру… За видом декорування: • підглазурна печать або живопис • надглазурне - трафарет, стрічки, печать, живопис, деколь. .

Класифікація асортименту керамічного посуду За формою: • пласкі – круглі, овальні, квадратні. . • порожнисті – циліндричні, конічні, сферичні. . За розміром: • дрібні • середні • крупні.

Класифікація асортименту керамічного посуду За комплектністю: • штучні • парні (чашка з блюдцем) • набори • сервізи.

5 питання Дефекти керамічних виробів поділяють на дві групи: 1. дефекти черепка та глазурі (формування) 2. дефекти декорування.

1. Дефекти черепка та глазурі: • деформація – порушення форми виробу від неоднорідності складу глиняної маси або порушення режиму обпалювання; • цек – сітка дрібних тріщин в глазурі від неправильного підбору рецептури скла для глазурі; • мушка – точка темного кольору, зумовлена домішками сполук заліза в погано очищеній сировині;

Цек

1. Дефекти черепка та глазурі: • виплавка – темно-коричневі плями, зумовлені великими домішками сполук заліза в сировині; • засорка – налипання часток глини, шамоту; може бути над- і підглазурною; • задувка – ділянки темно-сірого кольору на поверхні виробів, зумовлені попаданням золи з печі при обпалюванні;

1. Дефекти черепка та глазурі: • натікання глазурі – потовщення глазурі на окремих ділянках виробу від неправильного складу глазурі (низька температура плавлення глазурі); • плішини – не вкриті глазурями ділянки поверхні; • бульбашки, прищі – не видалені з-під глазурі гази; • наколи – голкові поглиблення в глазурі;

1. Дефекти черепка та глазурі: • вибоїни, щербини – механічні пошкодження поверхні виробів (можуть бути під- і надглазурні); • тріщини – поверхневі або наскрізні порушення цілісності поверхні виробів внаслідок порушення температури обпалювання та сушіння; • підрив приставних деталей (ручок, ніжок) – в місцях з’єднання деталей тріщини, утворені внаслідок неоднакової вологості деталей та корпусу виробу в момент прикріплення, які при обпалюванні дали різну усадку.

2. Дефекти декорування: • • • збирання деколі розрив фарб перепалювання фарб помарки фарбами відшарування фарб.

Контроль якості готових виробів

Дякую за увагу