ЛЕКЦІЯ 2 ТЕМА 1 Формування споживних властивостей натуральних

ЛЕКЦІЯ 2 ТЕМА 1. Формування споживних властивостей натуральних шкір

ПЛАН 1. 2. 3. 4. 5. Види, будова та топографія шкіряної сировини. Хімічний склад шкіряної сировини. Вплив підготовчих процесів виробництва на формування властивостей натуральних шкір. Вплив дублення на формування властивостей натуральних шкір. Вплив операцій опорядження на формування властивостей шкір.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: Основна: 1. Кушнір М. К. , Тихонова Н. П. Товарознавство взуттєвих товарів. – К. : НМЦ Укоопосвіта, 2001. Додаткова: 1. 2. 3. Иванов М. Н. , Шакланов И. Г. , Панасенко В. А. Товароведение обувных товаров. – М. : Экономика, 1990. Коновал В. П. та ін. Універасальний довідник взуттєвика. Навчальний посібник. – К. : Лібра, 2005. Данілкович А. Г. Експертиза шкіри та хутра: Навчальний посібник. – К. : Фенікс, 2005.

1. Види, будова та топографія шкіряної сировини

ШКІРЯНА СИРОВИНА - це шкури всіх свійских, диких, морських тварин, птахів, риб і рептилій

У ШКІРЯНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ПЕРЕРОБЛЯЮТЬ шкури всіх свійських тварин: Ø великої рогатої худоби, Ø коней, Ø свиней, Ø кіз, Ø овець, Ø верблюдів, Ø оленів. Використовують шкури диких тварин: Ø дикої кози, Ø лося, Ø марала (дикий олень), Ø дикого кабана. Додаткова сировина: Ø шкури морських тварин (тюленя, моржа, кита, нерпи) Ø деякі види риб і рептилій: змій та ящірок.

ШКУРИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ складають найбільшу частку в обсязі перероблюваної шкіряної сировини. З них виготовляють переважну більшість видів шкір різноманітного призначення. Усі породи великої рогатої худоби поділяються на чотири групи: м'ясна, м'ясо -молочна, молочна та робоча худоба.

ШКУРИ КОНЕЙ не мають такого значення для шкіряної промисловості, як шкури великої рогатої худоби, що пов'язано з малим поголів'ям коней

ШКУРИ ОВЕЦЬ (ОВЧИНА) Мають велике значення як шкіряна сировина. Для виробництва шкіри використовують шкури, які за якістю волосяного покриву не задовольняють вимоги овчинно-шубної промисловості. Шкури овчини дуже різняться залежно від породи, віку, сезону забою та ін. Характерними особливостями овчин є мала міцність, сильна тягучість, велика пухкість і жирність.

ШКУРИ КІЗ (КОЗЛИНА) Дуже ціняться як шкіряна сировина. З них виробляють шкіри для модельного взуття - шевро.

ШКУРИ СВИНЕЙ Мають дуже своєрідну будову. Через присутність великої кількості отворів від щетини шкури свиней використовують для виготолвення підкладкових шкір та велюру

ШКІРЯНА СИРОВИНА КЛАСИФІКУЄТЬСЯ q дрібну, q крупну, q свинячу.

ДО ДРІБНОЇ СИРОВИНИ НАЛЕЖАТЬ: ü шкури телят великої рогатої худоби (слизок, опойок, виросток), ü шкури верблюденят, лошат (слизок, жеребок, вимітка), ü шкури овець (овчина руська, овчина степова; за станом шерстного покриву: шерстна, напівшерстна, голяк), ü шкури кіз (козлина степова, козлина хлібна та шкури диких кіз).

ДО ГРУПИ КРУПНОЇ ШКІРЯНОЇ СИРОВИНИ ВХОДЯТЬ: Ø Ø Ø шкури великої рогатої худоби (півшкурок, бичок, ялівка, бичина, бугай, лось, буйвіл), шкури коней (конина, кінський перед, кінський хаз), шкури верблюдів, шкури ослів, шкури мулів, шкури оленів та ін.

СВИНЯЧА СИРОВИНА ПОДІЛЯЄТЬСЯ Ø цілі свинячі шкури (дрібні, середні й крупні), Ø свинячі крупони або рибки (дрібні й крупні) Ø шкури кнурів.

ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 – 94: Шкіряна сировина - шкури тварин, придатні для виробництва шкіри Крупна шкіряна сировина - шкури тварин, крім свинячих, масою понад 10 кг в парному вигляді, а також шкури віслюків та мулів незалежно від їх маси. Дрібна шкіряна сировина - шкури телят, лошат, верблюжат масою до 10 кг в парному стані, а також шкури кіз та овець незалежно від їх маси

ХАРАКТЕРИСТИКА ДРІБНОЇ СИРОВИНИ Вид сировини Слизок-опойок Опойок Виросток Слизок-жеребок Жеребок Вимітка Овчина руська Овчина степова Козлина хлібна Козлина степова Шкури диких кіз Тварини, Нормативна маса, кг від яких отримано шкуру Телята Незалежно від Те саме маси -"Те саме До 10 вкл. Лошата 1. . . 2 Те саме До 5 вкл. Кінський Від 5 до 10 вкл. молодняк Вівці грубошерсті Не нормується (крім курдючних) Те саме Вівці грубошерсті курдючні Кози молочних Не нормується порід Те саме Кози шерстних і шерстно-пухових Те саме порід Косуля, дика коза, кабарга Середня площа, дм 2 40. . . 50 40. . . 90 60. . . 150 30. . . 60 60. . . 130 120. . . 200 60. . . 80 70. . 85

ХАРАКТЕРИСТИКА КРУПНОЇ СИРОВИНИ Вид сировини Напівшкурок Бичина: легка важка Бугай: легкий важкий Ялівка: легка середня важка Передина: легка важка Хаз: легкий важкий Нормативна маса, кг 10. . . 13 вкл. Понад 13 до 17 вкл. 17 до 25 вкл. Понад 25 13 до 17 вкл. 17 до 25 Понад 25 До 12 вкл. Понад 12 До 5 вкл. Понад 5 Середня площа, дм 2 120. . . 250 200. . . 270 300. . . 570 550. . . 600 200. . . 450 160. . . 250 170. . . 300 60. . . 90 Понад 90

ЗАСТОСУВАННЯ ШКІРЯНОЇ СИРОВИНИ Види Характеристика Призначення Велика рогата худоба Опойок Шкури молочних телят з первинним волосяним покривом. Виросток Шкури телят, які перейшли на рослинні корми віком до 1 року Напівшкурок Шкури телиць і бичків, віком 1 -1, 5 р. Бичок Шкури молочних кастрованих, некастрованих биків Ялівка Шкури корів Бичина Шкури кастрованих биків, довжина шкур 1, 75 -2, 4 м, ширина 1, 5 -2 м Бугай Шкури некастрованих биків, товсті Шкіри високої якості для верху взуття, підкладки, галантерейних виробів Юхтові, устілкові шкіри Шкіри хромового дублення юхту, спилок, устілкові, підошовні, лимарно-сідельні, технічні

ЗАСТОСУВАННЯ ШКІРЯНОЇ СИРОВИНИ Види Характеристика Призначення Шкури коней Лоша Вимітка Густіший волосяний покрив, менша щільність і міцність, ніж ВРХ Шкури кінського молодняка Кінські Шкіри для верху взуття, рукавичок Шкіри для верху взуття Передина шкіри: для верху, хромові, юхта. Хаз: устілка, підошовні шкіри Шкури овець Значно відрізняются за породою, віком, сезонним забоєм. Найкращими за якістю шкури тварин, забитих влітку і восени Шкіри для верху взуття (шеврет), одягові, рукавичні, галантерейні

ЗАСТОСУВАННЯ ШКІРЯНОЇ СИРОВИНИ Види Характеристика Призначення Шкури кіз Дрібна козлина Шкури козлят віком 2 -3 міс. Шкіри досить міцні, м’які і гнучкі Лакові і рукавичні шкіри Легка козлина Шкури козенят віком 3 -5 міс. Високоякісне шевро Середня козлина Віком 6 -10 міс. Шкури товсті, щільні, еластичні Шевро Важка козлина Дорослих кіз, цапів Козлина хромового дублення

ЗАСТОСУВАННЯ ШКІРЯНОЇ СИРОВИНИ Види Характеристика Призначення Шкури свиней Шкури поросят На бахтарм’яному боці чітко помітні отвори, які залишаються після видалення щетини Шкіри для рукавичок і галантерейні Середні шкури свиней Шкури товсті, щільні, еластичні Шкіри для верху взуття, підкладкові, галантерейні Великі шкури Дорослі матки і хряки Важкі крупнопідошовні, устілкові, юхта, сириця, лимарно-сідельні

БУДОВА ШКУРИ Шкура – зовнішній шкірний покрив тварини.

ГІСТОЛОГІЧНА БУДОВА ШКУРИ: Будова шкури: I епідерміс; II дерма; III підшкірна клітковина; IV, V - сосочковий i сітчастий шари; 1, 2 - роговий i ростковий шари; 3 - волос; 4 - сальна залоза; 5 - волосяна сумка; 6 - м'яз; 7 - потова залоза; 8 - поперечний розріз колагенових волокон; 9 - пучок колагенових волокон; 10 - жирові відкладення

ЕПІДЕРМІС Епідерміс – зовнішній шар шкури, має клітинну будову. Клітини зовнішнього рогового шару мертві і поступово відлущуються у вигляді лупи. Товщина епідермісу в різних тварин становить 1 -5% товщини шкури.

ДЕРМА Дерма– основний шар шкури, з якої отримують шкіру. Дерма має волокнисту будову, формується переплетенням пучків волокон з’єднувальної тканини. Дерма (крім свинячих шкур) поділяється на сосочковий (V) та сітчастий (IV) шари.

ХАРАКТЕРИСТИКА ШАРІВ ДЕРМИ Сосочковий шар включає – волосяні сумки, потові і сальні залоза, кровеносні судини, нервові закінчення та колгенові волокна. Сітчастій шар – це сітка переплетених колагенових волокон. Межа поділу сосочкового та сітчастого шарів – рівень залягання волосяних сумок. Сосоковий шар надає шкірам м'якості, тягучості, еластичності, необхідних гігієнічних властивостей. Сітчастий шар забезпечує міцність готових шкір і необхідні фізико-механічні властивості

ПІДШКІРНА КЛІТКОВИНА має горизонтальні, нещільно розташовані білкові волокна, між якими знаходяться кровоносні судини, нервові і м’язові волокна, білкові і жирові клітини, жирові прошарки. В процесі виробництва шкіри підшкірна клітковина (міздря) видаляється (операція – міздріння)

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВА ШКУРИ Особливості будови характеризуються співвідношенням товщини сосочкового та сітчастого шару товщиною та структурою переплетення колагенових волокон регулярністю їх сплетення, кутом нахилу волокон дерми тощо

БУДОВА ШКУРИ РІЗНИХ ТВАРИН

ТОПОГРАФІЯ ШКУРИ Терміни за ДСТУ 2341 – 94: Топографічні ділянки шкури ділянки, що відповідають певним частинам тіла тварин та визначені неоднорідною будовою волокон, хімічним складом та фізикомеханічними властивостями.

ТОПОГРАФІЯ ШКУРИ Рис. 6. Топографічні ділянки шкури: а - великої рогатої худоби; б - кінської; 1 - вороток; 2 - чепрак; 3 - поли; 4 - огузок; 5 - головна ділянка; 6 – передина; 7 – хаз; 8 – шпігель

ТОПОГРАФІЯ ШКУР ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ТА КОНЕЙ: Чепрак Огузок Поли Вороток Передина Хаз Шпігель

2. Хімічний склад шкіряної сировини

ПАРНА ШКУРА МІСТИТЬ: Вода – 65 -75%; Білки – 28 -30%; Жири і жироподібні речовини – 0, 5 -1, 5%; Мінеральні речовини - 0, 3 -1, 0%; Вуглеводи – 0, 2 -0, 6%

СУХА ШКУРА МІСТИТЬ 95 -98% КОЛАГЕНУ (ОСНОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ДЕРМИ) Колагени Кератини ВОЛОКНИСТІ (фібрилярні) Еластини Муцини БІЛКИ Ретикуліни Мукоїди ГЛОБУЛЯРНІ Альбуміни Глобуліни

ХІМІЧНИЙ СКЛАД КОЛАГЕНУ Макромолекула колагену складається із 18 амінокислот, розташованих у відповідному порядку і зв’язаних між собою поліпептидними зв’язками СО NH Функціональними групами колагену є карбоксильні, аміногрупи, гідроксильні і пептидні

СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ДЕРМИ - Поліпептидний ланцюжок - Макромолекула - Мікрофібрила - Фібрила - Первинні волокна - Дерма

ВЛАСТИВОСТІ КОЛАГЕНУ У сухому стані колаген твердий і крихкий, не розчиняється в холодній воді, розведених розчинах кислот і лугів, але набухає в них. Ступінь набухання залежить від р. Н розчину: найбільший ступінь набухання при р. Н 2, 5 та 12, 2, найменший – при р. Н 5 -5, 5.

ВЛАСТИВОСТІ КОЛАГЕНУ При нагріванні у воді зразок шкури спочатку зморщується, а потім скорочується приблизно на третину. Температура, при якій відбуваються ці зміни називається температурою зварювання: (для природного колагену – 65º С, обробленого лугами – 55º С, кислотами - 45º С, дубленого – 70— 130º С).

ОСНОВНА ВЛАСТИВІСТЬ КОЛАГЕНУ спроможність вступати в реакцію з хімічними матеріалами і змінувати капілярно-пористу структуру.

3. Вплив підготовчих процесів виробництва на формування властивостей натуральних шкір

ШКІРА - ЦЕ продукт переробки дерми шкури, який зберіг волокнисту структуру, а хімічні та фізичні властивості волокон і шкірної тканин змінені залежно від призначення

Підготовчі процеси Шкіряне виробництво Виділення із шкіри дерми, зміни її структури Дублення Фіксація структури голини Оздоблення Завершення формування властивостей та зовнішнього вигляду шкіри

КОНСЕРВУВАННЯ ШКУР Після знімання шкури з туші тварини шкури протягом 2 3 х год повинні бути законсервованими, щоб запобігти їх псуванню; досягається шляхом зневоднення, підвищенням осматичного тиску, зміною р. Н середовища, дією нейтральних солей, антисептиків та іншими методами.

КОНСЕРВУВАННЯ ШКУР Мета консервування- створення умов несприятливих для розвитку мікроорганізмів Способи консервування: Мокросоління; Сухосоління; Прісносухе; Заморожування; Опромінювання; Квашення.

МОКРОСОЛЕНЕ КОНСЕРУВАННЯ - обробка шкури кухонною сіллю чи консервуючою сумішшю. Мокроусолене консервування буває двох видів: Засолення урозстил - консервування шкури сухою кухонною сіллю у розстеленому вигляді міздряним боком догори на стелажі; Тузлукування - консервування шкури в насиченому розчині кухонної солі. Тузлукування прискорюється при проведенні його в барабанах. Залежно від товщини шкури процес продовжується 4 -7 діб.

КОНСЕРВУВАННЯ ШКУР: Сухосолоне консервування - висушування шкури після попереднього консервування мокросолінням. Витрачається 50% солі, необхідної для мокросоління. Прісно-сухе консервування - висушування на повітрі в затінку в розпрямленому стані чи в спеціальних сушильних камерах з температурою не вище 30° С. Заморожування шкури -консервування охолодженням при температурі нижче 0° С. Опромінювання - променями

ПІДГОТОВЧІ ПРОЦЕСИ ШКІРЯНОГО ВИРОБНИЦТВА: ü ü ü ü Відмочування Зоління Зневолшування Міздріння Двоїння Знезолювання Мякшення Пікелювання

ПІДГОТОВЧІ ПРОЦЕСИ ШКІРЯНОГО ВИРОБНИЦТВА 1. Відмочування - обводнення шкури з метою приведення її у стан, максимально близький до парного як за змістом вологи так і за характером мікроструктури. 2. Зоління - обробка шкіри суспензією Са(ОН) 2 з додаванням Na 2 S для послаблення зв’язку волосу з дермою, видалення міжволокнистих білкових речовин. Від режиму зоління залежать міцність, видовження, м’якість , повітро- і паропроникність шкіри. 3. Зневолошування (знешерстювання) - відокремлення волосяного покриву та епідермісу від дерми хімічним, ферментним та механічним способом

ПІДГОТОВЧІ ПРОЦЕСИ ШКІРЯНОГО ВИРОБНИЦТВА 4. Міздріння - видалення із шкури прирізок підшкірної клітковини на міздрильних машинах. 5. Двоїння голини - вирівнювання голини за товщиною, поділ на декілька шарів залежно від товщини. 6. Чепракування - поділ голини на топографічні ділянки: чепрак, поли, воротки та інше

ПІДГОТОВЧІ ПРОЦЕСИ ШКІРЯНОГО ВИРОБНИЦТВА 7. Знезолювання – видалення або нейтралізація вапна та сірчистого натрію, які присутні у голині після зоління 8. М’якшення - обробка голини ферментними препаратами (панкреатином) для більш глибокого розпушування структури лицьового шару, надання м’якості, еластичності, шовковистості й тягучості 9. Пікелювання - обробка голини перед дубленням розчином, який містить кислоту і сіль

ГОЛИНА – ПРОДУКТ ПІДГОТОВЧИХ ПРОЦЕСІВ При висиханні вона збігається, ущільнюється, стає жорсткою, а при замочуванні набухає, руйнується мікроорганізмами. З голини отримують матеріали – сирицю і пергамент.

ПЕРГАМЕНТ - ЦЕ висушена голина. У ІІ ст. до н. е. її використовували для письма. Має високу міцність на розрив (100 -120 МПа), в натягнутому стані дає чистий звук. Використовується для виготовлення музичних ударних інструментів, протезів, деяких технічних деталей

СИРИЦЯ (СИРОМ’ЯТЬ - ШКІРА ) Для її виготовлення голину збезводнюють солюванням – обробкою концентрованим розчином сульфітів для формування об’єму дерми, потім жирують і розминають. . При розтягуванні деталей із сириці жмутики волокон орієнтують у поздовжньому напряму, що забезпечує високу міцність (до 60 МПа). Сириця використовується для виготовлення лимарно сідельних виробів

4. Вплив дублення на формування властивостей натуральних шкір.

ДУБЛЕННЯ ГОЛИНИ – обробка дубильними речовинами, які надають їй властивості готової шкіри.

СТАДІЇ ПРОЦЕСУ ДУБЛЕННЯ: Проникнення дубильних речовин в структуру колагену по капілярах. Дифузія дублячих речовин із капілярів до центрів реагування. Адсорбційна взаємодія. Хімічне зв’язування.

СХЕМА ДУБЛЕННЯ До дублення Після Утворення стійких поперечних зв’язків у структурі колагену істотно змінює властивості шкіри порівняно з властивостями голини

ЗМІНИ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПІСЛЯ ДУБЛЕННЯ Підвищується температура зварювання. Підвищується щільність. Зменшується вологопоглинання. Підвищується м’якість. Підвищується стійкість до хімічних реагентів. Підвищується стійкість до біологічних агентів.

ДУБИЛЬНІ РЕЧОВИНИ: органічні і мінеральні речовини, які мають у своєму складі не менше двох функціональних груп, спроможних утворювати міцні зв’язки з білками шкури.

ДУБИЛЬНІ РЕЧОВИНИ МІНЕРАЛЬНІ Дубильні сполуки (солі) Al. III Cr. III Ti. IV ОРГАНІЧНІ Натуральні Zr. IV Fe. III Синтетичні Синтани Високо насичені жири Тані ди Альде гіди Замінник танідів Допо міжні Спеціа льного призна чення

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ШКІР РІЗНИХ МЕТОДІВ ДУБЛЕННЯ № п/п 1. 2. Вид дубле ння Хромове Цирконієве Колір зрізу шкіри Сутність дублення Властивості шкіри Зеленуватоблакитного Дублення водними розчинами основних солей хрому. Для отримання шкір для верху взуття Висока границя міцності, еластичність, стійкість до високих t , стирання, висока гігроскопічність, паро-, повітропроникність, t зварювання до 130°С – швидко намокають і пропускають воду, недостатньо пластична Білий Дублення водними розчинами дубиль-них сполук цирконію Стійкість до стирання, гігротермічна стійкість до поту і світла, t зварювання до 96°С. Водостійкість вища за шкіри хромового дублення

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ШКІР РІЗНИХ МЕТОДІВ ДУБЛЕННЯ № пр. Вид дублен ня Колір зрізу шкіри 3. Титанове Білий 4. Алюмін Білий ієве Сутність дублення Властивості шкіри Дублення водними розчинами дубильних сполук титану. Використовується в комбінації з солями хрому і органічними дубителями при виробленні жорстких шкір для деталей низу взуття Стійкіші до стирання ніж шкіри хромового дублення, твердіші, менше деформуються, стійкіші до поту, окислення, пліснявіння, забезпечують вищу міцність кріплення Дублення водним розчином основних солей алюмінію. Шкіра м’яка, тягуча, нестійка до дії вологи, (лайка)

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ШКІР РІЗНИХ МЕТОДІВ ДУБЛЕННЯ № Вид дублення Колір зрізу шкіри 5. Лайкове Білий Дублення голини сумішшю алюміні-євих галунів, кухон-ної солі, яєчного жовтка та муки Шкіра м’яка, тягуча, нестійка до дії вологи, зволожена шкіра роздублюється і стає жорсткою 6. Жирове Жовтий Дублення високоненасиченими жирами морських тварин (тюленячої ворвані, печінки тріски) Отримують замшу Шкіра м’яка, легка , поглинає вологу, але її не пропускає, високі гігієнічні властивості – температура зварювання 70 -72°С Сутність дублення Властивості шкіри

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ШКІР РІЗНИХ МЕТОДІВ ДУБЛЕННЯ № Вид дублення 7. Танідне Колір зрізу шкіри Жовтокоричневий Сутність дублення Дублення розчинами рослинних і синтетичних дубильних речовин. Отримують шкіри сап’ян, булгару. Властивості шкіри Наповнені тверді й жорсткі шкіри, мають обмежену водопроникність - недостатня термостійкість шкір – температура зварювання 70 – 85°С, недостатня стійкість до стирання, нижча границя міцності при розтягуванні

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ШКІР РІЗНИХ МЕТОДІВ ДУБЛЕННЯ № пор. 8. Вид дублен ня Колір зрізу шкіри Комбіно Жовто ване коричневий Сутність дублення Властивості шкіри Дублення кількома різними дубильними речовинами одночасно чи у певній послідовності Хромсинтановотанідне – при виготовленні юхти, шкір для низу взуття Хромцирконійтитанове – підвищує еластичність і стійкість до поту Хромалюмосинтанове – підвищує зносостійкість, водостійкість, гідротермічну стійкість, стійкість до поту і плісняви Хромалюмоцирконій-синтанове (юхта) – підвищена стійкість до води, зношування, поту, старіння Титанцирконійсинтанове (для низу взуття) – світла, еластична, зносостійка

5. Вплив операцій оздоблення на формування властивостей шкір

МЕТОЮ ПРОЦЕСІВ І ОПЕРАЦІЙ ОПОРЯДЖЕННЯ Є зміна складу, структури, властивостей та зовнішнього вигляду шкір.

ОПЕРАЦІЇ ОЗДОБЛЕННЯ ШКІРИ Жорсткі шкіри для деталей низу взуття 1. Пролежка 2. Промивання 3. Віджимання 4. Жирування (3 -6%) • Наповнення • Розводка • Сушіння (вільне) 1. Зволоження (до 25%) • Прокатка Юхта 1. Пролежка 2. Промивання 3. Фарбування (в барабані) 4. Жирування (18 -30%) 5. Наповнення (імпрегнування) 6. Розводка 7. Сушіння (на рамах) 8. Зволоження 9. Тяжка 10. Покривне фарбування 11. Нарізка лицьової поверхні Для верху взуття 1. Пролежка 2. Стругання 3. Нейтралізація 4. Промивання 5. Фарбування (в барабанах) 6. Шліфування 7. Жирування (7 – 10%) 8. Віджимання 9. Розводка 10. Сушіння (на рамах) 11. Зволоження 12. Тяжка 13. Покривне фарбування 14. Лощіння 15. Пресування (тиснення)

ВПЛИВ ОПЕРАЦІЙ ОЗДОБЛЕННЯ НА ВЛАСТИВОСТІ ШКІРИ Жирування підвищує м’якість, зносостійкість, водостійкість шкіри; Наповнення впливає на рівномірність та зносостійкість шкіри; Розведенння та сушіння у закріпленому стані збільшує вихід шкіри за площею, зменшує товщину, підвищує границю міцності при розтягуванні; Тяжка надає м’якість, еластичність, Прокатка – ущільнює шкіру, знижує вологоємність, підвищує міцність утримання закріплювачів, збільшує площу.

ОБРОБКА ЛИЦЬОВОЇ ПОВЕРХНІ Покривне фарбування надає шкірам гарний зовнішній вигляд, забезпечує однаковий колір, захищає лицьовий шар від дії навколишніх чинників. Покриття повинно мати добрі експлуатаційні властивості, стійкість до води, високих і низьких температур, багаторазових циклічних деформацій і тертя. Недоліки: всі покриття погіршують гігієнічні властивості шкіри

ПОКРИВНЕ ФАРБУВАННЯ здійснюється шляхом послідовного нанесення грунту, покривної фарби, закріплювача

ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПОКРИТТЯ: казеїнове – не утворює наскрізної плівки, зберігає гігієнічні властивості шкіри, стійке до дії високих та низьких температур, використовують при обробці юхтових шкір; нітроцелюлозне – використовують для обробки світлих шкір. Висока криюча здатність, водостійкість, термомеханічна стійкість, знижує гігієнічні властивості, низька адгезія, старіння, вогненебезпечна; емульсійне – для шкір з облагородженою поверхнею, обмежений температурний інтервал 90 – 110°С, багатошарове покриття; поліуретанове – морозо - та термомеханічна стійкість, еластичність, стійкість до тертя, багаторазового вигину; використовують для утворення лакових шкір.

ОБРОБКА ЛИЦЬОВОЇ ПОВЕРХНІ Пресування шкіри - ущільнення під тиском гарячою плитою для поліпшення зовнішнього вигляду. Тиснення - пресування спеціальними плитками з різними малюнками. Нарізка лицьової поверхні - пресування плитками з глибоким рельєфним малюнком. Плюшування шкіри - обробка ворсової поверхні для надання їй бархатистості, блиску.

ОБРОБКА ЛИЦЬОВОЇ ПОВЕРХНІ Апретування - нанесення покривної плівки для поліпшення зовнішнього вигляду. Анілінова обробка - фарбування органічними барвниками з наступним покриттям прозорою апретурою.

ОБРОБКА ЛИЦЬОВОЇ ПОВЕРХНІ Напіванілінова - обробка шкіри анілінового фарбування з додатковим пігментованим покриттям для вирівнювання забарвлення обробки. “Антик”, “Флорантик” – двокольоровий ефект або нерівномірне фарбування. Облагородження лицьової поверхні свинячих шкір ДОЛ (двоєне облагороджене лице)

ЛЕКЦІЯ 3. Властивості, асортимент та сортування натуральних шкір

ПЛАН 1. 2. 3. 4. 5. Номенклатура показників якості натуральних шкір. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення. Класифікаційні ознаки асортименту натуральних шкір. Характеристика дефектів натуральних шкір. Особливості сортування.

1. НОМЕНКЛАТУРА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ НАТУРАЛЬНИХ ШКІР 1. 2. 3. (за ДСТУ 3177 – 95) Показники хімічного складу Показники фізичних властивостей Показники механічних властивостей

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ НАТУРАЛЬНИХ ШКІР Застосування показників залежить від призначення шкір (для низу, верху, юхтових, підкладкових, лимарно сідельних тощо) і визначення в стандарті. Обов’язковими показники для усіх видів шкір є масова частка вологи, товщина.

2. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.

ШКІРА СКЛАДАЄТЬСЯ З РЕЧОВИН, що перейшли із шкури (речовини з голини, мінеральні солі); введених в процесі виготовлення мінеральних дублячих, жируючих, зв’язаних і вимивних органічних дублячих речовин.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД НАТУРАЛЬНИХ ШКІР Масова частка вологи 10 – 16% Масова частка речовини, екстрагованих органічними розчинниками 1, 5 – 28% Масова частка золи (мінеральні) Голинна речовина 28 – 70% ХІМІЧНИЙ СКЛАД ШКІРИ Кислотність (р. Н) 3, 5 – 5, 5 Водовимивні речовини 5 – 26% Зв’язані дублячі (органічні)

ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ Вміст вологи залежить відносної вологості і температури навколишнього повітря, характеру дублення і виду наповнювачів. Зміна вмісту вологи впливає на площу, товщину, границю міцності, подовження, пружно пластичні властивості, стійкість до стирання. За нормами стандартів вологість шкіри повинна становити не більше 16%.

ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ Вміст оксидів металів відображає інтенсивність дублення, впливає на основні властивості шкіри і нормується стандартами

ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ Вміст жиру впливає на границю міцності, пластичність і м’якість шкіри, стійкість до багаторазових деформацій, водопроникність і гігроскопічність. Для підошовної шкіри вміст жирових речовин обмежується величиною 4, 6 %; шкіри хромового дублення 3, 7 -10 %; юхта взуттєва – 22 -28 %. При носінні взуття вміст жиру в деталях верху зменшується, тому їх необхідно регулярно чистити і жирувати для продовження терміну носіння.

ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ Голинна речовина – волокнисті білки, які перейшли із шкури і є найголовнішою складовою частиною шкіри. У шкірах для верху взуття її 50 -70%, для низу – 28 -50%.

ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ Водовимивні речовини визначають у шкірах, дублених танідами і синтетичними дубителями. Вміст водовимивних речовин у підошовних шкірах – не більше 18 %, воротках і полах – 26 %, юхті – 5 %.

ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ Зв’язані дублячі і число продубу. Вміст зв’язаних танідів і синтетичних дубителів визначити безпосередньо неможливо. Відношенням кількості зв’язаних дублячих до кількості голинної речовини визначають число продубу, яке характеризує інтенсивність дублення і нормується стандартами: для підошовних шкір – не менше 55 -58 %, воротків і пол – 50 -60 %, взуттєвої юхти – 34 -35%.

ПОКАЗНИКИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ Кислотність шкіри визначається для шкір комбінованого дублення за величиною р. Н витяжки із шкіри. Надлишок мінеральних кислот руйнує шкіру під час зберігання, збільшує усадку при нагріванні. Знижена кислотність викликає роздублення шкіри під впливом поту. Норми величини р. Н для юхти – 4 -5, 5, шкір для підошви і устілки – 3, 5 -5.

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ Пугачевський Г. Ф. , Тихонова Н. П. , Зіміна Н. К. та ін. Текстильно взуттєві товари: Практикум. – К. : КНТЕУ, 2004 ( Стор. 166)

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ШКІРИ № по р. 1. Показники Товщина (у стандартній точці), мм 2. Щільність уявна, г/см³ 3. Пористість, % Шкіри хромові для верху взуття Юхта Шкіри для низу взуття 0, 5 – 2, 8 1, 5 – 3, 0 2, 5 – >5 1, 2 0, 42 – 0, 75 замша 0, 25 – 0, 45 До 1, 9 1, 0 – 1, 25 22 – 77 29 – 50 Місце розташування стандартної точки для вимірювання товщини регламентується стандартом.

ГІГІЄНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ШКІРИ № Показники Шкіри хромові для верху взуття Юхта Шкіри для низу взуття 4. Водопроникність, мл/см² г (після обробки “пилом”) 4 – 5 0, 2 – 1, 0 0, 12 6 годин 22 5. Водопромокання, хв статичні умови динамічні умови 2 – 10 Вологоємність, %, не більше 6. протягом 2 –х годин протягом 24 годин 7. Паропроникність, мг/см² г 80 80 8. Гігротермічна стійкість, %, не менше 65 68

ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ № Показники Шкіри хромові для верху взуття Юхта Шкіри для низу взуття 1, 3 – 1, 5 – 2, 0 1. Границя міцності при розтягуванні, 10 Мпа, не менше 2. Видовження при напрузі 10 МПа (1 кг/мм²) 15 – 40 18 – 30 3. Границя міцності при появі тріщини лицьового шару, МПа 1, 0 – 1, 5 1, 3 – 1, 5 4. Границя міцності під час сферичного розтягування, Мпа не менше 1, 0 – 1, 5 1, 3 – 1, 5 5. Меридіальне подовження, % під час появи тріщин лицьового шару не менше, % 21

ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ № пор. Показники 6. Стійкість покриття до багаторазового згинання, бали не менше 7. Стійкість покриття до мокрого тертя, оберти, не менше - з емульсійним покриттям - з нітроемульсійним 8. Стійкість до тертя: не менше, об/мм - у повітросухому стані, об/мм - у вологому стані, год/мм 9. Міцність утримання шпильки кг с/мм не менше у сухому стані у вологому стані Шкіри хромові для верху взуття Юхта Шкіри для низу взуття 3 - - 60 10 - - - 160 5, 0 4, 0 3, 0

3. Класифікаційні ознаки асортименту натуральних шкір

НАТУРАЛЬНІ ШКІРИ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ПОДІЛЯЮТЬ НА 4 КЛАСИ: взуттєві; одягово галантерейні; лимарно сідельні; технічні.

ВЗУТТЄВІ ШКІРИ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ПОДІЛЯЮТЬ НА ГРУПИ : шкіри для низу взуття; шкіри для верху взуття; шкіри для внутрішніх деталей; шкіри для проміжних деталей.

Клас “Шкіри для взуття” - найчисленніший за видами і займає найбільший обсяг у шкіряному виробництві. ШКІРИ ДЛЯ ВЗУТТЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА ДВІ ГРУПИ: -шкіри для верху взуття, до яких відносять такі види: Ø шкіри для важкого взуття (юхта взуттєва, юхта сандальна), Ø шкіри для легкого взуття (шкіра хромового дублення, Ø шкіри лакові, Ø шкіра з бахтарм'яного спилку, замша та ін. ) та Ø шкіри підкладкові для верху взуття; - шкіри для низу взуття, куди належать види: Ø шкіри для гвинтово-шпилькових і Ø шкіри для нитково-клейових методів кріплення.

ХАРАКТЕРИСТИКА ШКІР ДЛЯ ВЕРХУ ВЗУТТЯ Шкіри для верху взуття призначені для виготовлення деталей верху взуття різних видів. Оскільки при експлуатації виробів ці шкіри зазнають різноманітних впливів, то до них висуваються такі вимоги: - стійкість до багаторазових вигинів і розтягів, до тертя і ударних навантажень, до дії поту, вологи, хімічних речовин і підвищеної температури. Цінними властивостями цієї групи шкір є здатність пропускати водяну пару і повітря, що сприяє нормальному функціонуванню ступні під час експлуатації взуття. Завдяки пружно-пластичним властивостям шкіра для верху взуття набуває форми колодки при виготовленні взуття і приформовується до ступні в умовах носки. Недостатньо пластична і малотягуча шкіра погано формується на колодці, а надмірно тягуча і малопружна не тримає форми колодки; виготовлене з неї взуття швидко розтоптується.

ВЗУТТЄВІ ШКІРИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА: Кожен тип шкір для верху взуття поділяється за вихідною сировиною на види; способом дублення, оздоблення, кольором, товщиною, конфігурацією тощо – на різновиди.

ДЛЯ НИЗУ ВЗУТТЯ ВЗУТТЄВІ ШКІРИ ДЛЯ ВЕРХУ ВЗУТТЯ Рослинне ХРС ХТС ХЦС ХАС ХЦТС ЗА КОНФІГУРАЦІЄЮ Ціла Чепрак Пола Вороток Рибка Напівкулат ТОВЩИНА (ММ) 2, 5 3, 0 3, 1 3, 5 3, 6 4, 0 4, 1 4, 5 4, 6 5, 0 < ВИХІДНА СИРОВИНА СПОСІБ ДУБЛЕННЯ ВИХІДНА СИРОВИНА Велика рогата худоба Свинячі Кінські хази Хромове Рослинне Хромово рослинне Жирове ВРХ Свинячі Кінські Шевро Козлина хромова Шеврет ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ СПОСІБ ДУБЛЕННЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ Цвяхо гвинтові Гарячої вулканізації Рантові Клейові Ниткові Для устілок Юхта взуттєва Юхта сандальна Юхта термостійка Хром для верху Хром для підкладок ТОВЩИНА (ММ) ЗА КОЛЬОРОМ Чорні Білі Кольорові Багатокольорові Натуральні Тонкі 0, 5 0, 9 Середні 0, 7 1, 6 Товсті 1, 0 2, 8 ЗА ОЗДОБЛЕННЯМ ПОВЕРХНІ Лицьові Нарізні Велюр Нубук Спилок Лакові Еластичні Анілінові ОЛ, ДОЛ

АСОРТИМЕНТ ШКІР Терміни за ДСТУ 2341 -94: Мережівка - природний рисунок лицьової поверхні шкіри. Бахтарма - поверхня видубленої шкіри, протилежна її лицьової поверхні.

ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 -94: Шкіра з природною не шліфованою лицьовою поверхнею Шкіра з природною підшліфованою лицьовою поверхнею Шкіра із шліфованою лицьовою поверхнею Гладка шкіра. Тиснена шкіра М’яка шкіра Шкіра з рельєфним малюнком.

ШКІРИ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ ВЕРХУ ВЗУТТЯ ПОДІЛЯЄТЬСЯ: юхтові; хромові.

ЮХТА ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ТА ОСОБЛИВОСТЯМИ ВИРОБНИЦТВА БУВАЄ: взуттєва; сандальна; термостійка.

ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 – 94: Взуттєва юхта – шкіра для верху взуття комбінованого дублення, вироблена із шкур ВРХ, кінських передин та свинячих шкір з підвищеним вмістом жирувальних речовин (22 – 28%). Термостійка юхта – шкіра хромового дублення для верху взуття, вироблена із шкур ВРХ, насичена водними дисперсіями полімерів, жирувальними речовинами (7, 5 – 11, 5%), і відрізняється термостійкістю та зниженням водопроникнення.

ЮХТА (ЗА ГОСТ 485) ПОДІЛЯЄТЬСЯ ЗА: конфігурацією способом дублення способом обробки способом формування кольором розміром: залежно від вихідної сировини товщиною

ШКІРИ ХРОМОВОГО ДУБЛЕННЯ (ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 – 94): Шкіра хромового дублення шкіра для верху взуття, видублена комбінованими сполученнями. Шкіра хромового дублення для безпідкладкового верху взуття – шкіра товщиною понад 1, 6 мм, вироблена зі шкур ВРХ та свинячих шкур.

ШКІРИ ХРОМОВОГО ДУБЛЕННЯ (ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 – 94): Шевро - шкіра для верху взуття, вироблена із козлини площею не більше як 60 дм². Козлина хромового дублення - шкіра для верху, вироблена із козлини площею не більше як 60 дм² Шеврет - шкіра для верху взуття та галантерейних виробів, вироблена з овчини.

ШКІРИ ХРОМОВОГО ДУБЛЕННЯ (ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 – 94): Велюр - шкіра для верху взуття, одягу, рукави чок та галантерейних виробів, отримана внаслі док шліфування лицьової поверхні чи бахтарми. Нубук - шкіра, отримана внаслідок шліфу вання лицьової поверхні шкіри абразивними матеріалами з дрібними розмірами зерен. Шкіри із спилку - шкіра із штучною лицьо вою поверхнею, вироблена із спиляного шару шкури.

ХРОМОВІ ШКІРИ ДЛЯ ВЕРХУ ВЗУТТЯ ПОДІЛЯЮТЬ ЗА ДСТУ 2726 – 94: За вихідною сировиною Для верху модельного взуття За конфігурацією За площею За товщиною Для безпідкладкового взуття за товщиною За способом та характером обробки лицьової поверхні Шкіри для модельного взуття За оздобленням За кольором

ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 – 94: Замша - шкіра жирового та формальдегідно – жирового способів дублення, шліфована з обох боків абразивними матеріалами, яку використовують для виготовлення деталей верху взуття, галантерейних виробів, рукавичок, деталей музичних інструментів тощо, та виробляють із шкур північних оленів, овець, кіз та опойка. Лайка - шкіра алюмінієвого дублення, вироблена із шкур овець, кіз та собак.

ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 – 94: Сап’ян - шкіра танідного (рослинного) дублення, вироблена із шкур овець, кіз, слабко пофарбована в яскраві кольори, яку використовують для верху національного взуття. Лимарно-сідельна шкіра - комбінованого дублення, вироблена із шкур ВРХ, кінських та свинячих шкур, призначена для виготовлення лимарно сідельних виробів, а також для ременів та інших дрібних виробів.

АСОРТИМЕНТ ШКІР ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ НИЗУ ВЗУТТЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ПОДІЛЯЮТЬ НА : шкіри для низу взуття гвинтового та цвяхового методів кріплення; шкіри для низу взуття ниткових та клейових методів кріплення; шкіри для рантів; шкіри для устілок.

ТЕРМІНИ ЗА ДСТУ 2341 – 94: Шкіра для низу взуття ниточних та клейових методів кріплення - шкіра комбінованого дублення, вироблена із шкур великої рогатої худоби, свинячих, верблюжих та кінських хазів, яка характеризується менш щільною структурою та меншою жорсткістю. Шкіра для рантів - шкіра комбінованого дублення вироблена із шкур великої рогатої худоби та свинячих шкур без пол, яка характеризується значною гнучкістю.

ШКІРИ ДЛЯ НИЗУ ВЗУТТЯ: Залежно від товщини (2, 6 мм до 5 мм і більше) шкіри поділяють на 6 категорій з інтервалами 0, 5 мм. Підошовні шкіри випускають 4 - х категорій 1 – має товщину понад 5 мм. 1 У – 3, 6 4 мм Устілкові шкіри випускають V і V 1 категорій товщиною відповідно 3, 1 3, 5 мм та 2, 6 3, 0 мм.

ШКІРИ ДЛЯ НИЗУ ВЗУТТЯ: Основна маса шкір виготовляється із шкур ВРХ. На підошви використовуються чепраки, а на устілки – воротки і поли. Свинячі шкіри використовують для внутрішніх і проміжних деталей

ОДЕЖНО-ГАЛАНТЕРЕЙНІ ШКІРИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЗНАЧЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА ШКІРИ: для одягу для головних уборів галантерейні рукавичні

4. Характеристика дефектів натуральних шкір

ДЕФЕКТИ НАТУРАЛЬНИХ ШКІР ПОДІЛЯЮТЬ: За походженням: прижиттєві; посмертні; дефекти, які з’явилися під час зберігання консервованої сировини; виробничі дефекти.

ДЕФЕКТИ НАТУРАЛЬНИХ ШКІР ПОДІЛЯЮТЬ: За ступенем впливу на якість шкір та особливостями вимірювання: не вважаються дефектами; дефекти лінійні; дефекти, які враховують у відсотках площі шкіри; дефекти, які не допускаються.

ДЕФЕКТИ Прижиттєві молочні лінії; воротистість; складчастість; різномереїстість; фістула; короста; залозниця; гарропата; парша; віспини; тавро; сідловина; лизуха; покуси; роговини; батаговини; безличковина; шалага; виснаженість тощо Посмертні вихвати; підрізи; прорізи; діри; жилавість; сольові плями; ороговілість. Виробничі відмин; віддушистість; пухкість; підсід (мокрець); стяжка; садка; непродуб; жорсткість; нальоти мінеральних солей; нальоти жирові; сірість; обсипання; зміна кольору; напливи на лаковій шкірі; провали апретури тощо

Характеристика дефектів натуральних шкір наведена в ДСТУ 2341 – 94

5. Особливості сортування шкіри

Дефекти шкір Дефектами не вважаються відмин; зміна кольору при розтягуванні; молочні лінії тощо Не допускаються дефекти Дефекти, що вимірюють у % місцева садка; місцева ломкість; викривлення лінії чепракування; необроблена бахтарма; жорсткість місцева тощо загальна садка; загальна ломкість; осипання покриття; сірість забарвлення; мокрець; виснаженість тощо

ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ КОРИСНОЇ ПЛОЩІ ШКІРИ ПОДІЛЯЮТЬ НА СОРТИ. Корисна площа – це площа, на якій немає дефектів, або є дефекти, які не вважаються дефектами для даного виду шкіри.

ФОРМУЛА РОЗРАХУНКУ ВИЗНАЧЕННЯ КОРИСНОЇ ПЛОЩІ ШКІРИ де Qкор. – корисна площа, %; Qпл – дефекти, що вимірюють за площею, дм²; Qл – лінійні дефекти в дм², які розраховують Qл = L · 0, 03, де L – довжина дефектів у см; S – площа шкіри, дм²; Qн – оцінка дефектів, які не вимірюються, % (визначають за таблицею стандарту).

Вихід корисної площі Сорт Шкіра хромова для верху (ГОСТ 338 – 81) Шкіра для верху з бахтармяного спилку (ГОСТ 1838 – 83) Юхта (ГОСТ 337 – 84) Замша для взуття (ГОСТ 3717 – 84) Шкіра для низу взуття (чепраки) (ГОСТ 316 – 75) 1 100 -95 100 -97 2 94, 99 -80 96, 99 -85 94, 9 -75 96, 9 -87 3 79, 99 -65 79, 99 -50 84, 99 -70 84, 9 -75 86, 9 -70 4 64, 99 -40 - 69, 99 -40 74, 9 -60 69, 9

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !