Лекція № 2 2 Характеристика родини Reoviridae

Скачать презентацию Лекція № 2 2 Характеристика родини Reoviridae Скачать презентацию Лекція № 2 2 Характеристика родини Reoviridae

24reoviridae.ppt

  • Размер: 2.8 Мб
  • Автор:
  • Количество слайдов: 42

Описание презентации Лекція № 2 2 Характеристика родини Reoviridae по слайдам

Лекція № 2 2 Характеристика родини Reoviridae  • Морфологія вірусних часток • Фізико-хімічніЛекція № 2 2 Характеристика родини Reoviridae • Морфологія вірусних часток • Фізико-хімічні властивості • Особливості реплікації • Патогенез • Особливості епідемічного процесу ротавірусної інфекції • Діагностика • Профілактика

Назва родини походить від початкових слів  respiratory enteric orphan ,  що вНазва родини походить від початкових слів » respiratory enteric orphan «, що в перекладі означає респіраторний енеральний сиротський вірус (Себін, 1959). Раніше реовіруси відносили до вірусів ЕСНО. До складу родини нині входить дві підродини: Spinareovirinae та Sedoreovirinae. Родина Reoviridae

1.  Рід Aquareovirus  включає 6 антигенних груп (А-G).  Група А вміщує1. Рід Aquareovirus включає 6 антигенних груп (А-G). Група А вміщує реовіруси американського омара 13 p 2 V, атлантичної сельді, В – віруси сельді Ченук, віруси сельді, С – віруси золотавого синця; D – віруси сома, Е – віруси білокорового палтусу, F – реовіруси кети, кіжуча, G – вірус американського трав’яного коропа; 2. Рід Coltivirus — віруси колорадської кліщової гарячки, вірус Ейч, каліфорнійського зайця, вірус річки лосося. 3. Рід Cypovirus – містить 14 серотипів вірусів лускокрилих, зокрема тутувого шовкопряда та ін. ; 4. Рід Orthoreovirus – ортореовіруси ссавців, ортореовіруси птахів, ортореовіруси бабуїнів, рептилій; Підродина Spinareovirinae

5.  Рід  Idnoreovirus  – віруси дрозофіли,  плодової мошки, тощо; 6.5. Рід Idnoreovirus – віруси дрозофіли, плодової мошки, тощо; 6. Рід Dinovernavirus – реовірус комара Aedes pseudoscutellaris. Роди Fijivirus, та Oryzavirus містять віруси рослин, а рід Mycoreovirus – віруси грибів. Підродина Spinareovirinae

Підродина Sedoreovirinae  1.  Рід Orbivirus  – вірус синього язика овець, Підродина Sedoreovirinae 1. Рід Orbivirus – вірус синього язика овець, епізоотичної геморагічної хвороби оленів, африканської хвороби коней, Корріпарта, Чангінола, Орунго, Кемерово та ін. ; 2. Рід Rotavirus — включає 5 антигенних груп (А-Е) та можливо ще дві групи (F та G). А група включає ротавіруси мавп, С, Е – ротавіруси свиней, D, F, G – ротавіруси курей; 3. Рід Seadornavirus – вірус Банна, Кадіпіро, Лаонінг, 4. Рід Cardoreovirus – реовірус китайського мохнаторукого краба Eriocheir sinensis; Представники роду Mimoreovirus інфікують мікроводорості Micromonas pusilla, а роду Phytoreovirus – вищі рослини.

Морфологія Морфологія

Морфологія  Віріони діаметром 60– 80 нм.  Зовнішня ліпідна об о лонка відсутня.Морфологія Віріони діаметром 60– 80 нм. Зовнішня ліпідна об о лонка відсутня. Віріон може складися з 1, 2 чи трьох шарів капсомерів. Кожна капсидна оболонка має ікосаедричну симетрію. У випадку двош ар ового капсиду зовнішній капсид складається з 32 капсомерів з діаметром 18 нм. Orthoreovirus

Orbivirus Orbivirus

 • Серцевина має 12 п’ятикутних фасеток,  що утворюються капсомерами внутрішнього капсиду, в • Серцевина має 12 п’ятикутних фасеток, що утворюються капсомерами внутрішнього капсиду, в центрі яких знаходяться відростки діаметром 10 нм з внутрішнім каналом, через який виходять назовні наново синтезовані молекули м. РНК.

 • Геном складаєтьс я  з 10– 12 сегментів лінійної дволанцюгової РНК із • Геном складаєтьс я з 10– 12 сегментів лінійної дволанцюгової РНК із загальною молекулярною масою 12– 20 х10 6 Да. Вміст РНК становить 14 % від сухої маси віріон у. Кожний фрагмент РНК є окремим геном. Для виникнення інфекційного процесу необхідна наявність усіх фрагментів РНК. Геном

Білки  • Віріони ортореовірусів містять від 6 до 10 поліпротеїнів,  включаючи транскриптазуБілки • Віріони ортореовірусів містять від 6 до 10 поліпротеїнів, включаючи транскриптазу та інші ферменти (фосфогідролаза, гуанілінтрансфераза, метилтрансефраза – необхідні для синтезу кеп-структури). • Вісім білків є структурними: λ 1 ( ген L 1) , λ 2 (L 2) , λ 3 (L 3) , μ 1 (M 1) , μ 2 (M 2) , σ1 (S 1) , σ2 (S 3) , σ3 (S 4). • Три поліпептида (μ 1 С, σ1 та σ3) входять до складу зовнішнього капсиду, а п’ять – до складу серцевини.

 • Білок σ1 забезпечує зв’язування з клітинними рецепторами,  він також є вірусним • Білок σ1 забезпечує зв’язування з клітинними рецепторами, він також є вірусним гемаглютиніном. • Це основний типоспецифічний антиген. • Білок μ 1 С забезпечує проникнення віруса в клітину та його поширення в організмі. Він утворюється шляхом протеолітичного нарізання білка μ 1.

Orbivirus, Reovirus • структурні вірусні білки (VP):  зовнішній\внутрішній капсид : VP 4 таOrbivirus, Reovirus • структурні вірусні білки (VP): зовнішній\внутрішній капсид : VP 4 та VP 7 серцевина : VP 2, VP 6, VP 1, VP 3 • неструктурні білки (NSP): NSP 1 — 5 VP 4 та VP 7 визначають серотип вірусу

 • Ліпіди у структурі віріонів не виявлені.  • Вуглеводи входять до складу • Ліпіди у структурі віріонів не виявлені. • Вуглеводи входять до складу глікопротеї н ів зовнішнього капсиду.

Фізико-хімічні властивості • М=13025 x 103 к. Да.  Щільність у градієнті хлориду цезіФізико-хімічні властивості • М=13025 x 103 к. Да. Щільність у градієнті хлориду цезі ю 1, 36– 1, 39 г/см 3. Коефіцієнт седиментації 740 S. • Віруси стійкі до нагр і вання при температурі 56 °С впродовж 2 годин, стабільні при р. Н 2, 2– 8, стійки до ефіру та детергентів. Відносно стійки до дії ряду хімічних речовин, у тому числі до 3 % розчину формаліну та 1 % розчину перекису водня.

Проникнення в клітину Проникнення в клітину

Реплікація Реплікація

Репродукція •  Рецептори :  для RV-A -  Integrins ,  аРепродукція • Рецептори : для RV-A — Integrins , а для Po. RV — Sialic acids . • Проникнення за рахунок клатрин — залежного рецепторного ендоцитозу. • Часткове роздягання у ендо — лізосомах (втрата зовнішнього шару VP 4 -VP 7) та проникнення у цитоплазму за рахунок премеабілізації лізосомних мембран. • Рання транскрипція в. РНК за рахунок вірусної РНК-полімерази відбувається всередині субвірусних часток. • Новосинтезовані (+) м. РНК тра н спортуються у цитоплазму та транслюються. Реасортація відбувається під час ранньої тран с крипції.

 •  Пізня транскрипція відбувається всередині недозрілих віріонів нащадків.  • Збірка вірусних • Пізня транскрипція відбувається всередині недозрілих віріонів нащадків. • Збірка вірусних часток у цитоплазмі чере 6 -7 год після інфікування • Брунькування з ЕПР у цитоплазму (набуття 3 -го шару) відбувається одночасно з лізисом клітини.

ЦПД ЦПД

Біологічні властивості • Реовіруси мають широкий спектр хазяїв.  •  Вони виділені відБіологічні властивості • Реовіруси мають широкий спектр хазяїв. • Вони виділені від ВРХ, мавп, собак, курей, мишей, диких птахів, москитів, рослин. • Ротавіруси найчастіше є збудниками гастроентеритів у дітей та у молодих тварин. • Рота- та реовіруси передаються прямим шляхом, а орбівіруси та вірус колорадської кліщової гарячки переносяться членистоногими. • Орбівіруси передаються за допомогою кліщів, москитів та комарів і викликають хвороби з природною осередковістю.

Ротавіруси Estimated global distribution of the 800, 000 annual deaths caused by rotavirus diarrhea.Ротавіруси Estimated global distribution of the 800, 000 annual deaths caused by rotavirus diarrhea.

Ротавіруси  • Найчастіша причина спорадичних важких випадків дегидратационной діареї у маленьких дітей (пікРотавіруси • Найчастіша причина спорадичних важких випадків дегидратационной діареї у маленьких дітей (пік захворювання у дітей 3 -15 місяців). • 7 груп ( A-G ). Найбільшого значення в розвитку патології має віруси групи А, меншого В та С. • Висока контагіозність; • Більшість інфікувань відбувається фекально-оральним шляхом. • Дорослі можуть бути інфіковані після тісного контакту з інфікованою немовлям. У дорослих людей захворювання протікає в легкій формі. Інкубаційний період — 1 -3 дні. • У зоні помірного клімату більшість інфікувань відбувається взимку.

 •  Уражу ю ться епітел іо цит и верхньої 2/3 частини • Уражу ю ться епітел іо цит и верхньої 2/3 частини 12 -палої кишки. • інфекційні частки звільнюються у просвіт кишечнику та в подальшому реплікуються у дистальних відділах. • Викликає у дітей сувору діарею, біль у животі та блювання. • Інкубаційний період 2 дня та 3 -8 днів водянистої діареї. • Смертність щорічно більше 600, 000 дітей у світі.

Патогенез ротавірусної інфекції Патогенез ротавірусної інфекції

Патогенез ротавірусної інфекції Патогенез ротавірусної інфекції

Патогенез ротавірусної інфекції Патогенез ротавірусної інфекції

Діагностика •  виявлення АГ ІФА у фекаліях •  RT-PCR не є поширеноюДіагностика • виявлення АГ ІФА у фекаліях • RT-PCR не є поширеною

Терапія та профілактика • Неспецифічна терапія – застосування регідратуючої терапії для попередження зневоднення організму.Терапія та профілактика • Неспецифічна терапія – застосування регідратуючої терапії для попередження зневоднення організму. • В/В введення рідин провидиться лише у тяжких випадках ураження немовлят. • Імунізація

Специфічна профілактика ротавірусної інфекції •  Моновалентні вакцини  - Live attenuated vaccine derivedСпецифічна профілактика ротавірусної інфекції • Моновалентні вакцини — Live attenuated vaccine derived from nonhuman host rotaviruses such as bovine and rhesus • Реосортантні вакцини — animal-human reassortants expressing VP 7 proteins used as immunogens such as rhesus-human reassortant or bovine-human reassortant vaccines

Вакцини  • Rotarix (Glaxo. Smith. Kline) and Rotateq (Merck) vaccines. Rotarix is aВакцини • Rotarix (Glaxo. Smith. Kline) and Rotateq (Merck) vaccines. Rotarix is a live attenuated rotavirus serotype G 1 P 1 A[8]. • Rota. Teq is a bovine (WC 3)-human reassortant vaccine composed of five strains, each containing a human rotavirus gene encoding the VP 7 (serotype G 1, G 2, G 3, or G 4) or the VP 4 (serotype P 1 A[8]) neutralizing proteins.

Неспецифічна профілактика •  Hand washing •  Proper sanitation •  Safe drinkingНеспецифічна профілактика • Hand washing • Proper sanitation • Safe drinking water and food “ Boil it, cook it, peel it, or forget it”

Блутанг (катаральна гарячка овець) •  Блутанг (синоніми -- катаральна лихоманка овець,  синійБлутанг (катаральна гарячка овець) • Блутанг (синоніми — катаральна лихоманка овець, синій язик, реовірусна інфекція овець) — трансмісивна інфекція рогатої худоби, що характеризується лихоманкою, некрозом слизової оболонки травного тракту й епітелію вінчику, а також дистрофією скелетних м’язів. • Родина Reoviridae • Підродина Sedoreovirinae • Рід Orbivirus – вірус синього язика овець, епізоотичної геморагічної хвороби оленів, африканської хвороби коней, Корріпарта, Чангінола, Орунго, Кемерово та ін. ;

 • До вірусу блутангу чутливі вівці,  більш сприйнятливі до хвороби мериноси, • До вірусу блутангу чутливі вівці, більш сприйнятливі до хвороби мериноси, їхні помісі, молодняк; приховано хворіють велика рогата худоба, кози, дикі жуйні (буйволи) і гризуни. • Летальність до 90%. Смертність у дорослих овець становить 10 -50%, у ягнят — до 90%, у великої рогатої худоби — 10 -15%. У кіз та лісових жуйних, незважаючи на високий титр вірусу в крові, блутанг перебігає у прихованій формі і лише в період ензоотії у 5% інфікованих тварин можливий прояв клінічних ознак хвороби. Епізоотологія

Симптоми Кон’юнктивіт. Катаральне запалення слизових. Піниста слина. Язик набрякає,  не вміщується в ротовійСимптоми Кон’юнктивіт. Катаральне запалення слизових. Піниста слина. Язик набрякає, не вміщується в ротовій порожнині, синього кольору. Пододерматит.

 • Джерелом збудника є хворі тварини,  його переносником -- мокреці з роду • Джерелом збудника є хворі тварини, його переносником — мокреці з роду С ulicoides , а резурвуаром — гризуни. • Потрапивши в організм, вірус нагромаджується у стінках кровоносних судин, селезінці, судинах слизової оболонки ротової порожнини, шкірі, лімфатичних вузлах, спричиняє порушення кровообігу, утворення набряків у підшкірній клітковині та міжм’язовій тканині, крововиливів в органах, тканинах. • І нкубаційний період у овець становить 1 -8 днів, у великої рогатої худоби — 5 -20 днів, а прояв клінічних ознак спостерігається протягом місяця. Захворювання може призвести до загибелі тварин на 8 -10 добу. Реєструють гострий, підгострий, хронічний та абортивний перебіг хвороби.

 • Лікування хворих на блутанг малоефективне.  Жуйним,  що хворіють у легкій • Лікування хворих на блутанг малоефективне. Жуйним, що хворіють у легкій формі, застосовують симпотоматичну терапію та антибіотики. • Імунітет. Для щеплення тварин використовують культуральну вакцину, яка створює імунітет до одного року, але лише до гомологічного вірусу. Колостральний імунітет триває до 3 -х місяців. У тварин, які перехворіли, утворюється прижиттєвий імунітет тільки до гомологічного серотипу вірусу. • Профілактика і заходи боротьби. Необхідно запобігати завезенню інфікованих тварин. При виникненні хвороби вперше поголів’я овець підлягає забою поряд із проведенням суворих карантинних та санітарних заходів відповідно до чинної інструкції.