ЛЕКЦІЯ 15 Тема Життя й педагогічна діяльність А

ЛЕКЦІЯ 15 Тема: Життя й педагогічна діяльність А. С. Макаренка

План 1. Життя й педагогічна діяльність А. С. Макаренка. 2. Теорія й практика колективу А. С. Макаренко. 3. Ідея поєднання навчання з продуктивною працею А. С. Макаренка (“Педагогічна поема”, “Прапори на баштах”). 5. Проблема сімейного виховання (Книга для батьків”, “Лекції про виховання”). 6. Про батьківський авторитет. 7. Шляхи формування вчителя – вихователя та його педагогічної майстерності. 8. Основні принципи педагогічної спадщини А. С. Макаренко

Література 1. Макаренко В. С. Мій брат Антон Семенович // Рад. школа, 1991. - № 6. 2. Нежинский Н. П. А. С. Макаренко и педагогика школы. – К. , 1976. 3. Павлова М. П. Педагогическая система А. С. Макаренка. – М. , 1963. 4. Сухорський С. Ставлення сучасників А. Макаренка до його соціально-педагогічного експерименту // Рідна школа, 1994. - № 5. 5. Історія педагогіки /за ред. М. В. Левківського, О. А. Дубасенюк/. – Житомир, 1999. 6. Любар О. О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. – К. : ІЗМН, 2000. 7. Сбруєва А. А. , Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. – Суми: Сум. ДПУ, 2000.

“… бідно жили в нашому місті, з лісних пристаней ні багатства, ні освіти не виходило…” А. С. Макарен ко

ЖИТТЯ Й ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ А. С. МАКАРЕНКА n n n 1 березня 1888 року народився в м. Білопіллі Сумського повіту Харківської губернії в сім’ї майстра малярних справ. Навчання в Білопільському 2 -х класовому училищі (5 років навчання). 1901 р. переїзд в м. Крюків біля Кременчука. 1904 р. закінчив міське училище з відзнакою. Продовження навчання на однорічних педагогічних курсах. Отримання звання вчителя початкових класів. 1 вересня 1905 р. розпочав педагогічну діяльність у Крюківському 2 х-класовому залізничному училищі (викладає російську мову, літературу, малювання).

n n n 1911 р. переведений на посаду вчителя двокласного залізничного училища на ст. Волинська Херсонської губернії. 1914 р. вступає до Полтавського учительського інституту, де виявив інтерес до літературної творчості. З вересня 1916 р. по березень 1917 р. пішов у армію, але у зв’язку з короткозорістю був звільнений. 15 червня 1917 р. закінчив учительський інститут; одержав золоту медаль за випускну роботу “Криза сучасної педагогічної науки”. Деякий час працює учителем зразкової школи при Полтавському учительському інституті. 1917 р. , грудень. Повертається до Крюкова, до овдовілої матері і був призначений інспектором вищого початкового залізничного училища.

n n n n 1919 р. переїхав до Полтави. Завідує міським початковим училищем № 2. 1920 р. , серпень – директор семирічної трудової школи № 10. 1920 р. , вересень. Полтавський губернський відділ народної освіти доручив організувати в с. Ковалівці (6 км від Полтави) колонію для неповнолітніх правопорушників і завідувати нею. 1921 р. колонії присвоїли ім’я А. Горького. 1926 р. колонія зустрічає успіхами, переїзд в м. Куряж. 1927 р. , червень. Макаренко запрошений для участі в організації трудової комуни на околиці Харкова. Педагогічну й адміністративну діяльність поєднував з літературною (“Марш 30 року”).

1934 р. прийнято до спілки письменників СРСР. n 1935 р. призначення на посаду заступника відділу трудових колоній НКВС України (м. Київ) одночасно керує з 1936 р. колонією в Броварах (м. Київ). n 1937 р. переїзд до Москви і займання літературною й громадсько–педагогічною діяльністю. n 1939 р. , 1 квітня раптово помер (похований на Новодівочому кладовищі м. Москва). n

А. С. Макаренко з учителями та учнями Долинського залізничного училища, 1914 р.

Свідоцтво про закінчення педагогічних курсів при Кременчуцькому міському чотирикласному училищі, 1905 р. Характеристика А. С. Макаренка після закінчення Полтавського вчительського інституту, 1917 р.

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА КОЛЕКТИВУ А. С. МАКАРЕНКА На І стадії розвитку колективу педагог радив брати на себе всі повноваження (ставити вимоги, обов’язкові для виконання кожним). n Для ІІ стадії характерна наявність ядра (групи дітей, які свідомо підтримують вимоги організатора колективу. Вимоги продовжує ставити організатор, але вони сприймаються колективом не з таким опором, оскільки вже підтриманий багатьма членами колективу). n

ІІІ стадія передбачала можливість колегіального вирішення питань демократичним способом – на основі прийняття рішень більшістю голосів. Вимоги до кожного ставив колектив. Реалізувалась “педагогіка колективної дії”. Цьому переходу з ІІ до ІІІ стадії передувала кропітка виховна робота. Замість диктатури утворювалась диктатура колективу. Ніхто з педагогів не мав привілеїв. n За А. Макаренком, найвищою є IV стадія розвитку колективу – стадія самовиховання, коли кожен член колективу не чекає, поки йому дасть доручення колектив чи його лідер, а сам, виходячи з інтересів колективу, бере на себе певні обов’язки, виконує їх та ще й сам себе контролює. n

ІДЕЯ ПОЄДНАННЯ НАВЧАННЯ З ПРОДУКТИВНОЮ ПРАЦЕЮ А. МАКАРЕНКА (“ПЕДАГОГІЧНА ПОЕМА”, ПРАПОРИ НА БАШТАХ”) n А. Макаренко здійснював перевиховання шляхом залучення вихованців не тільки до побутового самообслуговування, а й до рентабельної продуктивної праці.

Макаренко вивів формулу виховуючої праці: n по-перше, праця, що створює матеріальні цінності, тобто праця продуктивна; n по-друге, це повинна бути праця, що йде поряд з політичним вихованням, з освітою; n по-третє, праця, що витікає з потреб суспільства і пов'язана з суспільними інтересами, загальним виробництвом.

Реалізував цю формулу в декілька етапів: n I етап – робота з самообслуговування. n II етап - сільськогосподарські роботи (забезпечення продуктами харчування в 20 -х роках. ) n III етап - кустарні майстерні (столярна, шевська, ковальська, колісна). n IV етап – механізував сільськогосподарську працю. n V етап – планували самі вчилися працювати, рахувати гроші, реалізували продукцію, планували прибуток. n VI етап - побудований за рік завод електрозварювання (відкрив Г. І. Петровській). n VIІ етап - взаємодія з освітою.

О. М. Горький та А. С. Макаренко серед вихованців колонії, 1928 р.

Проблема сімейного виховання (“Книга для батьків”, “Лекції про виховання”) Живим джерелом його знань про специфіку сімейного виховання був не лише власний досвід (виховання прийомного сина й небоги), а й спостерігання за взаєминами дітей і батьків у тих сім'ях, куди його часто запрошували. n Він помітив, що найтяжче здійснювати виховання у тих сім'ях, де лише одна дитина. Концентрація надмірної батьківської любові згубна для дитини. n Сім'я – це також колектив закритого типу, в якому органічно поєднується ідея об'єднання колективу педагогів та ідея різновікових колективів. n

Педагог наполегливо рекомендує у кожній сім'ї задовольняти потреби перш за все батьків, і робити це відкрито. Він глибоко переконаний, що найкращі діти бувають лише у щасливих батьків. Діти мають бачити живий приклад сімейного щастя, сприяти його зміцненню і ділити його разом з батьками. n Головною умовою сімейного виховання вважав наявність повної сім'ї, міцного колективу, де панує любов і взаємна повага, де має місце чіткий режим і трудова діяльність. n Запорукою батьківського авторитету є життя і робота батьків, їх громадянське лице і поведінка. Вимагав, щоб батьки чесно і розумно керували своїми дітьми, усвідомлюючи свою відповідальність перед суспільством за їх виховання. n

Про батьківський авторитет Смисл авторитету полягає в тому, що він не потребує ніяких доказів, він сприймається як превілея старшого, його сила і цінність, яку видно дитячим оком. n Мета авторитету: правильне виховання. n Якщо авторитет побудований на помилкових підставах про виховання, то через деякий час руйнується і авторитет, і дитяча слухняність. n Макаренко виділяє «виды ложного авторитета: - авторитет подавления: отцовский террор, который держит в страхе всю семью, запугивает детей и делает из матери прислугу. - авторитет расстояния: дети находятся в ведении бабушки или домработницы, интеллигентские семьи. n

- авторитет чванства: особый вид авторитета расстояния, который отмечается особым высокомерием родителей к другим людям. - авторитет педантизма: слово родителей для детей – святыня. - авторитет резонерства: в этом случае родители заедают детскую жизнь бесконечными поучениями и разговорами, мало радости и улыбки. - авторитет любви: самый распространенный (родители убеждены: чтобы дети слушались, нужно, чтобы они любили родителей, а чтобы заслужить эту любовь, необходимо на каждом шагу показывать детям свою родительскую любовь).

- авторитет доброты: самый неумный вид (детское послушание организуется через детскую любовь, которая вызывается уступчивостью. Мягкостью и добротой родителей). - авторитет дружбы: если дружба достигает крайних пределов, воспитание прекращается и дети начинают воспитывать родителей. - авторитет подкупа: самый безнравственный вид, когда послушание подкупается подарками и обещаниями. Есть еще авторитет веселости, учености, «рубахипарня» , красоты. Главным основанием родительского авторитета остается жизнь и работа родителей, их гражданское лицо и поведение» .

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ВЧИТЕЛЯ-ВИХОВАТЕЛЯ ТА ЙОГО ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ n n n n А. Макаренко високо оцінював роль вчителя в суспільстві, називаючи його “інженером дитячих душ”. Він вказує на шляхи формування педагогічної майстерності, а саме: розвиток вміння вчителя “читати за обличчям” вихованців, за їхніми жестами, внутрішнім станом, намірами тощо; формування вміння керувати своєю мімікою, поведінкою, жестами; формування мовної техніки, постановка голосу; розвиток емоційно-вольових якостей і комунікативних умінь; акторська підготовка, вміння грати в дитячому колективі, розіг -рувати педагогічний гнів, йти на педагогічно доцільний ризик; підготовка до подолання опору вихованців виховним впливам; психологічна підготовка, формування дослідницьких вмінь майбутнього вчителя.

n n РОЛЬОВИЙ ПРИНЦИП ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ А. МАКАРЕНКА Педагогічна система А. С. Макаренка відноситься до розряду унікальних, де знайшли реалізацію певні принципи синергетики. А. С. Макаренко більшу роль відводив дії, педагогічній техніці, “інструментові” конфліктних ситуацій. Віддавав перевагу “педагогіці паралельної дії”, прийомам впливу на вихованця через колектив. Більшість методичних прийомів А. С. Макаренка добре викладався в основну формулу біхевіорізму: “стимул – реакція – підкріплення”.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ А. С. МАКАРЕНКО n n Принцип комуністичної ідейності і цілеспрямованості а) Мета виховання – формування колективу – борця, громадянина; б) Проектування особи, підходячи до неї з оптимістичною гіпотезою; в) Виховувати людину – значить виховувати у нього перспективні шляхи, якими йде його завтрашня радість. Поєднання навчання з політичним, трудовим, етичним, фізичним і естетичним вихованням а) Організація виховуючого навчання. б) Система позакласних заходів.

n Виховання особи в колективі і через колектив а) Ніщо так не перешкоджає розвитку колективу, як зупинки і паузи в його діяльності. б) Єдність управління і самоврядування. в) Виховання активної позиції особи в колективістських відносинах ділової і відповідальної залежності. г) У здоровому колективі панує дисципліна боротьби і подолання. д) Наш шлях єдиний – вправа в поведінці, і колектив є гімнастичним залом для такої гімнастики. е) Створення і накопичення традицій. ж) Чим ширший колектив, перспективи якого є перспективами особистими, тим людина красивіша і вище. з) Поєднання паралельної і індивідуальної дій. и) Створення упевнено-спокійного, привітного і ділового тону в колективі. Захищеність особи. к) Сумісні дії з сімейним колективом. Роль виховання до п'ятирічного віку.

n n Якомога більше пошану людини до людини, якомога більше вимогливість до нього а) Опора на краще в людині. б) Діалектика довіри, пошани і вимогливості. Діалектика виховних дій а) Педагогічна логіка – душа навчання А. С. Макаренко. б) Педагогіка – сама діалектична наука. Не може бути абсолютно хороших або абсолютно поганих засобів. Все залежить від умов, часу, складу вихованців, індивідуальних особливостей кожного, від здібностей самого наставника.

n У педагогічній системі А. С. Макаренка можна знайти n - реалізацію певних принципів синергетики, що свідчить про її життєвість та актуальність. Вона включає: принципи виховання (…) засоби виховання (…) методи виховання (…) Завдання! Віднайдіть основні принципи, засоби та методи педагогічної системи А. С. Макаренка, запишіть їх у вигляді таблиці.

ПРИМІТКА: У процесі творчого застосування основних принципів педагогічної системи А. С. Макаренко необхідно враховувати наступне: – А. С. Макаренко своїх принципів не вигадав, а узяв їх з життя партії і переклав мовою педагогіки. – Якщо нехтувати хоча б одним з цих принципів, добитися позитивних результатів неможливо. – «Я тисячу раз переконаний, що все живе і творче, що є в нашій школі, - це дітище А. С. Макаренко» , - так написав В. О. Сухомлинський за чотири місяці до своєї смерті.

Воспоминания С. Колобалина Как-то в кабинет Макаренка вбежали двое: - Антон Семёнович! Гуд так ругается, что ласточки на лету умирают и падают! Удавите Гуда! Гуд – один из первой партии колонистов, по ремесленному направлению – сапожник, он и ругался «как сапожник» . - Пойдём в лес! – грохнул страшным голосом Антон Семёнович и выходя из комнаты, полез рукою в карман… «Уж не за наганом ли? » – подумали ребята – свидетели разговора - и отправились, крадучись за Макаренко и Гудом. Те пришли на лесную поляну. Антон Семёнович вынул из кармана часы, дал Гуду в руки, и сказал: - Ругайся до 6 часов, - и ушёл. Трудно, оказывается, ругаться в одиночку. Пришёл Гуд в колонию, зашёл в кабинет: – Шести часов ещё нет. Он был честный человек и не мог уйти с чужими часами.

Тест 1. А. С. Макаренко народився: а) 1 березня 1888 року; б) 6 січня 1864 року в) 1 березня 1878 року. 2. Народився у: а) м. Білопілля, Харківської губернії; б) м. Крюків, Сумського повіту; в) м. Полтаві. 3. А. С. Макаренко закінчив… , де отримав звання вчителя початкових класів: а) міське Крюківське училище; б) однорічні курси; в) Полтавський вчительський інститут.

4. Після закінчення інституту у 1917 році він …: а) працює вчителем зразкової школи; б) стає інспектором вищого залізничного училища; в) іде до армії. 5. Колонія ім. Горького була засвоєна у …: а) 1921; б) 1922; в) 1923. 6. У 1926 році колонія переїжджає у …: а) м. Куряж; б) м. Полтаву; в) м. Дніпродзержинськ. 7. У … році переїжджає до Москви і займається літературною діяльністю: а) 1935; б) 1936; в) 1937.

8. У теорії розвитку колективу А. С. Макаренко визначає … стадії: а) 3; б) 4; в) 5. 9. Намагання здійснювати виховання первинного колективу, де всі члени перебувають в постійному спілкуванні за А. С. Макаренком це -…: а) виховна комунікація; б) педагогіка виховання; в) “педагогіка паралельної дії”. 10. Вчений розробив чітку систему формування елементів демократичної культури своїх вихованців…: а) загони, командири, шкільні класи, чергові б) бригади, класи, чергові, помічники; в) загони, класи, групи, чергові.

11. До творів А. С. Макаренка відносяться: а) “Прапори на баштах” б) “Педагогічна поема” в) “Криза”. 12. У своїх творах А. С. Макаренко використовує поняття: а) педагогічна технологія; б) педагогічна техніка; в) педагогічна майстерність.

ВМЕСТЕ С НАМИ НА РАБОТЕ Меня и моих друзей-куряжан больше всего поразило то, что Антон Семенович, когда это нужно было, работал вместе с нами, засучив рукава. Необходимо было лес заготовить Макаренко брал топор в руки и шел вместе с нами. Помню, как мои друзья, будущие герои «Педагогической поэмы» , Задоров, Митягин и другие, взяв пилы и топоры, отправлялись вместе с Макаренко в лес. В такие минуты мы видели в Макаренко не начальника, не «завкола» - заведующего колонией, - а настоящего друга. Можно ли было усидеть без дела, если все мы видели, как рядом с нами работает наш руководитель? Антона Семеновича можно было иной раз видеть в столярной мастерской или на другом каком-нибудь производстве. Эта простота Макаренко делала с нашими душами чудеса. Могу сказать без всякого преувеличения, что все здоровое, честное в колонии сразу же примкнуло к Макаренко. Но и нестойкие вскоре тоже пошли за ним.

Завдання до тексту n n n Які вчинки А. С. Макаренка, судячи зі спогадів вихованців, справляли сильне враження на хлоп'ят і викликали бажання йому наслідувати? Які риси вдачі Макаренка розкривалися в цих вчинках? Поясніть з психологічної точки зору виховне значення безпосередньої участі А. С. Макаренко в роботі колоністів. Першоджерела 1. 2. 3. Макаренко А. С. Лекції про виховання дітей// Пед. твори. – К. , 1984. - Т. 4 Макаренко А. С. Педагогічна поема// Твори в 7 т. – Т. 1. – К. , 1953. Макаренко А. С. Проблеми шкільного радянського виховання. Методика організації шкільного процесу// Пед. твори. – К. , 1984. – Т. 4.