ЛЕКЦІЯ № 12
Тема: Педагогічна система К. Д. Ушинського
ПЛАН 1 Життя і педагогічна діяльність К. Ушинського. Світогляд вченого. 2 Ідея гармонійного розвитку людини. 3 К. Ушинський про значення праці у вихованні людини. 4 Ідея національного виховання К. Ушинського. 5 Дидактика й методика початкового навчання К. Ушинського. 6 К. Ушинський про підготовку вчителя.
Література: • • • Ушинський К. Д. Про народність у громадському вихованні. - -Т. 2. – С. 69 -167 Ушинський К. Д. Праця в її психічному і виховному значенні. – Т. 2. – С. 333 -362. Ушинський К. Д. Рідне слово. – Т. 2. – С. 554 -575. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання. – Т. 8. – С. 11 -61, 267 -281. Ушинський К. Д. Педагогічна подорож по Швейцарії. – Т. 3. – С. 87 -104. Левківський М. В. Історія педагогіки. – Житомир, 2002. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки: Курс лекцій. – Тернопіль, 1994. Історія педагогіки /за ред. М. В. Левківського, О. А. Дубасенюк/. – Житомир, 1999. Любар О. О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. – К. : ІЗМН, 2000.
ЖИТТЯ ТА ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ К. Д. УШИНСЬКОГО. СВІТОГЛЯД ВЧЕНОГО За своїм суспільнополітичними поглядами Ушинський був буржуазним демократом. Як просвітитель, він бачив в освіті основний засіб досягнення вільного та щасливого життя свого народу.
1824 - 1840 Дитячі та юнацькі роки. Навчання в Новгород. Сіверській гімназії.
2 березня 1824 р. – народився Костянтин Дмитрович Ушинський у м. Тулі. 1836 рік – вступ до Новгород. Сіверської гімназії. На формування особистості майбутнього вченого великий вплив мала російська словесність до якої його долучав тодішній директор І. Ф. Тимковський (майбутній професор і ректор Харківського університету).
1840 - 1844 Навчання у Московському університеті
1840 рік - вступ до Московського університету на юридичний факультет. 1844 рік - 21 -річним юнаком, Ушинський блискуче закінчує університет і отримує запрошення посісти місце професора у Демидівському ліцеї м. Ярославля. Перед тим, як приступити до виконання своїх професорських обов’язків, К. Ушинський два роки провів у Московському університеті, готуючись до магістерського екзамену.
1846 - 1849 Викладання в Ярославському юридичному ліцеї
1846 рік - К. Ушинський яскраво працює в Ярославському ліцеї професором камеральних наук. Захопленість Ушинського передається слухачам, і вони всі, разом із своїм лектором, не чують дзвоника, не помічають, що вже настав кінець лекції, що вже давно біля дверей стоїть інший професор, чекаючи своєї черги, - і тільки коли терпіння цього останнього остаточно вичерпається і він звернеться до Ушинського із заявою, що час кінчати, а то він, професор, піде, - Ушинський відразу ж спустившись з хмар своєї полум’яної фантазії, страшенно бентежиться, просить вибачення і летить стрімголов з аудиторії під грім аплодисментів зачарованих його промовою студентів.
1850 - 1854 Служба в Міністерстві внутрішніх справ Робота К. Д. Ушинського на посаді помічника столоначальника департаменту іноземних віросповідань Міністерства внутрішніх справ Росії не задовольняла його ні морально, ні матеріально.
1854 - 1859 К. Д. Ушинський – викладач і інспектор Гатчинського сирітського інституту
1954 рік - К. Ушинський дістає посаду викладача російської мови та інспектора класів у Гатчинському сирітському інституті, де працював до січня 1859 р. Тут широко проявилися його організаторські і педагогічні здібності. Діяльність усякого навчального закладу, коли він має будь-яку виховну мету, складається з трьох елементів, представниками яких є: адміністратори закладу, його вихователі і його вчителі.
1857 -1858 рр. в “Журнале для воспитания” К. Ушинський опублікував статті “Про користь педагогічної літератури”, “Три елементи школи”, “Про народність у суспільному вихованні”, “Шкільна реформа в Північній Америці” та ін. 1858 рік – стаття М. І. Пирогова “Вопросы жизни”. Ушинський бере участь у обговоренні цієї статті, дає високу оцінку діяльності Пирогова.
1859 - 1862 К. Д. Ушинський – інспектор класів Смольного інституту
Ушинський уже був відомий як визначний педагог-реформатор і тому його запрошують на посаду інспектора Смольного інституту шляхетних дівчат. Водночас він працював редактором “Журнала Министерства народного просвещения”, 1860 -1862 рр. – опублікував статті: “Праця в її психічному і виховному значенні”, “Недільні школи”, “ Питання про народні школи”, “Рідне слово” Проект учительської семінарії”.
1862 рік - К. Ушинський змушений був залишити роботу в Смольному інституті, бо ті зміни, які він вніс у навчально-виховний процес, ускладнили його стосунки з керівництвом. - Ушинський створив нові навчальні плани і програми; - запросив передових на той час педагогів для роботи в Смольному інституті; - починає реалізовувати ідею, що освіта повинна бути поза релігією; - відкриває учительські курси;
1862 - 1867 Перебування за кордоном Побоюючись громадського суду за погане ставлення до К. Ушинського, Міністерство освіти відрядило його за кордон для вивчення досвіду жіночої освіти.
1861 та 1864 роки він написав і видав чудові підручники для початкового навчання дітей в елементарних школах та сім’ях “Дитячий світ” (1861) і “Рідне слово” (1864), а також хрестоматію і методичні посібники до них. 1867 рік Ушинський повертається на Батьківщину. Тяжка хвороба легенів обірвала плідну діяльність великого вченого, педагога. 1870 рік у Одесі помер К. Д. Ушинський.
1867 – 1871 Останні роки життя 1867 рік Ушинський повертається на Батьківщину. Тяжка хвороба легенів обірвала плідну діяльність великого вченого, педагога. 1870 рік у Одесі помер К. Д. Ушинський.
ІДЕЯ ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ під гармонійно розвинутою особистістю К. Ушинський розумів людину, в якій поєднані розумова зрілість, моральна досконалість і фізична розвиненість. - філософські погляди К. Ушинського поєднували ідеалістичні та матеріалістичні аспекти; - був глибоко віруючою людиною, але наполягав на тому, що освіта повинна бути поза релігією; - у своїх поглядах на природу, людину він дотримувався еволюційного вчення Ч. Дарвіна. Вважав людину частиною живої природи, (“Людина як предмет виховання”); - дає оцінку праці з етико-релігійної точки зору. (“Праця в її психологічному і виховному значенні”);
- у протилежність метафізичним абстрактним елементам психології І. Гербарта, К. Ушинський намагався побудувати психологію на основі фізіології; - широке використання К. Ушинським даних анатомії і фізіології в ряді розділів праці “Людина як предмет виховання” свідчать про його матеріалістичний підхід до висвітлення проблеми психології пізнання; - Ушинський був буржуазним демократом. Як просвітитель, він бачив в освіті основний засіб досягнення вільного та щасливого життя свого народу;
УШИНСЬКИЙ ПРО ЗНАЧЕННЯ ПРАЦІ У ВИХОВАННІ ЛЮДИНИ - людина формується у трудовій діяльності (“Праця в її психічному і виховному значенні”); - праця є основною і засобом людського існування, вона є джерелом фізичного, розумового і морального вдосконалення людини; - виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці; - вільна праця потрібна для розвитку почуття людської гідності; - виховання повинно прищепити любов до серйозної праці, бо справжня серйозна праця завжди важка;
К. Ушинський приділяв великого значення фізичній праці, вважаючи дуже корисним, що людина у своїй діяльності поєднує фізичну і розумову працю (особливо в сільських школах). Вимоги до дитячої праці: посильність, відповідність віку дітей: самостійний характер праці (все, що дитина може робити сама, повинна робити сама), чергування видів праці: праця фізична – не тільки приємний а й корисний відпочинок після розумової.
У “Педагогічній антропології” (3 том) він зробив спробу обґрунтувати мету, зміст якої та форми фізичного виховання дітей, виходячи з основ анатомії та фізіології людини, медицини, санітарії та гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнів і вихованню у них волі різними способами фізичного загартування.
ІДЕЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ К. УШИНСЬКОГО • В основі педагогічної системи К. Ушинського лежить ідея народності. “Всяка жива історична народність є найпрекраснішим створенням Господа на землі, і вихованню залишається тільки черпати з цього багатого і чистого джерела”, - писав він у статті “Про народність в громадському вихованні”. • Народність - своєрідність кожного народу, зумовлена його історичними та географічними умовами. • Характерною рисою народності за К. Ушинським є громадськість.
• Народна освіта повинна знаходитись в руках народу, а навчання дітей здійснюватися рідною мовою, яка має найяскравішим виявом народності. Навчання дітей рідною мовою, на думку К. Ушинського, має на меті: розвиток “природженої душевної здібності, яку називають даром слова”, введення дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови, поясненням їм логіки цієї мови, тобто граматичних законів у її логічній системі. • Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті дана К. Ушинським в його статті “Рідне слово”. Мова народу – найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в’яне”.
ДИДАКТИКА Й МЕТОДИКА ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ К. УШИНСЬКОГО К. Ушинський був видатним дидактом і педагогом-методистом. ДИДАКТИКА ЗАГАЛЬНА - загальні правила; - план навчання; СПЕЦІАЛЬНА Правила викладання окремих наук.
К. Ушинський вважав, що для забезпечення оптимізації навчального процесу треба добре знати основні закономірності і принципи дидактики, індивідуальні та психологічні особливості розвитку дітей, які він виводив із закономірностей процесу пізнавання, добре розуміючи відмінності між процесом наукового пізнання і учіння.
К. Ушинський вважав, що навчально-виховний процес повинен виконувати такі основні функції: освітню, виховну, розвивальну, які мають реалізуватися через зміст і методи навчання.
• • Він зробив спробу встановити критерії відбору змісту навчального матеріалу для школи: відповідність змісту рівню розвитку науки; важливість і значення для життя людини кожного знання, що дається в школі; врахування вікових особливостей і можливостей дітей при побудові навчального курсу; народність, тобто вивчення здобутків народної культури в усіх навчальних дисциплінах.
• У навчанні треба передбачати зміст і характер навчального матеріалу, посильність його для учнів, міцність засвоєння знань, зв’язок з життям, наочність, емоційність, виховуючи навчання тощо. Усі ці педагогічно-дидактичні принципи навчання детально розробляються в його творах, хоча самого терміну “принцип” в дидактиці Ушинського ще немає. Він називає їх як “необхідні умови будь-якого викладання”. • Дидактичні принципи Ушинський розглядав у тісному зв’язку з формами та методами навчання. • К. Ушинський у своїй педагогічній системі багато уваги приділяв уроку. Необхідною умовою успішної організації навчальних занять мають бути заняття з постійним складом учнів, сталим розкладом, з поєднанням фронтальних та індивідуальних форм при умові провідної ролі вчителя.
У дидактичній системі К. Ушинського особливе місце займають проблеми початкової народної школи. Право на виховання педагог розглядав як природне право кожної людини. В запровадженні загального обов’язкового початкового навчання К. Ушинський бачив могутній фактор прогресу народу і країни. К. Ушинський запропонував навчальний план народної школи в складі двох циклів – елементарного (пропедевтичного) і власне початкового (систематичного) навчання. Він був прихильником єдиної системи загальної освіти, народна школа виступала першою ланкою в усій системі освіти.
Кожен урок повинен мати цільову установку, бути закінченим і носити виховуючий характер. К. Ушинський був одним з прихильників такої школи, яка забезпечувала б учнів різнобічними гуманітарними і реальними знаннями. Він стверджував, що у зв’язку з індустріальним розвитком суспільства виникає необхідність ознайомлення дітей з науками про природу і людину, оскільки вони розвивають вміння спостерігати життя, сприяють логічному мисленню і мають велике практичне значення.
УШИНСЬКИЙ ПРО ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛЯ • “Якщо медикам ми довіряємо своє здоров’я, то вихователям ввіряємо моральність і розум наших дітей, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої Вітчизни”. Так визначав К. Ушинський роль і значення професії вчителя. • Учитель повинен стати живою ланкою між минулим і майбутнім. І тому його справа – одна з найважливіших справ історії. • Відводячи вчителеві відповідальну роль у суспільстві, К. Ушинський розробив певну систему його підготовки, зокрема у педагогічних семінаріях. • Учитель має добре знати психологію дітей і чітко визначати мету своєї діяльності.
• Учитель має володіти педагогічним тактом, знати свою справу і завжди займатися самовдосконаленням та підвищенням власної професійної майстерності. • Для підготовки народних вчителів він пропонував створювати учительські семінарії. • К. Ушинський вважав необхідним вихованням у майбутніх учителів потягу до знань, до самоосвіти.
ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА К. Д. УШИНСЬКОГО МЕТА ОСВІТИ Поєднання формальної та матеріальної цілей освіти: - забезпечення оптимальних шляхів засвоєння різноманітних знань про природу суспільство, необхідних для вдосконалення суспільного життя; - формування світогляду людини
ЗМІСТ ОСВІТИ • • • Народна школа: рідна мова як провідний предмет навчання, засіб морального та розумового розвитку дитини; арифметика, Закон Божий, елементи природознавства, основи вітчизняної історії; основи ремесла. Середня школа: гуманізація освіти (рідна мова і література, історія, географія, математика, природничі науки, сучасні іноземні мови); давні мови (лише для окремих спеціалістів); поєднання класичної і реальної освіти.
ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ Принципи: • наочність навчання; природо відповідність навчання; виховуючий характер навчання; зв’язок навчання з життям; свідомість і активність навчання; послідовність та систематичність навчання; міцність засвоєння знань. Методи: • синтетичний (індуктивний); аналітичний (дедуктивний)
Питання до обговорення 1. Життя, педагогічна діяльність і світогляд К. Д. Ушинського. 2. Трактування К. Д. Ушинським принципу народності виховання. 3. Ушинський про роль праці у вихованні. 4. Дидактика початкового навчання.
Тестові запитання 1. Джерело пізнання за К. Д. Ушинським, це: а) наслідування та вигадка; б) сприйняття; в) зовнішні почуття; 2. Редактором якого видання був Ушинський з 1860 по 1861 рік? а) “Современник”; б) “Журнал Министерства народного просвещения”; в) Журнал для воспитания; 3. Що викладав Ушинський у Гатчинському сирітському інституті? а) економіку; б) право; в) російську словесність;
4. Засоби етичного виховання за Ушинським: а) навчання; б) виховання; в) особистий приклад вчителя; г) переконання; д) заохочення і стягнення; 5. Яка книга вийшла в світ у 1861 р. ? а) “Рідне слово”. б) “Людина як предмет виховання” в) “Дитячий світ”