ЛЕКЦІЯ 10. СУБ’ЄКТИВНЕ ЮРИДИЧНЕ ПРАВО ТА ПРАВОСВІДОМІСТЬ (2 год. )
ПЛАН 1. 2. 3. 4. Суб’єктивне юридичне право: поняття, ознаки, елементи. Суб’єктивний юридичний обов’язок: поняття, ознаки. Поняття суб’єкта права та його правосуб’єктності. Поняття, особливості, будова, види, функції правосвідомості.
1. Суб’єктивне юридичне право: поняття, ознаки, елементи 1) 2) Аналізуючи суб'єктивне юридичне право, необхідно розмежовувати дві групи наукових проблем: проблему об'єктивного і суб'єктивного в праві, яка є предметом вивчення філософії права; проблему об'єктивного юридичного права та суб'єктивного юридичного права, що лежить в площині вивчення теорії права.
Суб'єктивне - це закріплена в юридичних нормах міра можливої поведінки юридичне суб'єкта права у правовідносинах право з метою задоволення його інтересів, що забезпечується відповідним обов'язком іншого суб'єкта і гарантується державою !!! Необхідно пам'ятати, що з цього поняття не можна виключати слово «юридичне» , оскільки суб'єктивні права можуть бути і неюридичними
Ознаки суб'єктивного юридичного права: 1) можлива (дозволена) поведінка; 2) надається лише суб'єкту права; 3) надається суб'єкту права з метою задоволення його інтересу; 4) існує у правовідносинах; 5) є мірою поведінки; 6) забезпечується юридичним обов'язком іншого суб'єкта права; 7) реалізація суб'єктивного юридичного права гарантується державою; 8) має юридичну природу.
Зміст суб'єктивного юридичного права складають такі три головні правомочності: 1) 2) 3) право на власні дії – право суб'єкта права на власну правомірну поведінку; право на чужі дії – право на правомірну поведінку інших суб'єктів права; право на дії держави – право уповноваженого суб'єкта права на захист з боку держави ЗМІСТ СУБ'ЄКТИВНОГО ЮРИДИЧНОГО ПРАВА право на власні дії право на чужі дії право на дії держави
Право на власні дії - це можливість особи самостійно Право на чужі дії - це вимоги до зобов'язаної особи виконати покладені на неї юридичні обов'язки, що забезпечують можливість здійснення уповноваженою особою свого суб'єктивного юридичного права Право на дії держави здійснювати правочини з метою задоволення своїх інтересів (потреб) - це можливість використати заходи примусового характеру відносно зобов'язаної особи з метою відновлення порушеного права і запобігання діям, що порушують право уповноваженого суб'єкта
Право на дії держави є похідним від права на чужі дії і включає в себе: 1) можливість уповноваженого суб'єкта використати дозволені правом заходи власного примусового впливу на правопорушника, захищати свої права власними діями; 2) можливість уповноваженого суб'єкта застосувати юридичні заходи впливу на правопорушника; 3) можливість уповноваженої особи звернутися до компетентних державних чи громадських органів з вимогою змусити зобов'язану особу до певної поведінки.
Право на власні дії і право на чужі дії здійснюються у рамках регулятивних правовідносин, а право на дії держави – правоохоронних правовідносин. Способом здійснення суб'єктивних юридичних прав, встановленим в об'єктивному юридичному праві, є загально-дозвільний принцип правового регулювання. При здійсненні суб'єктивного юридичного права необхідно пам'ятати про інтереси суспільства і не виходити за межі. Межі суб'єктивного - це сукупність конкретних юридичного права правомочностей, надана правовими нормами суб'єкту права, за межами яких він не може здійснювати своє суб'єктивне юридичне право
2. Суб’єктивний юридичний обов’язок: поняття, ознаки Парною категорією суб'єктивного юридичного права є суб'єктивний юридичний обов'язок, які перебувають у тісному взаємозв'язку і становлять основний принцип права. Суб'єктивний - це закріплена в юридичних нормах міра необхідної поведінки юридичний суб'єкта права, спрямована на обов'язок задоволення інтересів уповноваженої особи у правових відносинах, що забезпечується державним примусом
Ознаки суб'єктивного юридичного обов'язку: 1) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8) необхідна (обов'язкова) поведінка; покладається лише на правоздатну і дієздатну особу; покладається на суб'єкта права з метою задоволення інтересів уповноваженої особи; існує у правовідносинах; є мірою поведінки; не існує поза суб'єктивним юридичним правом; реалізація суб'єктивного юридичного обов'язку забезпечується можливістю застосування державного примусу; має юридичну природу.
Спільні ознаки суб'єктивного юридичного права та суб'єктивного юридичного обов'язку: 1) 2) 3) спільна юридична природа; мають межі здійснення; існують у правових відносинах. Відмінні ознаки: Суб'єктивне юридичне право Суб'єктивний юридичний обов'язок - можлива поведінка - необхідна поведінка - покладається на правоздатну особу - покладається на правоздатну і дієздатну особу - спрямований на задоволення власних інтересів - спрямований на задоволення чужих інтересів - реалізація гарантується державою - здійснення забезпечується державним примусом
3. Поняття суб’єкта права та його правосуб’єктності Суб'єкт права - це учасник суспільного життя, наділений правосуб'єктністю, яка дозволяє йому бути носієм суб'єктивних юридичних прав та обов'язків Правосуб'єктність - це сукупність властивостей суб'єкта, встановлених правовими нормами, що дає йому можливість бути носієм суб'єктивних юридичних прав та обов'язків
Правосуб'єктність є суспільно-юридичною властивістю особи. Суспільна сторона правосуб'єктності виражається в тому, що ознаки суб'єктів права продиктовані життям, потребами і закономірностями суспільного розвитку, а не самовільним вибором нормотворця. Юридична сторона правосуб'єктності полягає в тому, що ознаки суб'єктів права обов'язково повинні бути закріплені у правових нормах.
СКЛАД ПРАВОСУБ'ЄКТНОСТІ правоздатність дієздатність Правоздатність - це закріплена у правових нормах властивість особи, що полягає у її здатності мати права та обов'язки Дієздатність - це закріплена у правових нормах і забезпечувана державою психічна та інтелектуально-вольова здатність суб'єкта вчиняти дії, що мають правові наслідки
ВИДИ ПРАВОСУБ'ЄКТНОСТІ загальна здатність бути суб'єктом права загалом галузева спеціальна здатність бути суб'єктом права в межах галузі права здатність бути суб'єктом права при здійсненні діяльності, що вимагає спеціальних знань та навичок
4. Поняття, особливості, будова, види, функції правосвідомості Будь-яке явище суспільного життя обов'язково проходить через свідомість людини. Суспільна свідомість може існувати в різних формах – моральній, політичній, релігійній, естетичній, правовій тощо. Правова свідомість - це сукупність уявлень, поглядів, понять і почуттів з приводу чинного чи бажаного позитивного права, а також з приводу юридичної діяльності
Особливості правової свідомості: 1) у правосвідомості відображаються лише ті явища, які складають правову дійсність; 2) усвідомлення державно-правових явищ здійснюється за допомогою спеціальних юридичних понять, уявлень, поглядів, почуттів, символів тощо; 3) відображає юридичну діяльність через призму “обов'язкового”; 4) здатна відображати як реальний стан правової дійсності, так і тенденції її розвитку; 5) здатна впливати на соціальні процеси, перетворення і реформи.
БУДОВА ПРАВОСВІДОМОСТІ правова ідеологія правова психологія правові уявлення правові погляди правові поняття правові почуття
Правова - це ідеї, теорії, переконання, що виражають ідеологія поняття, погляди, до чинного чи ставлення людей бажаного позитивного права Виникає не самовільно, а в процесі правового виховання Правова психологія - це почуття, емоції, переживання, які відчувають люди з приводу тих чи інших проявів права Виникає стихійно і носить неформальний характер. Визначає повсякденну ціннісну орієнтацію суб'єкта у правовій сфері
У правовій свідомості тісно поєднуються і взаємодіють три компоненти – пізнавальний, оцінний і регулятивний, які складають функції правосвідомості ФУНКЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ пізнавальна оцінна регулятивна У літературі називають й інші функції правосвідомості, як-от: функція правового моделювання, прогностична, виховна та інші
Пізнавальна функція правовсвідомості полягає в усвідомленні того, що є позитивне право, і здійснюється у різних формах виявлення, вираження та осмислення окремих правових явищ і права загалом Оцінна функція правосвідомості полягає у формуванні певних ціннісних уявлень та ідей про позитивне право, виходячи з яких суб'єкт позитивно або негативно оцінює чинне право і реальну правову дійсність Регулятивна функція правосвідомості полягає в усвідомленні, визначенні і реалізації суб'єктами певної поведінки в конкретних діяннях щодо вимог чинного позитивного права
ВИДИ ПРАВОСВІДОМОСТІ індивідуальна за суб'єктами правосвідомості групова суспільна (масова) за рівнем правосвідомості побутова (емпірична) професійна наукова практична законосхвалювана за вольовою спрямованістю законопослушна законопорушувальна За територіальною поширеністю загальнодержавна локальна
Скачать презентацию ЛЕКЦІЯ 10 СУБ ЄКТИВНЕ ЮРИДИЧНЕ ПРАВО ТА ПРАВОСВІДОМІСТЬ 2
lex_10.ppt