Лекція 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПСИХОФІЗІОЛОГІЮ 1

Лекція № 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПСИХОФІЗІОЛОГІЮ 1. 2. 3. ПЛАН Нейрон: a) розмір та форма нейрону, b) колір нейрону, c) синапси, d) електрична збудливість, e) пейсмекер. Методи психофізіологічних досліджень: a) реєстрація імпульсної активності нервових клітин, b) електроенцефалографія, c) артефакти, d) магнітоенцефалографія, e) позитронно-емісійна томографія мозку, f) ядерно-магнітна резонансна томографія, g) окулографія, h) електроміографія i) електрична активність шкіри, Загальні принципи організації сенсорних систем: a) принцип багатоповерховості, b) принцип конвергенції і дивергенції, c) принцип зворотного зв’язку, d) принцип двосторонньої симетрії

МЕТА Дидактична: Зрозуміти фізіологічні механізми елементів нервової системи Виховна: Сформувати науковий світогляд на основу психічних процесів Розвиваюча: Удосконалити розуміння психічних функцій з фізіологічно точки зору. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ 1. Іонні канали та реакція реполяризації. 2. Хвилі (ритми) та їх характеристика при електроенцефалографії. 3. Побудова нейронних переключень в сенсорній системі.

НЕЙРОН Мозок людини складається з 1012 нервових клітин, а кількість з’єднань в головному мозку перевищує 1014 -1015. Клітини мозку Нейрони Глія

Функції нервової клітини 1. Передача інформації про зміни всередині організму та її запам’ятовування. 2. Створення образу зовнішнього світу і організацію поведінки найбільш досконалим способом, що забезпечує живій істоті максимальний успіх у боротьбі за своє існування. Розмір та форма нейронів Від 1 до 1000 мкм. Частіше неправильна форма Нейрони Монополярні Мультиполярні

Дендрити Базальні Апікальні

Синапс та його будова Синапс Пресинаптична мембрана Синаптична щілина Постсинаптична мембрана

ЕЛЕКТРИЧНА ЗБУДЛИВІСТЬ Основні властивості нервового імпульсу: 1. Незатухаюче розповсюдження вздовж клітини. 2. Можливість передачі сигналу в необхідному напрямку. 3. Вплив з його допомогою на інші клітини. Кожна нервова клітина має негативний заряд величиною -40 -65 м. В Головна відмінність нервової клітини від будь-якої іншої - в тому, що вона може швидко міняти величину заряду на протилежну. Критичний рівень деполяризації нейрону, при досягненні якого виникає швидкий розряд, називають порогом генерації потенціалу дії (ПД). У безхребетних ПД=1 -2 мс, у хребетних 0, 1 мс.

ПЕЙСМЕКЕР Пейсмекер - осцилюючі потенціали нервової клітини не пов’язані з поступаючими до неї синаптичних впливів. Пейсмекерний потенціал - близькі до синусоїдальних коливання частотою 0, 1 -10 Гц та амплітудою 5 -10 м. В. НЕЙРОН Електрозбудлива мембрана Хімічнозбудлива мембрана Локус генерації пейсмекерної активності

МЕТОДИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Реєстрація імпульсної активності нервових клітин. Електроенцефалографія - реєстрація коливань електричних потенціалів мозку з поверхні черепа (зняття електроенцефалограми).

АРТЕФАКТИ Артефакти - електричні процеси, не пов’язані з електричною активність головного мозку. АРТЕФАКТИ Технічні Електричні шуми Відсутність контакту Біологічні Окулографічний Електрокардіографічний

МАГНІТОЕНЦЕФАЛОГРАФІЯ Магнітоенцеффалографія - фіксація слабких магнітних полів, які наводяться біоелектричними струмами головного мозкую

ПОЗИТРОННО-ЕМІСІЙНА ТОМОГРАФІЯ МОЗКУ

ЯДЕРНО-МАГНІТНА РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ

ОКУЛОГРАФІЯ Окулографія - реєстрація рухів очей. РУХ ОЧЕЙ Мікрорухи Тремор Дрейф Макрорухи Мікросакади Макросакади Простежуючі рухи

ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЯ Електоміографія - реєстрація сумарних коливань потенціалів, що виникають як компонент процесу збудження в ділянці.

ЕЛЕКТРИЧНА АКТИВНІСТЬ ШКІРИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ШКІРИ Метод Фере Метод Тарханова

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ В процесі прийому, передачі і аналізу поступаючої інформації до сенсорних систем у них виділяють наступні етапи: 1. Збудження рецептора у відповідь на адекватного подразника (формування рецепторного потенціалу). 2. Передача нервового збудження від рецепторів у вищі відділи ЦНС. 3. Аналіз поступаючого сигналу в центральних відділах аналізатора і виділення з нього біологічно значимо ї інформації. 4. Формування суб’єктивного образу, адекватного діючому подразнику. 5. Впізнавання, класифікація, ідентифікація стимулу, прийняття рішення і формування відповідної реакції організму на даний подразник (стимульну ситуацію). 1. 2. 3. 4. Основні принципи організації сенсорних систем: Багатоповерховість і багатоканальність. Конвергенції та дивергенції. Позитивного і негативного зворотного зв’язку. Двосторонньої симетрії.

Принцип багатоповерховості Проекцій на зона кори головног о мозку Внутрішнє колінчасте тіло проміжного мозку Задні бугри четверобугір’я Ядра латерального лемніска Ядра верхньої оливи Первинні, вторинні, третинні і т. д. ділянки Нервові волокна 6 -го порядку Нервові волокна 5 -го порядку Нервові волокна 4 -го порядку Нервові волокна 3 -го порядку Нервові волокна 2 -го порядку Кохлеарні ядра Рецептори кортієвого органу Нервові волокна 1 -го порядку Принцип багатоповерховості на прикладі слухового аналізатора

Принцип багатоканальності Основний канал передачі інформації зорового аналізатора Сітківка Зовнішнє колінчасте тіло Зорова кора Подушка таламуса Тім’яна асоціативна кора Додатковий канал передачі інформації Переднє двохбугір’я Ядра окорухових нервів Додатковий канал передачі інформації Канали, як правило, не дублюють один одного, а слугують для передачі інформації про різні властивості і якості діючого об’єкта

Організація найвищих рівнів сенсорної системи Найвищий рівень сенсорної системи Специфічний (проекційний) Фізичні параметри стимулу Асоціативний Біологічна значимість Неспецифічний Активація, тонусу, готовність до прийняття інформації

Принцип конвергенції і дивергенції

Принцип зворотного зв’язку при організації сенсорних систем: а - позитивний, б- негативний зв’язок, в - зміна частоти імпульсації нейрона А в часі при наявності позитивного (зліва) і негативного (справа) зворотного зв’язку

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Анохин П. К. Узловые вопросы теории функциональных систем. М. , Наука. — 1980. 2. Батуев А. С. Физиология высшей нервной деятельности. — М. , Высшая школа. — 1991. 3. Брагина Н. Н. , Доброхотова Т. А. Функциональные асимметрии человека. — М. , Медицина. — 1981. 4. Лурия А. Р. Основы нейрофизиологии. — М. , Мгу. — 1981. 5. Милнер П. Физиологическая психология. — М. , Мир. — 1974. 6. Основы психофизиологии. Под ред. Ю. И. Александрова. - М. , ИНФРА-М. - 1997.