Лекція 1. Теоретичні засади та основні аспекти

Лекція 1. Теоретичні засади та основні аспекти безпеки життєдіяльності. • Предмет: вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Характеристика навчальної дисципліни Нормативна Лекції: 20 годин Практичних: 10 годин Самостійна робота: 24 годин Форма підсумкового контролю: залік

Основні аспекти безпеки життєдіяльності. • Безпека життєдіяльності - система знань, правил, правових актів, спрямованих на забезпечення безпеки у виробничому та невиробничому середовищі з урахуванням антропогенного впливу на довкілля. • МІСЦЕ ТРАНСПОРТ, ВИРОБНИЧЕ • ПРОЖИВАННЯ ВІДПОЧИНОК, ЧИ НАВЧАЛЬНЕ • ПОДОРОЖІ, СЕРЕДОВИЩЕ • ХОББІ

Мета дисципліни • Забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

Мета БЖД • М = БС + ПТ + ЗЗ + ПП + ЯП • БС – безаварійність ситуацій • ПТ – попередження травматизму • ЗЗ – збереження здоров’я • ПП – підвищення працездатності • ЯП – підвищення якості праці • ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ЖИТТЯ (ЩАСТЯ !!)

Актуальність БЖД • 1. Зростання кількості природних та природно - антропогенних небезпек. • 2. Зростання соціально-політичного напруження в суспільстві. • 3. Зростання рівня насиченості технічними засобами. •

Історія людства в еколого-енергетичному аспекті

Глобальні проблеми людства • 1. Оптимальна чисельність та склад населення Землі. • 2. Глобальний характер та масштаби забруднення довкілля. • 3. Зміни клімату : запобігання та адаптація. • 4. Енергетична криза. • 5. Виснаження ресурсів та ресурсна криза. • 6. Економічно-фінансова криза. Криза ЕВРО ? . • 7. Глобальні природні, антропогенні та природньо- антропогенні аварії і катастрофи (Чорнобиль, цунамі – Фукусіма) • Міжнародний тероризм, космічні загрози, • ісламська, азіатська експансія, СНІД ……. .

Annual carbon dioxide emissions from the United States (blue) and China (red), 1990 -2009 (data source, EIA).

Екологічний слід • міра впливу людини на середовище проживання, що дозволяє розрахувати розміри прилеглої території, необхідної для виробництва споживаних нами ресурсів і збереження відходів. Цією одиницею вимірювання можна визначити співвідношення між своїми потребами та обсягами екологічних ресурсів, що є у нас в запасі. Також це поняття відповідає за чистоту прилеглої території=)

Індекс людського розвитку (ІЛР) і екологічний слід

Екологічний слід регіонів світу

Завдання БЖД • Розробка методів прогнозування, вивчення та ідентифікації шкідливих факторів, їх впливу на людину і довкілля. • Безпека життєдіяльності базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, охорона праці, екологія, ергономіка, економіка тощо. Вона була і є в центрі уваги людей. З древніх часів до наших днів людина прагнула забезпечити свою безпеку. З розвитком промисловості це потребує спеціальних знань. БЖД особливо актуальна зараз, в добу науково-технічного прогресу. Вона покликана відіграти важливу роль в стабілізації людського суспільства.

Аксіома про потенційну небезпеку діяльності • В жодному виді діяльності неможливо досягнути абсолютної безпеки, будь-яка діяльність потенційно небезпечна. • РИЗИК РЕАЛІЗАЦІЇ НЕБЕЗПЕКИ НІКОЛИ НЕ ДОРІВНЮЄ НУЛЮ

Аксиома безопасности • Любая деятельность потенциально опасна. • Количественная оценка опасности — риск • R = n / N • где n - число случаев, N - общее количество людей. • По статистике n = 500 тыс. чел. ( погибают неестественной гибелью на пр-ве за год) • N = 160 млн. чел. • Существует понятие нормируемого риска (приемлемый риск) R=10 -6.

ЛЕКЦІЯ 2 Безпека життєдіяльності як наука. Основні складові безпеки життєдіяльності БЖД – наука , яка вивча є негат ивни й вплив на люди

Структура наук про безпеку • гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика); • * природничі (математика, фізика, хімія, біологія); • * інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка); • * науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка); • * науки про суспільство (соціологія, економіка, , право). • Науки про безпеку мають спільну та окремі частини.

• Безпе ка — стан захищеності, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує. • Види безпеки • Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Складовими національної безпеки є: – Державна безпека, – Політична безпека, – Економічна безпека, – Воєнна безпека, – Технологічна безпека, – Екологічна безпека, – Гуманітарна безпека, – Демографічна безпека, – Інформаційна безпека, – Продовольча безпека, – Енергетична безпека та інші.

Безпека життєдіяльності • Безпека життєдіяльності — спрямована на захист здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. Складовими безпеки життєдіяльності є: – Безпека праці, – Безпека військової служби, – Громадська безпека тощо. • Безпека конкретних видів діяльності, як то: – Ядерна безпека, – Гірнича безпека, – Віброакустична безпека, – Безпека харчових продуктів. • Безпека споруд і об'єктів — властивість споруди не створювати загрозу для життя, здоров'я та інтересів людини: – Техногенна безпека, – Пожежна безпека, – Радіаційна безпека тощо.

Національна безпека • Національна безпека — складне соціально- політичне поняття. Історично проблема національної безпеки держави, включно з її складовою — економічною безпекою виникає водночас з утворенням самої держави, коли постає питання захисту власних національних інтересів.

Національна безпека • Національна безпека –захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільсьва і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Закон України “Про основи національної безпеки України “ N 964 –IV від 19. 06. 2003. • Стаття 6. Пріоритети національних інтересів • Пріоритетами національних інтересів України є: • забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів; • розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу

Об'єкти національної безпеки • Об'єктами національної безпеки є: • людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; • суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, • історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; • держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Економічна безпека • економічна безпека, як один із системоутворюючих компонентів, являє собою одну з найважливіших складових національної безпеки в цілому, забезпечує реалізацію всього комплексу національних економічних інтересів держави, є матеріальною основою життєдіяльності суспільства і держави. При цьому слід наголосити на відсутності єдиного загальновизнаного поняття сутності самої економічної безпеки. Підходи до цього поняття змінюються залежно від завдань, що постають перед суспільством і державою в конкретний історичний період, місця, яке держава або її суб’єкти господарювання посідають у системі світового господарства, а отже, й сукупності внутрішніх і зовнішніх загроз.

Продовóльча безпéка • Продовóльча безпéка — захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності. • 1. Стан розвитку АПК. • 2. Харчова промисловість. • 3. Оптимальне співвідношення експорт/імпорт • продовольства.

Медична безпека • Медична безпека – надійне забезпечення всіх верств населення медичною допомогою. • 1. Державна система охорони здоров’я населення. МОЗ. • 2. Формацевтичне забезпечення. Оптимальне співвідношення експорт/імпорт ліків. • 3. Підготовка медичних кадрів. • 4. Медична апаратура та обладнання. Оптимальне співвідношення експорт/імпорт медичного обладнання. •

Енергетична безпека • Енергетична безпека - стан енергетики, який гарантує технічно та економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії та охорону навколишнього природного середовища; енергогенеруючі компанії - учасники оптового ринку електричної енергії України, які володіють чи користуються генеруючими потужностями, виробляють і продають електричну енергію. • Під енергетичною безпекою слід розуміти здатність держави в особі її органів управління забезпечити кінцевих споживачів енергією в необхідному обсязі та належної якості у звичайних умовах, а також під час дії дестабілізуючих факторів (надзвичайних ситуацій) внутрішнього чи зовнішнього характеру у межах гарантованого покриття мінімального обсягу найважливіших потреб країни, окремих її районів, міст, селищ чи об’єктів у паливно-енергетичних ресурсах. • Конкретним виміром забезпечення енергетичної безпеки, прийнятим за стандарт у західних країнах, є створення тримісячного стратегічного резерву нафти та нафтопродуктів.

Співвідношення споживання і виробництва енергії в країнах Євросоюзу

Екологі чна безпе ка • Екологі чна безпе ка — це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки для здоров'я людини. • Екологічна безпека визначається по відношенню до територій держави, регіону, адміністративних областей і районів, населених пунктів (міст і сіл) або до народногосподарських об'єктів — нафтогазопромислових районів, промвузлів, заводів, фабрик і інших об'єктів промисловості, транспорту, енергетики, хімії, гірництва, зв'язку тощо.

Екологі чна безпе ка • Екологічну безпеку в широкому значенні можна визначити як стан захищеності життєво важливих інтересів та потреб особи, суспільства, держави, людства в цілому, біоти Землі від несприятливого впливу навколишнього середовища, зумовленого природними (біотичними і абіотичними) та антропогенними факторами.

Конституція України • Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання • екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків • Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, • збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави

ЛЕКЦІЯ 3 Визначення, класифікація та системний аналіз понять “БЕЗПЕКА” та “НЕБЕЗПЕКА” • Небезпека – це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об’єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

Джерела небезпек • Джерелами (носіями) небезпек є: • 1) природні процеси та явища; • 2) елементи техногенного середовища; • 3) людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки

• Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації – за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походження належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину – природного, техногенного (матеріально- культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально- техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

• Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

• Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища.

• До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.

• Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

• Більшість джерел небезпек мають комбінований характер. • - природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; • - природно-соціальні небезпеки – химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші; • - соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами •

Масштабна класифікація небезпек • Одна людина Невелика група (сім’я) • Район Місто • Регіон Країна • Континент Земна куля

Комплексна класифікація небезпек • Якісна : природні • Антропогенно –техногенні • Антропогенно – соціальні • Комбіновані – природно-техногенні. • Кількісна: Людина • Група • Район • Місто • Регіон • Країна • Континент • Земна куля 4 х 8 = 32

Трикутник небезпек П е р е д Небезпечна подія б а Передбачення Запобігання ч • е Причина н Наслідки н я Ліквідація З а п о б

Лекція 4 Загальна характеристика та класифікація основних чинників небезпеки. Фізичні чинники небезпеки. • Чинник — поняття, похідне від поняття "чинити", "діяти", "здійснювати певний вчинок, дію", тобто "те, що чинить, здійснює вплив, діюче". Серед синонімів цього поняття — поняття "фактор", яке походить від латинського слова "facere" ("діяти", "виробляти", "примножувати"). • Космічні чинники • Меторологічно-кліматичні чинники • Фізичні чинники • Хімічні чинники • Біологічні чинники • Соціально-політичні чинники

Фізичні чинники • Фізичні чинники – фізичні явища і процеси, які можуть бути причинами і основою прояви і реалізації небезпек. • Механічні явища : небезпечний рух, шум, вібрації, коливання, підвищений механічний тиск. • Шум — неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність.

Основні характеристики шуму • Звук характеризується звуковим тиском Р та iнтенсивнiстю звука I. Звуковий тиск Р, Па - це змiнна складова атмосферного тиску, який виникає при проходженнi звукової хвилi. Інтенсивнiсть звука I, Вт/м 2 - це густина звукової енергiї, переносима хвилею в одиницю часу, вiднесена до одиницi площi поверхнi, перпендикулярної до напрямку розповсюдження хвилi. Орган слуху здатний сприймати iнтенсивнiсть звука у діапазоні 10 -12. . . 102 Вт/м 2 та - звуковий тиск у дiапазонi 2 10 -5. . . 2 102 Па при частоті звука 1 к. Гц. Порiг чутливості - мiнiмальне значення акустичного тиску (чи сили звука), якi здатна чути людина. Порiг больового вiдчуття - максимальнi параметри (межi вiдчуття болю).

Основні характеристики шуму • Враховуючи логарифмічну залежнiсть мiж iнтенсивнiстю звука та слуховим сприйманням (закон Вебеpа-Фехнеpа), а також з метою спрощення операцiй з великими числами, хаpактеpизуючими звук, на пpактиці користуються логаpифмічними рівнями iнтенсивностi звука Li та рівня та звукового тиску Lp у д. Б. Інтенсивнiсть слухового вiдчуття, що викликається звуковою хвилею, називаються гучнiстю звука. Рiвень гучності ноpмальної звукової мови - 30 -40 д. Б, шумiв та звуків заглушуючих розмовну мову - 65 -70 д. Б, центpобіжних вентилятоpів - 80 -105 д. Б , двигунiв внутрішнього згорання - 100 -110 д. Б.

Вібрація • Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об’єктів найбільш небезпечна. Знакозмінні напруження, викликані вібрацією сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйнування об’єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації викликають також й відмови машин, приладів. За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, котра передається через руки людини. У виробничих умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації-загальної та локальної.

Шкідливість вібрації • Функціональні зміни, пов’язані з дією вібрації на людину-оператора - погіршення зору, зміни реакції вестибулярного апарату, виникнення галюцинацій, швидка втомлюваність. Негативні відчуття від вібрації зникають прискореннях, що складають 5% прискорення сили ваги, тобто при 0, 5 м/с2. Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6. . . 30 Гц.

Шкала електромагнітних хвиль • Наименование Длина, м Частота, Гц • Сверхдлинные 106 -104 3*102 - 3*104 • Длинные (радиоволны) 104 -103 3*104 - 3*105 Средние(радиоволны) 103 -102 3*105 - 3*106 Короткие(радиоволны) 102 -101 3*106 - 3*107 • Ультракороткие 101 -10 -1 3*107 - 3*109 • Телевидение (СВЧ) 10 -1 -10 -2 3*109 - 3*1010 • Радиолокация (СВЧ) 10 -2 -10 -3 3*1010 - 3*1011 • Инфракрасное излучение 10 -3 -10 -6 3*1011 - 3*1014 • Видимый свет 10 -6 -10 -7 3*1014 - 3*1015 • Ультрафиолетовое излучение 10 -7 -10 -9 3*1015 - 3*1017 Рентгеновское излучение(мягкое) 10 -9 -10 -12 3*1017 - 3*1020 Гамма- излучение (жесткое) 10 -12 -10 -14 3*1020 - 3*1022 Космические лучи ≤ 10 -14 ≤ 3*1022

Шкала електромагнітних хвиль • Шкала электромагнитных волн • Длина Название Частота • более 100 км Нзкочастотные электрические колебания 0 -3 к. Гц • 100 км - 1 мм Радиоволны 3 к. Гц - 3 ТГц • 100 -10 км мириаметровые (очень низкие частоты) 3 - 3 -к. Гц • 10 - 1 км километровые (низкие частоты) 30 - 300 к. Гц • 1 км - 100 м гектометровые (средние частоты) 300 к. Гц - 3 МГц • 100 - 10 м декаметровые (высокие частоты) 3 - 30 МГц • 10 - 1 м метровые (очень высокие частоты) 30 - 300 МГц • 1 м - 10 см дециметровые (ультравысокие) 300 МГц - 3 ГГц • 10 - 1 см сантиметровые (сверхвысокие) 3 - 30 ГГц • 1 см - 1 мм миллиметровые (крайне высокие) 30 - 300 ГГц • 1 - 0. 1 мм децимиллиметровые (гипервысокие) 300 ГГц - 3 ТГц • 2 мм - 760 нм Инфракрасное излучение 150 ГГц - 400 ТГц • 760 - 380 нм Видимое излучение (оптический спектр) 400 - 800 ТГц • 380 - 3 нм Ультрафиолетовое излучение 800 ТГц - 100 ПГц • 10 нм - 1 пм Рентгеновское излучение 30 ПГц - 300 ЭГц • <=10 пм Гамма-излучение >=30 ЭГц •

Небезпечна частина спектру • 10 - 1 м метровые (очень высокие частоты) 30 - 300 МГц • 1 м - 10 см дециметровые (ультравысокие) 300 МГц - 3 ГГц • 10 - 1 см сантиметровые (сверхвысокие) 3 - 30 ГГц • 1 см - 1 мм миллиметровые (крайне высокие) 30 - 300 ГГц • 1 - 0. 1 мм децимиллиметровые (гипервысокие) 300 ГГц - 3 ТГц • 2 мм - 760 нм Инфракрасное излучение 150 ГГц - 400 ТГц • 760 - 380 нм Видимое излучение (оптический спектр) 400 - 800 ТГц • 380 - 3 нм Ультрафиолетовое излучение 800 ТГц - 100 ПГц • 10 нм - 1 пм Рентгеновское излучение 30 ПГц - 300 ЭГц • <=10 пм Гамма-излучение >=30 ЭГц

Радіаці йна безпе ка • Радіаці йна безпе ка — стан захищеності теперішнього і майбутнього поколінь людей від шкідливого для їх здоров'я впливу іонізуючого випромінювання. • Радіаційна безпека персоналу, населення і оточуючого середовища вважається забезпеченою, якщо дотримуються основні принципи радіаційної безпеки (виправданості, оптимізації, неперевершення) і вимоги радіаційного захисту, встановлені діючими нормами радіаційної безпеки та санітарними правилами.

Принцип виправданості • Принцип виправданості передбачає заборону всіх видів діяльності з використанням джерел радіактивного випромінювання, за яких отримана для людини та суспільства користь не перевищує ризику можливої шкоди, яка може бути заподіяною випромінюванням.

Принцип оптимізації • Принцип оптимізації передбачає підтримання на максимально низькому рівні як індивідуальних (нижче лімітів, встановлених діючими нормами), так і колективних доз опромінення, з врахуванням соціальних та економічних факторів.

Принцип неперевершення • Принцип неперевершення вимагає запобігання перевищення встановлених діючими нормами радіаційної безпеки індивідуальних лімітів доз та інших нормативів радіаційної безпеки. Даного принципу повинні дотримуватись всіма організаціями та особами, від яких залежить рівень опромінення людей.

Одиниці вимірювання йонізуючого випромінювання • Фізичні величини У системі СІ Позасистемні Співвідношення • Активність, С Бк (беккерель) Кі (кюрі) • ІБк — 1 розпад за 1 с = 2, 7. 10 (-11) • 1 Кі; 1 Кі = 3, 7. 1010 Бк • Поглинута доза, Д Гр (грей) Рад (рад) Ірад= 1 Дж/кг; • 1 рад = 10 (-2) Гр = = 100 ерг/г • Еквівалентна доза, Н Зв (зіверт) Бер (бер) • ІБер = 10 (-2) Зв = 10(-2) Гр = 1 рад • Експозиційна доза, X Кл/кг (кулон на кілограм) • Р (рентген) ІКл/кг = 3, 77 (10 -3) Р; • 1 Р = 0, 01 Гр

Природний радіаційний фон • Природний радіаційний фон створюється космічним випромінюванням, природними і штучними радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання.

Оцінка природного радіаційного фону • Життя на Землі виникло і розвивається в умовах постійної дії радіації. Тому природний радіаційний фон не може суттєво впливати на життя та здоров'я людини. Сучасні дослідження в галузі радіобіології довели, що при дозах, які відповідають природному радіаційному фону 1 -2 м. Зв на рік, дія радіації безпечна для людини. Але навіть невелике підвищення рівня радіації може визвати генетичні дефекти, які, можливо, виявляться у дітей та онуків людини, що була опромінена. При великих дозах радіація спричиняє серйозне ураження тканин. Наприклад, отримана протягом кількох годин поглинута доза йонізуючого опромінення 1 Зв викликає небезпечні зміни в крові, а доза 3 -5 Зв у 50% випадків спричиняє смерть. Учені вважають, що рівень природного радіаційного фону має бути не вищим за 25 Мк. Р /год.

Радіаційно небезпечні об'єкти • До радіаційно небезпечних об'єктів на території України відносяться: • - атомні електростанції (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська); • - підприємства по виготовленню і переробці відпрацьованого ядерного палива; • - підприємства по похованню радіоактивних відходів; • - науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами; • - ядерні реактори на об'єктах транспорту та інші.

Лекція 5. Хімічні, біологічні та соціально-політичні фактори небезпеки. • На території України розміщено біля двох тисяч хімічно небезпечних об'єктів; їх діяльність пов'язана з виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення проживає понад 22, 0 млн. чоловік. • Небезпека функціонування цих об'єктів господарської діяльності пов'язана з ймовірністю аварійних викидів (виливів) великої кількості сильнодіючих отруйних речовин за межі об'єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3 -15 добовий запас хімічних речовин.

Хімічно небезпечі об'єкти • До хімічно небезпечних об'єктів відносяться: • - заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР; • - заводи або їх комплекси по переробці нафтопродуктів; • - виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР; • - підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водогонні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак; • - транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти; • - склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

Хімічні фактори небезпеки • До найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) хімічних речовин відносяться: • - деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш'яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших); • - карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші); • - речовини, що мають ціанисту групу (синільна кислота та її солі, нітрили, органічні ізоціанати); • - сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин); • - фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота та її ефіри, фторетанол та ін. ); хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон); • - галогени (хлор, бром); • - інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).

Характеристика СДОР за ступенем токсичності Клас токсичності ГДК в повітрі, мг/м 3 • Клас токсичності • Надзвичайно токсичні • Високо токсичні • Сильно токсичні • Помірно токсичні • Мало токсичні • Практично не токсичні • ГДК в повітрі, мг/м 3 • 0, 1 -1 • 1, 1 -10 • Теж • >10

Фізико-хімічні показники якості води • Органолептичний показник шкідливості характеризує здатність речовини змінювати органолептичні властивості води. До числа органолептичних показників відносяться ті параметри якості води, які людина визначає органами почуттів. Це запах, смак, колір і мутність води. • Індекс забруднення води, як правило, розраховують по шести-семи показниками, які можна вважати гідрохімічними (концентрація розчиненого кисню, водневий показник р. Н, біологічне споживання кисню БПК 5). Загальна мінералізація - (гідрохімічні властивості) іонний склад, вміст органічних речовин, розчинених газів, склад донних відкладень. Мікробіологчні властивості води залежать від кількості в ній різних форм бактерій, вірусів, найпростіших і вищих організмів. Найбільшу небезпеку для людини становлять патогенні (хвороботворні) мікроби. Тому при організації господарсько-питного водопостачання ведеться санітарно-бактеріологічний контроль за якістю питної води.

Інтегральна оцінка якості води: - середньорічна концентрація ІЗВ - індекс забруднення води • Якщо ІЗВ • менш ніж 0, 2 - клас якості 1 -й - дуже чиста вода. 0, 2 - 1 вода чиста 2 -й клас • 1 -2 помірно забруднена вода 3 -й клас • 2 -4 і 4 -6 - брудна вода 4 і 5 -й класи • 6 -10 дуже брудна вода 6 -й клас • > 10 надзвичайно брудна вода - 7 -й клас

Біологічні фактори небезпеки. Загальна характеристика біологічних об’єктів • Біологічні фактори небезпеки. Загальна характеристика біологічних об’єктів Одним із видів небезпек виступають біологічні речовини – це збудники інфекційних захворювань. До них належать різні види мікроорганізмів – бактерії, віруси, грибки тощо. Характерними властивостями цих речовин є: – висока ефективність зараження людей; – здатність викликати захворювання у результаті контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами; – наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву певного захворювання (від декількох годин до десятків днів); – певні труднощі з визначенням окремих видів збудників; – здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди і заражати в них людей тощо.

Генетично модифікована їжа • Продукти харчування, отримані з генетично модифікованих організімів, рослин, тварин і мікроорганізмів. Згідно з українським законодавством, продукти, що отримані за допомогою генетично-модифікованих організмів, також вважаються генетично модифікованими. Генетично модифіковані організми набувають певних якостей завдяки переносу в геном окремих генів теоретично з будь-якого організму (у випадку трансгенезу) або з геному споріднених видів (цисгенез).

Мета генетичного модифікування • Генетична модифікація може надавати рослині і харчовому продукту, що виробляється з неї, цілий ряд певних ознак. Переважна кількість генно- модифікованих організмів, що культивуються, несуть стійкості до збудників хвороб (вірусів та грибів), комах-шкідників або до гербіцидів. Це значно полегшує культивування, а також зменшує витрати на обробку ядохімікатами.

GMO cultivation 2009 (hectares)

Українське законодавство • В Україні допуск ГМ продуктів регулюють: • Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» • Постанова від 18 лютого 2009 р. N 114 про «Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних і лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їхнім використанням» . • Закон «Про захист прав споживачів» (Стаття 15. п 6) «Інформація продукцію повинна містити: позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів» Таким чином, маркуванню підлягають не тільки продукти оримані з ГМО, а також харчові добавки, отримані за допомогою ГМО. Ні в Європейське, ні законодавство Сполучених Штатів не передбачає маркування харчових добавок, отриманих за допомогою генно- модифікованих мікроорганзмів. Крім того, Україна стала першою державою в світі, яка зобов'язала виробників та імпортерів харчових продуктів вказувати позначення «без ГМО» в маркуванні всіх, без винятку, харчових продуктів, навіть тих, у яких ГМО не може бути ні

. Соціально-політичні небезпеки

Дві форми перебігу конфліктів: • відкрита – відверте протистояння, зіткнення, боротьба; • закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба. • а) Війни • Війна – це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова – крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами. • Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни. Так, за час другої світової війни в СРСР (1941 -1945) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Під час в’єтнамської війни в 1960 -ті роки було вбито близько 7 млн. місцевих мешканців і 57 тисяч американців. Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу. • У ХХ ст. військові дії проводились доволі активно. За приблизними даними, з часу закінчення Другої світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22 -25 мільйонів осіб. Наведемо приклади локальних військових конфліктів середини та кінця ХХ ст. Це війна у В’єтнамі, воєнні дії в Афганістані, вторгнення Іраку в Кувейт, війна в Руанді, військовий конфлікт в Югославії, війна в Чечні та низка інших “малих” війн. Кожна з них принесла людські втрати, біль та страждання тисячам і тисячам сімей, окрім того супроводжувалась глибоким руйнуванням біосферних структур.

Тероризм • Тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – це форма політичного екстремізму, застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей. • Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм – антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом. • Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний.

Найбільш поширені у світі терористичні акти • - напади на державні або промислові об’єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили; • - захоплення державних установ або посольств (супроводжується захоплення заручників, що викликає серйозний громадський резонанс); • - захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація – звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація – вимога викупу)/; • - насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях); • викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення політичних поступок або звільнення в’язнів; форма самофінансування); • - політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

Лекція 6. Екологічна безпека • Екологі чна безпе ка — це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки для здоров'я людини. • Екологічна безпека визначається по відношенню до територій держави, регіону, адміністративних областей і районів, населених пунктів (міст і сіл) або до народногосподарських об'єктів — нафтогазопромислових районів, промвузлів, заводів, фабрик і інших об'єктів промисловості, транспорту, енергетики, хімії, гірництва, зв'язку тощо.

Екологічна безпека • Екологічну безпеку в широкому значенні можна визначити як стан захищеності життєво важливих інтересів та потреб особи, суспільства, держави, людства в цілому, біоти Землі від несприятливого впливу навколишнього середовища, зумовленого природними (біотичними і абіотичними) та антропогенними факторами.

Конституція України • Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання • екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків • Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, • збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави

Map 1: Environmental Conflicts 1980 -2005. Source: Carius et al. 2006

Екологічна безпека як складова національної безпеки • Закон України “Про основи національної безпеки України N 964 –IV від 19. 06. 2003. • Стаття 6. Пріоритети національних інтересів • Пріоритетами національних інтересів України є: • забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів; • розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу

Закон України “Про основи національної безпеки України N 964 –IV від 19. 06. 2003. Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України в екологічній сфері • значне антропогенне порушення і техногенна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів; • нераціональне, виснажливе використання мінерально- сировинних природних ресурсів як невідновлюваних, так і відновлюваних; • неподоланність негативних соціально-екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи; • погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордонних забруднень та зниження якості води; • загострення техногенного стану гідротехнічних споруд каскаду водосховищ на р. Дніпро;

Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України в екологічній сфері • неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів і трансгенних рослин, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин і організмів, екологічно необґрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів; • неефективність заходів щодо подолання негативних наслідків військової та іншої екологічно небезпечної діяльності; • небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного, тероризму; • посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій; • застарілість та недостатня ефективність комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів

Озо новий екран

Озо новий екран • Озоносфе ра — шар озону в атмосфері на висоті 20— 25 км. • Завдяки порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається ультрафіолетова частина сонячної радіації. Тому озоновий шар має виняткове значення для розвитку життя на Землі, перешкоджаючи проникненню на поверхню планети згубного для всього живого ультрафіолетового проміння. • Озо новий екран або озоновий шар — шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О 3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. • Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км.

Озонова діра над Антарктидою

Причини ослаблення озонового щита • Існує велика кількість причин ослаблення озонового щита, викликаного антропогенною діяльністю. Загалом їх можна об’єднати у дві групи. • 1. Викиди висотних літаків і ракет • . Так, при загальній масі орбітального корабля «Спейс Шаттл» сто сорок три з половиною тонни в процесі підйому до висоти 50 км твердопаливна ракетна система викидає 187 тонн Cl 2 і його сполук, 7 тонн оксидів азоту й знищує за політ 10 000 тонн озону. Це дуже багато, тому що в земній атмосфері втримується всього 3 000 000 тонн озону. • 2. Хлорофторовуглеці (ХФВ), або фреони

Монреальский протокол • У вересні 1987 р. 23 провідні країни світу підписали в Монреалі протокол, що зобов’язує їх знизити споживання ХФВ. Сьогодні під ним підписалося близько 150 країн. • До того, в 1985 р. було підписано Віденську конвенцію про охорону озонового шару, у якій розвинені країни визнавали факт проблеми руйнування озонового шару. • Відповідно до досягнутої домовленості в Монреалі розвинені країни повинні були до 1999 р. знизити споживання хлорофторовуглеців до половини рівня 1986 р.

Парниковий ефект

Парнико вий ефе кт • Парнико вий ефе кт — явище в атмосфері Землі, при якому енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі, не може повернутися в космос, оскільки затримується молекулами різних газів.

ПАРНИКОВІ ГАЗИ • Гази, що затримують теплове випромінювання і перешкоджають витіканню тепла в космічний простір, називаються парниковими газами. • Завдяки парниковому ефекту середньорічна температура біля поверхні Землі за останнє тисячоліття складає приблизно 15 °С. А без нього вона опустилася б до -18 °С, й існування життя на Землі стало б неможливим. • Основний парниковий газ — водяна пара, яка затримує до 60 % теплового випромінювання Землі. Вміст водяної пари в атмосфері визначається планетарним кругообігом води і при сильних широтних і висотних коливаннях загалом є практично постійним. • Інші 40 % теплового випромінювання Землі затримують інші парникові гази, у тому числі більше 20 % — вуглекислий газ.

ПАРНИКОВІ ГАЗИ • До інших парникових газів, поява яких в атмосфері в значній кількості o 6 v мовлена господарською діяльністю людини, належать • метан СН 4, що надходить із рисових полів (близько 110 млн тонн на рік), v результаті витоків природного газу при нафто- і вуглевидобутку (до 50 млн тонн у рік) Частка його впливу на посилення парникового ефекту складає 15 %. • фторхлорвуглеці (фреони), витік яких відбувається на промислових га інших об"єктах Частка їхнього впливу 12— 24%, • нітроген оксиди, що потрапляють в атмосферу внаслідок спалювання палива в реактивних літакових і ракетних двигунах, застосування азотних добрив v сільському господарстві Частка їхнього впливу - 5— 6%

ПАРНИКОВІ ГАЗИ

«Екологічний слід» (Ecological Footprint) - • «Екологічний слід» (Ecological Footprint) - це умовне поняття, яке відображає споживання людством ресурсів біосфери. Це площа біологічно продуктивної території та акваторії, необхідної для виробництва використовуваних нами ресурсів і поглинання та переробки наших відходів, одиниця вимірювання, що визначає співвідношення між потребами людини та обсягами екологічних ресурсів, які є у нас в запасі. • Вважається, що середньому жителю Землі необхідний в середньому еквівалент у 2, 7 га. А планета може дати лише 1, 8 га на людину. Це означає, що ми живемо «не по кишені» і виснажуємо свій природний капітал. Ми живемо в борг, за рахунок майбутніх поколінь, виснажуючи землю і ресурси.

• Ось основні правила життя екологічно свідомого громадянина: • економія електроенергії, тепла та води; • економія не відновлюваних джерел палива і корисних копалин; • зниження впливу на навколишнє середовище при користуванні різними видами транспорту; • розумне споживання продуктів харчування; • гуманне ставлення до тварин, у тому числі вегетаріанство; • збереження лісів шляхом зменшення обсягів споживання паперу; • переробка і повторне застосування відходів (папір, метали, скло тощо); • органічне землеробство та інноваційні технології.

Лекція 7. Кліматична безпека. • Вивчення потенційних наслідків очевидних кліматичних змін на рівні безпеки як в глобальному, так і національному вимірі є актуальною політичною, економічною і науковою проблемою. Так Мадридська Декларація стосовно стану довкілля та безпеки, яка прийнята Радою міністрів ОБСЄ (2007 рік), визнає, що зміна клімату є довгостроковим викликом світовій безпеці.

КЛІМАТ • КЛІМАТ - багаторічний режим погоди на даній території. Погоду в будь-який момент часу характеризують визначені комбінації температури, вологості, напрямки і швидкості вітру. У деяких типах клімату погода істотно міняється щодня або по сезонах, в інші – залишається незмінною. Кліматичні описи ґрунтуються на статистичному аналізі середніх і екстремальних метеорологічних характеристик. Як фактор природного середовища клімат впливає на географічний розподіл рослинності, ґрунтів і водних ресурсів і, отже, на землекористування й економіку. Клімат також впливає на умови життя і здоров'я людини. Клімат формується під впливом декількох факторів, що забезпечують атмосферу теплом і вологою і визначають динамікові повітряних плинів. Головні кліматотворчі фактори – положення Землі щодо Сонця, розподіл суші і моря, загальна циркуляція атмосфери, морські течії, а також рельєф земної поверхні.

Параметри орбіти Землі

2 ПРИЧИНИ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН ПРИРОДНІ ? АНТРОПОГЕННІ ? ЦИКЛІЧНІ ПРИРОДНІ КОЛИВАННЯ ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ