Лекція № 1 • Тема : Вступ. Історичний нарис розвитку, основні завдання та організація хірургічної служби в Україні
План: • Предмет, завдання та місце хірургічних дисциплін в організації охорони здоров’я населення України. • Організація та структура хірургічної служби України, основні хірургічні заклади. • Загальні положення діяльності хірургічних стаціонарів: – планування хірургічного відділення, – приймальне відділення, – хірургічний стаціонар, – операційний блок. • Інфекційний контроль роботи хірургічного стаціонару.
Питання для самостійного вивчення (див. метод. вказ. до самост. роботи). 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. Нарис з історії розвитку хірургії. Розвиток хірургії в Україні. Сестринський пост. Маніпуляційний кабінет. Режим догляду за хірургічними пацієнтами. Обов’язки старшої медичної сестри хірургічного відділення. Обов’язки палатної медичної сестри хірургічного відділення. Обов’язки старшої операційної медичної сестри хірургічного відділення. Обов’язки перев’язувальної медичної сестри хірургічного відділення.
• Хірургією називається галузь медицини, яка вивчає питання діагностики, профілактики та лікування хірургічної патології. • В буквальному перекладі з грецької мови, слово хірургія походить з двох грецьких слів cheir рука і ergo дія і дослівно означає рукодія. Основним методом лікування хворих з хірургічною патологією є операція. Завданням хірургічної науки є: • діагностика хірургічних захворювань, • вивчення і впровадження в практику найбезпечніших, найменш травматичних оперативних втручань на різних органах і системах органів, • консервативне лікування захворювань та ушкоджень, • профілактика хірургічних захворювань тощо.
Організація хірургічної допомоги Спеціалізована медична допомога Кваліфікована мед. допомога Первинна медична допомога
Первинна медична допомога Перша медична допомога Долікарська мед. допомога
Кваліфікована мед. допомога Лікарські амбулаторії, Сімейні лікарі загальної практики Медичні пункти (де є лікар)
Спеціалізована мед. допомога Хірургічна Терапевтична Психіатрична, тощо
Хірургічна допомога Травматологічна Нейрохірургія Урологія, тощо
Основні вимоги до планування хірургічного відділення • Окремі приміщення, поверх чи крило будівлі, • Максимальна ізоляція від інших відділень лікарні, • Південна орієнтація вікон приміщень (крім операційної зали).
Основні приміщення Х. О. • приймальне відділення, • палати для хворих (стаціонару), • додаткові приміщення (столова, маніпуляційна, сестринська та ін. ) • операційно перев'язувальний блок.
Вимоги до операційного блоку • • 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Ізоляція в окремому приміщенні або на окремому поверсі, Мати мінімум приміщень: передопераційна кімната, операційний зал, стерилізаційна, матеріальна, інструментальна, автоклавна, душова і туалетна кімнати.
Вимоги до операційної зали • Розташовання вікон на північ, північний схід або захід, • Площа 40 кв. м на один операційний стіл, • Приточно витяжна вентиляціявентиляцією з кондиціонуванням повітря, • Висота операційної повинна становити не менше 3, 5 м. , • Стіни і стеля операційної повинні бути з заокругленнями. • Стіни покривають кахлем, а стелю фарбують масляною кольоровою фарбою (сіро зеленою або зелено голубою, салатовою). • Підлогу в операційній вистеляють керамічною плиткою або спеціальним лінолеумом; вона повинна легко очищуватись і витримувати миття дезінфекційними розчинами, операційної, бути антистатичною.
Вимоги до операційної зали • Опалення повинно, бути паровим, з радіаторами, замурованими в стіни, щоб на них не накопичувався пил. Оптимальна температура операційного блоку повинна бути +20 22 °С влітку (взимку +19 20 °С) при вологості 50 55 % і швидкості руху повітря до 0, 1 м/с. • Освітлення операційної має бути рівномірним, але не яскравим, і здійснюватись як природними, так і штучними джерелами. • Відношення площі вікон до площі підлоги 1: 3. Штучне освітлення здійснюється безтіньовими лампами, бічним освітленням, аварійним освітленням. Загальна освітленість операційної повинна бути 300 500 лк.
Вимоги до операційної зали • Обладнання операційного блоку : операційні столи, стіл для операційної медичної сестри, електровідсмоктувач, термокоагулятор, анестезіологічна апаратури, кисневі балони з наркотичними газами повинні бути винесені за межі операційної, (подача газів повинна здійснюватись за допомогою спеціальних трубопроводів). • Вхід в операційну повинен бути закритим. • Заходити без операційного одягу, тапочок, шапочки, маски категорично заборонено.
Режимні зони операційного блоку • 1) зона загального режиму кабінети завідувача, старшої операційної медичної сестри, приміщення для брудної білизни, • 2) зона обмеженого режиму приміщення для зберігання крові, переносної апаратури, кімнати операційних сестер, хірургів, приміщення для чистої білизни; • 3) зона суворого режиму : передопераційна, наркозна, мийна. • 4) стерильна зона операційна, стерилізаційна. Вхід у 3 і 4 зону позначають на підлозі червоною лінією шириною 10 см. Сюди заходять лише в операційному одязі;
Правила поведінки в операційній. • Усі співробітники його повинні бути одягнені в спеціальні халати або костюми (костюми, брюки і куртка), які по кольору відрізняються від одягу інших відділень. • Виходити в операційному одязі за межі операційного блоку заборонено. • Перед входом в операційну всі члени операційної бригади одягають чотиришарову маску, яка повинна щільно прилягати до обличчя, ретельно прибирають волосся під шапочку і одягають бахіли. • Особи, які безпосередньо не зайняті в операції (студенти, курсанти), допускаються в операційну в супроводі старшого (викладача). Форма їхнього одягу повинна бути така: хірургічний халат, тапочки, маска, бахіли. • Забороняють входити у шерстяному одязі, що виглядає з під халата. • Переміщення присутніх в операційній повинно бути мінімальним. • Забороняють наближатися до операційного столу і хірурга ближче ніж на півметра, заходити в зону між операційним і великим матеріально інструментальним столом. • Спілкування членів операційної бригади повинно бути мінімальним, тільки між хірургом, асистентами і операційною медичною сестрою. • Всі працівники операційного блоку повинні регулярно проходити бактеріологічний контроль, при наявності хронічних джерел інфекції і відсутності ефекту від лікування їх переведуть на інше місце роботи
Прибирання операційної • 1. Попереднє прибирання проводять перед початком кожного операційного дня вологим способом із застосуванням розчинів, у які входять різні дезінфекційні речовини. • 2. Поточне прибирання, здійснюється під час операції — витирають підлогу, забруднену кров'ю, гноєм; спеціальними затискачами підбирають серветки, кульки. • 3. Післяопераційне прибирання проводять після закінчення чергової операції перед початком наступного хірургічного втручання: видаляють вміст тазиків, забруднену операційну білизну, інструментарій і ін. Інструментарій, що використовували під час операції, повинен бути замочений у розчині дезінфектантів. • 4. Заключне прибирання проводять після закінчення операційного дня. Ретельно миють підлогу, стіни, протирають обладнання і ін. • 5. Генеральне прибирання здійснюють один раз на тиждень. Проводять механічну і хімічну обробку (дезінфекцію) підлоги, стелі, стін, вікон.
Додаткові приміщення операційного блоку • Передопераційна кімната призначена для підготовки операційної сестри, хірурга і асистентів до операції. Підготовка розпочинається з миття рук за допомогою спеціальних умивальників, тазиків. У передопераційній повинні бути ножиці для обрізування нігтів, годинник (краще пісочний годинник на З і 5 хв. ), щітки, мило. • Інструментальна кімната використовується для зберігання хірургічного інструментарію і апаратури. Вони зберігаються в спеціальних скляних шафах. • Матеріальна кімната використовується для підготовки операційного матеріалу (серветок, кульок, ниток) і операційної білизни. В ній зберігаються запаси різних матеріалів та медикаментозних препаратів необхідних під час виконання операції. • Стерилізаційна, або автоклавна кімната, призначена для встановлення сухоповітряних стерилізаторів, кип'ятильників і автоклавів для стерилізації операційної білизни і підготовки хірургічного інструментарію до операції.
Інфекційний контроль в хір. відділенні • Сан. епід станція один раз у 15 20 днів проводить бактеріологічний контроль забрудненості повітря (операційної, перев'язувальної, палат) та контроль якості дезінфекції, обробки рук персоналу, стерильності хірургічного матеріалу й інструментів. • Контроль мікробного забруднення повітря в операційній і перев'язувальній проводять один раз у місяць • В операційній кількість колоній мікроорганізмів на 1 м 3 повітря не повинна перевищувати 500 до роботи і 1000 під час і після роботи операційної. • Для перев'язувальної і передопераційної допускається не більше 1000 колоній на 1 куб. м в повітрі до роботи. • Крім того, в пробі об'ємом 250 л повітря не повинно бути плазмокоагуляційного гемолітичного стафілокока.
Інфекційний контроль в хір. відділенні • Контроль якості дезінфекції здійснюється раптово, без відома персоналу, 1 2 рази на місяць. Стерильним ватним тампоном, змоченим стерильним ізотонічним розчином хлориду натрію або 1% розчином гіпосульфіту, проводять змив з 10 предметів; площа змиву повинна бути 200 300 см 3. Задовільну оцінку дезінфекції дають при відсутності росту кишкової палички, протею, синьогнійної палички, стафілокока та стрептокока. • Посіви з рук, проводить старша операційна сестра так, щоб персонал не знав, коли і у кого він буде взятий. • Крім обов'язкового повсякденного контролю ефективності стерилізації в автоклаві необхідно кожні 10 днів проводити посіви з простерилізованого матеріалу. • Для контролю стерильності рук медичного персоналу, перев'язувального і шовного матеріалу старша операційна сестра повинна мати спеціальний журнал. • Для виявлення і санації носіїв патогенної мікрофлори 1 2 рази на рік усім працівникам хірургічного відділення роблять мазки з носа і горла спеціальними тампонами. Виявлених носіїв патогенної інфекції санують в обов'язковому порядку. При відсутності позитивних результатів від лікування хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і по рожнини рота працівників переводять на іншу роботу.
• • • Контроль якості дезінфекції здійснюється раптово, без відома персоналу, 1 2 рази на місяць. Стерильним ватним тампоном, змоченим стерильним ізотонічним розчином хлориду натрію або 1% розчином гіпосульфіту, проводять змив з 10 предметів; площа змиву повинна бути 200 300 см 3. Задовільну оцінку дезінфекції дають при відсутності росту кишкової палички, протею, синьогнійної палички, стафілокока та стрептокока. Посіви з рук, як правило, проводить старша операційна сестра так, щоб персонал не знав, коли і у кого він буде взятий. Результати посіву повинні обговорюватися і співставлятися з частотою післяопераційних ускладнень. Такий контроль сприяє покращенню якості миття рук персоналом і зменшенню кількості післяопераційних ускладнень. Крім обов'язкового повсякденного контролю ефективності стерилізації в автоклаві (перев'язувального матеріалу, білизни) за допомогою стандартних ампул або сірки, необхідно кожні 10 днів проводити посіви з простерилізованого матеріалу. Особливу увагу слід надавати якості стерилізації шовного матеріалу. Посіви з шовку, кетгуту необхідно проводити до початку стерилізації, під час її і при зберіганні не рідше одного разу в 10 днів. Для контролю стерильності рук медичного персоналу, перев'язувального і шовного матеріалу старша операційна сестра повинна мати спеціальний журнал. Для виявлення і санації носіїв патогенної мікрофлори 1 2 рази на рік усім працівникам хірургічного відділення роблять мазки з носа і горла спеціальними тампонами. Виявлених носіїв патогенної інфекції санують в обов'язковому порядку. При відсутності позитивних результатів від ліку вання хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і по рожнини рота працівників переводять на іншу роботу.