Скачать презентацию Лекція 1 Тема Предмет та методи дослідження Скачать презентацию Лекція 1 Тема Предмет та методи дослідження

пат л1.ppt

  • Количество слайдов: 22

Лекція № 1 Тема: Предмет та методи дослідження в патологічній анатомії. Альтерація. Дистрофія. Атрофія. Лекція № 1 Тема: Предмет та методи дослідження в патологічній анатомії. Альтерація. Дистрофія. Атрофія.

План лекційного матеріалу : • Предмет та методи дослідження в патологічній анатомії. • Альтерація. План лекційного матеріалу : • Предмет та методи дослідження в патологічній анатомії. • Альтерація. • Дистрофія. • Некроз. • Гангрена. • Клініко-морфологічні прояви некрозу. • Наслідки некрозу. • Атрофія.

Самостійна робота • Історія розвитку патанатомії та пафізіології. • Вклад видатних вченихпатологоанатомів та патофізіологів Самостійна робота • Історія розвитку патанатомії та пафізіології. • Вклад видатних вченихпатологоанатомів та патофізіологів в розвиток науки (В. В. Пашутін, І. М. Сєченов, В. В. Підвисоцький, М. І. Пирогов та ін. )

Предмет і завдання патологічної анатомії • Патологічна анатомія — клінічна дисципліна, яка займається вивченням Предмет і завдання патологічної анатомії • Патологічна анатомія — клінічна дисципліна, яка займається вивченням структурних основ патологічних процесів, їх етіології, пато- і морфогенезу, класифікації з метою розробки методів профілактики, діагностики і контролю за лікуванням хворих. У широкому розумінні слова це медико-біологічна наука, що вивчає анатомію хворого організму. • Предметом вивчення патологічної анатомії є структурні зміни органів і тканин на різних стадіях хвороби і при її ускладненнях. Вони формують морфологічну основу патологічного процесу.

Методи дослідження • Головний метод — експеримент. Це штучне відтворення (моделювання) патологічних процесів. • Методи дослідження • Головний метод — експеримент. Це штучне відтворення (моделювання) патологічних процесів. • Суть експерименту полягає в тому, що хвороби і патологічні процеси, які виникають природним шляхом і стають предметом клінічних спостережень, моделюються на тваринах із метою їх поглибленого вивчення. • Порівняльно-еволюційний метод. Патологічні процеси, які розвиваються в людини, наприклад запалення, гарячка, шок, голодування, пройшли довгий шлях формування й ускладнення. Порівняльний аналіз патологічних процесів у тварин, що стоять на різних рівнях еволюційного розвитку, дозволяє краще зрозуміти закономірності їх перебігу і проявів у людини • Біопсія — це метод прижиттєвого дослідження тканин на світлооптичному і субмікроскопічному рівнях із діагностичною метою.

Пошкодження (альтерація) • Альтерація — це зміни структури і метаболізму клітин, а також міжклітинної Пошкодження (альтерація) • Альтерація — це зміни структури і метаболізму клітин, а також міжклітинної речовини, тканин і органів, які супроводжуються порушенням їх функції. • Причини альтерації: механічна, термічна, електрична і барометрична травми, дія токсинів ендогенного й екзогенного походження), а також гуморальні (тиреотоксикоз, алергія) або рефлекторні (спазми судин) впливи. • Пошкодження виникає раніше і частіше у функціонально активних, високодиференційованих паренхіматозних структурах серця, головного мозку, печінки, нирок. • Можуть бути поверхневі й зворотні зміни внутрішньоклітинних ультраструктур, або (чи) — глибокі незворотні зміни, які можуть завершуватись відмиранням окремих клітин, цілих органів, а то й смертю організму.

Дистрдофія • дистрофія і некроз, як правило, є наслідками пошкодження і послідовними стадіями пошкодження. Дистрдофія • дистрофія і некроз, як правило, є наслідками пошкодження і послідовними стадіями пошкодження. • Терміном "дистрофія" позначають порушення трофіки (живлення) клітин і тканин, що призводить до структурних змін. • Морфологічно дистрофія проявляється нагромадженням або зменшенням у клітині чи тканині тих речовин, які є в нормі (білків, жирів, вуглеводів), або появою таких, яких у нормі не буває. • Причинами дистрофії найчастіше стають патологічні зміни в самих клітинах, коли вони не спроможні реалізувати поживні речовини як енергетичний і пластичний матеріал. Це може бути зумовлено пошкодженням їх токсинами, радіацією, спадковими чи набутими порушеннями ферментативних систем, які беруть участь у клітинному метаболізмі (ферментопатії).

Класифікація дистрофій (за механізмом розвитку) • 1. Інфільтрація — надмірне проникнення продуктів обміну з Класифікація дистрофій (за механізмом розвитку) • 1. Інфільтрація — надмірне проникнення продуктів обміну з крові в клітини і міжклітинну речовину з подальшим нагромадженням їх внаслідок недостатності ферментних систем, які метаболізують ці продукти. Дистрофія шляхом інфільтрації виникає в печінці, нирках, стінці аорти. • 2. Декомпозиція (фанероз) — розпад ультраструктур клітин і міжклітинної речовини внаслідок інтоксикації, гіпоксії або інших причин. Мембрани ультраструктур складаються з комплексів ліпідів і білків, при їх розпаді ці продукти скупчуються в клітинах. Крім того, пошкоджені клітини неспроможні метаболізувати поживні речовини, які надходять з кров'ю, а тому завантажуються ними. • 3. Спотворений синтез — це синтез речовин, які в нормі не зустрічаються в клітинах, наприклад, синтез глікогену в епітелії канальців нефронів при цукровому діабеті, синтез алкогольного гіаліну в гепатоцитах. • 4. Трансформація, тобто утворення речовин одного виду з продуктів проміжного розщеплення речовин іншого виду. Наприклад, трансформація жирів і білків у глюкозу при цукровому діабеті.

Класифікація дистрофії • за переважним порушенням того чи іншого виду обміну: білкові, жирові, вуглеводні, Класифікація дистрофії • за переважним порушенням того чи іншого виду обміну: білкові, жирові, вуглеводні, мінеральні; • за локалізацією морфологічних змін: паренхіматозні (зміни в паренхіматозних клітинах — кардіоміоцитах, гепатоцитах, гангліозних клітинах головного мозку), мезенхіальні (зміни в стромі органів і тканин), змішані; • залежно від ролі генетичних факторів: спадкові й набуті; • за розповсюдженістю процесу: загальні й місцеві.

Некроз • Некрозом називають змертвіння, загибель клітин і тканин у живому організмі. Життєдіяльність змертвілих Некроз • Некрозом називають змертвіння, загибель клітин і тканин у живому організмі. Життєдіяльність змертвілих ділянок повністю припиняється. Некротичний процес проходить низку стадій: • паранекроз — це важкі дистрофічні зміни зворотного характеру; • некробіоз — незворотні дистрофічні зміни; смерть клітини, момент настання якої встановити важко; • аутоліз - розпад мертвого субстрату під дією гідролітичних ферментів змертвілих клітин і макрофагів. У морфологічному розумінні некроз рівнозначний аутолізу.

Клініко-морфологічні форми некрозу • Коагуляційний (сухий) — змертвілі ділянки сухі, щільні, сіро-жовтого кольору. В Клініко-морфологічні форми некрозу • Коагуляційний (сухий) — змертвілі ділянки сухі, щільні, сіро-жовтого кольору. В основі розвитку лежать процеси денатурації білків з утворенням важкорозчинних сполук, які тривалий час не піддаються гідролітичному розщепленню. Некротизована ділянка зневоднюється. Коагуляційний некроз виникає в тканинах, багатих на білки і бідних на рідину. • Коліквативний (вологий) характеризується розплавленням змертвілої тканини. Виникає в тканинах, бідних на білки і багатих на рідину, наприклад, у головному мозку на місці ішемічного інфаркту.

Варіанти патогенезу некрозу. Прямий— безпосередня дія патогенного фактора. Непрямий – ч/з судинну, нервову, ендокринну Варіанти патогенезу некрозу. Прямий— безпосередня дія патогенного фактора. Непрямий – ч/з судинну, нервову, ендокринну системи. Види некрозу в залежності від причин. – травматичний; --токсичний; --трофоневротичний; -алергічний; --судинний. Характеристика судинного некрозу. Виникає при порушенні або припиненні кровотоку в артеріях внаслідок тромбозу, емболії, тривалого спазму (ангіогенний некроз). Недостатній приток крові викликає ішемію, гіпоксію та загибель тканини внаслідок зупинки окисно-відновних процесів (ішемічний некроз).

Гангре на • Гангре на (лат. Necrosis, mortificatio, mumuficatio) — некроз тканин живого організма Гангре на • Гангре на (лат. Necrosis, mortificatio, mumuficatio) — некроз тканин живого організма чорного чи дуже темного кольору, який розвивається в тканинах, що прямо чи через анатомічні канали звязані з зовнішнім середовищем (шкіра, легені, кишківник та ін. ). Темний колір спричиняється сульфідом заліза, який утворюється з гемоглобіна крові та сірководня повітря. • Характеристика сухої гангрени. Мертва тканина під дією повітря висихає, ущільнюється, зморщується стає подібною на тканину мумій (муміфікація). Виникає в тканинах, що бідні на вологу. • Морфологія вологої гангрени. Мертва тканина піддається дії гнильних бактерій, стає набряклою, набухає, дає зловонний запах. Розвивається в тканинах багатих вологою. Її утворенню сприяють гострі розлади крово- і лімфообігу. Зустрічається в легенях, в кишках при закупорці брижових артерій.

Продовження • Пролежні – різновид гангрени – змертвіння поверхневих ділянок тіла, що піддаються тиску. Продовження • Пролежні – різновид гангрени – змертвіння поверхневих ділянок тіла, що піддаються тиску. • Марантичні некрози – пролежні у виснажених хворобою, а також у старих людей з явищами кахексії. • Виразки-різновид некрозу, хронічного характеру, який розвивається на обмеженій ділянці тіла при порушенні кровобігу, нявності патогенної мікрофлори та низької реактивності арганізму. • Секвестр - ділянка змертвілої тканини, яка не зазнає аутолізу, не заміщується сполучною тканиною і вільно розташована серед живих тканин. Секвестри виникають у кістках при остеомієліті. Навколо секвестра утворюється секвестральна порожнина і капсула, які виповнені гнійним ексудатом. Інколи секвестр виходить з порожнини через нориці. Секвеструються і мякі тканини, наприклад легені, такі секвестри розплавляються раніше.

Продовження Інфаркт - це ішемічний некроз тканин, який виникає при порушенні кровообігу. Виникає в Продовження Інфаркт - це ішемічний некроз тканин, який виникає при порушенні кровообігу. Виникає в органах в умовах недостатності колатерального кровообігу при звуженні чи тромбозі основної артерії, які живлять орган.

Наслідки некрозу • можуть бути сприятливими і несприятливими. • До сприятливих відносять рубцювання і Наслідки некрозу • можуть бути сприятливими і несприятливими. • До сприятливих відносять рубцювання і утворення кісти розмножуються клітини сполучної тканини, що замінює або обростає ділянку некрозу. • Заміна мертвих мас сполучною тканиною називається організацією, обростання - інкапсуляцією. В мертві маси відкаладаються солі вапна, настає звапнення (петрифікація). Інколи утворюються елементи кістки осифікація. • При розсмоктуванні детриту і формуванні капсули на місці змертвіння з’являється порожнина - кіста. Це трапляється при вологому некрозі, частіше - в головному мозку. • Несприятливий наслідок інфаркту - гнійне розплавлення ділянки змертвіння.

Атрофія • Під атрофією розуміють прижиттєве зменшення об'єму органів, тканин і клітин, яке супроводжується Атрофія • Під атрофією розуміють прижиттєве зменшення об'єму органів, тканин і клітин, яке супроводжується послабленням або припиненням їх функції. Розрізняють фізіологічну і патологічну атрофії, а також загальну і місцеву. • Фізіологічна атрофія спостерігається протягом усього життя людини. Після народження атрофуються й облітеруються пупкові артерії, артеріальна (боталова) протока, в літніх людей — статеві залози, в людей старечого віку — кістки і міжхребцеві хрящі. • Патологічна атрофія спостерігається в будь-якому віці й може бути зумовлена різними причинами: недостатнім живленням, порушенням функції ендокринних залоз, ураженням центральної і периферичної нервової системи, інтоксикаціями. • Патологічна атрофія — зворотний процес. Якщо ліквідувати причину, то при умові, що атрофія не досягла високого ступеня, можливе повне відновлення структури і функції органа.

Загальна атрофія, або виснаження, поділяється на такі види: • • аліментарне виснаження, виснаження при Загальна атрофія, або виснаження, поділяється на такі види: • • аліментарне виснаження, виснаження при раковій кахексії, виснаження при церебральній кахексії, виснаження при інших захворюваннях. Поняття "виснаження" і "кахексія" не тотожні. Кахексія в початкових стадіях може не супроводжуватись виснаженням, а проявлятися прогресуючими дистрофічними змінами органів наприклад остеопорозом.

Аліментарне виснаження (атрофія) настає під час голодування. • зменшуються запаси жиру, атрофується скелетна мускулатура. Аліментарне виснаження (атрофія) настає під час голодування. • зменшуються запаси жиру, атрофується скелетна мускулатура. • Атрофована жирова тканина набуває охряно-жовтого забарвлення (накопичення пігменту ліпохрому. ) • Жирова клітковина осердя і жировий кістковий мозок просочуються серозною рідиною і стають набряклими (серозна атрофія жирової клітковини). • У шкірі нагромаджується пігмент меланін, тому вона набуває сіро-коричневого забарвлення. • Розміри серця, печінки та інших органів зменшуються. • У кардіоміоцитах, гепатоцитах і міоцитах скелетних м'язів накопичується пігмент ліпофусцин, внаслідок чого органи мають буро-коричневий колір (бура атрофія органів).

 • Виснаження при раковій кахексії характерне для злоякісної пухлини будь-якої локалізації. Особливо швидко • Виснаження при раковій кахексії характерне для злоякісної пухлини будь-якої локалізації. Особливо швидко воно розвивається у хворих на рак стравоходу, шлунка і кишки внаслідок розладів травлення. • Виснаження при церебральній кахексії виникає внаслідок ураження гіпоталамуса запальним процесом чи пухлиною. • Виснаження при інших захворюваннях має місце у випадках затяжних хронічних інфекцій (туберкульоз, дизентерія, хронічний сепсис). Воно зумовлене глибоким порушенням обміну речовин. • При загальному виснаженні підшкірна жирова клітковина відсутня, очі запалі, шкіра суха, живіт втягнутий. Інколи мають місце голодні набряки.

Місцева атрофія види: • Дисфункціональна атрофія, або атрофія від бездіяльності, виникає внаслідок зниження функції Місцева атрофія види: • Дисфункціональна атрофія, або атрофія від бездіяльності, виникає внаслідок зниження функції органа. • Атрофія від недостатності кровообігу виникає внаслідок звуження артерій, які живлять орган. • Атрофія від тиску виникає в органах, які зазнають компресії з боку пухлини чи аневризми (місцеве випинання аорти). Нейротична атрофія зумовлена порушенням зв'язку органа з центральною нервовою системою при травматичному, пухлинному або запальному пошкодженні периферичних нервів. • Атрофія від дії фізичних і хімічних факторів виникає, наприклад, у кістковому мозку і статевих залозах під впливом променевої енергії. Радіоактивний йод - атрофія щитовидної залози. Адренокортикотропні гормони або глюкокортикоїди - атрофія кори надниркових залоз.

 • Органи при атрофії зменшуються. Поверхня їх у більшості випадків гладенька (гладка атрофія), • Органи при атрофії зменшуються. Поверхня їх у більшості випадків гладенька (гладка атрофія), • в нирках — зерниста (зерниста атрофія). • При гідронефрозі й гідроцефалії органи збільшені за рахунок рідини, яка в них скупчується. Паренхіма їх атрофована.